Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів
This article provides an attempt to evaluate the lexicographical achievements presented in modern anthroponymic dictionaries, their objects being names, surnames, nicknames, pseudonyms. Today this type of dictionaries is presented by a number of works, different in volume, created according to et...
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73199 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів / Н. Гордієнко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 75-81. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73199 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гордієнко, Н. 2015-01-05T21:02:47Z 2015-01-05T21:02:47Z 2011 Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів / Н. Гордієнко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 75-81. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73199 81’373.23:81’374 This article provides an attempt to evaluate the lexicographical achievements presented in modern anthroponymic dictionaries, their objects being names, surnames, nicknames, pseudonyms. Today this type of dictionaries is presented by a number of works, different in volume, created according to etymological, topographic and cartographic principles. The analysis of onomastycons’ microstructural elements has been conducted with consideration of some parameters, namely: grammar, stress, special marks, etymology, illustrative material, pasportization. Obligatory and facultative parameters have been singled out. The author suggests a table stating presence or absence of certain components in the structure of vocabulary entries. Samples of entries and the suggested table show that the main parameters of anthroponymic dictionaries, regardless of their goals and target consumers are: grammar (case forms, gender), stress, pasportization of units or illustrative material. Facultative parameters are: phonetic transcription, date of birth of a certain onym’s hosts, special marks, illustrative material, quantitative characteristics of special vocabulary units. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Матеріали міжнародної наукової конференції Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів Peculiarities of microstructure of modern anthroponymic dictionaries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів |
| spellingShingle |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів Гордієнко, Н. Матеріали міжнародної наукової конференції |
| title_short |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів |
| title_full |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів |
| title_fullStr |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів |
| title_full_unstemmed |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів |
| title_sort |
особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів |
| author |
Гордієнко, Н. |
| author_facet |
Гордієнко, Н. |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Peculiarities of microstructure of modern anthroponymic dictionaries |
| description |
This article provides an attempt to evaluate the lexicographical achievements presented
in modern anthroponymic dictionaries, their objects being names, surnames, nicknames,
pseudonyms. Today this type of dictionaries is presented by a number of works, different in
volume, created according to etymological, topographic and cartographic principles.
The analysis of onomastycons’ microstructural elements has been conducted with consideration
of some parameters, namely: grammar, stress, special marks, etymology, illustrative
material, pasportization. Obligatory and facultative parameters have been singled out.
The author suggests a table stating presence or absence of certain components in the structure
of vocabulary entries. Samples of entries and the suggested table show that the main
parameters of anthroponymic dictionaries, regardless of their goals and target consumers
are: grammar (case forms, gender), stress, pasportization of units or illustrative material.
Facultative parameters are: phonetic transcription, date of birth of a certain onym’s hosts,
special marks, illustrative material, quantitative characteristics of special vocabulary units.
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73199 |
| citation_txt |
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів / Н. Гордієнко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 75-81. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gordíênkon osoblivostímíkrostrukturisučasnihslovnikívantroponímív AT gordíênkon peculiaritiesofmicrostructureofmodernanthroponymicdictionaries |
| first_indexed |
2025-11-26T17:27:32Z |
| last_indexed |
2025-11-26T17:27:32Z |
| _version_ |
1850765321461301248 |
| fulltext |
75
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів
Наталія Гордієнко
Особливості мікроструктури сучасних словників
антропонімів
Розвиток антропонімної лексикографії припадає на початок ХХ ст., і вже
на сьогодні зреалізований у словниках, об’єктами лексикографування яких є
ім’я, прізвище, прізвисько, псевдонім.
Укладання сучасних словників антропонімів здійснювали такі дослідни-
ки, як Г. Л. Аркушин, Н. Д. Бабич, Ю. Б. Бабій, В. О. Горпинич, Н. П. Дзят-
ківська, В. Ф. Ібрагімова, Н. С. Колесник, І. А. Корнієнко, К. М. Лук’янюк,
Г. С. Лозко, Н. М. Павликівська, М. В. Скаб, Л. Г. Скрипник, П. М. Стехна,
І. І. Трійняк, Я. П. Редьква, П. П. Чучка та ін.
Завдання нашої статті полягає у тому, щоб виявити особливості мікро-
структури сучасних антропонімних словників за такими параметрами: гра-
матичний, акцентуаційний, ремарки, етимологічний, ілюстративний, пас-
портизаційний.
У сучасній лексикографії термін мікроструктура словника означає: «Ба-
зова одиниця словника, певний текст, що пояснює, з’ясовує, трансформує
заголовкову, чи реєстрову, одиницю словника, задаючи її основні характе-
ристики, залежно від типу словника» [1: 25]. Фактично, мікроструктура є
синонімом поняття будова словникової статті.
Граматичні властивості реєстрових слів у антропонімних словниках ви-
ражені у відмінкових формах та роді. Насамперед, до мікроструктури оно-
мастиконів уведено форми родового відмінка до кожної реєстрової одиниці
(ПСН, ПНД) чи в окремих випадках, у яких найчастіше виникають труднощі.
Наприклад, у ПЗУ основні критерії, за якими наведено відмінкові форми,
такі: а) при прізвищах із закінченням на -ча: Бýрча, -чі – Вн, Хс. 1661 [...]
[ПЗУ: 100]; б) із закінченням на -ар, -яр: горщáр [Горщáрь], -ря – Тч, Хс,
Мж. 1618: [...] [ПЗУ: 156]; калинáр [Калинáрь], -ря – Вн. [...] [ПЗУ: 246];
в) при прізвищах із нерегулярною рефлексацією кореневих та суфіксальних
голосних /о/, /е/, /h /: грéбінь [Грибінь], -беня – Вб, Вл. 1715: [...] [ПЗУ: 158];
г) при прізвищах на -ець та -овець, у яких редукція суфіксального -е пов’язана
з чергуванням кореневих /о/ та /е/: Данилéць [Данилиць], -льця – Вн, Хс, Ір.
1787: [...] [ПЗУ: 185]; каганéць [Каганиць], -нця – Вб, Уж, Мк, Вн. [...] [ПЗУ:
245]; ґ) при прізвищах на -ин: Джýлин, -на – Пилипець. ◄ Антропооснова
Джýлин досить давня в Карпатах назва [...] [ПЗУ: 192]; д) при прізвищах
УДК 81’373.23:81’374
76
Гордієнко Н.
на -е, -у та і (й): кивешліґетій [Кивешліґетій], -ія – Тч. 1671: [...] [ПЗУ: 260];
е) при прізвищах жіночого роду, форма яких нагадує прикметники: бóжа, -жі –
Тг. 1231: [...] [ПЗУ: 77]; є) якщо у реєстровому слові трапляються випадні /о/, /е/:
будьóк -дька [часто пишуть Бутьок] – Мк. 1417: [...] [ПЗУ: 95]; ж) при прізвищах
на -ьо та -йо: Леньó [дав. – Леньові] – Мж, Ір, Вн, Хс, Тч. 1607: [...] [ПЗУ: 334];
Махньó, -ня [дав. – Махньові] – Бг. Пор. 1819: [...] [ПЗУ: 372]. Проте, не в усіх
прізвищах із таким закінченням наведено відмінкові форми, наприклад Дацьó –
Колочава, Ситвир, Роково. 1453: [...] [ПЗУ: 187]. Подеколи структуру словнико-
вої статті розширено за допомогою введення відмінкових закінчень родового,
давального й орудного відмінків до кожного реєстрового слова.
На сучасному етапі розвитку ономастичної лексикографії укладено слов-
ники за тезаурусним типом, у яких не подано відмінкові флексії, прізвища
зафіксовано у вихідній формі. Це такі праці, як ПСУ, СППЗУ, СРУФТП,
СПОУ, СПЗП, ВГІП, ІМ.
Оскільки основною ознакою антропонімів є родова належність одиниці,
то для прізвищ визначення статі, до якої належить той чи той онім, є вкрай
важливим. У сучасних словниках антропонімів цю інформацію можемо
отримати з відмінкових закінчень. У тих випадках, коли з’ясування роду ви-
кликає певні труднощі, наприклад, мотивований антропонім не збігається з
родовою ознакою його носія, тоді в дужках наведено уточнення (він, вона):
бджілка2, и, ж. (він) – пасічник (Зап.) [ПНД: 46]; Вакула4, и, ч. (вона) – від
імені Віка (Вікторія) (КамД) [ПНД: 74], або вказівку на рід оніма подано
у правій частині словникової статті з родовими корелятами житель, жи-
телька. Зазначимо, що в тих ономастиконах, у яких об’єктом лексикогра-
фування є прізвища, граматичний рід має належати до головних параметрів
мікроструктури словника і подаватися в тих прізвищах, рід яких установити
складно. Наприклад, у СПЗПі зафіксовано: Головань 5 Пм 2 [СПЗП: 8] і озна-
чає, що в населеному пункті Банівка станом на грудень 2007 р. мешкало 5
носіїв цього прізвища, однак визначити стать цих жителів складно. Корек-
тно, на наш погляд, подано словникові статті у СП, у мікроструктурі яких
диференційовано чоловічі та жіночі прізвища та їх відмінкові форми: Дядик,
чол.: -а, -у (-ові), -ом; жін.: незмін. [СП: 135].
Функціональні особливості акцентуаційного параметра в антропонімних
словниках полягають не лише у нормативній вимові імен, а й у виявленні
територіальних та діалектних особливостей прізвищ: глáдка, -и, гладкá,
-ої [ПДП: 52]; івáненко, -а, іванéнко, -а [ПДП: 90], Óхват, -а, охвáт, -а
[ПДП: 170]; Польóвий, -ого, Польовий, -ого [ПДП: 186]. Зазначимо, що на-
голос, як субелемент лівої частини словника, має бути одним із головних па-
77
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів
раметрів ономастиконів. Цей принцип укладання дотримано в таких сучасних
працях, як-от: ВГВІП, ВІЛ, ПЗУ, ПСН, СП, СПЗП, СППЗУ, СУІ. Натомість у
ІМ, СПОУ, СРУФТП акцентуаційний параметр не введено до структури словни-
кової статті, що не зовсім коректно в практичній лексикографії. Наприклад, такі
лексеми, як Перко, Беско, Келеберда, Мурза, Кокозій, Зеркало та ін., маловідомі
користувачам, а тому може привести до порушення орфоепічних норм.
Більшість із виданих антропонімних словників укладено не за нормами
української орфографії, їхнє призначення, насамперед, полягає в історико-
науковому дослідженні: альхвóнс, а, ч. – ? (БалЗ) [ПНД: 30]; асхвáльт, а,
ч. – від прізвища Смолá за асоціацією (ВільнВ) [ПНД: 33]; бєлиє крила, их,
Крил, ч. мн. – як тільки сп’яніє, щоразу починає співати пісню про «бєлиє
крилья» (Мих.) [ПНД: 50]; бірьóза, и, ж. (він) – вимовляє бірьóза замість
берéза (БалВ) [ПНД: 54]; бос Мáхвії, а Мáхвії, ч. – головний у злочинній
компанії (МарЗ) [ПНД: 61].
Система ремаркування у сучасних антропонімних словниках вироблена з
урахуванням типу та призначення праці. Зокрема в ІМі, ВІЛі використано від-
сильні ремарки (див.; див. також). У випадках, коли лексему подано без зазна-
чення мотивації, аналогії, з опорою лише на іронію та контраст, раціонально вво-
дити стилістичні ремарки. Наприклад: бездíтний, ого, ч., субст. – має четверо ді-
тей (іронія) (БалЗ) [ПНД: 47]; балярина2, и, ж. (він) – кривий (іронічно) (ВелБ)
[ПНД: 40]. Широко використана система історико-часових ремарок насамперед
у антропонімних словниках етимологічного типу, таких, як ПЗУ, СРУФТП.
Мікроструктура антропонімних словників етимологічного типу, зокрема
їхня права частина, має багатокомпонентну структуру, оскільки поєднує еле-
менти етимологічного, історичного, хронологічного, культурологічного, аре-
ального, компаративного аналізу. Із практики укладання ономастиконів оче-
видно, що відновити етимологію всіх без винятку лексем неможливо, оскіль-
ки залишаються назви, подані не за цілком вірогідними фактами, іноді – це
припущення укладачів. Однак і вони заслуговують на місце в словнику. В
таких випадках у метамові етимологізування використано лексеми на зразок
мабуть, ймовірно, можливо тощо (ВІЛ, ІМ, ПЗУ, СПОУ).
У сучасній ономастичній лексикографії особливу увагу приділено варіант-
ності найменувань та їхній етимології, що дає змогу в багатьох випадках встано-
вити правильну етимологічну форму та відновити первісну мотивацію.
Для словників власних особових імен, зокрема для ВІЛ, поліфункціо-
нальним елементом словникової статті є ілюстративний матеріал, дібраний із
творів художньої літератури та фольклору. Зокрема, текстовий матеріал дібра-
но з творчої спадщини Б. Д. Грінченка, М. Т. Рильського, В. А. Симоненка,
78
Гордієнко Н.
В. М. Сосюри, М. П. Старицького, Б. І. Олійника, Лесі Українки, І. Я. Франка
та ін. В окремих, найпоширеніших, іменах цитатний матеріал займає по де-
кілька сторінок. Так, до реєстрового слова іван наведено 26 прикладів уживан-
ня, лексема степан має 9 ілюстрацій, григорій – 15, Марія – 19. Створений
словник демонструє багатство, красу українських імен крізь часову призму і,
певною мірою, дає змогу відтворити ментальність народу, його пріоритети та
уподобання. Аналізований словник-довідник «не дає вичерпного опису всіх
імен людей. У ньому подано насамперед найбільш поширені тепер в офіційно-
му вжитку імена, незалежно від їх походження» [ВІЛ: 20].
До мікроструктури словників, об’єктом лексикографування яких виступа-
ють прізвища, введено кількісний параметр, який фіксує кількість носіїв реє-
стрових онімів: кóжух, -а (1), кожухáнь, -я (8), кожухáр, -я (1); кожухóва,
-ої (2), кожýшко, -а (5), кожушкó (14), -а, кожýшна, -ої (7), кожýшний, -ого
(4) [ПДП: 107]. Разом із основною функцією, кількісний параметр дозволяє
раціонально використати друкарське місце в словнику та не переобтяжувати
його мікроструктури. Цей складник словникової статті дає змогу проводити
статистичні підрахунки, визначати ступінь уживаності того чи того прізвища,
є засобом локалізації власних назв під час нанесення на лінгвістичні карти.
У будові статей антропонімного словника варто розрізняти явище по-
лісемії та омонімії. Зокрема, якщо прізвище етимологізується безвіднос-
но до його носія, тоді мова йде про полісемію: балабан [...] 1. Большой,
взрослый. 2. Большой барабан. 3. Крупный, значительный по размерам [...]
[СРУФТП: 26]. Омонімічність реєстрових одиниць властива для словників
прізвиськ за умови однакового називання, але різної мотивації для кожного
оніма окремо. У таких випадках лексеми подано під нумерацією, окремою
словниковою статтею: Дід1, а, ч. – рано облисів (Зап.); Дід2, а, ч. – старий
парубок (Дим.); Дід3, а, ч. – на вигляд старший за свої літа (Вар.); Дід4, а, ч. –
найстарший у колективі (Зап.); Дід5, а, ч. – удає із себе старого манерою роз-
мовляти та робленою поважністю (НГеорг., ЧГриг.); Дід6, а, ч. – від прізвища
Дідóк (Зап.); Дід7, а, ч. – від прізвища Лиходíд (Прим.); Дід8, а, ч. – від прізви-
ща Дідéнко (ТарасП, Куш); Дід9, а, ч. – від прізвища Дівíдченко (Дим.); Дід10 –
? (МалК) [ПНД: 130]. В іншій праці – СППЗУ омонімію не виокремлено,
кожну з мотивацій подано в одній словниковій статті, наприклад: брежнєв
[...] 1. подібний до Брежнєва; 2. колись їздив на з’їзд партії в Москву і сфото-
графувався з Брежнєвим; 3. у яких ім’я Леонід, а по батькові – Ілліч; 4. роз-
мовляючи з односельчанами, уживав політичні терміни [СППЗУ: 140].
Параметр паспортизування в антропонімних словниках є одним із голо-
вних, оскільки свідчить про територіальне поширення онімів чи вживання
в художній творчості. У сучасних словниках цей елемент введено до струк-
79
Особливості мікроструктури сучасних словників антропонімів
тури словникової статті довільно у 4-х основних форматах: 1) умовні ско-
рочення населених пунктів, у яких зафіксований онім (ПДП, ПСН, СПЗП,
СПЗУ); 2) повна назва місця народження та проживання осіб (ВГІП); 3) фік-
сація назви джерел і сторінки (СПОУ); 4) скорочена паспортизація (прізвище
автора чи різновид фольклорних текстів) (ВІЛ). До словникової структури
таких праць, як СП, ІМ, паспортизування не введено, проте джерельна база
чи територіальні межі деталізовано в інструкції або передмові словника, що
відповідає загальній концепції укладання лексикографічної праці.
Результати здійсненого аналізу можна відобразити у форматі таблиці, вка-
завши перелік сучасних антропонімних словників та наявних (знак +) чи від-
сутніх (знак –) параметрів у структурі словникових статей (див. Таблиця).
Отже, сучасна антропонімна лексикографія активно розвивається, реалі-
зуючись у словниках, різних за обсягом та призначенням (від міні-словників
до більш повних видань). Практикується укладання ономастиконів етимоло-
гічного, топографічного та картографічного типів.
Таким чином, до основних параметрів сучасних словників антропонімів на-
лежать: граматичний (відмінкові форми, рід), акцентуаційний, паспортизацій-
ний. До факультативних можемо віднести фонетичну транскрипцію, рік наро-
дження носіїв онімів, ремарки, ілюстративний матеріал, кількісну характеристи-
ку. З’ясовано, що мікроструктура сучасних антропонімних словників відрізня-
ється способами лексикографування, структурним наповненням. З одного боку,
це свідчить про розвиток словників цього типу, а з іншого, може ускладнювати
видання універсального антропонімного словника, наприклад, загального слов-
ника українських прізвищ.
таблиця
Параметри мікроструктури антропонімних словників
джерела
гр
ам
ат
ич
ни
й
на
го
ло
с
фо
не
ти
чн
а
тр
ан
ск
ри
пц
ія
ре
ма
рк
и
кі
ль
кі
сн
ий
іл
ю
ст
ра
ці
ї
ет
им
ол
ог
іза
ці
я
па
сп
ор
ти
за
ці
я
ВгВіП – + – – + – – +
ВіЛ – + – + – + + +
іМ – – – – – – + –
ПДП + + – – + – – +
ПЗУ + + + + – – + +
ПнД + + – + + – + +
Псн + + – – + – – +
80
Гордієнко Н.
сП + + – + – – – –
сПЗП – + – – + – – +
сПоУ – – – – + – – +
сППЗУ – + + – – – + +
срУфтП – – – + – – + +
сУі – + – + – – + +
Література
Демська О. М. Вступ до лексикографії. – К.: Видавничий дім «Києво-1.
Могилянська академія», 2010. – 266 с.
Мацюк Г. Якщо ви хочете більше дізнатися про своє ім’я // Бібліотечний 2.
вісник. – 1997. – № 3. – С. 37-38.
Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-е, випр. і доп. – К.: Українська 3.
енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 833 с.
Джерела
ВГІп Горпинич В. О. Вся Гуляйпільщина в іменах та прізвищах. Словник. –
Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – 382 с.
ВІЛ Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: Словник-
довідник. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Наук. думка, 1996. – 335 с.
ІМ Лозко Г. С. Іменослов: імена слов’янські, історичні та міфологічні. – К.:
Сварог, 1998. – 176 с.
пДп Горпинич В. О., Корнієнко І. А. Прізвища Дніпровського Припоріжжя
(словник) / В. О. Горпинич. – Дніпропетровськ: Пороги, 2003. – 272 с.
пЗУ Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник /
Упоряд. П. Чучка; наук. ред. В. Німчук. – Львів: Світ, 2005. – 704 + ХLVІІІ с.
пНД Прізвиська Нижньої Наддніпрянщини (словник) / Упоряд. В. Чабаненко. –
У 2-х кн. – Запоріжжя, 2005.
пСН Горпинич В. О., Бабій Ю. Б. Прізвища Середньої Наддніпрянщини
(словник). – Дніпропетровськ: Пороги, 2004. – 141 с.
Сп Словник прізвищ: практичний словозмінно-орфографічний (на матеріалі
Чернівеччини) / Уклад. Н. Д. Бабич, Н. С. Колесник та ін. – Чернівці:
«Букрек», 2002. – 424 с.
СпЗп Стехна П. М. Сучасні прізвища Запорізької Приазовщини. Словник. –
Дніпропетровськ, 2009. – 91 с.
СпОУ Павликівська Н. М. Словник псевдонімів ОУН-УПА. – Вінниця:
О. Власюк, 2007. – 440 с.
СппЗУ Словник прізвиськ північно-західної України: У 3-х т. / Уклад. Аркушин Г. Л. –
Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. – 412 с.
81
Прийоми емоційно-експресивного використання діалектних фразеологічних одиниць...
СРУфТп Ибрагимова В. Ф. Словарь русско-украинских фамилий тюркского
происхождения. – Симферополь: ОАО «Симферопольская городская
типография», 2009. – 116 с.
СУІ Трійняк І. І. Словник українських імен. – К.: Довіра, 2005. – 508, [1] с.
Natalia GORDIENKO
Peculiarities of Microstructure of Modern Anthroponymic Dictionaries
This article provides an attempt to evaluate the lexicographical achievements presented
in modern anthroponymic dictionaries, their objects being names, surnames, nicknames,
pseudonyms. Today this type of dictionaries is presented by a number of works, different in
volume, created according to etymological, topographic and cartographic principles.
The analysis of onomastycons’ microstructural elements has been conducted with con-
sideration of some parameters, namely: grammar, stress, special marks, etymology, illustra-
tive material, pasportization. Obligatory and facultative parameters have been singled out.
The author suggests a table stating presence or absence of certain components in the struc-
ture of vocabulary entries. Samples of entries and the suggested table show that the main
parameters of anthroponymic dictionaries, regardless of their goals and target consumers
are: grammar (case forms, gender), stress, pasportization of units or illustrative material.
Facultative parameters are: phonetic transcription, date of birth of a certain onym’s hosts,
special marks, illustrative material, quantitative characteristics of special vocabulary units.
Олена Дехтярьова
Прийоми емоційно-експресивного використання
діалектних фразеологічних одиниць
у художніх текстах
Фразеологічні одиниці протягом кількох десятиліть привертають увагу на-
уковців своїми стилістичними можливостями (див. праці Л. Г. Авксентьєва,
С. П. Александрової (Бибик), І. К. Білодіда, М. М. Богдана, В. С. Калашника,
М. П. Коломійця, Ю. Ф. Прадіда, Л. Г. Скрипник, А. П. Супрун, В. Д. Ужчен-
ка, Л. Ф. Щербачук та ін.). Розвиток фразеологічної науки в XXI ст. потребує
УДК 811.161/38+82’282
|