Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені
Палінологічне дослідження торфовища в районі Великих Самбірських боліт показало, що воно формувалося протягом останніх 2,5 тисяч років. На це вказують як радіовуглецеві дати, так і характер змін у лісових угрупованнях основних деревних порід. Одночасно спостерігається значне зростання пилку трав’яни...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Datum: | 2001 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73485 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені / Н. Калинович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 221-226. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73485 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Калинович, Н. 2015-01-12T15:00:39Z 2015-01-12T15:00:39Z 2001 Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені / Н. Калинович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 221-226. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73485 56:581.524.3 Палінологічне дослідження торфовища в районі Великих Самбірських боліт показало, що воно формувалося протягом останніх 2,5 тисяч років. На це вказують як радіовуглецеві дати, так і характер змін у лісових угрупованнях основних деревних порід. Одночасно спостерігається значне зростання пилку трав’яних рослин у спектрі, серед яких значний відсоток становлять антропофіти, а також трапляються культурні злаки. Палінологічна діаграма дає змогу побачити кореляцію між зниженням кількости деревних рослин і зростанням рудералів, бур’янів та пилку збіжжя. Це дає змогу зробити висновок, що саме людська діяльність стала причиною обезліснення Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені. Fossil peat of 2,2 m thickness from the Upperdnister plane have been investigated palynologicaly. Pollen grains of 107 taxons were identified and the diagram was ploted. The correlation of the zones of deforestation with the presence of considerable quantity of ruderal plants and weeds as well as pollen of cereals has been shown. This bears witness to considerable human influence on vegetation history during the late Holocene. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Охорона природи Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені Human impact on the vegetation cover in the Upperdnister Plane during Late Holocene Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені |
| spellingShingle |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені Калинович, Н. Охорона природи |
| title_short |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені |
| title_full |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені |
| title_fullStr |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені |
| title_full_unstemmed |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені |
| title_sort |
вплив людини на зміни рослинного покриву верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені |
| author |
Калинович, Н. |
| author_facet |
Калинович, Н. |
| topic |
Охорона природи |
| topic_facet |
Охорона природи |
| publishDate |
2001 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Human impact on the vegetation cover in the Upperdnister Plane during Late Holocene |
| description |
Палінологічне дослідження торфовища в районі Великих Самбірських боліт показало, що воно формувалося протягом останніх 2,5 тисяч років. На це вказують як радіовуглецеві дати, так і характер змін у лісових угрупованнях основних деревних порід. Одночасно спостерігається значне зростання пилку трав’яних рослин у спектрі, серед яких значний відсоток становлять антропофіти, а також трапляються культурні злаки. Палінологічна діаграма дає змогу побачити кореляцію між зниженням кількости деревних рослин і зростанням рудералів, бур’янів та пилку
збіжжя. Це дає змогу зробити висновок, що саме людська діяльність стала причиною обезліснення Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені.
Fossil peat of 2,2 m thickness from the Upperdnister plane have been investigated
palynologicaly. Pollen grains of 107 taxons were identified and the diagram was ploted. The correlation of the zones of deforestation with the presence of considerable quantity of ruderal plants and weeds as well as pollen of cereals has been shown. This bears witness to considerable human influence on vegetation history during the late Holocene.
|
| issn |
1563-3569 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73485 |
| citation_txt |
Вплив людини на зміни рослинного покриву Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені / Н. Калинович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 221-226. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kalinovičn vplivlûdininazmíniroslinnogopokrivuverhnʹodnístrovsʹkoírívninivpíznʹomugolocení AT kalinovičn humanimpactonthevegetationcoverintheupperdnisterplaneduringlateholocene |
| first_indexed |
2025-11-24T05:48:42Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:48:42Z |
| _version_ |
1850841962736779264 |
| fulltext |
УДК 56:581.524.3
Наталія КАЛИНОВИЧ
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ЗМІНИ
РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ВЕРХНЬОДНІСТРОВСЬКОЇ
РІВНИНИ В ПІЗНЬОМУ ГОЛОЦЕНІ
Палінологічне дослідження торфовища в районі Великих Самбірських боліт
показало, що воно формувалося протягом останніх 2,5 тисяч років. На це
вказують як радіовуглецеві дати, так і характер змін у лісових
угрупованнях основних деревних порід. Одночасно спостерігається значне
зростання пилку трав’яних рослин у спектрі, серед яких значний відсоток
становлять антропофіти, а також трапляються культурні злаки.
Палінологічна діаграма дає змогу побачити кореляцію між зниженням
кількости деревних рослин і зростанням рудералів, бур’янів та пилку
збіжжя. Це дає змогу зробити висновок, що саме людська діяльність стала
причиною обезліснення Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені.
Історія розвитку рослинности Верхньодністровської рівнини в голо-
цені висвітлена в декількох працях. Насамперед слід згадати роботу
М. Костинюка [11], який досліджував торфовища неподалік с. Рудки та с.
Міжгайці Самбірського району Львівської области. Ґрунтуючись на ма-
теріалах спорово-пилкового аналізу і частково на визначенні макрореш-
ток, автор виділив три фази розвитку лісового покриву (szaty lesnej)
протягом голоцену: сосново-березових лісів; смереково-широколистяних
лісів; ялицево-букових лісів.
Дослідник не акцентував уваги на трав’яних рослинах, він не ввів їх
у діаграми, а в таблицях відзначив тільки факт присутности у зразках
Graminea, Compositae, Centrospermae, Ericaceae, Typha, не вказуючи
кількости пилкових зерен.
Через 30 років дослідження були продовжені М. Черевко, яка провела
палінологічний аналіз 15-ти торфових покладів Надністрянсько-Самбірських
боліт [6, 7]. Дослідниця поставила за мету доповнити вже відомі діаграми за
рахунок пилку трав’яних рослин і, отже, відобразити історію не лише
деревних порід. Підсумовуючи результати своєї роботи, М. Черевко виділяє
ті ж самі етапи розвитку рослинности, що і попередній автор,
диференціюючи у другій фазі три підфази: сосново-смерекову; смереки з
елементами мішаного дубового лісу; поширення вологолюбних порід —
граба, бука, ялиці. Згідно з цими фазами та відповідно до уявлень Д. Зерова
[1] весь голоцен поділений на ранній, середній та пізній. На останньому етапі
автор відзначає деяке зростання загальної кількости трав’яних рослин,
НАТАЛІЯ КАЛИНОВИЧ 222
зокрема злакових та різнотрав’я. Крім того, акцентується увага на зниженні
кількости пилку смереки та ялиці і збільшенні сосни в кінці пізнього
голоцену. Автор схильна вважати, що це є наслідком не стільки підвищення
сухости клімату, скільки людської діяльности, яка призвела до зменшення
заліснености території і перерозподілу видового складу лісів. Остання думка
висловлюється як припущення, оскільки будь-які свідчення на користь того
на представлених діаграмах відсутні.
В багатьох країнах роботи по ідентифікації на палінологічних діа-
грамах показників людської діяльности проводяться давно і стали вже
класичними [8, 9].
Праці археологів свідчать про те, що територія Передкарпаття була
заселена з давніх часів [4]. В останні роки здійснювався польсько-україн-
ський проект по дослідженню середовища існування давньої людини на
теренах між долинами Верхнього Дністра та Віслоки. В рамках проекту
проводилося палеоботанічне вивчення території поблизу досліджуваних
археологами курганів. У зв’язку з цим нами був проведений спорово-
пилковий аналіз торфовища біля с. Озерне Самбірського району
Львівської области.
Торф залягає поверхнево в палеомеандрі р. Бистриці, має потужність
приблизно 2,2 м, місцями він переходить у гітію. Зразки для
палінологічного аналізу було відібрано через кожні 5 см під час буріння
торфовища. Матеріал обробляли за лужною методикою Поста та
ацетолізом. При великій кількости мулу в зразках їх додатково
піддавали дії плавикової кислоти. Визначення пилкових зерен та спор
проводили на тимчасових мікроскопічних препаратах при збільшенні 400
та 1000 з анізолевою імерсією. Загалом ідентифіковано пилок та спори
107 таксонів ранґу родини, підродини, роду, виду. На основі облікованого
матеріалу побудована палінологічна діаграма (рис.) за допомогою
комп’ютерної програми PolPal, яка придбана і надана в користування
польськими колеґами . На ній представлене відсоткове співвідношення
дерев та трав без урахування рослин із локальним розповсюдженням
пилку (гігро- і гідрофіти) та спорових. Крім того, у діаграму внесені
основні групи деревних рослин та деяких трав’яних, які, на нашу думку,
важливі для інтерпретації впливу людини на довкілля. Решта таксонів
об’єднана в декілька груп і представлена збірно: інші деревні рослини;
інші трав’яні рослини; гігро-, гідрофіти; вищі спорові. В діаграмі
показаний абсолютний вік зразків торфу з різної глибини, визначений
С14-методом в Київській радіовуглецевій лабораторії.
Перше, що звертає на себе увагу при аналізі діаграми, це великий
відсоток трав’яних рослин у значній її частині. Виходячи із сукупности
деревних груп рослин, можна зробити висновок, що на діаграмі представ-
лені останні етапи голоцену, які на просторах Середньої Європи
характеризуються появою та розповсюдженням найбільш вологолюбних
порід Carpinus, Fagus, Abies [12]. Це своєю чергою підтверджується і
отриманими по профілю датами. Як бачимо, на глибині 1,95 м зразок тор-
фу має вік 2560 років, що фактично відповідає межі між суббореальним
та субатлантичним періодами голоцену за схемою Блітта-Сернандера [4].
У згаданих діаграмах М. Костинюка та М. Черевко характерні риси
пізнього голоцену також добре виражені. Однак в отриманій нами
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ЗМІНИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ … 223
Р
и
с.
П
ал
ін
ол
ог
іч
н
а
ді
аг
р
ам
а
то
р
ф
ов
и
щ
а
бі
л
я
с
. О
зе
р
н
е
НАТАЛІЯ КАЛИНОВИЧ 224
картині не знаходимо такої високої кількости Abies у пилковому спектрі
(35 %). На представленій діаграмі участь цієї породи не перевищує 10 %.
Значний відсоток трав’яних рослин складений різними групами, а
переважно Cyperaceae, Poaceae, кількість яких іноді сягає 40 %.
Особливості будови пилкових зерен Cyperaceae такі, що вони є слабо
помітними на препаратах, густо заповнених мулом. Цієї незручности
вдається уникнути після обробляння зразків плавиковою кислотою, чого
не застосовували попередні дослідники. Отже, суттєва розбіжність у
кількости пилку трав’яних рослин на нашій та попередніх діаграмах
пояснюється саме методичними причинами. Заниження відсотка трав
автоматично призводило до збільшення на діаграмах участи деревних
порід, у тому числі й Abies.
Виходячи із співвідношення основних деревних порід, діаграму тор-
фовища біля с. Озерне можна поділити на дві палінозони.
Перша знизу — Pinus-Picea-Quercus-зона — відповідає зразкам від
2,2 м до 1,75 м. Вона характеризується досить високим вмістом деревних
рослин у пилковому спектрі. В цій зоні домінують сосна і смерека, хоча
немалий відсоток становлять елементи широколистяного лісу. Звертає на
себе увагу зразок з глибини 2,1 м, в якому спостерігається різке зни-
ження кількости пилку переважної більшости дерев, а Ulmus узагалі
зникає із спектру. Кількість трав’яних підвищується за рахунок
Cyperaceae, але одночасно збільшується Artemisia і з’являються Plantago
lanceolata та Rumex acetosella, які є пасквальними бур’янами, і на палі-
нологічних діаграмах розглядаються як свідчення ведення людьми пасо-
вищного господарства [9]. В цьому аспекті зрозумілим стає зменшення
кількости пилку дерев на діаграмі і зникнення в’яза, який, на думку ба-
гатьох дослідників, широко використовувався у період неоліту для годів-
лі худоби [13]. Високо ймовірно, що давні люди вирубували ліси не тільки
для розширення пасовищ. Нижня частина діаграми захоплює кінець
бронзового віку в історії розвитку людства [10]. У процесі виплавляння
металу, безперечно, використовували велику кількість деревини.
Верхня частина зони характеризується збільшенням кількости пилку
дерев, хоча тільки за рахунок сосни. Поступово знижується відсоток ру-
деральних рослин, а на глибині 1,85 м їх пилок зникає узагалі. Помітним
є зростання кількости складноцвітих підродини Asteroideae, в цьому зраз-
ку їх до 5 %. Водночас можна відзначити зникнення пилку Cyperaceae,
водних та прибережно водних рослин, що, безперечно, вказує на зни-
ження рівня ґрунтових вод, і, можливо, підвищення загальної сухости
клімату. Пилок однієї з найбільш вологолюбних порід Carpinus
з’являється на нашій діаграмі на глибині 2,1 м, а в зразку з 1,85 м зникає
взагалі. Чи викликано це попередньою діяльністю людини, сказати
тяжко, оскільки сам вказаний зразок не несе в собі свідчень такої
діяльности.
Наступна палінозона — Carpinus-Fagus-Abies-трави — характери-
зується поступовим зниженням і, ймовірно, зникненням з угруповань
Piceа abies. Пилок цієї рослини трапляється у всіх зразках догори
діаграми, але не перевищує декількох відсотків. Із робіт щодо
дослідження співвідношення субрецентних спорово-пилкових спектрів з
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ЗМІНИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ … 225
елементами сучасної рослинности можна зробити висновки, що в межах
ареалу Picea кількість пилку, який нагромаджується у поверхневих ша-
рах ґрунту, як правило, перевищує 10 % [3]. Carpinus, Fagus, Abies
з’являються і поступово займають панівне становище разом з дубом в
угрупованнях. Кількість сосни різко знижується на початку зони і тільки
в окремих зразках піднімається до 40 %. Нерідко кількість її пилку в
спектрі зменшується до 20—10%, що можна інтерпретувати як
відсутність даного виду в угрупованнях на досліджуваній території [2].
Описані процеси яскраво відображені в першій підзоні другої зони
(Fagus-Carpinus-трави). Звертає на себе увагу збільшення кількости
пилку трав’яних рослин до 40 % у зразку із глибини 1,45 м. Також
зафіксоване підвищення участи Betula i Salix, що вказує на наявність
угруповань, які розвиваються на вирубках. Водночас у діаграмі
з’являється пилок пасквальних та зростає кількість пилку рудеральних
бур’янів.
Наступна підзона — Abies-Fagus-Cerealia — характеризується най-
більшим відсотком трав’яних рослин (60 % на глибині 1,2 м), а також
присутністю практично в кожному зразку пилку культурних злаків.
Водночас високим є вміст антропофітів. У деяких зразках вони в сумі
становлять більше 10 %. Необхідно відзначити велику кількість зерен
типу Cannabis/Humulus. Пилок цих двох родів практично неможливо
диференціювати при світловому мікроскопуванні. Humulus lupulus — це
звичайний вид у лісових та чагарникових угрупованнях. Але звертає на
себе увагу значне збільшення пилку цього типу саме в ділянці діаграми,
де активність людини проявляється найбільше. Тому, дуже ймовірно, що
ми маємо справу саме з Cannabis як із культивованою рослиною.
В кінці підзони Abies-Quercus-Fagus бачимо зникнення пилку
культурних злаків, що корелює з поступовим підвищенням кількости
пилку деревних рослин, яка в наступній підзоні (Carpinus-Fagus-Quercus)
на глибині 0,55 м становить 90 %. В цьому зразку майже відсутні
антропофіти, що, безперечно, вказує на послаблення людської діяльности
на досліджуваних теренах.
В останній підзоні (Betula-трави) знов з’являється пилок культурних
злаків і знижується кількість пилку основних широколистяних дерев:
Quercus, Fagus, Carpinus. Але на цьому тлі від 5 % до 10 % збільшується
кількість пилку Abies, яка могла розселятися на площах, звільнених від
інших дерев. Для усієї підзони характерний низький відсоток деревних
рослин (50 %). Лише у зразку із глибини 0,2 м він трохи збільшується (60
%) лише за рахунок Betula, яка часто заселяє вирубки. Велика наси-
ченість діаграми в цій ділянці антропофітами, так само, як присутність
пилку Cerealia і значний відсоток зерен Cannabis/Humulus-типу,
свідчать про істотний вплив людини на середовище в ті часи.
Якщо проаналізувати діаграму загалом, можна побачити кореляцію
між зниженням на ній відсотка деревних рослин і появою та підвищен-
ням сумарної кількости культивованих рослин та антропофітів. Це, на
нашу думку, є незаперечним свідченням того, що обезліснення території
Верхньодністровської рівнини в пізньому голоцені відбувалося унаслідок
активної людської діяльности.
НАТАЛІЯ КАЛИНОВИЧ 226
ЛІТЕРАТУРА
1. Зеров Д.К., Артюшенко А.Т. История растительности Украины со времени
максимального оледенения по данным спорово-пыльцевого анализа // Чет-
вертичный период. К., 1961, Вып. 13—15. С. 300—320.
2. Климанов В.А., Арап Р.Я. Дослідження сучасних спорово-пилкових спектрів
рівнинної частини України статистичним методом // Укр. ботан. журн, 1985. Т.45.
№ 3. С. 22—26.
3. Мальгина Е.А. Опыт сопоставления распространения пыльцы некоторых
древесных пород с их ареалами в пределах Европейской части СССР // Труды
инст. геогр. АН СССР, 1950. Т. 46. С. 256—270.
4. Мацкевой П.Г. Некоторые особенности мезолита Предкарпатья // Палео-
екология древнего человека. М., 1977. С. 123—129.
5. Нейштадт М.И. К вопросу о некоторых понятиях и разделении голоцена
// Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1983. № 2. С. 103—108.
6. Черевко М.В. История развития растительности северо-западного Прикар-
патья в голоцене на основании спорово-пыльцевых исследований Надднестрянс-
ко-Самборских болот: Автореф. дис. …канд. биол. наук. К., 1967. 20 с.
7. Черевко М.В. Матеріали до історії рослинности Прикарпаття в післяльодо-
виковий період // Вісник Львів. ун-ту ім. І. Франка. С. біологічна. 1967.
Вип. 3. С. 102—111.
8. Behre K-E. The interpretation of anthropogenic indicators in pollen diagrams
// Pollen et Spors, 1981. V. 23. P. 225—245.
9. Behre K-E. The role of man in European vegetation history // Vegetation
History. Kluwer Academic Publishers, 1988. P. 633—672.
10. Gyulai F. The changing of the cultivated plant species and natural vegetation
in Hungary from the Neolithic to the end of the middle ages. A historical review //
Antropization and environment of rural settlements. Flora and vegetation.
Proceeding of International Conference. Zemplinska Sirava, 1998. P. 125—133.
11. Kostyniuk M. Analiza pylkowa dwuch torfowisk w okolicy Rudek i Sambora
// Kosmos. Ser. A. 1938. T. 63. Z.3. S. 393—412.
12. Ralska-Jasiewiczowa M. Isopollen maps for Poland: 0-11 000 years B.P. //
New Phytologist, 1983. V. 94. P. 133—175.
13. Troels-Smith J. Ivy, mistletoe and elm: climatic indicators — fodder plants //
Danm. Geol. Unders, 1960. 4(4). P. 1—32.
SUMMARY
Nataliya KALINOVYCH
HUMAN IMPACT ON THE VEGETATION COVER IN
THE UPPERDNISTER PLANE DURING LATE HOLOCENE
Fossil peat of 2,2 m thickness from the Upperdnister plane have been investigated
palynologicaly. Pollen grains of 107 taxons were identified and the diagram was ploted. The
correlation of the zones of deforestation with the presence of considerable quantity of ruderal
plants and weeds as well as pollen of cereals has been shown. This bears witness to
considerable human influence on vegetation history during the late Holocene.
|