Синоніми в українській логопедичній термінології
Стаття присвячена аналізові української логопедичної термінології з
 погляду синонімічних відношень. Виявлено такі групи синонімів, як
 іншомовного та автохтонного походження, іншомовного походження
 (прості і складені), питомо українські, словосполучення із питомих
...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73048 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Синоніми в українській логопедичній термінології / І. Іваненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2008. — Вип. 17. — С. 52-58. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263306599596032 |
|---|---|
| author | Іваненко, І. |
| author_facet | Іваненко, І. |
| citation_txt | Синоніми в українській логопедичній термінології / І. Іваненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2008. — Вип. 17. — С. 52-58. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | Стаття присвячена аналізові української логопедичної термінології з
погляду синонімічних відношень. Виявлено такі групи синонімів, як
іншомовного та автохтонного походження, іншомовного походження
(прості і складені), питомо українські, словосполучення із питомих
компонентів як синоніми до однокомпонентних запозичень тощо.
Результати дослідження можна використатиі для створення
ідеографічного термінологічного словника.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:57:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
52 Лексикографічний бюлетень 2008’17
лінгвістичних інтелектуальних систем // Мовознавство. – 1996, №4–5. – С.7–
48.
15. Тараненко О.О. Новий словник української мови: Концепція і принципи
укладання словника. – К.: Кам’янець-Подільський, 1996. – 170 с.
16. Черницький В.Б. Комп’ютерна лексикографія. – Миколаїв: НЦК, 2004. – 84 с.
17. Широков В.А. Інформаційна теорія лексикографічних систем. — К.: Довіра,
1998. — 331 с.
18. Широков В.А. Феноменологія лексикографічних систем. — К.: Наук. думка,
2004. — 331 с.
19. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974. – 428 с.
СИНОНІМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛОГОПЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
© Ірина Іваненко, 2008
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)
УДК 811.161.2’373
Стаття присвячена аналізові української логопедичної термінології з
погляду синонімічних відношень. Виявлено такі групи синонімів, як
іншомовного та автохтонного походження, іншомовного походження
(прості і складені), питомо українські, словосполучення із питомих
компонентів як синоніми до однокомпонентних запозичень тощо.
Результати дослідження можна використатиі для створення
ідеографічного термінологічного словника.
Щоб визначитися із підходом до вивчення синонімів у логопедичній
термінології, слід згадати, що їх природу взагалі визначали з погляду функцій
семантичного і стилістичного характеру: а) семантичного добору слова з
низки можливих для уточнення, конкретизації, змалювання явища, предмета
в різних його аспектах; б) стилістичного добору мовної одиниці з усіх
можливих для найточнішого позначення відповідного поняття у
функціонально-стильовому й емоційно-оцінному аспекті; в) підсилення
семантичної чи експресивної характеристики шляхом ампліфікації;
г) уникнення невиправданих повторів 2: 539 . Вважаємо, що для фахової
мови поява й функціонування синонімів найвиразніше виявляється у першій
функції – на етапі становлення термінології, у другій функції – у випадках,
коли нейтральні терміни набувають оцінних конотацій, у третій – звичайно в
оприлюднюваних наукових текстах (статтях, доповідях). Загалом поширена
думка, що терміни-синоніми називають те саме поняття чи об’єкт, проте не
Лексикографічний бюлетень 2008’17 53
характеризують різні його властивості (О. Ахманова, В. Даниленко,
А. Коваль та ін.).
Отже, синоніми – це слова, стійкі словосполучення, а також афікси,
словотворчі типи, граматичні форми, що мають близькі чи тотожні значення,
предметно-поняттєву віднесеність. Синонімічні відношення спостерігаємо
майже в усіх тематичних групах логопедичної лексики: ТГЛ Назви наук,
розділів наук: корекційна педагогіка = спеціальна педагогіка = дефектологія
= дефектологічна наука; ТГЛ Назви об’єкта й предмета логопедії: порушення
= вади = недоліки = патології = розлади = дефекти мовлення, спеціальний =
корекційний, вплив = робота = діяльність тощо; ТГЛ Назви осіб – учасників
логопедичного процесу: діти з особливими освітніми потребами = діти з
порушенням (-и) психофізичного розвитку = діти з порушенням (-и)
фізичного та (або) розумового розвитку = діти, які потребують корекції
фізичного та (або) розумового розвитку тривалого лікування та
реабілітації = особи з обмеженими можливостями здоров'я тощо; ТГЛ
Назви понять, що стосуються основ мовлення: голосоутворення = утворення
голосу = фонація, центр Верніке = сенсорний мовленнєвий центр тощо; ТГЛ
Назви типів і форм мовлення мовлення писемне = письмове, писання =
письмо; ТГЛ Назви понять мовної норми та її порушень артикуляція
нормативна = чітка, артикуляція нечітка = змазана; мова неправильна =
ненормативна = у патології = страждає; ТГЛ Назви понять, пов’язаних із
патологічним станом мовлення: брадилалія = брадиартрія = брадилогія =
брадифразія, дислалія = недорікуватість (заст.), мовні хитрощі = емболи
бідність мовлення = обмеженість мовлення тощо; ТГЛ Назви понять,
пов’язаних з діями логопеда: діагностика = діагностична робота =
діяльність та ін.; ТГЛ Назви логопедичних і суміжних закладів, підрозділів:
будинок дитини спеціальний = спеціалізований; ТГЛ Назви документів:
картка мовного розвитку = мовленнєва картка.
Насамперед відзначимо ті найскладніші випадки синонімічних відношень
термінів чи елементів складених термінів, які спричиняються, з одного боку,
до плутанини, невизначеності, з іншого, почасти сприяють уникненню
невиправданих повторів у мові, напр.: У процесі досліджень було виявлено
особливості вад розвитку мовлення дошкільників, визначено фактори, які
обумовлюють ці недоліки, розроблено принципи подолання мовленнєвих
порушень [З: 10].
Щоб проілюструвати складність оперування багатокомпонентними
термінами, пропонуємо таблиці: елементи однієї колонки, перебуваючи у
відношеннях синонімії, можуть сполучатися з будь-яким елементом другої
колонки у результаті чого утворюється термін на означення того самого
54 Лексикографічний бюлетень 2008’17
поняття. Відповідно, терміни в прикінцевому рядку, спільному для обох
колонок, є синонімами до потенційно утворених складених.
Так, зі значенням ‘загальна назва розладів усного та писемного мовлення’
[СП, 201] функціонує 20 синонімічних складених термінів, утворених такими
компонентами (ще 3 вживані абревіатури та один однослівний):
порушення
= вади
= недоліки
= патології
= дефекти (розм.)
мовлення
= мовленнєвого розвитку
= мовленнєвої діяльності
= мовленнєві
= ПМР
= ВМР
= НМР
= логопатія (рідко)
Зазначимо, що термін логопатія в теоретичних працях та в мові
практиків-логопедів трапляється рідко, поступово відходить у пасив, проте
словники фіксують саме його як основний для загального позначення
розладів мовлення (як і термін логопат на означення людини з вадами
мовлення) [ДС, СП та ін.]. Можна пояснити це тим, що робота з унормування
й фіксації логопедичної термінології не ведеться належним чином й автори
чи упорядники лексикографічних праць опираються на авторитетні, однак
застарілі джерела.
Поняття ‘аргументоване виявлення, встановлення відхилень у мовленні’
може позначатися у 10 варіантах:
діагностика порушень
= дефектів
= вад
= недоліків
= патологій
мовлення
= мовленнєвих
Поняття ‘відновлення, зміна або заміщення втрачених чи порушених
функцій організму’ [Л, 21] – також у 10 варіантах:
компенсація порушень
= дефектів
= вад
= недоліків
= патологій
мовлення
= мовленнєвих
Основне завдання логопеда – ‘виправлення вад мовлення у дітей з
психофізичними недоліками’, ‘виправлення чи ослаблення симптоматики
порушень мовлення’ [Л, 21] позначається 40 варіантами:
корекція
= усунення
порушень
= дефектів
мовлення
= мовленнєвих
Лексикографічний бюлетень 2008’17 55
= виправлення
= подолання
= вад
= недоліків
= патологій
Поняття ‘підготовка до оволодіння нормативним мовленням’
вербалізоване у 30-ти варіантах:
попередження
= пропедевтика
= запобігання
порушень
= дефектів
= вад
= недоліків
= патологій
мовлення
= мовленнєвих
Мовна практика засвідчує, що найуживанішими є одиниці, побудовані на
основі складеного терміна порушення мовлення: корекція порушень мовлення,
попередження порушень мовлення.
Ще складніше із назвами осіб з порушеннями мовлення в системі
корекційної педагогіки.
діти
= особи
= люди
= індивіди
(дитина /
вихованець /
дошкільник /
учень = школяр /
підліток /
дорослий)
з особливими освітніми потребами
= з порушенням (-и) психофізичного розвитку
= з порушенням (-и) фізичного та (або) розумового розвитку
= які потребують корекції фізичного та (або) розумового
розвитку тривалого лікування та реабілітації
= з обмеженими можливостями здоров'я
з порушенням (-и) = вадами = недоліками мовлення =
мовленнєвого розвитку = з недорозвитком мовлення
= аномальні (зниж., заст.)
= дефективні (зниж., заст)
= неповносправні (заст.)
= наші (розм.)
= логопати (рідко)
Діти з певними проблемами фізичного та психічного здоров’я на поч.
ХХ ст. мали назву дефективні, згодом – аномальні. Цілком погоджуємося із
думкою О. Тищенко про те, що «у суспільстві сформувалося стійке
несприйняття словосполучення аномальна дитина (як і раніше – дефективна
дитина) на означення вказаної категорії дітей, оскільки, набувши у
загальнорозмовній мові негативних конотацій, суперечить Міжнародній
конвенції прав дитини. Ця сама доля спіткала і термін на означення «дитини
із вадами мовленнєвого розвитку» – логопат (через асоціацію з терміном
психопат, який так само піддався впливові розмовної негативної конотації)…
Щоб вийти із ситуації, що склалася, вчені-дефектологи пропонують кілька
56 Лексикографічний бюлетень 2008’17
замінників терміна аномальна дитина… Однак виникають нові проблеми: по-
перше, велика кількість слів у складі терміна перетворює його в опис явища і
ускладнює оперування ним, по-друге, ймовірно, що нові терміни
набуватимуть негативних конотацій, як і попередні» [3, 102–103].
Серед логопедичних термінів виокремлюємо групи:
а) термінів-синонімів іншомовного та автохтонного походження: увула =
язичок, готичне = високе (піднебіння), синдром = хвороба (Дауна), алалія =
дисфазія = слухонімота (заст.), ринолалія = палатолалія (рідко) = гугнявість
(заст.), ринофонія = гугнявість (заст.), мономорфна = проста (дислалія),
поліморфна = складна (дислалія); ротацизм = гаркавість (заст.), сигматизм
= шепелявість (заст.), дислалія = недорікуватість (заст.), фонація = голос,
фоноторні = вокальні (порушення), нормативне = правильне = виразне =
чітке (мовлення), патологічне = порушене (мовлення);
б) синоніми іншомовного походження (прості й складені): дефект =
патологія, невротичне = функціональне (заїкання), ринолалія = палатолалія
(рідко), алалія = дисфазія, логорея = вортсалат, логопедична = корекційна =
спеціальна (вправа), пропедевтика = профілактика, кінестетичний =
динамічний (праксис), акустико-гностична = сенсорна (афазія), аферентна =
кінестетична (афазія, алалія), еферентна = кінетична (афазія), сенсорна =
імпресивна (алалія), моторна = експресивна (алалія), тахілалія =
тахіфразія, органічне = механічне (заїкання, дислалія);
в) синоніми питомо українські: запинки = спотикання, спрощення =
скорочення = пропуски (складів, членів речення), бідність = збідненість =
обмеженість (мовлення, словника), пухлина = утворення (злоякісне),
розщеплення = незрощення = розщілина (твердого піднебіння) = вовча паща
(розм.), незрощення губи = заяча губа (розм.), недорозвиток =
недорозвинення, розпад = утрата (мовлення), заїкання = заїкування =
заїкуватість = загикування = затинання = запинання, середня = виражена
(дизартрія), легка = стерта (дизартрія), невиразна = неправильна =
страждає (мова, вимова);
г) словосполучення із питомих компонентів як синоніми
однокомпонентним запозиченням: лексикон = словниковий запас, фонація =
утворення голосу, емболи = мовні хитрощі, логорея = вортсалат =
словесний пронос (розм.), метаболізм = обмін речовин, афазія = розпад
мовлення = утрата мовлення, логоневроз = порушення застосування засобів
спілкування, дислалія = порушення звуковимови, дисфонія = порушення
голосу, трахея = дихальне горло;
Лексикографічний бюлетень 2008’17 57
ґ) словосполучення із питомих компонентів як синоніми складеним
запозиченням: літеральна парафазія = заміни звуків, фонетичні дефекти =
порушення звуковимови;
д) повні назви та їхні короткі або скорочені дублети: словниковий
(= лексичний) запас = словник = лексикон, мовлення писемне (= письмове) =
письмо = писання (= читання), мовлення усне = слухання = говоріння,
мовлення імпресивне = сприйняття, вимовляння звуків = звуковимова,
утворення голосу = голосоутворення, діагностична робота (=діяльність) =
діагностика, інфекційні хвороби = інфекції, загальний недорозвиток (=
недорозвинення) мовлення = ЗНМ, фонетико-фонематичний недорозвиток =
ФФН, дитячий церебральний параліч = ДЦП;
е) дублети з епонімами: руховий центр мовлення = центр Брока, афазія
акустико-гностична = афазія Верніке, акінето-регідний синдром = хвороба
Паркінсона, афазія Брока = еферентна афазія = кінетична афазія.
Для впорядкування терміносистеми важливо встановити точну
відповідність між наявними варіантами терміна та позначуваним поняттям з
погляду точності значення, лаконічності, стилістичної нейтральності,
зважаючи на доцільність вживання запозиченого або питомого слова.
Література
1. Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан,
Т. М. Мацюк.– Львів, 1994.
2. Синоніми / О. О. Тараненко // Українська мова. Енциклопедія ред. колегія:
Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. . – К.: Вид-во
«Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000. – С. 539–542.
3. Тищенко О.М. Конотативність у термінології / О. М. Тищенко // Українська
термінологія і сучасність: зб. наукових праць / відп. ред. Л. О. Симоненко . –
Вип. IV. – Київ: КНЕУ, 2001. – С. 101–103.
Джерела
З Золотоверх В. В. Становлення та розвиток дошкільних закладів для дітей з
психофізичними вадами в системі спеціальної освіти України: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.03 «Корекційна
педагогіка» / В. В.Золотоверх ; Інститут дефектології АПН України, 2001.
– 22 с.
ДС Дефектологический словарь / под ред. А. И. Дьячкова. – М.: Изд-во
«Педагогика», 1970. – 504 с.
Л Логопедия: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец.
«Дефектология» / Л. С. Волкова, Р. И. Лалаева и др. / Под. ред.
Л. С. Волковой. – М.: «Просвещение», 1989. – 528 с.
ПС Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. – К.: «Вища школа», 1982. –
216 с.
СП Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / За ред.
В. І. Бондаря. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – 436 с.
58 Лексикографічний бюлетень 2008’17
Т Теорія і практика сучасної логопедії: Зб. наук. праць / За ред. В. І. Бондаря
– К.: Актуальна освіта, 2004–2007. – Вип. 1–4.
Лп Трошин О. В. Логопсихология: Учебное пособие / О. В. Трошин,
Е. В. Жулина. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – 256 с.
Х Хватцев М. Е. Логопедия: Пособие для студентов пед. ин-тов и учителей
спец. школ / М. Е. Хватцев. – М.: Гос. учебно-пед. изд-во Министерства
просвещения РСФСР, 1959. – 476 с.
ПРОСПЕКТ СЛОВНИКА КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
© Ніна Лозова, 2008
Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 811.161.2’374
У статті наведено засади створення першого в Україні словника
термінології корпусної лінгвістики. Викладено принципи формування
реєстру, способи подання ремарок, граматичних та семантичних
характеристик у словнику.
За останні десятиліття створено національні універсальні корпуси текстів
для написання на основі таких корпусів словників і граматик національних
мов. Сьогодні текстові корпуси вже існують для багатьох мов. Тенденція
побудови корпусів текстів природних мов привела до виникнення напряму
корпусної лінгвістики.
Корпусна лінгвістика сьогодні активно розвивається фактично в усіх
національних мовознавчих науках. Уведення до лінгвоукраїністики нового
напряму і робота над створенням Національного корпусу української мови
викликали потребу в створенні „Словника корпусної лінгвістики», який
ставить перед собою завдання дати визначення термінів і номенів, уведених в
обіг цією дисципліною.
Словник розрахований на фахівців у галузі корпусної лінгвістики,
студентів і всіх, хто цікавиться корпусною лінгвістикою.
Основу реєстру становлять терміни і номени корпусної лінгвістики. Крім
того – деякі терміни загальнонаукового використання та терміни з
інформатики та обчислювальної техніки і окремі загальновживані слова.
Реєстр словника плануємо добирати зі спеціальної літератури, присвяченої
дослідженням з корпусної лінгвістики.
За правописну норму використано четверте видання „Українського
правопису» (К., 1993).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73048 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:57:26Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іваненко, І. 2015-01-03T12:22:30Z 2015-01-03T12:22:30Z 2008 Синоніми в українській логопедичній термінології / І. Іваненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2008. — Вип. 17. — С. 52-58. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73048 811.161.2’373 Стаття присвячена аналізові української логопедичної термінології з
 погляду синонімічних відношень. Виявлено такі групи синонімів, як
 іншомовного та автохтонного походження, іншомовного походження
 (прості і складені), питомо українські, словосполучення із питомих
 компонентів як синоніми до однокомпонентних запозичень тощо.
 Результати дослідження можна використатиі для створення
 ідеографічного термінологічного словника. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Синоніми в українській логопедичній термінології Article published earlier |
| spellingShingle | Синоніми в українській логопедичній термінології Іваненко, І. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Синоніми в українській логопедичній термінології |
| title_full | Синоніми в українській логопедичній термінології |
| title_fullStr | Синоніми в українській логопедичній термінології |
| title_full_unstemmed | Синоніми в українській логопедичній термінології |
| title_short | Синоніми в українській логопедичній термінології |
| title_sort | синоніми в українській логопедичній термінології |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73048 |
| work_keys_str_mv | AT ívanenkoí sinonímivukraínsʹkíilogopedičníitermínologíí |