Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини
Протягом останнього тисячоліття докорінних змін зазнали лісові ландшафти реґіону, скоротилась загальна лісистість: у горах до 40—60, а на рівнині — до 12—40 %. Особливо потерпіли у другій половині ХХ століття дубові лісостани. Сьогоднішний стан лісів з еколого-економічного погляду викликає стурбован...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2001 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73445 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини / П. Третяк, Г. Криницький, А. Дейнека // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 43-51. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859646384557260800 |
|---|---|
| author | Третяк, П. Криницький, Г. Дейнека, А. |
| author_facet | Третяк, П. Криницький, Г. Дейнека, А. |
| citation_txt | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини / П. Третяк, Г. Криницький, А. Дейнека // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 43-51. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Протягом останнього тисячоліття докорінних змін зазнали лісові ландшафти реґіону, скоротилась загальна лісистість: у горах до 40—60, а на рівнині — до 12—40 %. Особливо потерпіли у другій половині ХХ століття дубові лісостани. Сьогоднішний стан лісів з еколого-економічного погляду викликає стурбованість, особливо це стосується вікової структури лісів, їх видового складу та продуктивности.
During last 1000 years the significant changes have taken place in wood landscapes of
region. The general forestation of territory has been reduced to 40-60 % in mountains and 12-
40 % on plain. Considerably the oak plantings have been reduced in second half of ХХ
century. The contemporary condition of woods, especially species and age structure and
productivity cause the concerns of specialists.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:28:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 630 (477)
Платон ТРЕТЯК, Григорій КРИНИЦЬКИЙ, Анатолій ДЕЙНЕКА
СТАН ЛІСІВ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОГО
ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВЩИНИ
Протягом останнього тисячоліття докорінних змін зазнали лісові ланд-
шафти реґіону, скоротилась загальна лісистість: у горах до 40—60, а на
рівнині — до 12—40 %. Особливо потерпіли у другій половині ХХ століт-
тя дубові лісостани. Сьогоднішний стан лісів з еколого-економічного по-
гляду викликає стурбованість, особливо це стосується вікової структу-
ри лісів, їх видового складу та продуктивности.
Рослинність Львівщини за геоботанічним районуванням належить до
провінції широколистяних лісів Центральної Європи. Інтенсивне госпо-
дарське освоєння території тут розпочалося на початку другого тисячо-
ліття з виникненням великих населених пунктів початково на Поліссі та
Прикарпатті, а потім на Поділлі і у Карпатах (табл. 1).
Таблиця 1
Виникнення великих населених пунктів на Львівщині
Століття Населений пункт Природничий район
до ХІ Белз, Перемишль,Червенські міста Полісся
ХІ Броди, Буськ, Дрогобич Полісся, Прикарпаття
ХІІ Жидачів Прикарпаття
ХШ Бібрка, Львів, Мостиська, Самбір, Стара Сіль,
Судова Вишня
Поділля, Прикарпаття,
Полісся
ХІV Добромиль, Жовква, Стрий, Сколе, Угнів, Хирів,
Яворів
Полісся, Прикарпаття
ХV Кам’янка-Бузька, Моршин, Перемишляни,
Славське, Радехів, Сокаль, Турка, Шкло
Карпати, Поділля,
Полісся
ХVI Старий Самбір, Бориня Прикарпаття, Карпати
Спочатку заселені та агрокультурно перетворені були лісові угіддя
прилеглих до річок високих річкових терас із багатими заплавними лісо-
вими ґрунтами та на розчленованих височинах. Початково практикува-
лась вогнева система рільництва: ліси спалювали, розкорчовували, а зем-
лі перетворювали в сільськогосподарські угіддя.
Вказано період першої згадки про населений пункт в історичних документах.
ГРИГОРІЙ КРИНИЦЬКИЙ, ПЛАТОН ТРЕТЯК, АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 44
Протягом ХV—XVIII ст. особливо інтенсивного господарського викори-
стання зазнали ліси рівнинної частини Львівщини, зокрема Полісся, по-
близу русел річок Західний Буг і Стир. Ліси спалювали для виробництва
поташу, пізніше деревину твердолистяних порід використовували як па-
ливо для „гут“ і „рудень“ — виробництв, що займалися виплавлянням
заліза та скла. Трохи пізніше, у період розвитку містобудівництва в За-
хідній Європі та для розбудови флоту, розпочалися інтенсивні заготівлі
високоякісної деревини сосни і дуба для виготовлення кораблів, а в’яза,
клена, липи, ясена — для виробництва меблів [1].
Спалювання та вирубування лісів на Поліссі зумовило не тільки ви-
никнення великих безлісих просторів, а й розвіювання пісків, а в пони-
женнях рельєфу заболочення, що призвело, своєю чергою, до зміни гід-
рологічного режиму території. У таких умовах штучне відновлення лісів
було затруднене, а природне відбувалося за рахунок дрібнолистяних по-
рід: берези, осики, верби, вільхи, насіння яких легко і у великій кількос-
ти заносилось вітром на значні відстані і було добре пристосоване для
проростання у вологих та перезволожених умовах. Великих змін зазнали
ліси Полісся також за рахунок веґетативного (порослевого) поновлення
малоцінних порід. Упродовж останніх декількох століть на Поліссі відбу-
лися істотні деградаційні зміни у структурі лісів, що полягали у скоро-
ченні площ висопродуктивних деревостанів за участю широколистяних
деревних порід (дуб, в’яз, ясен) та високобонітетних сосняків. Їх місце
поступово зайняли вторинні низькопродуктивні і біологічно нестійкі лісо-
стани з перевагою малоцінних дрібнолистяних видів та порослевого, ура-
женого гнилями потомства.
Інтенсивне перетворення лісових ландшафтів Карпат тривало протягом
останніх п’яти століть і було пов’язане з їх заселенням. Населені пункти
початково концентрувалися поблизу основних транспортних шляхів, що
зв’язували Галичину з Закарпаттям, зокрема на терасах уздовж річок Сян
і Дністер, пізніше — Стрий та Опір. Промислові заготівлі деревини розпо-
чалися у горах переважно у XVIII ст. і набули тотального розмаху в XIX
ст. Другий етап тотального вирубування лісів у Карпатах, зокрема в Бес-
кидах Львівщини припадає на 50—60 роки ХХ ст. У зв’язку з цим можна
вважати, що ліси гірської частини Львівської области, щонайменше, вже
двічі, а то й тричі були суцільно зрубані. Таке вирубування лісів у Карпа-
тах призвело до небажаних змін рослинного покриву та гідрологічного ре-
жиму гірських природних комплексів і виникнення масштабних шкідливих
геофізичних та екологічних процесів — повеней, вітровалів, ерозії ґрунтів.
Найпізніше господарського освоєння зазнала Придністровська низовина.
Як вказує відомий лісівник і еколог ХІХ ст. Еміль Головкевич [2], ще два
століття тому тут мало місце постійне затоплення, перезволоження, нагро-
мадження мулистого матеріалу, формування торфовищ. Значна частина
території була зайнята мочарами та стоячими водоймами, локально — за-
плавними вербняками, дібровами, вільшинами. На початку ХІХ ст. тут
розпочато меліоративні осушувальні роботи, спрямлення русла ріки і роз-
чищення його від стовбурів дерев [3]. Такі меліорації були продовжені і у
ХХ ст. Вони, урешті-решт, призвели до кардинальних змін природного се-
редовища низовини. На місці колишніх мокрих і сирих вербняків, заплав-
них дібров, вільшин і боліт майже повсюдно були створені сільськогоспо-
дарські угіддя: рілля, сінокоси, пасовища. Нині типові чорновільшаники та
СТАН ЛІСІВ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВЩИНИ 45
вербняки, рідше заплавні діброви зустрічаються тут лише локально, на се-
зонно перезволожених, сирих та мокрих торфово-акумулятивних ґрунтах.
Знищення лісів на Прикарпатті та Подільській височині призводило
до зникнення шпилькових видів: ялиці білої та ялівцю звичайного, сме-
реки. Значної шкоди зазнавали також популяції дуба і бука, оскільки їх
вирубування та спалювання значно обмежували можливість природного
насіннєвого відновлення дібров і бучин. Природні лісовідновні процеси
тут, подібно як і в інших районах, відбувалися з пріоритетом малоцінних
порід — тополі, осики, берези, клена тощо. Подальша господарська дія-
льність у межах височини в період середньовіччя та раннього капіталіз-
му була спрямована на штучне вирощування дубових лісів, а також сме-
реки, оскільки деревина цих видів знаходила широкий попит на європей-
ських ринках [1].
З тих же економічних міркувань у Карпатах на місці зрубаних лісів
наприкінці ХІХ та до 70-х років ХХ століття практикувалось масове
штучне створення смерекових монокультур. В кінцевому підсумку це при-
звело до докорінної зміни характеру лісів Бескид. Практично повсюдно
зникли ялицеві, букові і змішані ялицево-смереково-букові деревостани,
їхнє місце зайняли штучні смерекові ліси. Це призвело не тільки до змін у
біорозмаїтті реґіону, а й до виникнення інших небажаних біогенних явищ:
зараження насаджень кореневою губкою, опеньком, а потім їх всихання,
відмирання, інвазійного зараження ентомошкідниками.
Лише після Першої світової війни вчені-лісівники та практики Львів-
щини домоглися застосування науково обґрунтованого підходу до лісоко-
ристування з урахуванням річного приросту та захисного значення
лісових ділянок, необхідності поступового оздоровлення лісів, вирівн-
ювання їх вікової та якісної структури, породного складу, поліпшення їх
санітарного стану.
В період 60—80 років ХХ століття проводився значний обсяг лісо-
відновних заходів, зокрема заліснення еродованих земель. Так, лише си-
лами Державного лісогосподарського об’єднання „Львівліс“, якому нале-
жить близько 67 % лісових масивів области (табл. 2), протягом 1990—
1999 років проведено лісовідновлення на площі 22035 га, з них посаджено
лісокультур на 19373 га, в тому числі 10366 га — в гірських районах і -
1471 га — на непридатних для сільського господарства землях. Усе ж та-
кий обсяг лісовідновлення очевидно є недостатнім, оскільки він становить
за 10 років лише 5,2 % вкритої лісом площі. Він лише на половину забез-
печує необхідне лісовідновлення, решта відновних процесів відбувається
через природне самозаростання зрубів.
У 60—80 роках найціннішим лісовим масивам було надано статус
заповідних об’єктів різного рівня і значення (табл. 2). Цей процес тривав і
впродовж останніх двох десятиліть, однак набув певних, не зовсім випр-
авданих тенденцій, оскільки площа мережі заповідних об’єктів в области
зросла значною мірою за рахунок малоцінних природних і господарських
угідь і скоротилася за рахунок рідкісних у європейському масштабі дере-
востанів старшого віку, зокрема дуба звичайного. Так, У 1998—1999 рр.
зліквідовано заповідність урочища „Корналовичі“, площа якого становила
774 га, зменшено площі інших заповідних об’єктів та проведено
вирубування у ландшафтному заказнику „Моршинський“ та „Кошів“: до
ГРИГОРІЙ КРИНИЦЬКИЙ, ПЛАТОН ТРЕТЯК, АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 46
вирубування були призначені деревостани з участю дуба віком понад 160
років.
Станом на кінець ХХ століття у Львівській области загальна ліси-
стість становить 29,1 %. Оскільки тривалість лісокористування та інтен-
сивність трансформації лісів у різних районах була різна, відповідно
сформувалася певна структура лісистости области (табл. 2 і 3). Найбіль-
ша відносна площа лісів у гірських районах (Сколівський, Турківський,
Старо-Самбірський), а також на Поділлі, власне на Розточчі (Яворів-
ський р-н). Найменше вкритих лісом земель, лише близько 12 %,
нараховується у Городоцькому та Самбірському районах. Крім того, тут
на прилягаючих до р. Дністер територіях склалася і відповідна неблаго-
получна екологічна ситуація: сюди стікаються усі повеневі води, що при-
зводить до високого підняття рівня води в гідромережі і тривалих масш-
табних затоплень. Серед фізико-географічних районів области
найбільшою лісистістю характеризується середньогір’я Бескид (60 %),
найменшою Прикарпатська низовина, Полісся та Опілля (див. табл. 2).
Таблиця 2
Лісистість і відносна площа заповідних територій Львівської области
за фізико-географічним районуванням
Фізико-географічний район Орієнтовна ліси-
стість, %
Відносна площа запо-
відних територій, %
Вододільно-верховинський 50 19
Бескидський середньогірний 60 37
Бескидський низькогірний 40 10
Прикарпатський височинний 30 1,9
Прикарпатський низинний 15 0,24
Опілля 13 1,8
Поділля 30 7,7
Полісся 28 0,5
Разом 29,1 —
Інтенсивне лісокористування протягом другої половини ХХ ст. при-
звело до виникнення непропорційної вікової структури лісів (рис. 1, табл.
4). У межах Львівської области лише приблизно 6 % вкритих лісом зе-
мель зайнято достиглими та перестійними деревостанами. Найгірша си-
туація склалася з деревостанами шпилькових видів. Майже 45 % площі
таких лісів зайнято молодими лісостанами, які досягнуть експлуатаційно-
го віку не раніше ніж через 30—40 років. Особливо невтішною в еколого-
економічному відношенні є вікова структура соснових та смерекових
деревостанів. Молодняки сосни і смереки займають у 2,5—3,0 рази, а
середньовікові лісостани у 2,2—2,3 рази більшу площу, ніж пристигаючі,
достиглі та перестійні насадження (табл. 4). Окрім цього критична
екологічна ситуація склалася в ялинових монокультурах всіх вікових
груп, зростаючих в Карпатах і на Передкарпатті на місці дібров і бучин.
Монодмінантні смеречини в цих лісосрослинних умовах відрізняються
СТАН ЛІСІВ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВЩИНИ 47
швидким ростом і високою продуктивністю. Вже в 60 річному віці запаси
стовбурної деревини в них сягають 500 куб. м на 1 га і більше. Однак вже
змолоду похідні смеречини масово пошкоджуються сніголомами, бурело-
мами та вітровалами, уражаються опеньком, кореневою губкою, іншими
грибними хворобами та ентомошкідниками. В останні роки дуже пошире-
ним явищем є масове усихання монокультур смереки, що призводить до
збільшення обсягів санітарних вирубів та оголення значних лісових площ.
Таблиця 3
Розподіл вкритих лісом площ за адміністративними районами
та землекористувачами у Львівській области (тис. га) за даними
Державного лісового кадастру станом на 1 січня 1999 р.
Вкриті лісом землі
землекористувачі №
п/п
Адміністративний
район
Загальна
площа Держ-
комліс
Мінагро-
пром Інші
Разом
Відносна
площа, %
1. Сколівський 147,1 55,5 30,7 10,1 96,3 65,5
2. Турківський 119,4 28,6 26,9 0,5 56,0 46,9
3. Яворівський 154,4 13,8 9,1 42,3 65,2 42,2
4. Старо-Самбірський 124,5 28,3 19,3 0,7 48,3 38,8
5. Дрогобицький 121,0 35,4 7,9 0,4 43,7 36,1
6. Бродівський 116,2 30,9 5,2 0,2 36,3 31,2
7. Перемишлянський 91,8 23,4 2,9 0,1 26,4 28,8
8. Стрийський 80,8 14,7 5,1 2,3 22,1 27,4
9. Миколаївський 69,4 16,2 1,7 0,1 18,0 25,9
10. Радехівський 114,4 24,0 4,5 0,1 28,6 25,0
11. Буський 85,0 15,6 3,4 0,3 19,3 22,7
12. Сокальський 157,4 27,1 6,2 0,6 33,9 21,5
13. Золочівський 109,7 21,3 2,1 0,1 23,5 21,4
14. Жовківський 129,4 20,7 6,3 0,4 27,4 21,2
15. Жидачівський 99,6 13,9 4,9 0,2 19,0 19,1
16. Кам’янко-Бузький 86,8 9,7 5,4 1,4 16,5 19,0
17. Мостиський 84,5 11,9 0,8 3,0 15,7 18,6
18. Пустомитівський 94,7 13,3 1,4 0,7 15,4 16,3
19. Городоцький 72,6 8,1 0,5 0,4 9,0 12,4
20. Самбірський 93,4 10,0 0,8 0,3 11,1 11,9
21. Міста обласного підпо-
рядкування
29,6 3,3 0,2 3,5 11,8
га 2181,7 425,7 145,1 64,4 635,2 Разом
% 100 19,5 6,7 3,0 29,1
Кращою є вікова структура деревостанів за участю листяних твердо-
деревинних порід, особливо бука та граба. Основну частку їх складають
середньовікові деревостани (табл. 4). Однак насадження з перевагою дуба
звичайного викликають певне занепокоєння. Лише 8 % їх за площею від-
ГРИГОРІЙ КРИНИЦЬКИЙ, ПЛАТОН ТРЕТЯК, АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 48
несені до категорії пристигаючих, стиглих та перестійних. Враховуючи
високий вік рубання їх, річна лісосіка повинна бути дуже обмежена. Слід
також зазначити, що внаслідок посиленої антропогенної трансформації
широколистяні ліси твердодеревинних порід сьогодні значною мірою за-
мінені деревостанами листяних м’якодеревинних порід ( табл. 4). Вони не
мають особливого лісосировинного значення, а у зв’язку з нижчим віком
рубки підлягають вирубуванню у віці 60—70 років, а отже мають менші
гідрологічно-захисні функції і санітарно-гігієнічне значення.
Рис. 1. Особливости вікової структури лісів Львівщини
Негативні тенденції спостерігаються в нагромадженні фітомаси
пристагаючими, стиглими і перестійними насадженнями дуба і модрини
(табл. 5). Нині їхні запаси значно нижчі, ніж ті, які були до 1960 року в
лісах України. Це особливо стосується високостовбурних насаджень дуба
звичайного. Спостерігається також зниження запасів достиглих і пере-
стійних деревостанів бука, клена і дуба у порівнянні з пристигаючими,
що певною мірою пояснюється не завжди виваженим веденням у
минулому доглядових та санітарних рубань.
У зв’язку з такою ситуацією нині лісозаготівлі в лісах области прово-
дяться у поміркованому розмірі, що становить не більше 30 % від сумар-
ного річного приросту лісу. Гадаємо, що така практика позначиться у
майбутньому позитивно на віковій та якісній структурі лісу.
Проте є і позитивні результати лісогосподарської діяльности, особливо
це стосується соснових і ясеневих насаджень на рівнині, адже їх запаси
на 1 га сьогодні на 15—20 % вищі, ніж ті, які були до 1960 року (табл. 5).
44.6
30.4 23.8
37.5
52.6
58.0
12.4 11.1 11.8
5.5 5.9 6.4
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
шпилькові листяні тверді листяні м'які
Молодняки Середньовікові
Пристигаючі Достиглі і перестійні
СТАН ЛІСІВ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВЩИНИ 49
Таблиця 4
Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель (га) за породами, що переважають, та
групами віку у Львівській области станом на 1 січня 1999 року
У тому числі за групами віку
Переважаюча
порода Разом
Молоді Середньо-
вікові
Присти-
гаючі
Достиглі та
перестійні
Шпилькові
Сосна 148493 64508 58292 20253 5440
Смерека 104473 50872 36897 9356 7348
Ялиця 46958 18420 16778 7972 3788
Модрина 4075 3269 550 151 105
Разом 303999 135502 114074 37732 16691
Частка, % 100 44,6 37,5 12,4 5,5
Листяні тверді
Дуб високостовбурний 113335 49361 55035 6552 2387
Бук 107825 21410 60693 16713 9009
Граб 16814 1471 10384 3025 1934
Дуб низькостовбурний 4643 778 2269 432 1164
Ясен 4492 1707 1969 711 105
Клен 1941 1170 662 90 19
Акація 235 10 69 26 130
В’яз 13 6 6 1
Разом 249299 75913 131081 27556 14749
Частка, % 100 30,4 52,6 11,1 5,9
Листяні м’які
Вільха 48488 13604 28016 4641 2227
Береза 15998 2256 9954 2533 1255
Разом 68714 16357 39870 8074 4413
Частка, % 100 23,8 58,0 11,8 6,4
Разом, шпилькові + листяні 622012 227782 285025 73362 35843
Частка, % 100 36,6 45,8 11,8 5,8
Інші деревні породи 101 24 53 2 22
Чагарники 333 208 24 9 92
Частка, % 100 62,5 7,2 2,7 27,6
Разом 622446 228014 285102 73373 35957
Частка, % 100 36,6 45,8 11,8 5,8
Висновки і пропозиції
Сучасна лісистість области, 29,1 %, є занадто низька і невиправдана з
еколого-економічного погляду.
Унаслідок надмірної експлуатації особливого знищення зазнали широ-
колистяні ліси, зокрема з перевагою дуба звичайного, вони потребують
нині охорони та інтенсивного відновлення
ГРИГОРІЙ КРИНИЦЬКИЙ, ПЛАТОН ТРЕТЯК, АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 50
Для збереження та відновлення генофонду лісів Львівщини радикаль-
ними бачаться заходи щодо перегляду мережі природно-заповідних те-
риторій у напрямі збільшення її територіальної частки в межах Прикар-
патської височини, низовини, Опілля і Полісся, ширшого охоплення
рідкісних вже сьогодні деревостанів старшого віку дуба звичайного, в’яза
шорсткого та в’яза гладкого, а також ін. цінних порід.
Таблиця 5
Середні запаси (куб. м/га) лісових насаджень Львівщини за
переважаючими лісовими породами та групами віку
У тому числі за групами віку
Переважаюча порода Разом
Молоді Середньо-
вікові
Присти-
гаючі
Достиглі та
перестійні
1960 [4]
Шпилькові
Смерека 257,2 129,6 343,4 425,0 522,3 450
Модрина 196,1 56,0 317,3 354,6 345,8 400
Ялиця 236,3 92,3 305,2 353,3 385,1 —
Сосна 200,9 130,6 243,6 277,3 294,1 220
Разом 225,7 125,8 282,0 330,3 415,4
Листяні тверді
Бук 230,0 111,31 240,9 309,2 291,7 300
Клен 128,8 88,7 183,4 243,0 165,8
Ясен 159,8 109,6 182,6 203,8 248,5
Дуб високостовбурний 142,6 89,5 180,5 205,1 196,4 250
Граб 121,1 43,7 110,5 160,1 175,6 190
Дуб низькостовбурний 93,3 106,1 88,7 93,7 93,8 110
Акація 98,6 45,5 80,4 121,9 109,5
В’яз 91,5 56,7 103,3 230,0
Разом 178,2 95,4 201,3 261,5 243,4
Листяні м’які
Береза 129,6 47,3 129,0 173,5 193,9 140—200
Вільха 89,1 34,1 98,4 140,9 199,5 200
Разом 101,6 36,6 107,8 152,2 194,5
Інші деревні породи 75,6 23,3 58,7 160,0 165,9
Чагарники 14,1 7,9 17,5 36,7 14,2
Загалом 192,8 109,2 220,5 284,8 316,6
Лісостани з перевагою дуба звичайного повинні бути віднесені до ка-
тегорії особливоцінних лісових масивів, генетичних резерватів, заказни-
ків, оскільки як у реґіональному, так і загальноконтинентальному аспек-
тах їм загрожує небезпека остаточного зникнення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Генсірук С. А., Нижник М. С., Копій Л. І. Ліси Західного реґіону України.
Львів, 1998. 407 с.
СТАН ЛІСІВ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВЩИНИ 51
2. Hołowkiewicz E. Studia historyczny z życia lasu. Sylvan. T. 10. 1883. S. 4—33,
69—105, 153—81, 217—253, 277—305, 353—400.
3. Pol W. Pamiętnik o Dniestze // Dziala. T. 4. 1876, S. 251—279
4. Солдатов А. Г., Тюков С. Ю., Туркевич М. В. Ліси України. К.: Вид-во
УАСН, 1960. 461 с.
SUMMARY
Platon TRETYAK, Hryhoriy KRYNYTSKY, Anatoliy DEINEKA
STATE OF WOODS AND ECOLOGICAL PROBLEMS OF WOOD CULTURE IN LVIV
REGION
During last 1000 years the significant changes have taken place in wood landscapes of
region. The general forestation of territory has been reduced to 40-60 % in mountains and 12-
40 % on plain. Considerably the oak plantings have been reduced in second half of ХХ
century. The contemporary condition of woods, especially species and age structure and
productivity cause the concerns of specialists.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73445 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:28:06Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Третяк, П. Криницький, Г. Дейнека, А. 2015-01-10T18:23:12Z 2015-01-10T18:23:12Z 2001 Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини / П. Третяк, Г. Криницький, А. Дейнека // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 43-51. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73445 630 (477) Протягом останнього тисячоліття докорінних змін зазнали лісові ландшафти реґіону, скоротилась загальна лісистість: у горах до 40—60, а на рівнині — до 12—40 %. Особливо потерпіли у другій половині ХХ століття дубові лісостани. Сьогоднішний стан лісів з еколого-економічного погляду викликає стурбованість, особливо це стосується вікової структури лісів, їх видового складу та продуктивности. During last 1000 years the significant changes have taken place in wood landscapes of region. The general forestation of territory has been reduced to 40-60 % in mountains and 12- 40 % on plain. Considerably the oak plantings have been reduced in second half of ХХ century. The contemporary condition of woods, especially species and age structure and productivity cause the concerns of specialists. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Екологічні проблеми природокористування Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини State of woods and ecological problems of wood culture in Lviv region Article published earlier |
| spellingShingle | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини Третяк, П. Криницький, Г. Дейнека, А. Екологічні проблеми природокористування |
| title | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини |
| title_alt | State of woods and ecological problems of wood culture in Lviv region |
| title_full | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини |
| title_fullStr | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини |
| title_full_unstemmed | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини |
| title_short | Стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства Львівщини |
| title_sort | стан лісів та екологічні проблеми лісового господарства львівщини |
| topic | Екологічні проблеми природокористування |
| topic_facet | Екологічні проблеми природокористування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73445 |
| work_keys_str_mv | AT tretâkp stanlísívtaekologíčníproblemilísovogogospodarstvalʹvívŝini AT krinicʹkiig stanlísívtaekologíčníproblemilísovogogospodarstvalʹvívŝini AT deinekaa stanlísívtaekologíčníproblemilísovogogospodarstvalʹvívŝini AT tretâkp stateofwoodsandecologicalproblemsofwoodcultureinlvivregion AT krinicʹkiig stateofwoodsandecologicalproblemsofwoodcultureinlvivregion AT deinekaa stateofwoodsandecologicalproblemsofwoodcultureinlvivregion |