Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами

Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами

Шляхом взаємодії 2-бромометильних похідних імідазо[1,2-a]піридину, імідазо[1,2-a]піримідину й імідазо[2,1-b]тіазолу з природним 7-гідроксиізофлавоном формононетином і з двома його синтетичними аналогами синтезовано відповідні 7-(імідазо[1,2-a]гетарил-2-метокси)-3-арил-4H-4-хроменони....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автори: Коваленко, Н.В., Пивоваренко, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2008
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7343
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами / Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 10-14. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7343
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73432025-02-23T18:30:27Z Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами Covalent conjugates of isoflavone formononetine and its synthetitc analogues with imidazo[1,2-a]pyridines, imidazo[1,2-a]pyrimidines and imidazo[1,2-a]thiazoles Коваленко, Н.В. Пивоваренко, В.Г. Шляхом взаємодії 2-бромометильних похідних імідазо[1,2-a]піридину, імідазо[1,2-a]піримідину й імідазо[2,1-b]тіазолу з природним 7-гідроксиізофлавоном формононетином і з двома його синтетичними аналогами синтезовано відповідні 7-(імідазо[1,2-a]гетарил-2-метокси)-3-арил-4H-4-хроменони. By the interaction of 2-bromomethyl derivatives of imidazo[1,2-a]pyridine, imidazo[1,2-a]pyrimidine and imidazo[1,2-a]thiazole with natural 7-hydroxyisoflavone formononetin and with its synthetic analogues the corresponding 7-(imidazo[1,2-a]hetaryl-2-methoxy)-3-aryl-4H-4-chromenones were synthesized. 2008 Article Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами / Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 10-14. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1814-9758 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7343 uk application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Шляхом взаємодії 2-бромометильних похідних імідазо[1,2-a]піридину, імідазо[1,2-a]піримідину й імідазо[2,1-b]тіазолу з природним 7-гідроксиізофлавоном формононетином і з двома його синтетичними аналогами синтезовано відповідні 7-(імідазо[1,2-a]гетарил-2-метокси)-3-арил-4H-4-хроменони.
format Article
author Коваленко, Н.В.
Пивоваренко, В.Г.
spellingShingle Коваленко, Н.В.
Пивоваренко, В.Г.
Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
author_facet Коваленко, Н.В.
Пивоваренко, В.Г.
author_sort Коваленко, Н.В.
title Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
title_short Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
title_full Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
title_fullStr Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
title_full_unstemmed Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
title_sort ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами
publisher Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate 2008
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7343
citation_txt Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2-a]піридинами, імідазо[1,2-а]піримідинами й імідазо[2,1-b]тіазолами / Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 10-14. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT kovalenkonv kovalentníkonûgatiízoflavonuformononetinuíjogosintetičnihanalogívzímídazo12apíridinamiímídazo12apírimídinamijímídazo21btíazolami
AT pivovarenkovg kovalentníkonûgatiízoflavonuformononetinuíjogosintetičnihanalogívzímídazo12apíridinamiímídazo12apírimídinamijímídazo21btíazolami
AT kovalenkonv covalentconjugatesofisoflavoneformononetineanditssynthetitcanalogueswithimidazo12apyridinesimidazo12apyrimidinesandimidazo12athiazoles
AT pivovarenkovg covalentconjugatesofisoflavoneformononetineanditssynthetitcanalogueswithimidazo12apyridinesimidazo12apyrimidinesandimidazo12athiazoles
first_indexed 2025-11-24T10:50:38Z
last_indexed 2025-11-24T10:50:38Z
_version_ 1849668600351162368
fulltext Вступ. Нітрогеновмісні гетероциклічні спо� луки (НГС) посідають чільне місце серед су� часних лікарських засобів і мають надзвичай� но широкий спектр біологічної дії [1�2]. Це зу� мовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами, що пов’язані, головним чином, із природою хімічних взаємодій молекули фарм� препарату з оточенням у біосистемі організму. Зважаючи на це і враховуючи специфіку скла� ду та будови НГС, можна дійти висновку, що ці класи надають найбільш широкі можливості в дизайні регуляторів функцій молекул білкової природи, таких як ферменти, рецептори, гор� мони тощо. Це пов’язано з тим, що НГС мо� жуть демонструвати ввесь спектр міжмолеку� лярних взаємодій — від неспецифічних до специфічних: типу «донор електронної пари — акцептор електронної пари» (у тому числі, донор водневого зв’язку (ВЗ) та акцептор ВЗ). Водневі зв’язки, враховуючи їх збільшену енергію порівняно з іншими типами міжмоле� кулярних взаємодій (у розрахунку на пару атомів, що перебувають у контакті), мають найбільший вплив на міцність міжмолекуляр� них комплексів. Іншою важливою особливіс� тю НГС є висока конденсованість молекули, що завжди веде до значного обмеження числа можливих конформаційних станів, а отже — до зростання селективності взаємодії з окре� мими сайтами білкових молекул і збільшення стабільності утвореного білкового комплексу. Такі ж характерні риси будови і подібну здатність до взаємодії з білковими молекула� ми мають сполуки фенольної природи — похідні хромону, зокрема ізофлавони та їх ге� тероциклічні аналоги [3�5]. Не дивно, що і цей клас органічних сполук має багато представ� ників серед лікарських засобів і широко засто� совується у процесі розробки нових фармпре� паратів. Слід звернути увагу і на ще одну важ� ливу особливість згаданих класів органічних сполук — можливість тонко і порівняно просто маніпулювати їх структурою для досягнення необхідних фармакологічних властивостей. Результати статистичного аналізу струк� тури біологічно активних сполук свідчать про те, що найбільший інтерес у пошуку нових препаратів становлять сполуки, що містять кілька циклів у молекулі і мають один або більше гетероатомів у циклі. Серед ароматич� них сполук найбільш популярними є похідні 10 Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів з імідазо[1,2�a]піридинами, імідазо[1,2�a]піримідинами й імідазо[2,1�b]тіазолами Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко* Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, Київ, 01033, Україна Резюме. Шляхом взаємодії 2�бромометильних похідних імідазо[1,2�a]піридину, імідазо[1,2�a]піримідину й імідазо[2,1�b]тіазолу з природним 7�гідроксиізофлавоном формононетином і з двома його синтетичними аналогами синтезовано відповідні 7�(імідазо[1,2�a]гетарил�2�метокси)�3�арил�4H�4�хроменони. Ключові слова: формононетин, ізофлавони, 4H�4�хроменони, імідазо[1,2�a]піридини, імідазо[1,2�a]піри� мідини, імідазо[2,1�b]тіазоли. Ukrainica Bioorganica Acta 2 (2008) 10—14 www.bioorganica.org.ua * Corresponding author. Tel.: +38044�2393312; fax: +38044�2208391 E�mail address: pvg_org@mail.ru © Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко, 2008 піримідину, піразину, піридину, тіазолу, імі� дазолу, піразолу тощо, а також їх конденсо� вані похідні. Наприклад, серед імідазо[1,2�a]� піридинів є три препарати, які увійшли до клінічної практики в Європі. Усі вони пригні� чують діяльність центральної нервової систе� ми. Це периферійний міорелаксант Fazadini� um bromid [6] і два гіпнотики — zolpidem та alpidem [7]. Похідні імідазо[1,2�a]піридину, які мають тіоетерний ланцюг, можуть використо� вуватися як противірусні агенти [8]. Шість сполук типу 1а�д (рис. 1) із тридцяти трьох [9] виявили активність як агоністи цитомегало� вірусу й вірусу оперізувального лишаю. Спо� лука 2 теж показала антивірусну дію [10]. Спо� луки 3 (R=H, I, Ar, i�Pr, PrSO2) за структурою подібні до антивірусного препарату Enviroxi� me і в cкринінгу продемонстрували широкий діапазон активності проти 80 типів риноадено� й ентеровірусів [11]. Дослідниками з’ясовано, що сполукам цього типу притаманна протиза� пальна, жарознижувальна й анальгетична дії [12�15], вони ефективно впливають на серцево� судинну систему з виявленням кардіотонічно� го, антиаритмічного й гіпотензивного компонен� тів [2]. Деякі із зазначених препаратів запропо� новано для лікування виразки шлунку [2]. Природні й синтетичні похідні ізофлавону становлять велику групу сполук, біологічну активність яких вивчено значно детальніше [3�5]. Вони демонструють широкий спектр біологічної дії, де домінує протизапальна [16], гіпоглікемічна [17], антиоксидантна [3�5], гіпо� ліпідемічна [5, 18], анаболічна [19], антибакте� ріальна [3�5] та антивірусна [20�21] активність. Результати й обговорення. Метою нашої роботи був синтез і подальше біологічне до� слідження нових похідних НГС збільшеної мо� лекулярної маси, зі збільшеною кількістю ге� тероатомів та екзоциклічних замісників, здат� них до утворення водневих зв’язків з атома� ми�донорами ВЗ та атомами�акцепторами ВЗ білкового ланцюга. Із цією метою вихідними сполуками було обрано похідні імідазо[1,2�a]� піридину, імідазо[1,2�a]піримідину й імідазо� [2,1�b]тіазолу 1а�с, що містять хімічно активну бромометильну групу, яка може взаємодіяти з гідроксигрупами фенолів з утворенням відпо� відних етерів. Як фенольну компоненту в ре� акції з бромометилгетаренами 1а�с було вико� ристано три похідні 7�гідроксихромону 2�4, серед яких сполука 3 (формононетин) має при� родне походження. Опираючись на зібрані дані біологічної дії сполук обох класів, можна чека� ти, що їх ковалентні кон’югати будуть істотно впливати на функції білкових систем як віру� сів, так і вищих організмів. У хімічному плані отримання подібних похідних становить певні проблеми, оскільки бромометильні похідні 1а�с є нестійкими спо� луками, які в розчинах за кімнатної темпера� тури швидко димеризуються [22]. Проведені досліди дали змогу знайти оптимальні умови для утворення їх кон’югатів із гідроксихромо� нами 2�4 і виділити відповідні продукти 5�7 у хімічно чистому вигляді з порівняно високими виходами (про це йтиметься в експеримен� тальній частині). Ключову інформацію про структуру синте� зованих сполук 5а�с, 6а,с, 7с несуть їх спектри Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів 11www.bioorganica.org.ua R N N R R R R S 3 5 2 4 11a- a) R1 = CH2C6H5, R2 = H, R3 = H, R4 = H, R5 = CH3 ) R1 = CH2CH3, R2 = H, R3 = H, R4 = H, R5 = CH3 c) R1 = CH2C6H5, R2 = H, R3 = Br, R4 = CH3, R5 = Br ) R1 = CH2CH2OH, R2 = H, R3 = H, R4 = H, R5 = CH3 e) R1 = CH2C6H5, R2 = CH3, R3 = Br, R4 = CH3, R5 = Br ) R1 = CH2CH2CH2OH, R2 = H, R3 = CF3, R4 = H, R5 = Cl R = H, I, Ar, i-PrS, i-PrSO2 NHMe O N N NH2 R N N NH2 O2S N O N N 3 Enviroxime 2 Рис. 1. Імідазо[1,2�a]піридини, що мають противірусну активність [9]. 1Н ЯМР. У спектрах присутні сигнали протонів як азагетероциклічної, так і хромонової систе� ми (див. експериментальну частину). Харак� терний зсув сигналу метиленової групи з 4,60� 4,70 (для бромопохідного 1а�с) до 5,15�5,35 м.ч. (для продукту реакції) свідчить про утворення зв’язку з атомом оксигену О�7 хромонової час� тини. У випадку 5,7�дигідроксихромону 3, як і слід було чекати, гідроксигрупа 5�ОН є менш реакційноздатною в умовах реакції алкілуван� ня, оскільки вона утворює міцний внутрішньо� молекулярний зв’язок з атомом оксигену кар� бонільної групи. Про її пасивність свідчить си� гнал протона гідроксигрупи за 12,8 м.ч. у спектрі сполук 6a�с. Отже, шляхом взаємодії 2�бромометильних похідних імідазо[1,2�a]піридину, імідазо[1,2�a]� піримідину й імідазо[2,1�b]тіазолу із 7�гідрок� сиізофлавонами нами синтезовано відповідні 7�(імідазо[1,2�a]гетарил�2�метокси)�3�арил� 4H�4�хроменони. Експериментальна частина. Усі розчинни� ки й реагенти («Aldrich») використовували без додаткової очистки. Ацетон додатково вису� шували над свіжопрожареним карбонатом калію і переганяли. Контроль за ходом реакції і чистотою синтезованих сполук проводили методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) на пластинках «Silufol UV — 254» в системі хлороформ — метанол (9:1) із застосуванням УФ�детектора з довжиною хвилі опромінення 254 і 356 нм. Спектри 1Н ЯМР отримані на спектрометрі «Varian Mercury�400» (розчин� ник: DMSO�d6, внутрішній стандарт: ТМС). Температури плавлення виміряні на малога� баритному нагрівальному столі «Boetius» (не коректувались). Вихідні бромометильні похідні одержано згідно з [22�23]. Синтез ізофлавоноїдів 2�4 опи� сано в [24�25]. Одержані сполуки 5а�с, 6а,с, 7с являють собою кристалічні речовини. Їх структуру й індивідуальність підтверджено даними методів 1Н ЯМР і елементного аналізу. ЗЗааггааллььннаа ммееттооддииккаа ссииннттееззуу ссппооллуукк 55аа��сс,, 66аа,,сс 77сс.. Еквімолярні кількості бромометильної похідної 1а�с (0,01 моль) і 0,01 моль гідрокси� хромону 2�4 перемішували протягом 10 хв в ацетоні за 56 °С у присутності 1,4 г (0,02 моль) зневодненого К2CO3. Осад відфільтровували, промивали водою, висушували і кристалізува� ли. Далі наведено систематичну назву сполу� ки, вихід (у грамах і відсотках), температуру плавлення, розчинник, який використано для кристалізації, дані спектра 1Н ЯМР (δ�шкала, вказано хімзсув сигналу, його інтенсивність, J — константа спін�спінової взаємодії та пози� ція протона в молекулі; мультиплетність: с — синглет, д — дублет, т — триплет, м — муль� типлет), дані елементного аналізу та брутто� формулу сполуки. 77��[[((33��ББррооммоо��66��ххллооррііммііддааззоо[[11,,22��aa]]ппііррииддиинн�� 22��іілл))ммееттооккссии]]��33��((44��ммееттооккссииффеенніілл))��44HH��44�� ххррооммеенноонн ((55aa)).. (2,79 г, 56 %), Тпл 202 °С (з аце� тонітрилу), спектр 1Н ЯМР: 8,56 (1H, д., 4JH5,H7=1,2, С(5)H); 7,46 (1H, д., 3JH7,H8=8,0, С(7)H); 8,03 (1H, д., С(8)H); 5,35 (2H, с., CH2); 8,43 (1H, с., С(2˛)H); 7,72 (1Н, д., 3JH5˛,H6˛=8,0 С(5˛)H); 7,54 (2Н, д., 3JH2˛˛H3˛˛=8,0, С(2˛˛)H і С(3˛˛)H); 6,99 (2Н, д., 3JH3˛˛H2˛˛=8,0, С(3˛˛)H і С(5˛˛)H); 7,39 (1H, с., С(8˛)H); 7,15 (1Н, д., С(6˛)H); 3,79 (3Н, с., O�CH3). Знайдено: C 55,42; N 5,53; Br 15,81. C23H14BrClN2О4. Обчислено: C 55,50; N 5,63; Br 16,05. 77��[[((33��ББррооммоо��55,,77��ддииммееттииллііммііддааззоо[[11,,22�� aa]]ппііррииддиинн��22��іілл))ммееттооккссии]]��33��((44��ммееттооккссииффеенніілл))�� 44HH��44��ххррооммеенноонн ((55bb)).. (3,31 г, 62 %), Тпл 220 °С (з ацетонітрилу), спектр 1Н ЯМР: 6,88 (1H, с., С(6)H); 5,29 (2H, с., CH2); 8,44 (1H, с., С(2˛)H); 8,04 (1Н, с., 3JH5˛,H6˛=8,0 С(5˛)H); 7,51 (2Н, д., 3JH2˛˛H3˛˛=8,0, С(2˛˛)H і С(3˛˛)H); 7,43 (1H, c., С(8˛)H); 7,15 (1Н, д., С(6˛)H); 6,99 (2Н, д., 3JH3˛˛H2˛˛=8,0, С(3˛˛)H і С(5˛˛)H); 3,79 (3Н, с., O�CH3); 2,99 (3Н, с, CH3); 2,41 (3Н, с, CH3). Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко 12 Ukrainica Bioorganica Acta 2 (2008) Схема 1 Схема синтезу сполук 55аа��сс, 66аа,,сс і 77сс N N Y R R R O O O N S N N Y Br R R R O O O OMe N N Y R R R Me OH N N Y R R R O O O ArOH ArOH= OH O O OMe OH O O OH O O N S OH CH3 ArOH ArOH 6 5 3 6a,c 5a-c 5 3 1a-c 6 6 5 3 4'' 2' 6' 8' 5' 2'' 6'' 5'' 3'' 6 5 3 7c 2 3 4 1 , .5 , 6 : R5 = H; R6 = Cl; R3 = Br; Y = CH=CH, 1b, 5b: R6 = H; R5 = CH3; R3 = Br; Y = (CH3)CH=N, 1 , 5 , 6 : R6 = R5 = H; R3 = Br; Y = S, 1 , .7 : R6 = R5 = H; R3 = Br; Y = S, 1а, 5а, 6а : R5=H; R6=Cl; R3=Br; Y=CH=CH, 1b, 5b : R6=H; R5=CH3; R3=Br; Y=(CH3)CH=N, 1с, 5с, 6с : R6=R5=H; R3=Br; Y=S, 1с, 7с : R6=R5=H; R3=Br; Y=S. Знайдено: С 58,46; N 8,50; Br 16,18. C24H18BrN3О4. Обчислено: С 58,55; N 8,54; Br 16,23. 77��[[((55��ББррооммооііммііддааззоо[[22,,11��bb]][[11,,33]]ттііааззоолл��66�� іілл))ммееттооккссии]]��33��((44��ммееттооккссииффеенніілл))��44HH��44��ххрроо�� ммеенноонн ((55сс)).. (3,04 г, 65 %), Тпл 243 °С (з ацетоніт� рилу), спектр 1Н ЯМР: 7,08 (1H, д., 3JH2,H3=3,6, С(2)H); 7,78 (1H, д., С(3)H); 5,15 (2H, с., CH2); 8,29 (1H, с., С(2˛)H); 8,04 (1Н, д., 3JH5˛,H6˛=8,0 С(5˛)H); 7,48 (2Н, д., 3JH2˛˛H3˛˛=8,0, С(2˛˛)H і С(3˛˛)H); 7,40 (1H, с., С(8˛)H); 7,28 (1Н, д., С(6˛)H); 6,94 (2Н, д., 3JH3˛˛H2˛˛= 8,0, С(3˛˛)H і С(5˛˛)H); 3,80 (3Н, с., O�CH3). Знайдено: С 54,43; N 5,86; Br 16,87; S 6,31. C21H13N2О4S. Об� числено: С 53,74; N 5,97; Br 17,03; S 6,83. 77��[[((33��ББррооммоо��66��ххллооррііммііддааззоо[[11,,22��aa]]ппііррииддиинн�� 22��іілл))ммееттооккссии]]��55��ггііддррооккссии��33��((22��ммееттиилл��11,,33�� ттііааззоолл��44��іілл))��44HH��44��ххррооммеенноонн��44��оонн ((66aa)).. (3,9, 78 %), Тпл 229 °С (з ацетонітрилу), спектр 1Н ЯМР: 8,94 (1H, с., С(5)H); 7,35 (1H, д., 3JH7,H8= 8,0, С(7)H); 7,66 (1H, д., С(8)H); 5,28 (2H, с., CH2); 12,76 (1H, с., �ОН); 8,39 (1H, с., С(2˛)H); 8,2 (1Н, с., С(4˛˛)H); 6,76 (1Н, с., С(8˛)H); 6,48 (1Н, с., С(6˛)H); 2,72 (3Н, с., �CH3). Знайдено: С 48,45; N 7,80; Br 14,90; S 5,98. C21H13BrCN3О4S. Обчислено: С 48,62; N 8,10; Br 15,40; S 6,18. 77��[[((55��ББррооммооііммііддааззоо[[22,,11��bb]][[11,,33]]ттііааззоолл��66�� іілл))ммееттооккссии]]��55��ггііддррооккссии��33��((22��ммееттиилл��11,,33�� ттііааззоолл��44��іілл))��44HH��44��ххррооммеенноонн��44��оонн ((66сс)).. (3,2 г, 67 %), Тпл 243 °С (з ацетонітрилу), спектр 1Н ЯМР: 7,4 (1H, д., 3JH2,H3=3,6, С(2)H); 7,78 (1H, д., С(3)H); 5,11 (2H, с., CH2); 12,78 (1H, с., �ОН); 8,97 (1H, с., С(2˛)H); 8,21 (1Н, c., С(4˛˛)H); 6,79 (1Н, с., С(8˛)H); 6,48 (1Н, с., С(6˛)H); 2,72 (3Н, с., �CH3). Знайдено: С 46,45; N 8,31; Br 16,10; S 12,98. C19H12BrN3О4S2. Обчислено: С 46,54; N 8,57; Br 16,30; S 13,08. 77��[[((55��ББррооммооііммііддааззоо[[22,,11��bb]][[11,,33]]ттііааззоолл��66�� іілл))ммееттооккссии]]��33��ггііддррооккссии��33��ффеенніілл��11,,33��ттііааззоолл�� 44��іілл))��44HH��44��ххррооммеенноонн��44��оонн ((77сс)).. (2,9 г, 67 %), Тпл 243 °С (із диметилсульфаксиду), спектр 1Н ЯМР: 7,43�7,3 (4H, м., феніл і (1H, д., 3JH2,H3=3,6, С(3)H); 5,11 (2H, с., CH2); 8,05 (1H, д., 3JH5˛,H6˛=8,0 С(5˛)H); 8,55 (2H, д., 3JH2˛˛H6˛˛=8,0, С(2˛˛)H) 7,43�7,3 (4Н, м, феніл і С(2)H); 7,34 (1Н, с., С(8˛)H); 7,10 (1Н, д., С(6˛)H). Знайдено: С 55,43; N 6,01; Br 17,48; S 6,92. C21H13BrN2О3S. Обчислено: С 55,64; N 6,18; Br 17,63; S 7,07. Надійшла в редакцію 05.06.2008 р. Ковалентні кон’югати ізофлавону формононетину і його синтетичних аналогів 13www.bioorganica.org.ua Covalent conjugates of isoflavone formononetine and its synthetitc analogues with imidazo[1,2�aa]pyridines, imidazo[1,2�aa]pyrimidines and imidazo[1,2�aa]thiazoles N.V. Kovalenko, V.G. Pivovarenko Taras Shevchenko National University 64 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine Summary. By the interaction of 2�bromomethyl derivatives of imidazo[1,2�a]pyridine, imidazo[1,2�a]pyrimidine and imidazo[1,2�a]thiazole with natural 7�hydroxyisoflavone formononetin and with its synthetic analogues the corre� sponding 7�(imidazo[1,2�a]hetaryl�2�methoxy)�3�aryl�4H�4�chromenones were synthesized. Keywords: 4H�4�chromenones, isoflavones, formononetin, imidazo[1,2�a]pyridine, imidazo[1,2�a]pyrimidine and imidazo[1,2�a]thiazole. Перелік літератури 1. Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М.: Новая волна, 2005. — 1200 с. 2. Negwer M., Scharnow H.�G. Organic�Chemical Drugs and their Synonyms. 8th Edition // Wiley�VCH, 2001. — 5500 p. 3. Flavonoids. Chemistry, Biochemistry and Appli� cations. Ed. By Ш. M. Andersen and K.R. Markham // Taylor & Francis Group. — Boca Raton — London — New York, 2006. — 1197 p. 4. Williams R.J., Spencer J.P.E., Rice�Evans C. Flavo� noids: antioxidants or signalling molecules? // Free Radical Biology & Medicine. — 2004. — Vol. 36, No. 7. — P. 838�849. 5. Казаков А.Л., Хиля В.П., Межерицкий В.В., Лит� кеи Ю. Природные и модифицированные флавоноиды // Р.�на�Дону: Изд�во РГУ, 1985. — 184 с. 6. Bolger L., Brittain R.T., Jack D., Jackson M.R., Martin L.E., Mills J., Poynter D., Tyers M.B. Short�last� ing, competitive neuromuscular blocking activity in a series of azobis�arylimidazo[1,2�a]pyridinium dihalides // Nature. — 1972. — Vol. 238. — P. 354�355 7. Langer S., Arbilla S., Benavides J., Scatton B. Zolpidem and alpidem: two imidazopyridines with selec� tivity for 1� and 3�receptor subtypes // Advances in Biochem. Psychopharmacology. — 1990. — Vol. 46. — Р. 61�72. 8. Mavel S., Renou J.L., Galtier C., Snoeck R., And� rei G., Balzarini J., De Clercq E., Gueiffier A. Synthesis of imidazo[1,2�a]pyridine derivatives as antiviral agents // Arzneimittel�Forschung. — 2001. — Vol. 51, No. 4. — Р. 304�309. 9. Gueiffier A., Lhassani M., Elhakmaoui A., Snoeck R., Andrei G., Chavignon O., Teulade J.�C., Chapat J.�P. Synthesis of acyclo�C�nucleosides in the imidazo[1,2� a]pyridine and pyrimidine series as antiviral agents // J. Med. Chem. — 1996. — Vol. 39. — P. 2856�2859. 10. Mavel S., Renou J., Galtier Ch., Snoeck R., And� rei G., Balzarini J., De Clercq E., Gueiffier A. Influence of 2�substituent on the activity of imidazo[1,2�a]pyridine derivatives against human cytomegalovirus // Bioor� ganic Med. Chem. — 2002. — Vol. 10, No. 4. — Р. 941�946. 11. Williams J.D., Mourad A.E., Drach J.C., Town� send L.B. Design and synthesis of acyclic nucleoside analogs with chlorinated imidazo[1,2�a]pyridine ba� ses // Nucleosides, nucleotides nucleic acids. — 2003. — Vol. 22, No. 10. — Р. 1907�1917. 12. Hamdouchi C., De Blas J., Del Prado M., Gruber J., Heinz B.A., Vance L. 2�Amino�3�substituted�6�[(E)�1� phenyl�2�(N�methylcarbamoyl)vinyl]imidazo[1,2� a]pyridines as a novel class of inhibitors of human rhi� novirus: stereospecific synthesis and antiviral activity // J. Med. Chem. — 1999. — Vol. 42. — P. 50�59. 13. Пат. 118,615 США, MKИ C 07D 471/04. Compo� sitions, kits, apparatus, and methods for inhibiting cephalic inflammation by intranasal administration of long�acting local anesthetic: Пат. 118,615 США, MKИ C 07D 471/04 B. Levin (CША); Cont. in part of U.S. Ser. — No. 118, 615; Заяв.15.12.00; Опубл. 21.06.01. — 48 c. 14. Abignente E. Imidazo[1,2�a]pyridine and analogs with antiinflammatory activity // J. General Review. — 1990. — Vol. 18. — P. 193�214. 15. Abignente E., Arena F., Luraschi E. Heterocyclic antiinflammatory agents: imidazo[1,2�a]pyridines // Rendiconti e Atti della Accademia di Scienze Mediche e Chirurgiche. — 1985. — Vol. 139. — P. 313�316. 16. Goto J., Matsuda Y., Asano K., Kawamoto I., Yasu� zawa T. A New inhibitor of Ca2+ and calmodulin�depend� ent cyclic nucleotide phosphodiesterase from strep� tosporangium vulgare // Agric. Biol. Chem. — 1987. — No. 11. — P. 3003�3010. 17. Ковалев В.Н., Комиссаренко Н.Ф., Хиля В.П., Халеева Л.Д., Тимашева И.Н. Изучение гипогликеми� ческой активности флавоноидов // Основные направ� ления развития фармации. Тезисы докл. II съезда фармацевтов Латвийской ССР. — Рига, 1984. — C. 303� 304. 18. Хиля В.П., Казаков А.Л., Голубушина Г.М., Мельник В.Н., Ткачук Т.М. Синтез и гиполипидемиче� ская активность 3�(4�тиазолил�)6�алкил�7�алкокси� хромонов // Хим.�фарм. журн. — 1981. — Т. 15, № 11. — C. 40�45. 19. Соколова В.Е., Васильченко Е.А., Измайлова И.К. Об анаболизирующем действии флавоноидов // Фар� макология и токсикология. — 1978. — Т. 18, № 3. — С. 323�327. 20. Andres A., Donovan S.M., Kuhlenschmidt T.B., Kuhlenschmidt M.S. Isoflavones at concentrations pres� ent in soy infant formula inhibit rotavirus infection in vitro // J. Nutr. — 2007. — Vol. , No. 137 (9). — P. 2068� 2073. 21. Heald C.L., Bolton�Smith C., Ritchie M.R., Mor� ton M.S., Alexander F.E. Phyto�oestrogen intake in Scot� tish men: use of serum to validate a self�administered food�frequency questionnaire in older men // Eur. J. Clin. Nutr. — 2006. — 60. — P. 129�135. 22. Коваленко Н.В., Кутров Г.П., Филипчук Ю.В., Корнилов М.Ю. Взаимодействие 1,3�дибром� и 1,3� дихлорацетона с 2�аминоазагетероциклами // Хим. гетероцикл. соед. — 2002. — № 5. — С. 675�682. 23. Kovalenko N.V., Kutrov G.P., Shishkin O.V., Shishkina S.V., Khilya V.P. Bromination of derivatives of imidazo[1,2�a]pyridine, imidazo[1,2�a]pyrimidine, and imidazo[2,1�b]thiazole // Dopovidi Natsional’noi Aсade� mii Nauk Ukraini. — 2003. — Vol. 10. — P. 150�153. 24. Пивоваренко В.Г., Хиля В.П. Уксусномуравьи� ный ангидрид в синтезе хромонов. 1. Синтез 3�гета� рилхромонов // Химия гетероцикл. соед. — 1991. — № 5. — С. 625�632. 25. Пивоваренко В.Г., Хиля В.П. Уксусномуравьи� ный ангидрид в синтезе хромонов. 2. Синтез 3�арил� хромонов // Химия гетероцикл. соед. — 1992. — № 5. — С. 595�600. Н.В. Коваленко, В.Г. Пивоваренко 14 Ukrainica Bioorganica Acta 2 (2008)

Схожі ресурси