Фраземіка Соломонових «Приповідок»

In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs, focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The semantic and grammatical aspect, objectification...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Лексикографічний бюлетень
Дата:2011
Автор: Пілько, О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73218
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Фраземіка Соломонових «Приповідок» / О. Пілько // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 110-113. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859640361969778688
author Пілько, О.
author_facet Пілько, О.
citation_txt Фраземіка Соломонових «Приповідок» / О. Пілько // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 110-113. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Лексикографічний бюлетень
description In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs, focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of experience of human life has under you special consideration. The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man. The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the microcosm, the nominational processes having as their important component the so called «somatisms», because human evaluation has always been done with references to the parts of human body. The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the most widely used one in Solomon’s proverbs.
first_indexed 2025-12-07T13:20:53Z
format Article
fulltext 110 Пілько О. Орест Пілько Фраземіка Соломонових «Приповідок» В основі образності народних фразеологізмів лежать спостереження над природою, тваринами, а найбільше – над життям і поведінкою людини. Тра- диційним для українського етносу є образно-метафоричне відображення в мові і культурі зв’язку людського тіла з осмисленням себе в цьому світі, а звідси й розуміння законів побудови довкілля і всесвіту загалом. Назви час- тин людського тіла є найдавнішими, тому вони завжди вживаються в актив- ному мовленні й мають особливий статус завдяки архаїчності. Особливої ваги дослідники надають соматизмам у складі фразеологічних одиниць. Саме фразеологізми із семантичними компонентами вносять образно-емоційну оцінку називаного, емоційно-експресивну інтенсифікацію цієї оцінки [1: 8]. Соматичний код культури співвідноситься з архетипними уявленнями лю- дини, що, на думку О. Селіванової, є «способом засвоєння світу людиною – герменевтичним колом від самого себе до себе й екстраполяцією цього кола на довкілля» [2: 83]. Антропоцентризм фразеології – це спрямованість стійких одиниць на позначення світу людини. При цьому важлива роль у номінаційних процесах предметного світу належить соматизмам, оскільки свою оцінку лю- дина завжди співвідносила з частинами власного тіла [3: 102–103]. Мета статті – проаналізувати особливості фразем із компонентами- соматизмами в конфесійному тексті – «Приповідках» т.зв. Римської Біблії. Вибір саме Римської Біблії мотивуємо бажанням дещо змінити стереотип звертатися частіше до перекладів Святого Письма П. Куліша (1903 р.) та І. Огієнка (1962 р.), ніж до Хоменкового, над яким, поряд з І. Хоменком, пра- цювали І. Костецький, В. Барка та М. Орест-Зеров. У тексті, авторство якого насоретська редакція приписує цареві Соломо- ну, ми виявили фразеологічні одиниці з соматизмами нога, кров, око, рука (з партонімами долоня, пальці), вухо, серце, язик, уста. Зупинимося детальніше на групах фразем із вищеназваними соматичними компонентами. Так, соматизм нога творить фраземи тільки з дієслівною се- мантикою: звернути ногу зі стежки (1.5), ноги біжать до злого (1.16), до зла (6.18), зберегти ногу від пастки (3.26), вирівняти стежку для ноги (4.26), під- ставити ногу (4.16), та ін., а натомість соматизм кров входить до складу імен- никових: кров невинна (1.11), власна кров (1.18); прикметникової – розумний УДК 8.161.2’373.7 111 Фраземіка Соломонових «Приповідок» той, у кого кров холодна (17.27); дієслівних – кров проливати (6.17), пролити (1.16) та прислівникової (побиття) до крови (20.30) фразеологізмів. Фраземи із соматизмом око об’єктивують поняття, пов’язані з зором: очі бачили (25.7), очі пильнують (23.26); сприйняттям довколишнього світу: в очах (чиїх) (1.17), не зникати з-перед очей (3.21), не відходити з-перед очей (4.21), відкрити очі (20.13), закривати очі (на що) (28.27); особою: горді очі (6.17), око, що глузує з батька (30.17); інтенсивністю вияву дії: як очей зіницю (7.2). Одиниці з компонентом рука в основному номінують різні аспекти про- цесуальності: простягати руку (1.24), рука здоліє зробити (3.27), згорнути руки (24.33), руки надбали (31.31), руки уникають роботи (21.25), попастися в руки (6.3), звільнитись з рук (6.5). Фраземи в руках (17.16), власними руками (31.13) мають адвербіальну семантику (Навіщо гроші в руках дурня? Радо працює власними руками). Іменникові фразеологізми представлені одиницями вчинок рук (12.14), рука трудящих, лінива рука (12.24). Партонім пальці входить до складу фра- земи, яка номінує процес запам’ятання чого-небудь: собі до пальців їх (запо- віді) прив’яжи (7.3). Партонім долоня творить фразеологізм на позначення безкорисливої допомоги: Вона для вбогого розтуляє долоню, / нужденному подає руку (31.20). Переважна більшість фразем із компонентом вухо номінує процес сприй- няття / несприйняття життєвого досвіду інших: вухом уважаючи на мудрість (2.2), нахили вухо до моїх глаголів (4.20), прихили ухо твоє до розуму мого (5.1), до наставників моїх не похиляв я вуха (5.13), хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону, / того й молитва осоружна (28.9). Фразеологізм вухо, що чує (20.12), уважне вухо (25.12) об’єктивують людину. Соматизм серце входить до складу фразеологічних одиниць різної семан- тики. Це і субстантивні нестале серце (14.14), лагідне серце (14.30), зле сер- це (26.23), і ад’єктивні жінка […] хитра серцем (7.10), лукаві серцем (11.20), і адвербіальні всім серцем (3.5), в серці (16.1). Найбільше дієслівних фразео- логізмів, які об’єктивують різні аспекти процесуальності запам’ятання, – сер- це береже (3.1), написати на таблиці серця (3.3, 7.3), сховати в осерді серця (4.21); наміри – схиляти серце (2.10), серце кує задуми (6.18), серце хилиться (7.25); міркування – серце обдумує (15.28), серце обмірковує (16.9); симпа- тії – прихилити серце (23.12); переживання, турботи – взяти до серця (24.32) тощо. У тексті зафіксовано також фразему-евфемізм на називання Бога: Той, хто серця важить (24.12). Найбільшою фразеотворчістю відзначаються соматизми уста, язик. Зво- роти із цими компонентами експлікують поняття, пов’язані з мовленням, 112 Пілько О. спілкуванням, словом. Наприклад: не відхиляйсь від слів моїх уст (4.5), з уст моїх вийдуть слова правдиві (8.6), уста нещирі я ненавиджу (8.13), язик брехливий (6.17). Кількісно переважають фраземи з негативною конотацією, хоча наявні й позитивно забарвлені одиниці: язик праведника (10.20), язик мудрих (12, 18). Фразеологізми із партонімами язик, уста здебільшого позначають мов- леннєву діяльність, що є однією з найважливіших ознак концепту «люди- на». На думку О. Селіванової, когнітивне моделювання цієї ознаки «перед- бачає встановлення якісних, кількісних характеристик мовних дій, їхніх ін- теракціональних типів, модальних та аксіологічних показників, різновидів об’єктного спрямування дії тощо, а також мовної репрезентації цієї концеп- тосфери» [2: 125]. На позначення процесу говоріння маємо такі одиниці: уста виповідають (8.7), уста кажуть (23.16), відкрити уста (31.8, 31.9), відкривати уста (31.26), плід уст (13.2), відповідь язика (16.1). Значно більше фразеологізмів на позначення мовців та абстрактних по- нять: язик брехливий (6.17), уста нещирі (8.13), уста правдиві (10.18), роз- бещений язик (2.12), уста розумні (14.7). Отже, проаналізовані фраземи з компонентами-соматизмами об’єктивують реалії дійсності через фразеологічну картину світу, номінуючи процесуаль- ність, сприйняття – несприйняття людиною життєвого досвіду інших. Література Демський М. Т. Українські фраземи й особливості їх творення. – Львів–Краків–1. Париж, 1994. – 62 с. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокуль-2. турний аспекти): Монографія. – К. – Черкаси, 2004. – 276 с. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973. –280 с.3. Джерела Святе Письмо Старого і Нового Завіту: повний переклад здійснений за оригі- нальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. – Рим, 1988. Orest PILKO Phrasemicon of Solomon’s Proverbs In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs, focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The 113 Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of experience of human life has under you special consideration. The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man. The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the micro- cosm, the nominational processes having as their important component the so called «somatisms», because human evaluation has always been done with references to the parts of human body. The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the most widely used one in Solomon’s proverbs. Марина Серебряк Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках Одним із найважливіших питань сучасної діалектної фразеографії є ви- значення обсягу й основних завдань словникової статті. З одного боку, за- лучення додаткової інформації до словника дозволяє розширити поняттєвий зміст фраземи, розкрити її конотацію, стилістичну маркованість, образну підоснову, особливості ситуативно-мовленнєвого використання тощо. Усві- домлення цього ще в ІІ пол. ХІХ ст. сприяло створенню фундаментальних праць В. Даля, Б. Грінченка, І. Франка. З іншого боку, розширення словни- кової статті, за словами Н. Шведової, створює глибоке протиріччя між її ши- роким колом завдань та жанровими обмеженнями [7: 7], такими як стислість та економність [2: 52]. Відтак постає потреба в компромісному вирішенні проблеми залучення додаткової інформації та «економних» способів її лек- сикографічного представлення. Цінні практичні внески в розвиток фразеографії зробили В. Мокієнко, Р. Яранцев, В. Ужченко, Д. Ужченко, В. Чабаненко, Г. Аркушин та ін. Визнач- ними в теоретичному плані є дослідження Б. Ларіна, О. Бабкіна, А. Бушуя, М. Умарходжаєва, Л. Скрипник, В. Мокієнка, В. Білоноженко, В. Жайворонка УДК 811.161.2’374.282
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73218
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0118
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:20:53Z
publishDate 2011
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Пілько, О.
2015-01-06T15:23:54Z
2015-01-06T15:23:54Z
2011
Фраземіка Соломонових «Приповідок» / О. Пілько // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 110-113. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
XXXX-0118
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73218
8.161.2’373.7
In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs, focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of experience of human life has under you special consideration. The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man. The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the microcosm, the nominational processes having as their important component the so called «somatisms», because human evaluation has always been done with references to the parts of human body. The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the most widely used one in Solomon’s proverbs.
uk
Інститут української мови НАН України
Лексикографічний бюлетень
Матеріали міжнародної наукової конференції
Фраземіка Соломонових «Приповідок»
Phrasemicon of Solomon’s proverbs
Article
published earlier
spellingShingle Фраземіка Соломонових «Приповідок»
Пілько, О.
Матеріали міжнародної наукової конференції
title Фраземіка Соломонових «Приповідок»
title_alt Phrasemicon of Solomon’s proverbs
title_full Фраземіка Соломонових «Приповідок»
title_fullStr Фраземіка Соломонових «Приповідок»
title_full_unstemmed Фраземіка Соломонових «Приповідок»
title_short Фраземіка Соломонових «Приповідок»
title_sort фраземіка соломонових «приповідок»
topic Матеріали міжнародної наукової конференції
topic_facet Матеріали міжнародної наукової конференції
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73218
work_keys_str_mv AT pílʹkoo frazemíkasolomonovihpripovídok
AT pílʹkoo phrasemiconofsolomonsproverbs