Флористичне розмаїття Львівщини

Розглянуто поняття про біологічне розмаїття та особливості флори судинних рослин території Львівської области. Флора її складається з 1805 видів аборигенних та адвентивних судинних рослин, серед яких багато рідкісних, реліктових та ендемічних видів, у тому числі 123 види, занесені до Червоної книги...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Праці наукового товариства ім. Шевченка
Дата:2001
Автор: Малиновський, К.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2001
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73456
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Флористичне розмаїття Львівщини / К. Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 135-143. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859680131871670272
author Малиновський, К.
author_facet Малиновський, К.
citation_txt Флористичне розмаїття Львівщини / К. Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 135-143. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці наукового товариства ім. Шевченка
description Розглянуто поняття про біологічне розмаїття та особливості флори судинних рослин території Львівської области. Флора її складається з 1805 видів аборигенних та адвентивних судинних рослин, серед яких багато рідкісних, реліктових та ендемічних видів, у тому числі 123 види, занесені до Червоної книги України. Флористична розмаїтість Львівщини пояснюється наявністю в її межах Карпатської гірської системи на півдні, великого центральноєвропейського вододілу (Розточчя), Подільської височини на сході та Поліської низовини на півночі. Наголошено на потребі пильної охорони рідкісних видів рослин, властивих Центрально-європейській, Балтійській та Східноєвропейській геоботанічним провінціям. The growth of 1550 vascular plants species of aboriginal flora and above 250 species of advetitious flora in the territory of Lviv administrative region has been recorded. Great diversityof flora could be explained by the devision of region territory and availability of landscapes with specific Verhovyna, Subcarpathians, Podilla, outlying district of Polissia and Polissia areas and ecotopes. Taxonomic composition of flora, existence of rare species included into the Red Data Book of Ukraine and other rare species deserved to be protected within Central European (Carpathians), Baltic (Polissia) and Eastern European (Podillya) floristic areas.
first_indexed 2025-11-30T18:23:48Z
format Article
fulltext БІОЛОГІЧНЕ РОЗМАЇТТЯ УДК 581.9 Костянтин МАЛИНОВСЬКИЙ ФЛОРИСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВIВЩИНИ Розглянуто поняття про біологічне розмаїття та особливості флори судинних рослин території Львівської области. Флора її складається з 1805 видів аборигенних та адвентивних судинних рослин, серед яких ба- гато рідкісних, реліктових та ендемічних видів, у тому числі 123 види, занесені до Червоної книги України. Флористична розмаїтість Львів- щини пояснюється наявністю в її межах Карпатської гірської системи на півдні, великого центральноєвропейського вододілу (Розточчя), Поділь- ської височини на сході та Поліської низовини на півночі. Наголошено на потребі пильної охорони рідкісних видів рослин, властивих Центрально- європейській, Балтійській та Східноєвропейській геоботанічним провін- ціям. Порядок денний на ХХІ ст. [6] вважається найважливішим міжнародним документом кінця ХХ ст., спрямованим на задоволення потреб сучасного суспільства, безпечний для природного середовища суспільний розвиток, не наражаючи на ризик майбутні покоління задовольняти свої матеріальні потреби. Серед соціальних та економічних аспектів сталого розвитку важливе місце займає проблема збереження біологічного розмаїття. Традиційно під біологічним розмаїттям розуміють різноманітність видів рослин, тварин і мікроорганізмів. Кожен вид рослин — це неповторне, створене у процесі еволюції явище з лише йому властивими морфологіч- ними особливостями, перетворенням енерґії сонячної радіації та елементів мінерального живлення, найважливіший компонент екосистем, без якого неможливе існування як тварин, так і людини. Питання про охорону біологічного розмаїття важливе не лише тому, що кожен вид є особливим творінням природи, а й тому, що ще невідомі корисні властивості всіх видів. Нарешті видове розмаїття — це естетичне задоволення, здоров’я людини, зняття стресових ситуацій і безконечний об’єкт наукового пізнання. Якщо під біологічним розмаїттям розуміти не лише таксономічні види, а й підвиди, форми, макро- і мікропопуляції та внутрішньопопуляційну мінливість, а також життєві форми, релікти різних геологічних епох, іс- торичні й географічні групи, нарешті угруповання різних видів рослин — лісові, лучні, болотні, водні та інші, то стає зрозумілим, що флористичне розмаїття безмежне. КОСТЯНТИН МАЛИНОВСЬКИЙ 136 За даними „Флори УРСР” [9], останнього Визначника вищих рослин України [5], а також спеціальних досліджень флори Львівської области [2—5, 7, 8, 10—27] на території Львівської области зростає 1600—1650 видів судинних рослин аборигенної флори. Наведені цифри є досить при- близні й потребують ще підтвердження перевіркою гербарних колекцій наукових установ, а також наявности цих видів у відомих раніше місце- зростаннях, бо частина видів напевне вже зникла внаслідок руйнування їх оселищ діяльністю людини, меліорацією, розорюванням, вирубуванням лісів, випасанням та іншими чинниками, зокрема й стихійними явищами. Зауважимо, що флору адміністративних областей ботаніки вивчають дуже рідко. Як звичайно, дослідники намагаються вивчати флору природно- історичних реґіонів, наприклад, геоморфологічних, геоботанічних та інших. Прикладом таких досліджень є праці О. Волощака [22—24], який намагався вивчити флору Карпат, включаючи територію сучасної Івано-Франківщини, Львівщини та Східної Польщі. Існують численні публікації щодо флори окремих реґіонів Львівщини, їхня чисельність сягає кількох сотень. Останнім часом проведені підсумкові дослідження флори окремих її реґіонів. Зокрема, М. Сорока [7] вивчила флору Розточчя і виявила в цьому реґіоні 1325 видів судинних рослин. Найінформативнішою для Львівщини є праця А. Зеленчука [3], цінність якої полягає у тому, що автором складений конспект флори Львівщини, в якому повідомлено про багато видів рослин, не наведених для цієї території у „Флорі УРСР” [9] та Визначнику рослин УРСР [1]. На жаль, автором досліджена флора лише рівнинної частини области, без Карпат. За даними А. Зеленчука, у рівнинній частині области зростає 1372 види природної флори, які належать 116 родинам і 516 родам. Окрім видів природної флори, автор називає ще 253 види адвентивної флори різного походження, а поза списком ще 100 видів природної флори, які потребують підтвердження їх наявности на Львівщині. Якщо до природної флори рівнинної частини Львівщини додати ще 70—80 видів, які зростають у Карпатах, але не поширюються на рівнини, то загальна кількість видів природної флори Львівщини буде дорівнювати 1542—1552 видів, а разом з адвентивними видами — 1795—1805. Все ж ці цифри не остаточні й потребують перевірки. За зменшенням чисельности основні таксономічні групи рослин при- родної флори Львівщини розподіляються так: двосім’ядольні — 1117 видів, односім’ядольні — 280, папоротеподібні — 28, плауноподібні і хвощеподібні — по 9, голонасінні — 8 видів. До названих таксонів включені лише види, перелічені у Флорі УРСР. Адвентивні види різного походження до уваги не бралися. Співвідношення між одно- і двосім’ядольними дорівнює 1:3,9, тобто є небагато вищим, ніж для флори цілої Центральної Європи (1:3,6), що пояснюється, очевидно, більшою чисельністю двосім’ядольної флори сходу Європи. Мала різниця у співвідношенні одно- і двосім’ядольних не перешкоджає зробити висновок щодо одночасного в геологічному часі формування цих флор після звільнення території від давнього моря. За чисельнiстю видів у природному спектрі перші десять місць посідають такі родини: Asteraceae — 192, Poaceae — 89, Rosaceae — 70, Ranunculaceae — 68, Brassicaceae — 59, Scrophulariaceae — 52, Labiatae — 51, Fabaceae — 51, Caryophyllaceae — 47, Cyperaceae — 41. Така структура і пропорції природної флори Львівщини характерні для помірних широт усієї ФЛОРИСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВIВЩИНИ 137 Голарктики. Провідним родинам флористичного спектра належить багато рідкісних та ендемічних видів рослин, які необхідно охороняти завдяки їхнім біологічним особливостям. До Червоної книги України занесено лише 123 рідкісні види рослин, що зростають на Львівщині. Немає сумнівів у тому, що чисельність рідкісних видів на Львівщині, які треба занести до цієї книги, надавши їм особливий статус охорони, значно більша. Досить поглянути на фізичну карту области, щоб пояснити її флористичне багатство. На півдні области лежить карпатський хребет, вкритий смерековими, буковими і ялицево- буковими лісами з гірсько-бореальною і монтанною флорою, яка відсутня на рівнинах України. У Карпатах бере початок ріка Дністер, у заплавах численних приток якої створюються умови для гігрофільної флори на берегах рік, болотах і торфовищах. Центральною частиною области про- ходить великий європейський вододіл з різнобарвною картиною лісових, лучних і болотних екотопів, який на сході переходить у Подільську висо- чину з фраґментами ксерофільної степової і кальцефільної флори. На півночі области пролягає велика й низька рівнина — Мале Полісся із специфічними, переважно вологими екотопами та особливою флорою. Розчленованій території области властиві різноманітні ландшафти з особливими місцевостями та екотопами — верховинські, бескидські, при- карпатські, подільські, окраїнно-поліські і поліські, яким, своєю чергою, властиві специфічні місцевості: гірські, передгірні, хвилясто-платоподібні, увалисті, горбогірні, акумулятивні й ускладнені горбами різного похо- дження, річкові, межирічні на відкладах різних геологічних порід з особ- ливими ґрунтами і кліматичними режимами. Усією цією розмаїтістю осе- лищ і пояснюється флористична розмаїтість области. Навіть провідним родинам флористичного спектра области належить багато рідкісних та ендемічних видів рослин, не занесених до Червоної книги України. Зокрема, належить внести до Червоної книги такі рідкісні види родин: Asteraceae — Leucanthemum raciborskii, Doronicum carpaticum, D. austriacum, Senecio carpaticus, Echium exaltatum, Carlina acaulis, Centaurea kotschyana, Arnoseris minima; Poaceae — Anthoxanthum alpinum, Hordelymus europaeus, Festuca drymeja; Rosaceae — Sorbus aria, Cоmarum palustre, Sieversia montana; Ranunculaceae — Ranunculus lingua, R. carpaticus; Brassicaceae — Dentaria bulbifera; Lamiaceae — Melittis carpatica; Fabaceae — Genista elata, Chamaespartium sagittale та iн. Як передбачено концепцією сталого розвитку, великий інтерес у справі збереження біорозмаїття становлять малочисельні роди, представ- лені одним — двома видами, знищення яких є утратою дошкульнішою, ніж утрата виду. На Львівщини родів, представлених одним видом — 159, двома — 23. Прикладами перших родів є Huperzia, Marsilea, Asarum, Isopyrum, Hottonia, Sanicula, Blysmus, Acorus, Calla, других — Soldanella, Chamaenerion, Melittis, Spiranthes, Gymnadenіa та інші. Найменш чисельними на Львівщині є роди старих філогенетичних груп і реліктових видів третинного і льодовикового періодів. Наприклад, клас плауноподібних (Lycopodіopsіda) на території Львівщини представлений двома родинами, одна з яких — родина плаунових представлена родом Lycopodіum з двома ще досить поширеними видами — L. annotіnum і L. КОСТЯНТИН МАЛИНОВСЬКИЙ 138 clavatum, які поки-що не потребують охорони, хоча перший з них і занесений до Червоної книги, родом Lycopodіella з видом L. іnundatum, який раніше подавався з Карпат, а тепер зберігся лише на Поліссі, та родом Dіphasіastrum з двома видами, один з яких — D. complanatum — ще зберігся у Карпатах і на Поліссі, а другий — D. іsslerі — уже зник з території Львівщини, хоча ще зберігся й охороняється в Польщі. Родина плаункових (Selagіnellaceae) теж залишилася з одним родом Selagіnella й двома видами, один з яких — S. helvetіca — був відомий із Верецького перевалу, але вже протягом тривалого часу ніхто цього виду не знаходив, і S. selagіnoіdes, який ще зберігся у східній частині карпат- ського високогір’я. Родина хвощевих (Equіsetaceae) у флорі України представлена дев’ятьма видами, які зростають і в нашій області, але такі види, як E. hіemale і E. telmateіa дуже малочисельні й потребують пильної охорони, хоча до Червоної книги і не занесені. Клас папоротеподібних представлений на Львівщині десятьма родами. Родина вужачкових (Ophіoglossaceae) має два роди на Україні, з яких єдиний представник роду Ophіoglossum vulgatum ще зберігся у Карпатах і на Поліссі, але до Червоної книги не занесений, а другий рід — Botrychіum — на Львівщині представлений двома видами, з яких B. lunarіa занесений до Червоної книги, а B. matrіcarіfolіum, який відомий в нашій області з єдиного оселища біля с. Сасів Золочівського р- ну, до Червоної книги не занесений. Порядок багатоніжкових (Polypodіales) представлений родами: Matteucіa — з одним видом, Athyrіum — двома видами, Cystopterіs — двома видами, Asplenіum — двома видами, родами Blechnum і Pterіdіum — з одним видом кожен. Отже, з 60 відомих на Україні видів папоротеподібних на Львівщині зростає лише 20 видів, з яких до Червоної книги занесені лише Botrychіum lunarіa, Woodsіa іlvensіs, Marsіlea quadrіfolіa та Salvіnіa natans. Про доцільність занесення до Червоної книги більшої кількости видів, яким загрожує зникнення, свідчить порівняння її з Червоною книгою Польщі. Назвемо бодай такі рідкісні види, котрі охороняють у Польщі, як дикоростучі плодові дерева Pyrus communіs, Prunus padus, P. frutіcosa, а також рідкісні трав’яні рослини Astragalus australіs, Іrіs gramіnea, І. pseudacorus, Pіlularіa globulіfera, Rubus chamaemorus, Cіrsіum decussatum, а також кілька паразитних видів родів Vіscum, Cuscuta, Orobanche, бур’яну Agrostemma gіthago, які зникають у зв’язку з обробіт- ком сільськогосподарських культур. Якщо до Червоної книги України долучити перелічені вже види по- критонасінних та спорових рослин, то загальна кількість червонокниж- них видів у Львівській області зросте до 170—175. Отже, можемо переконливо говорити про видове багатство рідкісних видів Львівщини, про що свідчить порівняння з такими флористично багатими областями як Крим і Закарпаття (150 і 133 червонокнижних види відповідно). Водночас цей факт свідчить про потребу кращої організації охорони рідкісних видів з боку адміністрації области. ФЛОРИСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВIВЩИНИ 139 Верховна Рада України ухвалила кілька постанов щодо збереження біологічного розмаїття, зокрема „Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки”, в якій виділений пріоритетним параграф 7 „Збере- ження біологічного та ландшафтного різноманіття” (№188/98 від 5.ІІІ.1998 р.), ратифікувала Міжнародну конвенцію щодо збереження біо- логічного розмаїття. Згідно з „Положенням про Червону книгу України”, затвердженим Верховною Радою ще 29.Х.1992 р., Червона книга є осно- вою для розроблення дій, спрямованих на охорону занесених до неї об’єктів. Обов’язки щодо збереження видів, поліпшення середовища їх зростання й створення умов для їх збереження цією постановою покла- дені на Ради народних депутатів (усіх рівнів), місцеві державні адмі- ністративні органи, виконавчі органи місцевого самоврядування та інші державні органи, які виконують ці функції. На жаль, Львівська обласна рада програми охорони природного сере- довища й збереження біологічного розмаїття, ще не розглядала. Успішна охорона біорозмаїття, зокрема червонокнижних видів, по- винна проводитися насамперед у напрямі виявлення місць зростання рід- кісних видів рослин, проведення постійних спостережень за станом їх популяцій та розроблення наукових основ їх охорони. Отже, виявлення біорозмаїття і його збереження стає спільною справою як адміністратив- них органів, так і наукових установ, ураховуючи громадські наукові то- вариства, які готові взяти на себе ці обов’язки. Науковці повинні обґрун- тувати заходи щодо виявлення та збереження оселищ рідкісних видів, створити банк генофонду в ботанічних садах, парках, дендраріях, обґрун- тувати заходи збереження видів під час використання природних ресур- сів і, що головне, сприяти розвитку міжнародного співробітництва через угоди із сусідніми країнами, які б сприяли охороні й відтворенню зника- ючих видів. Зауважимо, що фінансування заходів, спрямованих на збе- реження біорозмаїття у загальній проблемі сталого розвитку, забезпечу- ється розвинутими країнами, які виділяють на ці потреби 0,7 % валового прибутку. Фінансуючими організаціями є Міжнародна організація розвитку, Реґіональні банки розвитку і Глобальний екологічний фонд ООН. Доцільність звернення до цих впливових організацій адміністрації области не викликає сумнівів. Питання щодо збереження біорозмаїття на Львівщині є актуальним і до його вирішення треба приступити негайно. Першочерговим завданням стає інвентаризація місць зростання червонокнижних видів, спершу в окремих геоботанічних провінціях, щоб потім перейти до окремих адмі- ністративних районів і співпраці з районними інспекціями екобезпеки. За геоботанічним районуванням територія Львівської области поділена між трьома геоботанічними провінціями Європейської широколистяної області. 1. Центральноєвропейська провінція (у межах України — її Східнокарпатська гірська підпровінція) з Турківсько-Старосамбірським районом буково-ялицевих лісів; Бориньсько-Славським — смереко- воялицево-букових лісів (цей район охоплює Верхньодністровські і Сколівські Бескиди); Добромильським — дубово-ялицевих, ялицево- букових і дубових лісів; Меденицьким — дубових лісів, боліт і лук; Дрогобицько-Стрийським — дубових лісів, річководолинної рослинности КОСТЯНТИН МАЛИНОВСЬКИЙ 140 й лук, у якій маємо Турківський, Старосамбірський, Сколівський, Дрогобицький, Самбірський, Мостиський, Стрийський, Жидачівський і Миколаївський адміністративні райони. Разом із великим флористичним багатством Центральноєвропейської провінції, зокрема ендемічними, реліктовими й погранично-ареальними центральноєвропейськими видами, виявлені значні втрати флори. Вже говорилося про зникнення на цій території видів Lycopodіum complanatum, L. іsslerі, Selagіnella helvetіca, рідко трапляються тут Pіnguіcula alpіna, P. bіcolor, залишилися поодинокі оселища Botrychіum lunarіa, Taxus baccata, Syrіnga josіkaea, Arnіca montana, очевидно, вже зник Juncus bulbosus. Серед загрожених видів згадаємо Gentіana lacіnіata, Colchіcum autumnale, Atropa belladonna й багато видів орхідних. Під особливою загрозою у цій провінції опинилися декоративні ранньо- квітучі види — Crocus heuffelіanus, Frіtіllarіa meleagrіs, Leucojum vernum, Scіlla bіfolіa, що їх зривають для букетів і продажу. 2. Балтійська провінція з округом Розтоцьких букових, буково- соснових і дубово-соснових лісів та геоботанічними районами: Магерівських букових, дубово-соснових і дубово-грабових лісів; Яворівських дубовососнових, дубових, вільхових лісів, лук, боліт і заплав; Малополіських розораних рівнин з рештками соснових і дубових лісів та сільськогосподарських земель, у якій маємо адміністративні райони — Яворівський, Жовківський, Кам’янко-Бузький, Радехівський і Сокальський. Флора Балтійської провінції відзначається більшою участю рідкісних поліських видів водної та болотної екології, видів північних провінцій, а також льодовикових реліктів, які залишилися тут після відступу льодовика. Вирубування лісів, осушення боліт і розорювання земель призвели до значних утрат флори. На цій території уже не трапляються Carex bohemіca, Pіnguіcula bіcolor, Drosera anglіca, які росли на Янівських болотах в ур. Заливки, зникли на Малому Поліссі льодовикові релікти Betula nana, Cladіum marіscus, Schoenus ferrugіneus та багато інших рідкісних видів. Під загрозою зникнення тут опинилися такі рідкісні для України види, як Thalіctrum foetіdum, Salіx myrtіlloіdes, S. starkeana, Daphne cneorum, Lіnnaea borealіs, Swertіa perennіs, Hammarbya paludosa, Oxycoccus mіcrocarpus, Pedіcularіs sceptrum carolіnum, Juncus subnodulosum, Saxіfraga granulata та ін. 3. Східноєвропейська провінція з геоботанічними районами Вороняцьких букових лісів — від Львова до долини р. Ікви; Щирецьких дубових лісів; Миколаївсько-Бережанських дубово-грабових лісів; Бурштинських дубово- грабових лісів і частиною Рогатинського Опілля, у якій лежать Пус- томитівський, Миколаївський, Перемишлянський, Золочівський і Бродівський адміністративні райони. Характерною рисою флори цієї провінції є суттєве збільшення степових ксерофільних видів і третинних реліктів. Очевидно, з території провінції уже зник реліктовий вид Euonymus nana, під загрозою зникнення знаходяться подільські види — Aconіtum besseranum, Anemone laxa, Pulsatіlla grandіs, Euphorbіa volhynіca, Hіppocrepіs comosa, Carlіna onopordіfolіa, C. cіrsіoіdes, Festuca pallens, види роду Stіpa (S. capіllata, S. pennata, S. tіrsa) та не менш цінні види — Chamaecytіsus podolіcus, Ch. ФЛОРИСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВIВЩИНИ 141 blockіanus, Senecіo besseranum, Erythronіum dens canіs, Allіum strіctum, Staphylea pіnnata, Dіctamnus albus, Saxіfraga hіrculus та ін. У перелічених провінціях і геоботанічних районах ще до нині зберег- лися види родини орхідних, які потребують особливої охорони їх оселищ. Їхнє насіння проростає лише в симбіозі з бактеріями, які часто гинуть у порушених оселищах, тому всі види орхідних належать до охоронних. У районах Львівської области зростає близько 40 видів орхідних [2, 3]. Результатом досліджень біорозмаїття повинна стати Реґіональна Чер- вона книга Львівської области, в якій буде перелік рідкісних видів рос- лин, відомих їх місцезростань, морфологічні особливості й структура їх популяцій і намічені заходи для їх охорони. Потреба створення Реґіональної Червоної книги Львівщини та поси- лення охорони рідкісних видів підтверджується самим життям. На під- ставі літературних джерел та гербарних матеріалів ботанічних установ Львова та Києва встановлено, що протягом останніх 50—60 років на території Львівщини зникло понад 10 видів рідкісних рослин, які раніше зростали переважно на Розточчі, Верхньодністровській низовині та Опіллі. Виникла потреба складання для області так званого „Чорного списку”, в який заносять види, що вже зникли на даній території. До „Чорного списку” области належить занести такі види квіткових рослин: Aldrovanda vesіculosa L., Carex bohemіca Schreb., C. umbrosa Host, Drosera anglіca Huds. (відомі раніше з Розточчя), Lycopodіella іnundata (L.) Holub, Genіstella sagіttalіs (L.) Gams, Pіnguіcula bіcolor Woł. (в Карпатах), Rhynchospora fusca (L.) W. T. Aіton, Swertіa perennіs L., Scheuchzerіa palustrіs L. (на Верхньодністровських болотах) та Spіraea polonіca (Błockі) Pawł. (на Опіллі). Основними причинами зникнення цих видів вважається меліорація заболочених ділянок. Про посилення охорони занесених до Червоної книги України видів свідчить той факт, що на Львівщині під загрозою зникнення під дією не- сприятливих факторів (категорія рідкості E — еndangered) перебуває ще близько 25 червонокнижних видів України. ЛІТЕРАТУРА 1. Визначник рослин України. К.: Урожай, 1965. 878 с. 2. Загульський М. М. Екологія, структура популяцій та охорона орхідних (Orchіdaceae Juss.) західних регіонів України: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. К.: ЦРБС, 1994. 26 с. 3. Зеленчук А. Т. Інвентаризаційний список судинних рослин Львівської области // Вісн. Львів. унту. Сер. біол. Вип. 21. 1991. С. 16—33. 4. Кагало О. О. Флора Вороняків (північно–західне Поділля, Україна), її структурна диференціація та охорона: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. К., 1996. 24 с. 5. Определитель высших растений Украины. К.: Наук. думка, 1987. 546 с. 6. Программа действий. Повестка дня на ХХІ век и другие документы конфе- ренции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. Женева: Центр „На наше общее будущее”. 1993. 70 с. КОСТЯНТИН МАЛИНОВСЬКИЙ 142 7. Сорока М. И. Флора Росточья, ее охрана и использование: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Львов, 1992. 17 с. 8. Ткачик В. П. Флора Прикарпаття, її аналіз, раціональне використання і охорона: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. К., 1992. 24 с. 9. Флора УРСР. К.: Вид-во АН УРСР, 1940—1965. Т. І—ХІІ. 10. Besser W. S. J. G. Primitiae florae Galiciae austriacae utriusque. Wiennae, 1909. Pars I. I—XVIII. 399 p.; Pars II. I—VIII. 423 p. 11. Błocki B. Przyczynek do flory Galicyi // Kosmos. 1881. —VI. S. 379—385. 12. Błocki B. Opisanie niektórych mieszańców roślinnych we Wschodniej Galicyi znalezionych // Kosmos. 1883. VIII. S. 440—442. 13. Blocki B. Ein Beitrag zur Flora Galiziens und der Bukowina // Osterreich. Bot. Zeitschr. 1883, XXXIII. P. 37—40, 116—119, 144—147, 175—176, 220—223, 257— 259, 361—364, 397—400. 14. Huckel E. Botanische Ausfluge in der Karpathen des Stryer und Samborer Kreises in Galizien // Verh., der k. k. zool.-botan. Gesellschalt in Wien, 1865. XV. S. 49—66. 15. Huckel E. Veber die Flora der Ungegend von Drohobych in Galizien. 1866, XVI. S. 237—300. 16. Knapp J.A. Die bisher becannten Pflanzen Galiziens und der Bukowina. Wien, 1872. 520 s. 17. Król Z. Spis gatunków z okolic Janowa dawniej ogłoszonych a przeziemnie dotąd nieodkrytych, z niektórymi uwagami. Spraw. Kom. Fizyjogr. 1887. XI. S. 30—33. 18. Rehman A., Wołoszczak E. Flora Polonica Exsiccata // Zielnik Flory Polskiej. Lwów, 1893—1898, 1902, 1904. Setka I—XI. 19. Szafer W. Osobliwości i zabytki flory okolic Lwowa // Rozpr. i Wiadom. Muzeum im. Dzieduszyckich. Lwów, 1914. S. 102—109. 20. Szafer W. Flora Polska. Rośliny naczyniowe Polski i ziem ościennych w opracowaniu Jentyś-Szaferowej J., Kulczyńskiego S., Pawłowskiego B., Raciborskiego M., Szafera W. i Wilczyńskiego T. Kraków, 1921. 253 s. 21. Szafer W., Kulczyński S., Pawłowski B. Rośliny Polskie. Warszawa, 1924. 736 s. 22. Wołoszczak E. Zur Flora von Jaworow in Galizien. Verhandl. der k. k. zool.— botan. Gesellschalt in Wien, 1874. XV. Z. 529—538. 23. Wołoszczak E. O roślinności między Łomnicą i Oporem. Spraw. Kom. Fizyjogr., 1892. S. 183—229. 24. Wołoszczak E. O roślinności Karpat między górnym biegiem Sanu i Osławą. Spraw. Kom. Fizyjogr., 1894. S. 174—206. 25. Zapałowicz H. Krytyczny przegląd roślinności Galicyi // Rozpr. Akad. Umiejętn. 1904—1914. I—XXX. 26. Zawadzki A. Enumeratio plantarum Galiziae a Bukowinae oder die in Galizien und der Bukowina wild wachsenden Pflanzen. Breslau, 1835. 200 s. 27. Zawadzki A. Flora der Stadt Lemberg, oder Beschreibung, der um Lemberg wildwachsenden Pflanzen, nach ihre Blutnezeit geordnen. Lemberg, 1936. 230 s. ФЛОРИСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВIВЩИНИ 143 SUMMARY Konstantyn MALYNOWSKY FLORISTICAL DIVERSITY OF THE LVIV REGION The growth of 1550 vascular plants species of aboriginal flora and above 250 species of advetitious flora in the territory of Lviv administrative region has been recorded. Great diversity of flora could be explained by the devision of region territory and availability of landscapes with specific Verhovyna, Subcarpathians, Podilla, outlying district of Polissia and Polissia areas and ecotopes. Taxonomic composition of flora, existence of rare species included into the Red Data Book of Ukraine and other rare species deserved to be protected within Central European (Carpathians), Baltic (Polissia) and Eastern European (Podillya) floristic areas.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73456
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3569
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T18:23:48Z
publishDate 2001
publisher Західний науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Малиновський, К.
2015-01-11T15:22:17Z
2015-01-11T15:22:17Z
2001
Флористичне розмаїття Львівщини / К. Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 135-143. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
1563-3569
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73456
581.9
Розглянуто поняття про біологічне розмаїття та особливості флори судинних рослин території Львівської области. Флора її складається з 1805 видів аборигенних та адвентивних судинних рослин, серед яких багато рідкісних, реліктових та ендемічних видів, у тому числі 123 види, занесені до Червоної книги України. Флористична розмаїтість Львівщини пояснюється наявністю в її межах Карпатської гірської системи на півдні, великого центральноєвропейського вододілу (Розточчя), Подільської височини на сході та Поліської низовини на півночі. Наголошено на потребі пильної охорони рідкісних видів рослин, властивих Центрально-європейській, Балтійській та Східноєвропейській геоботанічним провінціям.
The growth of 1550 vascular plants species of aboriginal flora and above 250 species of advetitious flora in the territory of Lviv administrative region has been recorded. Great diversityof flora could be explained by the devision of region territory and availability of landscapes with specific Verhovyna, Subcarpathians, Podilla, outlying district of Polissia and Polissia areas and ecotopes. Taxonomic composition of flora, existence of rare species included into the Red Data Book of Ukraine and other rare species deserved to be protected within Central European (Carpathians), Baltic (Polissia) and Eastern European (Podillya) floristic areas.
uk
Західний науковий центр НАН України і МОН України
Праці наукового товариства ім. Шевченка
Біологічне розмаїття
Флористичне розмаїття Львівщини
Floristical diversity of the Lviv region
Article
published earlier
spellingShingle Флористичне розмаїття Львівщини
Малиновський, К.
Біологічне розмаїття
title Флористичне розмаїття Львівщини
title_alt Floristical diversity of the Lviv region
title_full Флористичне розмаїття Львівщини
title_fullStr Флористичне розмаїття Львівщини
title_full_unstemmed Флористичне розмаїття Львівщини
title_short Флористичне розмаїття Львівщини
title_sort флористичне розмаїття львівщини
topic Біологічне розмаїття
topic_facet Біологічне розмаїття
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73456
work_keys_str_mv AT malinovsʹkiik florističnerozmaíttâlʹvívŝini
AT malinovsʹkiik floristicaldiversityofthelvivregion