Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови

Today the description of syntactic terminology doesn’t satisfy the needs of linguists.
 Modern dictionaries don’t present the whole amount of terms. So, linguists
 have an urgent need – to create reference book of new type that will show all terms and
 the way of their format...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Лексикографічний бюлетень
Дата:2011
Автор: Чернобров, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73236
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови / Ю. Чернобров // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 243-250. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860010298613694464
author Чернобров, Ю.
author_facet Чернобров, Ю.
citation_txt Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови / Ю. Чернобров // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 243-250. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Лексикографічний бюлетень
description Today the description of syntactic terminology doesn’t satisfy the needs of linguists.
 Modern dictionaries don’t present the whole amount of terms. So, linguists
 have an urgent need – to create reference book of new type that will show all terms and
 the way of their formation.
 The article deals with recommendations for completing the dictionary of syntactic terminology.
 It also contains the pattern of entry, that represents evolution of syntactic terms.
first_indexed 2025-12-07T16:41:35Z
format Article
fulltext 243 Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови 27. Туровська Л. В., Василькова Л. М. Нові слова та значення. – К.: Дові- ра, 2008. – 271 с. 28. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с. 29. Український орфографічний словник / за ред. В. Г. Скляренка. – К.: Довіра, 2009. – 1011 с. 30. Чемеркін С. Матеріали до словника нових слів і значень (слова з прикладкою Інтернет) // Лексикографічний бюлетень: зб. наук. праць / відпов. ред. к. філол. н. І. С. Гнатюк. – К., 2009. – С. 191–212. 31. Шитов А. Словник скорочень української мови [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://ukrskor.info. Oksana TYSHCHENKO Updated Words and New Meanings (Dictionary Materials) In the article the ways of certification of register units and lexicographic sources in the dictionary materials intended for identifying and fixing new words in the modern Ukrainian language are analyzed. Special means are used, such as graphic characters in- dicating some peculiarities of recording the words in other dictionaries as well as their significance, functional use, etc. This encourages diachronic and synchronic observation of the development of lexical units in language and in lexicographic interpretation. Юлія Чернобров Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови Українська синтаксична термінологія загалом добре представлена в укра- їнських словниках лінгвістичних термінів та енциклопедичних працях [1; 4; 5; 6; 8; 9; 11; 12]. Однак опис синтаксичної терміносистеми сьогодні не за- довольняє потреб мовознавців через те, що в словниках відбито не всю па- літру термінопонять українського синтаксису, відсутня історична ретроспек- ція терміна тощо. Тому нагальною потребою є створення словника, який би систематизував синтаксичні терміни й зміг репрезентувати їхню еволюцію. УДК 811.161.385.46 244 Чернобров Ю. У цій статті подаємо пропозиції до організації матеріалу в такому словнику синтаксичних термінів, який би зміг бути насправді вичерпним довідником із термінології українського синтаксису. До реєстру пропонованого словника увійдуть терміни, зафіксовані в по- передніх словниках лінгвістичних термінів, а також у сучасних граматиках [1; 3; 4–7; 9–12]. Тривалий час історія термінопонять синтаксису не знаходила свого відображення в лексикографічних працях через ідеологічні нашару- вання. Починаючи з 30-х років до 80–90-х років ХХ століття спостерігаємо процес цілеспрямованого наближення української термінології до російської традиції. Із двох термінів обирався той, який був ближчий до термінологічної системи російської мови. Звернення до історії терміна сприймалося як прояв націоналізму, тому поза науковим вжитком залишилися терміни, представлені в попередніх граматиках, у яких скрупульозно й ретельно зібрано й відтворено широку палітру мовознавчих термінів на позначення понять синтаксису. До середини ХІХ століття автори граматик української мови розробляють морфологію і фонетику, не зосереджуючи увагу на проблемах синтаксису. О. Павловський, автор першої граматики української мови, не відчуває по- треби говорити про синтаксис, тому що «не бачить істотних відмінностей між українським і російським синтаксисом» [7: 163]. А. Коцак, як і М. Смо- трицький, розглядає тільки способи «сложенія частей слова». Також скупі відомості про синтаксис знаходимо в граматиках І. Могильницького [Воз- няк 1911] та І. Вагилевича [Вагилевич 1845]. Із ХІХ століття починається інтенсивний розвиток синтаксису російської мови (граматики М. Греча, О. Востокова, Ф. Буслаєва, К. Аксакова, М. Некрасо- ва, О. Потебні та інших). В Україні граматична література починає свій розвиток від середини ХІХ ст. до кінця Першої світової війни в Галичині й на Буковині. Цей час характеризується становленням і розвитком синтаксичної термінології. Частина термінів запозичується з російської, польської мов, паралельно почи- нається процес творення термінів на українській мовній основі. «Перша досконала граматика української мови» [2: 16] – це граматика руского языка Михайла Осадці [Осадця 1862]. Розділ про синтаксис (сло- восочиненіє) містить підрозділи, присвячені вивченню простого, складного, підрядного речень і порядку слів у реченні. У цій граматиці зафіксовано пер- шу спробу творення власних синтаксичних термінів: положеньє – речення, положеньє просте – речення просте, положеньє зложене – речення складне, пôдметъ– підмет, присудокъ – присудок, предметъ – додаток тощо). Згадані вище терміни зберігає без змін граматыка руска для ужитку в школах людових в галичині О. Партицького [Партицький 1873]. Тут натрапляємо 245 Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови на термін рече́нє, який «через відповідність до визначення поняття…, од- нозначність… швидко прищепився в українській граматиці» [9: 165]. Дещо видозмінену термінологію містить руска граматика С. Смаль-Стоцького та Ф. Гартнера [Смаль-Стоцький, Гартнер 1893]. Автори граматики намагалися створити терміни на позначення другорядних членів речення: предмет – до- даток, придаток прислівниковий – обставина, придаток прикметниковий – означення, прикладка – прикладка. Також можемо назвати ще низку граматик, які слугуватимуть цінними джерелами для створення цілісної картини становлення й розвитку синтак- сичної термінології починаючи з другої половини ХІХ століття: Методична граматика язика малоруського П. Дячана [Дячан 1865], граматика руско- го языка для школ середних О. Огоновського [Огоновський 1889], Мето- дична граматика руської мови В. Коцовського та І. Огоновського [Коцов- ський, Огоновський 1912] та інші. Однією з перших спроб підсумувати граматичну термінологію в контексті її історії та виробити загальні правила термінотворення є Українська грама- тична термінольогія: історичний словник української граматичної тер- мінольогії з передмовою про історію розвитку її І. Огієнка [Огієнко 1908]. Вчений влучно зауважує, що в Україні постійно точилися і продовжують то- читися суперечки «за форму та термінологію». Він переконливо наполягає на тому, що потрібно виходити з такого стану, за якого «що ні письменник, то свій власний правопис, що ні вчений – своя власна термінольогія…» [Огієнко 1908: 2]. Учений систематизував й узагальнив історію української граматич- ної термінології. Як підсумок здобутків мовознавців, автор подав вичерпний довідник граматичних термінів, із яких чимало синтаксичних. Побіжно зауважимо, що синтаксична термінологія уніфікувалася лише в радянські часи, в 30-і роки ХХ століття. Перелічимо деякі граматики пер- шої половини ХХ століття, які, на нашу думку, є цінним джерелом для ви- вчення синтаксичної термінології цього часу: граматика української мови І. Нечуя-Левицького [Нечуй-Левицький 1914], Практична граматика укра- їнської мови В. Сімовича [Сімович 1918], Українська мова. Практично- теоретичний курс П. Горецького та І. Шалі [Горецький, Шаля 1929], склад- ня української мови І. Огієнка [Огієнко 1935], [Огієнко 1938], грамматика руського языка І. Гарайди [Гарайда 1941] та інші. Ми маємо багатий історичний матеріал, який, на нашу думку, доцільно було б використати в майбутньому словнику. Зазначимо, що метою збережен- ня історичного варіанту терміна не є повернення його до активного вжитку та заміни наявних синтаксичних термінів, а відтворення цілісної історичної картини термінології синтаксису, опис еволюції. 246 Чернобров Ю. Термінографування синтаксичних термінів складне через те, що в син- таксичній науці немає одностайності щодо вирішення багатьох мовознав- чих проблем (наприклад, відсутність чітких класифікацій словосполучень, складнопідрядних речень, багатокомпонентних складних речень тощо). Укладаючи повний словник, лексикограф мусить усвідомити необхідність презентації напрацювань різних наукових шкіл, що, безперечно, збільшить обсяг такого словника. Тому ми вирішили зосередитися на висвітленні істо- рії й сучасного стану ключових термінопонять сучасного синтаксису. Щоб упоратися з таким завданням, для кожного терміна складаємо до- слідницький паспорт. Він показує джерело, регіональне поширення, час фік- сації певного терміна. Отримані результати з такого паспорта дають мож- ливість укласти словникову статтю, яка не лише розкриє зміст терміна, а й репрезентує його історію. Наведемо приклад дослідницького паспорта для терміна додаток: Додаток Пре́дметъ [Партицький 1862: 133] Доповненьє [Осадца 1862: 173] Доповненя [Осадцa 1862: 173] Предмети [(Осадца 1862: 173] Пре́дмет [Смаль-Стоцький, Гартнер 1893: 135], [Коцовський, Огонов- ський 1912: 78] Дополнєніе [Огієнко 1908: 50] Поя́снення іменникове [Огієнко 1935: 148] Об’єкт [Огієнко 1935: 148] Предмет [Сімович 1918: 282], [Шерстюк 1907: 6] Предметъ [Гарайда 1941: 105] Додаток [Загродський 1957: 38], [Грам. терм. 1917: 7] Додатки [Нечуй-Левицький 1914: 7] Додаткові слова [Нечуй-Левицький 1914: 11] Додаткові частки речення [Нечуй-Левицький 1914: 4] Доповнювальні слова [Нечуй-Левицький 1914: 11] Іменники в непрямих відмінках [Каганович, Шевельов 1935: 10] Іменниковий додаток [Наконечний 1928: 236] Предме́тъ [Дячан 1865: 116]. На основі дослідницького паспорта терміна укладаємо словникову стат- тю. Коротко окреслимо її структуру. Реєстрове слово подаємо напівжирним шрифтом і зазначаємо наголос. Сучасний варіант терміна (якщо він є) представлений в круглих дужках. Далі 247 Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови наводимо дефініцію терміна. В окремих випадках подаємо типові контексти його вживання. Способи представлення матеріалу в словнику – алфавітний і гніздовий. Про гніздовий спосіб ідеться в тому випадку, коли термін вступає в розгалу- жені гіперо-гіпонімічні відношення. Таким чином, у гнізді основного термі- на є внутрішньогніздові терміни. Якщо останній виражений словосполучен- ням, то на перше місце ставимо спільний компонент – реєстрове слово. Такі терміни наводимо у гнізді за алфавітом другого компонента. У кінці статті подаємо історію основного терміна із посиланням на джерело та зазначенням часу його фіксації. Історичний варіант внутрішньогніздового терміна виділя- ємо курсивом і подаємо після останнього. Покажемо приклад такої статті на лінгвістичному матеріалі, який стосується терміна додаток. Зразок словникової статті ДоДа́́ток – другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована чи якого стосується дія, процес, ознака, стан. Виражається фор- мами непрямих відмінків іменників і займенників, а також іншими частина- ми мови, вжитими в ролі іменника: прикметником, дієприкметником, чис- лівником, об’єктним інфінітивом, прислівником, синтаксично-неподільними словосполученнями, фразеологічними одиницями. У реченні може відно- ситися до дієслова, іменника, прикметника, прислівника чи предикативних слів: Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні (В. Симонен- ко). Гладь коня вівсом, а не батогом (Н. пр.). Про наші місця розкотилася слава (Л. Первомайський). За наявністю / відсутністю прийменників розрізняють: – додаток безприйменнико́́вий (безпосере́дній) – додаток, який ви- ражений іменником у непрямому відмінку без прийменника: писати листа, купити книгу тощо; – додаток прийменнико́́вий (посере́дній), предмет-приіменниковий зворот [Сімович, 1918: 282] – додаток, який виражений іменником з прийменником: подивитися на батька, мріяти про щастя, пильнува- ти над хворим тощо. За характером відношення дії до об’єкта розрізняють: – додаток непрями́й, предметъ дальший [Гарайда 1941: 7] – означає предмет, який пов’язаний з дією лише частково, може означати предмет, на який спрямована дія, залежить від перехідних і неперехідних дієслів, іменників, прикметників чи предикативних слів і виражається формами непрямих відмінків з прийменниками чи без них (крім випадків, коли 248 Чернобров Ю. знахідний і родовий відмінки без прийменника виступають у ролі прямого додатка): Джерин садок заквітчався білим цвітом (І. Нечуй- Левицький); – дода́ток прями́й, предметъ близший [Гарайда, 1941: 7], предмет справжній (властивий) [Сімович 1918: 282] – указує на об’єкт, на який безпосередньо переходить дія або предмет, що виникає як на- слідок відповідної дії чи конкретизує значення пояснюваного дієсло- ва, залежить від перехідного дієслова та деяких предикативних слів і виражається знахідним відмінком без прийменника, а також родовим при перехідних дієсловах із запереченням не й при частковому охо- пленні об’єкта дією: Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід, звиває віночок, розпускає собі коси… (Леся Українка). історія терміна. Предме́тъ [Дячань 1865: 116]; пре́дметъ [Партицький 1873: 133]; доповненьє [Осадца 1876: 175]; пре́дмет [Смаль-Стоцький, Гарт- нер 1893: 135], [Коцовський, Огоновський 1912: 78]; дополнєніе [Огієнко 1908: 50]; поя́снення іменникове [Огієнко 1935: 48]; об’єкт [Огієнко 1935: 48]; предмет [Сімович 1918: 282]; предметъ [Гарайда 1941: 7]; додаткові сло- ва [Нечуй-Левицький 1914: 7]; доповнювальні слова [Нечей-Левицький 1914: 11]; додаткові частки речення [Нечуй-Левицький, 1914: 4]; іменни- ковий додаток [Наконечний 1928: 236]; іменники в непрямих відмінках [Ка- ганович, Шевельов 1935: 10]; додаток [Грам. терм. 1917: 7], [Загродський 1957: 38], [Шульжук 2004: 87]. Пропонований словник ключових понять українського синтаксису плану- ємо як словник дефініційного типу з елементами ідеографічного словника. Особливістю такого словника є висвітлення історії й сучасного стану клю- чових термінопонять сучасного синтаксису, що дасть підстави вважати його насправді вичерпним довідником із термінології основних термінів україн- ського синтаксису. Література 1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966. – 608 с. 2. Бідер Г. Г. Галицькі та буковинські граматики української мови (1850 – 1819) // Українська мова. – 2006. – №2. – С. 15 – 29. 3. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К., 1993. – 346 c. 4. Ганич Д. С., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с. 5. Энциклопедический словарь-справочник лингвистических терминов и по- нятий. Русский язык: в 2 т. / А. Н. Тихонов, Р. И. Хашимов, Г. С. Журавлева и др. / 249 Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови под. общ. ред. А. Н. Тихонова, Р. И. Хашимова. – М.: Флинта: Наука, 2008. – Т. 1. – 840 с. – Т. 2. – 640 с. 6. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990. – 685 с. 7. Москаленко Н. А. Нарис історії української граматичної термінології. – К.: Радянська школа, 1959. – 224 с. 8. Кротевич Є. В., Родзевич Н. С. Словник лінгвістичних термінів / заг. ред. Є. В. Кротевича. – К.: Вид-во АН Української РСР, 1957. – 235 с. 9. Селіванова О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля. – К., 2006. – 716 с. 10. Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної україн- ської мови: проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – 670 с. 11. Українська мова. Енциклопедія. – 2-ге вид. – К.: Вид-во «Українська енци- клопедія» ім. М. П. Бажана. – 2004. – 818 с. 12. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. Підручник. – К.: Академія, 2004. – 406 с. Джерела Вагилевич 1845 Вагилевич І. Грамматика языка малорусского в Гали- ции. – Львів, 1845. – 181 с. Возняк 1911 Возняк М. Галицькі граматики української мови пер- шої половини ХІХ століття. – Львів, 1911. – 340 с. Гарайда 1941 Грамматика руського языка. Составивъ Иванъ Гарай- да. – Унгваръ, 1941. – 146 с. Грам. терм. 1917 Граматична термінологія і правопис, ухвалені Комісі- єю мови при українському товаристві шкільної освіти в Києві. – К., 1917. – 20 с. Горецький, Шаля 1929 Горецький П. і Шаля І. Українська мова. Практично- теоретичний курс. – К.: Книгоспілка, 1929. – 336 с. Дячан 1865 Дячань П. Методична граматика языка малоруского. – Л., 1865. – 142 с. Загродський 1957 Загродський А. О. Граматика української мови. Ч. ІІ. Синтаксис. (Підручник для 6 і 7 класів семирічної та середньої школи. Вид. 12-е.) – К.: Радянська школа, 1957. – 192 с. Каганович, Шевельов1935 Граматика української мови. – К.: Радянська школа, 1935. – Ч. ІІ: Синтаксис / упоряд.: Н. Каганович, Г. Шевельов. – 1935. – 158 с. 250 Чернобров Ю. Коцовський, Огоновський 1912 Коцовський В. та Огоновський І. Методична граматика руської мови для ІV кляси шкіл 5- і 6-клясових. – Львів, 1912. – 98 с. Наконечний 1928 Наконечний М. Українська мова. – Харків: Рух, 1928. – 260 с. Нечуй-Левицький 1914 Нечуй-Левицький І. Граматика української мови. – К., 1914. – Ч. ІІ. – 94 с. Огієнко 1935 Огієнко І. Складня української мови. – Ч. І. – Жовква, 1935. – 195 с. Огієнко 1938 Огієнко І. Складня української мови. – Ч. ІІ. – Жовква, 1938. – 239 с. Огієнко 1908 Огієнко І. Українська граматична термінольогія: Історичний словник української граматичної термінольогії з передмовою про історію розви- тку її. – К., 1908. – 79 с. Огоновський 1889 Огоновський О. Граматика руского языка для школъ середныхъ. – Львів, 1889. – 118 c. Осадца 1862 Осадца М. Граматика руського языка. – Львів, 1862. – 238 с. партицький 1873 Партицкий О. Граматыка руска для ужитку в шко- лах людових в Галичині. – Львів, 1873. – 174 с. Сімович 1918 Сімович В. Практична граматика української мови. – Раштат, 1918. – 584 с. Смаль-Стоцький, Гартнер 1893 Смаль-Стоцький С., Гартнер Ф. Руска грамати- ка. – Львів, 1893. – 182 с. Шульжук 2004 Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. Підручник. – К.: Академія, 2004. – 406 с. Шерстюк 1907 Шерстюк Г. Коротка граматика для школи. – Полтава, 1907. – Ч. І. – 64 с. Yliya CHERNOBROV Organization of Material in Ukrainian Dictionary of Sintactic Terms Today the description of syntactic terminology doesn’t satisfy the needs of lin- guists. Modern dictionaries don’t present the whole amount of terms. So, linguists have an urgent need – to create reference book of new type that will show all terms and the way of their formation. The article deals with recommendations for completing the dictionary of syntactic termi- nology. It also contains the pattern of entry, that represents evolution of syntactic terms.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73236
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0118
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:41:35Z
publishDate 2011
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Чернобров, Ю.
2015-01-06T16:03:10Z
2015-01-06T16:03:10Z
2011
Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови / Ю. Чернобров // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 243-250. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
XXXX-0118
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73236
811.161.385.46
Today the description of syntactic terminology doesn’t satisfy the needs of linguists.
 Modern dictionaries don’t present the whole amount of terms. So, linguists
 have an urgent need – to create reference book of new type that will show all terms and
 the way of their formation.
 The article deals with recommendations for completing the dictionary of syntactic terminology.
 It also contains the pattern of entry, that represents evolution of syntactic terms.
uk
Інститут української мови НАН України
Лексикографічний бюлетень
Словникові матеріали
Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
Organization of material in Ukrainian dictionary of sintactic terms
Article
published earlier
spellingShingle Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
Чернобров, Ю.
Словникові матеріали
title Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
title_alt Organization of material in Ukrainian dictionary of sintactic terms
title_full Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
title_fullStr Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
title_full_unstemmed Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
title_short Організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
title_sort організація матеріалу в словнику синтаксичних термінів української мови
topic Словникові матеріали
topic_facet Словникові матеріали
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73236
work_keys_str_mv AT černobrovû organízacíâmateríaluvslovnikusintaksičnihtermínívukraínsʹkoímovi
AT černobrovû organizationofmaterialinukrainiandictionaryofsintacticterms