Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова
Для оцінення стану техногенного середовища інтродукції рослин у зеленій зоні м. Львова виконано комплексні дослідження мікроклімату, фізичних, хемічних властивостей і забруднення ґрунтів. Встановлено фактичні діапазони змін кліматичних параметрів, у т. ч. температури й вологости повітря. Описано тип...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2001 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73487 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова / П. Гнатів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 237-248. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860238146001698816 |
|---|---|
| author | Гнатів, П. |
| author_facet | Гнатів, П. |
| citation_txt | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова / П. Гнатів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 237-248. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Для оцінення стану техногенного середовища інтродукції рослин у зеленій зоні м. Львова виконано комплексні дослідження мікроклімату, фізичних, хемічних властивостей і забруднення ґрунтів. Встановлено фактичні діапазони змін кліматичних параметрів, у т. ч. температури й вологости повітря. Описано типові ґрунтові розрізи, фізико-хемічні особливости ґрунтів у пласті поширення основної маси кореневих систем, визначено рівень вмісту хемічних елементів, зокрема техногенного походження. Доведено, що найкращі умови для росту і розвитку рослин формуються у паркових фітоценозах, задовільні — у скверах і садах.
The results of complex investigation of the city microclimate, physical and chemical features of soils and their pollution are represented showing the condition of town green
plantation environment in Lviv. Factual signs of the climate transformation, such as air and soil temperature and air humidity have been obtained. Morphological, physical and chemical peculiarities of typical soils have been described. The concentration of nourishing and polluting chemical elements in the is estimated. The optimal growth are observed in park plantation, the satisfactory ones in plantations of squares.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:27:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРИКЛАДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
УДК 630:11(581.52)
Петро ГНАТІВ
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ
РОСЛИН У ТЕХНОГЕННОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЛЬВОВА
Для оцінення стану техногенного середовища інтродукції рослин у зе-
леній зоні м. Львова виконано комплексні дослідження мікроклімату, фі-
зичних, хемічних властивостей і забруднення ґрунтів. Встановлено
фактичні діапазони змін кліматичних параметрів, у т. ч. температури
й вологости повітря. Описано типові ґрунтові розрізи, фізико-хемічні
особливости ґрунтів у пласті поширення основної маси кореневих
систем, визначено рівень вмісту хемічних елементів, зокрема тех-
ногенного походження. Доведено, що найкращі умови для росту і роз-
витку рослин формуються у паркових фітоценозах, задовільні — у
скверах і садах.
Інтродукція рослин у деградоване техногенне середовище потребує
додаткового стимулювання їх адаптаційних механізмів. Температурний та
водний режими повітря і ґрунту, нетипові агрохемічні та фізико-механічні
властивості останнього, наявність кам’яних та металевих поверхонь,
асфальтне покриття вулиць та площ, наявність підземних комунікацій і
споруд у зоні кореневих систем, підвищена загазованість, задимленість та
запорошеність повітря, додаткове освітлення рослин у нічний час, механічне
ушкодження крони стрижкою та обрізкою, інтенсивний рекреаційний режим
зумовлюють специфічне екологічне середовище сучасного міста. Об’єктивно
формується його різка відмінність від оптимальних природних умов, в яких
еволюційно сформувалися біоекологічні особливости рослин [5, 7, 8, 14, 15, 20].
Збереження існуючих насаджень, збагачення рослинної розмаїтости,
збільшення тривалости життя і функціонування деревостанів є однією з
найактуальніших проблем поліпшення стану міського середовища [6, 9, 13, 18].
Досягнути того можна введенням нових видів і форм, впровадженням
диференційованої системи догляду залежно від умов зростання,
індивідуальних біологічних та екологічних особливостей і життєздатности
рослин [10, 13, 19].
З огляду на актуальність вищенаведених проблем нашими дослідженнями
охоплено три головні екологічні фактори міського довкілля: кліматичний,
едафічний та забруднення середовища. Дослідження виконано на чотирьох
ПЕТРО ГНАТІВ
238
стаціонарних тест-об’єктах зеленої зони м. Львова (І екотоп — ліс, ІІ — парк,
ІІІ — сквер, ІV екотоп — вулиця).
Мікроклімат зеленої зони Львова. За даними державної метеостанції
„Львів” [12, 17] у Львівській області теплові ресурси за рік становлять
2865С при t>5С і 2595С при t>10C. Безморозний період триває 156
діб. Середньорічна температура повітря — 8С, середньомісячна за
липень — 17,5С, за січень — –4,5С. За класифікацією Д. І. Шашко [12]
стосовно деревних порід зима в Львівській області помірно м’яка.
Річна сума середньобагаторічних опадів становить 668 мм, на липень
припадає 96 мм.
Кліматопи, що впливають на формування екотопів зеленої зони міста,
є результатом сумарного урбогенного впливу, а саме забудови, дорож-
нього і тротуарного покриття, вуличних насаджень, садів і парків, з од-
ного боку, та клімату реґіону — з іншого.
За допомогою інструментальних спостережень, що проведені в серпні
(9.08.1991 р.) з 13 до 16 год. із застосуванням чотирьох одночасно працю-
ючих десантних метеорологічних комплектів (ДМК), встановлених у чо-
тирьох типових екотопах зеленої зони міста, прослідковано динаміку мі-
кроклімату (табл. 1). За отриманими даними можна простежити істотні
відмінності в ході деяких показників залежно від факторів міського се-
редовища. Зокрема, температура повітря і поверхні ґрунту істотно зрос-
тає від І до IV екотопу, досягає максимуму на ущільненій поверхні ґрун-
ту зі зрідженим трав’яним покривом у IV точці спостереження і вихо-
дить на рівень із вкритою асфальтом поверхнею. Вологість повітря, на-
впаки, зменшується від I до IV екотопу, а швидкість вітру й освітленість
істотно підвищуються.
Додаткові детальніші спостереження за динамікою клімату при допо-
мозі двох одночасно працюючих ДМК проведено в червні (3. 07. 1992 р.)
на вулиці в центрі Львова та в лісі на околиці міста (табл. 1). За даними
спостережень температура повітря у лісі сягає максимуму о 14 годині,
тоді як на вулиці вона продовжує зростати до 15 години і є на 4—4,5С
вища. Температура ґрунту в лісі і поверхні покриття у місті відрізня-
ється у два рази. Вологість атмосфери на вулиці стрімко спадає до 16
години і є у середньому на 10—15 % менша, ніж у лісі.
Таким чином, в період сезонної вегетації в умовах міста створюються
значно змінені кліматичні умови для рослин в порівнянні з природними.
Морфологія ґрунтів. Ґрунтовий покрив території Львова і його око-
лиць вельми різноманітний як за природним походженням, так і внаслі-
док активного урбанізаційного процесу впродовж віків.
Морфологія ґрунтового профілю у лісовому фітоценозі (I екотоп) ви-
вчена на прикладі розтину в районі с. Зубра (формула ґрунту
НЕ(55),ЕІ(53),І(55),Р).
Лісова підстилка — гігромуль — формується з опаду широколистяних
порід, за будовою м’яка, пухка, перехід від горизонту до горизонту
поступовий, нечіткий. До початку нового опаду залишається незначна
частина решток гілок, черешків, жилок листків, плодів. В його розкладі
беруть участь дощові черв’яки, інші представники мезофауни та пере-
важно аеробної мікрофлори. У складі мулу переважають гумусові кис-
лоти, насичені кальцієм (кальційгумати).
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН …
239
Забарвлення горизонтів ґрунту поступово змінюється від чорного на
глибині 50 см — НЕ(55), до темно-сірого на глибині 130 см — ЕІ(53) і ко-
ричневого (Р). Перехід від горизонту І(55) до горизонту Р чіткий, підзо-
листий процес слабопомітний на глибині 40—70 см.
Таблиця 1
Літня денна динаміка мікроклімату у природному й міському середовищі
Температура повітря, С
Об’єкти
спостере-
ження
Годи-
ни
доби
на висоті
2 м
на по-
верхні
ґрунту
на поверхні
покриття
Вологість
повітря,
%
Швид-
кість
вітру,
м/с
Спостереження у червні
10 14,0 13,5 — 75,0 0
11 14,5 14,0 — 72,5 0
12 16,0 16,5 — 68,0 0,5
13 17,0 17,0 — 64,5 0
14 17,5 16,0 — 62,0 0
15 17,0 16,0 — 60,0 0
Ліс
(І екотоп)
16 17,0 17,0 — 61,5 0
10 18,5 19,5 20,0 64,0 0
11 19,0 20,0 22,0 58,0 0
12 20,0 18,5 28,5 55,0 1,0
13 20,5 18,0 31,0 51,0 1,0
14 21,0 18,5 33,5 50,0 0,8
15 22,0 21,5 31,5 47,5 1,5
Вулиця
(ІV екотоп)
16 21,0 19,5 26,5 44,5 1,0
Спостереження у серпні
13 22,0 22,0 — 70,5 0
14 22,0 22,0 — 75,0 0
15 23,0 22,5 — 70,0 0
Ліс
(І екотоп)
16 22,5 22,0 — 71,0 0
13 25,0 24,5 33,0 53,0 0,2
14 27,0 28,5 40,5 57,0 0,2
15 28,0 29,5 41,0 56,0 0,1
Парк
(ІІ екотоп)
16 27,0 26,5 37,5 52,0 0
13 26,5 28,0 37,0 65,0 0
14 28,0 36,5 37,5 56,0 0,2
15 29,5 39,0 39,0 53,0 0
Сквер
(ІІІ екотоп)
16 28,5 35,2 37,0 55,0 0,2
13 28,0 40,0 39,5 52,0 0,7
14 29,0 42,0 40,0 51,0 0,5
15 30,0 39,0 40,0 48,5 0,5
Вулиця
(ІV екотоп)
16 28,5 36,5 39,5 48,0 1,0
ПЕТРО ГНАТІВ
240
Вологість ґрунту визначена органоліптично за п’ятиступеневою шка-
лою. Горизонт НЕ(55) — вологий, ЕІ(53) — свіжий, Р — вологий. За гра-
нулометричним складом горизонти ґрунту НЕ(55), ЕІ(53) належать до
суглинків, а горизонт Р до важких суглинків. Структура гумусового шару
НЕ(53) та ілювіального ЕІ(53) дрібнозерниста, породи (Р) — порохувата-
пилувата. Будова ґрунту за чотириступеневою шкалою у горизонтах
НЕ(55) пухка, ЕІ(53) — пухка, Р — щільна. Спостерігаються но-
воутворення у вигляді кремнеземної присипки, а саме — відмитих дріб-
них частин зернистого кварцу.
Отже, за даними обстежень описана ґрунтова відміна — темно-сірий
лісовий слабоопідзолений легкосуглинковий ґрунт на лесі [3, 16].
У Парку ім. Івана Франка (ІІ екотоп) описано такий ґрунтовий про-
філь (формула ґрунту ЕН(33),ЕІ(10),І(24),Р).
Рослинний покрив зріджений, представлений різнотрав’ям і злаками.
Лісова підстилка малопотужна, за класифікацією З. Прусинкевича [11]
наближається до гігромулі, що формується з широколистяного опаду.
Незважаючи на ослабленість підстилки, її органічна маса відіграє пози-
тивну роль у поліпшенні гідрофізичних, агрохемічних і мікробіологічних
умов живлення рослин та підвищенні потенціальної родючости ґрунту.
Ґрунтоутворюючий процес наближається до кальційгуматного типу.
Забарвлення горизонтів ґрунту змінюється поступово від чорного, те-
мно-сірого на глибині 33 см НЕ(33) до темно-сірого І(24) і світлосірувато-
коричневого з глибини 67 см (Р). Підзолистий процес слабо виражений.
Гумусовий горизонт НЕ(33) характеризується як вологий, ілювіальний
І(24) і порода (Р) — як свіжі.
Гранулометричний склад усього профілю суглинковий. Структура
гумусового горизонту НЕ(33) дрібнозерниста, І(24) і Р — порохувато-
пилувата. Будова верхнього шару НЕ(33) щільна, ілювіальний горизонт
переходить від пухкого до щільного, порода щільна. Новоутворення
спостерігаються у нижній частині гумусового горизонту у вигляді
кремнеземної присипки.
Обстеження свідчить, що описана ґрунтова відміна близька за озна-
ками до попередньої і класифікується як темно-сірий лісовий слабопід-
золений легкосуглинковий ґрунт на лесі. Можна зробити висновок, що
ґрунт І екотопу належить до лісових природних, а ґрунт ІІ екотопу за
переважною більшістю своїх морфологічних особливостей майже не від-
різняється від природного.
У сквері (ІІІ екотоп) описано ґрунт антропогенного походження (фор-
мула ґрунту ЕН(43), І(15), Р).
Рослинний покрив зріджений, представлений переважно злаками.
Підстилка слаборозвинута, майже відсутня і не має жодного виливу
на акумулятивний процес. Малий біологічний кругообіг зольних елемен-
тів живлення, азоту, а також баланс органічних речовин розірваний уна-
слідок збору і відчуження опаду. Поверхня ґрунту піддається частковому
витоптуванню. Мезофауна і мікрофлора слаборозвинуті.
Забарвлення ґрунту по всій глибині гумусового шару темно-сіре.
Слабовиражений елювіальний процес у верхньому гумусовому горизонті
ЕН(43). Ілювіальний горизонт І(15) світліший, з різким переходом до
підстилаючої сірої основи (Р) на глибині 58 см. По всьому профілю ґрунт
вологий. За гранулометричним складом до глибини 58 см — ЕН(43), І(15)
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН …
241
суглинки, підстилаюча основа — супісок із вкрапленнями цегли, щебеню,
будівельного сміття, що лежить на материнській породі, порушеній в
минулому будівельними роботами. Структура гумусового горизонту дріб-
нозерниста, основа безструктурна. Будова горизонту ЕН(43) дуже щільна,
І(15) щільна, основа (Р) — розсипчаста. Новоутворення слабо помітні у
вигляді виділень кремнезему в тонких прожилках.
Обстеження дає змогу зробити висновок, що ґрунтовий покрив даного
скверу антропогенного походження, формувався 50—60 років тому із за-
везеного ґрунту типу темно-сірого лісового на підстилаючій основі із суміші
піску, будівельного сміття і лесоподібного суглинку. За цей час він підлягав
впливу таких інтенсивних ґрунтоутворюючих факторів, як підвищена
температура і достатнє зволоження із пермацидним типом водного режиму. У
малому біологічному циклі є односторонній рух елементів живлення рослин у
напрямі мінералізації і збіднення органічної складової родючости ґрунту. З
моменту створення даний техноґрунт набув деяких природних морфологічних
ознак. В даних умовах його розвиток не може бути віднесений до жодної
стадії ґрунтоутворення [16], оскільки процес, що відбувається у профілі,
пройшов четверту стадію урівноваженого функціонування і характеризується
як руйнівний.
Ґрунти вуличних насаджень (ІV екотоп) лише штучні і представленні
котловинами, оточеними бетонними бордюрами, плитами й асфальтом на
щебені та піску. Останній залягає на глибині 20—25 см. Безпосередньо в
котловині під час ремонту підземних комунікацій описано такий профіль
ґрунту: ЕН(32), І(17), Р.
Рослинний покрив і підстилка, як звичайно, цілком відсутні. Верхній шар
(0—10) дуже ущільнений витоптуванням, аерація практично мінімальна.
Гумусний горизонт ЕН(32), І(17) формувався із темно-сірого лісового
ґрунту на глибині 49 см, має характерне забарвлення, підстилаюча основа (Р)
сірого кольору, перехід різкий. Вологість горизонтів слабка, ЕН(32)
характеризується як свіжий, І(17) — свіжий, Р — вологий. Гранулометричний
склад гумусного горизонту суглинковий, основа представлена піском із
вкрапленнями цегли, щебеню та будівельного сміття. Структура ЕН32, І(17) —
дрібнозерниста та порохувато-пилувата, основа (Р) безструктурна. Будова
горизонту ЕН(32) у верхньому (0—10) шарі дуже ущільнена, глибше щільна,
І(17) — пухка, Р — розсипчаста.
Отже, ґрунт насаджень вулиць має найбільш видозмінену морфологічну
будову порівняно з іншими ґрунтами міських насаджень, що зумовлює цілком
відмінні його функціональні властивості у плані культивування дендрофлори.
Саме ґрунти вулиць і більшости скверів, як засвідчують наші дослідження,
є найчастіше техногрунтами або інколи техноземами, Вони є найменш
адекватними вимогам більшости інтродуцентів. Порушеність природної
будови ґрунтових профілів, а також недбалість або помилки при їх
закладенні, зумовлюють формування несприятливих агрохемічних
властивостей міських ґрунтів.
Геохемічна характеристика ґрунтів. Особливості поживного режиму
ґрунтів стаціонарних тест-об’єктів найбільш доцільно розглянути на основі
агрохемхарактеристики пласту 0—60 см, в якому поширюється основна маса
ризосфери рослин [1].
ПЕТРО ГНАТІВ
242
Вміст гумусу досліджених об’єктів коливається від 2,5 до 4,6 % і за-
кономірно зменшується від першого до четвертого екотопу. У верхньому
(0—20 см) шарі ґрунту четвертого екотопу спостерігається дещо більший
вміст гумусу, порівняно з третім екотопом, що, очевидно, пояснюється
певною законсервованістю поверхні ґрунту в результаті ущільнення, ви-
сушування і відсутности ризосфери. Унаслідок цього мінералізація орга-
ніки дуже сповільнена або відсутня. Одночасно нижній (40—60 см) шар
характеризується найменшим вмістом гумусу (1,4 %), що, ймовірно, свід-
чить про його інтенсивну мінералізацію й згодом збіднення ґрунту навіть
за умови закладення тут родючого пласту під час садіння дерев.
Аналогічна картина спостерігається для вмісту в ґрунті легкогідролі-
зованого азоту, що характеризує запаси легкодоступної форми елементу,
яка швидко перетворюється в розчинні сполуки і поступає в рослини за
сприятливих властивостей ґрунту. У верхньому (0—20 см) шарі ґрунту
вулиці його міститься достатньо, порівняно з іншими об’єктами, що,
очевидно, пояснюється надходженням гумусу з торфом при закладенні
котловану та іншими джерелами (міська фауна).
Рівень забезпечености ґрунтів в II—IV екотопах рухомим фосфором
характеризується як підвищений і високий, а в лісопарку (І екотоп) — дуже
низький. Це свідчить про високу іммоболізованість елементу в мік-
робіологічній діяльності, як компонента енерґоносіїв для сапрофітів і мікоризи.
У міських ґрунтах переважають мінералізуючі мікроорганізми, що мобі-
лізують фосфор із фосфорорганічних сполук у доступну для безпосереднього
поглинання рослинами форму.
Запаси обмінного калію істотно зростають від I до III екотопу в шарі 0—60
см, однак, у IV екотопі, накопичуючись в верхньому (0—20 см) шарі, вони
інтенсивно зменшуються в нижньому (40—60 см), де поширена основна маса
ризосфери.
Найсприятливішим за вмістом кальцію є ґрунт II екотопу. При просуванні
від II до IV екотопу його запаси зменшуються, як і запаси магнію.
Найбідніший на магній ґрунт — у насадженнях вулиць, де вміст елементу
зменшується в 0—60 см шарі майже в два рази.
Крім основних елементів живлення в ґрунтах змінюється вміст мікро-
елементів. Так, запаси бору у верхньому (0—20 см) шарі систематично
зростають від I до IV екотопу, а в нижньому (40—60 см) — від II до IV
істотно зменшуються, що свідчить про його інтенсивне використання ри-
зосферою і збіднення ґрунту в цілому. Аналогічна залежність спостеріга-
ється за вмістом марганцю, який, крім ризосферного поглинання, підля-
гає вилуговуванню. Мідь, як основний компонент відновних метал-
органічних комплексів, активно задіяний у живих тканинах організмів
ґрунту, особливо природного (І екотоп). У міських ґрунтах дефіциту міді
немає, а, навпаки, спостерігається акумуляція елементу в поверхневому
шарі.
Отже, ресурси доступних форм поживних речовин у ґрунтах міського
середовища за більшістю важливих показників вищі, ніж у природному
біогеоценозі. Однак, родючість ґрунту формується як інтегральна функція
багатьох його ознак і не останню роль тут відіграють властивості ґрунтового
вбирного комплексу та водний режим.
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН …
243
Властивості ґрунтового вбирного комплексу. Унаслідок кореневого
живлення рослини можуть засвоювати ті хемічні елементи, які є у ґрунті у
формі сполук, розчинених у воді і слабких кислотах, а також в обмінно-
увібраному стані.
Природний ґрунтовий вбирний комплекс (ГВК) містіть певну кількість
катіонів Са2+, Мg2+, Н+, Na+, K+, NH4
+, Al3+ та інші. Загальна кількість
здатних до обміну увібраних катіонів характеризує ємність поглинання
ґрунту. Високий вміст гумусу зумовлює велику ємність поглинання. Чим
більше у ґрунті колоїдних мінеральних частинок (менше 0,001 мм), тим вища
ємність поглинання катіонів. Склад увібраних катіонів визначає також фізико-
механічні і фізико-хемічні властивості ґрунту. Насичені кальцієм ґрунти
містять більше водостійких агрегатів, багаті натрієм мають несприятливі водні
і фізичні властивості. Ґрунти, насичені воднем і алюмінієм, дуже кислі й
токсичні для багатьох рослин і мікроорганізмів [1, 2, 3, 16].
Реакція ґрунту має великий вплив на ріст і розвиток рослин, швидкість і
спрямованість у ньому хемічних і біохемічних процесів. Ґрунтова обмінна
кислотність (КСl-витяжки) містить у собі актуальну кислотність (водної
витяжки) і коливається у межах рН 4—8. Однак потенціальна кислотність
ґрунту ще вища. Тому найповнішу інформацію про насиченість його
катіонами водню і алюмінію дає гідролітична кислотність (ГК) [1].
Аналіз витяжки ґрунту з різних екотопів свідчить, що гідролітична
кислотність різко зменшується у міських умовах у порівнянні з лісовими.
Якщо в парку (II екотоп) вона досягає 1,26 мг-екв на 100 г ґрунту у
верхньому горизонті, то в інших міських екотопах вона знижена у два рази.
Обмінна кислотність при тому зменшується з переходом до лужної у сквері і
насадженнях на вулицях. Сума увібраних основ коливається у межах від 5,92
до 5,63 мг-екв. на 100 г ґрунту. Ємність поглинання ГВК систематично
зменшується у міру просування від лісу до насаджень вулиць, однак у
лісовому ґрунті ГВК на 58,6 % насичений катіонами водню і лише на 41,4%
основами. В паркових, садових і вуличних насадженнях (II—IV екотопи) ГВК
на 92,7—94,7 % насичений Са2+, Мg2+ та іншими катіонами.
Отже, під впливом інтегрованого урбо- і техногенного тиску в міському
середовищі різко змінюються фізико-хемічні властивості ГВК. Унаслідок
переходу від кислої до нейтральної і лужної реакції ґрунтової витяжки,
насичення ґрунту основами докорінно змінюються умови мінерального
живлення деревних порід, що є об’єктами інтродукції.
Запаси продуктивної вологи. Загальновідома роль оптимального
зволоження ґрунтів у період веґетації, а особливо у критичний період —
формування фотосинтетичного апарату рослин наприкінці весни — на
початку літа. Запаси вологи у ґрунтовій товщі формуються під впливом як
кліматичних факторів, так і фізико-хемічних властивостей самого ґрунту.
Зокрема, велику роль відіграють морфологічна будова, гранулометричний
склад та щільність різних пластів [3, 16]. Останній показник і береться для
розрахунків запасу продуктивної вологи.
У ґрунтах насаджень вулиць міста та лісового масиву нами визначено
вагову вологість та запаси продуктивної вологи у профілі 0—150 см (табл. 2).
Встановлено, що вагова вологість ґрунту IV екотопу в 2—3 рази менша за
відповідний показник у лісі. Розрахунок продуктивної вологи показав, що з
урахуванням властивостей ґрунту, а саме щільности пластів та вологости
ПЕТРО ГНАТІВ
244
в’янення, її запас у 0—150 см шарі у три рази менший у центрі міста.
Спостереження проведені у третій декаді травня, що дає змогу зробити
висновок про нерівні стартові, й значною мірою подальші умови веґетації
рослин у природних та урбогенних умовах з огляду на забезпеченість
вологою.
Забруднення ґрунтів деякими хемічними елементами. Антропогенне
розсіювання рідкоземельних, в тому числі біофільних, елементів і
важких металів у біосфері, особливо на урбанізованих і промислових
територіях, призводить до отруєння або загрози отруєння живих
організмів невластивими для їхньої життєдіяльности сполуками —
ксенобіотиками. При проникненні в рослини деякі елементи входять у
біологічний кругообіг як мікроелементи мінерального живлення,
вступають у сполуки з білками і функціонують як активні центри у
ферментах. Наприклад, нітратредуктаза (білок+молібден), а також інші
редуктази, що контролюють відновлення нітратів до аміаку неодмінно
містять мідь, залізо, марганець, магній [19].
Таблиця 2
Вологість і запаси доступної вологи у ґрунтах різних екотопів зеленої зони Львова
Ліс Насадження вулиць
Глибина,
см загальна вологість,
%
запаси доступної
вологи, мм
загальна вологість,
%
запаси доступної
вологи, мм
0—10 42,00 43,0 15,84 10,6
10—20 36,50 35,7 13,51 7,4
20—30 32,33 29,8 11,45 4,6
30—40 31,15 30,4 10,40 1,8
40—50 30,05 29,2 10,17 1,0
50—60 30,72 30,1 13,92 6,0
60—70 29,56 27,6 11,59 16,9
70—80 29,32 27,1 11,42 14,2
80—90 27,64 23,9 11,01 14,8
90—100 25,85 20,5 10,36 12,9
100—110 26,60 21,6 10,89 13,7
110—120 23,37 15,9 11,68 0,1
120—130 21,59 13,3 12,81 1,2
130—140 22,30 14,3 13,38 2,1
140—150 21,94 14,5 13,56 2,7
0—150 — 376,9 — 110,0
Однак біофільні мікроелементи (зокрема важкі метали), що в над-
лишку потрапляють у рослини через техногенне забруднення, активу-
ються фітохелатинами і утворюють тіолатні комплекси. Адаптивний по-
тенціал рослин залежить від активности синтетичних метаболічних про-
цесів у клітинах, що протистоять інгібуванню інактивації важких металів
[5, 10, 19].
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН …
245
За нашими дослідженнями, упродовж 1991—1992 рр. такі біофільні
елементи, як марганець, ванадій, хром, кобальт, нікель (табл. 3) у біль-
ших кількостях містяться у високогумусованому родючому ґрунті лісо-
вого масиву приміської зони Львова (І екотоп) і рівномірно розподілені по
профілю 0—60 см. Це свідчить про їх біогенну акумуляцію у процесі
малого кругообігу речовин, оскільки міські ґрунти зеленої зони значно
бідніші на органічні і мінеральні елементи. Крім того, вони перебувають у
стадії інтенсивної деградації через постійне відчуження продуктів ор-
ганічного синтезу та асиміляції у вигляді опаду, активне хемічне та фі-
зичне вивітрювання.
Таблиця 3
Акумуляція хемічних елементів у ґрунтах зеленої зони Львова, мг/кг
Екотопи
Елементи Глибина
ґрунту, см ліс парк сквер вулиця
1 2 3 4 5 6
0—60 1,3 4,3 4,4 4,3
Свинець
0—20 1,5 3,6 4,1 5,1
0—60 36 34 35 39
Барій
0—20 30 20 37 31
0—60 0,20 0,50 0,80 1,22
Олово
0—20 0,35 0,19 0,58 1,80
0—60 0,090 0,086 0,257 0,131
Срібло
0—20 сл. 0,049 сл. 0,011
0—60 0,32 0,32 0,42 0,39
Молібден
0—20 0,29 0,34 0,38 0,40
0—60 15 11 12 12
Цирконій
0—20 14 12 13 10
0—60 2,8 2,7 2,7 2,6
Ітрій
0—20 2,6 2,9 2,8 2,4
0—60 22 28 24 27
Стронцій
0—20 22 18 26 23
0—60 0,67 0,66 1,09 1,20
Миш’як
0—20 сл. сл. 1,30 1,10
0—60 сл. 0,036 0,040 0,040
Германій
0—20 сл. 0,110 0,120 0,120
0—60 0,58 0,49 0,54 0,47
Галій
0—20 0,59 0,51 0,58 0,47
0—60 13,80 13,66 17,00 22,45
Мідь*
0—20 14,66 9,96 9,47 30,66
0—60 2,27 1,68 2,43 0,83
Кобальт
0—20 1,60 0,80 2,90 1,00
0—60 3,20 2,33 3,00 2,50
Нікель
0—20 2,80 2,40 3,50 2,50
Марганець* 0—60 138,1 122,4 118,0 88,0
* — рухомі форми
ПЕТРО ГНАТІВ
246
Продовження таблиці 3
1 2 3 4 5 6
0—20 200,0 202,6 155,2 131,7
0—60 4,40 3,20 4,20 4,27
Хром
0—20 4,80 3,90 4,10 3,50
0—60 11,3 8,4 9,4 8,6
Ванадій
0—20 11,0 9,2 10,0 7,8
0—60 343 253 316 290
Титан
0—20 330 310 340 260
0—60 0,71 2,00 1,51 1,29
Бор
0—20 0,91 1,44 1,49 2,00
0—60 0,040 0,086 0,0126 0,088
Берилій
0—20 0,093 0,085 0,0100 0,092
Вміст бору, молібдену, барію, а також важких металів олова і свинцю,
кольорових металів (що їх чимало дослідників відносить до важких [2])
срібла і міді поступово зростає у міру просування від околиці до центру
Львова. У верхньому (0—20 см) шарі ґрунту насаджень вулиць центру
міста акумулюється: олова — 18 мг/кг, свинцю — 51,0, бору — 2,0, міді
— 30,7 мг/кг, що відповідно в 5, 3, 2 і 6 разів більше, ніж у лісовому
ґрунті на околиці. Концентрація сполук вказаних елементів у поверхне-
вому шарі ґрунту і різке зменшення вмісту по профілю до глибини 60 см
беззаперечно вказує на їхнє техногенне походження, зокрема через ат-
мосферну емісію. Загальновідомо, що сумарна річна кількість викидів
підприємств Львова в міське повітря за даними Львівського обласного
центру гідрометеорології у попередні роки активної роботи промислово-
сти сягала 122,4 тис. тон шкідливих речовин [4].
Міґрація техногенних елементів у глибину по профілю залежить від
морфологічної будови, водно-фізичних властивостей ґрунту та активно-
сти кругообігу речовин. У природно функціонуючому лісовому ґрунті
вміст техногенних елементів рівномірно розподіляється по профілю з
тенденцією зменшення у глибину. В міських ґрунтах скверу та вулиці
простежується зменшення по профілю 0—60 см вмісту свинцю в 1,6 раза,
олова в 6, бору в 2, марганцю у 3,5 раза.
Такі біофільні елементи, як ванадій, хром, кобальт, нікель, рівномірно
розподілені у ґрунтах міських насаджень із нестійкою тенденцією до
зменшення на глибині 60 см у насадженнях вулиць. Чимало рідкозе-
мельних елементів (берилій, скандій, титан, галій, натрій, цирконій) у
межах досліджуваної території рівномірно розподіляється як по зеленій
зоні міста, так і по профілю ґрунту. Окремі елементи, такі як германій,
миш’як та стронцій, проявляють стійку тенденцію до концентрації у
ґрунтах у міру посилення урбоґенного впливу та інтенсивности техно-
генного навантаження.
Валовий вміст натрію у 0—60 см шарі лісового ґрунту — 1,8 %, пар-
кового — 1,0, садового — 1,6, насаджень на вулиці — 2,5 % елемента на
— рухомі форми
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН …
247
суху речовину. Якщо для природного ґрунту такий рівень властивий, то
у ґрунтах вулиць джерелом зростання його кількости, особливо у
верхньому (0—20 см) горизонті (3,9 %) є свідоме забруднення території
через застосування солей у боротьбі з ожеледдю.
На підставі аналізу акумуляції деяких хемічних елементів поверхне-
вим шаром міських ґрунтів слід виділити такі техногенні забруднювачі:
свинець, олово, срібло, молібден, миш’як, германій, мідь, бор, натрій. Їх
вміст поступово зростає у міру просування від околиці до центру м.
Львова, що є однією з головних ознак техногенно-екологічної деградації
довкілля і формування неприродних ознак екотопів. Проаналізовані еле-
менти є лише окремою, але характерною часткою сумарного техногенного
забруднення атмосфери, води і ґрунту в містах, що зростає за до-
слідженою нами закономірністю.
Слід зауважити, що біофільні мікроелементи, а саме натрій, мідь,
магній, цинк, бор, ванадій, сірка, молібден, хлор, йод, марганець, залізо,
кобальт, потрапляючи в організм різними шляхами, але у сприятливих
для рослин сполуках і кількостях, є життєво необхідними й тому навіть у
даних умовах можуть стимулювати їх ріст і розвиток [1]. Крім них, є ще
група так званих умовно необхідних елементів, вплив і роль яких у
фізіології рослин до кінця не вияснена. Серед них літій, срібло, стронцій,
кадмій, кремній, титан, свинець, хром, селен, фтор і нікель.
Висновки і пропозиції. Урбанізація територій і техногенний тиск на довкілля
зумовлюють істотну зміну мікроклімату за такими показниками, як температура
повітря і ґрунту, вологість та рухливість атмосфери; поступову або спорадичну
руйнацію природної будови ґрунтових профілів під зеленими насадженнями;
корекцію поживного режиму корененаселеного пласту ґрунту завдяки посиленій
мінералізації органічної речовини та підвищенні вмісту доступних форм деяких
основних елементів живлення рослин; докорінну зміну властивостей ГВК через
нейтралізацію рН та гідролітичної кислотности ґрунту, насичення його основами;
втрату природних запасів продуктивної вологи у ґрунтовому профілі, зумовлену
порушенням його морфологічної будови та корекцією мікроклімату; наростання
інтенсивности забруднення довкілля техногенними інгредієнтами, зокрема хемічними
елементами, у т. ч. важкими металами.
Наведені ознаки трансформації міського довкілля як середовища
інтродукції рослин зумовлюють необхідність коригування звичних
технологічних заходів для забезпечення тривалої життєздатности та
функціональности насаджень.
ЛІТЕРАТУРА
1. Агрохимия / Под ред. Ягодина Б.А. М.: Агропромиздат, 1989. 639 с.
2. Алексеенко В. А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. М.: Недра,
1990. 142 с.
3. Андрущенко Г. О. Ґрунти західних областей УРСР. Львів-Дубляни, 1970. 182 с.
4. Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському реґіоні / За
ред. Голубця М. А. К.: Наук. думка, 1994. 168 с.
ПЕТРО ГНАТІВ
248
5. Влияние загрязнений воздуха на растительность / Под ред. Х.-Г. Деслера.
М.: Лесн. пром., 1981. 184 с.
6. Гнатів П. С. Геохімічна деградація та екологічні основи гармонізації влас-
тивостей паркових ґрунтів і потреб насаджень // Матер. I міжнар. семінару
„Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених
місць”. Львів: УкрДЛТУ, 1997. С. 108—109.
7. Гнатів П. С. Деградація природних і створення штучних ґрунтів під міські
зелені насадження // Матер. конф. „Урбанізація як фактор змін біогеоценотич-
ного покриву”. Львів–Яремча, 1994. С. 25—26.
8. Гнатів П. С., Мазепа В. Г. Екологічні фактори будівництва зеленої зони мі-
ста // Тези доп. наук. конф. „Паркові ландшафти: інтродукція, архітектурні та
біолого-екологічні аспекти функціонування”. Біла Церква, 1993. С. 16.
9. Двораковский М. С. Экология растений. М., 1993. 187 с.
10. Илькун Г.М. Загрязнители атмосфери и растения. К.: Наук. думка, 1978. 246 с.
11. Карпачевский Л. О. Лес и лесные почвы. М.: Лесн. пром-сть, 1981. С. 98 —101.
12. Климатический атлас Украинской ССР. Л.: Гидрометеоиздат, 1968. 232 с.
13. Кондратюк Е. Н. Древесные насаждения в оптимизации техногенной и ре-
крационной среды Приазовья. К.: Наук. думка, 1992. С. 102—104.
14. Кулагин Ю. З. Древесные растения и промышленная среда. М.: Наука, 1974.
124 с.
15. Кучерявый В. А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Ч. І. М.: НПО
„Информ”, 1991. 376 с.
16. Почвоведение / Под ред. Кауричева И. С. М.: Агропромиздат, 1989. С. 31—39.
17. Природа Львівської області / За ред. Геренчука К. І. Львів: В-во Львів. ун-
ту, 1972. 162 с.
18. Промышленная ботаника / Под ред. Кондратюка Е. М. К.: Наук. думка, 1980.
257 с.
19. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей / Под ред.
Кондратюка Е. М. К.: Наук. думка, 1986. С. 93—186.
20. Gnativ P., Artemovs’ka D. Pollution of a city, physiological reaction of plants
and phitoreclamation of the environment // NATO Advanced Rescarch Workshop:
Public Health Conseguences of Environmental Pollution: Priorities and Solutions.
Lviv—Ukraine, 1997. Р. 17.
SUMMARY
Petro HNATIV
ECOLOGICAL PROBLEMS OF FOREST PLANTS INTRODUCTION
IN LVIV CITY ENVIRONMENT
The results of complex investigation of the city microclimate, physical and chemical
features of soils and their pollution are represented showing the condition of town green
plantation environment in Lviv. Factual signs of the climate transformation, such as air and
soil temperature and air humidity have been obtained. Morphological, physical and chemical
peculiarities of typical soils have been described. The concentration of nourishing and polluting
chemical elements in the is estimated. The optimal growth are observed in park plantation, the
satisfactory ones in plantations of squares.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73487 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:27:02Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гнатів, П. 2015-01-12T15:03:02Z 2015-01-12T15:03:02Z 2001 Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова / П. Гнатів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 237-248. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73487 630:11(581.52) Для оцінення стану техногенного середовища інтродукції рослин у зеленій зоні м. Львова виконано комплексні дослідження мікроклімату, фізичних, хемічних властивостей і забруднення ґрунтів. Встановлено фактичні діапазони змін кліматичних параметрів, у т. ч. температури й вологости повітря. Описано типові ґрунтові розрізи, фізико-хемічні особливости ґрунтів у пласті поширення основної маси кореневих систем, визначено рівень вмісту хемічних елементів, зокрема техногенного походження. Доведено, що найкращі умови для росту і розвитку рослин формуються у паркових фітоценозах, задовільні — у скверах і садах. The results of complex investigation of the city microclimate, physical and chemical features of soils and their pollution are represented showing the condition of town green
 plantation environment in Lviv. Factual signs of the climate transformation, such as air and soil temperature and air humidity have been obtained. Morphological, physical and chemical peculiarities of typical soils have been described. The concentration of nourishing and polluting chemical elements in the is estimated. The optimal growth are observed in park plantation, the satisfactory ones in plantations of squares. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Прикладні екологічні проблеми Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова Ecological problems of forest plants introduction in Lviv city environment Article published earlier |
| spellingShingle | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова Гнатів, П. Прикладні екологічні проблеми |
| title | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова |
| title_alt | Ecological problems of forest plants introduction in Lviv city environment |
| title_full | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова |
| title_fullStr | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова |
| title_full_unstemmed | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова |
| title_short | Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі Львова |
| title_sort | екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техногенному середовищі львова |
| topic | Прикладні екологічні проблеми |
| topic_facet | Прикладні екологічні проблеми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73487 |
| work_keys_str_mv | AT gnatívp ekologíčníproblemiíntrodukcííderevnihroslinutehnogennomuseredoviŝílʹvova AT gnatívp ecologicalproblemsofforestplantsintroductioninlvivcityenvironment |