Синтез похідних краункарбеноїдів
На основі моноокса-, діоксаалкіленхлоридів і азолів синтезовано макроциклічні похідні краун-карбеноїдних сполук ряду імідазолу та бензімідазолу, зокрема макроциклічні солі, бісазолони, бісазолтіони, бісазолселенони та бісазолін із фармакофорними структурами. Macrocyclic derivatives of crown carbenoi...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7346 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Синтез похідних краункарбеноїдів / М.І. Короткіх, К.О. Марічев, А.В. Кисельов, О.П. Швайка // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859766505717104640 |
|---|---|
| author | Короткіх, М.І. Марічев, К.О. Кисельов, А.В. Швайка, О.П. |
| author_facet | Короткіх, М.І. Марічев, К.О. Кисельов, А.В. Швайка, О.П. |
| citation_txt | Синтез похідних краункарбеноїдів / М.І. Короткіх, К.О. Марічев, А.В. Кисельов, О.П. Швайка // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | На основі моноокса-, діоксаалкіленхлоридів і азолів синтезовано макроциклічні похідні краун-карбеноїдних сполук ряду імідазолу та бензімідазолу, зокрема макроциклічні солі, бісазолони, бісазолтіони, бісазолселенони та бісазолін із фармакофорними структурами.
Macrocyclic derivatives of crown carbenoid compounds of the imidazole and benzimidazole series were synthesized on the base of the respective monooxa- and dioxaalkylenchlorides and azoles. Among them there are macrocyclic salts, bisazolones, bisazolthiones, bisazolselenones and a macrocyclic bisazoline with pharmacophor structures.
|
| first_indexed | 2025-12-02T05:26:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
22
Вступ. Краун�етери є відомими комплексо�
нами металів [1]. Водночас розвиток хімії
стабільних карбенів створив нові можливості
для розробки комплексоутворювачів завдяки
високій електронодонорній дії карбенового
атома вуглецю [2]. Зокрема було встановлено,
що карбени здатні ефективно зв’язувати не
лише перехідні метали, а й катіони лужних
металів [3�5], що не було відомо для краун�
етерних сполук. Подальші дослідження були
спрямовані на збільшення в структурі числа
карбенових центрів, які повинні покращити
комплексуючу дію сполуки [6�13]. Досі відома
тільки невелика кількість стабільних полікар�
бенових систем, які використовувалися з
метою комплексування виключно перехідних
металів [14]. Для зв’язування лужних металів і
неметалів їх не застосовували. Стабільні кар�
бенові структури краунівського типу досі
невідомі, але в роботі [15] проводили сполучен�
ня етерних (подандних) і карбенових фраг�
ментів, передбачаючи їх сумісну (кооператив�
ну) дію як комплексонів. Таким чином, отрима�
но срібний комплекс 3�оксапентиленбісіміда�
зол�2�ілідену дією Ag2O на розчин іодиду
відповідної бісімідазолієвої солі в дихлорме�
тані. Перспективними слід вважати краун�
карбенові комплекси металів у каталізі ор�
ганічних реакцій, які, однак, ще не досліджено
[16]. Зовсім невідомі похідні на основі краун�
біскарбенових систем і неметалів.
Отже, розвиток хімії краун�карбенових си�
стем набуває значення для пошуку нових
типів комплексонів і каталізаторів органічних
реакцій. Мета нашої роботи — об’єднати ком�
плексотвірні можливості краунів і карбенів,
синтезувавши краункарбени з високою ком�
плексотвірною здатністю. Для розв’язання цієї
задачі нами одержано краун�біскарбеноїди
ряду імідазолу й бензімідазолу. Останні мо�
жуть бути прекурсорами в синтезі стабільних
карбенів (солі, азоліни, халькогенони).
Результати й обговорення. Для досягнення
поставленої мети шляхом реакцій кватерні�
зації подандних структур 1,5�біс(1�імідазо�
ліл)� і 1,5�біс�(1�бензімідазоліл)�3�оксапента�
нів 1а,б, 1,8�біс(1�імідазоліл)� і 1,8�біс�(1�бенз�
імідазоліл)�3,6�діоксаоктанів 2а,б при нагрі�
ванні з 1,5�дихлор�3�оксапентаном (β,β�ди�
хлордіетиловим етером) 3 і 1,8�дихлор�3,6�ді�
оксаоктаном 4 в о�дихлорбензені отримано 16�
членні краун�бісазолієві солі 5а, 6а і 22�членну
краун�бісазолієву сіль 7 із виходами 72�100 %.
Синтез похідних краункарбеноїдів
М.І. Короткіх1*, К.О. Марічев2, А.В. Кисельов1, О.П. Швайка2
1 Інститут фізико�органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України
вул. Р. Люксембург, 70, Донецьк, 83114, Україна
2 Донецький національний університет
вул. Університетська, 24, Донецьк, 83055, Україна
Резюме. На основі моноокса�, діоксаалкіленхлоридів і азолів синтезовано макроциклічні похідні краун�
карбеноїдних сполук ряду імідазолу і бензімідазолу, зокрема макроциклічні солі, бісазолони, бісазолтіони,
бісазолселенони та бісазолін із фармакофорними структурами.
Ключові слова: краун�солі, краун�бісазолхалькогенони, краун�бісазолін, імідазоли, бензімідазоли.
Ukrainica Bioorganica Acta 2 (2008) 22—27
www.bioorganica.org.ua
* Corresponding author.
Tel.: +38062�3116835; fax: +38062�3116830
E�mail address: nkorotkikh@ua.fm
© М.І. Короткіх, К.О. Марічев, А.В. Кисельов, О.П. Швайка, 2008
Слід зазначити, що для синтезу цих структур
не потрібно використовувати методики із ве�
ликим розведенням для досягнення високих
виходів.
Одержані сольові сполуки 5�7 є карбе�
ноїдними реагентами, які можна використову�
вати для синтезу краун�похідних, зокрема
шляхом зв’язування халькогенів карбеноїдни�
ми центрами. Нами показано, що за дії на солі
5а,b і 6а,b сірки й селену в присутності 1,4�
діазабіцикло[2,2,2]октану (DABCO) синтезова�
но бісхалькогенони — відповідно тіони 8�10 і
селенони 11�13. Кип’ятінням розчину селено�
нів 12, 13 з епіхлоргідрином у метанолі одер�
жано бісазолони 14, 15, що є продуктами зв’я�
зування кисню карбеноїдними центрами.
Відновлення солі 5b привело до утворення
бісазоліну 16, який, наскільки нам відомо, є
першим стабільним макроциклічним бісазолі�
ном. На повітрі відбувається реакція його
окислення в бісазолон 14.
Склад отриманих сполук 5�16 підтвердже�
но елементним аналізом, а будову доведено
методами 1Н і 13С ЯМР�спектроскопії та мас�
спектрометрії. У спектрах 1Н ЯМР солей 5b,
6b, 7 спостерігаються типові сигнали С2Н про�
тонів, причому для солі 6b сигнал зміщений у
слабке поле (δ 10,44 м.ч. для 6b проти 9,05 м.ч.
для 5b). У спектрі перхлорату 7 у розчині три�
флуороцтової кислоти цей сигнал зміщується
в сильне поле (δ 9,30 м.ч.) по відношенню до та�
кого для 6b. Сигнали місткових протонів силь�
нопольніші для краун�імідазолієвої солі 5b (δ
3,8�4,5 м.ч.) і слабкопольніші для обох видів
бісбензімідазолієвих солей 6b, 7 (δ 3,9� 4,9 м.ч.).
У спектрі 13С ЯМР солі 5а, крім сигналів атомів
вуглецю алкіленового ланцюга (δ 46,1 і 67,2 м.ч.
для груп CH2N і СН2О відповідно) й атомів аро�
матичного кільця (δ 113,3�130,4 м.ч.), вияв�
ляється сигнал карбеноїдного атома вуглецю
C2 (δ 142,6 м.ч.).
Для спектрів 13C ЯМР тіонів 8�10 характер�
ними є сигнали атомів вуглецю тіонової групи
δ 162,0�169,3 м.ч., причому для двох конфор�
мерів 9 один із сигналів спостерігається в об�
ласті такого для сполуки 8 (162 м.ч.), а другий
споріднений такому для 22�членного тіону 10
(169 м.ч.). Останнє спостереження може вказу�
вати на конформаційно різні форми сполук 8 і
10 (імовірно, цис� і транс�конформери) та
обидві форми тіону 9. У мас�спектрі 9 спосте�
рігаються однакові молекулярні піки (440,9)
для двох конформерів (вміст компонентів 48,1
і 51,9 %). Після трьох перекристалізацій із ди�
метилформаміду отримали молекулярний пік
із вмістом основної форми 93,6 %. Згідно з да�
ними розрахунків методом PM�3 найбільш
стабільними (із близькою енергією) формами є
конформери з екзо�екзо� (А) і майже перпен�
дикулярним розташуванням азолтіонових
фрагментів (В). Отже, одна з них, імовірно, ви�
діляється в індивідуальному стані.
У спектрах селенонів 11�13, залежно від
будови, сигнал карбеноїдного атома вуглецю
істотно змінює своє положення. Так, для 16�
членного краун�імідазолселенону 11 він про�
являється при δ 155,5 м.ч., для краунбензіміда�
золселенону 12 — при δ 165,9 м.ч., для 22�
членного краунбензімідазолселенону 13 —
при δ 186,3 м.ч. Причина вказаних змін для
сполук 11�13 поки що не відома, але, імовірно,
це може бути пов’язано з різною конфор�
мацією отриманих сполук у зв’язку зі значним
збільшенням атомного розміру селену.
Для спектра 1Н ЯМР бісазолону 15, що
подібний до бісселенону 12, характерні сигна�
ли протонів оксапентиленового містка (δ 3,0�
4,5 м.ч.). Сигнали протонів алкіленових містків
у спектрі бісазолону 14 зміщені в слабке поле
(δ 3,7�3,8 м.ч. для протонів СН2О і 4,0�4,5 м.ч.
для протонів CH2N) по відношенню до анало�
гічних сигналів бісазолону 15 (δ 3,5�3,7 і 4,0 м.ч.).
У спектрі сполуки 13C ЯМР 15 сигнали атомів
вуглецю групи СН2N проявляються в області δ
41 м.ч., сигнали СН2О — у вузькій області δ 69�
70 м.ч., а сигнал карбеноїдного атома вуглецю
С2=О — при δ 154,0 м.ч.
У спектрі 1Н ЯМР бісазоліну 16 спостеріга�
ються сигнали метиленових протонів (С2�Н) (δ
Синтез похідних краункарбеноїдів
23www.bioorganica.org.ua
5a,b 6a,b 7
2X
N
N
O
O
O
O
N
N
N
N
O
O
N
N
2X2X
N
N
O
O
N
N
8,11 9,12,14 10,13,15
N
N
O
O
O
O
N
N
Z Z
N
N
O
O
N
N
Z Z
N
N
O
O
N
N
Z Z
16
N
N
O
O
N
N
5d 14
O2
NaBH4
8�10 Z=S; 11�13 Z=Se; 14, 15 Z=O
5а, 6а X=Cl; 5b, 6b, 7 X=ClO4
4,72 м.ч.), сильнопольно зміщені по відношен�
ню до спектрів халькогенонів сигнали протонів
ароматичних груп (δ 6,35, 6,61 м.ч.) та оксапен�
тиленового містка (δ 3,23, 3,66 м.ч.). У спектрі
13С ЯМР сигнал вуглецю С2 демонструє хіміч�
ний зсув 79,0 м.ч., що значно нижче значення δ
С2 142,6 м.ч. у вихідній біссолі.
За даними досліджень за програмою PASS
передбачається висока вірогідність кардіовас�
кулярної аналептичної, антигіпоксичної, про�
тиішемічної, протипухлинної, протинефрит�
ної активності для солей 5�7. Для селенонів 8�
10 з високою вірогідністю можливі антикон�
вульсивна, кардіоваскулярна аналептична,
антигіпоксична, цитотоксична дії. Бістіони 11�
13 найбільш перспективні як кардіоваску�
лярні аналептики, антигіпоксичні засоби, ан�
тиконвульсанти, антиневротики й анестетики.
Бісазолони 14, 15 передбачаються як антиепі�
лептики, антиконвульсанти, анксіолітичні та
психотропні засоби. Для бісазоліну 16 із висо�
кою вірогідністю прогнозується противірусна,
антиепілептична, антимутагенна активність.
Таким чином, нами синтезовано похідні
краун�карбеноїдних систем, що містять у
структурі нуклеофільні атоми кисню, сірки і
селену, а також азолінові фрагменти. Перед�
бачається, що ці системи будуть цікаві для по�
шуку нових біологічно активних сполук і ка�
талізаторів органічних реакцій.
Роботу виконано за підтримки ДФФД і
МОН України (грант № Ф25.3/049).
Експериментальна частина. Спектри 1Н
ЯМР записано на спектрометрі «Gemini 200»
фірми «Varian» (США) (200 МГц для спектрів
1Н ЯМР і 50,3 MГц для спектрів 13С ЯМР) і
«Bruker Avance II 400» (400 МГц для спектрів
1Н ЯМР і 100 MГц для спектрів 13С ЯМР), внут�
рішній стандарт ТМС. Мас�спектри записано
на хромато�мас�спектрометрі «Agilent 1100
Series» (APCI, 3 kV). Хроматографічне розді�
лення виконано на колонці «Zorbax SB C18»
95,5 % ацетонітрилом, що містив 0,1 % мура�
шиної кислоти. Чистоту речовин оцінено мето�
дом тонкошарової хроматографії на силікагелі
«Силуфол» (Чехія), елюент — суміш хлоро�
форм — метанол (10:1).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссііммііддаа��
ззооллііюю ххллоорриидд ((55aa)).. Суміш 3,5 г (17 ммоль) 1,5�
біс(імідазол�1�іл)�3�оксапентану 1, 2,43 г
(17 ммоль) 2,2’�дихлордіетилового етеру, 11 мл
о�дихлорбензену нагрівали протягом 8 год за
температури 160 °С в атмосфері азоту. Про�
дукт розтирали з петролейним етером, потім
— з ацетонітрилом в атмосфері азоту (сполука
гігроскопічна), сушили у вакуумі до повного
видалення розчинників. Вихід 5,45 г (92 %). Тпл
145�147 °С. Знайдено, %: C 47,8; H 6,5; Cl 20,7; N
16,5. С14Н22Cl2N4O2. Обчислено, %: C 48,1; H 6,3;
Cl 20,4; N 16,1.
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссііммііддаа��
ззооллііюю ппееррххллоорраатт ((55bb)).. Отримано обміном хло�
рид�іону на перхлорат у солі 5a під дією пер�
хлорату натрію у воді. Вихід 5b 88 %. Тпл 184�
186 °С (вода). Знайдено, %: C 35,0; H 4,8; Cl 15,1;
N 11,7. С14Н22Cl2N4O10. Обчислено, %: C 35,2; H
4,7; Cl 14,9; N 11,7. 1H ЯМР (DMSO�d6), δ, м.ч.:
3,81 м (8Н, CH2О); 4,31 м (8Н, CH2N); 7,67 с (4H,
CH=CH); 9,05 с (2Н, CHN).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссббееннзз��
ііммііддааззооллііюю ххллоорриидд ((66aa)).. Отримано аналогічно
до солі 5а з еквівалентних кількостей 1,5�біс�
(бензімідазол�1�іл)�3�оксапентану 2 і 2,2’�ди�
хлордіетилового етеру в о�дихлорбензені. Ви�
хід 72 %. Тпл 180�182 °С (i�PrOH). Знайдено, %:
C 58,6; H 6,0; Cl 15,6; N 12,5. С22Н26Cl2N4O2. Об�
числено, %: C 58,8; H 5,8; Cl 15,8; N 12,5. 1H ЯМР
(DMSO�d6), δ, м.ч.: 3,94 м (8Н, CH2О); 4,78 с (8Н,
CH2N); 7,41 м, 8,03 м (8H, Ar); 10,44 м (2Н,
CHN). 13C ЯМР (DMSO�d6), δ, м.ч.: 46,1 (CH2N);
67,2 (СН2О); 113,3 (С4,7); 125,7 (С5,6); 130,4 (ipso�C,
Ar); 142,6 (C2).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссббееннзз��
ііммііддааззооллііюю ппееррххллоорраатт ((66bb)).. Отримано анало�
гічно до солі 5b із хлориду 6a і перхлорату
натрію у воді (6b). Вихід перхлорату 6b 100 %.
Тпл 238�240 °С. Знайдено, %: C 46,1; H 4,7; Cl
12,4; N 9,7. С22Н26Cl2N4O10. Обчислено, %: C 45,8;
H 4,5; Cl 12,3; N 9,7. 1H ЯМР (DMSO�d6), δ, м.ч.:
3,98 м (8Н, CH2О); 4,83 с (8Н, CH2N); 7,48 м, 7,93
м (8H, Ar); 10,46 с (2Н, CHN).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33,,66��ддііооккссаа��11,,88��ооккттииллеенн))ббіісс��
ббееннззііммііддааззооллііюю ппееррххллоорраатт ((77)).. Отримано ана�
логічно до сполук 5а,b і 6а,b із еквівалентних
кількостей 1,8�біс(бензімідазол�1�іл)�3,6�діок�
саоктану 2b і 1,8�дихлор�3,6�діоксаоктану в
о�дихлорбензені. Вихід 76 %. Тпл 80�82 °С. Знай�
дено, %: C 46,9; H 4,9; Cl 10,5; N 8,4.
С26Н34Cl2N4O12. Обчислено, %: C 46,9; H 5,2; Cl
10,7; N 8,4. 1H ЯМР (CF3COOD), δ, м.ч.: 3,92 с
М.І. Короткіх та ін.
24 Ukrainica Bioorganica Acta 2 (2008)
Синтез похідних краункарбеноїдів
25www.bioorganica.org.ua
(8Н, C4,5H2O); 4,26 с (8Н, C2,7H2O); 4,85 c (8H,
CH2N); 7,82, 7,96 c (8H, Ar); 9,30 c (2H, C2H).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссііммііддаа��
ззоолл��22��ттііоонн ((88)).. Розчин 0,39 г (0,8 ммоль) пер�
хлорату 1,1’,3,3’�біс(3�окса�1,5�пентилен)біс�
імідазолію 5b, 0,157 г (4,9 ммоль) елементної
сірки і 0,18 г (1,6 ммоль) 1,4�діазабіцикло�
[2,2,2]октану в 5 мл диметилформаміду кип’я�
тили протягом 8 год в атмосфері азоту. За да�
ними ТШХ реакційної суміші маємо два про�
дукти (Rf 0,8�0,9). Реакційну масу виливали у
50 мл води. Випадав маслоподібний продукт,
який екстрагували хлороформом. Розчин у
хлороформі фільтрували через оксид алюмі�
нію, потім випаровували. Продукт перекрис�
талізовували з ацетонітрилу з відділенням
сірки, що була у надлишку. Вихід 0,11 г (40 %).
Тпл 126�128 °С (ацетонітрил). Rf 0,90. Знайдено,
%: C 49,1; H 6,3; S 19,2; N 16,4. С14Н20N4O2S2. Об�
числено, %: C 49,4; H 5,9; S 18,8; N 16,5. 1H ЯМР
(CDCl3), δ, м.ч.: 3,76 т (8Н, CH2O); 4,40 т (8Н,
CH2N); 7,42 м (4H, СН=СН). 13C ЯМР (CDCl3), δ,
м.ч.: 47,8 (CH2N); 68,8 (СН2О); 118,0 (C4,5, Im);
162,0 (C2=S).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссббееннзз��
ііммііддааззоолл��22��ттііоонн ((99)).. Отримано аналогічно до
сполуки 8 із солі 6a, елементної сірки, 1,4�ді�
азабіцикло[2,2,2]октану в піридині. Вихід 67 %.
Тпл 133�135 °С (толуен). Rf 0,85. Знайдено, %: C
60,6; H 5,6; S 14,2; N 12,6. С22Н24N4O2S2. Обчис�
лено, %: C 60,0; H 5,5; S 14,5; N 12,7. MS (APCI)
m/z: Знайдено для С22Н24N4O2S2 440,8. Обчис�
лено: 440,8. 1H ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 3,72, 3,79,
4,00 м (8Н, CH2O); 4,33, 4,35, 4,37, 4,39 м (8Н,
CH2N); 6,74, 6,78, 7,11, 7,26 м (8H, Ar). 13C ЯМР
(CDCl3), δ, м.ч. (сигнали для двох конформерів):
44,1, 44,8 (CH2N); 67,5, 68,6 (СН2О); 108,5, 109,6
(С4,7); 122,6, 122,7 (С5,6); 132,7, 143,4 (ipso�C, Ar);
162,5, 169,3 (C2).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33,,66��ддііооккссаа��11,,88��ооккттииллеенн))ббіісс��
ббееннззііммііддааззоолл��22��ттііоонн ((1100)).. Отримано аналогіч�
но до сполуки 8 із солі 7, елементної сірки та
1,4�діазабіцикло[2,2,2]октану в суміші диме�
тилформаміду і піридину (2:1). Вихід 75 %. Тпл
138�140 °С (диметилформамід). Rf 0,90. Знайде�
но, %: C 59,2; H 6,0; S 12,2; N 10,7. С26Н32N4O4S2.
Обчислено, %: C 59,1; H 6,1; S 12,1; N 10,6. 1H
ЯМР (DMSO�d6), δ, м.ч.: 3,35 м (8Н, C4,5H2O);
3,72 м (8Н, C2,7H2O); 4,43 c (8H, CH2N); 7,15, 7,38
c (8H, Ar). 13C ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 45,1 (CH2N);
68,81 (С2,7Н2О); 70,6 (С4,5Н2О); 110,0 (С4,7, Ar);
122,7 (С5,6, Ar); 132,7 (ipso�C, Ar); 169,1 (C2=S).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссііммііддаа��
ззоолл��22��ссееллеенноонн ((1111)).. Отримано аналогічно до
сполуки 8 із солі 5b, аморфного селену, 1,4�ді�
азабіцикло[2,2,2]октану у 3 мл диметилформа�
міду. Вихід 68 %. Тпл 234�237 °С (ацетонітрил). Rf
0,90. Знайдено, %: C 38,4; H 4,4; N 12,9; Se 36,3.
С14Н20N4O2Se2. Обчислено, %: C 38,7; H 4,6; N
12,9; Se 36,4. 1H ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 3,71 т (8Н,
CH2O); 4,33 т (8Н, CH2N); 7,22 т (4H, СН=СН). 13C
ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 49,6 (CH2N); 69,0 (СН2О);
120,0 (C4, Im); 128,6 (C5, Im), 155,5 (C2=Se).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссббееннзз��
ііммііддааззоолл��22��ссееллеенноонн ((1122)).. Отримано аналогічно
до сполуки 8 із солі 6a, аморфного селену, 1,4�
діазабіцикло[2,2,2]октану в піридині. Вихід
59 %. Тпл 223�225 °С (ацетонітрил). Rf 0,85. Знай�
дено, %: C 49,3; H 4,1; N 10,2; Se 29,3.
С22Н24N4O2Se2. Обчислено, %: C 49,5; H 4,5; N
10,5; Se 29,6. 1H ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 3,58 с, 3,92
м (8Н, CH2O); 3,95, 4,18, 4,19, 4,23 м (8Н, CH2N);
6,57, 6,58, 6,85, 6,87, 6,92, 6,94, 7,00, 7,44 м (8H,
Ar). 13C ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 45,1 (CH2N); 68,6
(СН2О); 109,4 (С4,7, Ar); 123,3 (С5,6, Ar); 133,5
(ipso�C, Ar); 165,9 (C2=Se).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33,,66��ддііооккссаа��11,,88��ооккттииллеенн))ббіісс��
ббееннззііммііддааззоолл��22��ссееллеенноонн ((1133)).. Отримано анало�
гічно до сполуки 8 із солі 7, аморфного селену і
1,4�діазабіцикло[2,2,2]октану в диметилформа�
міді. Вихід 74 %. Тпл 110�112 °С (диметилфор�
мамід). Rf 0,90. Знайдено, %: C 50,3; H 5,2; N 9,2;
Se 25,3. С26Н32N4O4Se2. Обчислено, %: C 50,2; H
5,2; N 9,0; Se 25,4. 1H ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 3,45 с
(8Н, C4,5H2O); 3,75 с (8Н, C2,7H2O); 4,42 c (8H,
CH2N); 7,12, 7,36 c (8H, Ar). 13C ЯМР (CDCl3), δ,
м.ч.: 47,0 (CH2N); 69,1 (С2,7Н2О); 70,6 (С4,5Н2О);
110,6 (С4,7, Ar); 123,2 (С5,6, Ar); 133,7 (ipso�C, Ar);
186,3 (C2=Se).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббііссббееннзз��
ііммііддааззоолл��22��оонн ((1144)).. Суміш 0,4 г (0,75 ммоль)
1,1’,3,3’�біс(3�окса�1,5�пентилен)бісбензімі�
дазол�2�селенону 12, 3,6 г (39 ммоль) епіхлор�
гідрину і 2 мл толуену кип’ятили протягом
2 год. Осад селену відфільтровували, фільтрат
випаровували у вакуумі. Продукт розтирали з
діетиловим етером до кристалізації, розчиня�
ли у хлороформі. Розчин фільтрували через
оксид алюмінію, потім випаровували. Rf 0,7.
Вихід 0,19 г (62 %). Тпл 245�247 °С (діоксан).
М.І. Короткіх та ін.
26 Ukrainica Bioorganica Acta 2 (2008)
Знайдено, %: C 64,9; H 6,0; N 13,7. С22Н24N4O4.
Обчислено, %: C 64,7; H 5,9; N 13,7. 1H ЯМР
(CDCl3), δ, м.ч.: 3,72 с, 3,82 м (8Н, CH2O); 3,96,
4,50 м (8Н, CH2N); 6,82, 6,83, 6,84, 6,96, 6,99 м
(8H, Ar). 13C ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 41,0 (CH2N);
67,1 (С2,4Н2О); 107,3 (С4,7, Ar); 120,7 (С5,6, Ar);
129,6 (ipso�C, Ar); 153,8 (C2=О).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33,,66��ддііооккссаа��11,,88��ооккттииллеенн))ббіісс��
ббееннззііммііддааззоолл��22��оонн ((1155)).. Отримано аналогічно до
сполуки 14 із селенону 13 та епіхлоргідрину. Ви�
хід 72 %. Тпл 132�134 °С (ацетонітрил�диметил�
формамід, 10:1). Rf 0,70. Знайдено, %: C 62,5; H
6,2; N 11,2. С26Н32N4O6. Обчислено, %: C 62,9; H 6,5;
N 11,3. 1H ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 3,52 с (8Н, C4,5H2O);
3,68 с (8Н, C2,7H2O); 3,98 c (8H, CH2N); 7,03 м (8H,
Ar). 13C ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 41,0 (CH2N); 69,0
(С2,7Н2О); 70,3 (С4,5Н2О); 108,2 (С4,7, Ar); 120,9 (С5,6,
Ar); 129,5 (ipso�C, Ar); 154,0 (C2=О).
11,,11’’,,33,,33’’��ББіісс((33��ооккссаа��11,,55��ппееннттииллеенн))ббіісс��22НН��
ббееннззііммііддааззоолліінн ((1166)).. Суміш 1 г (2,23 ммоль) хло�
риду 1,1’,3,3’�біс(3�окса�1,5�пентилен)бісбенз�
імідазолію 6a, 0,17 г (4,46 ммоль) борогідриду
натрію кип’ятили в 6 мл ізопропанолу про�
тягом 1 год в атмосфері азоту. До реакційної
суміші додавали 20 мл води, потім 10 мл хлоро�
форму. Органічну фазу з продуктом відділяли,
промивали водою, сушили безводним сульфа�
том натрію і фільтрували через силікагель,
потім випаровували. Вихід 0,25 г (30 %). Тпл 92�
94 °С (хлороформ). Rf 0,90. Знайдено, %: C 69,4;
H 7,2; N 14,7. С22Н28N4O2. Обчислено, %: C 69,5;
H 7,4; N 14,7. 1H ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.: 3,22 с (8Н,
CH2O); 3,66 с (8Н, CH2N); 4,72 с (4Н, C2); 6,19,
6,34, 6,61 м (8H, Ar). 13C ЯМР (CDCl3), δ, м.ч.:
48,6 (CH2N); 72,1 (СН2О); 79,0 (C2�Н); 105,7 (С4,7,
Ar); 118,8 (С5,6, Ar); 141,9 (ipso�C, Ar).
Надійшла в редакцію 31.07.2008 р.
Перелік літератури
Synthesis of crowncarbenoid derivatives
N.I. Korotkikh1, K.A. Marichev2, A.V. Kiselyov1, O.P. Shvaika2
1 L.M. Litvinenko Institute of Physical Organic and Coal Chemistry, NAS of Ukraine
70 R. Luxemburg Str., Donetsk, 83114, Ukraine
2 Donetsk National University
24 Universytetska Str., Donetsk, 83055, Ukraine
Summary. Macrocyclic derivatives of crown�carbenoid compounds of the imidazole and benzimidazole series were
synthesized on the base of the respective monooxa� and dioxaalkylenchlorides and azoles. Among them there are
macrocyclic salts, bisazolones, bisazolthiones, bisazolselenones and a macrocyclic bisazoline with pharmacophor struc�
tures.
Keywords: crown�salts, crown�bisazolchalcogenones, crown�bisazoline, imidazoles, benzimidazoles.
1. (а) Pedersen S.J. Cyclic polyethers and their com�
plexes with metal salts // J. Amer. Chem. Soc. — 1967. —
Vol. 89, No. 26. — P. 7017�7036; (б) Вебер B., Гокель Г.
Межфазный катализ в органическом синтезе. — М.:
Мир, 1980. — 327 с. (в) Демлов Э., Демлов З. Межфаз�
ный катализ. — М.: Мир, 1987. — 486 с. (г) Химия ком�
плексов «гость�хозяин». — М.: Мир, 1988. — 511 с.
(д) Грагеров И.П. Краун�соединения в органическом
синтезе. — К.: Наукова думка, 1994. — 343 с.
2. Bourissou D., Guerret O., Gabbai P., Bertrand G.
Stable carbenes // Chem. Rev. — 2000. — Vol. 100, No. 1.
— P. 39�91.
3. Arduengo A.J. Nucleophile carbene: gestern, heute
und morgen // Report at the International congress 96
ORCHEM (Bad Nauheim, Germany), 14�17 September,
1996. — Р. 16.
4. Alder R.W., Blake M.E., Bortolotti C., Bufali S.,
Butts C.P., Linehan E., Oliva J.M., Orpen A.G.,
Quayle M.J. Complexation of stable carbenes with alkali
metals // Chem. Commun. — 1999. — No. 3. — P. 241�
242.
5. Короткіх М.І., Кисельов А.В., Пехтерева Т.М.,
Швайка О.П., Каулі А.Г., Джонс Дж.Н. Хелатні гете�
роароматичні аніонокарбенові комплекси — новий тип
карбеноїдних структур // Доп. НАН України. — 2005.
— № 6. — С. 150�155.
6. Herrmann W.A., Kocher C., Goossen L.J., Artus G.R.J.
Heterocyclic carbenes: a high�yielding synthesis of
novel, functionalized N�heterocyclic carbenes in liquid
ammonia // Chem. Eur. J. — 1996. — Vol. 2. — P. 1627�
1636.
7. Herrmann W.A., Elison M., Fischer J., Kocher C.,
Artus G.R.J. N�heterocyclic carbenes: generation under
mild conditions and formation of group 8�10 transition
metal complexes relevant to catalysis // Chem. Eur. J. —
1996. — Vol. 2. — P. 772�779.
8. Danopoulos A.A., Winston S., Motherwell W.B.
Stable N�functionalized «pincer» biscarbene ligands and
their ruthenium complexes; synthesis and catalytic
studies // Chem. Commun. — 2002. — No. 13. — P. 1376�
1377.
9. Caballero A., Diez�Barra E., Jalon F.A., Merino S.,
Tejeda J. 1,1�(Pyridine�2,6�diyl)bis(3�benzyl�2,3�dihy�
dro�1H�imidazol�2�ylidene), a new multidentate N�het�
erocyclic biscarbene and its silver (I) complex derivative
// J. Organomet. Chem. — 2001. — Vol. 617�618. —
P. 395�398.
10. Albrecht M., Crabtree R.H., Mata J., Peris E.
Chelating bis�carbene rhodium(III) complexes in trans�
fer hydrogenation of ketones and imines // Chem.
Commun. — 2002. — No. 1. — P. 32�33.
11. Vargas V.C., Rubio R.J., Hollis T.K., Salcido M.E.
Efficient route to 1,3�di�N�imidazolylbenzene. A com�
parison of monodentate vs bidentate carbenes in Pd�ca�
talyzed cross coupling // Org. Lett. — 2003. — Vol. 5. —
P. 4847�4849.
12. Mata J.A., Incarvito C., Crabtree R.H. A methy�
lene�bis�triazolium ligand precursor in an unusual
rearrangement of norbornadiene to nortricyclyl //
Chem. Commun. — 2003. — No. 2. — P. 184�185.
13. Knishevitsky A.V., Korotkikh N.І., Cowley A.H.,
Moore J.А., Pekhtereva T.М., Shvaika О.P. Copper (I)
halide complexes of the new 4,4’�bridged heteroaroma�
tic biscarbenes of the 1,2,4�triazole series // J. Organo�
met. Chem. — 2008. — Vol. 693. — P. 1405�1411.
14. Dias H.V.R., Jin W. A stable tridentate carbene
ligand // Tetrah. Lett. — 1994. — Vol. 35, No. 9. —
P. 1365�1367.
15. Nielsen D.J., Cavell K.J., Skelton B.W., White A.H.
Tetrafluoroborate anion; B�F bond activation; unusual
formation of a nucleophilic heterocyclic carbene:BF3
adduct // Inorg. Chim. Acta. — 2003. — Vol. 352, No. 2.
— P. 143�150.
16. Herrmann W.A. N�Heterocyclic carbenes: a new
concept in organometallic catalysis // Angew. Chem. Int.
Ed. — 2002. — Vol. 41. — P. 1293�1309.
Синтез похідних краункарбеноїдів
27www.bioorganica.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7346 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1814-9758 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T05:26:23Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Короткіх, М.І. Марічев, К.О. Кисельов, А.В. Швайка, О.П. 2010-03-29T11:08:01Z 2010-03-29T11:08:01Z 2008 Синтез похідних краункарбеноїдів / М.І. Короткіх, К.О. Марічев, А.В. Кисельов, О.П. Швайка // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1814-9758 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7346 На основі моноокса-, діоксаалкіленхлоридів і азолів синтезовано макроциклічні похідні краун-карбеноїдних сполук ряду імідазолу та бензімідазолу, зокрема макроциклічні солі, бісазолони, бісазолтіони, бісазолселенони та бісазолін із фармакофорними структурами. Macrocyclic derivatives of crown carbenoid compounds of the imidazole and benzimidazole series were synthesized on the base of the respective monooxa- and dioxaalkylenchlorides and azoles. Among them there are macrocyclic salts, bisazolones, bisazolthiones, bisazolselenones and a macrocyclic bisazoline with pharmacophor structures. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Синтез похідних краункарбеноїдів Synthesis of crowncarbenoid derivatives Article published earlier |
| spellingShingle | Синтез похідних краункарбеноїдів Короткіх, М.І. Марічев, К.О. Кисельов, А.В. Швайка, О.П. |
| title | Синтез похідних краункарбеноїдів |
| title_alt | Synthesis of crowncarbenoid derivatives |
| title_full | Синтез похідних краункарбеноїдів |
| title_fullStr | Синтез похідних краункарбеноїдів |
| title_full_unstemmed | Синтез похідних краункарбеноїдів |
| title_short | Синтез похідних краункарбеноїдів |
| title_sort | синтез похідних краункарбеноїдів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7346 |
| work_keys_str_mv | AT korotkíhmí sintezpohídnihkraunkarbenoídív AT maríčevko sintezpohídnihkraunkarbenoídív AT kiselʹovav sintezpohídnihkraunkarbenoídív AT švaikaop sintezpohídnihkraunkarbenoídív AT korotkíhmí synthesisofcrowncarbenoidderivatives AT maríčevko synthesisofcrowncarbenoidderivatives AT kiselʹovav synthesisofcrowncarbenoidderivatives AT švaikaop synthesisofcrowncarbenoidderivatives |