Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини
Проведено дослідження формування флористичного складу нижніх ярусів паркових насаджень залежно від складу деревостану та його зімкнутости. Досліджені паркові насадження були віднесені до класу QUERCO-FAGETEA, асоціацій Dentario glandulosae-Fagetum та Carici pilosae-Fagetum, а також класу VACCINIO-PI...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2001 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73495 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини / Н. Імшенецька // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 265-272. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860084746678173696 |
|---|---|
| author | Імшенецька, Н. |
| author_facet | Імшенецька, Н. |
| citation_txt | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини / Н. Імшенецька // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 265-272. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Проведено дослідження формування флористичного складу нижніх ярусів паркових насаджень залежно від складу деревостану та його зімкнутости. Досліджені паркові насадження були віднесені до класу QUERCO-FAGETEA, асоціацій Dentario glandulosae-Fagetum та Carici pilosae-Fagetum, а також класу VACCINIO-PICEETEA асоціації Querco roboris-Pinetum.
Floral composition of lower storeys of park plantations in their dependence on canopy closure and composition has been examined. Investigated park plantations have been fallen under the class of QUERCO-FAGETEA, the associations of Dentario glandulosae-Fagetum and Carici pilosaeFagetum and also the class of VACCINIO-PICEETEA, the association of Querco roboris-Pinetum.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:19:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.55+633.2.03
Наталія ІМШЕНЕЦЬКА
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИСТИЧНОГО
СКЛАДУ ПАРКІВ ЛЬВІВЩИНИ
Проведено дослідження формування флористичного складу нижніх ярусів
паркових насаджень залежно від складу деревостану та його зімкнутости.
Досліджені паркові насадження були віднесені до класу QUERCO-FAGETEA,
асоціацій Dentario glandulosae-Fagetum та Carici pilosae-Fagetum, а також
класу VACCINIO-PICEETEA асоціації Querco roboris-Pinetum.
Дослідження проведено переважно в молодих парках м. Львова, які
протягом останніх 10-20 років не зазнавали істотного господарського
впливу [2, 3]. Це паркові насадження ХХ ст. 50-х рр. — „Студентський”,
„Снопківський”, „Шевченківський гай” та 60-х рр. — „Горіховий гай”,
„Скнилівський” та „Левандівський”. Як еталони для порівнянь були вибрані
старі парки ХVШ ст. у селах Міженець та Тщенець, а також „Стрийський
парк”, який був започаткований наприкінці ХІХ ст. Усі ці об’єкти хоч і створю-
вались у різних композиційних напрямах, але відзначаються високою
насиченістю екзотичними та місцевими деревними і чагарниковими видами.
Описи фітоценозів виконувались маршрутним методом та на пробних
ділянках. Аналіз та узагальнення зібраних матеріалів здійснювали за еколого-
флористичним принципом школи Й. Браун-Бланке [6]. Математичне оброблення
матеріалів виконували в середовищі СУБД Access.
Як показали матеріали ординації (прямого градієнтного аналізу) фло-
ристичного складу паркових фітоценозів залежно від зімкнутости намету
деревостану, найбільше видове розмаїття підросту, чагарників та ліан
спостерігається при зімкнутості крон 0,5—0,8. Підріст Acer platanoides, Acer
pseudoplatanus трапляється найчастіше. Його рясність та проективне покриття
майже не залежать від зімкнутости крон намету. Подібні тенденції виявляють і
Quercus borealis, Fraxinus lanceolata, Crataegus monogyna Jacq. (глід одно-
маточковий), Fagus sylvatica, Tilia cordata, Quercus robur, Sorbus aucuparia.
Приуроченість до зімкнутости крон 0,6—0,8 проявляють Acer saccharinum,
Fraxinus excelsior, Robinia pseudoacacia, Prunus divaricata. Інші деревні види (18
видів) трапляються у паркових фітоценозах спорадично, зрідка. Тому говорити
про екологічні особливості формування їх підросту немає підстав.
Чагарниковий ярус формує переважно Sambucus nigra, яка іноді в низь-
коповнотних та середньоповнотних деревостанах формує досить густі
зарості (проективне покриття близько 30 %); лише у високоповнотних
НАТАЛІЯ ІМШЕНЕЦЬКА266
насадженнях (0,9—1) вона поширена значно рідше. Нещільні угруповання,
під наметом середньоповнотного деревостану може формувати і Swida
sanguinea. На галявинах вона утворює досить густі біогрупи. Рідше під
наметом деревостанів зростають Ligustrum vulgare, Symphoricarpus albus,
Sambucus racemosa, які також утворюють досить чисельні ценопопуляції.
Решта 17 видів чагарників трапляється під наметом паркових фітоценозів у
поодиноких випадках, спорадично.
У трав’яному покриві найчастіше зустрічаються рясні ценопопуляції
Geum urbanum (4-й клас постійности), Impatiens parviflora (3-й клас по-
стійности), Urtica dioica, Aegopodium podagraria, Dactylis glomerata. Це дає
підстави вважати ці види діагностичними при виділенні рослинних асоціацій
за флористичним принципом Браун-Бланке.
Досить часто у великій кількості трапляються ценопопуляції Salvia
glutinosa, Poa pratensis L., Anthriscus nemorosa (Bieb.) Spreng., Galeopsis
pubescens Bess., Achillea millefolium L., Poa nemoralis L. Інші види:
Lysimachia nummularia L., Potentilla erecta (L.) Raeusch., Glechoma
hederacea L., Ranunculus acris L., Pulmonaria angustifolia L., Holcus mollis L.,
Galeobdolon luteum Huds., Geranium robertianum L., Carex sylvatica Huds.,
Dryopteris filix-mas (L.) Schott., Equisetum sylvaticum L. — переважно лісові,
трапляються значно рідше, що є наслідком десильватизації урбанізованого
середовища. Лучні види: Trifolium sativum (Schreb.) Crome., Vicia cracca L.,
Cirsium vulgare (Savi) Ten., Tussilago farfara L. проникають до складу
паркових фітоценозів із невеликою зімкнутістю крон. До трав’янистих
рослин, що трапляються дуже рідко, віднесені ще 26 видів. Певну
приуроченість ценопопуляції проявляють і до видового складу деревостану.
Отримані результати представлені у вигляді діаграм на рис. 1 а, 1 б. Про-
екційне покриття ценопопуляцій представлене у вигляді середньозваженої
величини з урахуванням частоти присутности ценопопуляції у паркових
фітоценозах певного типу.
В акацієвих угрупованнях у природному поновленні найчастіше трап-
ляються Acer pseudoplatanus (покриття — 12 %), Acer platanoides (5 %),
Robinia pseudoacacia (3 %) та Quercus borealis. В чагарниковому ярусі
Sambucus nigra (11 %), Ligustrum vulgare (5 %). Трав’яний покрив найчас-
тіше представлений Poa pratensis (15 %) та Geum urbanum (9 %), Dactylis
glomerata (10 %), Impatiens parviflora (12 %), Galeopsis pubescens (7 %),
Urtica dioica (5 %), Anthriscus nemorosa (4 %), Aegopodium podagraria (3 %).
Як видно з діаграми (рис. 1 а), в акацієвих насадженнях домінують
ценопопуляції лучних та рудеральних видів.
У березових угрупованнях у природному поновленні найчастіше трап-
ляються Acer platanoides (13 %), Acer pseudoplatanus (8 %), а також Acer
saccharinum (4 %), Fraxinus excelsior (3 %).
У чагарниковому ярусі переважають інтродуценти Deutzia scabra (4 %),
Syringa vulgaris (2 %). Трав’яний ярус найчастіше представлений
ценопопуляціями Dactylis glomerata (17 %), Impatiens parviflora(16%) та
Geum urbanum (17 %), рідше Trifolium pratense (8 %), Urtica dioica (7 %), Poa
pratensis (8 %), Galeopsis pubescens (7 %).
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИСТИЧНОГО СКЛАДУ ПАРКІВ ЛЬВІВЩИНИ 267
Рис. 1 а. Вертикальна структура ценопопуляцій у різних типах
паркових фітоценозів. П — ярус підросту деревних видів, Ч — ярус чагарників, Т —
ярус трав’янистих видів.
Можна вважати, що паркові насадження берези є нестабільними в часі
деревостанами, оскільки природне поновлення під їх наметом у май-
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0
Polygonum hydropiper
Urt ica dioica
Geum urbanum
Impatiens parviflora
Aegopodium p odagraria
Dactyl is glomerata
Sambucus racemosa
Symphoricarpus albus
Sambucus n igra
Carpinus betu lus L.
Crataegus monogyna Jacq.
Fraxinus lanceolata
Borkh.
Pop ulus tremula
Середнє проективне покриття, %
Вільхові насадження, сер. зімкнутість крон 0,6
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0
Aegopodium p odagraria
Urt ica dioica
Salvia glutinosa
Geum urbanum
Dactyl is glomerata
Impatiens parviflora
Swida sanguinea
Ligustrum vulgare
Sambucus n igra
Carpinus betu lus
Acer negundo
Acer platanoides
Acer pseudoplatanus
Середнє проективне покриття, %
Кленові насадження, сер. зімкнутість крон 0,7
П П
Ч Ч
Т Т
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0
Aegopodium p odagraria
Anthriscus nemorosa
Urtica dioica
Galeopsis pubescens
Geum urbanum
Dactyl is glomerata
Impatiens parviflora
Poa praten sis
Ligustrum vulgare
Sambucus n igra
Robinia pseudoacacia
Acer platanoides
Середнє проективне покриття, %
Акацієві насадження, сер. зімкнутість крон 0,6
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0
Galeopsis pubescens
Poa praten sis
Urt ica dioica
Trifolium pratense
Impatiens parviflora
Dactyl is glomerata
Geum urbanum
Syringa vulgaris
Deutzia scabra
Fraxinus excelsior
Acer saccharinum
Acer platanoides
Березові насадження, сер. зімкнутість крон 0,6
Середнє проективне покриття, %
Acer pseudoplatanus Acer pseudoplatanus
ПП
Ч
Ч
Т
Т
НАТАЛІЯ ІМШЕНЕЦЬКА268
бутньому забезпечить зміну їх на кленові. Таку думку підтверджує і факт
переваги у трав’яному ярусі лучних та рудеральних видів.
Рис. 1 б. Вертикальна структура ценопопуляцій у різних типах
паркових фітоценозів. П — ярус підросту деревних видів, Ч — ярус чагарників, Т
— ярус трав’янистих видів.
В угрупованнях з переважаючою кількістю вільхи, верби та осики (ді-
аграма на рис. 1 а) у природному поновленні поширений підріст Populus
0,0 5,0 10,0 15,0
Salvia glutinosa
Urtica dioica
Impatiens parviflora
Geum urbanum
Aegopodium podagraria
Symphoricarpus albus
Ligustrum vulgare
Swida sanguinea
Acer platanoides
Crataegus monogyna
Tilia cordata
Acer pseudoplatanus
Липові насадження, сер. зімкнутість крон 0,6
Середнє проективне покриття, %
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0
Dactylis glomerata L.
Urtica dioica L.
Poa pratensis L.
Impatiens parviflora DC.
Geum urbanum L.
Sambucus nigra
Fraxinus lanceolata
Acer pseudoplatanus
Acer platanoides
Середнє проективне покриття, %
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0
Aegopodium podagraria
Dactylis glomerata
Impatiens parviflora
Fragaria vesca
Geum urbanum
Sambucus racemosa
Swida sanguinea
Corylus avellana
Colutea arborescens
Sambucus nigra
Acer pseudoplatanus
Carpinus betulus
Fraxinus lanceolata
Quercus borealis
Acer platanoides
Ясеневі насадження, сер. зімкнутість крон 0,6
Середнє проективне покриття, %
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 35,0 40,0
Poa nemoralis
Urtica dioica
Dactylis glomerata
Geum urbanum
Impatiens parviflora
Swida sanguinea
Sambucus nigra
Fraxinus lanceolata
Carpinus betulus
Quercus robur
Acer platanoides
Acer pseudoplatanus
Quercus borealis
Дубові насадження , сер. зімкнутість. крон 0,6
Середнє проективне покриття, %
П
П
П П
Ч Ч
Т
Т
Насадження шпилькових видів , сер. зімкнутість крон 0,6
Ч
Ч
Т Т
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИСТИЧНОГО СКЛАДУ ПАРКІВ ЛЬВІВЩИНИ 269
tremula (покриття — 8 %), Fraxinus lanceolata (5 %), Crataegus monogyna (3
%), Carpinus betulus (3 %). В чагарниковому ярусі розповсюджена Sambucus
nigra (7 %), Symphoricarpus albus (5 %), Sambucus racemosa (3 %).
Трав’яний ярус у цих угрупованнях з перевагою за проективним покриттям
Dactylis glomerata (25 %), Aegopodium podagraria (18 %), Impatiens parviflora
(3 %), Geum urbanum (10 %), Urtica dioica (9 %), Polygonum hydropiper (6 %).
Наведений склад ценопопуляцій свідчить про значний рівень сильватизації
таких фітоценозів.
У грабовобукових насадженнях із домішками клена та ясена спосте-
рігається поновлення Acer platanoides, Fraxinus lanceolata з проективним
покриттям до 8 %. Грабовобукові насадження з високою зімкнутістю де-
ревостану найчастіше мертвопокровні, однак у ряді випадків формуються
досить розвинуті трав’янисти синузії за участю Aegopodium podagraria (13
%), Galeobdolon luteum (6 %), Dactylis glomerata (5 %), Geum urbanum (4 %).
Такі фітоценози за вмістом складових ценопопуляцій значною мірою
найближаються до природних широколистяних лісових угруповань.
У кленових угрупованнях (рис. 1 а) в природному поновленні в значній
кількости Acer pseudoplatanus (11 %), Acer platanoides (7 %), Acer negundo
(6 %), Carpinus betulus (4 %), а чагарниковий ярус угруповань такого типу
переважно формується з Sambucus nigra (21 %). Трав’яний ярус зде-
більшого представлений Impatiens parviflora (14 %), Dactylis glomerata (13
%), Geum urbanum (9 %), Salvia glutinosa (6 %), Urtica dioica (5 %), Aegopo-
dium podagraria (4 %). Такі фітоценози за вмістом складових ценопопуляцій
є найближчими до природних лісових угруповань з перевагою Acer
platanoides та Acer pseudoplatanus.
У липових угрупованнях (рис. 1 б) природне поновлення представлене
Acer pseudoplatanus (покриття — 4 %), Tilia cordata (3 %). В чагарниковому
ярусі Swida sanguinea (11 %). Трав’яний ярус зі значною перевагою
Aegopodium podagraria (8 %), Geum urbanum (7 %), Impatiens parviflora (4
%), Urtica dioica (3 %), Salvia glutinosa (1 %). За вмістом складових ценопо-
пуляцій такі фітоценози близькі до природних широколистяних лісових
угруповань.
В угрупованнях зі значною кількістю гіркокаштану та при середній
зімкнутости угруповань даного типу, в природному поновленні найчастіше
спостерігаються Acer pseudoplatanus, Acer platanoides, Prunus divaricata з
проективним покриттям до 5 %. В чагарниковому ярусі переважно
Sambucus nigra з проективним покриттям до 5 %. Трав’яний покрив
найчастіше представлений Geum urbanum, Impatiens parviflora. Така
популяційна структура угруповань свідчить про їхню значну віддаленість від
природних лісостанів та майбутню нестабільність.
У рослинних угрупованнях шпилькових порід за участю Pinus sylvestris,
Picea abies, Thuja occidentalis у природному поновленні найчастіше
спостерігаються Acer pseudoplatanus, Acer platanoides (покриття — 7 %),
Fraxinus lanceolata (3 %). В чагарниковому ярусі — Sambucus nigra (18%).
Трав’яний покрив найчастіше формують Geum urbanum (9 %), Impatiens
parviflora (8 %), Poa pratensis (7 %), Urtica dioica (4 %), Dactylis glomerata (3
%). Такі угруповання далекі за своїм складом від природної лісової
НАТАЛІЯ ІМШЕНЕЦЬКА270
рослинности і в майбутньому будуть нестабільними, оскільки зазнають
конкурентного тиску з боку автохтонних деревних видів.
У ясеневих угрупованнях у природному поновленні: Acer platanoides
(покриття — 7 %), Quercus borealis (6 %), Fraxinus lanceolata (5 %), Carpinus
betulus (3 %), Acer pseudoplatanus (2 %). Чагарниковий ярус з перевагою
Sambucus nigra (27 %), Colutea arborescens (8 %), Corylus avellana (5 %),
Swida sanguinea (5 %), Sambucus racemosa (2 %). У трав’яному ярусі най-
частіше спостерігаються Geum urbanum (12 %), Fragaria vesca (6 %),
Impatiens parviflora (6 %), Dactylis glomerata (5 %), Aegopodium podagraria (5
%). Такі фітоценози, за вмістом складових ценопопуляцій близькі до
природних широколистяних лісових угруповань.
У дубових насадженнях природне поновлення найчастіше представлене
Quercus borealis (19 %), Acer pseudoplatanus (9 %), Acer platanoides (7 %),
Quercus robur (4 %), Carpinus betulus (3 %), Fraxinus lanceolata (3 %), а
чагарниковий ярус — Sambucus nigra (37 %), Swida sanguinea (3 %).
Трав’яний покрив найчастіше формується з Impatiens parviflora (26 %),
Geum urbanum (21 %), Dactylis glomerata (8 %), Urtica dioica (6 %), Poa ne-
moralis (6 %). Такі фітоценози за вмістом складових ценопопуляцій є
відносно стабільними угрупованнями. Наявність у їх складі чисельного
підросту Quercus borealis свідчить, що в майбутньому похідні ценопопуляції
цього виду можуть здійснити аґресивний конкурентний тиск на популяції
інших автохтонних деревних видів.
У горобинових насадженнях, у трав’яному покриві переважає
Aegopodium podagraria, рідше — Achillea millefolium, Cirsium vulgare,
Trifolium sativum. Проективне покриття їх ценопопуляцій складає 10—20 %.
Підріст малочислений, переважно трапляються автохтонні деревні види.
Загалом, горобинові деревостани мають культурне походження, але рідше
вони формуються за рахунок природного поновлення цього виду. Вони в
майбутньому проявлять себе як нестабільні угруповання, що зазнають
дифузного проникнення інших автохтонних деревних видів, які
відзначаються більшою конкурентною здатністю захоплювати життєвий
простір.
Наведені результати свідчать про високу ценотичну сформованість
паркових насаджень, котрі тривалий час не зазнавали істотного догляду. На
відміну від лісових широколистяних угруповань, у паркових насадженнях
переважає Geum urbanum, що є здебільшого рудеральним видом і хоча
індикує типові свіжі грабові бучини, усе ж не створює такі чисельні
ценопопуляції у лісі [1], як у парках.
Переважна більшість едифікаторних видів, що утворюють чисельні
ценопопуляції у паркових насадженнях, теж здебільшого рудеральні, ін-
дикуючі магатрофні рослинні угруповання Флористичні комлекси паркової
рослинности містять чимало трав’янистих видів, що є характерними для
лучних асоціацій лісостепової зони (табл.). Виходячи з домінантної
фітоценотичної класифікації рослинности зеленої зони міста [4], досліджені
паркові фітоценози можна віднести переважно до формацій букових та
дубових лісів, що в межах свіжих і вологих суборових, сугрудових та
грудових едафотопів представлені антропогенно трансформованими бу-
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИСТИЧНОГО СКЛАДУ ПАРКІВ ЛЬВІВЩИНИ 271
ковими суборами, буково-грабовими та грабово-сосновими судібровами,
сосново-грабовими субучинами, грабовими та дубово-грабовими бучинами.
Таблиця
Перелік характерних видів природної лучної рослинности
у паркових насадженнях
Назва виду Назва асоціації за М. І. Сорокою [5]
Poa pratensis, Festuca rubra Poo-Festucetum rubrae Fijalkowski. 1959
Polygonum hydropiper Epilobietum angustifolii Fijalkowski. 1978
Tussilago farfara Senecioni-Tussilaginetum Moller. 1949
Arrhenatherum elatius Arrhenatheretum medioeuropaeum (Br.-Bl. 1919)
Oberd. 1952
Calamagrostis epigeios Sambucetum nigrae Fijalkowski. 1978
Deschampsia caespitosa Deschampsietum caespitosae Horvatic. 1930
Кучерявим В. П. [4] вказано для цих типів відповідні корінні, природні
похідні, штучні похідні асоціації садово-паркових об’єктів. Згідно з цією
класифікацією паркові насадження, у деревостані яких едифікатором ви-
ступає робінія несправжня, належать до штучної похідної асоціації акації
білої.
За умови едифікаторної синузії берези повислої виділені відповідно
природні похідні та штучні похідні асоціації берези повислої. Відповідно
виділяються і штучні похідні асоціації дуба північного та дуба звичайного,
клена гостролистого, клена-явора, клена ясенелистого та клена цукристого.
В межах урбанізованих територій дуб звичайний, бук лісовий, липа
серцелиста утворюють і природні похідні асоціації. Відповідно виділяються
асоціації штучного та природного походження сосни звичайної, смереки,
модрини європейської. У тих випадках, коли домінантами паркових
насаджень виступають інші інтродуценти, виділені відповідні мікроасоціації.
У сирих суборах і сугрудах насадження за участю вільхи клейкої на-
лежать до природної похідної асоціації вільхи клейкої.
Виходячи з принципів флористичної класифікації, досліджену паркову
рослинність слід віднести до класу QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. Et Vlieg.
1937, порядку Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928, асоціацій Dentario glandulosae-
Fagetum Klikа 1927 emend W. Mat. 1964, Carici pilosae-Fagetum Moor 1952
em. Hartm. et Jahn. 1967, та порядку Carpinion betuli Oberd. 1953, асоціації
Tilio-Carpinetum Tracz. 1962, а також до класу VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl.
1939, асоціації Querco roboris-Pinetum Mat. 1981.
ЛІТЕРАТУРА
1. Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат. Львів: Пірамида,
1996. 207 с.
2. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. К.: Наук. думка, 1981. 274 с.
3. Кучерявый В. А. На зелених орбітах Львова. Львів: Каменяр, 1972. 108 с.
НАТАЛІЯ ІМШЕНЕЦЬКА272
4. Кучерявый В. А. Типологическая характеристика фитоценозов зеленой зоны //
Практические рекомендации. Львов: ЛТТИ, 1984. 48 с.
5. Сорока М. І. Синтаксономія рослинности Природного заповідника „Розточчя” //
Праці НТШ. Том Ш. Екологічний збірник на пошану Андрія Созонтовича Лазаренка.
Львів: НТШ, 1999. С. 105—113.
6. Westhoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach // Classification of
plant communities / Ed. R.H.Whittaker. The Hague, 1978. P. 278—399.
SUMMARY
Natalia IMSHENETSKA
TENDENCIES OF FORMING OF FLORAL COMPOSITION
OF PARK PLANTATIONS IN LVIV REGION
Floral composition of lower storeys of park plantations in their dependence on canopy closure
and composition has been examined. Investigated park plantations have been fallen under the class
of QUERCO-FAGETEA, the associations of Dentario glandulosae-Fagetum and Carici pilosae-
Fagetum and also the class of VACCINIO-PICEETEA, the association of Querco roboris-Pinetum.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73495 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:19:17Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Імшенецька, Н. 2015-01-12T15:16:37Z 2015-01-12T15:16:37Z 2001 Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини / Н. Імшенецька // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 265-272. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73495 581.55+633.2.03 Проведено дослідження формування флористичного складу нижніх ярусів паркових насаджень залежно від складу деревостану та його зімкнутости. Досліджені паркові насадження були віднесені до класу QUERCO-FAGETEA, асоціацій Dentario glandulosae-Fagetum та Carici pilosae-Fagetum, а також класу VACCINIO-PICEETEA асоціації Querco roboris-Pinetum. Floral composition of lower storeys of park plantations in their dependence on canopy closure and composition has been examined. Investigated park plantations have been fallen under the class of QUERCO-FAGETEA, the associations of Dentario glandulosae-Fagetum and Carici pilosaeFagetum and also the class of VACCINIO-PICEETEA, the association of Querco roboris-Pinetum. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Прикладні екологічні проблеми Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини Tendencies of forming of floral composition of park plantations in Lviv region Article published earlier |
| spellingShingle | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини Імшенецька, Н. Прикладні екологічні проблеми |
| title | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини |
| title_alt | Tendencies of forming of floral composition of park plantations in Lviv region |
| title_full | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини |
| title_fullStr | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини |
| title_full_unstemmed | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини |
| title_short | Тенденції формування флористичного складу парків Львівщини |
| title_sort | тенденції формування флористичного складу парків львівщини |
| topic | Прикладні екологічні проблеми |
| topic_facet | Прикладні екологічні проблеми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73495 |
| work_keys_str_mv | AT ímšenecʹkan tendencííformuvannâflorističnogoskladuparkívlʹvívŝini AT ímšenecʹkan tendenciesofformingoffloralcompositionofparkplantationsinlvivregion |