Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)

21 листопада 2014 р. виповнюється 80 років від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі бронетанкобудування, начальника Харківського конструкторського бюро ім. О.О. Морозова (1990—2011 рр.), Генерального конструктора зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем України,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2014
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Subjects:	Люди науки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73277
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 11. — С. 77-84. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859499934296834048
citation_txt	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 11. — С. 77-84. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	21 листопада 2014 р. виповнюється 80 років від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі бронетанкобудування, начальника Харківського конструкторського бюро ім. О.О. Морозова (1990—2011 рр.), Генерального конструктора зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем України, генерал-лейтенанта, Героя України, лауреата Ленінської премії, двічі лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, професора, доктора технічних наук, члена-кореспондента НАН України Михайла Дем’яновича Борисюка.
first_indexed	2025-11-25T03:49:41Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 77 ОПЛОТ УКРАЇНСЬКОГО БРОНЕТАНКОБУДУВАННЯ До 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка 21 листопада 2014 р. виповнюється 80 років від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі бронетанкобудування, начальника Харківського конструкторського бюро ім. О.О. Морозова (1990—2011 рр.), Генерального конструктора зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем України, генерал-лейтенанта, Героя України, лауреата Ленінської премії, двічі лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, професора, доктора технічних наук, члена-кореспондента НАН України Михайла Дем’яновича Борисюка. Михайло Дем’янович Борисюк — видатний конструктор броне- танкової техніки, його ім’я стало справжнім символом вітчиз- няної оборонної промисловості. Завдяки роботам М.Д. Бори- сюка Україна має сьогодні сучасний танк «Оплот» і бронетран- спортер БТР-4. Очоливши в 1990 р. Харківське конструкторське бюро з ма- шинобудування ім. О.О. Морозова, М.Д. Борисюк не лише зу- мів зберегти все найкраще, що було створено колективом КБ, а й значною мірою збагатив традиції, закладені ще М.І. Кошкі- ним, О.О. Морозовим, М.О. Шоміним, зробив вагомий внесок у розвиток українського бронетанкобудування. Під керівництвом Михайла Дем’яновича Харківське КБ ім. О.О. Морозова з бро- нетанковою технікою власного розроблення вийшло на міжна- родну арену, привернувши до себе велику увагу. Україну було визнано одним із лідерів танкобудування у світі. За безпосеред- ньою участю М.Д. Борисюка у 90-х роках минулого століття в Україні було організовано танкобудівну галузь із замкненим циклом виробництва бронетанкових комплектувальних систем і вузлів, що дало змогу створити конкурентоспроможний ві- тчизняний танк «Оплот», а згодом і новий український броне- транспортер БТР-4 із сучасною компоновкою. Характеристики цих бойових машин не поступаються найкращим зарубіжним аналогам, а за деякими позиціями і перевершують їх. Михайло Дем’янович Борисюк — видатний конструктор бронетанко- вої техніки ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ 78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 ЛЮДИ НАУКИ М.Д. Борисюк заснував в Україні наукову школу зі створення сучасного бронетанково- го та артилерійського озброєння. Під його на- уковим керівництвом розроблено системи на- ведення та керування вогнем з високою ефек- тивністю ураження супротивника; науково об- ґрунтовані силові пристрої, що забезпечують рух танків у пустелі з високим вмістом пилу в повітрі за температури довкілля до 55 °С без обмежень руху за швидкісними характерис- тиками та навантаженням. Крім того, вперше запропоновано комплексний підхід до оціню- вання рівня технічної досконалості і конку- рентоспроможності зразків бронетанкового та артилерійського озброєння; розроблено те- орію концептуального проектування об’єктів бронетехніки на основі комплексних показ- ників захищеності, озброєння, рухомості та керованості; розвинено підхід до визначення напряму модернізації і концептуального про- ектування зразків озброєння. М.Д. Борисюк є автором новітніх тренажерних комплексів для навчання членів екіпажу броньованої техніки, в основу яких покладено математичні моделі танка і БМП. * * * Народився Михайло Дем’янович у 1934 р. у селі Харліївка Корсаківського району Орлов- ської області Росії в селянській родині укра- їнських переселенців. З раннього дитинства хлопець цікавився технікою, умів і хотів учи- тися, пізнавати щось нове. Тому, закінчивши 7 класів школи, він, незважаючи на незгоду бать- ків, вирішив покинути рідне село і вступив до технікуму механізації та електрифікації сіль- ського господарства у місті Задонську. Після технікуму, вже добре знаючись на тракторах і комбайнах, Михайло був зачарований післяво- єнною романтикою танкового могуття країни і в 1953 р. подав документи до Саратовського танко-технічного училища. Це був доленосний вибір, оскільки, починаючи з цього моменту, всі наступні більш як 60 років його життя були нерозривно пов’язані з бронетехнікою. У 1956—1959 рр. Михайло Дем’янович слу- жив заступником командира з технічної час- тини спочатку роти, а потім і батальйону в 95-му танковому полку 9-ї танкової дивізії 1-ї Гвардійської танкової армії Групи радянських військ у Німеччині, після чого М.Д. Борисюк став слухачем інженерно-танкового факульте- ту Військової академії бронетанкових військ (Москва). У 1964 р. після закінчення Академії за спеціальністю «Електроніка і автоматика танків» капітана Борисюка було направлено у військове представництво челябінського за- воду ВО «Електромашина», який серійно ви- робляв танкові системи, автоматичні блоки та інше електрообладнання. Пізніше Михайло Дем’янович часто згадував, що 10 років у вій- ськовому представництві якнайкраще підготу- вали його до посади головного конструктора. На початку 1974 р. керівництво СРСР ухва- лило рішення про створення спеціального КБ «Ротор». Перед новою організацією постало доволі непросте завдання — поєднати розро- блення усього нового та адаптацію вже наяв- ного електрообладнання з проектуванням і ви- робництвом зразків бронетехніки. Фактично у Челябінську потрібно було започаткувати нову конструкторську школу з розроблення електрообладнання. Очолити це багатопро- фільне КБ мав би фахівець з танкової електро- ніки та автоматики з досвідом керівної роботи, який добре знався б на бронетехніці й розумів Капітан М. Борисюк — слухач Військо- вої академії бронетанкових військ ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 79 ЛЮДИ НАУКИ вимоги до неї в бойових умовах. І таку люди- ну було знайдено. У вересні 1974 р. інженера- підполковника Борисюка призначили началь- ником і головним конструктором СКБ «Ро- тор». У цей час оборонна промисловість Радян- ського Союзу працювала на повну силу, актив- но створювалися нові бронемашини, такі як танк Т-64, САУ «МСТА», ракетні комплекси «Бук» та ін., і всім їм були потрібні сучасні ав- томатичні системи. СКБ під керівництвом Михайла Дем’яновича зосередило свої зусил- ля на розробленні силового електрообладнан- ня, пуско-регулювальної апаратури, механіз- мів заряджання, систем нічного бачення. Комп лексна захищеність бронетехніки забез- печувалася швидкодійною автоматичною сис- темою пожежогасіння, в якій уперше було за- стосовано оптичні датчики; системою вибухо- поглинання; складними радіотехнічними і оптико-електронними системами активного захисту типу «Дощ», спрямованими на зни- щення ще на підході протитанкових засобів су- противника. Система оптико-електронного за- хисту «Штора» була першим серійним виро- бом на мікропроцесорній базі. Активна конструкторська і керівна робота не завадила Михайлу Дем’яновичу в 1976 р. у Військової академії бронетанкових військ успішно захистити кандидатську дисертацію «Випробування та оптимізація якості електро- обладнання об’єктів броньованої техніки». Ще один важливий спектр розробок СКБ «Ротор» під керівництвом М.Д. Борисюка у середині 80-х років був пов’язаний зі створен- ням інформаційних систем керування рухом, здатних збирати всі необхідні дані про робо- ту основних вузлів бронемашини і виводити їх у вигляді підказок для оператора. Це цілий комплекс електрообладнання, своєрідний бор- товий комп’ютер, зв’язаний з блоками керу- вання. Крім того, з 1986 р. колектив КБ на чолі з М.Д. Борисюком почав розробляти системи керування вогнем. Одна з них — «Сапфір» — була призначена для танка Т-72 і контролю- вала, наприклад, завантаження боєкомплекту, механізм заряджання, роботу стабілізаторів гармати і башти. Ідеологія таких систем по- вною мірою відповідає нинішній концепції су- часного «інтелектуального» танка. У 1990 р. М.Д. Борисюка було удостоєно Ле- нінської премії за створення системи комплек- су автоматики для 152-міліметрової самохідної артилерійської установки «МСТА». Річ у тому, що заряджання снарядів для гармати такого калібру — надзвичайно важка і небезпечна опе- рація, а розроблена система давала змогу забез- печити весь процес заряджання в автоматично- му режимі, в тому числі подавання снарядів у різний спосіб: з машини, землі тощо. * * * Того ж 1990 р. розпочався новий період у надзвичайно насиченому житті Михайла Дем’яновича. Після 16 років керівництва СКБ «Ротор» М.Д. Борисюка було призначено на- чальником і Генеральним конструктором од- ного з найбільших профільних КБ Радянсько- го Союзу — Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова. Останнє десятиліття існування СРСР було для танкобудівників дуже непростим періодом. Велика, але виснажена непосильною гонкою озброєнь економіка країни не могла вже до- зволити собі утримувати одразу три танкобу- дівні школи: ленінградську, уральську (Омськ і Нижній Тагіл) та харківську. На озброєнні перебувало відповідно аж три основні бойові Генеральний конструктор з бронетанкобудування України М.Д. Борисюк 80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 ЛЮДИ НАУКИ танки: Т-80, Т-72 і Т-80УД. Отже, перед радян- ським керівництвом гостро постала проблема уніфікації танкового парку, комплектувальних вузлів і агрегатів. Для розроблення єдиного на- дійного, простого в експлуатації нового танка з найвищими тактико-технічними характерис- тиками потрібна була людина з великим кон- структорським досвідом, не пов’язана кулуар- ними інтересами з жодним із конкуруючих між собою КБ, яка б мала глибинне бачення про- блеми і системне мислення вченого-практика. Усім цим критеріям якнайкраще відповідала кандидатура М.Д. Борисюка. Славетна історія Харківського КБ ім. О.О. Мо- розова розпочалася в 1927 р. Саме тут Михайло Кошкін працював над епохальною машиною Т-34, яка стала наймасовішим танком Другої світової війни. Саме тут Олександр Морозов розробив не менш могутній символ Радянської Армії — танк Т-64. У 1985 р. у серійне вироб- ництво було запущено танк Т-80УД, який, не- зважаючи на назву, досить сильно відрізнявся від Т-80. Початок роботи над проектом нового пер- спективного танка виявився непростим і для КБ, і для його керівника. Розпад СРСР зруй- нував багато планів і намірів, випуск Т-80УД на харківському заводі імені Малишева було припинено (до 1992 р. виробили лише кіль- ка сотень машин цього типу), а прийняття на озброєння нового зразка видавалося примар- ним. Новостворені Збройні Сили України, з одного боку, не мали коштів для закупівлі нової техніки, а з іншого — були перенасичені броне- технікою 70-х років, тобто добре налагоджене серійне виробництво залишилося без замовни- ка. У такій ситуації розраховувати на виживан- ня і розвиток підприємства міг лише завзятий, упевнений у собі, винахідливий менеджер. У ті буремні часи Харківське КБ ім. О.О. Морозо- ва постійно шукало будь-які замовлення на модернізацію радянських зразків бронетехні- ки. Це давало змогу пережити найскладніший період, зберегти колектив підприємства і по- тужну науково-конструкторську школу. У танкобудівній галузі досить швидко ви- никло розуміння, що порятунок слід шукати у виході на міжнародний ринок озброєння. Цю ідею було підтримано вищим керівництвом держави, і вже в 1992 р. М.Д. Борисюка було призначено Генеральним конструктором з бронетанкобудування України. Багато в чому завдяки його титанічним зусиллям у 1992— 1999 рр. в Україні вдалося створити галузь бронетанкобудування із замкненим циклом виробництва. У цьому аспекті важливою була постано- ва Кабінету Міністрів України від 12.03.93 № 181-3, яка започаткувала роботи з удоско- налення танка Т-84 з максимальним вітчиз- няним виробництвом його комплектувальних систем і вузлів, адже за радянських часів 60 % його комплектації постачали з інших союзних республік. Крім того, основні західні конку- ренти на світовому ринку не стояли на місці, вони постійно розвивалися, впроваджували нові технології, створюючи ефективні зразки бойових машин. Під керівництвом Михай- ла Дем’яновича було розгорнуто широкий фронт робіт. Передусім потрібно було розро- бити український варіант танкової гармати, яку до того виробляли в Пермі. З цим завдан- ням впорався Державний науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння, і з 1996 р. на заводі імені Малишева почали збирати 125-міліметрові гармати. За створен- ня зварно-катаної танкової башти в 1995 р. М.Д. Борисюка було удостоєно Державної премії України. Полігонна робота — невід’ємна частина життя кон- структора ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 81 ЛЮДИ НАУКИ Під керівництвом та за безпосередньою участю М.Д. Борисюка було здійснено справ- жній прорив українського танкобудування на світовий ринок озброєння — вдалося виконати доленосний для нашої країни контракт з Па- кистаном на поставку 320 танків Т-80УД. Зага- лом пакистанський контракт став унікальною можливістю для КБ активізувати відпрацю- вання всіх систем і вузлів для першого вітчиз- няного танка Т-84. Навесні 1995 р. дослідний зразок Т-84 вперше було продемонстровано на міжнародній виставці в Абу-Дабі. Ця подія пе- реконливо довела, що бронетанкобудування в Україні не лише збереглося, а й вийшло на но- вий виток свого розвитку. Так Україна здобула статус танкобудівної держави, і таких країн у світі налічується лише 11. За значний вне- сок у розвиток українського танкобудування в 1997 р. М.Д. Борисюку було присвоєно вій- ськове звання генерал-лейтенанта. За видатні досягнення і заслуги перед Українською Дер- жавою в зміцненні її обороноздатності в 2000 р. Михайла Дем’яновича удостоєно звання Героя України з врученням ордена Держави. Отже, фактично паралельно з виконан- ням експортних замовлень конструктори КБ ім. О.О. Морозова під керівництвом М.Д. Бо- рисюка створювали новий український танк «Оплот», який за бойовими характеристиками є одним із найкращих зразків світового танко- будування. У 2009 р. його конструкторське роз- роблення було успішно завершено, танк упев- нено витримав державні випробування, і його було прийнято на озброєння у ЗСУ. На основі танка «Оплот» було також створено броньова- ну ремонтно-евакуаційну машину «Атлет» з тактико-технічними характеристиками на рів- ні найкращих зарубіжних аналогів. Крім того, в інтересах української армії було виготовлено і у 2001 р. успішно прийнято на озброєння танк «Булат» — модернізовану вер- сію Т-64Б. Усі колеги Михайла Дем’яновича, говорячи про нього, відзначають його глибоке бачення перспектив розвитку галузі. Вже наприкінці 90-х років він чітко усвідомлював необхідність уніфікації в процесі розроблення бойових бро- Танк Т-80УД Танк «Оплот» Танк «Ятаган» ньованих машин. Першим в Україні він по- слідовно почав відстоювати створення зраз- ків бронетехніки за натівськими стандартами. Спеціально для участі у тендері в Туреччині, як країні — члені Північноатлантичного альянсу, харківська команда розробників запропонува- ла танк «Ятаган» — машину, яка повністю від- повідала стандартам НАТО. 82 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 ЛЮДИ НАУКИ Ініційований Михайлом Дем’яновичем про- цес налагодження принципової схеми націо- нальної кооперації в галузі бронетанкобуду- вання у 1999 р. було закріплено створенням концерну «Бронетехніка України», у складі якого спочатку було 47 підприємств, а згодом приєдналося ще п’ять. З 2001 р. організацію очолював М.Д. Борисюк. У 2002 р. Михайла Дем’яновича було призначено Генеральним конструктором зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем України. Значною мірою завдяки саме експорту танків і легкої бронетехніки, за даними Стокгольм- ського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), Україна на початку 2013 р. посідала загальне четверте місце у світовому рейтингу постачальників зброї. Окремою сторінкою і у трудовій біографії Михайла Дем’яновича, і в історії Харківського КБ ім. О.О. Морозова стоїть створення фак- тично «з нуля» української конструкторської школи з розроблення легких броньованих ко- лісних машин. Тут якнайкраще виявилися такі риси характеру Генерального конструктора, як прозорливість і наполегливість у досягненні мети. Затятий захисник танкової справи, все ж таки М.Д. Борисюк одним із перших уловив нові віяння і нові перспективи для розвитку абсолютно незнайомого для КБ напряму. Ось як сам Михайло Дем’янович говорить про це: В последнее десятилетие с развитием циви- лизации и появлением разветвленной сети ав- томобильных дорог и инфраструктуры комму- никаций в сухопутных войсках армий большин- ства стран мира постепенно стало меняться соотношение гусеничной и колесной техники в пользу последней. Такая тенденция особенно быстро проявлялась при создании сил быстрого реагирования. Украина также имела на воору- жении большое количество бронетранспорте- ров, однако все они разрабатывались КБ и про- изводились на заводах, которые после развала Советского Союза оказались на территории России. Проанализировав ситуацию, мы приня- ли резонное решение о необходимости проведе- ния опытно-конструкторских работ по созда-Тренажерні системи КБ ім. О.О. Морозова Повнорозмірний БТР-4 Малогабаритний БТР «Дозор-Б» ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 83 ЛЮДИ НАУКИ нию собственных бронетранспортеров. Снача- ла мы разрабатывали варианты модернизации советских образцов БТР-60, БТР-70, БРДМ, БТР-80, а затем, получив неоценимый опыт ра- боты по легким бронированным машинам, со- вершенно логично перешли к созданию совер- шенно новых образцов. Мы изучили также осо- бенности колесной легкобронированной техни- ки передовых стран мира, проработали ряд оригинальных конструктивных решений, и в результате на научно-техническом совете ХКБМ было принято решение об изготовлении опытных образцов бронетранспортеров: пол- норазмерного БТР-4Е с колесной формулой 8 × 8 и малогабаритного «Дозор-Б» с колесной фор- мулой 4× 4. Новий український бронетранспортер вия- вився сучасною конкурентоспроможною ма- шиною багатоцільового призначення. Незва- жаючи на вкрай недостатнє бюджетне фінан- сування проекту, БТР-4 вперше було проде- монстровано в червні 2006 р. на виставці «Авіасвіт-ХХІ». На відміну від радянських і російських аналогів він має сучасну компонов- ку, зокрема, водій і командир розміщуються у передній частині корпусу, моторно-транс мі- сійна установка — у середній частині, а відді- лення для десанту — в задній. У стандартній комплектації машина забезпечує захист від стрілецької зброї, а в максимальній конфігура- ції лобова броня здатна витримувати пряме влучання 30-мм снаряду. На базі БТР-4 мож- ливо здійснювати випуск машин різного при- значення: машини вогневої підтримки, коман- дирські, санітарні, зенітні, бойові розвідуваль- ні, ремонтно-евакуаційні тощо. За часів керівництва М.Д. Борисюка ще од- ним напрямом діяльності КБ ім. О.О. Моро- зова, який набув якісно нового розвитку, ста- ло виготовлення сучасних засобів навчання особового складу у військах. У КБ було роз- роблено комплексні динамічні тренажери, що забезпечують не лише повну імітацію робочого місця оператора, умов руху, пошуку і знищення супротивника в бойовій ситуації, а й адекват- ні суб’єктивні відчуття екіпажу під час занять. У 2004 р. Михайла Дем’яновича було удостоє- но другої Державної премії України в галузі на- уки і техніки за створення таких тренажерів. Слід зазначити, що, незважаючи на надзви- чайно напружений ритм роботи впродовж 21 року на чолі КБ ім. О.О. Морозова, Михайло Дем’янович не припиняв творчу наукову ді- яльність. У 1993 р. він успішно захистив док- торську дисертацію на тему «Розроблення і випробування елементів і пристроїв танкових систем автоматики та електрообладнання». Як не дивно, йому вдавалося знаходити час і для плідної науково-педагогічної роботи. Під керівництвом М.Д. Борисюка підготовлено 3 доктори та 16 кандидатів наук. Він є автором понад 170 наукових праць і численних патентів України. У 2009 р. його було обрано членом- кореспондентом Національної академії наук України. * * * На завершення варто навести слова секре- таря РНБО (1995—1999, 2006), голови Держ- комісії з питань ОПК (2000—2002), академіка НАН України В.П. Горбуліна: Личность Михаила Демьяновича Борисю- ка неразрывно связана с появлением в Украи- не новых конкурентоспособных технологий, а также с сохранением и развитием националь- ной школы бронетанкостроения. Надо сказать, Украина в течение всего периода независимости испытывала определенные сложности с рефор- мированием оборонной промышленности и раз- витием технологий военного и двойного приме- нения. Можно было бы говорить о целом комп- лексе причин, от объективных преград до явного непонимания государственными менеджерами действия механизмов национальной безопас- ности и обороны. Многие надеялись на действи- тельно могучее технологическое наследство, которое между тем таяло, как снег во время оттепели. Государственным оборонным пред- приятиям приходилось особенно трудно — на рубеже середины 90-х годов для большинства из них со всей остротой и непреложностью возник экзистенциальный вопрос: быть или не быть. 84 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 ЛЮДИ НАУКИ Именно в этот период стала ярко проявлять- ся роль личности руководителя как такового. Жизнь и смерть каждого отдельно взятого госу- дарственного предприятия, конструкторского бюро или научно-исследовательского институ- та стала историей индивидуальной борьбы его руководителя за выживание и развитие. Харьковское конструкторское бюро по ма- шиностроению им. А.А. Морозова оказалось именно в такой ситуации. Более того, дело усу- гублялось катастрофической зависимостью от соседнего государства в поставках комплек- тующих для основной номенклатуры продук- ции. Скажу больше, танк Т-80УД не имел бы шансов на пакистанском тендере, если бы за- долго до его организации предусмотрительный хозяйственник М.Д. Борисюк не забил тревогу относительно налаживания производственной кооперации внутри Украины. Как иранский контракт по передаче технологий производ- ства Ан-140 помог выжить и определить точки развития украинского самолетостроения, так пакистанский контракт стал точкой бифур- кации для национального бронетанкостроения. Как генеральный конструктор бронетанко- строения Украины и как руководитель направ- ления государственной важности, М.Д. Бори- сюк проявил подлинную проницательность, позволившую Украине выйти в число мировых лидеров в области разработок и производства. Далее произошло то, о чем говорить особенно приятно и легко мне как человеку, стоявшему у истоков создания вертикали военно-тех ни че- ского сотрудничества с государством и воз- главлявшего Госкомиссию по вопросам ОПК. А именно, речь о развитии новых технологий. Скажу прямо, если в создание нового танка в условиях мизерного гособоронзаказа и тощего оборонного бюджета еще можно было пове- рить, то в создание с чистого листа украинско- го бронетранспортера вообще мало кто верил. Это казалось фантастикой. Но команда ХКБМ под руководством по-хорошему упрямого, упор- ного М.Д. Борисюка сумела совершить это, без преувеличения, волшебство. И создать не про- сто новый образец легкой бронетехники, но вы- пустить в мир целый ряд конкурентоспособных машин, опередить на рынке школы с многолет- ними традициями, самое главное, заложить прочный фундамент нашей, сугубо украинской, и уже признанной в мире школы. Благодаря умелому управлению ХКБМ Украине — госу- дарству, производящему преимущественно комплектующие к вооружениям и военной тех- нике, — удалось существенно увеличить воз- можности в производстве и, соответственно, в экспорте конечной продукции. А это имеет большое значение для развития всего сектора экономики страны. Я глубоко убежден, что за такими стойкими характерами, за такими креативными, бойки- ми и отважными умами будущее Украины как великой технологической державы. Заступник головного редактора журналу О.О. МЕЛЕЖИК З президентом НАН України академіком Б.Є. Патоном У процесі підготовки матеріалу було використано кни- гу М.Д. Борисюка «Броня крепка», К., 2013.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73277
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T03:49:41Z
publishDate	2014
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2015-01-08T17:52:23Z 2015-01-08T17:52:23Z 2014 Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 11. — С. 77-84. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73277 21 листопада 2014 р. виповнюється 80 років від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі бронетанкобудування, начальника Харківського конструкторського бюро ім. О.О. Морозова (1990—2011 рр.), Генерального конструктора зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем України, генерал-лейтенанта, Героя України, лауреата Ленінської премії, двічі лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, професора, доктора технічних наук, члена-кореспондента НАН України Михайла Дем’яновича Борисюка. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка) Stronghold of Ukrainian tankbuilding (to 80th anniversary of corresponding member of NAS of Ukraine M.D. Borysyuk) Article published earlier
spellingShingle	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка) Люди науки
title	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)
title_alt	Stronghold of Ukrainian tankbuilding (to 80th anniversary of corresponding member of NAS of Ukraine M.D. Borysyuk)
title_full	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)
title_fullStr	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)
title_full_unstemmed	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)
title_short	Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)
title_sort	оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента нан україни м.д. борисюка)
topic	Люди науки
topic_facet	Люди науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73277

Оплот українського бронетанкобудування (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка)

Institution

Similar Items