Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття
Визначено наслідки Першої світової війни на соціально-економічні процеси на Станиславівщині (Центральне Передкарпаття). The article explores the cosequences of the First World War for the socio-economoc processes in the Stanislaviv region (Central Peredkarpattia)....
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73306 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття / В. Клапчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 131-139. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859916193081589760 |
|---|---|
| author | Клапчук, В. |
| author_facet | Клапчук, В. |
| citation_txt | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття / В. Клапчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 131-139. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Визначено наслідки Першої світової війни на соціально-економічні процеси
на Станиславівщині (Центральне Передкарпаття).
The article explores the cosequences of the First World War for the socio-economoc
processes in the Stanislaviv region (Central Peredkarpattia).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:05:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
131Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 18/2009
Володимир КлапчуК
Руйнівний вплив пеРшої світової війни
на соціально-економічний стан
центРального пеРедкаРпаття
Визначено наслідки першої світової війни на соціально-економічні процеси
на Станиславівщині (Центральне передкарпаття).
Ключові слова: перша світова війна, соціально-економічний розвиток, Цен-
тральне передкарпаття.
На сьогоднішній день питання взаємовідносин і взаємозалежностей між во-
єнними подіями Першої світової війни та занепадом соціально-економічного ста-
новища окремих регіонів практично не розглядалося, крім певних аспектів історії
чи економіки, тому наведений матеріал претендує на новизну. Для його підготовки
використовувалися, насамперед, матеріали архівів і державної статистики, свід-
чення очевидців, фотоілюстрації тощо. Об’єктом дослідження бойових дій обра-
но Станиславівське воєводство (центральне Передкарпаття), а господарське життя
краю висвітлюється на конкретних прикладах.
У ході Першої світової війни в 1914 р. важливе місце займали бої на терито-
рії центрального Передкарпаття. З обох сторін у них була задіяна значна кількість
військ. До середини серпня 1914 р. близько дивізії австро-угорської піхоти знахо-
дилося біля Олешева, з північного заходу наступало три артилерійські батареї та
кавалерійська колона, що складалася з восьми ескадронів. Західніше Бережан зна-
ходилися 2-й та 7-й драгунський, 11-й уланський полки 6-ї кінно-артилерійської
дивізії та піхота поблизу Рогатина й Шумлян1. Значні сили зібрано біля Станис-
лавова, які дали сильний спротив російській армії під час її просування на Гни-
лу Липу. 12-й корпус російської армії відтіснив австро-угорців поблизу Рогатина
і Галича2.
18 серпня з австро-угорських військ у районі Братишева розташовувався по-
льовий табір артилерії (дивізіон), біля бригади піхотинців у Нижневі, великий
табір у Станиславові. З-під Чернівець до Галича перекинуто частини 30-ї піхот-
ної дивізії, а з сербського кордону – частини 7-го та 13-го корпусів. На лінії Рога-
тин – Желібори знаходилося 14 австро-угорських полків3. однак російські війська
успішно просувалися вперед. Наприкінці серпня на території Східної Галичини
розвернулася грандіозна битва на 300-кілометровому фронті. Російські війська за-
хопили Львів і Галич, авангардні частини 8-ї армії генерала Брусилова прямували
до Коломиї, Делятина, Долини та Стрия4. Після взяття Львова росіяни розпочали
роботу з посилення та переобладнання австрійських укріплень, насамперед, були
132 Володимир Клапчук
створені ар’єргардні позиції у напрямку від Долини до Стрия біля Болехова й Ли-
совиці та на обидвох берегах Дністра у Галичі5.
Незважаючи на те, що в околицях Станиславова знаходилися частини 22-го,
24-го та 41-го піхотних полків, 36-го ландверного полку 12-ї армії з двома еска-
дронами, австро-угорські війська наприкінці серпня відступили у гори, залишив-
ши розвідувальні частини на фронті Солотвино – Коломия6.
У вересні австро-угорці потужно укріпили всі перевали в околицях Кутів, Коло-
миї, Вижниці та Косова, однак російські війська успішно просувалися вперед і вже
18 вересня 1914 р. зайняли Микуличин7. На заході вони дійшли до Стрия і впритул
наблизилися до Долини, де оборонялося шість батальйонів австро-угор ської армії.
На початку жовтня 17-й корпус російських військ перейшов у наступ поблизу Ста-
ниславова, зайняв Болехів, Долину, Богородчани та Тисменицю, але з двох останніх
міст був відкинутий. До середини жовтня росіяни зайняли населені пункти на північ-
ний схід і північ від ліній Красне–Станиславів, Грабовець–Перерісль–Тисменичани
та Солотвино–Монастирчани–Старуня. До кінця місяця російські війська захопи-
ли Надвірну, Пасічну, Делятин, Коломию, Яремче, Ослави, Березови, Яблунів, Піс-
тинь та Іспас, тобто всю передгірну частину Східної Галичини8.
Австро-угорці зосередили свої війська в горах південніше Солотвина й На-
двірної та на залізничному перевалі у Воронєнці9. Станом на 11 листопада на ділян-
ці Делятин–Кути було зосереджено до 18 батальйонів і трьох полків австрійських
військ; перевал до Мармарош-Сигету обороняло 12 батальйонів, а загалом на Кар-
патському напрямку знаходилося до 240 батальйонів (близько 150 тис. вояків). Але
солдати, особливо українці, воювати не хотіли. Стан населення краю погіршував-
ся. У Східній Галичині страшних розмірів досягла холера. 24–25 листопада 1914
р. австріяки спробували наступ на Пасічну, Космач і Дору, але це їм не вдалося.
26–27 листопада росіяни з боєм зайняли Баню-Березів і Микуличин. 28 листопада
австріяки відступили південніше від Микуличина, зайнявши добре укріплену во-
єнну позицію поблизу Яблуниці. На початку грудня австрійські війська безуспіш-
но наступали на Ворохту, Татарів і Зелену. Сили австрійців на цій ділянці фронту
складалися з бронепоїзда та трьох батальйонів з артилерією10.
Невдачі австро-угорських військ змусили їх перекинути війська з Чехії. Окрім
австрійських військ, у район Карпат було надіслано й німецькі. 3–5 грудня фронт
знаходився у Делятині, внаслідок чого більшість громадських і житлових спо-
руд було знищено. До кінця року фронт знаходився на гірських хребтах, прохо-
див через населені пункти Татарів, Криворівня і по долині ріки Лімниці. В районі
Надвірної, Делятина, Татарова та Зеленої розташовувалися підрозділи 1-ї Кубан-
ської дивізії11.
Перед Різдвом 1915 р. росіяни з боями зайняли Ворохту, Криворівню, Осмо-
лоду, Гуту та Пороги. На напрямку Татарів–Ворохта австрійські вояки нападали
п’ятьма батальйонами. Внаслідок важких боїв у Зеленій, російські війська, боя-
чись бути відрізаними від Татарова, змушені залишити Ворохту. У другій поло-
вині січня продовжувалися бої за Зелену, Татарів, Микуличин, Ясень та Пороги.
Внаслідок втрати Зеленої, російські війська змушені були залишити й Микуличин
та відійти до Дори. Австріяки з зі змінним успіхом наступали на фронті Долина
–Надвірна, внаслідок чого росіяни залишили Дору, але зайняли Маняву. Внаслі-
133
Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан
центрального Передкарпаття напередодні проголошення ЗУНР
док впертих боїв на фронті Пасічна–Делятин–Старуня–Фитьків–Парище росіяни
знову захопили Яблінку і відбили австріяк від Коломиї. Та на початку лютого ав-
стріяки все ж зайняли Коломию і Заболотів. Далі бої з перемінним успіхом точи-
лися на Передкарпатті12.
На західному фланзі фронту 30-й корпус 74-ї дивізії російських військ на
початку лютого 1915 р. відбив наступ від Ценяви на Рожнятів, у Долині почали
з’являтися роз’їзди австріяків, що перешкоджало зв’язку росіян з Калушем. Проти
Галицького загону росіян австро-угорські війська вели енергійний наступ, намага-
ючись перейти через Золоту Бистрицю і Ворону до Підлужжя та Підпечари, однак,
зазнавши значних втрат у техніці та живій силі, відступили13. У цей же час продо-
вжувався наступ австріяків на Богородчани, Отинію та Станиславів, де бої вели-
ся кілька днів, внаслідок чого у місті почалися пожежі. Наступ австро-угорських
військ зі змінним успіхом відбувався по всьому фронту, насамперед на ділянці
Рибно–Пасічна–Вовчинець–Галич, поблизу Рожнятова, Підпечарів, Станиславова,
Тисмениці, Калуша, Брошнева та Сваричева. В середині лютого росіяни пішли у
контрнаступ і захопили більшість сіл на проміжку між Рожнятовом та Єзуполем.
При цьому було захоплено у полон тисячі австріяків та багато одиниць техніки.
Бої з перевагою росіян велися по всьому фронту в межах Станиславівського во-
єводства, внаслідок чого російські війська захопили практично всі села на площі
між Станиславовом, Богородчанами, Камінною та Тлумачем14.
Наприкінці лютого австріяки відступили до Коломиї та Надвірної, де зо-
середжувалася одна Баварська дивізія. Важкі бої з обопільними людськими втра-
тами на початку березня 1915 р. знову повернулися на терени Богородчанського,
Надвірнянського та Коломийського повітів. З початком квітня австріяки перейшли
у наступ по всьому фронту, основну увагу зосередивши на ділянці між ріками
Лімниця та Прут, а у травні атакували російські позиції в районі Дрогобича, Стрия
та Болехова15. До літа спротив австрійців ослабився, і на ділянці Делятин–Коломия
вони ввели в бій всі свої сили16.
В австро-угорському війську погіршується матеріальний та психологічний
стан. Насамперед, це стосується небажання українців воювати, оскільки макси-
мальна кількість жертв і каліцтв припадала саме на них, погіршення соціально-
економічного стану прикарпатських населених пунктів, розруха та жертви зі
сторони мирного місцевого населення тощо. У зв’язку з цим австрійці та нім-
ці почали створювати добровільні польські легіони, де панувала жорства дисци-
пліна. Серед рекрутів переважали юнаки віком 16–20 років – вихідці з галицьких
польських родин17.
До кінця травня росіяни зайняли лінію Галич–Отинія–Cнятин, а німці –
Підлужжя–Отинія18. Австрійський фронт у травні-червні 1915 р. знаходився по
лінії Отинія–Надвірна–Пасічна–Богородчани–Войнилів–Калуш–Струтин–Долина–
Вигода–Болехів. Укріплені позиції австріяків у першій половині червня простягли-
ся на схід до Заболотова та Залуччя. Особливо укріплювались Коломия та Кути.
Укріплення знаходилися також у Залуччя, Кобаках, Іспасі, Вижниці, Малому Ро-
жині, Рівні та Ростоках19.
Важкі бої проходили в районі Олешева, Братишева, Єзуполя та Нижнева;
до Калуша, Боднарова, Войнилова, Тлумача, Городенки та Коломиї стягували-
134 Володимир Клапчук
ся значні сили австріяків і потужна техніка. Активні бойові дії велися по всьому
правому березі Дністра. Вдалими діями австріяки вибили росіян за Дністер до
Рогатина, зайняли майже все правобережжя Дністра на сході регіону. Невдачі на
фронті призвели до незадоволень та революційної пропаганди у російському вій-
ську. До зими границі 9-ї армії росіян проходили по лінії – Тисмениця–Нижнів–
Ясловець–Чортків–Косів20.
У грудні 1915 р. у районі Городенки, Станиславова, Снятина, Вигоди, Кри-
ворівні зосереджувалися значні сили австріяків; посилено укріплювалася лінія
Надвірна–Кути–Лопушна. З Чернелиці до Городенки було прокладено дві суціль-
ні лінії окопів. На заході Буковини зосереджено 5-у, 7-у та 12-у австро-угорські та
7-у й 12-у німецькі армії, які наступали у двох напрямках: головному – Коломия–
Чернівці–Хотин та другорядному – Стрий–Бережани–Тернопіль21.
Важливі події на фронтах відбувалися влітку 1916 р. Південно-західний фронт
російської армії, використавши важке становище італійської армії, провів насту-
пальну операцію у Тлумацькому, Городенківському та Снятинському повітах. У
результаті успішних дій у червні росіяни захопили всю східну та центральну час-
тини воєводства від Незвиська до Микуличина, взявши у полон близько 15 тис. во-
яків. До 22 червня йшли важкі бої; російські війська зайняли Ісаків, Микуличин,
околиці Надвірної та Богородчан22. 24 червня 41-а дивізія 16-го корпусу 7-ї армії
росіян, після артпідготовки, в районі Олеші підійшла до дротяних загороджень ав-
стріяків. 11-й корпус австро-угорської армії від Ланчина до Микуличина утриму-
вався на лівому березі Пруту, а найбільші його частини намагалися наступати на
Микуличин з півдня, проте були відкинуті контратакою російських частин23.
26 червня 1916 р. росіяни зайняли Делятин і Криворівню, 4 липня – Татарів,
пройшли Яблуницю, 7 липня зайняли Дземброню і спробували наступ на Шибе-
не. У двадцятих числах липня до Галичини прибули турецькі полки, які зосеред-
жувалися поблизу Станиславова. До кінця липня росіяни здобули населені пункти
східніше та південніше Станиславова і підійшли з півночі до Лоєвої та Надвірної.
До середини серпня вони захопили всі села до верхів’їв Пруту та Бистриці, а до
кінця місяця – Галицький і Рогатинський повіти24. У подальші місяці росіяни зі
значними втратами просувалися на захід і південь. Однак у жовтні австро-угорські
та німецькі війська стягнули на Рогатинському та Долинському напрямках 181 ар-
тилерійську батарею та 16 ескадронів. У листопаді бої тривали практично на всіх
напрямках російської оборони від Липиці до Шибеного25.
У січні-лютому 1917 р. росіяни все ще контролювали південну та східну час-
тини воєводства, однак поступово відступали внаслідок потужного наступу ав-
стріяків: на ділянці Ямниця – Богородчани було зосереджено 2,5 піхотні дивізії
та близько 400 артилерійських одиниць техніки, на лінії Кричка–Пороги – 1,5 пі-
хотної дивізії, 17 артилерійських батарей26.
Упродовж 1917 р. австро-угорські війська успішно вели бойові операції по
всьому фронту, а 18 лютого 1918 р. перейшли Збруч27.
Таким чином, Станиславівське воєводство впродовж 3,5 років знаходило-
ся у театрі бойових дій, що призвело до повної розрухи економіки, сільського
господарства, насамперед, тваринництва, важкого матеріального та соціально-
психологічного стану місцевого населення. Важким було життя населення краю
135
Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан
центрального Передкарпаття напередодні проголошення ЗУНР
в перші післявоєнні роки. В багатьох місцевостях під час воєнних операцій були
знищені житлові та господарські споруди. Так, у Дорі їх знищено 40 %, у Деля-
тині – 80 %, а в Яблуниці під час запеклих боїв згоріли майже всі будинки селян.
У долині Пруту були зруйновані всі залізничні та шосейні мости, а також тарта-
ки і солеварня в Делятині, що пізніше вже так і й не відновила своєї діяльності.
З цього приводу державний секретар ЗУНР Козакевич на засіданні Національної
Ради заявляв: щоби відбудувати одну саліну в Делятині, треба около одного міль-
йона корон28.
Чисельність населення за 1900–1921 рр. майже не збільшилася (табл. 1), про-
те в багатьох родинах під час війни пропали сильні робочі руки батьків і дорослих
синів. Тисячі людей залишилися навічно на полях боїв, а ще більше повернуло-
ся додому інвалідами, які не лише не могли допомагати в господарстві, але й самі
потребували догляду. Відбудова запущеного у воєнних роках господарства здій-
снювалася вкрай повільно.
Табл. 1.
Динаміка чисельності населення Станиславівського воєводства
у 1910–1921 рр. (у межах сучасної Івано-Франківської області)
повіти чисельність населення, тис. осіб динаміка, + –
1910 р.29 1921 р.30 тис. осіб %
Богородчани 69,4 56,8 –12,6 –18,1
Городенка 92,0 83,6 –8,4 –9,1
Долина 113,3 101,4 –11,9 –10,5
Калуш 97,3 87,9 –9,4 –9,7
Коломия 124,6 119,3 –5,3 –4,2
Косів 85,8 77,2 –8,6 –10,0
Надвірна 90,4 78,4 –12,0 –13,3
Печеніжин 46,8 43,1 –3,7 –7,9
Рогатин 124,9 109,5 –15,4 –12,3
Снятин 88,6 79,2 –9,4 –10,6
Станиславів 157,4 133,1 –24,3 –15,4
Тлумач 116,0 104,7 –11,3 –9,7
воєводство 1206,5 1074,2 132,3 –10,96
Таким чином, чисельність населення за десять років скоротилася на 132 тис.
осіб або майже 11 %. Звичайно, ця динаміка була викликана й міграцією населення,
насамперед, одразу ж після Першої світової та українсько-польської воєн, політич-
них післявоєнних подій тощо, але сам факт був трагедією для українського Перед-
карпаття. Враховуючи динаміку збільшення чисельності населення у 1900–1910 рр.
(орієнтовно 15 %), у 1921 р. у воєводстві мало б проживати близько 1350 тис. осіб,
тобто на чверть більше від фактичного стану справ.
Після закінчення Першої світової війни боротьба місцевого населення за роз-
виток шкільництва відродилася з новою силою, тому не є дивним те, що в міжвоєн-
ний період шкільна освіта дося гла свого найвищого розвитку. У той час, наприклад,
136 Володимир Клапчук
у Косівському повіті, де було понад 50 населених пунктів, функціонувало 30 шкіл,
з яких 29 – двомовних, чотири – з польською і лише одна – з українською мовою
навчання. Тому прогресивна галицька інтеліґенція не припиняла боротьби за украї-
номовні школи31. До Першої світової війни у Станиславівському воєводстві просте-
жувався і незадовільний стан медичного забезпечення – один лікар обслуговував
5–10 тис. осіб, одна аптека діяла на 20 тис. осіб32. Після війни ситуація залишала-
ся практично незмінною, однак внаслідок хвороб і каліцтва край потребував зна-
чно більшої кількості медичного персоналу та лікувальних закладів.
У Станиславівському воєводстві, як по всьому Львівському окрузі лісів, після
війни залишилася велика кількість зрубів і виникли нові внаслідок суцільного ви-
рубування в 1918–1919 рр. на декількох тисячах гектарів для відновлення пошко-
дженого господарства. Заліснення проводилося методом посіву насіння (13,5–27
%), висаджуванням дерев (62,5–74,5 %) і за рахунок самосіву (6,4–12 %). Значних
пошкоджень зазнала також вузькоколійна мережа – подекуди були зруйновані мос-
ти та колії, частина залізничних гілок втратили своє господарське значення33. Побу-
довані до війни тартаки припинили свою діяльність і на їх місці на початку 1920-х
рр. почали виростати нові, потужніші, механізовані підприємства. Для прикладу
з 16 тартаків галицької Гуцульщини у 1910 р. після війни не залишилося жодно-
го повністю діючого підприємства, декілька могли проводити лише розпилюван-
ня деревини тощо34. Був і такий випадок, коли в 1916 р. у котельні Делятинського
тартака італійські та російські полонені вмонтували нову потужну парову маши-
ну, що інтенсифікувала виробництво, насамперед, для потреб війни35. Лісосплав
деревини після Першої світової війни здійснювався лише на Черемоші, оскільки
гірська частина краю була вкрита мережею вузькоколійок36.
Значних збитків через події Першої світової війни зазнала видобувна та пе-
реробна галузі господарювання – було знищено ряд нафтових, газових, соляних
та озокеритових шахт, зруйновано окремі виробничі приміщення рафінерій, по-
рушено або знищено ділянки нафтопроводів тощо. Але найбільшої втрати еко-
номіка краю зазнала через значні руйнації шляхів сполучення – автомобільних і
залізничних. Слід зазначити, що практично повністю було зруйновано шосейні та
залізничні мости на р.Прут, а, як відомо, саме ці транспортні артерії мали найваж-
ливіше значення для розвитку краю.
У долині Пруту було побудовано дев’ять великих (у т. ч. вісім – кам’яних) мос-
тів на ріках Любіжня і Перемиска в Делятині, на р. Кам’янка – у Дорі, на р. Прут –
у Яремчі, Ямній, Татарові (арка – 22 м, висота – 5,8 м), Ворохті (головні арки – 49
та 34,6 м, висота, відповідно, – 10 та 17,3 м) та при в’їзді до Воронєнки. Найбіль-
шим з них був міст у Яремчі (довжина – 190 м, розмах арки – 65 м, висота – 23
м). Де що меншим був міст у Ям ній: він мав 122 м довжи ни та розмах арки 48 м.
Обидва мости будувалися під керівництвом львівсько го будівничого В. Брайтера37.
Як вже зазначалося, більшість мостів зруйновано, а повністю кам’яними до сьо-
годні залишилися лише у Ворохті. Першим великим мостом став склепінчастий
міст через р. Любіжня біля Делятина. Він складався з шести арок, довжиною 15
м кожна, одної – 22 м та двох – по 15 м. Міст, довжиною 275 м, досягав 32 м над
урізом ріки. В 1917 р. його підірвали, внаслідок чого повністю зруйновано два се-
редні склепіння, а три сусідні сильно пошкоджені. Цього ж року австрійські вій-
137
Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан
центрального Передкарпаття напередодні проголошення ЗУНР
ська провізорично відбудували його, замінивши зірвані кам’яні арки дерев’яними
конструкціями системи Лембкего, але вони вийшли з ладу вже до 1920 р. Рух по-
їздів здійснювався через Коломию, тому Станиславівська Дирекція державних
колій змушена була приступили до перебудови моста, який здали в експлуатацію
30.09.1921 р. На місці австрійських дерев’яних конструкцій відновлено первин-
ні кам’яні арки38.
Міст на Пруті в Яремчі складався з двох арок по 8 м, п’ятьох – по 12 м і одні-
єї – 65-метрової над руслом Пруту. Остання арка вважалася найбільшою у світі. У
1917 р. російські війська підірвали 12-метрову арку зі сторони Делятина, розташо-
вану поряд з 65-метровою, внаслідок чого обидві були зруйновані. Для відновлен-
ня руху поїздів (виникла необхідність у перевезенні австрійської армії), відразу ж
почалася відбудова моста. Було споруджено 18-метрову металеву арку з елементів
системи Рот-Вагнера, яку вставили на місце зруйнованої 12-метрової арки. Відтак
розпочали відновлення великої арки. Слід додати, що у 1925 р. Дирекція держав-
них колій приступила до відбудови 65-метрової арки з кам’яних тесаних брил, на
укладку і цементування яких витратили лише 33 робочі дні39.
Негативний вплив воєнних подій спостерігався також і у сільськогосподар-
ському виробництві. Значна частина земель сільськогосподарського призначен-
ня було у занедбано, більшість ріллі втратила свою родючість через недогляд та
порушення поверхневої структури, зменшилася врожайність і посівні площі зер-
нових та технічних культур, а в гірських районах їх вирощування майже припи-
нилося. Тай та продукція, що вирощувалася, добровільно чи примусово у значній
кількості йшла на підтримку армій. Ще жахливіша ситуація була у тваринництві
– поголів’я худоби у деяких місцевостях скоротилося у 2–3 рази – мало викорис-
товувалася природна кормова база, не вистачало кормів для відгодівлі великої ро-
гатої худоби, свиней і птиці. Більшість же вирощеної продукції також йшла на
утримання армії.
Несприятливими були і післявоєнний соціально-психологічний стан насе-
лення, і політичне становище у краї. Післявоєнне Передкарпаття представляло
собою велику руїну, на відновлення якої необхідні були величезні фінансові та
соціальні ресурси.
У такому жалюгідному соціально-економічному стані, але з вічним праг-
ненням до свободи, і прийшла Галичина до історичної дати – дня проголошення
Західно-Української Народної Республіки. З перших днів керівництво почало вре-
гульовувати правові питання як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Неабия-
ку вагу мали перші законодавчі акти (за оригіналом – авт.): Тимчасовий основий
закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської
монархії, Закон про тимчасову організацію судів і власти судейської, Закон про
тимчасову адміністрацію областий Західно-Української Народної Республіки, ряд
розпорядків та обіжників. Однак так тривало недовго – край влітку 1919 р. опи-
нився під владою Польщі.
138 Володимир Клапчук
1 Центральний державний військово-історичний архів у Москві (далі – ЦДВІАМ). – Ф. 2129.
– Оп. 1. – Спр. 127. – Арк. 106.
2 Там само. – Ф. 2134. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 53–54.
3 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 127. – Арк. 110–113.
4 Там само. – Ф. 2113. – Оп. 1. – Спр. 8. – Арк. 83.
5 Там само. – Ф. 2067. – Оп. 1. – Спр. 534. – Арк. 11.
6 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 127. – Арк. 142.
7 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 119. – Арк. 10, 171, 172, 186.
8 Там само. – Ф. 2134. – Оп. 1. – Спр. 41. – Арк. 30, 43, 53.
9 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 9. – Арк. 11.
10 Там само. – Ф. 2148. – Оп. 3. – Спр. 119. – Арк. 27, 28, 75, 163, 288, 296, 307, 330, 387.
11 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 120. – Арк. 21, 26, 38, 79-81, 115.
12 Там само. – Ф. 2148. – Оп. 3. – Спр. 39. – Арк. 38.
13 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 128. – Арк. 197.
14 Там само. – Ф. 2122. – Оп. 1. – Спр. 37. – Арк. 15–19.
15 Там само. – Ф. 2148. – Оп. 3. – Спр. 146. – Арк. 3, 9, 17, 19, 23, 26.
16 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 130. – Арк. 38.
17 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 131. – Арк. 68.
18 Там само. – Ф. 2148. – Оп. 3. – Спр. 39. – Арк. 40.
19 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 131. – Арк. 4.
20 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 10, 26, 134.
21 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 40. – Арк. 233.
22 Там само. – Ф. 2122. – Оп. 1. – Спр. 82. – Арк. 91, 92, 95–96, 100–106, 108, 111–114.
23 Там само. – Ф. 2067. – Оп. 1. – Спр. 188. – Арк. 114.
24 Там само. – Ф. 2122. – Оп. 1. – Спр. 82. – Арк. 115, 123, 125, 126, 129, 136-137, 150, 152–153,
155, 168, 171, 176–177, 186.
25 Там само. – Ф. 2129. – Оп. 1. – Спр. 273. – Арк. 4–15.
26 Там само. – Ф. 2070. – Оп. 1. – Спр. 342. – Арк. 57, 104–107.
27 Атлас офицера. – М., 1974. – С. 232–233.
28 Республика. – 1919. – 8 лютого.
29 Копчак С.І. Етнічна структура та міграції населення Українського Прикарпаття : Статистико-
демографічне дослідження / С.І.Копчак. – В.І.Мойсеєнко. – М.Д.Романюк. – Львів, 1996. –
С. 167.
30 Skorowidz miejscowośći Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego
powszechnego spisu ludności z dnia 31 wrzesnia 1921 r. – Tom XII. Wojewodstwo stanislawówskie.
– Warszawa : Wyd. C.K.S.. – 1923. – S. 294–415.
31 Скульський Р. Освіта Галицької Гуцульщини / [Р. Скульський. – Б. Ступарик. – М. Максим’юк
та ін.] // Історія Гуцульщини. – Львів : Логос. – 2001. – Т. VI. – С. 226–235.
32 Księga adresowa Polski 1929. – Warszawa. – 1929. – S. 1465–1549.
33 Sprawozdanie z działalności administracji lasów państwowych i władz ochrony lasów za okres
1919–1923. – Warszawa: Drukarnja Państwowa. – 1927. – S. 73–74.
34 Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО). – Ф. 262. – Оп. 1. – Спр. 91. –
Арк. 7–36.
35 Там само. – Ф. 2. – Оп. 6. – Спр. 60. – Арк. 20–23.
36 Глушко М.С. Шляхи сполучення та транспортні засоби в Українських Карпатах другої половини
XIX – поч. XX ст. – С. 76.
37 Галичанинъ. – 1894. – 3 червня; Галичанинъ – 1894. – 17 листопада.
38 Polskie koleje państwowe. – Warszawa. – 1929. – S. 44.
39 Ibid. – S. 51. – 54.
139
Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан
центрального Передкарпаття напередодні проголошення ЗУНР
Volodymyr Klapchuk. DESTRUCTIVE INFLUENCE OF THE FIRST
WORLD WAR ON THE SOCIO-ECONOMIC SITUATION OF THE CENTRAL
PEREDKARPATTIA
The article explores the cosequences of the First World War for the socio-economoc
processes in the Stanislaviv region (Central Peredkarpattia).
Key words: the First World War, socio-economic development, the Central Pered-
karpattia.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73306 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:05:12Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клапчук, В. 2015-01-09T08:04:03Z 2015-01-09T08:04:03Z 2009 Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття / В. Клапчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 131-139. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73306 Визначено наслідки Першої світової війни на соціально-економічні процеси на Станиславівщині (Центральне Передкарпаття). The article explores the cosequences of the First World War for the socio-economoc processes in the Stanislaviv region (Central Peredkarpattia). uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Внутрішньополітичний розвиток. Етносоціальне і культурно-освітнє життя Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття Destructive influence of the First World War on the socio-economic situation of the Central Peredkarpattia Article published earlier |
| spellingShingle | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття Клапчук, В. Внутрішньополітичний розвиток. Етносоціальне і культурно-освітнє життя |
| title | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття |
| title_alt | Destructive influence of the First World War on the socio-economic situation of the Central Peredkarpattia |
| title_full | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття |
| title_fullStr | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття |
| title_full_unstemmed | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття |
| title_short | Руйнівний вплив Першої світової війни на соціально-економічний стан Центрального Передкарпаття |
| title_sort | руйнівний вплив першої світової війни на соціально-економічний стан центрального передкарпаття |
| topic | Внутрішньополітичний розвиток. Етносоціальне і культурно-освітнє життя |
| topic_facet | Внутрішньополітичний розвиток. Етносоціальне і культурно-освітнє життя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73306 |
| work_keys_str_mv | AT klapčukv ruinívniivplivperšoísvítovoívíininasocíalʹnoekonomíčniistancentralʹnogoperedkarpattâ AT klapčukv destructiveinfluenceofthefirstworldwaronthesocioeconomicsituationofthecentralperedkarpattia |