Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка»
У статті наголошено на необхідності комплексного аналізу лексики на
 позначення понять розвідувальної діяльності. Простежено причини й
 розвиток розвідувального значення у словах розвідати і розвідка....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73031 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» / Т. Федоренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2007. — Вип. 16. — С. 36-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860217792362446848 |
|---|---|
| author | Федоренко, Т. |
| author_facet | Федоренко, Т. |
| citation_txt | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» / Т. Федоренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2007. — Вип. 16. — С. 36-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | У статті наголошено на необхідності комплексного аналізу лексики на
позначення понять розвідувальної діяльності. Простежено причини й
розвиток розвідувального значення у словах розвідати і розвідка.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:16:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
36 Лексикографічний бюлетень 2007’16
філал. фак.: У 2 ч. Ч. 1 / Аўт.-уклад. С. М. Запрудскі, Г. І. Кулеш. – Мн., 2005.
– С. 63 – 66.
9. Насовіч І. І. Слоўнік беларускай мовы. – Мн., 1983. – Факсім. выданне.
10. Тарашкевіч Б. Беларуская граматыка для школ. – Вільня, 1918.
11. Цыхун Г. Сацыякультурны аспект у гісторыі беларускай літаратурнай мовы
(т. зв. нямецкі фактар // Normen, Namen und Tendenzen in der Slavia /
Festschrift für Karl Gutschmidt zum 65. Geburstag. – München, 2004. – S. 153 –
159.
12. Цыхун Г. Колькі заўваг пра Астравеччыну і астравецкія словы // Беларусь і
беларусы ў прасторы і часе. – Мн., 2007. – С. 400 – 404.
13. Шакун Л. М. Старабеларуская літаратурная мова // Беларуская мова:
Энцыклапедыя. – Мн., 1994. – С. 531 – 533.
14. Шчэрбін В. К. «Слоўнік беларускай мовы» І. Насовіча // Беларуская мова:
Энцыклапедыя. – Мн., 1994. – С. 524 – 525.
Список джерел
Грінч. Словарь української мови: Упоряд. з дод. власного мат.
Б. Грінченко. – К., 1997. – Т. 1 – 4. – Репринтне відтворення
видання 1907 р.
Носов. Насовіч І. І. Слоўнік беларускай мовы. – Мн., 1983. – Факсім.
выданне.
СУМ Словник української мови: В 11 тт. – К., 1970 – 1980.
ТСБМ Тлумачальны слоўнік беларускай мовы: У 5 тт., 6 кн. – Мн.:
Галоўная рэд. Бел. сав. энцык., 1977 – 1984.
РОЗВІДУВАЛЬНА СЕМАНТИКА СЛІВ «РОЗВІДАТИ», «РОЗВІДКА»
© Тетяна Федоренко, 2007
к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 811.161.2’373.374
У статті наголошено на необхідності комплексного аналізу лексики на
позначення понять розвідувальної діяльності. Простежено причини й
розвиток розвідувального значення у словах розвідати і розвідка.
Однією зі складових військової лексики є група слів на позначення
розвідувальної діяльності. Українська розвідувальна лексика є результатом
історичного розвитку, що, як відомо, не був сприятливим для вироблення
розвідувальної термінології. У Російській імперії і пізніше – у радянські часи –
мова розвідки базувалася на основі російських запозичень. З різних причин ця
лексика у повному обсязі ще не була об’єктом вивчення. Найменш вивченими
в українській мові є питання функціонування військової лексики (а отже, і
Лексикографічний бюлетень 2007’16 37
розвідувальної) як певної цілісної системи, питання її розвитку та
впорядкування 5: 46 . Глибоке й усебічне дослідження загальної картини її
історичного становлення ще попереду. У статті аналізуємо причини й
розвиток розвідувального значення у словах розвідати і розвідка.
Під терміном «розвідка» у спеціальній літературі розуміють, з одного
боку, діяльність окремої людини (суб’єкта), організованої групи людей або
держави в цілому для здобування відомостей про дійсного або ймовірного
противника, з іншого боку – організаційна структура, сили й засоби для
здійснення цієї діяльності; під терміном «розвідувальні відомості» розуміють
відомості про противника, на здобування яких спрямована діяльність розвідки
(1, с. 4).
Розвідку вважають одним з найцікавіших і принадних, але важких напрямів
людської діяльності. Витоки її беруть початок у стародавній
загальноєвропейській традиції. Зокрема, мілітарна українська культурна
традиція з’явилася не в XV–XVII ст. (українське козацтво) і навіть не в IX–XI
ст. (Київська Русь – Україна), її початок, як стверджують науковці,
дослідивши внесок українців у світове військове мистецтво (в галузі стратегії,
тактики, озброєння), сягає V–I тис. до н. е. 6: 223 . У II на поч. I тис. до н. е. в
ролі майбутніх армій у передслов’ян виступають перші збройні загони воїнів,
які під час виняткових моментів військової загрози виступали разом з їх
ватажками (за припущенням істориків, імовірно, представниками
найвпливовіших родів) як бойовий авангард племені. Тому їх можна
розглядати як прототипи майбутніх військових вождів-князів та їх
дружинників.
З історичних джерел, з уривків візантійських письменників нам відомі
поради візантійського імператора Маврикія, який радив своїм полководцям
застосовувати слов’янське (праукраїнське) військове мистецтво, оскільки
слов’яни випереджають усіх людей в майстерності форсування рік та інших
водних перешкод, добре використовують для нападів і оборони природні
умови, роблять засідки і в ході розвідування зненацька нападають на ворога.
Ю. Фігурний наголошує: «Згадаймо через тисячу років по тому саме так
робили українські козаки, що є одним із багатьох доказів неперервної
спадкоємності вітчизняної військової традиції. Це положення підтверджує і
свідчення візантійського письменника VII ст. Феофілакта Сімокатті про
вміння слов’ян створювати під час походу укріплений табір з возів і завдяки
цьому захищатися від ворожих нападів. Козаки також успішно
використовували табір з возів під час своїх військових кампаній» 6: 225 .
Мілітарна українська культурна традиція, розвиваючись на власних
традиціях, вбирала також усе найкраще з бойових традицій інших народів.
Наступальний характер ведення бойових дій разом з військовою майстерністю
базувався й на добре налагодженій розвідці. Отже, розвідка нашому народові
38 Лексикографічний бюлетень 2007’16
відома з прадавніх часів, а її мова зароджується на сторінках літописних
матеріалів Київської Русі. Десятки й сотні одиниць військової лексики
відзначені на їх сторінках, а серед них і слова розвідки.
Основне поняття — збір розвідувальних відомостей — позначається
дієсловами съглядати, соглядати, розглядати. Зокрема, у «Повісті минулих
літ», коли князь Володимир у питанні вибору віросповідування на Русі
наказував съглядати не тільки військову рать, але й церковні обряди в інших
країнах: «… и рече им Володимер: Идете паки в немци и съглядаите тако же
и оттуде идете в греки. Они же придоба в немци и съглядавши церковную
службу»; у Лаврентіївському літописі під 977 роком у повідомленні про
направлення розвідників в обложене місто «Белагород»: «… лучшие мужи… и
послаша в город, да розглядают в городе, что ся дееть»; у перших
друкованих виданнях Біблії, де йдеться про те, як Мойсей посилає своїх мужів
оглянути Ханаанську землю: «дабы согледали землю Ханааню»; «соглядайте
ж земли якова есть» у Біблії, виданій кирилицею Франциском Скориною в
1517–1519 р.; «да взыдите на гору. И съглядаите землю, какова есть» у
Біблії, виданій Іваном Федоровим «в граде Остроге» 2: 8 .
У сучасному перекладі «Біблійних оповідань» (видання української
православної церкви 1991 р., в основі якого книга, підготовлена до друку
Загребським видавництвом «Християнська сучасність» за участю Видавничого
відділу Московського Патріархату) слово согледати замінюється вже
дієсловом оглядати, розглядати: «Промовив Господь до Мойсея: «Пошли
людей та нехай розглянуть Ханаанську землю…» «Послав їх Мойсей, щоб
розглянути Ханаан-землю і мовив: Здійміться звідсіль у Негев та й зійдіть на
гору, та огляньте землю, яка вона і люд, що в ній живе…». Біблія є не тільки
однією з давніх, найправдивіших книжок, Книгою Істини, але ще й
енциклопедією, практичним керівництвом із забезпечення особистої,
громадської і державної безпеки.
Сучасні автори наукової літератури у дослідженнях про розвідку вважають
біблійну оповідь про Мойсея, який посилає мужів свого племені оглянути
землю Ханаанську, однією з перших розвідувальних операцій, коли
дванадцять розвідників відправляються на розвідку. М. Алексєєв пише, що це
єдине в Біблії розгорнуте розвідувальне завдання тим, кому випадає
відправитися в землю Ханаанську 2: 10 . В. Циганов теж вважає, що це
«масштабна розвідувальна операція, здійснена Мойсеєм». Він зауважує, що
завдання розвідувального рейду були викладені Мойсеєм по-військовому
чітко, коротко і недвозначно. Автор виокремлює такі моменти операції:
потреба в одержанні оперативної інформації; оцінка і інтерпретація одержаної
інформації; вибір конкретних заходів, обумовлених одержаною інформацією,
їх реалізація 7: 89 .
Лексикографічний бюлетень 2007’16 39
Але похідні від глядати ще не поривають зв’язків зі словником та
слововживаннями загальної мови і поступово втрачають розвідувальне
значення. Вони вводяться в тексти «ситуативно», іноді заміняються іншими
словами і стають лише «перехідним явищем від загальної (неспеціальної)
лексики до професійної», відображуючи тим самим стан військової справи і
військове мислення на одному з історичних етапів формування.
Від глядати пізніше утворився ряд лексем, які функціонують у сучасній
мові: підглядати, підгледіти, підглядіти, підглядання, підглянути і
розмовні підгляд і підгляди. Лексеми съглядати, соглядати не збереглися в
літературній українській мові, трапляються тільки в діалектах. Лексема
розглядати розширила семантичний обшир і дійшла до наших днів, але
втратила розвідувальне значення.
На позначення збору розвідувальних даних у кінці XV – поч. XVI ст.
замість похідних від глядати у мові починають з’являтися похідні від відати
(вивідувати, довідуватися, розвідувати у значенні «дізнаватися, мати про
що-небудь відомості, знання» і вивідування, розвідування «дії за значенням
вивідувати і розвідувати»). Етимологічні словники виводять його з
давньоукраїнського вђдати, яке походить з праслов’янської доби і пов’язане з
семантикою індоєвропейського кореня *veid, void, що колись виражав
значення «видёти» і «знати». Слово «видёти» — загальнослов’янське і
відмічається в усіх слов’янських мовах (болг. видёти, макед. види, сербо.-хорв.
вüдети, рос бел безос.) «видно»; польск. , чеськ. vidĕti,
слц. vidiet, верхн.-луж. é).
Відображенням індоєвропейського кореня на стадії *void є
старослов’янське дієслово вђdђ «знати», яке виникло із вђсти «знати» (з
праслов’янського vĕdti). Дослідники припускають, що, ймовірно, ще з
найдавніших часів чуттєве і логічне у світосприйманні людини, в її вмінні
«дивитися», «бачити», «спостерігати», адже кожного разу перед очима
відкривалося щось нове, доти не помічене, не розмежовувалося і відчувалося
як єдиний процес, а після «видіння» певних об’єктів сприймалося, як
«відання» — знання про них. Це співвідношення чуттєвого і логічного пізніше
виявилося і в семантиці цілого ряду дієслів, а в похідних словах від відати
воно й тепер осмислюється в єдності. Тому думка про те, що основний зміст
від дієслів відати «значно є ширшим від значень, які передаються похідними
від дієслова глядати» підтверджується історико-етимологічними даними і є
цілком слушною 2: 19 .
Похідні слова від відати починають уживатися у дипломатичних
документах, секретних донесеннях і царських указах. Уже у XVI ст. у таємних
листах до Петра I про «становище у порубіжних з Україною державах»
І. Мазепа послуговується словами вивідувати, вивідання.
40 Лексикографічний бюлетень 2007’16
У листі з Батурина 20 жовтня 1693 року він пише: … я наказав [відшукати]
з-поміж ніжинських торгових людей здібного чоловіка, якого можна було б
послати у Волоську землю як купця .., Сава віднайшов такого чоловіка .. і я дав
йому словесну науку .. вивідувати про всілякі тамтешні події й відомості» і
далі пише: «…я учинив особливу посилку до волоського та мултянського
володарів для вивідання про польського посла… 3: 122 . В іншому листі від
20 листопада 1696 року І. Мазепа знов повідомляє: «…покірно доношу .., що
мій посланець…, котрого я відправив для вивідання вістей до волоського
господаря Константина Дуки, .. повернувся тепер у Батурин» (4, с. 123).
Але в російському розвідувальному лексиконі поступово закріплюється і
стає «ключовою» лексема розвідувати «збирати секретні відомості про
супротивника або про місцевість, яку він займає». У 1714 р. указ Петра I, який
адресовано капітану Вілімсону, гласив: «Иттить тебе с помянутым
кораблем к дацкому флоту и, прибыв туды, разведать, возможно ли тебе
будет от швецького флота безопасно дойтить до острова Дагеррорта»
2: 21 . У Словнику української мови за ред. Б. Грінченка у лексемі
розвідувати засвідчено ще тільки загальномовні значення (1. навещать,
известить; 2. разузнавать, разузнать). З другої половини XVII ст. у взаємодії
української і російської мови починають переважати російські впливи. Слово
розвідувати під впливом російської мови, вжитку його у секретній
документації набирає розвідувального «звучання». Воно поступово витискує
на периферію мови утворення з префіксом ви-. Академічний Словник
української мови в 11 томах одним із значень слова розвідувати подає
спеціальне (військове) значення, а Словник синонімів видання 1999 р. лексему
вивідувати позначає ремаркою застаріле.
Від петровських часів з XVI ст. у військових органах управління і
розвідувальних структурах постійно ведеться реорганізація у зв’язку з
винаходом нових видів озброєння, введення нової тактики у боях на полях
війни. Поява слова розвідка, похідного від дієслова розвідати як
термінологічного утворення у фахових і філологічних працях (одним із
перших словників його подає Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона
за 1899 р.), винесення його у назву спеціальної діяльності стало наслідком
остаточного становлення розвідки як окремого інституту національної
безпеки. З’являються нові назви на позначення нових понять: дальня розвідка,
ближня розвідка і пояснення суті кожного виду розвідки. Складається нова
класифікація розвідки і її нові назви: стратегічна розвідка, тактична
розвідка. Слова розвідати, розвідка, які корінням сягають праслов’янської
доби і утворилися на автохтонній основі, функціонують і у сучасній
українській мові. Вони поступово почали відігравати ключову роль у
формуванні розвідувальної термінології української мови, яка постійно
розвивається і поповнюється новими термінами внаслідок соціально-
економічних і екстралінгвальних змін.
Лексикографічний бюлетень 2007’16 41
Література
1. Алексеев М. Военная разведка России. – М., 1998. – Кн. 1.
2. Алексеев М. Лексика русской разведки. – М., 1996.
3. І. Мазепа / Зб. публікацій. – К., 1992.
4. Сороколетов Ф. П. История военной лексики в русском языке. – Л., 1970.
5. Туровська Л. Військові звання та посади в Україні. – Київ, 2004.
6. Фігурний Ю. Історичні витоки українського лицарства. – К., 2004.
7. Цыганов В. Библия как руководство по нацбезопасности // Неизвестная
разведка 2004. – №7–8. – С. 67–70.
ВІДБИТТЯ РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ
© Тетяна Цимбалюк-Скопненко, 2007
к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 811.161.2’373.374
У статті проаналізовано відбиття розвитку семантики чужомовних
запозичень в українській мові на прикладі словників іншомовних слів ХХ ст.
Українська лексикографія у ХХ ст. пройшла складний і нерівний шлях
розвитку. Особливо несприятливими для неї були початок століття (до 1905 р.)
та період 30-х – 50-х рр., бо саме тоді через урядовий тиск словникарство не
мало змоги вільно розвиватися. Проте за сто років воно зазнало докорінних
змін, якісно й кількісно трасформувавшись. Скажімо, навіть поняття
чужомовних слів змінилося. Спробуємо простежити це на прикладі
лексикографічних праць, що подають чужомовну лексику.
У сучасному мовознавстві українську лексику чужомовного походження за
ступенем освоєння поділяють на два різновиди: 1) запозичені слова –
іншомовні слова, цілковито засвоєні мовою; 2) власне іншомовні слова –
лексеми, що повністю не засвоєні мовою. Лексеми другого типу мовці
усвідомлюють як чужорідні, оскільки такі слова зберігають ознаки свого
походження [3]. Наприклад, українські слова блакитний, вага, гарбуз, дошка,
бадьорий, котел, млин, сукня, хліб, хлопець, школа не мають нічого у своєму
фонетико-морфологічному оформленні й семантиці, що свідчило б про їхнє
іншомовне походження. Проте за допомогою етимологічного аналізу можна
встановити, що, скажімо, такі звичні лексеми, як хліб і котел, походять від
праслов’янських форм, запозичених з готського джерела (укр. хліб < гот. hlaifs
– хліб [2: 191.]; укр. котел < гот. *kati(u)s (родовий відмінок множини katilē) –
казан < лат. catinus – глиняна чашка, миска, таріль [ЕСУМ3: 57]), а бадьорий,
блакитний, вага, гарбуз з’явилися в лексичній системі завдяки давнім
запозиченням з польської, німецької, білоруської та тюркських мов
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73031 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:16:52Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федоренко, Т. 2015-01-03T11:21:11Z 2015-01-03T11:21:11Z 2007 Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» / Т. Федоренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2007. — Вип. 16. — С. 36-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73031 811.161.2’373.374 У статті наголошено на необхідності комплексного аналізу лексики на
 позначення понять розвідувальної діяльності. Простежено причини й
 розвиток розвідувального значення у словах розвідати і розвідка. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» Article published earlier |
| spellingShingle | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» Федоренко, Т. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» |
| title_full | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» |
| title_fullStr | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» |
| title_full_unstemmed | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» |
| title_short | Розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» |
| title_sort | розвідувальна семантика слів «розвідати», «розвідка» |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73031 |
| work_keys_str_mv | AT fedorenkot rozvíduvalʹnasemantikaslívrozvídatirozvídka |