Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер
Наведено результати досліджень урбанізаційного трансформування флори, рослинности й гемеробії рослинного покриву малих поселень верхів’я басейну ріки Дністер. Встановлена низка закономірностей формування синантропної флори та рослинности модельних сіл. Показано, що урбанізація природних ландшафтів В...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73496 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер / В. Кучерявий, І. Данилик, В. Скробала, Р. Данилик // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 81-93. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859481962619600896 |
|---|---|
| author | Кучерявий, В. Данилик, І. Скробала, В. Данилик, Р. |
| author_facet | Кучерявий, В. Данилик, І. Скробала, В. Данилик, Р. |
| citation_txt | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер / В. Кучерявий, І. Данилик, В. Скробала, Р. Данилик // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 81-93. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Наведено результати досліджень урбанізаційного трансформування флори, рослинности й гемеробії рослинного покриву малих поселень верхів’я басейну ріки Дністер. Встановлена низка закономірностей формування синантропної флори та рослинности модельних сіл. Показано, що урбанізація природних ландшафтів Верхнього Дністра досягла високого ступеня гемеробії з переважанням евгемеробних і полігемеробних типів.
The study results of corcernirg urban transformation of the flora, vegetation and
vegetation cover hemerobility within the small settlements of the Dnister River basin upper part are presented. The regularities of synanthropic flora and vegetation of the model settlements are determined. The information about urbanisation of the Upper Dnister natural landscapes which reached a high degree of hemerobility with eu- and polyhemerobic types domination is presented.
|
| first_indexed | 2025-11-24T15:12:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.582.570.502.7
Володимир КУЧЕРЯВИЙ, Іван ДАНИЛИК,
Віктор СКРОБАЛА, Руслана ДАНИЛИК
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО
ПОКРИВУ ВЕРХІВ'Я БАСЕЙНУ РІКИ ДНІСТЕР
Наведено результати досліджень урбанізаційного трансформування
флори, рослинности й гемеробії рослинного покриву малих поселень
верхів’я басейну ріки Дністер. Встановлена низка закономірностей
формування синантропної флори та рослинности модельних сіл.
Показано, що урбанізація природних ландшафтів Верхнього Дністра
досягла високого ступеня гемеробії з переважанням евгемеробних і
полігемеробних типів.
Виробнича діяльність людини, яка проявляється у трансформуванні
лісових площ у сільськогосподарські угіддя, розорюванні земель, будівництві
населених пунктів, промислових об’єктів, шляхів сполучення, техногенному
забрудненні, стала найпотужнішим чинником перебудови природних
ландшафтів верхів’я басейну р. Дністер. У сучасному біогеоценотичному
покриві цього реґіону ліси збереглися лише на 51% площі, решта її освоєна
під ріллю 16%, луки 17%, забудову, дороги, траси електропередач
3,8%, зайнята рідколіссям і чагарниками 4,6%. Похідні біогеоценози
становлять близько 91% загальної площі території [3].
У формуванні рослинного покриву верхів’я басейну р. Дністер дедалі
більшу роль відіграють урбанізаційні процеси. Утворення колективних
сільськогосподарських підприємств у післявоєнний період зумовило знач-
не збільшення виробничих площ тваринницьких ферм, машино-трактор-
них станів, деревообробних і льонообробних підприємств. На території сіл
у смузі прируслових терас Дністра та його приток помітно зросла
інтенсивність житлової забудови.
Антропогенні впливи досить скоро проявляються у зміні складу рос-
линних угруповань. Зменшуються площі лісів, зростає імміграція геліо-
фільних рудеральних і сеґетальних видів, відбувається збіднення при-
родної флори внаслідок ліквідації оселищ рідкісних видів рослин [6].
У процесі досліджень виконані такі завдання: проведено аналіз видового
розмаїття фітоценозів, виділено гемеробні серії рослинности, встановлено
закономірності формування синантропної флори та рослинности в умовах
населених пунктів.
Дослідження особливостей антропогенних змін рослинного покриву в
сільських населених пунктах верхів’я басейну р. Дністер здійснювали
ВОЛОДИМИР КУЧЕРЯВИЙ, ІВАН ДАНИЛИК, ВІКТОР СКРОБАЛА, РУСЛАНА ДАНИЛИК 82
маршрутним методом і на постійних пробних площах. Об’єктами дослі-
джень були села Львівської области: гірське село Ялинкувате (Сокальсь-
кий р-н.), передгірне с. Бусовисько (Старосамбірський р-н.) і рівнин-
не с. Колодруби (Миколаївський р-н.), які відрізняються за умовами
рельєфу та за рівнем урбанізаційних процесів.
Збір і обробка флористичного матеріялу проводилася за загально-
прийнятими методиками. Назви видів подані згідно з прийнятими в
,,Определителе...” [10], назви синтаксонів за В. Ротмалером [18]. Прове-
дення й опрацювання геоботанічних описів здійснені за методикою
Браун-Бланке у викладі Г. Діршке [15], а інтерпретація згідно з пра-
цями вітчизняних і зарубіжних авторів [4, 5, 7—9, 12, 14, 16, 17, 19—21].
Математичне оброблення геоботанічних матеріялів здійснювали за допо-
могою статистичного пакета “Excel”*.
На основі проведених досліджень на території модельних сіл виявлено
503 види судинних рослин. У досліджених селах їхня кількість стано-
вить: Бусовисько — 441 (87,7%), Колодруби — 447 (88,9%), Ялинкувате —
321 (63,8%). Усі види розподілені між 312 родами і 82 родинами. До спис-
ку флори віднесені як спонтанні, так і введені в культуру види. До остан-
ніх зараховані рослини, що їх вирощують для декоративних потреб — 33
види (Aesculus hippocastanus, Campanula medium, Clematis jakmannii,
Lilium candidum, Physalis alkekengi, Syringa vulgaris та ін.) та
сільськогосподарські культури – 30 видів (Allium cepa, Beta vulgaris,
Cucurbita pepo, Daucus sativa, Helianthus annuus, Malus domestica,
Phaseolus vulgaris, Zea mays, Vitis vinifera тощо). До спонтанної флори
віднесені як аборигенні, так і адвентивні види. Кількісний аналіз голов-
ного таксономічного спектра флори представлений у табл. 1. До 10 най-
більших родин належить 281 вид, що становить 55,9% від їх загальної
кількости. До перших 10 родів належать 77 (15,3%) видів, найбільший з
яких рід Carex — 23 види. Відносно незначна кількість видів у перших
десятьох родах є показником таксономічної гетерогенности синантропної
флори, що загалом досить характерно для урбанізованих територій.
Більшість виявлених видів є такими, що часто трапляються у реґіоні
дослідження. Проте деякі з них поширені спорадично, окремі — рідкісні.
Серед адвентивних видів, які ведуть експансію у природні ценози, слід
вказати Veronica fіliformis, Heracleum sosnowskyi, Reynoutria japonica,
Echinocystis lobata, Xanthium albidum та ін. Серед рідкісних видів, що
підлягають охороні, виявлено 5 видів „Червоної книги України“ [13] —
Astrantia major, Arnica montana, Dactylorhiza majalis, Gimnadenia
conopsea, Orchis mascula. Водночас знайдено ще кілька рідкісних видів
флори України, зокрема Taraxacum palustre (с. Ялинкувате), — які в
останніх українських флористичних виданнях не наводяться. Виявлені
також малопоширені в Західній Україні Scіrpus radicans, Typha laxmanii
(с. Колодруби).
* Робота проведена в рамках українсько-німецького проєкту „Екологічний аналіз та
фахова природоохоронна оцінка реґіону Верхнього Дністра як моделі розвитку річкового
ландшафту в Східній Європі“ (BMBF N033339699АЗ), координованого UNESCO (Париж).
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ… 83
На пробних дiлянках зафiксовано декiлька деревних i чагарникових
видiв, участь яких у формуваннi рудеральних i сегетальних угрупован-
нях є незначна. Так, серед деревних видiв найчастiше трапляються: у
вологіших екотопах — Salix fragilis, у менш вологих — Robinia
pseudoacacia. Достатньо евритопним виявився Acer negundo. Про синант-
ропний характер чагарникiв свідчать їхні оселища в рудеральних мiсцях.
Зокрема, Sambucus nigra часто трапляється у мiсцях з високим вмiстом
азотистих сполук у ґрунтi (мiсця утримання худоби, поблизу стаєнь),
Rubus idаeus, Prunus spinosa — у старих садах.
Таблиця 1
Головний таксономічний спектр флори сіл Бусовисько, Колодруби, Ялинкувате
Родина Кількість видів Рід Кількість видів
1. Asteraceae 73 1. Carex 23
2. Poaceae 40 2. Rumex 9
3-4. Cyperaceae 27 3. Trifolium 8
3-4. Lamiaceae 27 4. Veronica 7
5. Fabaceae 24 5-10. Campanula 5
6. Rosaceae 22 5-10. Equisetum 5
7. Brassicaceae 19 5-10. Juncus 5
8. Apiaceae 18 5-10. Poa 5
9. Polygonaceae 16 5-10. Polygonum 5
10. Scrophulariaceae 15 5-10. Salix 5
Разом 281 Разом 77
Аналіз описів рослинних угруповань на території досліджених сіл дав
можливість встановити низку синтаксонів різних ранґів, на підставі чого
складена їхня класифікація. До неї внесені не тільки угруповання синан-
тропної рослинности (сеґетальні та рудеральні), але й мало трансформо-
вані, які є на території сіл та їх найближчих околиць. Далі подаємо наво-
димо виявлені синтаксони:
КЛАС. SALICETEA PURPUREAE Moor 1958
Порядок. Salicetalia purpurea Moor 1958
Союз. Salicion triandrae Müll. et Görs 1958
Aсоціяція. Salicetum triandrae Malc. 1929
Союз. Salicion albae (Soó 1936) Tx. 1955
Aсоціяції: Salicetum fragilis Pass.1957
Salicetum albae Issl. (1924) 1926
Salici-Populetum (Tx. 1931) Meijer Drees 1936
КЛАС. CRATAEGO-PRUNETEA Tx. 1962
Порядок. Prunetalia Tx. 1952
Союз. Rubo-Prunion spinosae (Tx. 1952) Müller ap. Oberd. 1967
Aсоціяції: Carpino-Prunetum Tx. 1952
Rubo-Coryletum Oberd. 1957
КЛАС. URTICO-SAMBUCETEA Doing 1962 em. Pass. 1968
Порядок. Rubo-Sambucetalia Oberd. 1957
Союз. Sambuco-Salicion capreae Tx. et Neum. 1950
ВОЛОДИМИР КУЧЕРЯВИЙ, ІВАН ДАНИЛИК, ВІКТОР СКРОБАЛА, РУСЛАНА ДАНИЛИК 84
Aсоціяція. Aegopodio-Sambucetum Doing 1962
КЛАС. GALIO-URTICETEA DIOICAE Pass. 1966
Порядок. Galio-Alliarietalia (Tx. 1950) Oberd. 1967
Союз. Aegopodion Tx. 1967
Aсоціяція. Urtico-Aegopodietum (Tx. 1963) Oberd. 1967
Порядок. Petasito-Chaerophylletalia Morariu 1967
Союз. Petasition officinalis Sill. 1939 em. Kop. 1969
Aсоціяція. Cherophyllo-Petasitetum Gams ap. Hegi 1929
КЛАС. LEMNETEA W. Koch et Tx. 1954 ap. Oberd. 1957
Порядок. Lemnetalia W. Koch et Tx. 1954 ap. Oberd. 1957
Союз. Lemnion minoris W. Koch et Tx. 1954 ap. Oberd. 1957
Aсоціяції: Lemno-Spirodeletum W. Koch 1954 em. Th. Müll. et
Görs 1960
Lemnetum minoris (Oberd. 1957) Th. Müll. et Görs 1960
КЛАС. PHRAGMITETEA Tx. et Prsg. 1942
Порядок. Phragmitetalia W. Koch 1926
Союз. Phragmition W. Koch 1926
Aсоціяції: Typhetum angustifolio-latifoliae (Eggl. 1933) Schmale
1939
Phragmitetum (Gams 1927) Schmale 1939
Acoretum calami Schulz 1941
Glycerietum maximae Hueck 1941
Союз. Eleocharito-Sagittarion Pass. 1964
Aсоціяція. Eleocharitetum palustris Schenn. 1919
Союз. Magnocaricion elatea W. Koch 1926
Aсоціяції: Caricetum rostratae Rub. 1912
Caricetum ripario-acutiformis Kob. 1930
КЛАС. MOLINIO-ARRHENATHERETEA Tx. 1937
Порядок. Arrhenatheretalia Pawl. 1928
Союз. Arrhenatherion elatioris (Br.-Bl. 1925) W. Koch 1926
Aсоціяції: Arrhenatheretum Br.-Bl. 1915
Festucetum rubrae (Domin 1923) Valek 1956 em. Pukau
et al. 1956
Союз. Cynosurion Tx. 1947
Aсоціяції: Festuco-Cynosuretum Tx. 1940 ap. Buk 1942
Dactylidetum glomeratae Stepanoviw (1987) 1999
Порядок. Molinietalia W. Koch 1926
Союз. Calthion Tx. 1937
Aсоціяції: Juncetum effusi (Walth. 1950) Pass. 1964
Scirpetum sylvatici Eggler 1933
Союз. Molinion W. Koch 1926
Aсоціяція. Deschampsietum caespitosae Horvatic 1930
КЛАС. NARDO-CALLUNETEA Prsg. (1949) 1950
Порядок. Nardetalia Prsg. 1949
Союз. Nardion Br.-Bl. 1926
Aсоціяція. Nardetum strictae (Domin 1923) Knapp 1945
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ… 85
КЛАС SECALIETEA Br.-Bl. 1951
Порядок. Aperetalia J. et R. Tx. 1960
Союз. Aperion spica-venti R.Tx. in Oberd. 1949
Aсоціяції: Rumici acetosellae-Sperguletum arvensis Gamor 1987
Scleranthetum annui Gamor 1987
Союз. Centaurion cyani Lacusic 1962
Aсоціяція. Violo arvensis-Centauretum cyani V. Sl. 1989
Союз. Aphanion J. et R. Tx. 1960
Aсоціяція. Rorippo-Chenopodietum polyspermi Kohl. 1962
Порядок. Secalietalia Br.-Bl. 1936
Союз. Chenopodio albi-Descurainion sophiae V. et T. Sl. et Shelyag
in V. Sl.1988
Aсоціяції: Chenopodio-Setarietum Zagradnikova-Rozetska 1955
Chenopodio albi-Descurainietum sophiae V. et T. Sl.
in V. Sl.1988
Порядок. Polygono-Chenopodietalia (R. Tx. et Lohm. 1960) J. Tx. 1961
Союз. Panico-Setarion Siss. 1946
Aсоціяції: Echinochloo-Setarietum Krus. et Vlieg. (1939) 1940
Amarantho retroflexi-Setarietum glaucae V. et T. Sl. Et
Shelyag in V. Sl.1988
Setario-Galinsogetum R. Tx. 1950
КЛАС. BIDENTETEA TRIPARTITAE Tx., Lohm. et Prsg. 1950
Порядок. Bidentetalia tripartitae Br.-Bl. et Tx. 1943
Союз. Bidention tripartitae Nordh. 1940
Aсоціяція. Bidenti-Polygonetum hydropiperis (W. Koch 1926)
Lohm. 1950
Союз. Chenopodion rubri Tx. 1960
Aсоціяція. Chenopodietum glauco-rubri Lohm. 1950 ap. Oberd.
1957
КЛАС. CHENOPODIETEA Oberd. 1957 em. Lohm., J. et R. Tx. 1961
Порядок. Polygono-Chenopodietalia (Tx. et Lohm. 1950) J. Tx. 1961
Союз. Spergulo-Oxalidion Görs 1967
Aсоціяції: Chenopodio-Oxalidetum strictae Siss. 1942
Galeopsietum speciosae Krus. et Vlieg. 1939
Порядок. Sisymbrietalia J. Tx. 1961 em. Görs 1966
Союз. Sisymbrion Tx., Lohm. et Prsg. 1950
Aсоціяції: Urtico-Malvetum Lohm. 1950
Atriplicetum nitentis Knapp 1945
Descurainietum sophiae Kreh 1935
Artemisietum annuae Fijalk. 1967
Порядок. Onopordetalia Br.-Bl. et Tx. 1943 em. Görs 1966
Союз. Dauco-Melilotion Görs 1966
Aсоціяції: Echio-Melilotetum Tx. 1942
Verbascum-Berteroetum Pass. 1959
Echio-Verbascetum Siss. 1950
Союз. Onopordion acanthii Br.-Bl. 1926
ВОЛОДИМИР КУЧЕРЯВИЙ, ІВАН ДАНИЛИК, ВІКТОР СКРОБАЛА, РУСЛАНА ДАНИЛИК 86
Aсоціяція. Carduetum acantoidis (Allorge 1922) Morariu 1939
КЛАС. ARTEMISIETEA Lohm., Psrg. et Tx. 1950
Порядок. Artemisietalia Lohm. ap. Tx. 1947
Союз. Arction Tx. (1937) 1947
Aсоціяції: Tanaceto-Artemisietum (Br.-Bl. 1931) Tx. 1942
Leonuro-Ballotetum Tx. et V. Roch. 1942 em. Pass. 1955
Arctio lappae-Chenopodietum albae Kost. 1991
Arctio-Artemisietum vulgaris Oberd. ex Seybold. et Th.
Mull. 1972
КЛАС. AGROPYRETEA REPENTIS Oberd., Th. Mull. et Görs ap. Oberd.
1967
Порядок. Agropyretalia repentis Oberd., Th. Mull. et Görs ap. Oberd.
1967
Союз. Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis Görs 1966
Aсоціяції: Convolvulo-Agropyretum Phil. ap. Oberd. 1967
Poo-Tussilaginetum Tx. 1931
КЛАС. PLANTAGINETEA Tx. et Prsg. 1950
Порядок. Agrostietalia stoloniferae Oberd. 1967
Союз. Agropiron-Rumicion Nordh. 1940
Aсоціяції: Potentilletum anserinae Rap. 1927 em. Pass. 1964
Lolio-Potentilletum anserinae Knapp 1946
Blysmo-Juncetum compressi Br.-Bl. 1918 em. Tx. 1950
Rorippo-Agrostietum stoloniferae (Moor 1958) Oberd. et
Müll. 1961
Agrostio-Ranunculetum repentis Knapp 1945 em. Oberd.
1957
Junco inflexi-Menthetum longifoliae Lohm. 1953
Порядок. Plantaginetalia Tx. et Prsg. 1950
Союз. Polygonion avicularis Br.-Bl. 1931
Aсоціяції: Polygonetum avicularis Gams 1927 em. Jehlik in Hejny
et al. 1979
Plantagini-Polygonetum avicularis (Knapp 1945) Pass.
1964
Plantagini-Lolietum perennis Beg. 1930
Poetum annuae Gams 1927
Lolio-Plantaginetum majoris (Linkola 1921) Beger 1930
Спонтанна рослинність сіл Бусовисько, Колодруби, Ялинкувате пред-
ставлена 14 класами, 21 порядком, 30 союзами та 64 асоціяціями. Значна
кількість синтаксонів, виявлених у цих селах, пов’язана з особливостями
географічного положення та великою розмаїтістю представлених екотопів
на порівняно невеликих площах, що є характерним для урбанізованих
територій. Кількісний розподіл виявлених асоціяцій у кожному з дослі-
джених сіл представлений так: Бусовисько — 53, Колодруби — 49, Ялин-
кувате — 33 (табл. 2). Велика кількість асоціяцій у перших двох селах
зумовлена значною гетерогенністю екотопів, що є наслідком трансформа-
ції рослинного покриву.
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ… 87
Таблиця 2
Розподіл рослинних угруповань дослідженої території за рангами синтаксонів
Кількість синтаксонів відповідного ранґу
Назва села
клас порядок союз асоціяція
Бусовисько 13 19 26 53
Колодруби 12 18 24 49
Ялинкувате 12 18 20 33
Серед виявлених класів рослинности найпоширенішими є Molinio-
Arrhenatheretea, Chenopodietea, Plantaginetea. Відповідно асоціяції цих
класів займають великі площі, що пояснюється наявністю характерних
для них місцезростань (сінокоси, пасовища, транспортні шляхи, городи
тощо). У прирусловій зоні річок найвагоміше місце займають асоціяції
класу Salicetea purpureae.
Поряд із відомими синтаксонами нами зроблені описи, які неможливо
чітко детермінувати до ранґу асоціяцій. Це — описи з домінуванням
Veronica filiformis, Solidago canadensis, Bidens cernua, а також перехідні
угруповання зі значною участю у першому ярусі Robinia pseudoacacia. По
краю сосново-дубового лісу (с. Колодруби) спостерігається значна синан-
тропізація трав’яного покриву. У таких місцях чітко простежується виті-
снення аборигенних видів адвентивними, наприклад, Impatiens noli-
tangere заміщається Impatiens parviflora. У місцях з порушеним рос-
линним покривом (с. Бусовисько) виявлена аґресія таких видів, як
Heracleum sosnowskyi та Reynoutria japonica, що свідчить про форму-
вання невластивих для реґіону Верхнього Дністра рослинних угруповань
з участю адвентивних видів.
Встановлено, що кількісні співвідношення між різними показниками
фітосистеми можуть бути використані для індикації її стану [2]. Для
оцінювання ступеня порушення екосистеми нами використовувалося спів-
відношення між родинами Asteraceae+Brassicaceae i Rosaceae. Аналіз отри-
маних пропорцій свідчить, що трав’яний покрив модельних сіл басейну р.
Дністра значною мірою представлений піонерними угрупованнями. Це пов’я-
зане із специфікою використання земель (сільськогосподарське виробництво,
висока питома участь евгемеробних і полігемеробних біогеоценозів). Досить
чутливим показником, який відображає екологічну специфіку екосистем, є
співвідношення між кількостю видів у родинах, що належать до сухих
екотопів та нейтральних ґрунтів (Fabaceae, Caryophyllaceae), та до вологих і
кислих або досить лужних (Cyperaceae, Juncaceae). Ця пропорція між
порівнюваними об’єктами становить 1,15 і свідчить про наявність ділянок із
несприятливими умовами для сільськогосподарського виробництва (заболо-
чені землі, полігемеробні біогеоценози).
Еталоном для оцінювання ступеня урбанізаційної трансформації рос-
линного покриву можуть слугувати потенційна природна рослинність,
реконструйована методом порівняння місцезростань, і аналіз збережених
природних фітоценозів [1, 11]. Порівняльний аналіз фітоценозів за видо-
вою структурою, індексом синантропности, зв’язком із типами землеко-
ристування дав змогу виділити гемеробні серії рослинности, що відобра-
жають інтенсивність використання території.
ВОЛОДИМИР КУЧЕРЯВИЙ, ІВАН ДАНИЛИК, ВІКТОР СКРОБАЛА, РУСЛАНА ДАНИЛИК 88
Оліго-мезогемеробний рослинний покрив. У заплаві Дністра велося
екстенсивне осушення земель, унаслідок чого були утворені сінокоси, які
тепер представлені асоціяціями: Arrhenatheretum elatioris, Dactylietum
glomeratae тощо. На перезволожених луках трапляються асоціяції Acoretum
calami, Glycerietum maximae, Caricetum rostratae. У прирічковій смузі
сформувалися деревно-чагарникові угруповання класу Salicetea purpurae,
зокрема асоціяції: Salicetum triandrae, Salicetum fragilis та інші.
Мезогемеробний рослинний покрив. На місці вирубаних лісів на гірсь-
ких схилах сіл Бусовисько та Ялинкувате утворилися суходільні луки,
представлені асоціяціями Dactylietum glomeratae, Festuco-Cynosuretum
тощо. Сiнокiснi луки вiдзначаються значним флористичним розмаїттям,
проте це переважно види природної флори. Синантропiзацiя рослинного
покриву тут виражена лише фраґментарно. На периферiйних дiлянках
шляхів та перетинанні стежок найчастіше трапляються такі синантропнi
види: Plantago major, Poa annua, Nardus stricta, Trifolium repens, Festuca
pratensis, F. rubra, Lotus corniculatus. Бiльшiсть з них є асектаторами
угруповань, хоча iнколи виступає домiнантами, зокрема види Festuca.
Типові синантропні асоцiяцiї тут не встановлені. Традиційні сінокоси
лежать здебільшого в пониженнях. Їх скошують 2—3 рази на сезон i
рідко підживлюють. Унаслідок ущільнення забудови та розширення
площі городів і садів, питома вага їх у досліджуваних селах незначна.
Представлені асоціяціями Arrhenatheretum, Festucetum rubrae. Видовий
склад характерний для олігогемеробних лук.
Мезо--евгемеробний рослинний покрив. Лісові монокультури сме-
реки, представлені асоціяціями класу Piceetum mirtyllosum, подекуди
впритул наближаються до житлової забудови села Ялинкувате. Врахо-
вуючи особливості формування деревостанів (с. Колодруби — дубово-
сосновий, с. Ялинкувате — смерековий), узлісся насаджень представлені
угрупованнями Nardetum strictae, Festucetum rubrae тощо. Суходільні
луки на території гірських сіл мають помітні ознаки рудералізації. Тут
трапляються рудеральні види Urtica dioica, Polygonum confertus та ін.
-евгемеробний рослинний покрив. Інтенсивні луки і пасовища
найширше представлені в селах Колодруби та Ялинкувате. У с. Бусови-
сько вони є переважно на околиці села. Основні асоціяції — Poаetum
annue, Trifolietum repentis, поширені в селах Бусовисько та Колодруби у
виробничій зоні колишніх радгоспів та колгоспів. Характерні асоціяції
Trifolietum repentis, Lolio-Potentilletum.
-eв--евгемеробний рослинний покрив. Сільськогосподарські угіддя
представлені угрупованнями сегетальної рослинности: Rumici acetosellae-
Sperguletum arvensis, Sсleranthetum, Violo arvensis-Сentauretum сyani,
Chenopodio-Setarietum та ін. В умовах спонтанного господарювання фор-
муються луки з переважанням рудеральних видів. Тут найчастіше трап-
ляються асоціяції Lolio-Potentilletum arserinae, Agrostio-Ranunculetum
repentis. Газони біля шкіл, церков і адміністративних будинків представ-
лені асоціяціями Lolio-Plantaginetum majoris, Poaetum annuae та ін.
Синантропна рослиннiсть першої тераси р. Днiстер чiтко виражена на
пасовищах, якi характеризуються високим ступенем трансформацiї рос-
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ… 89
линного покриву (перевипас). Висота травостою тут 5—15 см, рослини
дуже пригнiченi, переважають злаковi та бобовi трави: Agrostis
stolonifera, Poa pratensis, Lolium perenne, Trifolium repens, Medicago
lupulina, а також Potentilla anserina, Plantago lanceolata, Ranunсulus
repens, Achillea millefolium. Проведенi описи дають пiдстави для видi-
лення тут асоцiяцiй Lolio-Potentilletum anserinae, Potentilletum anserinae,
Plantagini-Lolietum perennis, Agrostio-Ranunculetum repentis. Усi вони
належать до класу Plantaginetea majoris.
-евгемеробний рослинний покрив. Цей ступінь окультурености рос-
линного покриву переважно представлений добре оброблюваними горо-
дами. Результати дослiдження рослинности городiв із просапними куль-
турами показали наявнiсть значної кiлькости сегетальних видiв рослин:
Chenopodium album, Setaria glauca, Veronica persica, Stellaria media,
Capsella bursa-pastoris, Sonchus oleraceus, Daucus carota, Lamium
purpureum, Senecio vulgaris, Thlaspi arvense тощо. У межах цього ком-
плексу можна видiлити такi асоцiяцiї: Setario-Galinsogetum, Chenopodio-
Setarietum, Amarantho retroflexi-Setarietum glaucae.
Важливим для розумiння сукцесiй культурфiтоценозiв є змiни, що
відбуваються у закинутих старих садах (с. Колодруби, с. Бусовисько).
Екологiчнi умови стали головною причиною процесу сильватизацiї, пер-
шим етапом якого є формування угруповань за участю лiсових видiв
Aegopodium podagriar, Rumex sylvestris, Chaerophyllum hirsutum, Vero-
nica chamaedrys та iн. Водночас у саду поблизу ферми (с. Бусовисько)
ростуть синантропнi види: Urtica dioica, Rumex confertus, Oxalis stricta,
Arctium tomentosa, Polygonum persicaria, Potentilla anserina. За проведе-
ними описами можна видiлити асоцiяцiю Urtico-Aegopodietum. Унаслідок
відсутности догляду в с. Бусовисько колгоспний сад на гірських пагорбах
заростає ліщиною, тереном, шипшиною, яглицею. Тут виявлені асоціяції
Carpino-Prunetum, Aegopodio-Sambucetum.
-ев-полігемеробний рослинний покрив. Такі ділянки представлені на
місці старих кар’єрів, насипів і деградованих частин берегової смуги. До
цього ступеня гемеробії можна зарахувати й рослиннiсть острiвцiв на р.
Днiстер (с. Бусовисько), що перебуває на стадiї первинної сукцесiї.
Судячи з низького ступеня проєктивного покриття — близько 25—30% та
наявности переважно лише трав’янистих видiв можна зробити висновок,
що тут йде формування пiонерних угруповань. На понижених дiлянках у
прибережно-воднiй смузi переважають Typha angustifoli., Sparganium
erectum, Alisma plantago-aquatica, Mentha aquatica, Juncus compressus та
iн. Аналiз проведених описiв цих екотопiв не дає вагомих пiдстав для
чiткого видiлення угруповань. Можна лише констатувати, що цi види
характеризують клас рослинности Phragmitetea з однойменними поряд-
ком i союзом. Рослиннiсть пiднятих дiлянок можна характеризувати як
рудеральну — субстратом слугує кам’яниста основа з домішками глини
та рiзного типу алювiяльними наносами, які є наслiдком сезонних коли-
вань рiвня води. Сумарна кiлькiсть виявлених видiв на острiвцях стано-
вить 47. Бiльшiсть з них — це випадково занесенi сюди рослини, проєк-
тивне покриття яких менше 1 відсотка, деякi трапляються поодиноко.
ВОЛОДИМИР КУЧЕРЯВИЙ, ІВАН ДАНИЛИК, ВІКТОР СКРОБАЛА, РУСЛАНА ДАНИЛИК 90
Переважають Bidens tripartita, Polygonum hydropiper, Trifolium repens,
Tussilago farfara. На пiдставi аналiзу фiтоценотичних описiв у даному
мiсцi можна видiлити асоцiяцiю Bidenti-Polygonetum hydropiperis, що
належить до класу Bidentetea tripartitae.
Берегова лiнiя р. Дністер (с. Бусовисько) вiдзначається значною дегра-
дацiєю (зсув), що виникає унаслiдок рiзких коливань води та господарсь-
кої дiяльности (на віддалі — 3—15 м лежать городи). Залежно вiд кру-
тизни берега та часу зсуву проєктивне покриття трав становить вiд 10 до
45 відсотків. Його формують рудеральнi та сегетальнi види: Artemisia
absinthium, Arctium lappa, Urtica dioica, Galinsoga ciliata, Poa annua,
Sisymbrium officinalis, Armoracia rusticana., Chenopodium album, Ch.
polyspermum, Tussilago farfara, Taraxacum officinalis, Mentha arvensis,
Melilotus officinalis та iн. На підставі аналізу описiв виявлені такі
асоцiяцiї: Poo-Tussilaginetum farfarae, Arctio lappae-Chenopodietum albae.
Значна розмаїтість рудеральних видiв виявлена на територiї колгосп-
них ферм. Поблизу силосних ям, що їх уже тривалий час не використо-
вують, та бiля стаєнь сформувалося кiлька рослинних комплексiв. Тут
ростуть Artemisia absinthium, Urtica dioica, Mentha arvensis, Carduus
acanthoides, Cirsium vulgare, Melilotus officinalis, Lolium perenne,
Trifolium repens та iн. За результатами досліджень тут ми виявили
асоцiяцiю Carduetum acanthoiditis.
Полігемеробний рослинний покрив. Значним ступенем синантропiзацiї
рослинного покриву характеризуються комунiкацiйнi шляхи. Специфiка
екотопу насипів залiзничної колiї зумовила наявнiсть великої кiлькости
адвентивних видiв рудерально-сегетальної флори: Galinsoga parvi-
flora, G. ciliata, Senecio viscosus, Setaria glauca, Taraxacum officinalis,
Linaria vulgaris, Achillea millefolium, Cichorium intybus, Cirsium arvense
та iн. У межах залiзничного полотна можна видiлити асоцiяцiю Setario-
Galinsogetum. Не менш деградованими та повнiстю змiненими є дiлянки
вздовж автомобiльної траси та пiд’їзних дорiг. Серед типових
синантропних видiв нами виявленi Polygonum aviculare, Descurainia
sophia, Plantago major, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Artemisia
vulgare, Capsella bursa-pastoris, Berteroa incana, Trifolium repens,
Potentilla anserina, Matricaria matricarioides, Carex hirta, Lamium album.
На підставі проведених описiв виявлені такi асоцiяцiї: Plantagini-
Lolietum, Plantagini-Polygonetum avicularis, Descurainietum sophiae,
Polygonetum avicularis, Lolio-Potentilletum anserinae.
У с. Колодруби виділено декілька профілів придорожніх смуг, які від-
різняються умовами місцезростань — від сухих до дуже вологих. Вони
представлені асоціяціями: Junco inflexi-Menthetum longifoliae, Polygo-
netum avicularis.
Сприятливі умови для розвитку рудеральної рослинности спостеріга-
ються на сміттєзвалищі (перша річкова тераса с. Бусовисько). Тут вияв-
лено багато рудеральних i сегетальних видiв: Echium vulgare, Verbascum
lychnitis, Arctium lappa, Artemisia vulgaris, Erigeron canadensis, Linaria
vulgaris, Eupatorium canabinum, Saponaria officinalis, Tanacetum vulgare,
Tussilago farfara та iн. Таким екотопам вдастиві асоцiяцiї Echio-
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ… 91
Verbascetum, Arctio-Artemisietum vulgaris, Tanaceto-Artemisietum. Сміт-
ники в с. Колодруби мають тенденцію до заростання, що сприяє форму-
ванню угруповань Urtico-Malvetum, Chenopodietum glauco-rubri.
Порівняльний аналіз місцезростань дав змогу встановити цілу низку
закономірностей формування синантропної флори та рослинности моде-
льних сіл.
1. За традиційних методів землекористування (дрібні за площею
господарства, незначне використання гербіцидів) диференціяція міс-
цезростань і рослинних угруповань дуже зростає. Культурний ландшафт
у таких умовах є розмаїтіший ніж природний. З переходом до промисло-
вих методів у сільському господарстві та зростанням інтенсивности урба-
нізаційних процесів відбувається дедалі більша уніфікація як екологічних
умов, так і напрямів використання території. Такий шлях розвитку при-
зводить до зменшення розмаїття екотопів і рослинности сучасного куль-
турного ландшафту. На території сіл верхів’я басейну Дністра можна
помітити обидві тенденції стосовно диференціяції екологічних умов.
2. Серед екологічних факторів місцезростань найбільшою варі-ябельністю
відзначається режим вологости ґрунтів. Це свідчить про те, що саме цей
фактор найбільше впливає на розподіл рослинних угруповань досліджених
територій. Загалом особливості водного режиму екотопів долини Дністра та
її приток формуються під впливом розчленованости рельєфу, а на запла-
ві — неоднорідною будовою ґрунтової товщі на фоні хвилястого рельєфу,
неглибоких рівнів залягання ґрунтових вод, наявністю болотних знижень.
Меліоративні заходи та подальша урбанізація території супроводжується
зменшенням площі перезволожених ділянок. Найяскравіше ця тенденція
проявляється у рівнинному селі Колодруби, де значно збільшилася питома
участь мезоксерофітів.
3. У рослинному покриві модельних сіл переважають евгемеробні
фітоценози (луки, пасовища, городи), що пов’язано зі специфікою
землекористування.
4. Протікання урбанізаційних процесів значною мірою залежить від умов
рельєфу. У рівнинному селі Колодруби житлова забудова займає
найзручніші ділянки привододільного фонду, а сільськогосподарські угід-
дя — осушені ділянки долини Дністра. Ступінь урбанізації (питома участь
метагемеробних поверхонь) зростає від периферії до центру села. Урба-
нізаційні процеси у складних умовах рельєфу відбуваються на тлі дефіциту
зручних земель. Житлова забудова займає підніжжя схилів (передгірське
село Бусовисько) або прирічкову смугу (гірське село Ялинкувате), а ступінь
урбанізації території залежить від висоти над рівнем моря.
Трансформація рослинного покриву населених пунктів верхів’я
басейну Дністра значною мірою визначається інтенсивністю урбанізацій-
них процесів. Збільшення окультурености території сприяє зростанню
видового розмаїття рослинного покриву за рахунок інвазії численних
рудеральних і сегетальних видів. Села стають джерелом поширення та
центром зосередження рослин, здатних витримувати міські умови.
Залежність між інтенсивністю урбанізаційних процесів та видовим
багатством рослинних угруповань, як звичайно, має криволінійний
характер. Уніфікація напрямів використання території, ліквідація
сміттєзвалищ, відкритих накопичувачів відходів тваринницьких ферм,
ВОЛОДИМИР КУЧЕРЯВИЙ, ІВАН ДАНИЛИК, ВІКТОР СКРОБАЛА, РУСЛАНА ДАНИЛИК 92
зменшення площі вигонів, поголів’я худоби навпаки — зумовлює
збіднення рудеральної флори.
Отже чином, формування рослинного покриву населених пунктів у
верхів’ї басейну Дністра відбувається під впливом двох протилежних
тенденцій. Найяскравіше цей вплив проявляється у складних умовах
рельєфу, де дефіцит зручних для житлової забудови земель сприяє збі-
льшенню окультурености ландшафту, зростанню питомої участи поліге-
меробних рослинних угруповань.
ЛІТЕРАТУРА
1. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем / Под ред. Р. Шуберта. М.:
Мир, 1988. 350 с.
2. Дiдух Я. П., Плюта П. Г. Фiтоiндикацiя екологiчних факторiв. К.: Наук.
думка, 1994. 280 с.
3. Голубец М. А. Екосистемологія. Львів: Поллі, 2000. 316 с.
4. Кучерявый В. А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Урбоэкология.
М.: НТ "Информация", 1991. Ч. I. 357 с.
5. Кучерявий В. П. Урбоекологія. Львів: Світ, 1999. 360 с.
6. Кучерявий В. П., Данилик І. М., Скробала В. М., Данилик Р. М. Урбанізація
ландшафтів і синантропізація рослинного покриву верхів’я басейну ріки Дністер
// Дослідження басейнової екосистеми верхнього Дністра. Зб. наук. праць. Львів,
2000. С. 95101.
7. Лаптєв О. О. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучас-
ному урболандшафті. К.: Укр. екол. акад. наук, 1998. 208 с.
8. Малиновський К. А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. К.: Наук.
думка, 1980. 280 с.
9. Миркин Б. М. Антропогенная динамика растительности // Итоги науки и
техники. М.: ВИНИТИ. Ботаника, 1987. С. 139232.
10. Определитель высших растений Украины / Доброчаєва Д. Н., Котов М. И.,
Прокудин Ю. Н. и др. К.: Наук. думка, 1987. 584 с.
11. Скробала В. М., Данилик Р. М. Теоретичні аспекти досліджень урбаніза-
ційної трансформації фітоценотичного покриву методами багатовимірного статис-
тичного аналізу // Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття
Львівщини. Праці Наукового товариства ім. Шевченка: Екологічний збірник.
Львів, 2001. Т. VII. С. 90102.
12. Соломаха В. А, Костильов О. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Синантропна рос-
линнiсть України. К.: Наук. думка, 1992. 252 с.
13. Червона книга України. Рослинний свiт. К.: Українська енциклопедiя
iм. М. П. Бажана, 1996. 608 с.
14. Buchwald K. Zum Schutze des Gesellschaftsinventars vorindustriellgeprägter
Kulturlandschaften in Industriestaaten // Phytocoenologia. 1984. 12, № 2/3.
S. 395432.
15. Dierschke H. Pflanzensoziologie: Grundlagen und Methoden. Stuttgart:
Ulmer, 1994. 683 s.
УРБАНІЗАЦІЙНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ… 93
16. Ellenberg H. Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen / Walter H. Einfűhrung
in die Phytologie. Stuttgart: Ulmer, 1963. Bd. 4, Teil. 2. 943 s.
17. Ellenberg H. Zeigerwerte der Gefässpflanzen Mitteleuropas // Scripta geobot.
1979. Vol. 9. S. 1122.
18. Rothmaler W. Exkursionsflora von Deutschland. Gefäβpflanzen: Kritischer
Band. Jena, Stuttgart: Gustav Fischer, 1994. Bd. 4. 811 s.
19. Rothstein H. Ökologischer Landschaftsbau. Stuttgart: Ulmer, 1995. 266 s.
20. Sukopp H., Wittig R. Stadtökologie. Stuttgart: G. Fischer, 1993. 404 s.
21. Wittig R. Ökologie der Groβstadtflora. Stuttgart: G. Fischer, 1991. 216 s.
SUMMARY
Volodymyr KUCHERAVYI, Ivan DANYLYK, Viktor SKROBALA, Ruslana DANYLYK
URBAN TRANSFORMATION OF VEGETATION COVER IN THE UPPER PART
OF THE DNISTER RIVER BASIN
The study results of corcernirg urban transformation of the flora, vegetation and
vegetation cover hemerobility within the small settlements of the Dnister River basin upper
part are presented. The regularities of synanthropic flora and vegetation of the model
settlements are determined. The information about urbanisation of the Upper Dnister natural
landscapes which reached a high degree of hemerobility with eu- and polyhemerobic types
domination is presented.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73496 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T15:12:59Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кучерявий, В. Данилик, І. Скробала, В. Данилик, Р. 2015-01-12T16:29:36Z 2015-01-12T16:29:36Z 2003 Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер / В. Кучерявий, І. Данилик, В. Скробала, Р. Данилик // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 81-93. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73496 581.582.570.502.7 Наведено результати досліджень урбанізаційного трансформування флори, рослинности й гемеробії рослинного покриву малих поселень верхів’я басейну ріки Дністер. Встановлена низка закономірностей формування синантропної флори та рослинности модельних сіл. Показано, що урбанізація природних ландшафтів Верхнього Дністра досягла високого ступеня гемеробії з переважанням евгемеробних і полігемеробних типів. The study results of corcernirg urban transformation of the flora, vegetation and vegetation cover hemerobility within the small settlements of the Dnister River basin upper part are presented. The regularities of synanthropic flora and vegetation of the model settlements are determined. The information about urbanisation of the Upper Dnister natural landscapes which reached a high degree of hemerobility with eu- and polyhemerobic types domination is presented. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Екологічні проблеми природокористування Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер Urban transformation of vegetation cover in the upper part of the Dnister river basin Article published earlier |
| spellingShingle | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер Кучерявий, В. Данилик, І. Скробала, В. Данилик, Р. Екологічні проблеми природокористування |
| title | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер |
| title_alt | Urban transformation of vegetation cover in the upper part of the Dnister river basin |
| title_full | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер |
| title_fullStr | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер |
| title_full_unstemmed | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер |
| title_short | Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки Дністер |
| title_sort | урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів'я басейну ріки дністер |
| topic | Екологічні проблеми природокористування |
| topic_facet | Екологічні проблеми природокористування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73496 |
| work_keys_str_mv | AT kučerâviiv urbanízacíinetransformuvannâroslinnogopokrivuverhívâbaseinuríkidníster AT danilikí urbanízacíinetransformuvannâroslinnogopokrivuverhívâbaseinuríkidníster AT skrobalav urbanízacíinetransformuvannâroslinnogopokrivuverhívâbaseinuríkidníster AT danilikr urbanízacíinetransformuvannâroslinnogopokrivuverhívâbaseinuríkidníster AT kučerâviiv urbantransformationofvegetationcoverintheupperpartofthednisterriverbasin AT danilikí urbantransformationofvegetationcoverintheupperpartofthednisterriverbasin AT skrobalav urbantransformationofvegetationcoverintheupperpartofthednisterriverbasin AT danilikr urbantransformationofvegetationcoverintheupperpartofthednisterriverbasin |