Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей
Досліджено кінетику та хімізм процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинної амонієвої солі (ЧАС), синтезованої з доступної вітчизняної сировини. Встановлено, що ЧАС є не лише прискорювачем вулканізації малої активності, а також її можна використовувати як поліфункційну домішку з...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7304 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей / В.І. Овчаров, Л.О. Соколова, В.К. Грищенко, А.В. Баранцова, Н.А. Бусько // Полімер. журн. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 227-232. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860222214187515904 |
|---|---|
| author | Овчаров, В.І. Соколова, Л.О. Грищенко, В.К. Баранцова, А.В. Бусько, Н.А. |
| author_facet | Овчаров, В.І. Соколова, Л.О. Грищенко, В.К. Баранцова, А.В. Бусько, Н.А. |
| citation_txt | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей / В.І. Овчаров, Л.О. Соколова, В.К. Грищенко, А.В. Баранцова, Н.А. Бусько // Полімер. журн. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 227-232. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Досліджено кінетику та хімізм процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинної амонієвої солі (ЧАС), синтезованої з доступної вітчизняної сировини. Встановлено, що ЧАС є не лише прискорювачем вулканізації малої активності, а також її можна використовувати як поліфункційну домішку за відсутності в суміші активатора вулканізації. На відміну від традиційних прискорювачів вулканізації, ЧАС, вірогідно, не взаємодіє безпосередньо з каучуком і не викликає його зшивання. Однак, ЧАС легко вступає в реакцію з сіркою, тобто початковим актом є утворення адукту - полісульфідного агента вулканізації, який взаємодіє з каучуком із одержанням активних продуктів приєднання та в подальшому - вулканізаційної сітки.
Исследована кинетика и химизм процесса серной вулканизации полидиенов в присутствии четвертичной аммониевой соли (ЧАС), синтезированной из доступного отечественного сырья. Установлено, что ЧАС является не только ускорителем вулканизации малой активности, но также может быть использована как полифункциональная добавка при отсутствии в смеси активатора вулканизации. В отличие от традиционных ускорителей вулканизации, ЧАС, вероятно, не взаимодействует непосредственно с каучуком и не вызывает его сшивания. Тем не менее, ЧАС легко вступает в реакцию с серой, тоесть начальным актом является образование аддукта – полисульфидного агента вулканизации, который взаимодействует с каучуком с образованием активных продуктов присоединения и в дальнейшем – вулканизационной сетки.
Kinetics and chemistry process of polydiene sulfuric vulcanization in the presence of quaternary ammonium salts (QAS), synthesized from accessible domestic raw material have been investigated. It was established, that QAS is not only the accelerator of vulcanization of low activity, but also can be used as the multifunctional additive in the absence in a mixture of the vulcanization activator. Unlike traditional accelerators of vulcanization, QAS, possibly, does not interact directly with rubber and does not crosslinked it. Nevertheless, QAS easily reacted with sulfur, that is an initial act of adduct formation - the polysulphidic agent of vulcanization that react with rubber with formation of active addition products, and in the further of vulcanization network.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ïîë³ìåðíèé æóðíàë, 2008. Ò.30 ¹3. Ñ. 227-232
© 2008 Â.². Îâ÷àðîâ, Ë.Î. Ñîêîëîâà, Â.Ê. Ãðèùåíêî, À.Â. Áàðàíöîâà, Í.À. Áóñüêî 227
ÓÄÊ 678.044:541.64+678.046.3
Îñîáëèâîñò³ ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ ïîë³ä³ºí³â çà
íàÿâíîñò³ ÷åòâåðòèííèõ àìîí³ºâèõ ñîëåé
Â.². Îâ÷àðîâ1, Ë.Î. Ñîêîëîâà1, Â.Ê. Ãðèùåíêî2, À.Â. Áàðàíöîâà2, Í.À. Áóñüêî2
1Óêðà¿íñüêèé äåðæàâíèé õ³ì³êî-òåõíîëîã³÷íèé óí³âåðñèòåò
8, ïð. Ãàãàð³íà, Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49000, Óêðà¿íà
2²íñòèòóò õ³ì³¿ âèñîêîìîëåêóëÿðíèõ ñïîëóê ÍÀÍ Óêðà¿íè
48, Õàðê³âñüêå øîñå, Êè¿â, 02160, Óêðà¿íà
Äîñë³äæåíà ê³íåòèêà òà õ³ì³çì ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ ïîë³ä³ºí³â çà íàÿâíîñò³
÷åòâåðòèííî¿ àìîí³ºâî¿ ñîë³ (×ÀÑ), ñèíòåçîâàíî¿ ç äîñòóïíî¿ â³ò÷èçíÿíî¿ ñèðîâèíè. Âñòàíîâëåíî,
ùî ×ÀÑ º íå ëèøå ïðèñêîðþâà÷åì âóëêàí³çàö³¿ ìàëî¿ àêòèâíîñò³, à òàêîæ ìîæå áóòè
âèêîðèñòàíà ÿê ïîë³ôóíêö³éíà äîáàâêà çà â³äñóòíîñò³ â ñóì³ø³ àêòèâàòîðà âóëêàí³çàö³¿. Íà
â³äì³íó â³ä òðàäèö³éíèõ ïðèñêîðþâà÷³â âóëêàí³çàö³¿, ×ÀÑ, â³ðîã³äíî, íå âçàºìî䳺 áåçïîñåðåäíüî
ç êàó÷óêîì ³ íå âèêëèêຠéîãî çøèâàííÿ. Îäíàê, ×ÀÑ ëåãêî âñòóïຠâ ðåàêö³þ ç ñ³ðêîþ, òîáòî
ïî÷àòêîâèì àêòîì º óòâîðåííÿ àääóêòó –ïîë³ñóëüô³äíîãî àãåíòà âóëêàí³çàö³¿, ÿêèé âçàºìî䳺 ç
êàó÷óêîì ç îòðèìàííÿì àêòèâíèõ ïðîäóêò³â ïðèºäíàííÿ òà â ïîäàëüøîìó – âóëêàí³çàö³éíî¿ ñ³òêè.
Ïåðñïåêòèâíèì íàïðÿìîì ìîäèô³êàö³¿ ì³íåðàëü-
íèõ íàïîâíþâà÷³â ç ìåòîþ ¿õ ³íòåðêàëÿö³¿ òà îòðè-
ìàííÿ íàíîêîìïîçèò³â ó ìàòðèö³ ïîë³ìåðíîãî ìàòå-
ð³àëó º îáðîáêà ì³íåðàë³â ñïîëóêàìè, ùî ì³ñòÿòü êâà-
òåðí³çîâàíèé àòîì àçîòó [1–4]. Âèêîðèñòàííÿ ³íòåð-
êàëüîâàíèõ ñèë³êàò³â äຠçìîãó çàáåçïå÷èòè ö³ííèé
êîìïëåêñ ïîêðàùåíèõ ô³çèêî-ìåõàí³÷íèõ âëàñòèâîñ-
òåé åëàñòîìåðíèõ êîìïîçèö³é [5]. Äëÿ îòðèìàííÿ
³íòåðêàëüîâàíèõ ôîðì øàðóâàòîãî àëþìîñèë³êàòó
áåíòîí³òó øèðîêîãî âèêîðèñòàííÿ íàáóëè êàò³îíàê-
òèâí³ ÷åòâåðòèíí³ àìîí³ºâ³ ñîë³ (×ÀÑ) [6–7]. Ââåäåí-
íÿ ìîäèô³êîâàíèõ ×ÀÑ ôîðì áåíòîí³òó â åëàñòî-
ìåðí³ êîìïîçèö³¿ íà îñíîâ³ ïîë³ä³ºí³â äຠçìîãó ïî-
êðàùèòè ïðóæíî-ì³öí³ñí³ âëàñòèâîñò³ âóëêàí³çàò³â,
ï³äâèùèòè àäãåç³éí³ õàðàêòåðèñòèêè ãóì â åëàñòî-
ìåðòåêñòèëüíèõ òà åëàñòîìåðìåòàëîêîðäíèõ ñèñòå-
ìàõ ³, íà â³äì³íó â³ä á³ëüøîñò³ ì³íåðàëüíèõ
³íãðå䳺íò³â, ³íòåíñèô³êóâàòè ïðîöåñ ñ³ð÷àíî¿ âóë-
êàí³çàö³¿.  ðåöåïòóðîáóäóâàíí³ åëàñòîìåðíèõ êîì-
ïîçèö³é íåõòóâàòè åôåêòîì çì³íè ê³íåòèêè âóëêàí³-
çàö³¿ íåäîïóñòèìî. Êð³ì òîãî, ñüîãîäí³ íå ³ñíóº
ºäèíî¿ äóìêè ùîäî ðîë³ (àêòèâàòîð, ïðèñêîðþâà÷,
êàòàë³çàòîð) ×ÀÑ ó ïðîöåñ³ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿
[8–10].
Òîìó ìåòîþ ðîáîòè ñòàëî ïîäàëüøå âèâ÷åííÿ
îñîáëèâîñòåé ê³íåòèêè òà õ³ì³çìó ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿
âóëêàí³çàö³¿ ïîë³ä³ºí³â çà íàÿâíîñò³ ×ÀÑ äëÿ ¿õ á³ëüø
åôåêòèâíîãî âèêîðèñòàííÿ â ñêëàäàõ ñ³ð÷àíèõ âóëêà-
í³çóâàëüíèõ ñèñòåì òà ÿê êîìïîíåíò³â ³íòåðêàëüîâà-
íèõ ñèë³êàò³â ó ñêëàäàõ ïîë³ìåðíèõ íàíîêîìïîçèò³â
íà îñíîⳠ䳺íîâèõ åëàñòîìåð³â.
ßê îá’ºêò äîñë³äæåííÿ áóëà âèêîðèñòàíà ×ÀÑ
òàêî¿ áóäîâè:
Cl
CH2N
+
CH2
N
CH2
CH2
N
CH2
N
CH2
CH2
,
ñèíòåçîâàíà ç äîñòóïíî¿ â³ò÷èçíÿíî¿ ñèðîâèíè.
Âïëèâ ×ÀÑ íà ê³íåòèêó âóëêàí³çàö³¿ äîñë³äæåíî â
ñòàíäàðòíèõ íåíàïîâíåíèõ åëàñòîìåðíèõ êîìïîçèö³-
ÿõ íà îñíîâ³ íåíàñè÷åíèõ êàðáîöåïíèõ êàó÷óê³â ³çîï-
ðåíîâîãî (ìàðêè Ñʲ-3) òà áóòà䳺í-ìåòèëñòèðîëüíîãî
(ìàðêè ÑÊÌÑ-30 ÀÐÊ). ßê âóëêàí³çóþ÷èé àãåíò
âèêîðèñòàíà ñ³ðêà (â êîìïîçèö³¿ ç Ñʲ-3 ñ³ðêè –
1,0 ìàñ. ÷., ç ÑÊÌÑ-30 ÀÐÊ ñ³ðêè – 2,0 ìàñ. ÷.), ÿê
àêòèâàòîðè – ñòåàðèíîâà êèñëîòà (Ñʲ-3 – 2,0 ìàñ. ÷.)
òà îêñèä öèíêó (Ñʲ-3, ÑÊÌÑ-30 ÀÐÊ – 5,0 ìàñ. ÷.)
[11]. Ãóìîâ³ ñóì³ø³ âèãîòîâëåí³ íà ëàáîðàòîðíèõ âàëü-
öÿõ (Ïä 320 160/160).
Çðàçêè äëÿ âèïðîáóâàíü âóëêàí³çîâàí³ çà îïòè-
ìàëüíèìè ðåæèìàìè íà ã³äðàâë³÷íèõ ïðåñàõ ç åëåêò-
ðè÷íèì îá³ãð³âîì (160–600 Å). ʳíåòèêà âóëêàí³çàö³¿
ãóìîâèõ ñóì³øåé âèâ÷åíà íà â³áðîðåîìåòð³ ô³ðìè
„Monsanto”. Âóëêàí³çàö³éí³ õàðàêòåðèñòèêè ðîçðàõî-
âàí³ çà ä³þ÷îþ ìåòîäèêîþ [12]. Âèïðîáóâàííÿ ãóìî-
âèõ ñóì³øåé, ¿õ âóëêàí³çàò³â òà îáðîáêà ðåçóëüòàò³â
ïðîâåäåí³ â³äïîâ³äíî äî ä³þ÷èõ ñòàíäàðò³â ³ ìåòîäèê
[13].
Òåðìîãðàìè ³íäèâ³äóàëüíèõ ³íãðå䳺íò³â âóëêàí³-
çóâàëüíî¿ ñèñòåìè, ¿õ á³íàðíèõ êîìïîçèö³é ³ ïîâíèõ
Â.². Ãîí÷àðîâ, Ë.Î. Ñîêîëîâà, Â.Ê. Ãðèùåíêî, À.Â. Áàðàíöîâà, Í.À. Áóñüêî
228
0 5 10 15 20 25 30
0
2
4
6
8
10 à
3
2
1
0 5 10 15 20 25 30
0
2
4
6
8
10
á
2
3
1
Ðèñ. 1. ʳíåòè÷í³ êðèâ³ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ çà òåìïåðàòóð 165 (à) òà 175 °Ñ (á) ñòàíäàðòíèõ åëàñòîìåðíèõ
êîìïîçèö³é íà îñíîâ³ Ñʲ-3 ç âèêîðèñòàííÿì åêâ³ìîëüíèõ êîíöåíòðàö³é ð³çíèõ òèï³â ïðèñêîðþâà÷³â
âóëêàí³çàö³¿: 1 – 2-ÌÁÒ (0,42); 2 – ÄÔà (0,52) i 3 – ×ÀÑ (0,67 ìàñ. ÷.)
τ, õâ.
Ì
, ä
Í
·ì
τ, õâ.
Ì
, ä
Í
·ì
0 5 10 15 20 25 30
0
4
8
12
16
20
4
3
2
1
0 5 10 15 20 25 30
0
4
8
12
16
20
2
34
1
τ, õâ.
Ì
, ä
Í
·ì
τ, õâ.
Ì
, ä
Í
·ì
Ðèñ. 2. ʳíåòè÷í³ êðèâ³ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ çà òåìïåðàòóð 165 (à) òà 175 °Ñ (á) ñòàíäàðòíèõ åëàñòîìåðíèõ
êîìïîçèö³é íà îñíîâ³ ÑÊÌÑ-30 ÀÐÊ ç âàð³àö³ºþ ñêëàäó âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè: 1 – Êîíòð. – ÄÁÒÄ (3,0), ñ³ðêà
(2,0), îêñèä öèíêó (5,0) ³ ñòåàðèíîâà êèñëîòà (1,5 ìàñ.÷.); 2 – ñòåàðèíîâà êèñëîòà (1,5), ñ³ðêà (2,0) ³ îêñèä öèíêó
(5,0 ìàñ.÷.); 3 – ×ÀÑ (1,5), ñ³ðêà (2,0) ³ îêñèä öèíêó (5,0 ìàñ.÷.); 4 – ÄÔà (1,5), ñ³ðêà (2,0) ³ îêñèä öèíêó (5,0 ìàñ.÷.).
ñèñòåì îòðèìàí³ íà äèôåðåíö³éíî-ñêàíóþ÷îìó êàëî-
ðèìåòð³ (ÄÑÊ) òèïó ÄÑÌ-2 Ì ïðè øâèäêîñò³ íàãð³âó
5 ãðàä./õâ. Çðàçêè äëÿ ÄÑÊ ï³äãîòîâëåí³ ç ðîçðàõóíêó
ñêëàäó âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè åëàñòîìåðíî¿ êîì-
ïîçèö³¿ íà îñíîâ³ ÑÊÌÑ-30 ÀÐÊ. ²×-ñïåêòðè çíÿò³ íà
²×-Ôóð’º ñïåêòðîìåòð³ ô³ðìè Bruker, çðàçêè ï³äãîòîâ-
ëåí³ ïðåñóâàííÿì òàáëåòîê KBr ç ³íäèâ³äóàëüíèìè
ñêëàäîâèìè ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè òà ¿õ
êîìá³íàö³ÿìè.
 íàøèõ ðîáîòàõ [14, 15] âñòàíîâëåíî, ùî çàïðî-
ïîíîâàíà ×ÀÑ ìîæå áóòè âèêîðèñòàíà ÿê åôåêòèâíèé
àêòèâàòîð, ç³ çíà÷íèì çíèæåííÿì åôåêòèâíî¿ åíåð㳿
àêòèâàö³¿ ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿, òà ÿê ïðèñêî-
ðþâà÷.
Ïîð³âíÿëüíà îö³íêà àêòèâíîñò³ ×ÀÑ ç â³äîìèìè
ïðèñêîðþâà÷àìè ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ ïðè åêâ³ìîëü-
íîìó äîçóâàíí³ â åëàñòîìåðíèõ êîìïîçèö³ÿõ íà îñ-
íîâ³ Ñʲ-3 ïîêàçàëà, ùî çà òåìïåðàòóð âóëêàí³çàö³¿
165 ³ 175 °Ñ ×ÀÑ á³ëüø àêòèâíà í³æ 2-ìåðêàïòîáåíç-
ò³àçîë (2-ÌÁÒ), àëå ïîñòóïàºòüñÿ äèôåí³ëãóàí³äèíó
(ÄÔÃ) (ðèñ. 1). Õàðàêòåð ê³íåòè÷íèõ êðèâèõ ×ÀÑ
³äåíòè÷íèé êðèâ³é ç 2-ÌÁÒ, òîáòî ïðîò³êàííÿ ðåâåðñ³¿
çà ï³äâèùåíèõ òåìïåðàòóð íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ.  ðå-
çóëüòàò³ îá÷èñëåííÿ ê³íåòè÷íèõ êðèâèõ âñòàíîâëåíî,
ùî çà òåìïåðàòóðè 165 °Ñ íàéá³ëüøå çíà÷åííÿ ìàê-
ñèìàëüíîãî ìîìåíòó êðóò³ííÿ ìຠêîìïîçèö³ÿ ç
âì³ñòîì ×ÀÑ, öå çíà÷åííÿ íà 15 % âèùå í³æ êîìïî-
çèö³¿ ç 2-ÌÁÒ. Çà òåìïåðàòóðè 175 °Ñ ââåäåííÿ ×ÀÑ
ñêîðî÷óº ÷àñ äîñÿãíåííÿ îïòèìóìó âóëêàí³çàö³¿ â
1,5 ðàçè â ïîð³âíÿíí³ ç 2-ÌÁÒ ³ â 2 ðàçè ï³äâèùóº
øâèäê³ñòü âóëêàí³çàö³¿.
Îñîáëèâîñò³ ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ ïîë³ä³ºí³â çà íàÿâíîñò³ ÷åòâåðòèííèõ àìîí³ºâèõ ñîëåé
229
Îòæå, çà óìîâè åêâ³ìîëüíî¿ êîíöåíòðàö³¿
ïðèñêîðþâà÷³â âóëêàí³çàö³¿, ×ÀÑ á³ëüø àêòèâíà í³æ
2-ÌÁÒ ³ ïîñòóïàºòüñÿ ÄÔÃ. Ïðîöåñ âóëêàí³çàö³¿ êîì-
ïîçèö³é íà îñíîâ³ Ñʲ-3 çà íàÿâíîñò³ ×ÀÑ ³ ï³äâèùå-
íèõ òåìïåðàòóð â³äáóâàºòüñÿ áåç ðåâåðñ³¿, íà â³äì³íó
â³ä ÄÔÃ.
Àíàë³ç ê³íåòè÷íèõ êðèâèõ âóëêàí³çàö³¿ åëàñòîìåð-
íèõ êîìïîçèö³é íà îñíîâ³ ÑÊÌÑ-30 ÀÐÊ çà òåìïåðà-
òóð 165 ³ 175 °Ñ (ðèñ. 2) ïîêàçàâ, ùî ×ÀÑ çäàòíà äî
çøèâàííÿ êàó÷óêó çà â³äñóòíîñò³ àêòèâàòîðà âóëêàí³-
çàö³¿ – ñòåàðèíîâî¿ êèñëîòè. Ñë³ä â³äì³òèòè çíà÷íèé
âïëèâ òåìïåðàòóðè íà àêòèâí³ñòü ×ÀÑ. Çà òåìïåðàòó-
ðè 175 °Ñ ê³íåòè÷íà êðèâà ñóì³ø³ ç ×ÀÑ ìàêñèìàëü-
íî íàáëèæàºòüñÿ äî òàêî¿ äëÿ ñóì³ø³ ç ÄÔÃ. Àëå, íà
â³äì³íó â³ä ÄÔà òà êîíòðîëüíî¿ êîìïîçèö³¿, ×ÀÑ
çá³ëüøóº ³íäóêö³éíèé ïåð³îä âóëêàí³çàö³¿ òà ìຠìåí-
øó øâèäê³ñòü âóëêàí³çàö³¿. Îá÷èñëåííÿ ê³íåòè÷íèõ
êðèâèõ ïîêàçàëî, ùî çà òåìïåðàòóðè 175 °Ñ ìàêñèìàëü-
íèé ìîìåíò êðóò³ííÿ êîìïîçèö³¿ ç ×ÀÑ (18,5 äÍ·ì)
íàáëèæàºòüñÿ äî çíà÷åííÿ êîìïîçèö³¿ ç ÄÔÃ
(18,7 äÍ·ì), â³äíîñíèé ñòóï³íü çøèâàííÿ ó êîìïîçèö³¿
ç ×ÀÑ (15,1 äÍ·ì) äåùî âèùèé, í³æ ó ÄÔà (14,7 äÍ·ì).
Îòæå, ×ÀÑ ìîæå áóòè âèêîðèñòàíà ÿê ïðèñêîðþ-
âà÷ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ ïîë³ä³ºí³â çà â³äñóòíîñò³ àê-
òèâàòîðà. Àêòèâí³ñòü ×ÀÑ ïðè öüîìó íàáëèæàºòüñÿ
äî ÄÔÃ.
Ìåòîäîì ÄÑÊ âèâ÷åíà ìîæëèâ³ñòü âçàºìî䳿 ×ÀÑ
ç ³íãðå䳺íòàìè ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè.
Àíàë³ç òåðìîãðàì ÄÑÊ á³íàðíî¿ ñèñòåìè «ñ³ðêà –
×ÀÑ» (ðèñ. 3à) â ïîð³âíÿíí³ ç ³íäèâ³äóàëüíèìè êîì-
ïîíåíòàìè ïîêàçàâ, ùî ×ÀÑ ó ö³é ñèñòåì³ çàáåçïå÷óº
çíèæåííÿ ç 107 äî 98 °Ñ òåìïåðàòóðè ïåðåõîäó ñ³ðêè
ç α- â β-ìîäèô³êàö³þ òà òåìïåðàòóðè ¿¿ ïëàâëåííÿ [16 ].
Íà â³äì³íó â³ä êðèâèõ ³íäèâ³äóàëüíèõ êîìïîíåíò³â,
íà êðèâ³é á³íàðíî¿ ñèñòåìè çà òåìïåðàòóðè 139 °Ñ
â³äì³÷åíî åêçîòåðì³÷íèé ï³ê, ÿêèé ñâ³ä÷èòü ïðî ïå-
ðåá³ã ðåàêö³¿ âçàºìî䳿 ñ³ðêè ç ×ÀÑ ùå äî ïëàâëåííÿ
ñàìî¿ ñîë³ (175 °Ñ). Ðåàêö³ÿ âçàºìî䳿 ñ³ðêè òà ×ÀÑ
äîñèòü àêòèâíà, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü ³íòåíñèâí³ñòü ï³êà.
Äî òîãî æ ñë³ä â³äì³òèòè, ùî ðåàêö³ÿ âçàºìî䳿 ñ³ðêè
òà äèáåíçò³àçîë³ëäèñóëüô³äó (ÄÁÒÄ), çà ë³òåðàòóðíè-
ìè äàíèìè [18], ô³êñóºòüñÿ ëèøå åíäîåôåêòàìè åâòåê-
òè÷íîãî ïëàâëåííÿ.
Íà òåðìîãðàì³ á³íàðíî¿ ñèñòåìè «ÄÁÒÄ – ×ÀÑ»
(ðèñ. 3á) ïåðøèì ñïîñòåð³ãàºòüñÿ åíäîòåðì³÷íèé ï³ê
çà òåìïåðàòóðè 137 °Ñ, ÿêèé ñâ³ä÷èòü ïðî çíèæåííÿ
òåìïåðàòóð ïëàâëåííÿ îáîõ êîìïîíåíò³â äàíî¿ ñèñòå-
ìè. Äàë³ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ³íòåíñèâíèé åêçîï³ê (168 °Ñ),
ùî õàðàêòåðèçóº äîñèòü çíà÷íó ãëèáèíó ïåðåá³ãó
õ³ì³÷íî¿ âçàºìî䳿 ÄÁÒÄ ³ ×ÀÑ.
Ïîð³âíþþ÷è ä³àãðàìè á³íàðíèõ ñèñòåì «ñ³ðêà –
0 50 100 150 200 250
С і р к а
Ч А С
С і р к а т а Ч А С
178
117107
195
175
139
98
55
0 50 100 150 200 250
178
168
168
13755
Д Б Т Д
Ч А С
Д Б Т Д т а Ч А С
↓
↑
åí
äî
åê
çî
∆T
↓
↑
åí
äî
åê
çî
∆T
Ò, °Ñ Ò, °Ñ
Ðèñ. 3. Òåðìîãðàìè ³íäèâ³äóàëüíèõ ñêëàäîâèõ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè òà á³íàðíèõ êîìá³íàö³é
×ÀÑ ç ñ³ðêîþ (à) òà ÄÁÒÄ (á)
0 50 100 150 200 250
1
3
2
130
108101
96
137
149
11096
66
52
Ò, °Ñ
↓
↑
åí
äî
åê
çî
∆T
Ðèñ. 4. Òåðìîãðàìè ñóì³øåé êîìïîíåíò³â ñ³ð÷àíî¿
âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè: 1 – ñ³ðêà (1,5), ÄÁÒÄ (3,0),
îêñèä öèíêó (5,0) ³ ñòåàðèíîâà êèñëîòà (1,5 ìàñ. ÷.);
2 – ñ³ðêà (1,5), ÄÁÒÄ (3,0), îêñèä öèíêó (5,0) ³ ×ÀÑ
(1,5 ìàñ. ÷.); 3 – ñ³ðêà (1,5), ×ÀÑ (3,0), îêñèä öèíêó
(5,0) ³ ñòåàðèíîâà êèñëîòà (1,5 ìàñ. ÷.)
230
Â.². Ãîí÷àðîâ, Ë.Î. Ñîêîëîâà, Â.Ê. Ãðèùåíêî, À.Â. Áàðàíöîâà, Í.À. Áóñüêî
×ÀÑ» ³ «ÄÁÒÄ – ×ÀÑ» ñë³ä â³äì³òèòè, ùî ×ÀÑ
øâèäøå âñòóïຠâ ðåàêö³þ ç ñ³ðêîþ í³æ ç ÄÁÒÄ. Àëå
åíåðã³éí³øå â³äáóâàºòüñÿ âçàºìîä³ÿ ç ïðèñêîðþâà÷åì
ÄÁÒÄ, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü ³íòåíñèâí³ñòü ï³êà.
Âèâ÷åííÿ ä³àãðàì ÄÑÊ á³íàðíèõ ñèñòåì «îêñèä
öèíêó – ñòåàðèíîâà êèñëîòà» òà «îêñèä öèíêó – ×ÀÑ»
äàëî çìîãó âñòàíîâèòè, ùî íà â³äì³íó â³ä àêòèâíî¿
õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿ îêñèäó öèíêó ç³ ñòåàðèíîâîþ êèñëî-
òîþ, ÿêà ïðî³ëþñòðîâàíà åêçîï³êîì çà òåìïåðàòóðè
108 °Ñ, õ³ì³÷íà âçàºìîä³ÿ îêñèäó öèíêó ç ×ÀÑ íå
â³äáóâàºòüñÿ; ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ëèøå äåÿêå çíèæåííÿ
òåìïåðàòóðè ïëàâëåííÿ ×ÀÑ, â³ðîã³äíî, ïîâ,ÿçàíå ç
íåçíà÷íîþ àäñîðáö³ºþ ñîë³ íà ïîâåðõí³ îêñèäó öèí-
êó [19].
Àíàë³ç òåðìîãðàìè åòàëîííî¿ ñóì³ø³ êîìïîíåíò³â
ïîâíî¿ ñòàíäàðòíî¿ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòå-
ìè ç ÄÁÒÄ (ðèñ. 4, êðèâà 1), êîðåëþþ÷è ç ïîãëÿäàìè
À.À. Ìóõóòä³íîâà [19], ï³äòâåðäèâ ïåðåá³ã ïðîöåñó
âóëêàí³çàö³¿ çà êëàñè÷íîþ ñõåìîþ: åíäîåôåêò çà òåì-
ïåðàòóðè 52 °Ñ â³äïîâ³äຠïëàâëåííþ ñòåàðèíîâî¿
êèñëîòè; åêçîåôåêò çà òåìïåðàòóðè 60 °Ñ íàñë³äîê óò-
âîðåííÿ ñòåàðàòó öèíêó, åíäîåôåêò çà òåìïåðàòóðè
101 °Ñ ñïðè÷èíåíèé àäñîðáö³ºþ ñêëàäîâèõ ñèñòåìè
íà ïîâåðõí³ îêñèäó öèíêó, ïî÷àòîê ¿õ ïëàâëåííÿ òà
óòâîðåííÿ ä³éñíîãî àãåíòà âóëêàí³çàö³¿ (ÄÀÂ); åíäî-
åôåêò çà òåìïåðàòóðè 108 °Ñ º íàñë³äêîì ïëàâëåííÿ
íàäëèøêó ñ³ðêè; ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ åíäîåôåêòó çà
òåìïåðàòóðè 130 °Ñ º ðåàêö³ÿ âçàºìî䳿 ïðîäóêò³â ðîç-
êëàäó ñèñòåìè.
Òåðìîãðàìà ñóì³ø³ êîìïîíåíò³â ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³-
çóâàëüíî¿ ñèñòåìè, â ÿê³é ñòåàðèíîâà êèñëîòà çàì³íå-
íà íà ×ÀÑ (ðèñ. 4, êðèâà 2), ì³ñòèòü äâà åâòåêòè÷í³
åíäîï³êè (96 òà 104 °Ñ) çà õàðàêòåðîì ñõîæ³ íà åíäî-
ï³êè òåðìîãðàìè åòàëîííî¿ ñóì³ø³ (êðèâà 1), àëå çà
íèæ÷èõ òåìïåðàòóð. Òîáòî, â³ðîã³äíî, àäñîðáö³ÿ êîì-
ïîíåíò³â ñóì³ø³ íà ïîâåðõí³ îêñèäó öèíêó òà ¿õ áåç-
ïîñåðåäíÿ âçàºìîä³ÿ â³äáóâàþòüñÿ àêòèâí³øå. Õ³ì³÷íà
ðåàêö³ÿ ×ÀÑ ç ÄÁÒÄ, ÿê ³ â á³íàðí³é ñèñòåì³, âèðàæå-
íà íà òåðìîãðàì³ ³íòåíñèâíèì åêçîï³êîì, àëå çà çíè-
æåííÿ òåìïåðàòóðè ç 168 äî 149 °Ñ. Íà äàí³é òåðìî-
ãðàì³ â³äñóòí³é ï³ê â ³íòåðâàë³ òåìïåðàòóð 60–70 °Ñ,
ùî ñïðè÷èíåíî âèëó÷åííÿì ñòåàðèíîâî¿ êèñëîòè ç
ñèñòåìè.
Òåðìîãðàìà ñóì³ø³, â ÿê³é ×ÀÑ âèêîðèñòàíà ÿê
ïðèñêîðþâà÷ âóëêàí³çàö³¿ (ðèñ. 4, êðèâà 3), ìຠâèã-
ëÿä, áëèçüêèé äî åòàëîííî¿ ñóì³ø³. ³äì³÷åíèé ³äåí-
òè÷íèé äî ìîäåëüíî¿ êîìïîçèö³¿ åíäîï³ê (96 °Ñ).
Îñîáëèâ³ñòþ òåðìîãðàìè º çíà÷íà ³íòåíñèâí³ñòü åí-
äîï³êà çà òåìïåðàòóðè 110 °Ñ, ÿêà â³äïîâ³äຠïëàâ-
ëåííþ íàäëèøêó ñ³ðêè. Òîáòî, â³ðîã³äíî, âíàñë³äîê
îáìåæåíî¿ ñóì³ñíîñò³ ç ïðèñêîðþâà÷åì âóëêàí³çàö³¿
òà îêñèäîì öèíêó ÷àñòèíà ñ³ðêè çàëèøàºòüñÿ â³ëüíîþ.
Àíàë³ç êîìïëåêñó âèïðîáóâàíü ÄÑÊ ïîêàçàâ, ùî
ç ï³äâèùåííÿì òåìïåðàòóðè ×ÀÑ ñïåðøó âñòóïຠâ
ðåàêö³þ ç ñ³ðêîþ. Âñòàíîâëåíà ³íåðòí³ñòü ×ÀÑ äî
îêñèäó öèíêó. Çà óìîâè íàÿâíîñò³ â êîìïîçèö³¿ äâîõ
ïðèñêîðþâà÷³â (×ÀÑ ³ ÄÁÒÄ) âçàºìîä³ÿ ¿õ äîñèòü àê-
òèâíà çà òåìïåðàòóðè 168 °Ñ, àëå ¿é ïåðåäóº ðåàêö³ÿ
×ÀÑ ç ñ³ðêîþ çà òåìïåðàòóðè 139 °Ñ.
Õ³ì³çì ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ çà íàÿâíîñò³
×ÀÑ âèâ÷åíèé ìåòîäîì ²×-ñïåêòðîñêîﳿ çðàçê³â ³íäè-
â³äóàëüíèõ ñêëàäîâèõ âóëêàí³çóâàëüíî¿ ñèñòåìè, ¿õ
á³íàðíèõ ìåõàí³÷íèõ ñóì³øåé çà íîðìàëüíèõ óìîâ ³
ï³ñëÿ ïðîãð³âàíÿ.
Ïîð³âíÿëüíèé àíàë³ç ñïåêòð³â ³íäèâ³äóàëüíèõ ðå-
÷îâèí ³ç ñïåêòðîì á³íàðíî¿ ñèñòåìè ïîêàçàâ
â³äñóòí³ñòü âçàºìî䳿 ×ÀÑ ³ç ñ³ðêîþ ïðè ìåõàí³÷íîìó
ïåðåì³øóâàíí³ çà íîðìàëüíèõ óìîâ. ϳñëÿ ïðîãð³âó
äàíî¿ á³íàðíî¿ ñèñòåìè çà òåìïåðàòóðè 140 °Ñ
â³äì³÷åí³ çì³íè â ñïåêòð³ ïðîãð³òîãî çðàçêà, ùî, â³ðî-
ã³äíî, ñâ³ä÷èòü ïðî õ³ì³÷íó âçàºìîä³þ ñ³ðêè ç ×ÀÑ
(ðèñ. 5). Ñïåêòð á³íàðíî¿ ñèñòåìè äî ïðîãð³âó ìàº
øèðîêó ïîëîñó ç ìàêñèìóìîì 1660 ñì-1, à ï³ñëÿ ïðî-
2200 2000 1800 1600 600 400 200
1,4
2
151
4
58
0
61
5
62
2
16
60
16
70
Ï
ðî
ïó
ñê
àí
íÿ
, %
ν, ñì-1
Ðèñ. 5. ²×-ñïåêòðè á³íàðíèõ ñèñòåì ×ÀÑ ç ñ³ðêîþ
çà íîðìàëüíèõ óìîâ (1) ³ ï³ñëÿ ïðîãð³âàííÿ çà
òåìïåðàòóðè 140 °Ñ (2)
4000 3000 2000 1000
2
1
33
39 32
04
16
67
Ðèñ. 6. ²×-ñïåêòè ×ÀÑ äî (1) ³ ï³ñëÿ ïðîãð³âàííÿ
çà òåìïåðàòóðè 170 °Ñ (2)
Ï
ðî
ïó
ñê
àí
íÿ
, %
ν, ñì-1
231
Îñîáëèâîñò³ ïðîöåñó ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ ïîë³ä³ºí³â çà íàÿâíîñò³ ÷åòâåðòèííèõ àìîí³ºâèõ ñîëåé
ãð³âó ñèñòåìè íà ñïåêòð³ ç’ÿâèëàñü âóçüêà ïîëîñà ç
ìàêñèìóìîì 1670 ñì-1, ÿêà â³äïîâ³äຠäåôîðìàö³éíèì
(δ) êîëèâàííÿì N–Í çâ’ÿçê³â.  îáëàñò³ 450–650 ñì-1
íà ñïåêòð³ ïðîãð³òî¿ ñèñòåìè ñïîñòåð³ãàºòüñÿ óòâîðåí-
íÿ íîâèõ ï³ê³â ç ìàêñèìóìàìè (514 ñì-1, äóáëåò 622
òà 615 ñì-1) ³ ï³äâèùåííÿ ³íòåíñèâíîñò³ ³ñíóþ÷èõ
(580 ñì-1), ùî â³äïîâ³äຠâàëåíòíèì (ν) êîëèâàííÿì
Ñ–S çâ’ÿçê³â. Òîáòî â³äáóâàºòüñÿ õ³ì³÷íà âçàºìîä³ÿ
ñîë³ ×ÀÑ ç ñ³ðêîþ ç óòâîðåííÿì çâ’ÿçê³â Ñ–S ³ íîâèõ
ôóíêö³îíàëüíèõ ãðóï N–Í.
²×-ñïåêòð á³íàðíî¿ êîìïîçèö³¿ îêñèä öèíêó òà ×ÀÑ
çà íîðìàëüíèõ óìîâ òà ï³ñëÿ ïðîãð³âó çà òåìïåðàòóðè
110 °Ñ îïèñóºòüñÿ ïîëîñàìè ν òà δ ñàìî¿ ñîë³, íà
â³äì³íó â³ä á³íàðíî¿ ñèñòåìè îêñèä öèíêó òà ñòåàðè-
íîâà êèñëîòà. Òàêà òåíäåíö³ÿ ñâ³ä÷èòü ïðî â³äñóòí³ñòü
õ³ì³÷íî¿ âçàºìî䳿 ×ÀÑ ç îêñèäîì öèíêó.
Ïðè âèâ÷åíí³ ²×-ñïåêòð³â êîìïîçèö³¿ ÄÁÒÄ ³ ×ÀÑ
ï³ñëÿ íàãð³âàííÿ âèíèêëà íåîáõ³äí³ñòü ó âèâ÷åíí³
³íäèâ³äóàëüíèõ êîìïîíåíò³â çà òåìïåðàòóðè 170 °Ñ.
Cïåêòðè áàçîâîãî òà ïðîãð³òîãî ÄÁÒÄ íå â³äð³çíÿþòü-
ñÿ. Çîâñ³ì ³íøà êàðòèíà ñïîñòåð³ãàºòüñÿ äëÿ ×ÀÑ
(ðèñ. 6). Ïðè ïðîãð³âàíí³ ñîë³ ïðàêòè÷íî ïîâí³ñòþ
ïåðåðîçïîä³ëèëèñü ï³êè â îáëàñò³ 600–1600 ñì-1, ÿê³
â³äïîâ³äàþòü δ êîëèâàííÿì Ñ–Í çâ’ÿçê³â öèêë³÷íîãî
ãðóïóâàííÿ. Öå ñâ³ä÷èòü ïðî ðîçêëàäàííÿ ñîë³ ïî öèõ
ãðóïàõ ç óòâîðåííÿì íîâèõ ãðóï ³ ï³ê³â íà ñïåêòð³:
3339, 3204 òà 1667 ñì-1, ÿê³ ñâ³ä÷àòü ïðî óòâîðåííÿ
íîâèõ ôóíêö³îíàëüíèõ ãðóï àçîòó (NH, NH2).
Îñíîâí³ çì³íè á³íàðíèõ ñèñòåì ÄÁÒÄ òà ×ÀÑ äî
òà ï³ñëÿ ïðîãð³âàííÿ (ðèñ. 7) òàê³: 1) â îáëàñò³ ν òà δ
Ñ–Í çâ’ÿçê³â (ãðóï Ñ–Í, ÑÍ2, ÑÍ2 =Ñ–Í) – 2600–
3070 ñì-1 (ν), 1300–1500 ñì-1 òà 600–900 ñì -1 (δ); 2) â
îáëàñò³ ν òà δ N–H çâ’ÿçê³â – 3000–3300 ñì-1 (ν) òà
1540–1690 ñì-1 (δ); 3) ïåðåðîçïîä³ë ³íòåíñèâíîñòåé ³
ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ï³ê³â â îáëàñò³ 900–1200 ñì-1
ñâ³ä÷èòü ïðî çì³íó â çàì³ùåííÿõ ê³ëüöÿ â ÄÁÒÄ ³ ×ÀÑ
ï³ä 䳺þ òåìïåðàòóðè ïðè ¿õ ðîçêëàä³. Òîáòî, â ïðî-
öåñ³ íàãð³âàííÿ äî òåìïåðàòóðè 170 °Ñ â³äáóâàºòüñÿ
ðîçêëàä ñàìî¿ ñîë³ ç óòâîðåííÿì íîâèõ ãðóï NH òà
NH2 òà óòâîðåííÿì íîâèõ ÑÍ çâ’ÿçê³â. Çì³íè ñïîñ-
òåð³ãàþòüñÿ ³ ç ÄÁÒÄ, òàê ÿê éîãî îñíîâí³ ïîëîñè íå
ïðîïèñàí³ íà ñïåêòð³. Çîêðåìà, â îáëàñò³ 400–500 ñì-1,
äå ïðîïèñóþòüñÿ ν êîëèâàííÿ S–S çâ’ÿçê³â ³íäèâ³äóàëü-
íîãî ÄÁÒÄ, â³äáóëèñü çíà÷í³ çì³íè. Íà ²×-ñïåêòð³ ïðî-
ãð³òî¿ á³íàðíî¿ ñèñòåìè â³äñóòí³ ï³êè 430 òà 493 ñì-1,
ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ïåðåãðóïóâàííÿ çâ’ÿçê³â S–S. Îòæå,
âñòàíîâëåíî, çà òåìïåðàòóðè âóëêàí³çàö³¿ ïðîõîäèòü
õ³ì³÷íà âçàºìîä³ÿ ì³æ ×ÀÑ ³ ÄÁÒÄ ç óòâîðåííÿì ïðî-
äóêò³â ðåàêö³¿, ÿê³ ì³ñòÿòü ãðóïè N–H, N–H2, C–H,
S–C, S–N.
Òàêèì ÷èíîì, ×ÀÑ, ñèíòåçîâàíà ç äîñòóïíî¿ â³ò÷èç-
íÿíî¿ ñèðîâèíè, ìîæå áóòè âèêîðèñòàíà ÿê ñàìî-
ñò³éíèé ïðèñêîðþâà÷ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿. Çà óìîâè
åêâ³ìîëüíî¿ êîíöåíòðàö³¿ ïðèñêîðþâà÷³â âóëêàí³çàö³¿,
×ÀÑ á³ëüø àêòèâíà í³æ 2-ÌÁÒ ³ íåçíà÷íî ïîñòóïàºòü-
ñÿ ÄÔÃ. Âñòàíîâëåíî, ùî ×ÀÑ ìîæå áóòè âèêîðèñòà-
íà ÿê ïðèñêîðþâà÷ ñ³ð÷àíî¿ âóëêàí³çàö³¿ çà â³äñóòíîñò³
îðãàí³÷íîãî àêòèâàòîðà. Àêòèâí³ñòü ×ÀÑ ïðè öüîìó
íàáëèæàºòüñÿ äî ÄÔÃ. Çíà÷íà ³íòåíñèâí³ñòü õ³ì³÷íî¿
âçàºìî䳿 ×ÀÑ ç ÄÁÒÄ, â³ðîã³äíî, äàñòü çìîãó âèêîðèñ-
òàòè ×ÀÑ ÿê åôåêòèâíèé ñï³âïðèñêîðþâà÷ ñ³ð÷àíî¿
âóëêàí³çàö³¿. Âèçíà÷åíà ïîñë³äîâí³ñòü ðåàêö³é óòâî-
ðåííÿ ä³éñíîãî àãåíòà âóëêàí³çàö³¿.
4000 3000 2000 1000
2
1
43
0
49
3
Ðèñ. 7. ²×-ñïåêòðè á³íàðíèõ ñèñòåì ×ÀÑ òà ÄÁÒÄ
çà íîðìàëüíèõ óìîâ (1) ³ ï³ñëÿ ïðîãð³âàííÿ çà
òåìïåðàòóðè 170 °Ñ (2)
Ï
ðî
ïó
ñê
àí
íÿ
, %
ν, ñì-1
˳òåðàòóðà
1. Ïîíîìàðåíêî Ñ.Ì., Ïðèâàëêî Å.Ã., Ïðèâàëêî Â.Ï.,
Øîí Ô., Ãðîíñüê³ Â. // Ïîë³ìåð. æóðí. – 2004. – 26,
¹ 1. – Ñ. 33–38.
2. Lee J.Y., Lee H.K. // Materials chemistry and physics.
– 2004. – ¹ 85. – Ñ. 410-415.
3. Ãåðàñèí Â.À., Áàõîâ Ô.Í., Ìåðåêàëîâà Í.Ä.,
Êîðîëåâ Þ.Ì., Fischer H.R., Àíòèïîâ Å.Ì. //
Âûñîêîìîëåêóëÿð. ñîåäèíåíèÿ. Ñåð. À. – 2005. – 47,
¹ 9. – Ñ. 1635–1651.
4. Òóòîðñêèé È.À., Àëüòçèöåð Â.Ñ., Ïîêèäüêî Á.Â.,
Áèòò Â.Â. // Êàó÷óê è ðåçèíà. – 2007. – ¹ 2. – Ñ. 16–18.
5. Òóòîðñêèé È.À., Ïîêèäüêî Á.Â. // Êàó÷óê è ðåçèíà.
– 2004. – ¹ 6. – Ñ. 33–36.
6. Áóðì³ñòð Ì. Â., Îâ÷àðîâ Â. ²., Ñóõèé Ê. Ì., Øèëîâ
Â. Â., Ñîêîëîâà Ë. Î. // Âîïð. õèìèè è õèì.
òåõíîëîãèè. – 2005. – ¹ 6. – Ñ. 129–132.
7. Áóðì³ñòð Ì. Â., Îâ÷àðîâ Â. ²., Ñóõèé Ê. Ì.,
Ñîêîëîâà Ë. Î., Ãîìçà Þ. Ï., Äæàãàðîâà ª. //
Ïîë³ìåð. æóðí. – 2007. – 29. - ¹ 1. – Ñ. 297–303.
8. Áëîõ Ã.À., Ùè÷êî Ç.Â. // Êàó÷óê è ðåçèíà. – 1962. –
¹ 7. – Ñ. 11–15.
9. Perty G., Scheele W. // Kautschuk und Gummi.
Kunststoffe. – 1966. – 19, ¹ 9. – S 526–532.
10. Íóäåëüìàí Ç.Í., Ëàâðîâà Ë.Í. // Êàó÷óê è ðåçèíà.
232
Â.². Ãîí÷àðîâ, Ë.Î. Ñîêîëîâà, Â.Ê. Ãðèùåíêî, À.Â. Áàðàíöîâà, Í.À. Áóñüêî
– 1977. – ¹ 4. – Ñ. 12–15.
11. Ñïðàâî÷íèê ðåçèíùèêà. Ìàòåðèàëû ðåçèíîâîãî
ïðîèçâîäñòâà. – Ì.: Õèìèÿ, 1971. – 608 ñ.
12. Êóçüìèíñêèé À.Ñ., Êàâóí Ñ.Ì., Êèðïè÷åâ Â.Ï.
Ôèçèêî-õèìè÷åñêèå îñíîâû ïîëó÷åíèÿ, ïåðåðàáîòêè è
ïðèìåíåíèÿ ýëàñòîìåðîâ. – Ì.: Õèìèÿ, 1976. – 390 ñ.
13. Çàõàðîâ Í.Ä., Óñà÷åâ Ñ.Â., Çàõàðêèí Î.À.
Ëàáîðàòîðíûé ïðàêòèêóì ïî òåõíîëîãèè ðåçèíû.
Îñíîâíûå ïðîöåññû ðåçèíîâîãî ïðîèçâîäñòâà è
ìåòîäû èõ êîíòðîëÿ. – Ì.: Õèìèÿ, 1977. – 168 ñ.
14. Îâ÷àðîâ Â. ²., Ñîêîëîâà Ë. Î., Ãðèùåíêî Â.Ê.,
Áîéêî Â.Ï., Áàðàíöîâà À.Â., Àãåºâà Â.Â. // Õ²
Óêðà¿íñüêà êîíôåðåíö³ÿ ç âèñîêîìîëåêóëÿðíèõ ñïîëóê.
– Òåçè äîï. – Äí³ïðîïåòðîâñüê. – 2007. – Ñ. 225.
15. Îâ÷àðîâ Â.²., Ñîêîëîâà Ë.Î., Áàðàíöîâà À.Â.,
Àãåºâà Â.Â., Ãðèùåíêî Â.Ê. // Âîïðîñû õèìèè è
õèìè÷åñêîé òåõíîëîãèè. – 2007. – ¹ 5.
16. Ìåíêîâñêèé Ì.À., ßâîðñêèé Â.Ò. Òåõíîëîãèÿ ñåðû.
– Ì.: Õèìèÿ, 1985. – 328 ñ.
17. Ìóõóòäèíîâ À.À., Çåëåíîâà Â.Í. // Êàó÷óê è ðåçèíà.
– 1988. – ¹ 7. – Ñ. 28–30.
18. Ìóõóòäèíîâ À.À., Çåëåíîâà Â.Í., Õìàðà Í.Â. //
Êàó÷óê è ðåçèíà. – 1989. – ¹ 2. – Ñ. 17–20.
19. Ìóõóòäèíîâ À.À. Ìîäèôèêàöèÿ ñåðíûõ
âóëêàíèçóþùèõ ñèñòåì è èõ êîìïîíåíòîâ. – Ì.:
ÖÍÈÈÒÝíåôòåõèì, 1989. – 48 ñ.
Íàä³éøëà äî ðåäàêö³¿ 15 òðàâíÿ 2008 ð.
Îñîáåííîñòè ïðîöåññà ñåðíîé âóëêàíèçàöèè ïîëèäèåíîâ â ïðèñóòñòâèè
÷åòâåðòè÷íûõ àììîíèåâûõ ñîëåé
Â.È. Îâ÷àðîâ1, Ë.Î. Ñîêîëîâà1, Â.Ê. Ãðèùåíêî2, À.Â. Áàðàíöîâà2, Í.À.Áóñüêî2
1Óêðàèíñêèé ãîñóäàðñòâåííûé õèìèêî-òåõíîëîãè÷åñêèé óíèâåðñèòåò
8, ïð. Ãàãàðèíà, Äíåïðîïåòðîâñê, 49000, Óêðàèíà
2Èíñòèòóò õèìèè âûñîêîìîëåêóëÿðíûõ ñîåäèíåíèé ÍÀÍ Óêðàèíû
48, Õàðüêîâñêîå øîññå, Êèåâ, 02160, Óêðàèíà
Èññëåäîâàíà êèíåòèêà è õèìèçì ïðîöåññà ñåðíîé âóëêàíèçàöèè ïîëèäèåíîâ â ïðèñóòñòâèè
÷åòâåðòè÷íîé àììîíèåâîé ñîëè (×ÀÑ), ñèíòåçèðîâàííîé èç äîñòóïíîãî îòå÷åñòâåííîãî ñûðüÿ.
Óñòàíîâëåíî, ÷òî ×ÀÑ ÿâëÿåòñÿ íå òîëüêî óñêîðèòåëåì âóëêàíèçàöèè ìàëîé àêòèâíîñòè, íî
òàêæå ìîæåò áûòü èñïîëüçîâàíà êàê ïîëèôóíêöèîíàëüíàÿ äîáàâêà ïðè îòñóòñòâèè â ñìåñè
àêòèâàòîðà âóëêàíèçàöèè.  îòëè÷èå îò òðàäèöèîííûõ óñêîðèòåëåé âóëêàíèçàöèè, ×ÀÑ,
âåðîÿòíî, íå âçàèìîäåéñòâóåò íåïîñðåäñòâåííî ñ êàó÷óêîì è íå âûçûâàåò åãî ñøèâàíèÿ. Òåì
íå ìåíåå, ×ÀÑ ëåãêî âñòóïàåò â ðåàêöèþ ñ ñåðîé, òîåñòü íà÷àëüíûì àêòîì ÿâëÿåòñÿ îáðàçîâàíèå
àääóêòà – ïîëèñóëüôèäíîãî àãåíòà âóëêàíèçàöèè, êîòîðûé âçàèìîäåéñòâóåò ñ êàó÷óêîì ñ
îáðàçîâàíèåì àêòèâíûõ ïðîäóêòîâ ïðèñîåäèíåíèÿ è â äàëüíåéøåì – âóëêàíèçàöèîííîé ñåòêè.
Features of process of polydiene sulfuric vulcanization in the presence of
quaternary ammonium salts
V.I. Ovcharov1, L.O. Sokolova1, V.K. Grishchenko2, A.V. Barantsova2, N.A. Bus’ko2
1Ukrainian State Chemical -Technological University
8, Gagarin ave., Dnipropetrovs’k, 49000, Ukraine
2Institute of Macromolecular Chemistry NAS of Ukraine
48, Kharkivske shausse, Kyiv, 02160, Ukraine
Kinetics and chemistry process of polydiene sulfuric vulcanization in the presence of quaternary
ammonium salts (QAS), synthesized from accessible domestic raw material have been investigated. It
was established, that QAS is not only the accelerator of vulcanization of low activity, but also can be
used as the multifunctional additive in the absence in a mixture of the vulcanization activator. Unlike
traditional accelerators of vulcanization, QAS, possibly, does not interact directly with rubber and
does not crosslinked it. Nevertheless, QAS easily reacted with sulfur, that is an initial act of adduct
formation - the polysulphidic agent of vulcanization that react with rubber with formation of active
addition products, and in the further of vulcanization network.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7304 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3275 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:15Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Овчаров, В.І. Соколова, Л.О. Грищенко, В.К. Баранцова, А.В. Бусько, Н.А. 2010-03-26T15:28:12Z 2010-03-26T15:28:12Z 2008 Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей / В.І. Овчаров, Л.О. Соколова, В.К. Грищенко, А.В. Баранцова, Н.А. Бусько // Полімер. журн. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 227-232. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 0203-3275 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7304 678.044:541.64+678.046.3 Досліджено кінетику та хімізм процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинної амонієвої солі (ЧАС), синтезованої з доступної вітчизняної сировини. Встановлено, що ЧАС є не лише прискорювачем вулканізації малої активності, а також її можна використовувати як поліфункційну домішку за відсутності в суміші активатора вулканізації. На відміну від традиційних прискорювачів вулканізації, ЧАС, вірогідно, не взаємодіє безпосередньо з каучуком і не викликає його зшивання. Однак, ЧАС легко вступає в реакцію з сіркою, тобто початковим актом є утворення адукту - полісульфідного агента вулканізації, який взаємодіє з каучуком із одержанням активних продуктів приєднання та в подальшому - вулканізаційної сітки. Исследована кинетика и химизм процесса серной вулканизации полидиенов в присутствии четвертичной аммониевой соли (ЧАС), синтезированной из доступного отечественного сырья. Установлено, что ЧАС является не только ускорителем вулканизации малой активности, но также может быть использована как полифункциональная добавка при отсутствии в смеси активатора вулканизации. В отличие от традиционных ускорителей вулканизации, ЧАС, вероятно, не взаимодействует непосредственно с каучуком и не вызывает его сшивания. Тем не менее, ЧАС легко вступает в реакцию с серой, тоесть начальным актом является образование аддукта – полисульфидного агента вулканизации, который взаимодействует с каучуком с образованием активных продуктов присоединения и в дальнейшем – вулканизационной сетки. Kinetics and chemistry process of polydiene sulfuric vulcanization in the presence of quaternary ammonium salts (QAS), synthesized from accessible domestic raw material have been investigated. It was established, that QAS is not only the accelerator of vulcanization of low activity, but also can be used as the multifunctional additive in the absence in a mixture of the vulcanization activator. Unlike traditional accelerators of vulcanization, QAS, possibly, does not interact directly with rubber and does not crosslinked it. Nevertheless, QAS easily reacted with sulfur, that is an initial act of adduct formation - the polysulphidic agent of vulcanization that react with rubber with formation of active addition products, and in the further of vulcanization network. uk Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України Синтез полімерів Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей Особенности процесса серной вулканизации полидиенов в присутствии четвертичных аммониевых солей Features of process of polydiene sulfuric vulcanization in the presence of quaternary ammonium salts Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей Овчаров, В.І. Соколова, Л.О. Грищенко, В.К. Баранцова, А.В. Бусько, Н.А. Синтез полімерів |
| title | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей |
| title_alt | Особенности процесса серной вулканизации полидиенов в присутствии четвертичных аммониевых солей Features of process of polydiene sulfuric vulcanization in the presence of quaternary ammonium salts |
| title_full | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей |
| title_fullStr | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей |
| title_full_unstemmed | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей |
| title_short | Особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей |
| title_sort | особливості процесу сірчаної вулканізації полідієнів за наявності четвертинних амонієвих солей |
| topic | Синтез полімерів |
| topic_facet | Синтез полімерів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7304 |
| work_keys_str_mv | AT ovčarovví osoblivostíprocesusírčanoívulkanízacíípolídíênívzanaâvnostíčetvertinnihamoníêvihsolei AT sokolovalo osoblivostíprocesusírčanoívulkanízacíípolídíênívzanaâvnostíčetvertinnihamoníêvihsolei AT griŝenkovk osoblivostíprocesusírčanoívulkanízacíípolídíênívzanaâvnostíčetvertinnihamoníêvihsolei AT barancovaav osoblivostíprocesusírčanoívulkanízacíípolídíênívzanaâvnostíčetvertinnihamoníêvihsolei AT busʹkona osoblivostíprocesusírčanoívulkanízacíípolídíênívzanaâvnostíčetvertinnihamoníêvihsolei AT ovčarovví osobennostiprocessasernoivulkanizaciipolidienovvprisutstviičetvertičnyhammonievyhsolei AT sokolovalo osobennostiprocessasernoivulkanizaciipolidienovvprisutstviičetvertičnyhammonievyhsolei AT griŝenkovk osobennostiprocessasernoivulkanizaciipolidienovvprisutstviičetvertičnyhammonievyhsolei AT barancovaav osobennostiprocessasernoivulkanizaciipolidienovvprisutstviičetvertičnyhammonievyhsolei AT busʹkona osobennostiprocessasernoivulkanizaciipolidienovvprisutstviičetvertičnyhammonievyhsolei AT ovčarovví featuresofprocessofpolydienesulfuricvulcanizationinthepresenceofquaternaryammoniumsalts AT sokolovalo featuresofprocessofpolydienesulfuricvulcanizationinthepresenceofquaternaryammoniumsalts AT griŝenkovk featuresofprocessofpolydienesulfuricvulcanizationinthepresenceofquaternaryammoniumsalts AT barancovaav featuresofprocessofpolydienesulfuricvulcanizationinthepresenceofquaternaryammoniumsalts AT busʹkona featuresofprocessofpolydienesulfuricvulcanizationinthepresenceofquaternaryammoniumsalts |