Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком)
Сучасні тенденції розвитку світової спільноти і розширення глобального інформаційного простору висувають на перший план завдання раціонального управління природними ресурсами. У цьому аспекті дедалі більшого економічного значення набувають методи дистанційного зондування, які стають потужним засо...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73429 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 12. — С. 58-63. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73429 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-734292025-02-23T18:58:46Z Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) Space — for Ukraine (interview with academician of NAS of Ukraine V.I. Lyalko) Інтерв’ю Сучасні тенденції розвитку світової спільноти і розширення глобального інформаційного простору висувають на перший план завдання раціонального управління природними ресурсами. У цьому аспекті дедалі більшого економічного значення набувають методи дистанційного зондування, які стають потужним засобом як локальних досліджень окремих компонентів Землі, так і глобального вивчення планети в цілому. Про розвиток цього наукового напряму в Україні та практичне застосування окремих розробок розповідає директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, лауреат Державних премій у галузі науки і техніки УРСР та України і премії ім. В.І. Вернадського НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук Вадим Іванович Лялько. 2014 Article Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 12. — С. 58-63. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73429 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інтерв’ю Інтерв’ю |
| spellingShingle |
Інтерв’ю Інтерв’ю Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) Вісник НАН України |
| description |
Сучасні тенденції розвитку світової спільноти і розширення глобального
інформаційного простору висувають на перший план завдання раціонального управління природними ресурсами. У цьому аспекті дедалі більшого
економічного значення набувають методи дистанційного зондування, які
стають потужним засобом як локальних досліджень окремих компонентів
Землі, так і глобального вивчення планети в цілому. Про розвиток цього наукового напряму в Україні та практичне застосування окремих розробок
розповідає директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі
Інституту геологічних наук НАН України, лауреат Державних премій у
галузі науки і техніки УРСР та України і премії ім. В.І. Вернадського НАН
України, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України,
доктор геолого-мінералогічних наук Вадим Іванович Лялько. |
| format |
Article |
| title |
Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) |
| title_short |
Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) |
| title_full |
Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) |
| title_fullStr |
Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) |
| title_full_unstemmed |
Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) |
| title_sort |
космос – україні (інтерв’ю з академіком нан україни в.і. ляльком) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Інтерв’ю |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73429 |
| citation_txt |
Космос – Україні (інтерв’ю з академіком НАН України В.І. Ляльком) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 12. — С. 58-63. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-11-24T14:08:26Z |
| last_indexed |
2025-11-24T14:08:26Z |
| _version_ |
1849681045170946048 |
| fulltext |
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 12
ІНТЕРВ’ЮІНТЕРВ’Ю
КОСМОС — УКРАЇНІ
Інтерв’ю з академіком НАН України
В.І. Ляльком
Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) — це метод одержан-
ня інформації про різні об’єкти і динамічні процеси та явища
на поверхні Землі, в її надрах та атмосфері за допомогою ре-
єстрації відбитого чи власного електромагнітного випроміню-
вання на відстані, без безпосереднього контакту. Реєстрацію
здійснюють за допомогою технічних засобів, установлених на
повітряних або космічних носіях. Методи ДЗЗ з космосу ха-
рактеризуються високою оглядовістю, регулярністю знімань
досліджуваних об’єктів, можливістю одночасно отримувати
інформацію про великі території; переходити від дискретного
набору значень певних показників в окремих пунктах до без-
перервної картини просторового розподілу цих показників на
всій території; одержувати оперативну й об’єктивну інформа-
цію про важкодоступні райони. Ці переваги найбільш відчут-
ні у сфері глобального моніторингу планети та національного
моніторингу держав, що мають значні території, де оглядовість
матеріалів і генералізація інформації відіграють істотну роль.
Однак і для потреб регіонального моніторингу методи ДЗЗ мо-
жуть успішно застосовуватися для вирішення конкретних за-
вдань, доповнюючи дані контактних способів вимірювань, а в
деяких випадках навіть перевершуючи їх за інформативністю.
Сучасні тенденції розвитку світової спільноти і розширення глобального
інформаційного простору висувають на перший план завдання раціональ-
ного управління природними ресурсами. У цьому аспекті дедалі більшого
економічного значення набувають методи дистанційного зондування, які
стають потужним засобом як локальних досліджень окремих компонентів
Землі, так і глобального вивчення планети в цілому. Про розвиток цього на-
укового напряму в Україні та практичне застосування окремих розробок
розповідає директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі
Інституту геологічних наук НАН України, лауреат Державних премій у
галузі науки і техніки УРСР та України і премії ім. В.І. Вернадського НАН
України, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України,
доктор геолого-мінералогічних наук Вадим Іванович Лялько.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 12 59
ІНТЕРВ’Ю
— Вадиме Івановичу, Ви є відомим фа-
хівцем у галузі аерокосмічних досліджень
Землі, завдяки виконаному Вами циклу тео-
ретико-методичних робіт сформувалася
оригінальна вітчизняна наукова школа з до-
слідження впливу енергомасообміну в гео-
системах на спектральні характеристики
земних покривів. Як на Вашу думку, чи є сьо-
годні в Україні перспективи розвитку кос-
мічних методів дистанційного зондування?
— Нині у світі дедалі більше уваги приділя-
ють таким чинникам, як достовірність даних,
оперативність їх надходження, мінімізація не-
обхідних для цього витрат. І тут надзвичайно
широкі можливості та беззаперечні переваги
мають методи ДЗЗ. Це один із найбільш вра-
жаючих «практичних виходів» космічної ді-
яльності, саме за його допомогою вирішується
багато «земних» справ і завдань у галузі приро-
докористування, ресурсозбереження, екобез-
пеки тощо. З кожним роком зростає кількість
супутників ДЗЗ, що працюють у космічному
просторі, розширюється коло країн — операто-
рів космічних апаратів. Цілком упевнено мож-
на казати, що на сьогодні ДЗЗ сформувалося
у високотехнологічний міждисциплінарний
науковий напрям.
За даними ООН, з огляду на стрімке зростан-
ня чисельності населення Землі, актуальними
й надалі залишаються три глобальні проблеми
забезпечення життєдіяльності людства: продо-
вольство, питна вода та енергетичні потреби.
Вони взаємопов’язані одна з одною, тому і ви-
рішувати їх слід комплексно. Одним із підхо-
дів до розв’язання цих проблем є застосування
методів ДЗЗ з використанням космічних тех-
нологій, літальних апаратів та наземних польо-
вих досліджень. Розвинені країни приділяють
цьому напряму величезну увагу, спрямовуючи
на його розвиток десятки мільярдів доларів.
У національних космічних програмах Украї-
ни методам і технологіям ДЗЗ, а також їх прак-
тичному використанню відводиться значне
місце. У нашій країні в цій галузі послідовно
і системно працюють як великі державні орга-
нізації, так і провідні наукові установи, зокре-
ма Науковий центр аерокосмічних досліджень
Землі ІГН НАН України. Досить широко ці
методи застосовують у своїй діяльності й не-
державні компанії.
Україна входить до дуже вузького кола кра-
їн, які мають повний науково-технічний комп-
лекс зі створення космічних апаратів та засобів
їх виведення на орбіту. КБ «Південне» і завод
«Південмаш» здатні забезпечити виробництво
і запуск українських супутників ДЗЗ, осна-
щених сучасною високоточною апаратурою.
До речі, цей пункт є в Національній космічній
програмі, проте його реалізація потребує мі-
льярдних капіталовкладень, на що в нинішній
економічній ситуації розраховувати не дово-
диться. Втім, ми все ж таки сподіваємося, що
найближчим часом вдасться запустити вітчиз-
няний супутник ДЗЗ серії «Січ». Бортову апа-
ратуру для нього розробляє київський завод
«Арсенал». Знову ж таки, через брак коштів
вона, на жаль, поступається найкращим зару-
біжним зразкам, але завдяки запропонованим
нами методам оброблення інформації можна
вдвічі підвищити роздільну здатність зніман-
ня, не використовуючи при цьому надзвичай-
но дорогих матриць.
Є ще одна перспектива для України долу-
читися до великих міжнародних програм з ви-
користанням методів ДЗЗ без значних фінан-
сових витрат. У травні цього року на нараді в
Нідерландах світове співтовариство дійшло
висновку, що на сьогодні головною проблемою
виконання глобальних проектів з вивчення
зміни клімату Землі за допомогою космічно-
го знімання є невизначеність і неузгодженість
отримуваних даних. Поясню. Нехай ми точно
знаємо, якій величині вимірюваного параметра
відповідає певний відгук сигналу для пустелі
Сахара. Однак, скажімо, для тундри інтерпре-
тація цього параметра буде вже некоректною.
Уникнути такої недостовірності можна, ство-
ривши в кожній країні, в кожній ландшафтно-
кліматичній зоні калібрувально-завіркові по-
лігони. В Україні ми вже організували кілька
таких полігонів: Шацький для зони Полісся,
Вінницький та Київський для Лісостепу. Був
ще Кримський полігон для зони Степу, але
тепер ми його переносимо в Миколаївську об-
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 12
ІНТЕРВ’Ю
ласть. І ці роботи слід розширювати, так щоб
українські полігони стали складовою міжна-
родної стандартизованої системи.
— А в яких міжнародних програмах Центр
бере участь?
— Значна частина діяльності Центру має
міжнародну спрямованість. Ми були пер-
шою в Україні науковою установою, яку сво-
го часу прийняли до Європейської асоціації
лабораторій дистанційного зондування Землі
(EARSeL). Маємо плідну співпрацю з Євро-
пейським космічним агентством (ESA), а та-
кож з космічними агентствами Росії, США,
Німеччини, Франції, Угорщини, Польщі, Бі-
лорусі. Наведу лише кілька прикладів. Центр
було задіяно у виконанні програми GEOSS-
GMES з глобального вивчення Землі. Наші
співробітники брали участь у проекті HABIT-
CHANGE з дослідження і прогнозування на-
слідків зміни кліматичних умов у заповідни-
ках Центральної Європи. Маємо дуже тісні й
плідні контакти з Міжнародним інститутом
прикладного системного аналізу (IІASA). Ми-
нулого року було підписано контракт між Цен-
тром і Токійським університетом на виконан-
ня спільного українсько-японського проекту
«Аналіз супутникових даних на площах Фу-
кусіма — Чорнобиль». Японських учених за-
цікавив наш досвід робіт з космічного моніто-
рингу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Нині ми розробляємо аналогічну методику з
контролю стану довкілля в зоні відчуження
АЕС «Фукусіма-1», складаємо карти ризиків
повторного забруднення територій унаслідок
можливих пожеж.
— Вадиме Івановичу, чи не могли б Ви
розповісти про прикладні розробки вашого
Центру.
— По-перше, методи ДЗЗ є незамінними для
оцінювання та організації раціонального ви-
користання природних ресурсів. Україна має
понад 5 % світового мінерально-сировинного
потенціалу, а за запасами деяких корисних
копалин значно випереджає інші країни. Дис-
танційне зондування дає змогу швидко визна-
чити найперспективніші ділянки для пошуку
різних корисних копалин, а потім на них уже
організовувати наземні роботи. У нашому
Центрі розроблено супутникові технології
прогнозування покладів нафти і газу на су-
ходолі. Маємо ми й аналогічні технології для
оцінювання запасів родовищ вуглеводнів на
морському шельфі, основані на методі вияв-
лення теплових і радіохвильових аномалій. За-
пропоновані алгоритми оброблення космічних
знімків дають можливість майже вдвічі підви-
щити результативність пошукових робіт. При-
чому ми апробовували їх не лише в Україні,
а й у Росії, Туркменії, Об’єднаних Арабських
Еміратах. Ми регулярно надаємо рекомендації
ПАТ «Укрнафта», ДК «Укргазвидобування»,
НАК «Нафтогаз України» щодо постановки
пошуково-розвідувальних робіт на виявлених
нафтогазоносних площах.
На особливу увагу заслуговують розроблені
нами способи пошуку підземних водних резер-
вуарів. У всьому світі забруднення наземних
джерел питної води призводить до зниження
якості водопостачання і постійного зростання
видатків на очисні заходи. Тому запаси під-
земних вод стають стратегічним національним
ресурсом.
Багато чого ми можемо запропонувати в ін-
тересах сільського господарства. Це прогнозу-
вання врожайності зернових культур, визна-
Директор Наукового центру аерокосмічних дослі-
джень Землі академік НАН України В.І. Лялько
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 12 61
ІНТЕРВ’Ю
чення вологості ґрунтів і вологозапасу самих
рослин, встановлення кількості гумусу та азот-
них добрив у ґрунті. На основі аналізу косміч-
них знімків ми надаємо аграріям рекомендації
щодо сівозмін, використання добрив, доціль-
ності застосування окремих сортів сільсько-
господарських і технічних культур на певних
земельних ділянках. Крім того, ми можемо до-
помогти контролюючим органам у виявленні
порушників землекористування. На жаль, у
нас не поодинокі випадки, коли одні й ті самі
сільгоспугіддя з року в рік засівають, скажімо,
соняшником. Потім такі горе-орендарі тікають
від відповідальності, залишаючи по собі по-
вністю виснажені ґрунти, на відновлення яких
знадобиться багато часу. А такі порушення лег-
ко попередити, здійснюючи постійний моніто-
ринг із космосу.
По-друге, багато прикладних розробок Цен-
тру спрямовані на вирішення природоохорон-
них геоекологічних завдань. Ми проводимо
оцінювання фітосанітарного стану та поже-
жонебезпечності лісів, спостерігаємо за роз-
витком екологічної ситуації в різних екосисте-
мах, здійснюємо моніторинг прибережних ак-
ваторій. Розроблені нами методичні прийоми
дозволяють виявляти техногенне забруднення
територій важкими металами, встановлювати
джерела забруднення водного середовища. Ми
виконували роботи з оцінювання геоекологіч-
ного стану таких промислових центрів, як Ні-
кополь, Борислав, Київ, Кривий Ріг, і результа-
ти було передано в природоохоронні структу-
ри міських держадміністрацій.
По-третє, методи ДЗЗ є незамінними для
вирішення завдань глобального моніторингу.
Цього року ми разом із Києво-Могилянською
академією та Гідрометцентром України під-
готували монографію «Парниковий ефект в
Україні: оцінки та соціоекономічні наслідки».
Уперше експериментально було визначено
основні балансові складові формування пар-
никового ефекту в межах території України та
його впливу на зміни клімату. Ми показали,
що сільськогосподарські культури видаляють
СО2 з атмосфери не гірше, ніж лісові масиви,
роблять значний внесок у зниження ефекту
глобального потепління. У середньому на те-
риторії України вуглекислого газу викидаєть-
ся майже вдвічі більше, ніж поглинається, але
порівняно з багатьма індустріальними країна-
ми це ще непогане співвідношення. Отримав-
ши кількісні показники парникового ефекту,
ми провели для України своєрідний аудит,
який дає змогу аргументувати виділені нам,
згідно з Кіотським протоколом, квоти парни-
кових газів. Крім того, у монографії наведено
довготермінові сценарії кліматичних та еко-
логічних змін на регіональному і локальному
рівнях, визначено стратегії адаптації, в тому
числі пов’язані з передбачуваною ескалацією
природних катастроф.
Ну, і насамкінець слід відзначити викорис-
тання методів ДЗЗ для спеціальних цілей.
Цього року ми запатентували способи вияв-
лення рухомих підводних об’єктів. Аналізу-
ючи супутникові знімки в інфрачервоному
діапазоні, за знесенням течіями поверхневого
пошукового сигналу або за градієнтом темпе-
ратури в приповерхневому шарі води ми може-
мо встановити такі об’єкти, навіть якщо вони є
малошумними.
— У жовтні цього року в КМДА відбула-
ся нарада з питань відновлення співпраці з
Співробітники відділу аерокосмічних досліджень у
геоекології: В.Є. Філіпович, А.Г. Мичак, Л.П. Ліщенко,
О.М. Теременко
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 12
ІНТЕРВ’Ю
НАН України, на якій Академія запропону-
вала для потреб міста 230 розробок. Мерія
Києва відібрала 11 наукових робіт, які про-
фінансує з міського бюджету в 2015 р. Серед
них є й розробка вашого Центру. Цікаво було
б дізнатися про неї.
— Так, дійсно, наш Центр брав участь у ви-
ставці в КМДА і запропонував виконати дослі-
дження за темою «Визначення розвитку зсув-
них процесів у м. Києві в режимі моніторингу
(з використанням матеріалів дистанційних
зйомок)». Докладніше про цю та інші розроб-
ки в інтересах міста Києва розповість безпо-
середній виконавець робіт, завідувач відділу
аерокосмічних досліджень у геоекології кан-
дидат геологічних наук Володимир Євгенович
Філіпович.
— Наш відділ розробляє методології засто-
сування даних ДЗЗ для аналізу екологічного
стану урбанізованих територій та визначення
тенденцій його змін на основі космічного мо-
ніторингу. Головними небезпечними природ-
ними явищами, що загрожують комфортному
проживанню населення у м. Києві, є зсувні
процеси, підйом рівня ґрунтових вод і теплове
навантаження міста. Саме моніторинг зсувів
найбільш і зацікавив київську адміністрацію.
Зсувні процеси на території Києва зумовлені
багатоярусною геологічною будовою правобе-
режних схилів Дніпра та врізаних у плато до-
лин малих річок. У місті є понад 130 зсувоне-
безпечних ділянок загальною площею близько
400 га, які нині підтримує 33 км підпірних сті-
нок. У рамках бюджетної тематики ми побуду-
вали картосхеми розміщення геодинамічних
зон в узгодженні з ділянками розвитку небез-
печних екзогенних геологічних процесів, але
для детальнішого моніторингу потрібно вико-
ристовувати космічні знімки з вищою розділь-
ною здатністю, які надаються на комерційній
основі. Результати наших досліджень свідчать,
що розвиток зсувів спричинений цілою низкою
факторів, серед яких найважливішими є гідро-
метеорологічні в умовах техногенного впливу.
Так, у зв’язку з погодними аномаліями 2013 р.
у Києві утворилося 18 нових зсувів навіть на
тих ділянках, які до того не викликали зане-
покоєння. Зсуви — це природне явище. Вони
існували і в доантропогенні часи, але нинішня
активізація гравітаційних процесів на території
міста спровокована масовою забудовою долин
малих річок і великих балок. Спостерігається
сповзання схилів корінного плато і так званих
київських гір (Батиєва, Замкова, Багринова,
Лиса, Черепанова та ін.) під дією підрізування,
порушення дренажу, надмірного навантаження
будівлями з великими підземними паркінгами.
Наприклад, зведення 22-поверхового будинку
і вертолітного майданчика на схилах Дніпра
погіршує і без того небезпечну ситуацію в цьо-
му районі. Для стабілізації зсувних процесів
на таких ділянках необхідно повністю забо-
ронити великі будівельні роботи будь-якого
профілю, удосконалити інженерні методи про-
Зони геодинамічної напруги на території міста Києва.
Стрілками позначено місця зсувів, що активізувалися
навесні 2013 р.
Карта підтоплення території м. Києва
Умовні позначення:
1 — заплави рік 1-го порядку;
2 — заплави рік 2-го порядку;
3 — днища малих річок;
4 — ділянки підтоплення в межах Києва;
5 — насипні та намивні ґрунти в межах Києва;
6 — ділянки підтоплення на озерно-воднольодовикових поверхнях;
7 — ділянки підтоплення на моренно-воднольодовикових поверхнях Правобережжя;
8 — ділянки підтоплення в межах низьких терасових рівнів Лівобережжя;
9 — дамби захисні;
10 — дамби протипаводкові
Карта районування міста Києва за ступенем теплового навантаження
Зони температур земної поверхні міста:
1 — максимальні; великі промислові об’єкти, райони зі щільною міською забудовою, території практично без зеле-
них насаджень. Екологічний стан (теплове навантаження) — вкрай незадовільний;
2 — високі; масиви житлової забудови із середнім рівнем зелених насаджень. Екологічний стан — незадовільний;
3 — помірні; житлові масиви з високим рівнем озеленення території. Екологічний стан — задовільний;
4 — низькі; території паркових і лісопаркових зон. Екологічний стан — добрий. По суті, це «легені» Києва;
5 — основні водні об’єкти; русла Дніпра та його приток відіграють для міста роль «кондиціонера» — влітку охоло-
джують, а взимку підігрівають прилеглі райони. Забудова цих територій є недопустимою;
6 — межі міста Києва;
7 — пости наземного екологічного спостереження
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 12 63
ІНТЕРВ’Ю
тизсувного захисту, закріпити схили деревно-
чагарниковою рослинністю з глибокою коре-
невою системою.
Мабуть, найбільшою природно-техногенною
проблемою Києва є підйом рівня ґрунтових
вод (РГВ). Методом ретрокартографії, порів-
нюючи дані минулого століття з сучасним роз-
ташуванням об’єктів, ми показали, як із розви-
тком міста змінювався баланс ґрунтових вод,
поступово підвищувалася зволоженість порід
і розширювалися зони підтоплення. Будівни-
цтво висотних споруд, підземних паркінгів,
метрополітену утворює в руслах малих річок
і струмків штучні баражі, які обмежують сті-
кання вод у Дніпро. Спорудження Київського
і Канівського водосховищ призвело до постій-
ного підвищення РГВ у районі міста. Якщо в
70-ті роки дзеркало Канівського водосховища
закінчувалося південніше Кончі-Заспи, то за-
раз воно підійшло майже впритул до греблі
Київської ГЕС. Відповідно піднявся рівень
усіх приток Дніпра, в тому числі Либеді. Інший
приклад — забудова Оболоні, яка повністю змі-
нила первинний ландшафт. Наявні там болота,
озера, джерела було засипано і заасфальтовано,
але ж природні процеси на глибині тривають і
рано чи пізно дадуться взнаки. Або, скажімо, у
зв’язку з будівництвом гілки метрополітену на
Теремки в долині річки Нивка в районі іподро-
му утворився бараж і розпочався підйом РГВ,
що ми бачимо за результатами наших дослі-
джень.
Аналіз космічних знімків дає змогу заздале-
гідь виявляти аварійні ділянки, оскільки якщо
ми спостерігаємо певні гідрологічні зміни на
глибині 8 м, то майже напевно можна говори-
ти, що у найближчі 5—6 років наземні будівлі у
цій зоні почнуть осідати. Ми визначаємо ареа-
ли зон підтоплення на території міста, прогно-
зуємо їх розвиток і всі матеріали передаємо до
відповідних установ та організацій. Так, у про-
цесі підготовки проекту нового Генплану сто-
лиці ми надали інформацію про більш як 90 ді-
лянок на території міста, що характеризуються
різким підйомом РГВ.
Ще одним напрямом нашої діяльності є ви-
вчення теплового навантаження урбанізованих
територій, яке характеризується формуван-
ням так званих «островів тепла», пов’язаних
із перепадом приповерхневих температур між
центром міста і його периферією. Оброблен-
ня та аналіз даних космічного знімання по-
казали, що в районах зі щільною забудовою,
у промзонах, над великими транспортними
розв’язками спостерігається аномально висока
приповерхнева температура, яка значно пере-
вищує максимальні значення, отримані за на-
земними метеоданими. Моніторинг теплового
поля в межах Києва свідчить, що в централь-
них районах зі зменшенням площі природного
ґрунтово-рослинного покриву та ущільненням
міської забудови, що утруднює провітрюван-
ня території, зростає поверхневий прогрів. Це
може спричинити не лише локальні порушен-
ня мікрокліматичних умов, а й сприяти зміні
клімату на регіональному рівні. Проведене ра-
йонування території міста за ступенем тепло-
вого навантаження дає змогу оцінити загаль-
ний екологічний стан Києва і оптимізувати
управлінські рішення щодо подальшого розви-
тку столиці.
За допомогою методів космічного ДЗЗ мож-
на також ефективно вирішувати проблеми,
пов’язані з енерговтратами, та контролювати
стан теплових мереж і об’єктів інфраструкту-
ри міста. Це досить легкий і дешевий спосіб
пошуку аварійних ділянок теплових мереж,
які можна виявити ще до того, як відбудеться
безпосередній прорив труби. Крім того, мож-
на знаходити ділянки міської забудови, які
характеризуються підвищеними тепловтрата-
ми, а отже, потребують невідкладних заходів з
енергозбереження, що дасть багатомільйонну
економію бюджетних коштів.
Розмову вела
Олена МЕЛЕЖИК
|