Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини

Висвітлені екологічні проблеми використання соляних і сірчаних родовищ. Наведені приклади неґативного впливу гірничовидобувної діяльности на стан земної поверхні, зміну ландшафтних умов і біологічного розмаїття територій. The ecological problems of the salt and sulphur deposits of Lviv region have b...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Праці наукового товариства ім. Шевченка
Дата:2001
Автори: Руденко, Ґ., Бонбаренко, М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2001
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73450
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини / Ґ. Руденко, М. Бондаренко // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 68-75. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859717781932474368
author Руденко, Ґ.
Бонбаренко, М.
author_facet Руденко, Ґ.
Бонбаренко, М.
citation_txt Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини / Ґ. Руденко, М. Бондаренко // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 68-75. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці наукового товариства ім. Шевченка
description Висвітлені екологічні проблеми використання соляних і сірчаних родовищ. Наведені приклади неґативного впливу гірничовидобувної діяльности на стан земної поверхні, зміну ландшафтних умов і біологічного розмаїття територій. The ecological problems of the salt and sulphur deposits of Lviv region have been discribed. The negative influence of mining industry on the earth’s surface, changes in landscape and biological varieties of the territory have been shown.
first_indexed 2025-12-01T08:32:01Z
format Article
fulltext УДК 551.4 Ґеорґій РУДЬКО, Мирослава БОНДАРЕНКО ТЕХНОГЕННА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІЙ СОЛЯНИХ І СІРЧАНИХ РОДОВИЩ ЛЬВІВЩИНИ Висвітлені екологічні проблеми використання соляних і сірчаних родовищ. Наведені приклади неґативного впливу гірничовидобувної діяльности на стан земної поверхні, зміну ландшафтних умов і біологічного розмаїття територій. В останні десятиріччя на соляних і сірчаних копальнях західних областей України склалася катастрофічна екологічна ситуація. Експлуатація копалень призвела до багатомільйонних збитків, загрози здоров’ю і по- гіршення умов проживання людей, зниження біологічного розмаїття. Не- досконала технологія розробки родовищ з використанням традиційних методів без особливих урахувань екологічних вимог зумовила прискорення процесів вилуговування сульфатів, призвела до активізації розчинення галоїдів, просідання земної поверхні, провалоутворення, ерозії, суфозії і ін. Масштаби проявів карстових і супутніх процесів величезні. В зонах провальної небезпеки опинилися не лише території шахт і кар’єрів, а й обширні ділянки за їх межами. Важливим фактором впливу на екологічне середовище соляних родо- вищ стало створення своєрідного техногенного рельєфу: формування під- земного виробленого простору, складування розкривних порід у відвалах та промислових відходах, у хвостосховищах та ін. На сьогодні значний спад виробництва калійних добрив у Передкарпатті загалом зумовлений низкою неґативних наслідків відробки солей: зсувами і проривами дамб хвостосховищ; просіданням і скупченими провалами земної поверхні; руйнуванням кріплень у шахтних стовбурах, горизонтальних виробках і сполученнях; нерівномірною неплановою відробкою; потраплянням поверх- невих вод і ненасичених розсолів через водозахисну стелину в гірничі виробки. Водопритоки сприяють розвитку й активізації карстових процесів, нехарактерних для природноісторичних умов соленосних відкладів [3], затопленню шахт, утворенню понижень і провалів, викликає процеси заболочення, підтоплення і затоплення. Соляний карст на Стебницькому родовищі калійних солей пов’язаний з проривом надсольових вод гіпсо-глинистої шапки (ГГШ) і четвертинних водоносних горизонтів у гірничі виробки через тріщини у стелинах, ТЕХНОГЕННА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІЙ СОЛЯНИХ І СІРЧАНИХ РОДОВИЩ ЛЬВІВЩИНИ 69 утворених при буровибухових роботах, у місцях розкриття „соляного дзеркала” та зон гіпергенно змінених порід. Небезпека порушення гідрогеологічного режиму на родовищі виникла ще при проведенні геологорозвідувальних робіт. Пройдені в соляному тілі свердловини і закладені шахтні стовбури сприяли внаслідок неналежної гідроізоляції гідравлічному зв’язку між аґресивними водами й соленосними відкладами. Слід відмітити, що за весь період експлуатації копалень до 1952 р. (копальня № 1) не було випадків просочування розсолів у гірничі виробки глибинних горизонтів. Луговні формувалися у товщі соленосних порід на глибині від поверхні не менше 140—150 м при потужності стелин 120—130 м (потужність ГГШ — 10—30 м). В 1952 р. у квершлазі 4/1 на копальні № 1 був виявлений перший великий приплив води. Пониження гірничими виробками місцевого базису дренажу посилило динамічність надсольових вод і призвело до порушення протикарстової рівноваги практично на всіх соляних копальнях Передкарпаття. Наявність водонасичених горизонтів надсольових вод робить перетікання карстових процесів у солях надзвичайно високоактивним. Розроблення родовищ калійних солей спричинило прогин поверхні, утворення підземних і поверхневих карстових форм, кількість і інтенсивність яких, незважаючи на припинення гірничих робіт через складні гідрогеологічні умови, зростає у часі (Стебник, копальня № 2). Родовище розроблялося підповерховими ортами з виробленням камер завширшки до 15—42 м, заввишки 60—120 м і завдовжки до 100 м. Підтримка виробленого простору здійснювалася залишенням міжкамерних та міжповерхових ціликів завширшки 12—24 м. За період існування Стебницьких копалень утворилося понад 30 млн. куб. м підземних порожнин, більшість яких не заповнена, що призвело на окремих ділянках до інтенсивної деформації міжкамерних ціликів і може викликати їх руйнацію та порушення водозахисної товщі. Складність екологічної ситуації на Стебницькому родовищі калійних солей зумовлена насамперед його гідрогеологічними умовами. Найбільш загрозливе становище склалося на копальні № 2, де в лис- топаді 1978 р. стався прорив надсолевих вод у відпрацьовані камери 115— 116, а згодом у камеру 122 на північно–східному і південно–східному флангах течії. В напорах вод горизонту ГГШ утворилася депресійна лійка розміром 1300×600 м, яка простяглася уздовж південнозахідного контакту пласта 10 під автомобільну дорогу Львів— Трускавець. У центральній частині лійки рівні вод понижені на глибину 20—50 м. Основний приплив на південно–східній ділянці течії пов’язаний з карстом № 2 в районі свердловини 146-т. Дебіт припливу слабомінералізованих вод коливається у чіткій залежности від кількости атмосферних опадів. Проникнення розсолів відбулося у приконтактовій частині нижньої рудної пачки пласта на ділянці значного розвитку в розрізі ГГШ глазеритмірабілітових порід і гіпсів. Початковий дебіт вод становив 2—3 куб. м/добу (мінералізація 410—420 г/л). Приплив постійно зростав і за місяць досягнув максимуму — 2000 куб. м/добу зі зниженням мінералізації до 180 г/л. Проведений комплекс робіт щодо ліквідації аварійного водоприпливу через місяць стабілізував його до рівня 200—220 куб. м/добу (мінералізація 240—260 г/л). В подальшому, незважаючи ҐЕОРҐІЙ РУДЬКО, МИРОСЛАВА БОНДАРЕНКО70 на комплекс заходів стабілізації проривів надсольових вод, спостерігається ак- тивна динаміка розсолоприпливів у гірничі виробки, підземні й поверхневі карстові форми, що охоплюють значні площі. З’явилася необхідність у нових рішеннях щодо попередження і локалізації проривів надсольових вод. Детальне вивчення ситуації показало, що найефективнішим варіантом ліквідації водоприпливу в камеру 115/1-в є кероване перехоплювання розсолів на кільцевому дренажному горизонті на відмітці +215 м (1980 р.). На даний час у верхній частині соленосних відкладів дренажним го- ризонтом перехоплено 90—95 % водоприпливів (до 5—7 куб. м/добу про- довжує періодично надходити в підземні камери), які розвантажувалися у гірничі виробки. Підприємством протягом двадцяти років виконаний значний обсяг робіт, спрямованих на локалізацію витоків. Пройдено понад 5000 м водопідсічних, водовловлюючих і воднотранспортних гірничих виробок; зарегульований водовідлив у загальну систему з подачею розсолів у хвостосховище підприємства; частково відведена загроза раптових проривів розсолів до видобувних камер. Незважаючи на комплекс заходів, гідрогеологічна ситуація на копальні № 2 (район „течії” в камери 114—122) надалі залишається складною. Протягом усього часу існування „течії” відмічається зростання зага- льного розсолопрояву в гірничі виробки від 2—3 куб. м/добу в жовтні 1978 р. до 750—800 куб. м/добу — в 1998 р. при відповідному зменшенні середньої мінералізації розсолів з 300—320 до 250—290 г/л; витекло 3445169 куб. м розсолів. За масою винесених солей утворилося 508444 куб. м карстових порожнин, відмічено дуже небезпечні викиди в гірничі виробки глинистої маси типу „пливуна”. Аналіз багаторічних досліджень на соляних копальнях показує прямий зв’язок між утворенням карстових порожнин і водопритоками. Збільшення у часі припливів аґресивних вод у гірничі виробки на Стебницькому родовищі посилило формування карстових форм, які представлені порами вилуговування, щілинами, промивинами, кавернами, понорами, камерами. Карстовими, суфузійнокарстовими процесами в соленосних породах і відкладах ГГШ охоплено товщу близько 120000 кв. м. Карстовим порожнинам №№ 1, 2, 3, 4 та ін. в соленосних відкладах копальні № 2 відповідають провальні лійки і просадки на земній поверхні (№№ 1—17 та ін.). Візуальні обстеження, проведені восени 1998 р., у травні й серпні 1999 р., виявили продовження інтенсивного формування нових карстових форм та активне розширення і поглиблення більшости існуючих лійок. Відсутність під’їздів до ділянки карстової зони не дає змоги проводити ефективні заходи щодо максимального відведення та збирання поверхневих вод і ліквідації утворених провалів. Карстові явища порушили цілісність функціонуючих споруд і будівель, інженерних комунікацій. У зв’язку з цим, території шахтних полів м. Стебник слід визнати як зони підвищеного ризику. Для збереження стійкости земної поверхні в закарстований масив запомповано 156645 куб. м глинистоцементного матеріалу, закладено 18832 куб. м карстових порожнин у районі камери 122, 20612 куб. м глинистого матеріалу — в карстові провали на поверхні, близько 650 тис. куб. м — у відроблені порожнини камер 112—122 пласта 10. ТЕХНОГЕННА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІЙ СОЛЯНИХ І СІРЧАНИХ РОДОВИЩ ЛЬВІВЩИНИ 71 Техногенно зумовлена активізація соляного карсту з його підземними і надземними проявами характерна також для родовищ Моршина, на яких проводиться відпомповування розсолів для лікувальних потреб [4]. Неґативні наслідки розробки соляних родовищ пов’язані із забрудненням поверхні. Відносно низький вміст корисного компоненту в калійних рудах призвів до великого обсягу відходів при їх переробленні, які у вигляді промислових розсолів і твердих відходів складуються на денній поверхні та засолонюють її. Засолонення підземних вод, водоймищ на ділянках розміщення ставків накопичувачів та шламосховищ відбувається інфільтрацією розсолів через їх днища, борти й основи дамб. Використання хвостосховищ як випарювачів у кліматичних умовах Передкарпаття неефективне, оскільки кількість опадів у даному реґіоні переважає над кількістю випаровуваної вологи, що змушує переповнені в акумулюючих басейнах води частково скидати у річкову систему. Розповсюдження розсолів у водоносних горизонтах скорочує ресурси питного і технічного водопостачання промислових районів, які пов’язані з калійною промисловістю, утруднює використання поверхневих водопливів, геохемічний режим яких значною мірою формується під впливом підземного стоку. Різке посилення таких техногенних навантажень, як розробка родовищ сірки, гіпсів, глин, мінеральних вод, побудова гідротехнічних споруд, а також сільського господарства і промисловоміських агломерацій на геологічне середовище сірконосної провінції зумовили появу техногенних форм, зокрема зсувів, техногенного рельєфу, активізацію карстових процесів, забруднення довкілля та ін. Недосконала технологія видобутку сірки на Яворівському, Подорож- ненському, Ново-Роздільському родовищах і глин на Розвадівському при- звела до зміни природно-історичного геологічного середовища і форму- вання нових факторів розчинення сульфатних порід. Природно техногенна система Язівського родовища сірки характеризує умови техногенної активізації сульфатного карсту, його механізм і динаміку на стадії ліквідації системи. Експлуатацію родовища здійснює Центральний кар’єр потужністю 8,15 млн. т сірчаної руди, який уведений в експлуатацію трьома етапами (1974, 1978 і 1982 рр.) і Південний — потужністю 2,7 млн. т., уведений в експлуатацію 1985 р. Активний видобуток самородної сірки відкритим способом на Язівському родовищі здійснюється вийманням корисної копалини на площі понад 10 кв. км на глибину до 80—100 м та відпомповуванням підземних вод, що супроводжується формуванням де- пресійної лійки, зміною русел річок, створенням дренажних систем, будів- ництвом водосховищ, трьох хвостосховищ, трьох зовнішніх відвалів, гідровідвалу площею 80 га, техногенного комплексу переробки сірки, за- лізниць і автодоріг, пульпопроводів, хвостопроводів та ін. Гірничими ро- ботами порушено близько 7 тис. га. земель площею 1080 га. Освоєння родовищ сірки відкритим способом зумовило активізацію карстових процесів. Водопониження у межах кар’єрів викликало зміну гідродинамічних і гідрохемічних режимів, унаслідок чого зросли інтенси- вність розчинення і кількість провалоутворень, гідрологічних і інженерно- геологічних умов територій. ҐЕОРҐІЙ РУДЬКО, МИРОСЛАВА БОНДАРЕНКО72 Видобування сірки відкритим способом понад 30 років супроводжується зростанням постійного водовідливу від 6,8 тис. куб. м/добу в 1971 р. до 106,8 тис. куб. м/добу — в 1998 р. [2]. Загальна лійка депресії, у межах якої спостерігається збільшення мінералізації підземних вод та зниження їх аґресивности стосовно кальциту і гіпсу в напрямі від периферії лійки до центру досягла площі 100 кв. км. Істотно змінилися гідрологічні умови, припинилося підземне живлення водойм. На окремих ділянках Язівського родовища відмічені втрати стоку річок Шкло, Терешка; пересохли озера, понизились рівні води в колодязях, осушилися заболочені долини річок, що стимулювало процеси змін флори і фауни. Зміна інженерно-геологічних умов територій, що входять у зону тех- ногенного впливу гірничих виробок, пов’язана з порушенням земної по- верхні як основи для інженерних споруд і комунікацій внаслідок деформацій на ділянках інтенсивного карстоутворення, утрати сільськогосподарських площ завдяки вийманню гірської маси з кар’єрів та перевідкладення її на нові місця. Підземні природно-історичні та техногенноактивізовані карстові форми різко переважають над поверхневими. Механізм провалоутворень залежить від літологічного складу і потужности покривних порід та гідрогеологічних умов. На формування поверхневих карстових форм вплинуло зняття гідродинамічних напорів унаслідок заміни висхідної циркуляції підземних вод низхідною циркуляцією аґресивних прісних атмосферних, річкових і озерних вод та послаблення стійкости покрівлі порід, що карстуються, спорудження на закарстованих територіях водосховищ, відстойників відпрацьованих промстоків та інших скупчень великих мас води. Перші і найбільші провали внаслідок відкритої відробки сірчаних руд з’явилися у долині р. Шкло в районі санаторію. Надалі цей процес акти- візувався на північний і південний схід у долинах річок Терешка і Гноєнець. Захоплення нових територій супроводжувалося розчиненням в її межах порід і насиченням підземних вод, що зменшувало їх подальшу аґресивність і сприяло тимчасовій стабілізації провалоутворень. Польові обстеження дали змогу поділити карстові форми рельєфу за розміром, генезою і відносним віком, а також на лійки, карстово-ерозійні западини, карстові поля. Лійки утворюються унаслідок карстово–обвальних, карстово-ерозійних, змішаних провалів і просідання землі. У плані вони переважно чашо- і блюдцеподібні, рідше — конусоподібні (на початковій стадії розвитку). Великі карстові лійки є результатом повторних провалів і просідання земної поверхні. Великі складні карстово-ерозійні западини протягом тривалого часу формуються поступово на місці групи скупчень лійок. На окремих ділянках середньої течії річок Шкло, Терешка і північно-східній частині водосховища Новий Яр карстові лійки об’єднані загальним пониженням у карстові поля. Карстові форми на території Язівського родовища поширені дуже не- рівномірно. Вони сконцентровані переважно у східній і південно-східній частинах території, де в межиріччі Шкло і Терешка на невеликій ділянці кількість карстових лійок на 1 кв. км нараховується понад 100. В серед- ньому концентрація лійок становить 10—20 на кв. км. У межах Язівського родовища станом на 1.06.1987 р. виявлено 937 карстових провалів й інших ТЕХНОГЕННА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІЙ СОЛЯНИХ І СІРЧАНИХ РОДОВИЩ ЛЬВІВЩИНИ 73 форм різного віку [1]. На основі польових досліджень 1995—2000 років уже виявлено понад 950 поверхневих форм. Карстові провали, як звичайно, мають невеликі розміри: здебільшого 5— 6 м, максимум — 20—30 м у діаметрі і до 5—10 м завглибшки. У во- досховищі Новий Яр та санаторії Шкло виявлені лійки з діаметром до і понад 80 м і завглибшки до 20 м. Прослідковується закономірне збільшення кількости і зменшення діаметрів лійок на ділянках із меншою потужністю відкладів, що залягають над товщею, яка карстується. При великих потужностях порід крівлі формуються великі провали. Старі лійки діаметром 100 м і більше є, ймовірно, результатом не одного великого провалу, а росту протягом тривалого часу внаслідок повторних провалів і просідань поверхні. При ерозійному розмиві лійки зникають, утворюючи котловини або інші складніші форми. У долині р. Шкло в 1974—1976 роках утворилося карстове поле, яке має розміри понад 200×400 м. Тут є понад 170 карстових лійок, переважно блюдцеподібних і чашоподібних форм, розміром від 3 до 27 м і завглибшки 0,2—3,2 м. Навколо лійок, частіше по їх краю, а також між лійками спостерігаються зяючі тріщини завширшки 0,2—1,3 м і завглибшки до 2—3 м, у стінках яких відслонюється торф. Частина карстовоерозійних западин, карстових лійок і провалів утво- рилися до початку розроблення Язівського сірчаного родовища. У зв’язку з водопонижувальними роботами процес провалоутворення тут активізу- вався. Уздовж долини ріки Шкло утворилися сотні карстових провалів і поля карстових лійок, у тому числі близько двох десятків — у с. Шкло, декілька провалів на території курорту Шкло. Така ж картина спостерігається у долинах рік Терешка, Пила внаслідок приурочености зони до тектонічних порушень і тріщинуватости. Систематичні карстологічні обстеження району показали, що за період від 1978 по 1986 рр. утворилося 243 лійки [1]. Найактивніші процеси кар- стоутворення були в 1979 і 1982 роках (48 і 86 лійок, відповідно). Вивчена залежність утворення карстових лійок від величини водовідливу із кар’єру і кількости атмосферних опадів. Максимальна кількість карстових лійок утворилася у 1979 1982 і 1985 роках, коли ці фактори були в максимумі [1]. Послаблення і активізація карстопровальности свідчать про вибірковість техногенного карсту. Польовими обстеженнями, виконаними в період літніх і осінніх злив 1996—1999 роках зафіксовані свіжі деформації земної поверхні в долинах рік Шкло, Терешка, Пила, водосховищі Новий Яр, на території курорту Шкло. Дослідження дали змогу встановити тісний зв’язок між об’ємом атмосферних опадів, водовідливом і кількістю утворених провальних та інших за генезисом поверхневих карстових форм. Крім прямого впливу кар’єру іншого техногенного навантаження на розвиток екзогенних геологічних процесів не спостерігається. Водночас відвали, промислові площадки, які займають до 15 % території, загалом неґативно діють на навколишнє середовище, що потребує детального вивчення. На території відробки сірчаних руд відомі локальні зсуви потужністю 3—5 м, що викликані господарською діяльністю — штучним підрізуванням і перевантаженням схилів. ҐЕОРҐІЙ РУДЬКО, МИРОСЛАВА БОНДАРЕНКО74 При кар’єрній відробці будівельних матеріалів — глин, вапняків, гіпсів — відбувається забруднення довкілля сміттєзвалищами, скиданням від- качуваних з гірничих виробок вод у гідромережу. Порівняно з іншими способами видобутку сірки ПВС значною мірою знижує рівень неґативного впливу на геологічне середовище і довкілля. Істотного процесу карстоутворення не помічено, хоча є глибинні і поверх- неві деформації при підземному виплавлюванні. Підвищення пластових тисків подекуди призводить до піднять поверхні й утворення грифонів, тоді як на інших ділянках відбувається її опускання, що пов’язане з відбиранням корисної копалини і руйнуванням скелету сірконосних порід. Унаслідок неорганізованого водовідливу поверхня і водотоки забруднюються тонкодисперсною сіркою і сірководнем. У межах сірконосного басейну розміщені великі міста, які є водозабо- рами прісних нижньобаденських вод для питтєвих і технічних потреб. Техногенний розвиток небезпечних геологічних процесів характерний для Львова, Яворова, Пустомит. Такі гідротехнічні об’єкти, як великі і дрібні водосховища, ставки для вирощування риби також стали причиною активізації зсувів і гіпсо-ангідритового карсту [4]. За результатами досліджень проведено середньо- і великомасштабне районування територій родовищ сірки і солей щодо ризику карстопроявів, яке зумовлює необхідність комплексного моніторинґу процесонебезпечних ділянок. Вивчення генезису, механізму утворення, динаміки розвитку та активізації карстових процесів у соляних і сульфатних породах дасть змогу запобігти руйнуванню копалень через ліквідацію або послаблення основних причин, що формують карст, розрахувати техногенну екологічну безпеку гірничо-видобувних підприємств. Отже, у межах соляних і сірчаних родовищ Львівщини основні екологічні проблеми пов’язані з погіршенням гідрогеологічних, гідрологічних, ландшафтно-геохімічних, геоморфологічних, інженерно-геодинамічних умов для існування і розвитку організмів, унаслідок чого істотно змінилося біорозмаїття територій копалень. ЛІТЕРАТУРА 1. Блоцкий Н. А., Ковшиков Н. Н. Методические рекомендации по прогнозу кар- стопровальной опасности с учетом временного фактора. Черкассы: ОНИИТХИМ, 1989. 35 с. 2. Найдiн А. М., Рудько Г. І. Сульфатний карст та його техногенна активiзацiя (на прикладi Карпатського реґiону України). К.: Вид-во Будинку економічних та науковотехнічних знань товариства „Знання” України, 1998. 76 с. 3. Короткевич Г. В. Соляной карст. Л.: Недра, 1970. 255 с. 4. Рудько Г. И. Геодинамика и прогноз опасных геологических процессов Кар- патского региона: Автореф. дис. … докт. геол.-мин. наук: 04.00.07 / Академия наук УССР, Институт геологических наук. К., 1991. 65 с. ТЕХНОГЕННА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІЙ СОЛЯНИХ І СІРЧАНИХ РОДОВИЩ ЛЬВІВЩИНИ 75 SUMMARY Georgiy RUDKO, Myroslava BONDARENKO THE TECHNOGENIC ECOLOGICAL SAFETY OF THE SALT AND SULPHUR MININGS OF LVIV REGION The ecological problems of the salt and sulphur deposits of Lviv region have been discribed. The negative influence of mining industry on the earth’s surface, changes in landscape and biological varieties of the territory have been shown.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73450
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T08:32:01Z
publishDate 2001
publisher Західний науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Руденко, Ґ.
Бонбаренко, М.
2015-01-11T15:08:17Z
2015-01-11T15:08:17Z
2001
Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини / Ґ. Руденко, М. Бондаренко // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 68-75. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73450
551.4
Висвітлені екологічні проблеми використання соляних і сірчаних родовищ. Наведені приклади неґативного впливу гірничовидобувної діяльности на стан земної поверхні, зміну ландшафтних умов і біологічного розмаїття територій.
The ecological problems of the salt and sulphur deposits of Lviv region have been discribed. The negative influence of mining industry on the earth’s surface, changes in landscape and biological varieties of the territory have been shown.
uk
Західний науковий центр НАН України і МОН України
Праці наукового товариства ім. Шевченка
Екологічні проблеми природокористування
Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
The technogenic ecological safety of the salt and sulphur minings of Lviv region
Article
published earlier
spellingShingle Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
Руденко, Ґ.
Бонбаренко, М.
Екологічні проблеми природокористування
title Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
title_alt The technogenic ecological safety of the salt and sulphur minings of Lviv region
title_full Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
title_fullStr Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
title_full_unstemmed Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
title_short Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини
title_sort техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ львівщини
topic Екологічні проблеми природокористування
topic_facet Екологічні проблеми природокористування
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73450
work_keys_str_mv AT rudenkog tehnogennaekologíčnabezpekateritoríisolânihísírčanihrodoviŝlʹvívŝini
AT bonbarenkom tehnogennaekologíčnabezpekateritoríisolânihísírčanihrodoviŝlʹvívŝini
AT rudenkog thetechnogenicecologicalsafetyofthesaltandsulphurminingsoflvivregion
AT bonbarenkom thetechnogenicecologicalsafetyofthesaltandsulphurminingsoflvivregion