Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів

У процесі взаємодії 2-ациламіно-3,3-дихлороакрилонітрилів з амінокислотами — гліцином, β-аланіном, γ-аміномасляною кислотою та орнітином — отримано нові похідні 5-амінооксазолу. Біологічну активність нових сполук протестовано на моделі ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів (за впливом на...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Шабликін, О.В., Кухаренко, О.П., Яковенко, І.Н., Ярмолюк, С.М., Броварець, В.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2008
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7327
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів / О.В. Шабликін, О.П. Кухаренко, І.Н. Яковенко, С.М. Ярмолюк, В.С. Броварець // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 28-36. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7327
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73272025-02-23T17:08:30Z Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів Search for specific protein kinase СК2 inhibitors and vasoactive compounds among 5-amino-1,3-oxazoles derivatives Шабликін, О.В. Кухаренко, О.П. Яковенко, І.Н. Ярмолюк, С.М. Броварець, В.С. У процесі взаємодії 2-ациламіно-3,3-дихлороакрилонітрилів з амінокислотами — гліцином, β-аланіном, γ-аміномасляною кислотою та орнітином — отримано нові похідні 5-амінооксазолу. Біологічну активність нових сполук протестовано на моделі ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів (за впливом на тонус судин) і в біохімічних тестах активності ряду протеїнкіназ людини. Деякі сполуки виявили вазодилатуючі властивості поряд з інгібуванням активності протеїнкінази СК2. Обговорюється можливий внутрішньоклітинний механізм дії досліджуваних сполук на тонус кровоносних судин ссавців, що зумовлені їх впливом на протеїнкіназу СК2 судинних міоцитів. Under treatment of 2-acylamino-3,3-dichloroacrylonitriles with glycine, β-alanine, γ-amino acid and ornitine the new N-substituted aminooxazoles were obtained. The new chemical compounds were screened for the possible influence on the tonus of isolated rabbit carotid arteries as well as for inhibitory activity against some human protein kinases. Some compounds revealed vessels relaxation activity on the phenylephrine-preconstricted rabbit carotids. Due to the maximal vasodilatation activity of compound 4е, the mechanism of its influence on vessels was further investigated. The possible role of CK2 inhibition in the vasodilatation effect of 4e is discussed. 2008 Article Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів / О.В. Шабликін, О.П. Кухаренко, І.Н. Яковенко, С.М. Ярмолюк, В.С. Броварець // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 28-36. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1814-9758 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7327 uk application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У процесі взаємодії 2-ациламіно-3,3-дихлороакрилонітрилів з амінокислотами — гліцином, β-аланіном, γ-аміномасляною кислотою та орнітином — отримано нові похідні 5-амінооксазолу. Біологічну активність нових сполук протестовано на моделі ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів (за впливом на тонус судин) і в біохімічних тестах активності ряду протеїнкіназ людини. Деякі сполуки виявили вазодилатуючі властивості поряд з інгібуванням активності протеїнкінази СК2. Обговорюється можливий внутрішньоклітинний механізм дії досліджуваних сполук на тонус кровоносних судин ссавців, що зумовлені їх впливом на протеїнкіназу СК2 судинних міоцитів.
format	Article
author	Шабликін, О.В. Кухаренко, О.П. Яковенко, І.Н. Ярмолюк, С.М. Броварець, В.С.
spellingShingle	Шабликін, О.В. Кухаренко, О.П. Яковенко, І.Н. Ярмолюк, С.М. Броварець, В.С. Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
author_facet	Шабликін, О.В. Кухаренко, О.П. Яковенко, І.Н. Ярмолюк, С.М. Броварець, В.С.
author_sort	Шабликін, О.В.
title	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
title_short	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
title_full	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
title_fullStr	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
title_full_unstemmed	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
title_sort	пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази ск2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate	2008
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7327
citation_txt	Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів / О.В. Шабликін, О.П. Кухаренко, І.Н. Яковенко, С.М. Ярмолюк, В.С. Броварець // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 28-36. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT šablikínov pošukspecifíčnihíngíbítorívproteínkínazisk2ívazoaktivnihspolukseredpohídnih5amíno13oksazolív AT kuharenkoop pošukspecifíčnihíngíbítorívproteínkínazisk2ívazoaktivnihspolukseredpohídnih5amíno13oksazolív AT âkovenkoín pošukspecifíčnihíngíbítorívproteínkínazisk2ívazoaktivnihspolukseredpohídnih5amíno13oksazolív AT ârmolûksm pošukspecifíčnihíngíbítorívproteínkínazisk2ívazoaktivnihspolukseredpohídnih5amíno13oksazolív AT brovarecʹvs pošukspecifíčnihíngíbítorívproteínkínazisk2ívazoaktivnihspolukseredpohídnih5amíno13oksazolív AT šablikínov searchforspecificproteinkinasesk2inhibitorsandvasoactivecompoundsamong5amino13oxazolesderivatives AT kuharenkoop searchforspecificproteinkinasesk2inhibitorsandvasoactivecompoundsamong5amino13oxazolesderivatives AT âkovenkoín searchforspecificproteinkinasesk2inhibitorsandvasoactivecompoundsamong5amino13oxazolesderivatives AT ârmolûksm searchforspecificproteinkinasesk2inhibitorsandvasoactivecompoundsamong5amino13oxazolesderivatives AT brovarecʹvs searchforspecificproteinkinasesk2inhibitorsandvasoactivecompoundsamong5amino13oxazolesderivatives
first_indexed	2025-11-24T03:41:47Z
last_indexed	2025-11-24T03:41:47Z
_version_	1849641620201275392
fulltext	Вступ. Вивчення біологічної активності но� вих хімічних сполук задля оцінки можливос� тей подальшого їх застосування в медичній практиці є одним із напрямів сучасної фарма� кології. Метою нашого дослідження було ви� вчення впливу нещодавно синтезованих нами нових похідних 5�амінооксазолів на активність CK2 та ряду інших протеїнкіназ людини, а та� кож на тонус ізольованих сегментів каротид� них артерій кроликів. Вибір цього класу спо� лук пов’язаний із тим, що за останні роки з природних об’єктів виділено велику кількість біоактивних оксазоловмісних речовин [1, 2]. До того ж, зараз уже відома велика кількість син� тетичних біорегуляторів оксазольної природи, які виявляють високу антимікробну, цитоста� тичну, нейролептичну, протизапальну, аналь� гетичну й антидіабетичну активність [3�5]. Се� ред них значну частку займають заміщені 5�амінооксазоли, для яких на сьогодні відома ціла низка методів синтезу, що дає змогу отри� мувати різноманітні похідні оксазолу з фарма� кофорними групами. Хімічна частина. Відомо, що для синтезу похідних 5�аміноалкілоксазолу застосовують конденсацію дихлороакрилонітрилів 1 з алі� фатичними амінами [6], але використання в цій реакції амінокислот як амінів викликає певні труднощі. Як правило, такі синтези про� водяться в апротонних розчинниках, в яких амінокислоти та їх солі не розчинні. Тому нами запропоновано проводити конденсацію акри� лонітрилів 1 з амінокислотами у водно�спир� товому середовищі. Нам вдалося ввести в по� ложення 5 оксазольного фрагмента залишки 28 Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5�аміно�1,3�оксазолів О.В. Шабликін1, О.П. Кухаренко2, І.Н. Яковенко1, С.М. Ярмолюк2, В.С. Броварець1 1 Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України вул. Мурманська, 1, Київ, 02660, Україна 2 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України вул. Акад. Заболотного, 150, Київ, 03143, Україна Резюме. У процесі взаємодії 2�ациламіно�3,3�дихлороакрилонітрилів з амінокислотами — гліцином, β�аланіном, γ�аміномасляною кислотою та орнітином — отримано нові похідні 5�амінооксазолу. Біологічну активність нових сполук протестовано на моделі ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів (за впливом на тонус судин) і в біохімічних тестах активності ряду протеїнкіназ людини. Деякі сполуки вияви� ли вазодилатуючі властивості поряд з інгібуванням активності протеїнкінази СК2. Обговорюється можливий внутрішньоклітинний механізм дії досліджуваних сполук на тонус кровоносних судин ссавців, що зумовлені їх впливом на протеїнкіназу СК2 судинних міоцитів. Ключові слова: амінокислота, 5�аміно�1,3�оксазоли, кровоносні судини, вазодилататори, протеїнкіназа СК2. Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) 28—36 www.bioorganica.org.ua Corresponding author. Tel./fax: +38044�5732561 E�mail address: shablykin@gmail.com © О.В. Шабликін, О.П. Кухаренко, І.Н. Яковенко, С.М. Ярмолюк, В.С. Броварець, 2008 гліцину, β�аланіну, γ�аміномасляної кислоти й орнітину. Отримані N�заміщені амінокислоти 2 та 3 за рахунок наявності реакційноздатних функціональних груп було введено у відомі реакції гетероциклізації. Будову всіх сполук, поданих на схемі 1, підтверджено комплексни� ми спектральними й хімічними дослідження� ми. Так, в ІЧ�спектрах сполук 2, 3 та 5 присут� ня інтенсивна смуга в області 2200�2220 см�1, яка відсутня у сполуках 4 та 6, що вказує на участь нітрильної групи в цих реакціях. До то� го ж, перетворення 3→5 і 4→6 — поодинокі ви� падки добре відомих циклізацій, які вивчені раніше на багатьох інших прикладах. Це знач� но полегшило ідентифікацію ряду заміщених оксазолів 5 та 6 (схема 1). Результати й обговорення. Тестування синтезованих сполук за впливом на тонус ізо� льованих сегментів каротидних артерій кро� ликів виявило вазодилатуючу активність спо� лук 2д, 2е, 3а, 4д, 4е та 5а за їх дією на попе� редньо скорочені фенілефрином судини (табл. 1). Найбільшу активність виявляла сполука 4е. За порівняно низької концентрації (10 мкМ) вона достовірно зменшувала тонус судин до 80,7±1,6 % від рівня базового скорочення фенілефрином (контроль). За концентрації 50 і 100 мкМ сполука 4е знижувала судинний то� нус відповідно на 70,1±1,8 і 58,1±2,9 % порівняно з контролем. Інші сполуки виявляли суттєву активність в концентраціях вище 10 мкМ (табл. 1). Дія всіх активних сполук була оборотною, за винятком сполуки 5а. Тобто після відмивання ізольованих сегментів арте� рій від досліджуваної речовини судинний то� нус відновлювався до вихідних значень (на фоні дії постійної концентрації фенілефрину). Відмивання судин від сполуки 5а вела до част� кового відновлення судинного тонусу, що може пов’язуватися зі значною гідрофобністю цієї сполуки. Тестування впливу сполук на активність протеїнкіназ проводилося шляхом кіназних реакцій in vitro з рекомбінантною СК2 людини. Активність протеїнкіназ у присутності синте� тичних сполук визначалася двома методами — прямою детекцією продукту кіназної ре� акції за допомогою радіоактивної мітки 32р АТФ, а також методом непрямої детекції із за� стосуванням люциферазної реакції для визна� чення залишкової концентрації АТФ у ре� акційній суміші [7, 8]. За результатами тестувань сполуки 4д і 4е специфічно пригнічували протеїнкіназу СК2 людини in vitro (табл. 2, рис. 1), достовірно не впливаючи при цьому на активність деяких інших протеїнкіназ людини. Було перевірено вплив сполук на протеїнкінази людини — Ask1, Jnk3, Rock1, Lck. Жодна з тестованих сполук, включаючи 4д і 4е, не впливала на ак� тивність цих ферментів. Отже, для всього син� тезованого ряду сполук виявлено специфічну активність лише проти кінази СК2. Отримані нами дані свідчать про те, що ви� явлені вазодилатуючі властивості ряду нових сполук можуть обумовлюватися їх дією на протеїнкіназу СК2 кролика. На сьогодні не знайдено жодного специфічного інгібітора СК2 кролика, але існує досить багато високоспеци� фічних інгібіторів СК2 людини. Кіназа СК2 ссавців має надзвичайно консервативну аміно� кислотну послідовність, отже, структура ката� літичного домену ферменту кроликів може бу� ти досить близькою до такої в структурі людського білка. Тому можна припустити, що сполуки — інгібітори СК2 людини — також будуть пригнічувати активність СК2 кроликів. Для підтвердження цього припущення нами додатково вивчено вплив уже описаних в літе� Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5[аміно[1,3[оксазолів 29www.bioorganica.org.ua Схема 1 Синтез нових похідних 5[аміно[1,3[оксазолу N H Cl ClO CN R NH2 COOH N H O OH N O R CN NH2 NH2 COOH N O R CN N H OH O NH2 N H O NNH S PhN O R CN N H O OH N O N S R Br O N H O OH N O R NH2 S NaOH NaOH ( )3 ( )3 1)PhNCS,NaOH 2)HCl 1)H2S, Py 1) , 2)HCl ( )3 ( ) ( )n ( )n 1 2 - 3 4 5 6 ( )n C6H4Me-4 n 4-MeC6H4 2)HCl -, , , , R= Me (1 , 2 - , 4 - ), Ph (1 , 2 - , 3 , , 4 - , 5 , , 6 , ) n= 1 (2 , , 4 , , 6 ), 2 (2 , , 4 , , 6 ), 3 (2 , , 4 , ) О.В. Шабликін та ін. 30 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) Процент від скорочення, викликаного фенілефрином (10 мкМ) Концентрація Сполука Формула 100 мкМ 50 мкМ 10 мкМ 2а N H O OH N O Me CN 97,3±1,8 100±0 100±0 2б N H N O Me CN OH O 100±0 100±0 100±0 2в N H N O Me CN O OH 100±0 100±0 100±0 2г N H O OH N O CN Ph 100±0 100±0 100±0 2д N H N O CN OH O Ph 68,0±4,0* 75,3±2,2* 100±0 2е N H N O CN O OHPh 65,1±7,0* 75,4±2,1* 100±0 3а N H N O CN O OH NH2 Ph 77,6±3,1* 89,2±2,0* 100±0 4а N H O OH N O Me NH2 S 100±0 100±0 100±0 4в N H N O Me NH2 S O OH 98,0±1,0 100±0 100±0 4г N H O OH N O NH2 S Ph 100±0 100±0 100±0 4д N H N O NH2 S OH O Ph 74,4±9,2* 90,3±1,4* 100±0 4е N H N O NH2 S O OHPh 58,1±2,9* 70,1±1,8* 80,7±1,6* 5а N H N O CN O N N S PhPh 70,4±2,9* 75,1±1,8* 100±0 Таблиця 1 Вплив нових сполук на тонус попередньо скорочених фенілефрином (10 мкМ) ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів Примітки. Показники (M±m; n=3) розраховано як процент від прийнятого за 100 % скорочення, ви[ кликаного фенілефрином (10 мкМ). * — значення достовірно відрізняються від контролю (p<0,05). ратурі специфічних інгібіторів СК2 людини (сполуки 7�9, табл. 3 [9, 10]) на тонус артерій кроликів. З’ясувалося, що серед цих інгібіторів сполуки 8 і 9 також викликали суттєву вазоре� лаксацію судин і лише сполука 7 не впливала на судинний тонус. Отримані нами дані in vitro та in vivo (на ізольованих сегментах судин) свідчать, що ва� зорелаксація, викликана досліджуваними спо� луками, може зумовлюватися інгібуванням протеїнкінази СК2. Деякі розбіжності в зна� ченнях інгібіторної активності сполук на про� теїнкіназу СК2 людини in vitro та на величину вазорелаксації каротидних артерій кроликів, ймовірно, обумовлені видовими відмінностя� ми молекулярних структур цього ферменту, що може бути предметом додаткових досліджень. ММоожжллииввиийй ммееххааннііззмм ддііїї ссппооллуукк.. Відомо, що скорочення судин під дією агоністів α1�адрено� рецепторів відбувається внаслідок активації Са2+�мобілізуючої поліфосфоїнозитидної (ПФІ) системи внутрішньоклітинної сигнальної транс� дукції [11]. Початковий (трансмембранний) етап цього сигнального каскаду опосередкова� ний гуанін�нуклеотид�зв’язувальними білка� ми (G�білками), які передають активуючий фосфоліпазу C (ФЛ�C) сигнал від α1�адрено� рецептора. У результаті цього ФЛ�C починає гідролізувати фосфоліпід клітинної мембрани фосфатидилінозитол�4,5�дифосфат (ФІФ2) з утворенням двох продуктів — інозитол�1,4,5� трифосфату (ІФ3) та 1,2�діацилгліцеролу (ДАГ). ІФ3 дифундує через цитоплазму і взаємодіє з ІФ3�рецепторами, що локалізовані на ендо� плазматичному ретикулумі, викликаючи ви� вільнення кальцію. Одночасно з цим ДАГ ак� тивує різні ізоформи протеїнкінази C (ПК�C). Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5[аміно[1,3[оксазолів 31www.bioorganica.org.ua Таблиця 2 Вплив нових сполук на активність протеїнкінази СК2 (активність кінази визначалася методом з люциферазою) Сполука Відносний рівень люмінесценсії за концентрації сполук 25 mkМ Показник відносної зміни активності кінази, % DMSO* 111772 100 2а 77386 144 2б 82952 135 2в 86485 129 2г 106678 105 2д 109060 102 2е 110243 101 3а 94266 119 3б 79386 141 4а 79097 141 4б 110825 101 4в 113388 99 4г 93327 120 4д 192455 58 4е 167740 67 5а 113083 99 5б 67956 164 6а 87467 128 6б 111379 100 Примітка: * — диметилсульфоксид викорис[ тано як негативний контроль. Рис. 1. Залежність відносного рівня люмінесценсії від концентрації сполуки 44ее в реакційній суміші з СК2 після кіназної реакції: А — у звичайних координатах; Б — у логарифмічних координатах. Ви[ значене з графіка ІС50 складає lg0,95=8,9 мкМ (0,95 — значення концентрації сполуки в центрі сиг[ моїдальної кривої в логарифмічних координатах). 0 50000 100000 150000 200000 250000 0 10 20 30 40 , 0 50000 100000 150000 200000 250000 -0,5 0 0,5 1 1,5 2 Lg А Б О.В. Шабликін та ін. 32 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) Результатом цих процесів є мобілізація внут� рішньоклітинного кальцію та скорочення гла� деньком’язових міоцитів судин. Хоча в літера� турі наведено деякі дані про участь СК2 в ре� гуляції тонусу непосмугованих м’язів клітин дихальних шляхів щура [12], на сьогодні ми не знайшли відомостей про досліди, які б безпо� середньо доводили вплив специфічних інгібі� торів СК2 на тонус кровоносних судин ссавців. З огляду на загальновідомі дані про універсаль� ність шляхів сигнальної трансдукції можна припустити, що вазорелаксація під час інгібу� вання СК2 може реалізовуватись опосередко� вано через зміну активності фосфатази PTEN (англ. phosphatase and tensin homolog). Загаль� новідомо, що ця фосфатаза дефосфорилює внут� рішньоклітинний фосфатидилінозитол 3,4,5� трифосфат (ФІФ3), який синтезується фосфа� тидилінозитол 3�кіназою (ФІ3�K) шляхом фо� сфорилювання того ж мембранного фосфолі� піда ФІФ2. Показано, що інгібітори ФІ3�K викликають релаксацію ізольованих і попередньо скороче� них гладеньких м’язів товстої та дванадцяти� палої кишок, аорти щура [13�16]. Такі вазоре� лаксуючі ефекти інгібіторів ФІ3�K можуть бу� ти обумовлені регуляторною роллю ФІФ3 у продукції ІФ3 за участі ФЛ�С у гладень� ком’язових клітинах різних типів [17]. В літе� ратурі описано молекулярні механізми такої регуляції шляхом прямої активації однієї з ізоформ ФЛ�С ПФІ�каскаду (ФЛ�С гамма, ФЛ�Сγ) у процесі зв’язування ФІФ3 із PH� або SH2�доменом ферменту [18, 19] та опосередко� ваної через активацію тирозинкінази Брутона (Btk�кінази) [20]. На ендотеліоцитах аорти бика показано фо� сфорилювання PTEN протеїнкіназою СК2, яке веде до інактивації останньої [21]. Отже, бло� кування в клітинах СК2 має привести до акти� вації PTEN, у результаті чого рівень ФІФ3 зменшиться, що знизить активність ФЛ�Сγ і продукції ІФ3 і ДАГ. Кінцевим ефектом цих ланцюгових реакцій буде зменшення тонусу судин, особливо на фоні стимуляції α1�адрено� рецепторів фенілефрином. Ми також дослідили вплив сполуки 4е на ізольовані каротидні артерії кроликів в інших умовах — за їх попереднього скорочення шля� хом підвищення зовнішньої концентрації іонів К+ (т.зв. К+�контрактура) [22]. За такої стиму� ляції скорочення судин відбувається не за ра� хунок активації ПФІ�каскаду, як за фенілеф� ринової стимуляції, а шляхом активації по� тенціал�чутливих Са2+�каналів міоцитів, що є результатом К+�деполяризації їх біомембран. Отримані в цьому експерименті дані також свідчать на користь зазначеного вище ме� ханізму дії за участі PTEN, оскільки в цьому разі сполука 4е майже не впливає на тонус су� дин, попередньо активованих підвищенням концентрації К+ в омиваючому судини розчині Кребса (табл. 4). Незначні вазодилатуючі ефекти сполуки 4е на судини, скорочені шля� Таблиця 3 Дія інгібіторів СК2 людини на тонус ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів Процент від скорочення, викликаного фенілефрином (10 мкМ) Концентрація Сполука Формула 100 мкМ 50 мкМ 10 мкМ 7 N O O OH O I I I I 95,4±2,8 100±0 100±0 8 NCl Cl O OH O 26,7±2,8* 56,1±2,8* 100±0 9 N O OH O 69,1±3,4* 72,7±2,3* 90.5±1.2* хом однієї К+�контрактури (табл. 4), можуть зумовлюватися незначною базовою активніс� тю ПФІ�каскаду в цих судинах. Вазорелакса� торні властивості сполуки 4е суттєво віднов� лювалися після додаткового скорочення судин фенілефрином на фоні К+�контрактури. Отри� мані нами дані свідчать про те, що вплив спо� луки 4е на тонус судин опосередкований дією цієї сполуки на ПФІ Са2+�мобілізуючу систему внутрішньоклітинної сигнальної трансдук� ції. Висновки. Серед синтезованих нами нових речовин сполуки 4д та 4е ідентифіковані як специфічні інгібітори протеїнкінази СК2 лю� дини. Вони також викликають релаксацію по� передньо скорочених фенілефрином каротид� них артерій кроликів. Найбільшу вазодилату� ючу активність серед досліджуваних речовин виявила N�(4�тіокарбамоїл�2�феніл�1,3�окса� зол�5�іл)�γ�аміномасляна кислота 4е в діапа� зоні концентрацій 10÷100 мкМ. За попередньо� го скорочення судин шляхом К+�контрактури сполука 4е суттєво не впливала на тонус судин і відновлювала свої вазодилатуючі властивості в судинах, додатково скорочених фенілефри� ном (на фоні К+�контрактури). Оскільки аго� ніст α1�адренорецепторів фенілефрин викли� кає скорочення судин через ПФІ Са2+�мобілі� зуючий каскад сигнальної трансдукції, а К+� контрактура — через активацію потенціал� чутливих Са2+�каналів, вазодилатуючі власти� вості сполуки 4е можуть бути опосередковані функціональним антагонізмом із ПФІ Са2+�мо� білізуючим каскадом сигнальної трансдукції, активність якого знижується у процесі інгібу� вання протеїнкінази СК2. Експериментальна частина. ББііооллооггііччннаа ччаа[[ ссттииннаа.. Вплив сполук на активність протеїнкі� наз досліджували методом ATP consumption із люциферазою та класичним методом прямої детекції продуктів кіназної реакції з радіоак� тивним субстратом р32 АТФ [7, 8]. Вазоактивні властивості синтезованих нами нових похід� них 5�аміно�1,3�оксазолу досліджували на ка� ротидних артеріях кроликів, як описано рані� ше [23]. Кільцеві сегменти каротидних артерій кроликів діаметром 2,5 мм і довжиною 2 мм фіксували ізометрично в камері з фізіологіч� ним розчином Кребса між сталевим стаціонар� ним гачком та ізометричним перетворювачем, з’єднаним із самописцем (TZ 213S Laboratorni pristroje, Чехія). У подальшому експериментальну камеру із судинами за допомогою перистальтичного на� сосу перфузували за 37 °С фізіологічним роз� чином Кребса, який містив (у мМ): NaCl — 133; KCl — 4,7; CaCl2 — 2,5; MgCl2 — 1,2; NaHCO3 — 10; NaH2PO4 — 1,38; глюкозу — 7,8; hepes — 10 (pH 7,4). Оскільки тонус судин in vivo регу� люється нейроендокринною системою та в ізо� льованих сегментах судин, його базальний рівень наближається до нульового значення, ізольовані сегменти судин попередньо скоро� чували агоністом α1�адренорецепторів феніле� фрином. У серії експериментів сегменти судин також скорочували шляхом К+�деполяризації біомембран гладеньком’язових міоцитів, для чого в омиваючому ізольовані судини розчині Кребса збільшували концентрацію К+ до 30 мМ, додаючи відповідну кількість KCl, як описано в літературі [22]. Досліджувані сполуки вносили в розчин Кребса, який перфузує судинний сегмент. Після досягнення максимальної зміни судин� ного тонусу під дією досліджуваної речовини та стабілізації цієї зміни на рівні плато ізольо� ваний сегмент відмивали від сполуки розчи� ном Кребса. Відмивання вело до відновлення вихідного рівня судинного тонусу. ХХііммііччннаа ччаассттииннаа.. ІЧ�спектри речовин за� писували на спектрометрі «Specord M�80» у KBr. Спектри ЯМР 1Н отримували на приладі «VXR�300» (300 МГц) у ДMCO�d6, внутрішній стандарт — ТМС. Хід реакцій і чистоту синте� Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5[аміно[1,3[оксазолів 33www.bioorganica.org.ua Таблиця 4 Вплив сполуки 44ее на тонус попередньо скорочених гіперкалієвим (30 мM) розчином Кребса ізольованих сегментів каротидних артерій кроликів за додаткової стимуляції скорочення судин фенілефрином (10 мкМ) (А) та без неї (Б) Процент від рівня скорочення на зазначену стимуляцію Концентрація (4е) Умови досліду 100 мкМ 50 мкМ 10 мкМ А 60,2±3,9* 70,4±2,4* 82,1±1,9* Б 84,3±1,7* 100±0 100±0 Примітки. Показники (M±m; n=3) розраховано як процент від контрольного скорочення, при[ йнятого за 100 %. * — значення достовірно від[ різняються від контролю (p<0,05). зованих сполук контролювали методом ТШХ на пластинах «Мerck 60 F254». ССииннттеезз NN[[ззааммііщщеенниихх ааммііннооккииссллоотт 22аа[[ее.. До 20 мл 50%�го водно�етанольного розчину 0,033 моля гідрооксиду натрію додавали 0,033 моля відповідної амінокислоти та 0,01 моля дихлороакрилонітрилу 1. Реакційну суміш перемішували 24 год за 20�25 °С, роз� чинник видаляли у вакуумі до половини об’єму, підкислювали соляною кислотою до рН~4�5, осад відфільтровували, сполуки 2а�е очищали переосадженням соляною кислотою з водного розчину гідроксиду натрію. N[(2[Метил[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)глі[ цин (22аа). Вихід 45 %. Тпл 167�168 °С. ІЧ, ν, см�1: 2220 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 3,91 (д., 2Н, СН2, J=6,1 Hz), 8,20 (т, 1Н, NH, J=6,1 Hz), 12,67 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 23,13. C7H7N3O3. Обчис� лено, %: N 23,20. N[(2[Метил[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)[β[ аланін (22бб). Вихід 70 %. Тпл 136�137 °С. ІЧ, ν, см�1: 2210 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,51 (т, 2Н, СН2), 3,43 (м, 2Н, СН2), 7,95 (ш.т, 1Н, NH), 12,19 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 21,42. C8H9N3O3. Обчис� лено, %: N 21,53. N[(2[Метил[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)[γ[ аміномасляна кислота (22вв). Вихід 75 %. Тпл 109� 110 °С. ІЧ, ν, см�1: 2210 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,78 (м, 2Н, СН2), 2,24 (т, 2Н, СН2), 2,75 (м, 2Н, СН2), 7,93 (т, 1Н, NH), 11,98 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 20,01. C9H11N3O3. Обчислено, %: N 20,09. N[(2[Феніл[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)глі[ цин (22гг). Вихід 55 %. Тпл 184�185 °С. ІЧ, ν, см�1: 2220 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 4,07 (д, 2Н, СН2, J=6,0 Hz), 7,40�7,95 (м, 5Н, С6Н5), 8,65 (т, 1Н, NH, J=6,0 Hz), 12,93 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 17,18. C12H9N3O3. Обчислено, %: N 17,28. N[(2[Феніл[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)[β[ аланін (22дд). Вихід 78 %. Тпл 166�167 °С. ІЧ, ν, см�1: 2215 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,56 (т, 2Н, СН2), 3,55 (м, 2Н, СН2), 7,45�7,90 (м, 5Н, С6Н5), 8,65 (ш.т, 1Н, NH), 12,29 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 16,36. C13H11N3O3. Обчислено, %: N 16,33. N[(2[Феніл[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)[γ[ аміномасляна кислота (22ее). Вихід 83 %. Тпл 118�119 °С. ІЧ, ν, см�1: 2220 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,85 (м, 2Н, СН2), 2,33 (т, 2Н, СН2), 3,39 (м, 2Н, СН2), 7,40�7,85 (м, 5Н, С6Н5), 8,37 (т, 1Н, NH, J=6,3 Hz), 12,03 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 15,53. C14H13N3O3. Обчислено, %: N 15,49. ССииннттеезз NN[[ззааммііщщеенниихх ооррннііттиинніівв 33аа,,бб.. До 20 мл 50%�го водно�етанольного розчину 0,03 моля гідрооксиду натрію додавали 0,01 моля гідрохлориду орнітину та 0,01 моля дихлороакрилонітрилу 1. Реакційну суміш пе� ремішували за 20�25 °С 48 год, осад відфільт� ровували, промивали водою, сполуки 3а,б очи� щали кристалізацією з водного етанолу. N5[(2[Феніл[4[ціано[1,3[оксазол[5[іл)ор[ нітин (33аа). Вихід 67 %. Тпл 260�261 °С. ІЧ, ν, см�1: 2210 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,57�1,95 (м, 4Н, 2СН2), 3,27 (м, 1Н, СН), 3,35 (м, 2Н, СН2), 7,45� 7,90 (м, 5Н, С6Н5), NH (в обміні). Знайдено, %: N 18,53. C16H18N4O3. Обчислено, %: N 18,66. N5[(2[(4[Толуїл)[4[ціано[1,3[оксазол[5[ іл)орнітин (33бб). Вихід 55 %. Тпл 255�256 °С. ІЧ, ν, см�1: 2215 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,50�2,01 (м, 4Н, 2СН2), 2,34 (с, 3Н, СН3), 3,24 (м, 1Н, СН), 3,36 (м, 2Н, СН2), 3,92 (м, 1Н, СН), 7,45�7,90 (м, 4Н, С6Н4), NH (в обміні). Знайдено, %: N 17,88. C17H20N4O3. Обчислено, %: N 17,82. ССииннттеезз NN[[ззааммііщщеенниихх ааммііннооккииссллоотт 44аа[[ее.. У розчин 0,01 моля сполук 2а�е в 20 мл піридину пропускали сірководень до насичення, реакцій� ну суміш залишали на 24 год при 20�25 °С, упа� рювали у вакуумі, підкислювали соляною кис� лотою до рН~6. Осад відфільтровували, сполуки 4а�е очищали переосадженням соляною кисло� тою з водного розчину гідроксиду натрію. N[(2[Метил[4[тіокарбамоїл[1,3[оксазол[ 5[іл)гліцин (44аа). Вихід 19 %. Тпл 242�243 °С; ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 4,11 (д., 2Н, CH2, J=6,1 Hz), 8,25 (с, 1Н, NH), 8,53 (с, 1Н, NH), 8,66 (т, 1Н, NH, J=6,1 Hz), 12,94 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 19,45; S 14,86. C7H9N3O3S. Обчислено, %: N 19,52; S 14,90. N[(2[Метил[4[тіокарбамоїл[1,3[оксазол[ 5[іл)[β[аланін (44бб). Вихід 15 %. Тпл 216�217 °С; ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,45 (т, 2Н, СН2), 3,46 (м, 2Н, СН2), 8,15 (с, 1Н, NH), 8,43 (с, 1Н, NH), 8,57 (ш.т, 1Н, NH), 12,10 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 18,37; S 14,05. C8H11N3O3S. Обчислено, %: N 18,33; S 13,99. N[(2[Метил[4[тіокарбамоїл[1,3[оксазол[ 5[іл)[γ[аміномасляна кислота (44вв). Вихід 46 %. Тпл 203�204 °С; ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,79 (м, 2Н, СН2), 2,29 (т, 2Н, СН2), 3,37 (м, 2Н, СН2), 8,07 (с, 1Н, NH), 8,48 (с, 1Н, NH), 8,62 (т, 1Н, NH), 12,09 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 17,32; S 13,11. C9H13N3O3S. Обчислено, %: N 17,27; S 13,18. О.В. Шабликін та ін. 34 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) N[(4[Тіокарбамоїл[2[феніл[1,3[оксазол[5[ іл)гліцин (44гг). Вихід 75 %. Тпл 185�186 °С; ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 4,28 (д., 2Н, J=6,1 Hz), 7,40�7,90 (м, 5Н, С6Н5), 8,20 (с, 1Н, NH), 8,65 (с, 1Н, NH), 8,84 (т, 1Н, NH, J=6,1 Hz), 12,20 (ш.с, 1Н, ОН). Знай� дено, %: N 15,03; S 11,64. C12H11N3O3S. Обчисле� но, %: N 15,15; S 11,56. N[(4[Тіокарбамоїл[2[феніл[1,3[оксазол[5[ іл)[β[аланін (44дд). Вихід 80 %. Тпл 182�183 °С; ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,64 (т, 2Н, СН2), 3,75 (м, 2Н, СН2), 7,45�8,05 (м, 5Н, С6Н5), 8,13 (с, 1Н, NH), 8,58 (с, 1Н, NH), 8,87 (ш.т, 1Н, NH), 12,31 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 14,29; S 11,13. C13H13N3O3S. Обчислено, %: N 14,42; S 11,01. N[(4[Тіокарбамоїл[2[феніл[1,3[оксазол[5[ іл)[γ[аміномасляна кислота (44ее). Вихід 80 %. Тпл 176�177 °С; ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,91 (м, 2Н, СН2), 2,35 (т, 2Н, СН2), 3,56 (м, 2Н, СН2), 7,35�7,95 (м, 5Н, С6Н5), 8,13 (с, 1Н, NH), 8,66 (с, 1Н, NH), 8,77 (ш.т, 1Н, NH), 12,08 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 13,57; S 10,59. C14H15N3O3S. Обчислено, %: N 13,76; S 10,50. ССииннттеезз ттііооггііддааннттооїїннооввиихх ппооххіідднниихх 55аа,,бб.. До розчину 0,01 моля гідроксиду натрію в 20 мл води додавали 0,01 моля однієї із сполук 3а,б. Суміш залишали на 5 хв до повного роз� чинення, охолоджували до 5 °С і додавали роз� чин 0,01 моля фенілізотіоціанату в 10 мл аце� тону. Суміш перемішували 4 год, додавали 0,1 моля концентрованої соляної кислоти та кип’ятили 20 хв, осад відфільтровували, про� мивали водою. Сполуки 5а,б очищали крис� талізацією з водного етанолу. 5[{[3[(5[Оксо[1[феніл[2[тіоксоімідазолі[ дин[4[іл)пропіл]аміно}[2[феніл[1,3[оксазол[ 4[карбонітрил (55аа). Вихід 56 %. Тпл 171�172 °С. ІЧ, ν, см�1: 2205 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,67�2,06 (м, 4Н, 2СН2), 3,43 (м, 2Н, СН2), 4,43 (м, 1Н, СН), 7,37�7,94 (м, 10Н, 2С6Н5), 8,47 (ш.т, 1Н, NH), 10,56 (с, 1Н, NH). Знайдено, %: N 16,43; S 7,21. C23H21N5O2S. Обчислено, %: N 16,77; S 7,43. 5[{[3[(5[Оксо[1[феніл[2[тіоксоіміда[ золідін[4[іл)пропіл]аміно}[2[(4[толуїл)[1,3[ оксазол[4[карбонітрил (55бб). Вихід 43 %. Тпл 166�167 °С. ІЧ, ν, см�1: 2210 (С/N). ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,54�2,01 (м, 4Н, 2СН2), 2,27 (с, 3Н, СН3), 3,43 (м, 2Н, СН2), 4,47 (м, 1Н, СН), 7,37�7,94 (м, 9Н, С6Н5, С6Н4), 8,56 (ш.т, 1Н, NH), 10,60 (с, 1Н, NH). Знайдено, %: N 16,66; S 7,21. C24H23N5O2S. Обчислено, %: N 16,23; S 7,43. ССииннттеезз NN[[ззааммііщщеенниихх ааммііннооккииссллоотт 66аа,,бб.. До суспензії 0,01 моля однієї зі сполук 4а,б у 20 мл етанолу додавали 0,01 моля 2�бром�1�(n�то� ліл)етанолу. Суміш кип’ятили на водяній бані 4 год, охолоджували, осад відфільтровували, промивали гарячою водою. Сполуки 6а,б очи� щали кристалізацією з етанолу. N[{4[[4[(4[Толуїл)[1,3[тіазол[2[іл][2[ феніл[1,3[оксазол[5[іл}гліцин (66аа). Вихід 57 %. Тпл 219�220 °С. ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,37 (с, 3Н, СН3), 4,11 (ш.с, 2Н, СН2), 7,21�8,00 (м, 4Н, С6Н4), 7,38� 7,90 (м, 5Н, С6Н5), 7,48 (с, 1Н, NH), 7,68 (с, 1Н, CНтіаз), 12,33 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 10,54; S 8,07. C21H17N3O3S. Обчислено, %: N 10,73; S 8,19. N[{4[[4[(4[Толуїл)[1,3[тіазол[2[іл][2[ феніл[1,3[оксазол[5[іл}[β[аланін (66бб). Вихід 66 %. Тпл 188�189 °С. ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,38 (с, 3Н, СН3), 2,79 (м, 2Н, СН2), 3,80 (м, 2Н, СН2), 7,21� 7,95 (м, 4Н, С6Н4), 7,25 (с, 1Н, NH), 7,41�7,95 (м, 5Н, С6Н5), 7,65 (с, 1Н, CНтіаз), 12,38 (ш.с, 1Н, ОН). Знайдено, %: N 10,21; S 7,69. C22H19N3O3S. Об� числено, %: N 10,36; S 7,91. Роботу виконано за фінансової підтримки Українського науково�технологічного центру (УНТЦ), проект 3017(R). Надійшла в редакцію 03.03.2008 р. Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5[аміно[1,3[оксазолів 35www.bioorganica.org.ua Search for specific protein kinase СК2 inhibitors and vasoactive compounds among 5�amino�1,3�oxazoles derivatives O.V. Shablykin1, O.P. Kucharenko2, I.N. Iakovenko1, S.M. Yarmoluk2, V.S. Brovarets1 1 Institute of Bioorganic and Petroleum Chemistry, NAS of Ukraine 1 Murmanska Str., Kyiv, 02660, Ukraine 2 Institute of Molecular Biology and Genetics, NAS of Ukraine 150 Zabolotny Str., Kyiv, 03143, Ukraine Summary. Under treatment of 2�acylamino�3,3�dichloroacrylonitriles with glycine, β�alanine, γ�amino acid and ornitine the new N�substituted aminooxazoles were obtained. The new chemical compounds were screened for the pos� 1. Matsunaga S., Fusetani N. Absolute stereoche� mistry of the CalyculinS potent inhibitors of Protein Phosphotases 1 and 2A // Tetrahedron Lett. — 1991. — Vol. 32, No. 40. — P. 5605�5606. 2. Searle Ph.A., Molinski T.F. Phorboxazoles A and B: potent cytostatic macrolides from Marine Sponge Phor� bas Sp. // J. Amer. Chem. Soc. — 1995. — Vol. 117, No. 31. — P. 8126�8131. 3. Драч Б.С., Броварец В.С., Смолий О.Б. Ацилами� нозамещенные винилфосфониевые соли в синтезах производных азотистых гетероциклов // Журн. общ. химии. — 2002. — Т. 72, № 11. — С. 1764�1790. 4. Драч Б.С., Броварец В.С., Смолий О.Б., Зябрев В.С. Новые достижения в химии функциональных произ� водных оксазола // Труды Второй международной конференции «Химия и биологическая активность кислород� и серусодержащих гетероциклов». — Мос� ква, 2003. — 1. — С. 58�73. 5. Negwer M. Organic�chemical drugs and their sy� nonyms (an international survey), 7th revised and enlar� ged edition. — Berlin: Acad. Verl., 1994. — Vol. 1, No. 4. — P. 4284. 6. Драч Б.С., Миськевич Г.Н. Реакции α�бензамидо� и α�фенилсульфамидо�β,β�дихлоракрилонитрилов с нуклеофилами // Журн. орг. химии. — 1977. — Т. 13, № 7. — С. 1398�1404. 7. Lundin A. Applications of Firefly Luciferase. In: Luminescent Assays: Perspectives in Endocrinology and Clinical Chemistry, edited by M. Serio and M. Pazzagli, Raven Press New York, 1982. 8. Tamaoki T. Use and specificity of staurosporine, UCN�01, and calphostin C as protein kinase inhibitors // Methods in Enzymology. — 1991. — Vol. 201. — P. 340�347. 9. Golub A.G., Yakovenko O.Ya., Prykhod’ko A.O., Lukashov S.S., Bdzhola V.G., Yarmoluk S.M. Evaluation of 4,5,6,7�tetrahalogeno�1H�isoindole�1,3(2H)�diones as inhibitors of human protein kinase CK2 // Biochimica et Biophysica Acta. — 2008. — 1784. — P. 143�149. 10. Golub A.G., Yakovenko O.Ya., Bdzhola V.G., Sapelkin V.M., Zien P., Yarmoluk S.M. Evaluation of 3� carboxy�4(1H)�quinolones as inhibitors of human pro� tein kinase CK2 // J. Med. Chem. — 2006. — Vol. 49. — P. 6443�6450. 11. Кухарь В.П., Луйк А.И., Могилевич С.Е., Рад[ ченко И.В., Кибирев В.К., Скрыма Р.Н., Сорочинс[ кий А.Е., Галушко С.В., Корнилов А.М., Лебедь О.И. Химия биорегуляторных процессов. — К.: Наук. дум� ка, 1991. — 477 с. 12. Tolloczko B., Turkewitsch P., Al[Chalabi M., Mar[ tin J.G. LY�294002 [2�(4�morpholinyl)�8�phenyl�4H�1� benzopyran�4�one] affects calcium signaling in airway smooth nuscle cells independently of phosphoinositide 3� kinase inhibition // J. Pharmacol. Experim. Ther. — 2004. — 311. — P. 787�793. 13. Ibitayo A.I., Tsunoda Y., Nozu F., Owyang C., Bitar K.N. Src kinase and PI3�kinase as a transduction pathway in ceramide�induced contraction of colonic smooth muscle // Am. J. Physiol. — 1998. — 275. — P. G705�G711. 14. Kawabata A., Kuroda R., Kuroki N., Nishikawa H., Kawai K., Araki H. Characterization of the protease� activated receptor�1�mediated contraction and rela� xation in the rat duodenal smooth muscle // Life Sci. — 2000. — 67. — P. 2521�2530. 15. Yang Z., Wang J., Altura B.T., Altura B.M. Extracellular magnesium deficiency induces contraction of arterial muscle: role of PI3�kinases and MAPK signal� ing pathways // Pflugers Arch. — 2000. — 439. — P. 240�247. 16. Northcott C.A., Poy M.N., Najjar S.M., Watts S.W. Phosphoinositide 3�kinase mediates enhanced sponta� neous and agonist�induced contraction in aorta of deoxycorticosterone acetate�salt hypertensive rats // Circ. Res. — 2002. — 91. — P. 360�369. 17. Scharenberg A.M., Kinet J.P. PtdIns�3,4,5�P3: a regulatory nexus between tyrosine kinases and sus� tained calcium signals // Cell. — 1998. — 94. — P. 5�8. 18. Falasca M., Logan S.K., Lehto V.P., Baccante G., Lemmon M.A., Schlessinger J. Activation of phospholi� pase C gamma by PI3�kinase�induced PH domain� mediated membrane targeting // EMBO J. — 1998. — 17. — P. 414�422. 19. Rameh L.E., Rhee S.G., Spokes K., Kazlauskas A., Cantley L.C., Cantley L.G. Phosphoinositide 3�kinase re� gulates phospholipase C gamma�mediated calcium sig� naling // J. Biol. Chem. — 1998. — 273. — P. 23750� 23757. 20. Li Z., Wahl M.I., Eguinoa A., Stephens L.R., Hawkins P.T., Witte O.N. Phosphatidylinositol 3�kinase� gamma activates Bruton’s tyrosine kinase in concert with Src family kinases // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1997. — 94. — P. 13820�13825. 21. Hoshino Y., Nishimura K., Sumpio B.E. Phospha� tase PTEN is inactivated in bovine aortic endothelial cells exposed to cyclic strain // J. Cell. Biochem. — 2007. — 100. — P. 515�526. 22. Шуба М.Ф., Кочемасова Н.Г. Физиология сосу� дистых гладких мышц. — Киев: Наук. думка, 1988. — 252 с. 23. Яковенко І.Н., Сливчук С.Р., Броварець В.С. Дослідження вазоактивних властивостей нових піри� динових та піримідинових основ та їх конденсованих аналогів // Журнал орг. та фарм. хімії. — 2007. — Т. 5, № 3. — С. 74�77. О.В. Шабликін та ін. 36 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) Перелік літератури sible influence on the tonus of isolated rabbit carotid arteries as well as for inhibitory activity against some human pro� tein kinases. Some compounds revealed vessels relaxation activity on the phenylephrine�preconstricted rabbit carotids. Due to the maximal vasodilatation activity of compound 4е, the mechanism of its influence on vessels was fur� ther investigated. It was shown that 4е did not change the level of vessel constriction caused due to prior К+�depolar� ization of smooth myocyte biomembranes at increasing К+ concentration in solution. This was opposite to that observed with vasodilatate caused due to prior vessel constriction with phenylephrine. Nevertheless the relaxation effect of 4е on phenylephrine�constricted vessels was observed even on the background of high К+ constriction. The vasodilatator properties of 4e and closely related compounds among investigated 5�amino�1,3�oxazole derivatives, highly correlat� ed with its specific inhibitor activity against human protein kinase СК2. Protein kinase CK2 participates in the regula� tion of intracellular transduction signalling involving phosphoinositide triphosphates (PIP3) and Ca2+ release. The pos� sible role of CK2 inhibition in the vasodilatation effect of 4e is discussed. Keywords: amino acid, 5�amino�1,3�oxazole, blood vessels, vasodilatators, protein kinase CK2.

Пошук специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 і вазоактивних сполук серед похідних 5-аміно-1,3-оксазолів

Institution

Ähnliche Einträge