Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові
The article deals with the verbal idioms development processes in the sphere of fishing. The author defined the peculiarity of phraseologisms of this field namely: the coexistence of free prototype word-combinatines alongside with them, constant actualisation of the inner form of the latter, thei...
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73191 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові / Р. Міняйло // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 22-27. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859793091922231296 |
|---|---|
| author | Міняйло, Р. |
| author_facet | Міняйло, Р. |
| citation_txt | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові / Р. Міняйло // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 22-27. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | The article deals with the verbal idioms development processes in the sphere of fishing.
The author defined the peculiarity of phraseologisms of this field namely: the coexistence
of free prototype word-combinatines alongside with them, constant actualisation of the
inner form of the latter, their understandable metaforisation process.
Besides the terminological word-combinations of fishing have been examined, the basic
type of their components semantical connection, utterances with syntagmatic connection
has been determined, when a verb needs necessary component, expressed by a noun in the
Objective Case. The verbs themselves in the word-combinatines are the verbs of common
usage which are the names of essential actions and processes and the like.
The way of motivation processes of fishing idioms forming, the semantic evolution of
both components and idioms on the whole have been analysed.
The author also assumes the factors which influence the areal differentiation of verbal
components in the fishing idioms.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:13:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
22
Міняйло Р.
УДК 8.161.2’373.7
Словник музичної термінології / Інститут енциклопедичних досліджень НАН 8.
України. – [Відтворення видання 1930 року]. – К.: Ін-т енциклопедичних досліджень
НАН України, 2008. – 111 с. – (зі словникової спадщини; Вип. 7).
Широков В. А. Елементи лексикографії. – К.: Довіра, 2005. – 304 с.9.
Ihor KULCHYTSKYI, Nastasiya OSIDACH
Project of Electronic Dictionary of Musical Terminology
The article deals with the project of creation of an electronic dictionary of musical
terminology on the basis of the Dictionary of musical terminology of 1930-ties and
the Musical dictionary by Z. Lysko. The reasons influencing the choice of the subject
of research are stated, the history of dictionary compilation is described. The method
of returning lexicographic works into the science is justified, namely that of dictionary
reproduction in an electronic form. The structure of the abovementioned lexicographic
works is researched with the aim of discovering aspects which need improvement while
creating an electronic dictionary of musical terminology. The authors stress the possibil-
ity of using the given work for the compilation of a new dictionary of Ukrainian musical
terminology as well as for the creation of electronic dictionaries of the similar type.
Роман Міняйло
Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства
в українській мові
Утворення фразеологізмів – складна й багатогранна проблема. Фразе-
ологи наголошують на постійній необхідності вивчати способи і процеси
фразео творення: виникнення фразеологізмів із вільних словосполучень і так
звану фразеологічну деривацію, тобто виникнення фразеологізмів на базі на-
явної фразеології [1: 76].
Досліджуючи джерела української фразеології, Л. Г. Скрипник зазначала, що
«особливе місце у фразеологічному складі мови посідають звороти, пов’язані
з професійно-термінологічною сферою». Дослідниця зауважувала також, що
«вийшовши за межі вузького професійного вжитку, термінологічні вислови
стають вдячним матеріалом збагачення словесно-образних засобів загально-
23
Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові
народної мови, невичерпним фондом поповнення фразеології» [3: 159]. У
своїй монографії знаний науковець наводить численні приклади фразеоло-
гізмів, започаткованих у середовищі рибалок: закидати вудку (вудочку), по-
пускати вудку, змотувати вудки (вудочки), іти на вудку, спіймати (спійма-
тися) на вудку, увірвалася вудка тощо [Там само: 162]. Відразу ж зазначимо,
що непромислове рибальство – це досить консервативний вид діяльності (а
швидше – відпочинку) українця. Через це вільні словосполучення-прототипи
рибальських фразеологізмів, які навела Л. Г. Скрипник у своїй праці, час-
то вживають у їхньому прямому значенні. Це стосується фразеологічних
одиниць, співвідносних з реаліями, які постійно вербалізують усі мовці, а
не лише рибалки: пор. лускý шкребтú з кого ‘експлуатувати кого-небудь’,
брáти / взя́ти за зя́бра (за жáбри) кого 1. ‘примушувати кого-небудь ви-
конувати, робити щось; настирливо домагатися чогось’, 2. ‘притискати кого-
небудь, обмежувати в діях’ [СФУМ: 777, 40].
За О. О. Потебнею, внутрішню форму фразеологізму можна представити
через значення і структуру вільного словосполучення, на основі якого він
виник. Особливістю наведених вище стійких сполук, пов’язаних з одним з
найдавніших промислів українців, є те, що внутрішня форма цих висловів
постійно актуалізована. Зрозумілий усім мовцям і процес метафоризації
вільних словосполучень.
Окреслюючи важливі питання української фразеологічної науки,
Л. Г. Скрипник привернула увагу також до термінологічних словосполу-
чень – «словесних груп, нерозкладних за структурою і цілісних за значен-
ням, ... поява яких зумовлена постійним розвитком різних галузей науки, тех-
ніки, мистецтва та ін.» [3: 69–70]. Ураховуючи специфіку цих сполук, у відомій
праці вона дослідила лише ті з них, «які розвинули переносне значення і стали
вживатися з цим значенням в загальнонаціональній мові» [Там само: 72]. Тут
дослідниця солідаризувалася з відомим фразеологом Б. О. Ларіним, який збли-
жував з фразеологічними одиницями (єдностями) лише «давні термінологічні
пари, у яких помітне віддалення від первісної семантики, затемнення основ-
ного значення слів-компонентів» [Там само: 70–71].
В Україні, якщо не брати до уваги узбережжя Чорного й Азовського
морів, пониззя Дніпра, Південного Бугу та Дністра, знаряддя рибальства
досі особливо не модернізували, тому в науковій і науково-популярній лі-
тературі їх називають архаїчними. Проте називати архаїзмами, а тим паче
історизмами, більшість лексем на позначення рибальських приладів не
можна, бо їх активно вживають у розмовному мовленні, багато такої лекси-
ки у складі стійких сполук подибуємо в художній літературі. Відтворивши
24
Міняйло Р.
з етнографічною точністю мовлення селян північно-східної Полтавщини
(Опішнянщини), Григір Тютюнник залишив нам у спадок стійкі сполуки
рибальського мовлення: напр., трусити ятері, виставити сітку, застави-
ти [кімлю] [Тют: 35, 103, 184]. Те саме подарував нащадкам П. М. Губенко
(Остап Вишня) з теренів північно-східної Харківщини (Куп’янщини): «Я
взавтра ятери не ставлятиму, підіть, посидьте з крякухою», «Дід Сту-
пак саме ятері на озері трусив» (тут і далі грубий шрифт у цитуваннях
наш. – Р. М.) [Виш: 209, 260] і т. ін. На прикладі трусити ятері можна спо-
стерігати й інший спосіб фразеологізації, на якому, покликаючись на праці
О. В. Куніна й В. В. Виноградова, наголошує О. О. Селіванова: «створен-
ня ФО поза стадією вільного сполучення слів», «можливість при фразео-
творенні переосмислення одного з компонентів сполучення» [2: 16]. Цей
процес відбито й у пам’ятках української мови другої половини ХVІІ сто-
ліття – «са(м) призна(л)сε, ижъ вытруси(л) по злодѣиску рибу из того вя-
тира» [ЛохвКн: 131] та художній літературі другої половини ХХ століття:
«[Федько] ударив себе книжками по гузенцю, крикнув: «Гат-тя-вйо!» – і
подався до річки трусити ятері» [Тют: 35]. Тобто від значення ‘видобува-
ти рибу зі спеціальної рибальської пастки’ стійка сполука еволюціонує до
значення ‘незаконно заволодівати здобутками чужого промислу’.
Характеризувати такі стійкі сполуки можна, спираючись на теорію основ-
них (трьох) типів зв’язаності сполучень Д. М. Шмельова: парадигматич-
на зв’язаність (спільний вибір слів у їхній сполучуваності), синтагматична
(зв’язок між компонентами є детермінованим) і дериваційна (значення слово-
сполучення мотивоване опосередковано – відношенням до вихідного значен-
ня). Серед аналізованих сполук є вислови з синтагматичною зв’язаністю, коли
дієслово потребує відповідного оточення, вираженого іменником у знахідному
відмінку: ставляти + ятері, виставити + сітку, заставити + кімлю тощо.
Про такі дієслова Л. Г. Скрипник писала: «Компонентами багатьох фразео-
логічних одиниць стали дієслова загальнонародного вжитку, що є наймену-
ваннями життєво важливих дій і станів, виробничих і суспільно-політичних
процесів і под. (див., зокрема, фразеологію, згруповану в словниках при ре-
єстрових словах варити, брати, давати, іти, бити тощо)» [3: 104]. Подаємо
приклади рибальських стійких висловів з дієсловами брати і бити: брать
споди́ на ви́ворот ‘тягнути невід з води на сушу руками за «верхи́» і «споди́» в
такий спосіб, щоб «сподú» були відвернуті назовні’ [Берл: 31], бере [риба]: «А
беруть коропи на світанку...» [Виш: 239]; езъ бити ‘ставити загороду в річці,
ставку для риболовлі’ [СУМ ХVІ–1 п. ХVІІ: 88], переби́ть рибу ‘пересипати,
виловлену влітку рибу льодом, щоб вона не псувалась’ [Моск: 56].
25
Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові
Мотиваційні процеси утворення стійких рибальських сполук часто ма-
ють універсальний характер. Порівняймо моделі «вести + назва рибальсько-
го приладу» і «вести + назва риби»: «...коли веслує Валентина Василівна, а
веде доріжку Гаврило Іванович – дуже рідко бралася щука!», «...ліска ваша
натяглася, як струна, а вудлище – дугою і тремтить! Єсть! Він, короп!
Ведете його до берега...» [Виш: 265, 240–241].
Від дієслів загальнонародного вжитку, активно вживаних у стійких спо-
луках рибальської сфери, часто утворюють іменники – назви на позначення
рибальських приладів: напр., східнослобожанське п·ідтх|вач’увати ш·ч’ук
‘ловити рибу, зокрема щук, спеціальним рамовим приладом’ (с. Шульгинка
Старобільськ. р-ну Луганськ. обл.) → |п·ідтхватка ‘рамовий прилад з сіткою
ловити рибу’ (с. Новорозсош Новопсковськ. р-ну Луганськ. обл.); назви на
позначення загальної процесуальності, напр.: «За першою заставкою попа-
лася в кімлю щука, зелена й прудка» [Тют: 184].
Очевидно, є й зворотний процес, коли від іменника утворюють дієслово на
позначення спеціального способу ловити рибу, напр.: кукульванить (рибу) ←
кукольван (отруйна рослина) [Чаб, ІІ: 226].
Буває й складніша еволюція рибальської назви: від загальновживано-
го дієслова утворюють галузеву лексему-іменник, а вже від неї – галузеву
лексему-дієслово. Таким способом, на нашу думку, утворено професіоналізм
закукáнити ‘надіти пійману рибу на кукан, тобто на тонку вірьовочку з двома
тоненькими паличками на кінцях’ [Моск: 34] – пор. кукáн ‘у рибалок – тонка
мотузка, на яку нанизують пійману рибу’ [ВТСУМ: 595]. Етимологи лексему
кукáн подають як запозичену з російської мови, яку своєю чергою пов’язують
з «[кýка] ‘великий гак’, яке зводиться до псл. kyka ‘гак’; пов’язується також
з перс. kyka ‘застібка’» [ЕСУМ, ІІІ: 127]. Близьким є також «болг. кýка ‘гак,
спиця’, м. кука ‘гак’, схв. кỳка ‘гак; крючок; кирка’, слн. skúčiti ‘гнути’» [Там
само: 129]. Гадаємо, лексико-семантичний розвиток назви відбувався в такій
послідовності: гнути → гак (кука) → кукан (бо ж відомо, що рибалки цю
тонку мотузку, а найчастіше звичайний вербовий прутик згинають у коло,
утворюючи ніби разок з рибою).
Спостереження рибалок за конфігураціями рибальських приладів під час
професійних дій стають джерелом утворення стійких сполук за моделлю
«метафоричне перенесення загальновідомої процесуальної назви на пев-
ний фрагмент професійних дій рибалок» + «назва рибальського приладу».
Такими стійкими сполуками рибалки зазвичай позначають ключові момен-
ти своєї праці (налагодження рибальського приладу, згортання (складання)
рибальського приладу). Логічне членування своєї професійної діяльності
26
Міняйло Р.
на видові й родові поняття приховане в самому характері мислення фахівця,
зокрема й рибалки. Через це видові поняття можуть утворювати антоніміч-
ні пари стійких сполук рибальського промислу. Напр., синонімічний ряд ви-
словів із загальним значенням ‘занурити прилад у воду’ (с׀іткú сúпат׀ [Чаб,
ІV: 63], посúпать сíтки [Берл: 64], гатíти [вóлок, с’éтку] [Євт: 55]) проти-
ставляється синонімічному рядові з загальним значенням ‘витягти прилад із
води’ (с’íтки ламáт’ [ОмКл: 54], вибирáть [вóлок, с’éтку], хажáти [вóлок,
с’éтку] [Євт: 49, 126]. З наведених прикладів відразу ж упадає в око ареальна
диференціація дієслівних лексем, на основі яких розвинулося переносне зна-
чення. Пов’язано це може бути з різними чинниками, але насамперед з екстра-
лінгвістичними: невелику річку можна «ніби загатити» рибальською сіткою,
велику ж, а особливо море, – не можна, тому туди «ніби сиплють» сітки.
Отже, розвиток стійких дієслівних сполук сфери рибальства є водночас
простим і складним: більшість прототипів вільних словосполучень мовці ак-
тивно вживають протягом століть, цілком розуміючи їхню семантику; специ-
фічні термінологічні сполуки, пов’язані з розрізненням родо-видових ознак
промислових понять, також прозоро мотивовані, але детерміновані ареаль-
ними й регіональними особливостями.
Література
1. Баран Я. А., Зимомря М. І., Білоус О. М., Зимомря І. М. Фразеологія:
знакові величини. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 256 с.
2. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та
етнокультурний аспекти). – К. – Черкаси: Брама, 2004. – 276 с.
3. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К.: Наук. думка, 1973. – 280 с.
Джерела
Берл Берлізов А. А. Лексика рибальства українських говорів Нижнього
Подністров’я // Наукові записки Чернігівського педагогічного
інституту. – Чернігів: ЧДПІ, 1959. – Т. ІV. – Вип. 4. – 82 с.
Виш Вишня Остап (Губенко П. М.). Усмішки. – К.: Дніпро, 2001. – 350 с.
ВТСУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і
допов.) / Упоряд. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. –
1728 с.
еСУМ Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Гол. ред.
О. С. Мельничук. – К.: Наук. думка, 1982–2006. – Т. 1–5.
євт Євтушок О. М. Вивчення лексики говірок Рівненщини. – Рівне,
1997. – 164 с.
27
Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові
ЛохвКн Лохвицька ратушна книга другої половини ХVІІ століття
(Збірник актових документів) / Підгот. до вид. О. М. Маштабей,
В. Г. Самійленко, Б. А. Шарпило. – К.: Наук. думка, 1986. – 221 с.
Моск Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говірок
Одеської області. – Одеса: ОДПІ ім. К. Д. Ушинського,
1958. – 78 с.
ОмКл Омельченко З. Л., Клименко Н. Б. Матеріали до словника
східностепових українських говірок. – Донецьк: Вид-во ДонНУ,
2006. – 114 с.
СУМ хVІ–1пхVІІ Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. / Гол.
ред. Д. Гринчишин. – Львів, 1994. – Вип. 2. – 152 с.
СфУМ Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко
та ін. – К.: Наук. думка, 2003. – 1104 с.
Тют Тютюнник Г. М. Твори. Книга І: Оповідання / Упоряд.
А. Шевченко. Передм. О. Гончара. – К.: Молодь, 1984. – 328 с.
Чаб Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини:
У 4 т. / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя, 1992.
Roman MINYAILO
The Genitive Tree of Verbal Idioms of Fishing in the Ukrainian Language
The article deals with the verbal idioms development processes in the sphere of fishing.
The author defined the peculiarity of phraseologisms of this field namely: the coexistence
of free prototype word-combinatines alongside with them, constant actualisation of the
inner form of the latter, their understandable metaforisation process.
Besides the terminological word-combinations of fishing have been examined, the basic
type of their components semantical connection, utterances with syntagmatic connection
has been determined, when a verb needs necessary component, expressed by a noun in the
Objective Case. The verbs themselves in the word-combinatines are the verbs of common
usage which are the names of essential actions and processes and the like.
The way of motivation processes of fishing idioms forming, the semantic evolution of
both components and idioms on the whole have been analysed.
The author also assumes the factors which influence the areal differentiation of verbal
components in the fishing idioms.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73191 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:13:23Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Міняйло, Р. 2015-01-05T20:49:27Z 2015-01-05T20:49:27Z 2011 Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові / Р. Міняйло // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 22-27. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73191 8.161.2’373.7 The article deals with the verbal idioms development processes in the sphere of fishing. The author defined the peculiarity of phraseologisms of this field namely: the coexistence of free prototype word-combinatines alongside with them, constant actualisation of the inner form of the latter, their understandable metaforisation process. Besides the terminological word-combinations of fishing have been examined, the basic type of their components semantical connection, utterances with syntagmatic connection has been determined, when a verb needs necessary component, expressed by a noun in the Objective Case. The verbs themselves in the word-combinatines are the verbs of common usage which are the names of essential actions and processes and the like. The way of motivation processes of fishing idioms forming, the semantic evolution of both components and idioms on the whole have been analysed. The author also assumes the factors which influence the areal differentiation of verbal components in the fishing idioms. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Матеріали міжнародної наукової конференції Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові The genitive tree of verbal idioms of fishing in the Ukrainian language Article published earlier |
| spellingShingle | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові Міняйло, Р. Матеріали міжнародної наукової конференції |
| title | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові |
| title_alt | The genitive tree of verbal idioms of fishing in the Ukrainian language |
| title_full | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові |
| title_fullStr | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові |
| title_full_unstemmed | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові |
| title_short | Стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові |
| title_sort | стійкі дієслівні сполуки сфери рибальства в українській мові |
| topic | Матеріали міжнародної наукової конференції |
| topic_facet | Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73191 |
| work_keys_str_mv | AT mínâilor stíikídíêslívníspolukisferiribalʹstvavukraínsʹkíimoví AT mínâilor thegenitivetreeofverbalidiomsoffishingintheukrainianlanguage |