Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку
Охарактеризовано відновлення діяльності Товариства після Першої світової війни та окреслено його взаємини з польською владою, зокрема, вказано на політичний тиск влади на “Просвіту”. The author characterizes renewal of “Prosvita” activities after the First World War and describes its relations wi...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73470 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку / І. Федик // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 94-97. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859770370607808512 |
|---|---|
| author | Федик, І. |
| author_facet | Федик, І. |
| citation_txt | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку / І. Федик // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 94-97. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Охарактеризовано відновлення діяльності Товариства після Першої світової
війни та окреслено його взаємини з польською владою, зокрема, вказано на політичний
тиск влади на “Просвіту”.
The author characterizes renewal of “Prosvita” activities after the First World War
and describes its relations with the Polish government; in particular the political pressure
of the government at “Prosvita” is pointed out.
|
| first_indexed | 2025-12-02T06:35:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/201094
Іван Федик
Українська “Просвіта” в ДрУгій речі ПосПолитій:
Політичні Проблеми розвиткУ
Охарактеризовано відновлення діяльності Товариства після Першої світової
війни та окреслено його взаємини з польською владою, зокрема, вказано на політичний
тиск влади на “Просвіту”.
Ключові слова: “Просвіта”, міжвоєнна Польща.
Майже неможливо переоцінити роль Товариства “Просвіта” у формуванні укра-
їнської національної самоідентифікації. Невдовзі після створення у 1868 р., “Про-
світа” зуміла поширити свій вплив на всю Східну Галичину, Лемківщину, Холмщину
та Волинь, на українські поселення в діаспорі, а згодом і на Наддніпрянську Україну.
Від самого створення Товариство стало одним із основних носіїв національної
ідеї в Україні. Як виявилося, населення Західної України належно усвідомлювало
необхідність такої організації, як “Просвіта”, тому вона розвивалася за активного
сприяння не тільки української еліти, але й широкого загалу. Така співпраця усіх
верств суспільства дозволяла розгорнути велику мережу читалень, налагодити ви-
давничу діяльність і активно допомагати освітньому процесу. До початку Першої
світової війни діяльність “Просвіти” була настільки всеосяжною в українському
суспільстві, що її не змогли припинити ні війна, ні поразка визвольних змагань.
Після падіння ЗУНР польська влада провела низку заходів, спрямованих на
обмеження діяльності різних українських товариств, в тому числі й “Просвіти”.
Однак, попри те, остання продовжувала діяти, опираючись на допомогу українських
громадсько-політичних середовищ. Наприклад, від самого початкуя створення
УНДО, націонал-демократи відновили свою роботу, пов’язану з розбудовою філій
“Просвіти”, у якій вже в середині 20-х рр. працювало 11 тис. осіб1. Отож, згадані
заходи влади не мали серйозного впливу на розвиток “Просвіти”, однак, не можна
сказати, що не чинили йому перепон.
Відомо, що авторитет “Просвіти” у галицькому суспільстві був настільки вели-
ким, що на її розвиток мало вплинула навіть українсько-польська війна. Наприклад,
від початку1920 р. знову пожвавилося просвітянське життя: у грудні 1920 р. було
проведено “Свято Просвіти”, а через два місяці відзначено 60-річчя від дня смерті
Тараса Шевченка, під час якого створено видавничий фонд “Учітеся, брати мої!”.
Загальні збори Товариства, які обрали новий Головний виділ, були скликані вже в
1921 р., у часі всезагального розчарування та занепаду громадсько-політичної праці,
спричиненого втратою державності2.
Розмах діяльності “Просвіти” в Галичині не дозволив суттєво лімітувати її
роботу, однак вже на початку 30-х рр. усі читальні “Просвіти” мусили звітуватися
95 Українська “Просвіта” у Другій Речі Посполитій: політичні проблеми
щороку в поліції. Ці звіти є свідченням того, що розбудова Товариства проводилася
дуже активно, доказом чого є звіти читалень Чортківського повіту Тернопільського
воєводства3, Рогатинського повіту Станиславівського воєводства4, Бережанського
повіту Тернопільського воєводства5, Жидачівського повіту Львівського воєводства6,
Жовківського повіту Львівського воєводства7, Любачівського повіту Львівського
воєводства8, Роменського повіту Станиславівського воєводства та інших9. Таким
чином, усі філії “Просвіти” в Галичині обов’язково мусили реєструвати свою
діяльність у поліцейських повітових управліннях. У кожній поліцейській дільниці
велася спостережна справа за діяльністю місцевих філій, одночасно під пильний
нагляд карних органів попадали активісти цієї організації10.
Ставлення влади до Товариства не було винятковим, “Просвіта” розглядалася
у контексті українського політичного життя, через що поліція намагалася обмежити
вплив політичних партій на неї, особливо – Організації Українських Націоналістів,
що призводило до запровадження додаткових слідчих справ на тих просвітян, які
потрапляли під підозру у співпраці з ОУН. Багато працівників Товариства були
змушені відвідувати поліцейські відділки та звітувати про своє місцезнаходження,
що, зрозуміло, не сприяло їх активності в галузі просвітництва11.
Представники Українських політичних сил неодноразово піднімали питання
перед урядом про необхідність державної підтримки діяльності “Просвіти”, що
могло піднести авторитет влади в очах українців і вирішити багато проблем не тільки
самого Товариства, але й українсько-польських стосунків загалом. Міністерство
внутрішніх справ запевняло, що це буде вирішено, однак, обіцянка виконана не
була, і “Просвіта” до кінця існування ІІ Речі Посполитої так і не мала належної
державної підтримки12.
У свою чергу, відчуваючи тиск влади, працівники “Просвіти” не виявляли
великої лояльності до держави, що призводило до відповідних протистоянь із
поліцією як цілої організації, так і її окремих відділів. Наприклад, тернопільська
“Просвіта” неодноразово відмовлялася прикрашати фасад державним прапором,
що спричинило запровадження додаткової слідчої справи на саму філію, а також
до обшуків домівок і арештів її працівників13.
Особливо важкого удару Товариство зазнало в часі урядової політики, званої
Пацифікацією – у більшості його філій проведено обшуки, арешти, навіть побиття,
були випадки руйнувань будівель філій, конфіскації майна, ліквідації друкарень,
вилучень тиражів видань. Численні факти про це зафіксовані у звіті Української
парламентської репрезентації, що був представлений у Лізі націй14. Зокрема,
висаджено в повітря читальні в Манаєві й у Данилівцях Зборівського повіту, спалено
читальню в Бережанах, ліквідовано бібліотеку та друкарню в Тернополі, зруйновано
будівлю читальні у Воютичах Самбірського повіту15. Жорстокого побиття зазнали
працівники читальні в Молошковичах, Яворівського повіту. В читальню, що у
Збоїщах, підкладено міну, при чому звинувачений у цьому був голова винниківської
читальні Гошовський. У селі Добромірки, що на Збаражчині конфісковано та
знищено все майно читальні, а її голову жорстоко побито. Конфісковано та спалено
бібліотеку філії “Просвіти” у Бережанах, її керівники зазнали побоїв, а у самому
приміщенні читальні розбито погруддя Т. Шевченка і Б. Хмельницького. Було також
зруйновано будівлю просвітянської друкарні в Княгиничах, що на Рогатинщині.
96 Іван Федик
Повну ліквідацію філії та побиття працівників зафіксовано у селах Козовичі,
Чижиків, Стрільче, Комарів, Гаї, Серафинці, в місті Городенці та в сотнях інших
міст і сіл у всій Галичині16. Ці приклади відтворюють картину того, що зазнала
“Просвіта” у 1930 р. Зрозуміло, що після такого ставлення відновлення належної
роботи потребувало кількох років. Таким чином, замість розбудови Товариства, його
члени повинні були затратити великі зусилля на подолання наслідків пацифікації.
В окремих місцевостях читальні “Просвіти” не працювали взагалі, зокрема, це
стосується Лемківщини та Волині. Наприклад, на Лемківщині “Просвіта” змогла
відновити свій вплив лише у 1936 р.17.
З 1936 р. і до початку Другої світової відбувався процес розбудови нових
філій і загальної активізації “Просвіти”. Проте подальшому розвиткові організації
завадила війна та радянізація. 8 червня 1939 р. було скликане останнє загальне
зібрання Товариства18.
Зрозуміло, що проблеми, які виникали у діяльності “Просвіти” в міжвоєнний
період, не були спричинені недосконалістю її роботи чи недостатнім фінансуванням.
Основою цих труднощів стала політика уряду Другої Речі Посполитої, яка базувалася
на нетолерантному ставленні до більшості українських організацій. Причиною цього
була не тільки українсько-польська війна чи історичні стереотипи, але й загальна
ідеологічна традиція міжвоєнного періоду, яка передбачала самоутвердження
державницьких націй і придушенні політичних інтересів інших народів. Саме
у такому контексті й творилися перешкоди для належного розвою української
“Просвіти”. Приклади урядової політики, наведені вище, дають уявлення не тільки
про конкретне ставлення влади та карних сил до однієї української організації, але
також допомагають зрозуміти загальну картину політичних стосунків двох націй,
змушених жити в одній державі.
З іншого боку, під впливом втрати державності українські організації чи
політичного типу, чи будь-якого іншого, не толерували польську державу як таку,
що спричинилася до цієї втрати. Важливою причиною такого ставлення була
також відмова польських урядів виконати зобов’язання, взяті ними після визнання
міжнародною спільнотою приналежності західноукраїнських земель до Другої Речі
Посполитої. Все це аж ніяк не сприяло взаємопорозумінню, а отже, і співпраці чи
то в галузі політики, чи – культури та освіти.
Згадані приклади засвідчують, що уряд ставився до “Просвіти” як до
небезпечної організації, адже, як бачимо, стосунки між Товариством та польською
владою розвивалися за посередництвом поліції, прокуратури та інших органів, що
не тільки не покликані були налагоджувати кооперацію, але й зобов’язувалися вести
будь-яку боротьбу та чинити тиск. Знову ж таки, “Просвіта” як організація, що була
одним із чільних носіїв національної ідеї, дійсно становила певну небезпеку для
тогочасного політичного буття Польської держави, оскільки її діяльність сприяла
збільшенню кількості свідомих та освічених українців, які не могли сприймати
політику такого типу стосовно найбільшої національної меншини в країні. Отож,
склалася безвихідна ситуація, яка не дозволяла налагодити діалог з аналогічними
просвітницькими організаціями інших меншин, розбудовувати мережу читалень,
належно утримувати друкарні, активно розповсюджувати літературу, розвивати
шкільництво, сприяти національному вихованню молоді тощо. Загалом бачимо,
97 Українська “Просвіта” у Другій Речі Посполитій: політичні проблеми
що наявні проблеми, у “Просвіти” в міжвоєнний період мали зовнішній характер
і політичну суть, оскільки були спричинені, по-перше, політичним становищем
західноукраїнських земель, по-друге, політикою урядів Другої Речі Посполитої
стосовно українців загалом та “Просвіти”, зокрема, по-третє, українсько-польськими
політичними стосунками у цей період.
Ivan Fedyk. Ukrainian “Prosvita” in the Second Rzeczpospolita: political problems
of development
The author characterizes renewal of “Prosvita” activities after the First World War
and describes its relations with the Polish government; in particular the political pressure
of the government at “Prosvita” is pointed out.
Key words: “Prosvita”, interwar Poland.
1 Грицак. Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ століття. –
К., 1996. – С. 193.
2 Історія України / За ред. Зайцева Ю. – Львів, 1996. – С. 275.
3 Державний архів Львівської області (далі: ДАЛО). – Ф. 7. – Оп. 4. – Спр. 293. – Арк. 1–2.
4 Там само. – Спр. 292. – Арк. 1–2.
5 Там само. – Спр. 283. – Арк. 1.
6 Там само. – Спр. 304. – Арк. 1–4.
7 Там само. – Спр. 306–307. – Арк. 1–2.
8 Там само. – Спр. 320. – Арк. 1.
9 Там само. – Спр. 321. – Арк. 1.
10 Там само. – Ф. 108. – Оп. 1. – Спр. 436. – Арк. 1–4.
11 ДАЛО. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 167. – Арк. 47.
12 крип’якевич І. Велика історія України. – Вінніпег, 1948. – С. 815.
13 Лисий В. Тернопільська філія “Просвіти” // Шляхами золотого Поділля. – Філадельфія, 1970.
– С. 56.
14 Зайцев О. Представники українських політичних партій Західної України в парламенті Польщі
(1922–1939) // Український історичний журнал. – 1993. – № 1. – С. 78.
15 На вічну ганьбу твердині варварства в Європі. – Прага, 1931. – С. 8–17.
16 Там само. – С. 45–66; Швагуляк М. Пацифікація. – Львів, 1993. – С. 23–24.
17 Середяк А. Діяльність Товариства “Просвіта” в 1929–1939 рр. // Нарис історії “Просвіти”. –
Львів; Краків; Париж, 1993. – С. 59–60.
18 Там само. – С. 62.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73470 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T06:35:46Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федик, І. 2015-01-11T17:07:51Z 2015-01-11T17:07:51Z 2010 Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку / І. Федик // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 94-97. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73470 Охарактеризовано відновлення діяльності Товариства після Першої світової війни та окреслено його взаємини з польською владою, зокрема, вказано на політичний тиск влади на “Просвіту”. The author characterizes renewal of “Prosvita” activities after the First World War and describes its relations with the Polish government; in particular the political pressure of the government at “Prosvita” is pointed out. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку Ukrainian “Prosvita” in the Second Rzeczpospolita: political problems of development Article published earlier |
| spellingShingle | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку Федик, І. Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі |
| title | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку |
| title_alt | Ukrainian “Prosvita” in the Second Rzeczpospolita: political problems of development |
| title_full | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку |
| title_fullStr | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку |
| title_full_unstemmed | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку |
| title_short | Українська “Просвіта” в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку |
| title_sort | українська “просвіта” в другій речі посполитій: політичні проблеми розвитку |
| topic | Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі |
| topic_facet | Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73470 |
| work_keys_str_mv | AT fedikí ukraínsʹkaprosvítavdrugíirečípospolitíipolítičníproblemirozvitku AT fedikí ukrainianprosvitainthesecondrzeczpospolitapoliticalproblemsofdevelopment |