Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of Mykola Lukash (registered аrticle безвихідь – бідувати). These registered articles have illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will be included in the future «Phraseologic...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73234 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» / Т. Цимбалюк-Скопненко, О. Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 221-233. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73234 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Цимбалюк-Скопненко, Т. Скопненко, О. 2015-01-06T16:00:24Z 2015-01-06T16:00:24Z 2011 Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» / Т. Цимбалюк-Скопненко, О. Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 221-233. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73234 811.161.2.373 This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of Mykola Lukash (registered аrticle безвихідь – бідувати). These registered articles have illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will be included in the future «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash». uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Словникові матеріали Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» Materials for the «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| spellingShingle |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» Цимбалюк-Скопненко, Т. Скопненко, О. Словникові матеріали |
| title_short |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_full |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_fullStr |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_full_unstemmed |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_sort |
матеріали до «словника фразеологічних синонімів миколи лукаша» |
| author |
Цимбалюк-Скопненко, Т. Скопненко, О. |
| author_facet |
Цимбалюк-Скопненко, Т. Скопненко, О. |
| topic |
Словникові матеріали |
| topic_facet |
Словникові матеріали |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Materials for the «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash» |
| description |
This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of
Mykola Lukash (registered аrticle безвихідь – бідувати). These registered articles have
illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will
be included in the future «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash».
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73234 |
| citation_txt |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» / Т. Цимбалюк-Скопненко, О. Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 221-233. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT cimbalûkskopnenkot materíalidoslovnikafrazeologíčnihsinonímívmikolilukaša AT skopnenkoo materíalidoslovnikafrazeologíčnihsinonímívmikolilukaša AT cimbalûkskopnenkot materialsforthephraseologicalsynonymsdictionaryofmykolalukash AT skopnenkoo materialsforthephraseologicalsynonymsdictionaryofmykolalukash |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:22Z |
| _version_ |
1850525415236435968 |
| fulltext |
221
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т. І-ХІ.8.
Співак О. Зміни в нормах дієслівного керування в сучасній українській літера-9.
турній мові (20-90-і роки ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.
наук: спец. 10.02.01 «українська мова» / Співак Орест. – К., 1997. – 25 с.
Степаненко Я. М. Диференціація об’єктного значення в семантико-10.
синтаксичній структурі речення: дис. … кандидата філол. наук: 10.02.01 / Степа-
ненко Ярослав Миколайович. – Київ, 2008. – 223 с.
Український орфографічний словник: понад 175 тис. слів / [уклад. В. В. Чумак 11.
[та ін.]; за ред. В. Г. Скляренка]. – Вид 9-е, переробл. і доповн. – К.: Довіра, 2009. –
1011 с.
Larysa KOLIBABA
Materials of the Dictionary of Grammatical Government of Verbs
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first
modern Ukrainian linguistic Dictionary of grammatical government of verbs. The
structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabu-
lary entries of grammatical government of verbs are offered.
Олександр Скопненко
Тетяна Цимбалюк-Скопненко
Матеріали до «Словника фразеологічних
синонімів Миколи Лукаша»
Попередні матеріали до цього Словника (початок літери Б) опубліковано
в дев’ятнадцятому випуску «Лексикографічного бюлетеня» (2010). Словни-
кові статті названої майбутньої лексикографічної праці заплановано побуду-
вати таким чином: передусім позначатиметься лексична змістова домінанта
фразеологічного ряду, далі – тлумачення синонімічного ряду, у разі потреби –
повторення дефініції біля деяких наступних членів синонімічного ряду із за-
значенням семантичних відтінків з абзацу, фразеологічна одиниця, дібрана
з перекладних та оригінальних творів, стилістичні ремарки, ілюстративні
УДК 811.161.2.373
222
Скопненко О., Цимбалюк-Скопненко Т.
цитати та паспортизація прикладів. Стаття міститиме також і недиференційо-
вані варіанти фразеологічних одиниць. Усі ілюстративні приклади будуть по-
дані без правописних змін, так, як вони засвідчені в Лукашевих перекладах.
беЗВиХіДь
ПРО СКРУТНЕ, БЕЗВИХІДНЕ СТАНОВИЩЕ, ВІДЧАЙ, ДОСАДУ
не б1. а́ чити Ви́ХоДУ. Не мігши далі терпіти і не ба чивши
жодного иншого виходу, він [король] надумався викрасти в бать ка не
одну дочку, а обох, і розповів про свою любов і про замір графові Ґвіду
[Бок кач чо: 818].
не Ма́Є Ви́ Хо ДУ 2. з чого і без додатка. [Адам (до Лю ци фе ра):] Без-
межне ко ло муд ру вань тво їх, // І з ньо го, ма буть, ви хо ду не має [Мадач: 47]; Як
чоловік мудрий, він [Лісімах] не виявив тієї досади, а розкидав дум кою, як би
тому лихові зарадити, і вирішив нарешті, що немає иншого виходу, як тілько
викрасти Кассандру [Бок кач чо: 521].
ні́Де/ні́гДе [ні́Де] Ді́тись. 3. По ба чив Ян Бі бі ян, що ні де ді ти ся,
взявся за пруг боч ки, під тяг нув ся на ру ках і вліз усе ре ди ну [Єлин Пелин: 27]; –Ти
добре знаєш, Пінуччо, – одказав йому трактирник, – що моя господа не для
панської ночівлі, та коли вже вас тут спостигла ніч і дітись більше нігде, то
якось уже вас обох переночую [Бок кач чо: 771].
ні́кУДи ДіВа́тисЯ. 4. Та й давай [Цеп па] її [жін ку] лаяти да шпети-
ти, і вона довго одмагалась, та мусіла врешті зо страхом признатися (бо
нікуди було діватись), що жила з Спінеллоччом, і просила, плачучи, щоб
він простив її [Бок кач чо: 718].
Про Па́ Ло Ді́ Ло. 5. [Улісс:] Гвал тов ні пе ре мі ни й по тря сін ня // Ос нов
ладу і спо кою в дер жа вах // Ко ли щаб лі зла маю ть ся в дра би ні // Ви со ких за-
думів – про па ло ді ло! [Шек спір: 348].
ПроПа́Ще Ді́Ло. 6. Ну, якби вона була вийшла за якого пажа свого чи
за челядина домового, як то часом, чув я, трапляється, то було б уже діло
пропаще... [Сервантес: 516].
Хоть (Хоч) сЯДь та й ПЛач. 7. І так він [лі ка р] ме не тим го ло дом
дой має, що хоть сядь та й плач... [Сервантес: 573]; Що ра зу, як дощ іде, все сю-
ди [у яму] сті кає. А то ді смер дить так, що хоч сядь та й плач [Стіль: 12].
Хоть УМира́й. 8. Уже й світ настав; дубує П’єтро на тому дубі –
так ізмерз, що хоть умирай; коли бачить – так як у милю багаттє десь ве-
лике палає [Боккаччо: 533].
Хоть і не Верта́йсЯ. 9. До нього ж то, як до чоловіка бувалого, і
вдався через кілька день молодий купець: пожалівся на свою лиху годину і про-
223
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
хав у його ради й допомоги – що йому далі в світі робити, бо в Флоренцію
тепер хоть і не вертайся [Боккаччо: 739].
Хоч би́йсЯ В грУ́Ди. 10. [Ме фіс то фель (до Фа ус та):] І скрізь таке,
хоч бий ся в гру ди – // В зем лі, в во ді, в по віт рі, – всю ди // Міль йо ни родяться
жит тів, // В теп лі і в хо ло ді, в си ро му і в су хо му... [Гете: 55].
Хоч гинь. 11. Була вже ніч, а він [Тит], голодний і без грошей, не знав,
куди податись, де знайти притулок хоч гинь... [Боккаччо: 839].
Хоч ЗДиХа́й. 12. Дві бри га ди, шіст над цять душ [узя ли на ро бо ту]. А
другим хоч зди хай [Стіль: 61].
Хоч ЛЯга́й риДа́й. 13. Ах, оті ша ле ні сві тан ко ві сур ми! // Йти впе-
ред не мо жу, хоч ля гай ри дай... // А бу ли ж ата ки, при сту пи і штур ми! //
Не три вож те сер ця, не ша лій те, сур ми, // Ко лис ко ва піс не, ду шу за гой дай!
[Верлен:156].
Хоть ЛЯга́й та ПоМира́й. 14. – Ска жу то бі по прав ді, жінко,–
признав ся Сан чо,– що як би не мав на дії в ско рім ча сі на гу бер на то ря вис ко чи-
ти, то вже ме ні хоть ля гай та по ми рай [Сервантес: 360].
Хоч ЛЯЖ та й УМри́. 15. [Пан дар (до Тро їла):] От оцей чор тів ка-
шель, оцей бі со вої ві ри каш люк так ме не му чить, так му чить, а тут іще
ідіот ські при го ди цієї дів чи ни, і все од но до од но го – хоч ляж та й умри...
[Шекспір: 426].
Хоч на стінУ́ ЛіЗь. 16. За явив у по лі цію, в опі кун ську ра ду [про зник-
нення си на]. А сам... Прос то хоч на сті ну лізь... Жін ка од но рюмсає, од но
рюм сає, а я за нею, мов та ба ба пла чу... [Стіль: 56].
Хоч Про́бі кричи́. 17. В де сять ра зів кра ще [у шко лі], як у бараках, де
зав жди ду ло з усіх щі лин і дим сто яв та кий, що хоч про бі кри чи... [Стіль: 191].
Хоч УМри́. 18. Ба га то я страж дав, по вір... // Те пер, заць ко ва ний, мов
звір, // У різ ні бо ки я ме чу ся // Не ма ря тун ку, хоч ум ри... [Верлен:142].
ХТО-НЕБУДЬ ПЕРЕБУВАЄ В ДУЖЕ СКРУТНОМУ СТАНОВИЩІ
1.ЗеМЛЯ́ не Хо́че носи́ти кого. Я був не мов при го ло мше ний, ме-
ні зда ва ло ся, що не бо од цу ра лось од ме не, зем ля не хо ті ла ме не но си ти,
по віт ря не дає ме ні ду ху для зі тхань, во да – во ло ги для мо їх сліз [Серван-
тес: 168].
2.неМа́Є Ви́ХоДУ в кого. Бачить Бог, шкода мені брати в тебе
сі гроші, бо ти купець, а купцеві все потрібен свіжий гріш; та тим,
що иншого виходу в мене немає і я невдовзі зможу тобі сю позичку
повернути, я приймаю її, а решту вже якось добуду – речі свої оддам
у застав, абощо [Боккаччо: 738].
224
Скопненко О., Цимбалюк-Скопненко Т.
3.неМа́ кУДи́ ДіВа́тись кому. Джербіно переконався, що таким боєм
він нічого не доб’ється; тогді взяв шлюпку, що вони пригнали з Сардінії, під-
палив її і притис галерами до корабля. Як побачили те сарацини, зрозуміли, що
їм нема куди діватись – або скоритись, або заги нути [Боккаччо: 480].
беЗгроШіВ’Я
ЗОВСІМ БЕЗ ГРОШЕЙ
1. беЗ Ше́ЛЯга В киШе́ні. – Не хай би вся кий ли хий гу бер на тор із
свого уря ду та ким ви хо див, як от сей гріш ник [Сан чо], із гли би ни без од ньої
витяг ну тий: з го ло ду ом лі лий, на ли ці блі дий і без ше ля га, ба чить ся, в ки ше-
ні [Сервантес: 589].
2. не Ма́ти й сУ За ДУШе́ю. Яр ма рок три вав три дні: по го да весь
час стоя ла гар на, з міс та най шло ба га то на ро ду (це, між ін шим, і за без пе-
чи ло вируч ку, бо до ке ри си ді ли, не ма ючи й су за ду шею...) [Стіль: 302].
3. ні Шага́ За ДУШе́ю. – Та на що да ле ко хо ди ти... От мій син не дав-
но оже нив ся... За ду шею ні ша га, ро бо ти ні якої... [Стіль: 62–63].
4. ні Ше́ЛЯга. [Єва:] Йо ган чи ку, ме ні по тріб ні гро ші. [Адам:] Не ма ні
шеля га – ти все за бра ла [Мадач:120].
5. Поро́ЖнЯ киШе́нЯ. [Ме фіс то фель (до Мар ти):] Він [чо ло ві к] трис-
та па на хид // од пра вить на ка зав; // Ки ше ні ж геть бу ли по рож ні [Гете: 127].
6. ПУ́сто В киШе́ні. Ан рі вже й за був, ко ли вос тан нє за гля дав у бу-
фет. Хі ба тіль ки, ко ли збо ри від бу ва лись десь у пив ній. До то го ж у ки ше ні
пус то [Стіль: 341].
У КОГО-НЕБУДЬ ДУЖЕ МАЛО АБО ЗОВСІМ НЕМАЄ ГРОШЕЙ
1. ані́ гроШи́ни За ДУШе́ю в кого.... [Сан чо] під ніс уго ру роз че пі-
ре ну ру ку: не має, мов ляв, у ме не за ду шею ані гро ши ни [Сервантес: 582].
2. ані́ санти́Ма За ДУШе́ю в кого. Та не ма в ньо го [Ле ре] са мо го
зараз ані сан ти ма за ду шею: ні хто не пла тить бор гів, кож не ди вить ся, як
би тіль ки по жи ви ти ся... [Фло бер: 265].
3. ані́ Ше́ЛЯга За ДУШе́ю в кого. ...на мій пай при па дає ти ся ча, а в
мене за раз не ма ані ше ля га за ду шею, бо ті п’ят сот фло ри нів, що ти ме ні
верну ла, я зра зу ж по слав у Не аполь на за ку пів лю по лот на... [Боккаччо: 740].
беЗМеЖний
ЯКИЙ НЕ МАЄ ВИДИМИХ МЕЖ
1. не Ма́Є МеЖ що де. – Не тим я жу рю ся,– від по вів Дон Кі хот, – що
по пав у твою вла ду, о від важ ний Ро ке, чия сла ва не має меж на всій зем лі, а
225
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
тим, що че рез не обач ність мою за сту ка ли ме не во яки твої при не гнуз да нім
коні, то ді як по чи ну ман дро ва но го ри цар ства, до яко го на ле жу, я зо бов’яза-
ний вся кої хви ли ни бу ти на сто ро жі... [Сервантес: 611].
2. неМа́ кінЦЯ́ чому. [Ме фіс то фель (до Фа ус та):] Ну що, ска жи, чи
ма ло в нас прос то ру? // Очи ма кинь – не ма йо му кін ця... [Гете: 180].
3. ні кінЦЯ́, ні кра́ю. Світ ши ро кий – ні кін ця, ні краю, // Ні об’-
їхать, ані обій ти, // А по гля неш – міс ця в нім не має // Для щас ли вих і для
де ся ти... [Шил лер: 186].
ЩОСЬ ДУЖЕ ДОВГО ТРИВАЄ, НЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ
1. кінЦЯ́ не бУ́Де чому. І то ді лю бо ві на шій зій дуть // Кра щі дні –
кін ця не бу де їй, // Як і їх ній віч ній шлюб ній но чі... // Знай, Ла уро, і ра дій!
[Шиллер: 30].
2. не ВиД́но кінЦЯ́-кра́ю чому. Відчувши, що більше не зможе
витримати (а кінця-краю тій історії не видно було – в такі нетрі той
кавалер забрався), вона сказала йому грайливо... [Боккаччо: 582].
3. неМа́ кінЦЯ́-кра́ю чому. – Що ж нам із ни ми [книж ка ми] роби-
ти? – спи тав па рох.– Пе ре да мо їх у ру ки світ ської вла ди, си річ клюшниці,
а при чин кра ще не пи тай те, бо інак ше сьо му ог ля ду кін ця-краю не бу де
[Сервантес: 47].
4. неМа́Є кра́ю чому. Те пер Ем ма вва жа ла се бе ще не щас ні шою,
ніж рані ше, бо во на піз на ла го ре і бу ла пе ре свід че на, що йо му не бу де краю
[Флобер: 118].
беЗПричинно
БЕЗ БУДЬ-ЯКОЇ ПРИЧИНИ
1. З До́брого Ди́Ва. [Олек сандр (до Крес сі ди):] То він [Аяк с] за су мує
ні сі ло ні впа ло, а то зра діє з доб ро го ди ва. Так ні би й до всьо го має хист і ні
до чо го хис ту не має... [Шекспір:338].
2. ні За Що. Та єм ни че да ючи ме ні цю кни гу [«Про цес 1-го бе рез ня»],
він [Крю ко в] ска зав: – Ось по чи тай – які во ни! Бе ре жись, гля ди,– ні за що
погуб лять [Горь кий: 707].
3. ні сі́ Ло ні ВПÁ Ло. Намислив він [Ка не дел ла Ска ла] якось спра-
вити в Вероні пишну да розкішну учту, на яку мало прибу ти звідусіль
багато ріжного люду, а найпаче всяких потішників та штукарів, але
раптом ні сіло ні впало роздумав, дав гостинців декому з-поміж тих, що
приїхали, та й одпустив їх [Боккаччо: 256].
226
Скопненко О., Цимбалюк-Скопненко Т.
беЗсиЛий
ЯКИЙ ЗОВСІМ НЕ ЗНАХОДИТЬ У СОБІ СИЛ, МОЖЛИВОСТЕЙ ДІЯТИ
1. бЛіДи́й-бЛіДи́й, аЖ сВі́титьсЯ. Зви чай но, не ско ро во на [Жос-
лі на] змо же пра цю ва ти, во на ще вся блі да-блі да, аж сві тить ся, але доб ре,
що хоч на но ги сп’яла ся... [Стіль: 360].
2. і бЛоХи́ Вби́ти не ЗДоЛі́В би. Так не буде ж сього, нахабо без-
совісний,– а інакше тебе й назвати не можна, коли ти по смів злорічити на
незрівнянну Дульсінею. Чи ти не знаєш, мудю такий, лайдаку, гунцвоте, що
якби вона не вливала сили в правицю мою, то я і блохи вбити не здолів би?
[Сервантес: 191].
3. Убо́гий на си́ЛУ. [Лав рен сія (до се лян):] Вам би тіль ки мич ку
прясти, // дів чу ри, на си лу вбо гі, // у спід ни ці одя га тись, // ма лю ва ти що ки й
бро ви! [Ло пе де Ве га: 114].
ХТО-НЕБУДЬ НЕ В ЗМОЗІ ЩОСЬ ЗРОБИТИ
1. неМа́Є си́Ли в кого. Немає инших ліків на ті болі, // Як смерть,
що всі страждання присипляє; // Зішли ж її до мене, // Нехай урве се нидін-
нє злиденне, // Бо жити в мене сили вже немає... [Боккаччо: 510].
2. рУ́ки В’Я́нУть у кого. [Адам (до відь ом):] Чи ви змі ни лись так, чи,
може, я? // Ко лись же ви так лю бо ус мі ха лись... // Не роз бе ру, де дій сність,
а де сон. // Від ва ших ча рів ру ки в ме не в’януть [ Мадач: 113].
беЗсоннЯ
ХТО-НЕБУДЬ НЕ МОЖЕ СПАТИ, ЗАСНУТИ
1. сон не бере́ кого. [Олек сандр (до Крес сі ди):] Ка жуть, учо ра
стяв ся [Аяк с] в по лі з Гек то ром та й по ва лив йо го до до лу; з тої до са ди й
со ро му не бе ре вже на шо го Гек то ра ні їжа, ані сон [Шекспір: 338].
2. сон не бере́тьсЯ кому. Сон не брався їй [Ка тел лі] майже цілу
ніч, вона все думала, що має казати мужові, як зійдеться з ним у лазні
[Боккаччо: 404].
3. сон не йДе на УМ кому. Вві ри лись ме ні // оті зву ки, що аж ну! //
Ноча ми, і то // ко ма ри ки «зум-бум-бум»,– // а нам сон не йде на ум... [З япон-
ської кла сич ної по езії: 74].
4. сон не ПриХо́Дить. Її [Жі зе лі] сер це, все її єс тво віб ру ва ло, і сон
не при хо див [Стіль: 240].
227
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
беЗсУМніВно
ОЧЕВИДНО, БЕЗУМОВНО, БЕЗ СУМНІВУ, ЗРОЗУМІЛО
1. беЗ сУ́М ні ВУ. – Мадонно, я не знаю, чи наша нова королева буде
ласкава, але вона без сумніву вродлива; нехай же її пануваннє буде таке
хороше, як її краса [Боккаччо: 742].
2. Ви́Ди́Ма річ. По го нич не зва жав на тії по гро зи аніжe (а кра ще б
йо му бу ло зва жи ти, ніж здо ров’ ям сво їм так не обач но ва жи ти), схо пив
збрую за ремі няч чя і ки нув її яко мо га да лі. Як по ба чив те Дон Кі хот, звів очі
до не ба, а мис лі зніс, ви ди ма річ, до во ло дар ки своєї Дуль сі неї і про мо вив...
[Сервантес: 33].
3. ВіДо́Ма річ. А де ж бать ки їх? Річ ві до ма // Во ни сьо го дні пра-
цю ють до ма; // У кож но го є якісь під ро біт ки, // Бо свя то свя том, а гро ші
брать звідки? [Ро да рі: 51].
4. ні́чого й баЛа́кати. Немає, мабуть, такого значного чолові-
ка, щоб одцурався такої милої сестри, а про мене, простого баришника,
то нічого й ба лакати [Боккаччо: 298].
5. неМа́Є сУ́МніВУ. Немає також ніякого сумніву, що був Сід, що був
Бернардо дель Карпіо, а от в оповіданнях про їхні подвиги чимало є, на мою
думку, непевного [Сервантес: 318].
6. не Мо́Же бУ́ти сУ́МніВУ. Якби Бог судив, щоб вона була моєю,
то не могло б бути жодного сумніву, що він ніколи не попустив би її тобі
[Боккаччо: 831].
7. очеВи́Дна річ. Крім того, річ цілком очевидна, що сі історії опо-
відано не в церкві, про справи якої слід говорити з чистою душею і несквер-
ними словами... [Боккаччо: 873].
8. Пе́Вна річ. [Лав рен сія:] Ані жод но му [чо ло ві ко ві] не вір! // [Пасква-
ла:] Пев на річ, од них лиш крив да [Ло пе де Ве га: 34].
9. По́За ВсЯ́киМ сУ́МніВоМ. Дон Кі хот про всі ті ре чі роз пра вляв
аж над то роз важ ли во, і обид ва ек за ме на то ри уві ри ли по за вся ким сум ні-
вом, що він ціл ком здо ро вий і спов на ро зу му [Сервантес: 341].
10. саМо́ собо́ю. Так, сло во за сло вом, лю ди роз го во ри лись, про що –
са мо со бою зро зу мі ло... [Стіль: 367].
11. Я́сна́ річ. – Ри ца рі чи збро єнос ці, чи хто ви там єс те, не го дить ся
вам до бра ми сьо го зам ку гвал том до бу ва тись, бо річ яс на, що та кої ран-
ньої го ди ни всі за мча ни ще спо чи ва ють... [Сервантес: 285].
228
Скопненко О., Цимбалюк-Скопненко Т.
біДУВати
ЖИТИ В БІДНОСТІ
1. ВіДриВа́ти ВіД ро́та в кого. Що зна чить по щас ти ло? Ми все
жит тя стя га ли ся на цей дім, у се бе від ро та від ри ва ли... [Стіль: 112].
2. Дійти́ До Жебракі́В. Дізнавшись, що друг його живий і висо-
ко шанується всіма співгорожанами, Еґісіпп допитався до його дому і
став насупроти, дожидаючи, поки ви йде Тит; він не думав озиватись до
нього (ніяково було, що до же браків дійшов), хотів просто показатись
йому на очі... [Боккаччо: 838].
3. Дійти́ До кра́ю ЗЛи́ДніВ. Що примусило Тита з дорогою душею
і без усяких оглядок оддати свою сестру за Еґісіппа, що дійшов до краю
злиднів і убозтва – коли не дружба? [Боккаччо: 841].
4. Дійти́ До кра́ю Убо́ЗтВа. Що примусило Тита з дорогою душею
і без усяких оглядок оддати свою сестру за Еґісіппа, що дійшов до краю
злиднів і убозтва - коли не дружба? [Боккаччо: 841].
5. Зійти́ на ЗЛи́Дні. А так, ди ви тись на цих ста рих [Ан дре ані] – не
ска жеш, щоб во ни зій шли на та кі злид ні... [Стіль: 389].
6. неМа́Є й ШМатка́ ХЛі́ба в кого. ...по за ту ляв ши вік на в їдаль-
ні,– так во но й кра ще, і ні ко му не вид но,– во ни [м’яс ник і йо го дру зі] об жи-
ра ли ся м’я сом, об пи ва ли ся ви на ми, ко ли в лю дей не бу ло й шмат ка хлі ба...
[Стіль: 91].
ЗАЗНАТИ БІДИ, ГОРЯ
1. ДіЗна́ти/ДоЗна́ти (ДіЗна́ти) біДи́. Я міг би ще кіль ка та ких
доблес них му жів на зва ти, які тяж чої бі ди діз на ли, ніж ми оце те пер з то-
бою... [Серван тес: 85]; – Ви дуже немилосердні до коханців, бо притьмом
бажаєте їм нещасливого кінця; щоб же вам догодити, розповім я історію
трьох пар, що по короткім щасті великої дознали біди [Боккаччо: 472].
2. набі́гти Ли́Ха. Сеє ска зав ши [Дон Кі хо т], зва жив спи са і ри нув ся
на роз мов ни ка з та кою ска же ною лют тю, що як би Ро си нант не спітк-
нув ся ненаро ком і не впав се ред до ро ги, на біг би не обач ний ку пець ли ха
[Сервантес: 39].
3. набра́тисЯ Ли́Ха. Не смі ючи про ти ви тись, я по вів їх [муш ке те рі в]
нав прош ки до се ла, де ото свя ще ник му сив на бра тись та ко го ли ха; прав ду
мови ти, ін шої до ро ги я й не знав [Грім мельс га узен: 17].
4. набра́тисЯ го́рЯ. А Жа ко ва чет вір ка вже за ни ми [хлоп ця ми] ні би
під мі тає. Прав да й пер шій чет вір ці пе ре па дає, осо бли во в ко го тон ка шкі ра.
Отам на бе реш ся го ря! [Стіль: 35].
229
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
5. набра́тисЯ біДи́. [Фе де рі ко (до Лео ні до):] Мож на віль но йти до да-
ми // прос то ро ди чам, знай омим, // не тур бу ючись при йо мом; // а по лю биш до
нестя ми, // на бе реш ся враз бі ди... [Ло пе де Ве га: 223].
6. набра́тисЯ чиХаВи́Ці. Так от же яка бі да: по ки ви там замири-
тесь, по ки за ко ро лю єте в ла го ді та упо кої, бід ний джу ра на бе реть ся доб рої
чи ха ви ці, ви гля да ючи на го род та ми лос тей [Сервантес: 122].
7. накЛи́кати біДУ́. [Мен го:] Ох, ми та ки на кли че мо бі ду, // як бу-
де в нас та кий стоя ти га лас. // [Ре хі дор:] Наш ко ра бель юр тує без ла ду – //
терпін ня щог ла в ньо му по ла ма лась... [Ло пе де Ве га: 110].
8. наПита́ти біДи́. І то вже ска зав, як за в’язав, во но й вам, па не, го ди-
ло б ся ти хо си ді ти, щоб бі ди со бі не на пи та ти [Сервантес: 111].
9. наПита́ти/наПи́тУВати Ли́Ха. ...охо че ви знаю, що як не прий му
ра ди твоєї [, Ло та ріо], а пі ду сво їм три бом, мо жу од біг ти бла га й на пи та ти
со бі ли ха [Сервантес: 212]; – Не раз бувало, коханії дами, що, хто з людей
сміятись поривався, а найпаче з того, що шанувати годиться, сам на-
руги приймав і лиха собі напитував [Боккаччо: 274].
10. оДбі́гти бЛа́га. ...охо че ви знаю, що як не прий му ра ди твоєї
[, Лотаріо], а пі ду сво їм три бом, мо жу од біг ти бла га й на пи та ти со бі ли-
ха [Сервантес: 212].
11. Покоти́тисЯ ВниЗ. Чим мен ша від даль, що від окрем лює та ких
людей [як Ер нест і Леа] від бід ня ків, тим ста ран ні ше во ни її збе рі га ють, щоб
не по ко ти тись, бу ває, вниз [Стіль: 112].
12. ПоПа́сти В біДУ́. Отак жи ла я в до мі сво їх от ця-нень ки,– про се
жит тя я не для то го так до клад но роз по ві даю, щоб ним хва ли тись або чва-
нитись мо їми до стат ка ми, ли ше для то го, щоб по ка за ти, як без ви ни моєї з
тих га раз дів по па ла я в та ку от гір ку бі ду [Сервантес: 173].
13. Потра́Пити В біДУ́. Мамка дуже смутилася тим, що втеряла
свою панію та потрапила в біду разом із її дітьми, і плакала гірко-прегірко
[Боккаччо: 309].
14. ПрийМа́ти го́ЛоД і Хо́ЛоД. Бог його святий відає, чи мені його
надовго стане, бо, щоб ти знав, товаришу, джури у мандрованих лицарів при-
ймають голод і холод і всяку нуждоту, що до ладу й не розкажеш, хіба на
своїй шкурі спробуєш [Сервантес: 200].
15. ПрийМа́ти нУЖДо́тУ. – Бог його святий відає, чи мені його на-
довго стане, бо, щоб ти знав, товаришу, джури у мандрованих лицарів при-
ймають голод і холод і всяку нуждоту, що до ладу й не розкажеш, хіба на
своїй шкурі спробуєш [Сервантес: 200].
230
Скопненко О., Цимбалюк-Скопненко Т.
16. ПрийМа́ти нУЖДУ́. ...та сказавши, що студент бідує, я можу ні-
чого вже більше не говорити про його нещасну долю, бо бідному ніде нема до-
бра. Він приймає всяку нужду: голод, холод, наготу, а часом то і все заразом
[Сервантес: 257].
17. ПрикУПи́ти Ли́Ха. В не ду же дав ні ча си один бід ний не апо лі та-
нець узяв со бі за жін ку хо ро шу та врод ли ву дів ку на ймен ня Пе ро нел ла, та й
жив із нею, ли ха при ку пив ши: сам хо див по лю дях му ля ру ва ти, а во на до ма
пря жу пря ла [Боккаччо: 621].
18. УПа́сти В біДУ́. [Тео до ро:] Як що я впа ду в бі ду, // бу дем вин ні ми
обоє; // що ж нам ді яти з то бою? [Ло пе де Ве га: 228].
19. Уско́чити В біДУ́. Щоб же нам по не хоті чи по недбалості своїй
та не вскочити в біду, якої при бажан ні можна було б так чи сяк уникнути,
думка в мене така (не знаю, чи ви на те пристанете), що треба нам, як єсть,
відсіль тікати, як то й раніш люди робили, і зараз роблять [Боккаччо: 226].
20. ХоДи́ти тро́ Хи не бо́сиМ. Отак жи ли-тер пі ли обид ва хлоп ці
не рік і не два ра зом із мам кою в до мі мес се ра Ґвас пар рі ні, ро би ли вся ку чор ну
робо ту й хо ди ли об дер ті, тро хи не бо сі [Боккаччо: 309].
ХТО-НЕБУДЬ ПОТРАПИВ У СКЛАДНЕ, СКРУТНЕ СТАНОВИЩЕ
1. біДа́ ДостУ́кУЄтьсЯ У ДВе́рі. [Апос тол Пет ро:] Та як бі да
достукає ть ся в две рі, // Як гріз ний бо жий перст // те бе [, ро де су єт ний,]
діткне, // Ти ні тиш ся в від чаї ма ло душ нім [Ма дач: 82].
2. біДа́ ПриПа́Ла кому. Санчо видобув із своєї торби шмат хліба й груд-
ку сиру, дав хлопцеві й промовив: – На тобі, брате Андресе, бо всім нам така
сама біда припала. – Яка там іще біда? – спитав Андрес [Сервантес: 199].
3. біДа́ Прити́сЛа. [Тріс тан (до Ді ани):] Ох, який же той щас ли вий, //
хто на вчив ся змал ку гра ти! // Як бі да ко ли при тис не... [Ло пе де Ве га: 110].
4. ЗЛи́Дні насі́Ли на кого. [Лю ци фер:] На жі ноч ку йо го [за су дже но-
го] // на сі ли злид ні, // А пан ський син був мо ло дий і доб рий – // Во ни зій шли ся
і про все за бу ли [Ма дач: 178].
5. ЗЛи́Дні Посі́Ли. ...сло во по сло ву та й уго во рив [Лам бер то] їх [бра-
ті в] спро да ти ту мі зе рію, що їм іще ли ши лась, і з’їха ти ра зом із до му, по ки
зов сім злид ні не по сі ли [Боккаччо: 284].
6. ЗЛи́Дні ПрикрУти́Ли кого. Ну й лю ди ж – так усіх злид ні
прикрути ли, що од не од но го лад ні в лож ці во ди уто пи ти [Стіль: 35].
7. ЗЛи́Дні Присі́Ли кого. Ко ли йо го [Фе де рі ґо] отак при сі ли край ні
злидні, ста ло ся якось, що муж мон ни Джо ван ни за хво рів і, чу ючи ся при-
смертним, на пи сав ду хів ни цю [Боккаччо: 561].
231
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
8. Ли́Хо Поби́Ло кого. – Що во но за знак, ди ти но моя? Вчо ра вве-
че рі, до то го, як нас по би ло се не жда не ли хо, ба чив я те бе в зви чай но му
домашньому вбран ні... [Сервантес: 269].
9. Ли́Хо Приби́Ло кого. Насилу встав сердега [Ан сель мо] й добрав-
ся якось до приятеля, що не знав іще про його непорадну годину, та як по-
бачив, який він жовтий, худий та марний, зразу догадався, що якесь тяж-
ке лихо так його прибило [Сервантес: 233].
10. Ли́Хо сПости́гЛо кого. Коли вдова побачила, що й служницю,
од якої вона найбільшої чекала допомоги, таке несподіване лихо спости-
гло, то знов із великого жалю почала так ревне плакати, що й наймит, не
змігши її вгамувати, і собі з горя заплакав [Боккаччо: 715].
11. Ли́Хо сПітка́Ло кого. Мені здається, що ми живемо тут лише
для того, щоб дивитися, по волі чи по неволі, скілько мертвяків пе реносять
щодня на гробовище, та слухати, чи тутешні черці, од яких лишилися самі
недогибки, правлять іще службу в належну годину, та своїм убраннєм вияв-
ляти кождому стрічному, яке ве лике лихо нас спіткало [Боккаччо: 225].
12. неста́тки Прити́сЛи кого. Скрізь го лод, хо лод, злид ні. // Лю-
дей при тис ли не стат ки – // Бор ги, по дат ки, ви дат ки, // Пла ти за квар-
ти ру, за газ... [Ро да рі: 55].
13. неЩа́стЄ сПости́гЛо що. – Мій пане, – одказав той, – нещас-
тє спостигло тую га леру; чув на Кріті, де висадився, що поблизу Сіцілії
налетів на неї страшний вітер-північник і одкинув кудись на мілини бербе-
рійські, так що ніхто не врятувався; і моїх двоє братів теж там загинули
[Боккаччо: 851].
14. нУЖДа́ ПриПа́Ла кому. – То слухай же сюди, Терезо,– сказав
Санчо,– я веселий, бо знов стаю на службу до пана Дон Кіхота, що втретє
надумав їхати пригод шукать; отож і я з ним їду, бо нужда мені припала,
та й надія, бачиш, світить, що ще десь сотню талярів добуду намість
тих, що вже потра тили [Сервантес: 359].
15. Прити́сЛо го́ре кого. Хоч як лю ди ну при тис не го ре і бі да, а
та ки во на жи ва, чом би їй не по слу ха ти ра ди, як ра да та йде од щи ро го
сер ця? [Сервантес: 172].
16. сПа́Ло беЗгоЛо́В’Я на кого. Не дар ма ж то, Сан чо, ка жуть
лю ди: «Не че кай дя ки од ре па но го му ги ря ки». Як би я був то бі по ві рив і по-
слу хав ся тебе, то не спа ло б на нас та ке без го ло в’я [Сервантес: 131].
17. УПа́Ло беЗгоЛо́В’Я. Ні чо го біль ше їм не ка жу чи, пі дій шов [Дон
Кіхо т] до До ро теї, при кляк нув пе ред нею і по чав сле бі зу ва ти своєю муд ро ва ною
232
Скопненко О., Цимбалюк-Скопненко Т.
ри цар щи ною, про ся чи, аби її ве лич уді ли ла йо му з лас ки своєї при зво лін ня ста-
ти на по міч влас ти те ле ві сьо го зам ку, на кот ро го ве ли кеє впа ло без го ло-
в’я [Сервантес: 290].
Джерела
Боккаччо Боккаччо Джованні. Декамерон / З італ. пер. М. Лукаш; упоряд-
кув., редагування Л. Череватенка. – К.: Вид. центр «Просвіта»,
2006. – 896 с.
Верлен Верлен Поль. Лірика / Пер. з франц. М. Рильський, М. Лукаш,
Г. Кочур. – К.: Дніпро, 1968. – 174 с.
Гете Гете Йоганн Вольфганг. Фауст: Трагедія / Пер. з нім. М. Лукаш. –
К., 1981. – 540 с.
Горький Горький Максим. Сторож / Пер. з рос. М. Лукаш // Горький М.
Твори: У 16-и т. – Т. 8. – К.: Держлітвидав, 1953. – С. 696–721.
Гріммельсгаузен Гріммельсгаузен Ганс Якоб Крістоффель фон. Пригоди Проста-
ка Простаковича [Уривки] / Пер. з нім. М. Лукаш // Україна. –
1988. – № 50. – С. 16–17.
єлин пелин Єлін Пелін. Ян Бібіян: Повість-казка / Пер. з болг. М. Лукаш. –
К.: Дитвидав УРСР, 1961. – 195 с.
Лопе де Вега Вега Карпіо Лопе Фелікс де. Овеча криниця. Собака на сіні /
Пер. з ісп. М. Лукаш. – К., 1962. – 359 с.
Мадач Мадач Імре. Трагедія людини: Драматична поема / Пер. з угор.
М. Лукаш. – К.: Дніпро,1967. – 252 с.
Сервантес Сервантес Сааведра Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з
Ламанчі / Пер. з ісп. М. Лукаш, А. Перепадя. – К., 1995. – 703 с.
Стіль Стіль Андре. Перший удар / Пер. з франц. М. Лукаш. – К., 1953. –
412 с.
флобер Флобер Гюстав. Мадам Боварі. Побут провінції / Пер. з франц.
М. Лукаш. – К., 1961. – 237 с.
Шекспір Шекспір Вільям. Троїл і Крессіда: Драма / Пер. з англ. М. Лукаш //
Шекспір Вільям. Твори: В 6-ти т. – Т. 4. – К., 1986. – С. 331 – 435.
Шиллер Шіллер Фрідріх. Лірика / Пер. з нім. М. Лукаш. – К.: Дніпро,
1990. – 195 с.
З японської
кла сич ної по езії З японської класичної поезії // М. О. Лукаш. Від Боккаччо до
Аполлінера: Переклади / Ред., упоряд., авт. передм. М. Н. Мос-
каленко. – К.: Дніпро, 1990. – С. 44–91.
233
Актуалізовані та нові слова й значення (матеріали до словника)
Tetyana TSYMBALYUK-SKOPNENKO
Oleksandr SKOPNENKO
Materials for the «Phraseological Synonyms Dictionary of Mykola Lukash»
This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of
Mykola Lukash (registered аrticle безвихідь – бідувати). These registered articles have
illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will
be included in the future «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash»
Оксана Тищенко
Актуалізовані та нові слова й значення
(матеріали до словника)
Робоча група відділу лексикології та лексикографії Інституту української
мови НАН України у 2010 р. підготувала перший випуск словникових мате-
ріалів «Нові й актуалізовані слова та значення» (2002–2010) (кер. проекту і
відп. ред. О. Тищенко, авт. колектив: В. Балог, Н. Лозова, Л. Тименко, О. Ти-
щенко) (далі – Матеріали), де зафіксовано нову й актуалізовану лексику й
фразеологію, а також раніше відому лексику, не зафіксовану в інших лекси-
кографічних джерелах, але поширену в сучасній мові [29].
У пропонованих словникових статтях, що є пробними для наступного
випуску Матеріалів, опрацьовано актуалізовані лексеми, зафіксовані, але не
витлумачені в інших словниках одиниці, а також ті, що набули нового, ще не
зафіксованого, значення.
Основне призначення Матеріалів – виявити нове в лексичному й фразеоло-
гічному складі сучасної української мови й продемонструвати якісні, кількісні
зміни відносно вже наявного в узусі або зафіксованого в словниках. Суттєвою
в цьому контексті є форма зв’язку інформації в Матеріалах з інформацією в
інших лексикографічних джерелах. Цей зв’язок виявляється, зокрема, на рівні
паспортизації реєстрових одиниць (позначками ˇ, *, **, ●, ●*, →):
ˇ слово, словосполуку раніше вже зафіксовано в певному лексикографіч-
ному джерелі, але з іншим значенням або без тлумачення.
УДК 81’373.23:81’374
|