Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Author: Ярмолюк, С.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7330
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин? / С.М. Ярмолюк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 66-67. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859828279679123456
author Ярмолюк, С.М.
author_facet Ярмолюк, С.М.
citation_txt Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин? / С.М. Ярмолюк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 66-67. — укp.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T15:31:04Z
format Article
fulltext Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин? Розвиток органічної хімії в Україні в пострадянський період був нероздільно пов’язаний із комбінаторною хімією, напрацюванням комбінаторних бібліотек низькомолекулярних органічних сполук для потреб фармацевтичної промисловості. У той час, як західні колеги сушили собі голо� ви над регіоселективним синтезом, захоплювалися роботами Катрицького, українські органіки тиражували однотипні ряди структурно подібних сполук, використовуючи методики, розроблені в 60�70�х роках минулого століття. Це дало змогу українцям не лише матеріально забезпечити свої сім’ї, але й виконало патріотичну місію — сприяло підготовці нових кадрів, збереженню на� укових шкіл від повного руйнування за відсутності на той час належного державного фінансуван� ня галузей органічної та біоорганічної хімії в Україні. Варто лише переглянути автореферати кан� дидатських і докторських дисертацій, що захищалися з органічної хімії протягом останніх десяти років, щоб пересвідчитись у правдивості цих слів. Як фахівець з комбінаторної хімії спробую відповісти на питання, які дуже хвилюють моїх ко� лег — органіків і біоорганіків. Чому протягом останнього року такі компанії, як ChemDiv, Inter� BioScreen, Life Chemicals, Asinex та інші, різко скоротили закупки комбінаторних бібліотек ор� ганічних сполук? Чи будуть поновлені такі закупки в найближчому майбутньому? Якщо продов� жувати роботу в цьому сегменті ринку, то над чим працювати, що синтезувати? Які перспективи ринку низькомолекулярних органічних сполук, в якому з 90�х років ХХ ст. були задіяні всі хіміки СНД — від фізхіміків до органіків? Відповідь на всі ці питання тісно пов’язана з історією, тенденціями розвитку так званого Drug Design (конструювання ліків), що базується на медичній хімії, молекулярній біології та біоінфор� матиці. Протягом останніх декількох років у цій галузі завдяки бурхливому розвитку комп’ютер� них методів відбулися величезні структурні зміни. Традиційний Drug Design трансформувався в так званий Rational Drug Design (раціональний дизайн ліків). Молекулярними мішенями для пошуку нових ліків можуть бути чотири основні класи біо� логічних макромолекул — ліпіди, вуглеводні, нуклеїнові кислоти та білки. Ці біополімери беруть участь у великій кількості каскадних взаємодій, що відбуваються в організмі. Іноді з незрозумілих у більшості випадків причин у деяких біохімічних чи сигнальних каскадах відбувається збій, і в організмі починають розвиватися патологічні процеси. Як заблокувати негативний процес або як селективно заблокувати каскад патогенної бактерії в організмі людини? В технології Drug Design розробляється «лікувальна» молекула, яка специфічно інгібує (дезактивує) ключову біологічну молекулу, що бере участь у небажаному каскаді взаємодій. Здебільшого молекулярними мішеня� ми для пошуку попередників ліків є білки. Мішені�білки ідентифікуються, наробляються в до� статніх кількостях генно�інженерними методами і використовуються в роботах�автоматах для високопродуктивного пошуку (High�Throughput Screening (HTS)) так званих Hit compounds — хі� мічних структур, які є стартовою точкою для дизайну нових ліків. На першому етапі історичного розвитку Drug Design фармацевтичні фірми проводили скринінг сотень тисяч синтетичних органічних речовин, сподіваючись, що з величезної множини (бібліо� теки) максимально структурно різноманітних речовин можна знайти ту єдину хімічну структуру, яка дасть змогу отримати прибутки. Це була золота ера комбінаторної хімії, ринок вимагав усе но� вих і нових речовин, розроблялися автомати для тиражування амідів і гідразидів, а особливо ціну� валися так звані сполуки hand made, що тисячами продукувалися хіміками СНД. Фірми витрачали величезні кошти на HTS�пошук, проте з часом стало зрозуміло, що ефек� тивність такого підходу досить низька. Навіть якщо роботи і знаходили ефективні інгібітори білків�ферментів, то ці інгібітори діяли лише in vitro (у пробірці), погано розчинялися у водних розчинах, мали низьку специфічність зв’язування з потрібним білком, були токсичними тощо. На допомогу стали залучати комп’ютерні методи, які базувалися переважно на залежності біологіч� них властивостей від хімічної структури сполук. Було розроблено так звані правила�рекомен� Сторінка редактора 66 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) © С.М. Ярмолюк, 2008 дації, що обмежували типи хімічних сполук, які можуть використовуватися для пошуку лікуваль� них молекул. Це, зокрема, відомі всім правила Ліпінського, різноманітні програми�фільтри, які за� бороняли певні хімічні замісники в хімічних структурах лікувальних молекул або навпаки перед� бачали потрібні замісники. Основний підхід Drug Design базувався на такій технології: комп’ю� терними методами із сотень тисяч сполук формувався сет у декілька тисяч структур, ймовірність знаходження потрібної біологічної активності з якого була дуже висока. Сет повинен був містити сполуки з максимально різноманітними хімічними структурами, бажано, щоб це були нові сполу� ки, які раніше не застосовувалися в біологічних дослідженнях. Із цього сету вибирали декілька Hit compounds, які оптимізувалися медичними хіміками для отримання потрібних фармакологічних властивостей. Відповідно до цих рекомендацій хіміки продовжували тиражувати бібліотеки ор� ганічних речовин, але вже в менших обсягах. Нещодавно сформувався так званий Rational Drug Design, який приніс революційні зміни в технології Drug Design. Методи комп’ютерного моделювання дали змогу побудувати віртуальну модель комплексу молекули�мішені з низькомолекулярним інгібітором. Медичному хімікові потрібно лише декілька сотень сполук для первинного пошуку інгібуючої активності. Знаходячи навіть мінімальну активність, хімік будує комплекс цієї сполуки з молекулярною мішенню і може прогнозувати, які замісники потрібно додатково ввести в хімічну структуру, а які навпаки потрібно забрати, щоб збільшити активність Hit compound. Як наслідок, бібліотеки речовин, які фірми та хіміки накопичували роками, знецінились, втратили свою привабливість для ринку, про� дажі речовин для HPS різко впали. В технології Rational Drug Design медичний хімік потребує мінімальної кількості сполук для первинного пошуку активної сполуки. Водночас йому потрібні сотні так званих білдинг�блоків (building blocks) — амінів, карбонових кислот, альдегідів — для конструювання біологічно актив� ної молекули, яка найкраще буде інгібувати молекулу�мішень. За останній рік попит на білдинг� блоки різко зріс. Отже, на мій погляд, синтез нових білдинг�блоків і є тим напрямом, де можуть нині працювати хіміки, які раніше продукували комбінаторні бібліотеки. Існує ряд основних вимог до білдинг�блоків: невелика молекулярна вага (до 330 а.о.м.), наявність функціональної групи (краще амінної) та відсутність Вашого білдинг�блока в конкурентів. Ексклюзивність запропонова� них блоків потрібно перевіряти з допомогою сайту www.emolecules.com. Якщо проаналізувати рекламні бази українських фірм, що працюють у галузі Drug Design, то можна стверджувати, що лише дві з них — «Енамін�Укроргсинтез» та «ОТАВА» — відчули тен� денцію зростання попиту на білдинг�блоки і зуміли швидко запропонувати покупцям їх великий асортимент. Решта вітчизняних фірм, очевидно, ще тільки адаптуються до умов нового ринку. Попит на бібліотеки низькомолекулярних речовин до кінця року, напевно, не зростатиме. ChemDiv, який є найбільшим гравцем на цьому ринку, запропонував 25%�ву знижку на свої речо� вини, перейшов на онлайнові продажі і, маючи склад у Сан�Дієго, поставляє речовини своїм клієн� там протягом доби (www.chemdiv.emolecules.com). Зрозуміло, що за таких умов українським і російським фірмам важко конкурувати із ChemDiv. Заступник головного редактора журналу «Ukrainica Bioorganica Acta», завідувач відділу комбінаторної хімії ІМБіГ НАН України, д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк Сторінка редактора 67www.bioorganica.org.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7330
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1814-9758
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:31:04Z
publishDate 2008
publisher Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
record_format dspace
spelling Ярмолюк, С.М.
2010-03-29T09:33:06Z
2010-03-29T09:33:06Z
2008
Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин? / С.М. Ярмолюк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 66-67. — укp.
1814-9758
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7330
uk
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Сторінка редактора
Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
Article
published earlier
spellingShingle Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
Ярмолюк, С.М.
Сторінка редактора
title Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
title_full Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
title_fullStr Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
title_full_unstemmed Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
title_short Чому ChemDiv скоротив закупки органічних речовин?
title_sort чому chemdiv скоротив закупки органічних речовин?
topic Сторінка редактора
topic_facet Сторінка редактора
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7330
work_keys_str_mv AT ârmolûksm čomuchemdivskorotivzakupkiorganíčnihrečovin