Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
У статті стисло подається виклад найпоширенішої кваліфікації дієприкметників у сучасному українському та російському мовознавстві. Відповідно до граматичної сутності дієприкметників розглядаються особливості їх перекладу з російської мови на українську та подаються зразки їх лексикографічного оф...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73089 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках / О. Миронюк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 65-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859590370187280384 |
|---|---|
| author | Миронюк, О. |
| author_facet | Миронюк, О. |
| citation_txt | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках / О. Миронюк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 65-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | У статті стисло подається виклад найпоширенішої кваліфікації
дієприкметників у сучасному українському та російському мовознавстві.
Відповідно до граматичної сутності дієприкметників розглядаються
особливості їх перекладу з російської мови на українську та подаються
зразки їх лексикографічного оформлення у сучасних словниках.
Ключові слова: дієприкметник, прикметник, дія, ремарка,
лексикографічне оформлення.
The paper presents concisely the most common classification of
participles in modern Ukrainian and Russian linguistics. In accordance to the
grammatical nature of the participles the peculiarities of their Russian to
Ukrainian translation is considered. The examples of their lexicographic
presentation in modern dictionaries are made.
Keywords: participle, adjective, action, marginal note, lexicographic.
|
| first_indexed | 2025-11-27T13:49:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ольга Миронюк 65
Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
ЛЕКСИКОГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ
ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У СУЧАСНИХ СЛОВНИКАХ
© Ольга Миронюк, 2010
к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК
У статті стисло подається виклад найпоширенішої кваліфікації
дієприкметників у сучасному українському та російському мовознавстві.
Відповідно до граматичної сутності дієприкметників розглядаються
особливості їх перекладу з російської мови на українську та подаються
зразки їх лексикографічного оформлення у сучасних словниках.
Ключові слова: дієприкметник, прикметник, дія, ремарка,
лексикографічне оформлення.
The paper presents concisely the most common classification of
participles in modern Ukrainian and Russian linguistics. In accordance to the
grammatical nature of the participles the peculiarities of their Russian to
Ukrainian translation is considered. The examples of their lexicographic
presentation in modern dictionaries are made.
Keywords: participle, adjective, action, marginal note, lexicographic.
Значну цікавість для перекладу з російської мови на
українську і лексикографічне оформлення (далі ЛО) у словниках
становить такий особливий клас слів, як дієприкметник (далі Д). Для
кращого розуміння і подання матеріалу, уточнимо його граматичну
природу.На теперішній час в українському мовознавстві існує три
кваліфікації Д-ка:
1) Д – дієслівна форма;
2) Д – прикметник дієслівного походження;
3) Д – окреме утворення, що займає проміжне місце між
дієсловом і прикметником, тобто це своєрідний гібрид, що поєднує
ознаки обох цих частин мови [2: 146]. Відповідно до цієї кваліфікації
Д розглядається як у сфері прикметника, так і в сфері дієслова [2:
146–150, 286–288].
66 Лексикографічний бюлетень 2010’19
Д визначають також як “вербоїд”, якому властиві ознаки
дієслова і прикметника [3: 153]. Деякими дослідниками
підкреслюється саме роль означення – атрибута, яку виконує Д у
реченні [1: 99].
У російській мові Д (причастие) визначають як дієслівно-
іменну форму, що позначає дію, яка приписується особі або предмету
як їх ознака, або як їх властивість, що проявляється у часі [5: 506].
Причастие (поряд з деепричастием) кваліфікують ще як
атрибутивну форму дієслова, що позначає дію як ознаку, властивість
предмета або особи [6: 310].
Оскільки Д поєднує в собі ознаки дієслова та ознаки
прикметника, то він володіє і деякими категоріями цих двох частин
мови. Так, у Д-ка наявні основні категорії дієслова – категорії стану,
виду і часу, що тісно пов’язує Д-ки з дієсловом.
Відповідно до наявних у Д-ка дієслівної категорії стану
розрізнюються Д-ки а к т и в н і та п а с и в н і – зас і
; і ; і
.
Відповідно до категорії часу розрізняються Д-ки
теперішнього і минулого часу – і стихлий,
і вимолочений.
- , III: 5 -
[СУМ, VII:
мин[улого] ч[асу] до [СУМ, III: 328].
Відповідно до категорії виду розрізняються Д-ки доконаного і
недоконаного виду – і , і . До
того ж, Д зберігає дієслівне керування і до нього [Д-ка], як і до інших
дієслівних форм, можуть прилягати прислівники. Подібно до
прикметників Д має категорії відмінка, числа і роду, узгоджуючи ці
свої форми з відповідними формами означуваного іменника:
достигаючий хліб, синіючі далі, процвітаюча фірма, виконувані
плани, зникаючі острови, перероблені завдання, переписаний текст.
Ольга Миронюк 67
Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
1. Лексикографічне оформлення Д-ів з суфіксами -вш-, -ш-.
Особливості перекладу і, відповідно, лексикографічного
оформлення мають російські Д-ки минулого часу, які утворюються
від основи дієслова минулого часу як недоконаного, так і доконаного
виду за допомогою суфікса -вш-, коли основа дієслова минулого часу
закінчується на голосний, наприклад: горе-л → горевший, да-
л → давший, люби-л → любивший, чита-л → читавший, і суфікса -
ш-, коли основа дієслова минулого часу закінчується на
приголосний, наприклад: усох → усохший, унѐс → унѐсший,
промок → промокший, привѐз → привѐзший.
В українській мові активні Д-ки минулого часу з суфіксами -
вш-, -ш- утворюються дуже рідко і вживаються як поодинокі
залишки форм, що функціонували в староукраїнській літературній
мові [4: 37]. Приклади, що наводяться у зазначеній роботі –
на нашу
думку, вже вийшли з активного вжитку і вважаються не
літературними.
Думку, що активних Д-ів на -вш-, -ш- в українській мові
майже немає, поділяють і інші дослідники [7: 163]. З наведених у
вказаному посібнику слів перемігший, здолавший, спалахнувший,
заснувший, а також з попередніх прикладів з роботи Г. М. Гнатюк, у
СУМі немає, за винятком Д-ка (рос. ). Слід
зазначити, що обидві цитати з Д-ком перемігший взяті з перекладної
партійної літератури: “.. успіхи .. в СРСР .. будуть прикладом і
зразком для перемігшого пролетаріату інших країн”, та “.. країна
перемігшого соціалізму” [СУМ, VI: 226].
Відповідно до норм словотворення нашої мови, там, де в
російській мові наявні Д-ки на -вш-, -ш-, активні Д-ки минулого часу
в українській мові утворюються за допомогою суфікса -л-:
– [СУМ, V: 770]; – [СУМ,
III: 322]; – за [СУМ III 343];
– [СУМ, III: 384].
Але не завжди в українській мові є однослівний відповідник
до Д-ка російської мови. У таких випадках переклад здійснюється за
допомогою підрядних зворотів (описово). Наприклад,
словосполучення выпавший вчера снег слід перекласти таким
чином: сніг, який (що) випав учора. Старий РУС Д не
68 Лексикографічний бюлетень 2010’19
фіксує. Абрис подає цей Д у такому вигляді: який (що) випав
(припав) и т. д. Інші приклади цього типу: – який (що)
переміг; – який (що) відкрив; – який (що)
засмутив; (разг. опечалив); – який (що) успадкував;
– який (що) запізнився; привѐзший – який (що) привіз і
под.
Принагідно слід зазначити, що оскільки Д-ки у багатьох
випадках в умовах контексту переходять у прикметники (про що ще
буде сказано при розгляді активних Д-ів теперішнього часу з
суфіксами -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ), то в таких випадках подається і
відповідний прикметник, наприклад: 1. прич. який (що)
переміг; 2. прил. 790]. Армия,
победившая фашизм – армія, що перемогла фашизм; На параде шли
воины победившей армии – на параді йшли воїни переможної
(звитяжної) армії.
Такий самий принцип ЛО стосується і російських
“возвратных причастий”, які утворюються від зворотних дієслів з
суфіксами -ся- як теперішнього, так і минулого часу: –
який (що) несеться; – який (що) будується;
– який (що) сховався (заховався); від
книжн. дієслова – знайтися) – який (що) знайшовся.
Оскільки зворотні Д-ки на -ся- так само нерідко переходять в
прикметники, то вони й перекладаються у значенні прикметника
однослівно, наприклад: – .
Справді, вираз небьющаяся игрушка – небитка, неб’ючка іграшка,
у розмовній мові швидше прозвучить як іграшка, що не б’ється. В
Абрисі вираз небьющееся стекло перекладається крім однослівного
відповідника і підрядним зворотом – “скло, яке (що) не б’ється”
[Абрис: 565].
Візьмемо ще як приклад словосполучення учащаяся
молодѐжь. у РУСі має два значення: 1. прич. який (що)
учиться (навчається); 2. в знач. сущ. учень; (студент) студент. Вираз
учащаяся молодѐжь перекладається як “молодь, яка (що) вчиться,
учнівська (шкільна) молодь” [РУС, III: 587]. Звичайно,
словосполучення учащаяся молодѐжь означає не тільки молодь, яка
навчається в школі (це, швидше, юнь), а й ту, яка вчиться у вишах
(вищій школі – вузах). В Абрисі переклад цього виразу уточнюється
словом студентська: учащаяся молодѐжь – учнівська шкільна
Ольга Миронюк 69
Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
(студентська) молодь [Абрис: 1291]. Ввжаємо, що вислів учащаяся в
университете молодежь слід перекласти як “молодь, яка (що)
навчається в університеті”, а учащаяся молодежь очень
талантливая – “шкільна (студентська)молодь дуже талановита”.
2. ЛО активних Д-ків (дейстивительных причастий) з
суфіксами -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-).
Активні Д-ки теперішнього часу з суфіксами -ущ- (-ющ-), що
утворюються від основи теперішнього часу дієслів недоконаного
виду в дієсловах I дієвідміни і з суфіксами -ащ- (-ящ-) в дієсловах II
дієвідміни, подаються, як правило, з двома значеннями – Д-ка і
прикметника: уст. [1] прич. який (що) біжить
(тече); [2]. прил : 35]. РУС подає тільки
стару форму Д-ка – С, I: 37]. У російській мові
лексема кваліфікується і як Д, і як прикметник [СССРЛ, I:
392].
Д у РУСі подається тільки як прикметник
“ ” (на нашу думку, останнє слово – русизм);
(привлекательный
(призывающий) редко : I 462]. Цей Д так само
перекладено і в Абрисі, хоч, на нашу думку, у значенні
“призывающий” його можна перекласти підрядним зворотом – який
(що) кличе (зове, призиває). Отже, зовущий на помощь – який (що)
кличе на допомогу, волаючий про допомогу.
Д (у РУСі є тільки ) в Абрисі
перекладається у першому значенні – прич. який (що) говорить и
т. п. і в другому значенні як іменник – “ ”.
Можна навести інші приклади, Д-и перекладаються у двох
значеннях: [1]. прич. який (що) горлає и т. п. [2]. прил.
: 188]; [1]. прич. який
(що) ґелґоче (ґелґотить) и т. п.); який (що) регочеться; [2]. прил.
: 183] Обидва ці Д-ки відсутні у старому виданні
РУСа.
Д і у РУСі, і в Абрисі також подається у двох
значеннях. Як Д перекладається підрядним зворотом, але в РУСі
додано слово “волаючий” [РУС, I: 595; Абрис: 427]. У РУСі
обов’язково є відсилання до твірного дієслова: см. У
порівнянні з РУСом, де наведено тільки два слова у значенні
70 Лексикографічний бюлетень 2010’19
прикметників “ ” і “ ” [РУС: I595], в Абрисі
подано значно більше прикметників – “
о цвете) ”
[Абрис: 427].
Щодо ЛО Д-ів, то, в порівнянні зі старим виданням РУСа,
Абрисом, де ремарка прич. подавалася курсивом, у новому 4-томному
виданні россійсько-українського словника ця ремарка, якщо Д
перекладається підрядним зворотом, подається в розбивку. Ремарка
п р и ч. в розбивку означає, що вона стосується тільки російського
реєстрового слова. Ремарка прил. в усіх випадках подається
курсивом.
Як і в попередньому виданні РУСа, так і в новому виданні
після перекладної частини є, як правило, відсилання до твірного
дієслова. Хоч цього принципу в РУСі дотримано непослідовно:
1. який (що) бадьорить (збадьорює, підбадьорює,
заохочує) [РУС, I: 67]. Як бачимо, відсутня і ремарка, і відсилання до
дієслова. Переклад Д в Абрисі, подано з ремаркою: прич.
який (що) бадьорить і т. под. Відносно прикметників, то в Абрисі
наведено тільки два – “ ”, в РУСі до них
додано “ ”.
Як уже зазначалося, оскільки Д-ки можуть переходити в
прикметники, є окрема група слів, які мають граматичну природу Д-
ка, але функціонують у значенні прикметника та іменника. Оскільки
в українській мові немає однослівного відповідника до російського
слова , як і до інших слів цього типу – і
т. под., то його також перекладають підрядним зворотом:
1. прил. який (що) не курить (не палить); разг он
человек некурящий він не курить, він не курець, він людина
некуряща [РУС, II: 113]. На наш погляд, можна
трактувати як русизм, це слово вживається у суржиковій мові. В
Абрисі в значенні прикметника так само перекладається
підрядним зворотом – “який (що) не палить (не курить)”, хоч ремарка
прил. тут не стоїть. У значенні іменника у РУСі слово
має два відповідники – “некурець”, і як розмовне подано
“ ”. В Абрисі є тільки “некурець, -рця”; купе для
некурящих купе для некурців [Абрис: 579].
Ольга Миронюк 71
Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
Візьмемо приклад ЛО Д-ка У РУСі у значенні
прикметника з ремаркою прил. перекладається як “н ” з
ілюстрацією “Фома неверующий Хома невіруючий” і в значенні
іменника “ ”. Як бачимо, це слово в обох значеннях
перекладається одним словом – “ ”.
Уважається цілком виправданим подавати переклади Д-ків у
формі і підрядного звороту, і однослівного відповідника –
прикметника. Наприклад, прич. який (що)
блищить и т. п. реже і т. д.
[Абрис: 53], бо тільки в контексті можна визначити, в якій ролі
виступає Д. Блестящее на солнце стекло слепило глаза. Скло, яке
блищало на сонці, сліпило очі; Мне нравится блестящее
тонированное стекло автомобиля. Мені подобається блискуче
тоноване скло автомобіля. У першому реченні точність перекладу Д-
ка забезпечує тільки підрядний зворот.
Розглянемо ще приклад з Д-ком . Прямий
відповідник в українській мові – атакуючий у СУМі подається з
такою граматичною характеристикою: Дієпр[икметник] акт[ивний]
тепер[ішнього] ч[асу] до з тлумаченням “Той, хто атакує”
[СУМ: I70]. У СССРЛ указаний Д відсутній, старий РУС також його
не подає.
В Абрисі Д перекладається у двох значеннях – Д:
“(що) атакує”; і в значенні прикметника “
” [Абрис: 23]. Вважаємо, що в першому значенні можна
додати слово атакуючий. Щодо прикметника, то ще є лексема
атакувальний: Пораджу [команді] влітку придбати хорошого
атакувального форварда [газета Експрес, № 50, 13–20 травня 2010 р.
– с. 23].
Д атакуючий прямо означає дію, яку здійснює особа.
Наприклад: На левом фланге стремительно продвигается вперед
защитника капитан команды – “атакуючий захисника
капітан команди”, або “капітан команди, який атакує захисника”,
тоді, як у попередньому прикладі у словосполученні атакувальний
форвард прикметник атакувальний означає атрибут (властивість,
ознаку) слова атака – “навальний напад військ на ворога”,
“вирішальний етап наступу” [СУМ, I: 69].
72 Лексикографічний бюлетень 2010’19
Так само розрізняються Д наступаючий – “наступаючі
регулярні частини армії” і прикметник наступальний – “наступальна
зброя” [СУМ, V: 206, 207].
Між іншим, преклади дуже поширених привітань на кшталт
“С наступающим праздником!”, “С наступающим Новым годом!” у
статті на Д і в старому РУСі, і в Абрисі не подаються.
Звичайно, Д утворений тут від дієслова н –
“наставати” з часовою семантикою “надходити, наближатися,
розпочинатися (про час, пору і т. ін.)” [СУМ, V: 196].
Словосполучення наступающий год, яке є основою
новорічного привітання, перекладається у старому РУСі таким
чином: “наступаючий (будущий: наступний, майбутній) рік; рік, який
(що) настає (надходить, наступає, заходить, іде)” [РУС, II: 70], а в
Абрисі наступающий год – це “прийдешній, наступний, майбутній
рік” [Абрис: 552].
В обох названих словниках Д подається у двох
значеннях: у першому як Д, у другому – власне прикметника. тож у
старому РУСі вираз наступающий год має ширше значення – і
прикметника, і дієприкметника, що подає більше варіантів для
перекладу, в Абрисі – тільки прикметника. То – з прийдешнім чи з
наступаючим? Вважаємо, “С наступающим праздником!” слід
перекласти “З прийдешнім святом!”, “С наступающим Новым
годом!” – “З наступаючим Новим роком!”
Повернімося до розгляду Д-ів із суфіксами -ущ-(-ющ-).
Наприклад, якщо вираз компонующий загрузчик перекласти як
“укладальний (компонувальний) завантажувач”, то це більше
характеризуватиме атрибут предмета, на якого направлена дія –
укладання, компонування, тоді при перекладі з суфіксом -юч-, -уч- –
укладаючий, компонуючий досягається адекватна точність, що саме
цей пристрій здійснює дію укладання (компонування) “єдиного
завантажувального модуля з об’єктних модулів з обчисленням
відповідних зовнішніх посилань, що дозволяє завантажувати
програму в будь-яку область пам’яті [ТСПИ: 100] (Для порівняння:
компоновщик-загрузчик информ. укладач-завантажувач [Абрис
406]). Це саме спостерігаємо і при перекладі Д-ка у
словосполученні перемещающий загрузчик: переміщуючий
Ольга Миронюк 73
Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
завантажувач (активна дія) і переміщувальний завантажувач – об’єкт,
на якого направлена дія (пасивність).
3. ЛО Д-ів з суфіксами -м- (-ем-, -им-).
Д-ки з суфіксом -им- не становлять особливих труднощів при
перекладі, оскільки до них в українській мові є, як правило,
однослівні відповідники. Наприклад: 1. прич.
в знач. прил.: ) і т. под.
[РУС, I: 640].
Цікаві аспекти перекладу і ЛО спостерігаємо в Д-ах
теперішнього часу, що утворюються від перехідних дієслів
недоконаного виду за допомогою суфікса -м- [-ем-] –
і под.
У старому РУСі Д-ів зазначеного типу практично немає (за
невеликими винятками). Приклад: 1. прич. який (що)
читають; який (що) викладають (читають); ср. 1–2; 2. (в знач.
прил. популярный) попу , III: 666]. В Абрисі
цей Д перекладається тільки в значенні прикметника:
популярный [читаем]ые книги –
: 1353]. Наприклад: На этом
стеллаже лежат книги более читаемые школьниками, а на том –
старшими людьми. Вислів книги, более читаемые школьниками
слід перекласти “книги, які більше читають школярі” або “більше
читані школярами”.
У старому РУСі не при всіх Д-ках подається граматична
ремарка прич., як-от: 1.
Ср. 1–2 [РУС, III:
339]; 2.
3. 4. ср.
1–4 [РУС, III: 150–151].
В Абрисі майже в кожному дієслівному гнізді Д-ки з
суфіксом -ем- подаються значно системніше і послідовніше, їх
значно побільшало кількісно. Читачі знайдуть переклад таких Д-ів, як
та багатьох інших.
При перекладі Д-ів з суфіксом -ем- часто виникає, якщо
можна так висловитися, проблема близької чи /або відмінної (різної)
темпоральності. Наприклад, в Абрисі Д-ки і
74 Лексикографічний бюлетень 2010’19
(у старому РУСі Д й відсутній) подаються
через кому і перекладаються однаково: “атакований”, хоча
– Д минулого часу, [был атакованный], а Д
– це Д теперішнього часу [ сейчас, в данный
момент]. Д-ки з суфіксом -ем-, які в російській мові функціонують і
вживаються дуже широко, за відсутністю в українській мові
однослівного відповідника, слід перекладати описово: –
“той, що підлягає атаці”, або “той, я к о г о (розрядка – О. М.)
атакують” [8: 140].
В Абрисі Д-ки з суфіксами -анн- і -ем- дуже часто
перекладаються однаково:
: 5],
: 1037];
: 1037].
У тому ж Абрисі Д-ки аргумен и
подаються окремо (не через кому), але з
однаковим перекладом – “аргументований” [Абрис: 19]. Окремо
фіксується і Д-ки і . До Д-ка
подаються точні відповідники “
по ”, перекладається як
“ ” [Абрис: 2], хоча точніше сказати
“ ”.
Деяким Д-кам російської мови з суфіксом -ем- – в українській
мові точно відповідають Д-ки з суфіксом -юван-, -уван-, за
допомогою яких передається одинаковий теперішній час при
наявності усталених Д-ків цього кореня минулого часу:
– – –
– – з
( –
Отже, справедливе твердження про те, що вживання активних
Д-ів теперішнього часу в широкому значенні одночасовості
(“одновременности”) послаблює в них значення визначеного
(точного) часу і сприяє розвитку в них значення позачасової дії
(“вневременного действия”), що у свою чергу обумовлює перехід Д-
ів в прикметники [5:508].
Побіжно зазначимо, що в російському мовознавстві у деяких
словниках тлумачного типу, Д-ки можуть поміщатися у дієслівній
Ольга Миронюк 75
Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках
статті, наприклад: разми -рую, -руешь; ;
або -ну, нешь; , -ла, -ло; [БТС: 1073].
Останній приклад яскраво вказує на подвійну природу Д-ка: у
СССРЛ кваліфікується як прикметник, а як
Д [СССРЛ, II: 316], хоча семантично ці дві лексеми цілком тотожні.
Звичайно, кваліфікація Д-ка як дієслівної форми не заперечує
і окремої подачі Д-ків. Так, Д [БТС: 1080] у першому
значенні “Дающий право на разрешение. Р-ая инстанция. Р-ий
сигнал” перекладається як Д підрядним зворотом “який (що)
дозволяє, дає дозвіл на що”. У другому значенні “Спец. Способность
различать, улавливать, воспроизводить что-л. Р-ая способность
фотообъектива, киноплѐнки” цей Д виступає у функції прикметника
і відповідно перекладається як “довільний” [Абрис: 1003].
Висновуємо, що Д, як дієслівне утворення, яке відображає у
своїй семантиці рух, процес, дію, розвиток, у наш динамічний час
часто використовуються в мові і знаходять своє широке
відображення в словниках. У нових виданнях словників значно
збільшилась їх кількість та уточнилось ЛО. Зокрема, набагато
повніше представлені пасивні Д-ки теперішнього часу з суфіксами -
м- (-ем-). Існує необхідність більше використовувати активні Д-ки
теперішнього часу з суфіксами -уч-, -юч-, де це потрібно для
точності перекладу.
Література
1. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика
української мови. – К.: Либідь, 1993. – 328 с.
2. Вихованець Іван, Городенська Катерина. Теоретична морфологія
української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 390 с.
3. Гнатюк Г. М. Дієприкметник. – Українська мова. Енциклопедія. –
К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2004. – 820 с.
4. Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній
мові. – К.: Наук. думка, 1982. – 245 с.
5. Грамматика русского языка. Том I. Фонетика и морфология. – М.:
Из-во Академии наук СССР, 1953. – 679 с.
6. Грамматика современного русского литературного языка. М.:
Наука, 1970. – 740 с.
7. Козачук Г. О. Українська мова для абітурієнтів. – К.: Вища школа,
1995. – 268 с.
76 Лексикографічний бюлетень 2010’19
8. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова. Посібник для
старшокласників і абітурієнтів. – К.: Либідь, 1995. – 428 с.
Джерела
Абрис Російсько-український словник / За ред. д.ф.н.
Жайворонка В. В. – К.: Абрис, 2003. – 1401 с.
БТС Большой толковый словарь русского языка /
Кузнецов С. А. и др. – Норинт, 1998. – 1536 с.
РУС Русско-украинский словарь. Том 1–3. – К., 1968.
СССРЛ Сводный словарь современной русской лексики. В 2-х
томах. – М.: Русский язык, 1991.
СУМ Словник української мови в 11-ти томах. – К., 1970. –
1980.
ТСПИ Першинов В. И., Савинков В. М. Толковый словарь по
информатике. – М.: 1991. – 536 с.
ВАРІАНТНІСТЬ В-/У- В ТЛУМАЧНОМУ СЛОВНИКУ
© Лариса Мовчун, 2010
к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 811.161.2’374.822
У статті розглянуто варіанти слів з початковим в-/у-, історія
розвитку семантики таких слів, а також принципи їх розроблення в
тлумачних словниках. Протягом ХІХ–ХХ століть у лексикографії
простежувалися три підходи до подання варіантів з початковим в-/у-:
подавання безсистемно, залежно від фактичного матеріалу, системно за
фонетичним принципом та системно за семантичним принципом.
Останній критерій був реалізований у “Словнику української мови”
(1970–1980) та продовжився в Додатку до нього.
Ключові слова: фонетичні варіанти, семантика, тлумачний
словник.
This article contains the history of the variants of initial в-/у- ,
dynamics of semantics and principles of their presentation at the explanatory
dictionary. During 19–20
th
century there were three approaches to presentation
of the variants with initial в-/у-: presentation with lack of system, systematical
presentation by the phonetic principle and systematical presentation by the
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73089 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T13:49:01Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Миронюк, О. 2015-01-04T16:13:42Z 2015-01-04T16:13:42Z 2010 Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках / О. Миронюк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 65-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73089 У статті стисло подається виклад найпоширенішої кваліфікації дієприкметників у сучасному українському та російському мовознавстві. Відповідно до граматичної сутності дієприкметників розглядаються особливості їх перекладу з російської мови на українську та подаються зразки їх лексикографічного оформлення у сучасних словниках. Ключові слова: дієприкметник, прикметник, дія, ремарка, лексикографічне оформлення. The paper presents concisely the most common classification of participles in modern Ukrainian and Russian linguistics. In accordance to the grammatical nature of the participles the peculiarities of their Russian to Ukrainian translation is considered. The examples of their lexicographic presentation in modern dictionaries are made. Keywords: participle, adjective, action, marginal note, lexicographic. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках The participl’s lexicographic presentation in modern dictionaries Article published earlier |
| spellingShingle | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках Миронюк, О. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках |
| title_alt | The participl’s lexicographic presentation in modern dictionaries |
| title_full | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках |
| title_fullStr | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках |
| title_full_unstemmed | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках |
| title_short | Лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках |
| title_sort | лексикографічне оформлення дієприкметників у сучасних словниках |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73089 |
| work_keys_str_mv | AT mironûko leksikografíčneoformlennâdíêprikmetnikívusučasnihslovnikah AT mironûko theparticiplslexicographicpresentationinmoderndictionaries |