Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей
У статті розглянуто деякі підходи українських лексикографів до подання етимологічних довідок у словниках чужомовних слів ХХ – ХХІ ст.
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73046 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей / Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2008. — Вип. 17. — С. 39-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859832358284296192 |
|---|---|
| author | Цимбалюк-Скопненко, Т. |
| author_facet | Цимбалюк-Скопненко, Т. |
| citation_txt | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей / Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2008. — Вип. 17. — С. 39-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | У статті розглянуто деякі підходи українських лексикографів до
подання етимологічних довідок у словниках чужомовних слів ХХ – ХХІ ст.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:32:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
Лексикографічний бюлетень 2008’17 39
СФУМ Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та
ін. – К.: Наук. думка, 2003.
Білоруські словники
ПРКБС Ластоўскі В. Падручны расійска-крыўскі (беларускі) слоўнік. – Коўна:
Друкарня А. Бака, 1924.
ПРБС Байкоў М., Гарэцкі М. Практычны расійска-беларускі слоўнік. – Мн.:
Дзяржаўнае выдавецтва Беларусі, 1926. – Выд. 2-ое, выпраўл. і дап.
РБСН Некрашэвіч С. М., Байкоў М. Я. Расійска-беларускі слоўнік. – Мн.:
Беларускае дзяржаўнае выдавецтва, 1928.
БРСБ Байкоў М., Некрашэвіч С. Беларуска-расійскі слоўнік. – Дзяржаўнае
выдавецтва Беларусі, 1926.
РБСА Руска-беларускі слоўнік / Пад рэд. А. Александровіча. – Мн.: Выдавецтва
АН БССР, 1937.
ТСБМ Тлумачальны слоўнік беларускай літаратурнай мовы. – Мн.: «Беларуская
энцыклапедыя» імя Петруся Броўкі, 1996.
СЛОВНИКИ ЧУЖОМОВНИХ СЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ
ЛЕКСИКОГРАФІЇ: ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ ЕТИМОЛОГІЧНИХ
ВІДОМОСТЕЙ
© Тетяна Цимбалюк-Скопненко, 2008
к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 811.161.2’373.374
У статті розглянуто деякі підходи українських лексикографів до
подання етимологічних довідок у словниках чужомовних слів ХХ – ХХІ ст.
Словник чужомовних слів як окремий лексикографічний жанр у
сучасному розумінні з’явився в українській традиції понад сто років тому,
хоч його зародження треба шукати в рукописних словниках та глосах
середньовічної доби. Відомо, що перший український друкований словник
«Лексис, Сирѣчь Реченї , Въкратъцѣ събран(ъ)ны…» Лаврентія Зизанія (1596
р.) не тільки започатковує вітчизняну лексикографію, а й уперше рельєфно
показує відмінність іншомовної (церковнослов’янської) лексики від
української. Попередником праці Лаврентія Зизанія був рукописний твір
невідомого автора «Лексисъ съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто» (не
раніше 50-х рр. ХVI ст.), що хоч і був перекладним церковнослов’янсько-
українським словником, проте зосереджував увагу саме на незрозумілій
церковнослов’янській і книжній лексиці [4: 296]. Скажімо, у реєстрі
«Лексиса съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто», серед іншого, подано
лексеми апостолъ, астрономія, астрологъ, аллилуя, які й досі наводять усі
українські словники іншомовних слів [2: 13; 3: 58 – 59]. У староукраїнському
40 Лексикографічний бюлетень 2008’17
словникарстві «Лексиконъ славенорωсскій и именъ тлъкованіє» Памва
Беринди найповніше розкрив етимологію чужомовних слів, уживаних у
книжній мові ХVI – початку ХVII ст. На думку В. Німчука, зібрання
етимології біблійних онімів у «Лексиконі» Памва Беринди «одне з
найбільших у європейській лінгвістиці ХVII ст.» [4: 297]. І подальші
лексикографічні праці староукраїнського періоду різною мірою виконували
роль словників чужомовних слів, як-от: «Синоніма славено-росская»
(рукопис, середина ХVII ст.), «Лексиконъ латинскій» Є. Славинецького
(рукопис, 30-і – 40-і рр. ХVII ст.) та ін.
Новий етап у лексикографічному опрацюванні чужомовної лексики
припадає на ХІХ ст. На західноукраїнських землях до початку ХХ ст. роль
лексикографічних праць такого типу певною мірою виконували німецько-,
польсько-, латинсько- та угорсько-українські словники, що витлумачували
чужомовну лексику українським користувачам. Першим словником
чужомовних слів на центральноукраїнських землях став «Словарик.
Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів» В. Доманицького (Київ,
1906 р.). У праці витлумачено близько 1500 «чужих та не дуже зрозумілих
слів, що найчастіш стрічаються по книжках, газетах та журналах» [СДом.: 3].
Укладач був свідомий того, що в його лексикографічній праці «чимало буде
помилок, де чого бракуватиме, де-що може й зайве покажеться або складене
не так, як би то годилося», тим-то й стверджував: «Але такі праці, як отся
наша, тоді тілько будуть добрі, коли до того докладе рук само громадянство,
коли читач не тілько читатиме та нарікатиме, що й те і друге не так та не
гаразд, а й уваги свої про те, що не гаразд, подаватиме – чи то в газеті якій
або журналі, чи просто в листі до видавничої комісії товариства київського
«Просвіта» [СДом.: 3]. Словник В. Доманицького з’явився в добу
лібералізації, що настала в Російській імперії після революції 1905 р., і був
покликаний задовольнити найгостріші потреби найширших кіл українського
населення в осягненні знань про нові реалії бурхливого політичного,
культурного й економічного життя. Реєстр словника наводить, крім власне
чужомовної лексики, ще й тлумачення термінів, що були утворені за
допомогою українських мовних засобів, але мали виразний книжний
характер. Скажімо, словникова стаття подає таке тлумачення політичного
терміна праві: «Так в парламенті прозивають консервативні (див.) партії, а
ліберальні (див.) звуть – ліві, через те що члени консервативних партій
сідають правòруч од голови, а члени ліберальних – лівòруч» [СДом.: 94]. Як
бачимо, у словнику В. Доманицького поєднано принципи словника
чужомовних слів, а також загальномовного тлумачного словника.
Етимологічної довідки біля реєстрових слів немає, приховано вона наявна в
Лексикографічний бюлетень 2008’17 41
деяких тлумаченнях, зокрема в наведеному прикладі, де показано семантичну
кальку з політичних термінів доби Великої французької революції (опозиція
лівий – правий відбиває ситуацію зали засідань Законодавчих зборів Франції
1791 р., коли представники революційних клубів, що обстоювали інтереси
третього стану, сідали ліворуч, а роялісти займали місця праворуч від
голови). Крім того, «Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів»
має ще й риси перекладного українсько-російського словника. Про це
свідчать, наприклад, статті злочинець – «(рос. «преступник») – той, що зробив
якийсь злòчин. Більшинà тих, що кажуть на них в Россії «політичні злочинці»
– просто люде, що не догодили чимсь урядові (правительству) та терплять за
те, що думають не так, як урядові хочеться» [СДом.: 45]; прапор –
«россійське «знамя»» [СДом.: 94]; поступ – «(рос. «прогресс»), поступàння
наперед, рòзвій» [СДом.: 95]. Деякі статті в словнику витлумачують
скорочення, уживані в періодиці того часу, як-от: «К.-Д. – скорочене ім’я
россійської політичної партії конституціоналистів-демократів (див. це
слово), або ж «Партії народньої свободи»»[СДом.: 54].
П. Горецький зараховував «Словарик. Пояснення чужих та не дуже
зрозумілих слів» В. Доманицького до перших тлумачних словників
української мови [2: 160 – 162].
На значно вищому науковому рівні укладений «Словар чужих слів,
12 000 слів чужого походження в українській мові» З. Кузелі та
М. Чайковського (Чернівці, 1910 р.; 2-е вид. Київ – Лейпциг, 1918 р.).
Видання стало першим словником чужомовних слів на західноукраїнських
землях (у сучасному розумінні цього жанру). «Словар чужих слів» «містить
поверх 12 000 слів, в тім около 2 900 пера М. Чайковського» [СЧСКуз.:
Передмова]. У передмові до цієї праці З. Кузеля – укладач і редактор
словника – зазначає: «Словар чужих слів роблений вповнї самостійно і, хоть в
нїм використані всїлякі чужі працї, опертий на власнїм матеріялї уложенім
при помочи словарів Грінченка і Желехівського та діялєктольоґічних
словарцїв Верхратського, Гнатюка і Шухевича. Розуміючи під чужими
словами усе, що увійшло в уживанє за цілий час історичного розвою
української мови, я не вагав ся містити в словари і нині загально знані та
зрозумілі вирази, а з другого боку новійші діялєктольоґічні позички, хоть
задля браку місця вибирав лише що важнїйше (на приклад ґеоґрафічні,
історичні і церковні терміни)» [СЧСКуз.: Передмова]. Іншими словами,
укладачі залучали до лексикографічного опису як власне чужомовні слова,
42 Лексикографічний бюлетень 2008’17
так і запозичені лексеми в сучасному термінологічному значенні
1
. Так, у
словнику наведено власне чужомовні слова (абажýр «фр. заслона на лампу»
[СЧСКуз.: 1]; аббáт «гебр. ігумен, настоятель католицького монастиря»
[СЧСКуз.: 1]; «лат. матурист, ученик, що приступає до іспиту
зрілости в середнїх школах» [СЧСКуз.: 1]; дрáґон або драгýн «фр. 1. легкий
військовий їздець; 2. закладка з заду при плащи; драґóнїя наємна кінниця в
давній Польщі» [СЧСКуз.: 106] та ін.), а також статті з витлумаченням давно
запозичених лексем (як-от борг «нїм. позичка» [СЧСКуз.: 47]; вíче «слав. за
княжих часів рада, зложена з поважних громадян; в наші часи (загальні)
збори» [СЧСКуз.: 61]; вятїр «лит. сак, сїть, гл. ятїр» [СЧСКуз.: 62]; гáйда
«тур. 1. наперед, марш!; 2. ар. через мад. флєт; розпусниця, гл. ґайда; гайдáй,
гайдéй, гайдáр пастух худоби; волокита» [СЧСКуз.: 63]; кошáра «нїм.
загорода для овець, вівчарня» [СЧСКуз.: 174]; крам «нїм. товар» [СЧСКуз.:
174]; крамóла «ц.-слав. змова, зрада» [СЧСКуз.: 174].
Отже, «Словар чужих слів» З. Кузелі та М. Чайковського поєднував у
собі риси й сучасного словника чужомовних слів, і загальномовного,
етимологічного та діалектного тлумачного словників. При цьому чіткої
диференціації між діалектною та літературною лексикою в період створення
словника в принципі бути не могло, оскільки саме поняття обсягу
літературної мови тоді не мало чітких меж.
Зрештою такий підхід до лексикографічного опису цілком зрозумілий,
надто коли зважати на стан лінгвістичної думки тієї доби. У згаданих працях
певною мірою зреалізований герменевтичний підхід до створення словника
всієї мови. Сам принцип словника чужомовних слів містить у собі засадничу
суперечність – така праця має поєднати риси власне тлумачного та
етимологічного словників. «Фактично всі такого роду довідники примушені
через неспіввідносність обох цих завдань (етимологічного й тлумачного. –
Т. Ц.-С.) розв’язувати перше тільки частково, роблячи його більшою чи
меншою мірою, сказати б, другорядним», – зазначив свого часу
Л. Булаховський [1: 163].
Нижче в таблиці подано приклади побудови етимологічних довідок з
різних українських словників чужомовних слів ХХ – поч. ХХІ ст.
1 Українську лексику чужомовного походження за ступенем освоєння в
сучасному вітчизняному мовознавстві поділяють на два різновиди: 1) запозичені слова
– іншомовні слова, цілковито засвоєні мовою; 2) власне іншомовні слова – лексеми, що
повністю не засвоєні мовою. Лексеми другого типу мовці усвідомлюють як чужорідні,
бо такі слова зберігають ознаки свого походження [5: 194; 6: 230].
Лексикографічний бюлетень 2008’17 43
Реєстрове
слово
Джерело Етимологічна
довідка
Дефініція
– СДом. – –
ґарсóн СЧСКуз.: 79 фр. garçon хлопець до обслуги (в
гостинници);
ґарсóн СЧСБад.: 119 фр. офіціянт у ресторані чи кав’ярні,
кельнер;
гарсóн СІСЛ.: 135 фр. garçon у Франції – офіціант у ресторані
або кафе; хлопчик для посилок
при готелі;
гарсóн СІСМ.: 141 франц. garçon,
букв. – хлопчик
у Франції офіціант ресторану
чи кафе; розсильний при готелі;
гарсóн ССІШ: 154 франц. garçon,
букв. – хлопчик
у Франції – офіціант у ресторані
або кафе; хлопчик-посильний у
готелі.
гарнізон СДом.: 30 – військо, що стоїть в кріпості та
обороняє її;
ґарнїзóн СЧСКуз.: 79 фр. місце, призначене на побут
війська в часї мира;
ґарнізóн СЧСБад.: 119 фр. військо; військова залога в місті;
гарнізóн СІСЛ.: 134 фр. garnison 1) війська і військові установи,
постійно розташовані в місті,
великому укріпленні або
укріпленому районі; 2)...
гарнізóн СІСМ.: 141 франц. garnison,
від garnir –
озброювати,
постачати
1) Військові частини, установи,
військові навчальні заклади,
розташовані в населеному
пункті, фортеці, укріпленні або
укріпленому районі. 2)...
гарнізóн ССІШ: 153 франц. garnison
< garnir –
озброювати,
постачати <
франк. *warnjan
- берегтися
військові частини й установи,
розташовані в одному місті,
населеному пункті, фортеці,
укріпленому районі або
оборонній споруді.
конкурс СДом.: 59 – те саме, що й конкуренція (див.
це слово), тілько говориться про
речі поважніші – про якусь
надгороду (подяку), посаду...
44 Лексикографічний бюлетень 2008’17
конкýрс СЧСКуз.: 166 лат. заходи кількох людий о якесь
місце; оголошенє вільних місць
або нагороди за добре
виготовленє якойсь річи або
теми...
конкурс СЧСБад.: 216 лат. 1) збіг, суперництво, змагання
кількох осіб за одержання
нагороди, посади праці тощо, а
також для вступу до школи; 2)...
кóнкурс СІСЛ.: 337 < лат. concursus
сход; зіткнення
1) змагання на одержання
премій, нагороди, на вступ до
навчального закладу і т. д.; 2)...
кóнкурс СІСМ.: 352 від лат.
concursus
зустріч,
зіткнення
1) Змагання з метою виявлення
найкращого з учасників. 2)...
кóнкурс ССІШ: 374 < лат. concursus
зустріч,
зіткнення <
concurro –
зустрічаюся;
суперничаю
1) змагання, покликане виявити
найкращих учнів, артистів,
художників тощо, а також
найкращі роботи; 2)...
– СДом. – –
мінарéт СЧСКуз.: 203 тур. вежа мошеї;
мінарéт СЧСБад.: 263 араб. вежа на мечеті, з якої муедзин
сповіщає про час молитви;
мінарéт СІСЛ.: 342 ар. manāra(t) висока башта при мечеті, з якої
муедзин скликає мусульман на
молитву;
мінарéт СІСМ.: 424 тур. minarä, від
араб. манара –
маяк
баштоподібна споруда при
мечеті, з якої глашатай
(муедзин) скликає мусульман на
молитву;
мінарéт ССІШ: 457 тур. minare –
башта при
мечеті < араб.
mināra – маяк <
nār - вогонь
висока башта при мечеті, з якої
муедзин скликає мусульман на
молитву.
міліярд СДом.: 72 тисяча мілійонів;
Лексикографічний бюлетень 2008’17 45
СЧСКуз.: 203 лат. тисяч мілїонів;
СЧСБад.: 262 фр. тисяча мільйонів або інакше –
більйон;
СІСЛ.: 423 фр. millard тисяча мільйонів;
СІСМ.: 437 франц. millard Тисяча мільйонів. Іноді
називають більйоном;
ССІШ: 457 франц. millard <
million –
мільйон < лат.
mille - тисяча
те саме, що й більйон.
– СДом – –
СЧСКуз.: 203 лат. найвисший державний урядник,
що завідує одним відділом
управи держави...
мінíстер СЧСБад.: 263 лат. 1) головний керівник одного з
міністерств; 2)...
мінíстр СІСЛ.: 425 фр. ministre вища урядова особа, що очолює
міністерство;
мінíстр СІСМ.: 439 франц. ministre,
від лат. minister
– слуга
службова особа, що є членом
уряду і, як правило, очолює
міністерство;
мінíстр ССІШ: 458 франц. ministre
< лат. minister
– слуга < minor
- менший
службова особа, яка входить до
складу уряду й очолює
міністерство.
– СДом. – –
молєкýл СЧСКуз.:206 лат. дуже мала частина (тїла),
дробина;
молéкуля СЧСБад.: 267 лат. найменша частина якогонебудь
тіла, що складається з атомів;
молéкула СІСЛ.: 430 < лат. moles
маса із
здрібнілим
суфіксом –cula
найменша частка речовини, що
зберігає її хімічні властивості...
молéкула СІСМ.: 444 франц.
molécule, від
лат. moles –
шматок
найменша частинка речовини,
що здатна існувати самостійно,
зберігаючи основні хімічні
властивості цієї речовини...
молéкула ССІШ: 458 < лат. moles – найменша частинка речовини,
46 Лексикографічний бюлетень 2008’17
маса і зменш.
суфікса - cula
яка зберігає основні хімічні
властивості цієї речовини...
– СДом. – –
набóб СЧСКуз.: 209 ар. намісник в Індії; великий богач;
набáб,
набóб
СЧСБад.: 272 араб. 1) губернатор, правитель у
східній Індії; 2) багач, людина,
що забагатіла в Індії; 3)...
набóб СІСЛ.: 430 ар. 1) титул тубільного князя в
Індії; 2) європеєць, що нажив
великі багатства в Індії; 3)...
набóб СІСМ.: 454 інд. наваб, від
араб. нувваб –
намісники
1) В Індії титул правителів
провінцій, що відокремилися від
імперії Великих Моголів; 2)...
набóб ССІШ: 473 араб. nawwāb,
множ. < nấi b –
депутат,
уповноважений,
намісник,
губернатор <
nấba – він
зайняв чиєсь
місце
1) титул правителів індійських
провінцій, що відокремилися від
імперії Великих Моголів; 2)...
На прикладі української лексикографії ХХ ст. можна чітко простежити, як
етимологічні відомості в словниках чужомовних слів поступово стають
розгорнутими, часом набуваючи ознак статей звичайного етимологічного
словника. Можна припустити, що в майбутніх словниках цього типу згадана
тенденція набуде подальшого розвитку, хоч у виданнях буде популярний і
редукований тип етимологічної довідки.
Література
1. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. – 2-ге вид., випр. та
доп. – К.: Рад. школа, 1959. – 307 с.
2. Горецький П. Й. Історія української лексикографії. – К.: Вид-во АН УРСР,
1963. – 242 с.
3. Німчук В. В. Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та
білоруською. – К.: Наук. думка, 1980. – 304 с.: 58 – 59.
4. Німчук В. В. Староукраїнська лексикографія // Українська мова:
Енциклопедія. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: «Українська енциклопедія»
ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 296 – 297.
5. О. Б. Ткаченко. Запозичені слова // Українська мова: Енциклопедія. – 2-ге
вид., випр. і доп. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. –
С. 194.
Лексикографічний бюлетень 2008’17 47
6. О. Б. Ткаченко. Іншомовні слова // Українська мова: Енциклопедія. – 2-ге
вид., випр. і доп. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. –
С. 230.
Джерела
СДом. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / Склав
Доманицький В. – К., 1906. – 128 с.
СЧСКуз. Словар чужих слів, 12 000 слів чужого походження в українській
мові/ Зібрали З. Кузєля і М. Чайковський; зредаґував З. Кузєля. –
Чернівці, 1910. – 368 с.
СЧСБад. Бойків І., Ізюмов О., Калишевський Г., Трохименко. Словник
чужомовних слів / за ред. О. Бадана-Яворенка. – Х.: УРЕ, 1932. –
532 с.
СІСЛ. Словник іншомовних слів / Під ред. І.В. Льохіна і проф. Ф.М.
Петрова. – Держ. Вид. політ. літ. УРСР, 1951. – 757 с.
СІСМ. Словник іншомовних слів / За ред. О. Мельничука. – К.: УРЕ, 1974.
– 776 с.
ССІШ Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень
/ Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006. – 789 с.
ЛЕКСИКОГРАФІЧНА СИСТЕМА ЯК КОГНІТИВНО-
КОМУНІКАТИВНИЙ ОБ’ЄКТ
© Валентина Шульгіна, 2008
к. філол. н., Черкаський державний технологічний університет
УДК 811.161.2’322.373
У статті окреслено основні напрями розвитку сучасної лексикографії,
запропоновано когнітивно-комунікативний підхід до лексикографічних
систем.
Сучасний розвиток лексикографії, що ґрунтується на лексикографічних
традиціях, започаткованих В.Далем, Б.Грінченком, С.Ожеговим, які не
втратили своєї актуальності і для сучасних укладачів лексикографічних
систем [Огляд наявних лексикографічних праць та їх класифікації див.,
наприклад: 3], характеризується увагою дослідників не лише до традиційних
лексикографічних питань, а й до проблем когнітивної та комунікативної
лінгвістики, що на сучасному етапі розвитку лексикографії набуває особливої
актуальності. Метою нашої роботи є окреслення когнітивно-
комунікативного підходу до лексикографічних систем як до систем
інформаційних.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73046 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:32:44Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цимбалюк-Скопненко, Т. 2015-01-03T12:20:43Z 2015-01-03T12:20:43Z 2008 Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей / Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2008. — Вип. 17. — С. 39-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73046 811.161.2’373.374 У статті розглянуто деякі підходи українських лексикографів до подання етимологічних довідок у словниках чужомовних слів ХХ – ХХІ ст. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей Article published earlier |
| spellingShingle | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей Цимбалюк-Скопненко, Т. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей |
| title_full | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей |
| title_fullStr | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей |
| title_full_unstemmed | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей |
| title_short | Словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей |
| title_sort | словники чужомовних слів в українській лексикографії: принципи укладання етимологічних відомостей |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73046 |
| work_keys_str_mv | AT cimbalûkskopnenkot slovnikičužomovnihslívvukraínsʹkíileksikografííprincipiukladannâetimologíčnihvídomostei |