Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України

Запропонована концепція макрометаболічної структури листків як системи біохемічних показників адаптації деревних рослин. Уся суха маса розглядається як сума вмісту клітковини, водорозчинних цукрів, ліпідів, протеїдів і золи, а їхнє відсоткове співвідношення — як екологічно зумовлений структурно-мета...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Праці наукового товариства ім. Шевченка
Дата:	2003
Автор:	Гнатів, П.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2003
Теми:	Екологічні проблеми природокористування
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73497
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України / П. Гнатів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 93-100. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859761999029731328
author	Гнатів, П.
author_facet	Гнатів, П.
citation_txt	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України / П. Гнатів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 93-100. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Праці наукового товариства ім. Шевченка
description	Запропонована концепція макрометаболічної структури листків як системи біохемічних показників адаптації деревних рослин. Уся суха маса розглядається як сума вмісту клітковини, водорозчинних цукрів, ліпідів, протеїдів і золи, а їхнє відсоткове співвідношення — як екологічно зумовлений структурно-метаболічний тест-код для рослин певного виду в конкретних умовах місцезростання. На підставі реґіональних досліджень проілюстрована залежність синтезу в листках білків, клітковини та ліпідів, а також нагромадження золи від адекватности середовища і зростаючих у ньому видових груп деревних рослин. The concept of macrоmetabolite structure of leaves as system of biochemical adaptation parameters of wood plants is offered. All dry weight is considered as the sum of the contents of cellulose, water-soluble carbohydrates, lipides, protein and ashes, and their percentage parity — as the ecologically caused structurally-metabolic test code of plants of the species in concrete conditions of whereabouts. On the basis of regional researches the dependence of synthesis of protein, cellulose and lipides in leaves, as well as accumulation of ashes on adequacy to an environment and growing in it species groups of wood plants is illustrated.
first_indexed	2025-12-02T04:01:20Z
format	Article
fulltext	УДК 581.52+581.192(630.161.3) Петро ГНАТІВ ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У КАРПАТАХ І НА РІВНИНАХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ Запропонована концепція макрометаболічної структури листків як системи біохемічних показників адаптації деревних рослин. Уся суха маса розглядається як сума вмісту клітковини, водорозчинних цукрів, ліпідів, протеїдів і золи, а їхнє відсоткове співвідношення — як екологічно зумовлений структурно-метаболічний тест-код для рослин певного виду в конкретних умовах місцезростання. На підставі реґіональних досліджень проілюстрована залежність синтезу в листках білків, кліт- ковини та ліпідів, а також нагромадження золи від адекватности сере- довища і зростаючих у ньому видових груп деревних рослин. Адаптація як невід’ємна життєва функція організму дедалі більше стає предметом аутекологічних досліджень з огляду на актуальність пи- тання охорони біотичного розмаїття на всіх рівнях [21, 13]. Фенотипічні фізіолого-біохемічні адаптації рослин у межах генетичної норми реакції є вельми різноманітні, найчастіше зовні непомітні [17, 15, 19, 16]. Однак напрацьовані експериментально-лабораторними дослідженнями метабо- лічні показники пристосування здебільшого непридатні для аутекологіч- них досліджень, особливо таких багаторічників, як деревні рослини [18, 19]. Вони є аналітично складні та мало пов’язані з реальними умовами природного середовища, важкі для інтерпретації й малопридатні для узагальнення [11, 15]. На нашу думку, найповнішу й адекватну інформацію про взаємодію рослин і зовнішнього середовища містить фітомаса листків [4, 3]. Органи, де фіксується сонячна енерґія, формуються із первинних продуктів фотосинтезу та поглинутих мінеральних елементів у повній залежности від конкретного зовнішнього середовища [14]. Абсолютно суха маса лист- ків простими хемічними аналізами диференціюється на макрометаболічні групи органічних і мінеральних речовин (рис. 1.). Кожна з виділених груп має свою особливу роль у будові й функціях листків та цілої рослини [20, 7]. Якісна й кількісна характеристики складу абсолютно сухої речовини листка за цими групами безперечно зумовлені взаємодією зовнішнього середовища з генотипом організму. Динаміка метаболізму будь-якої з наведених на рис. 1 структурних компонент листка, охарактеризована конкретною її кількістю у фактичному середовищі на певній стадії онто- ПЕТРО ГНАТІВ 94 генезу, достовірно відображає адаптацію рослин у місці їх теперішнього зростання. Основні макрометаболічні групи є взаємоперетворювані. Син- тез і гідроліз сполук, що до них належать, на тлі певної забезпечености пластичними речовинами регулюється внутрішніми потребами організму в реальному екологічному середовищі. Тому фактичний вміст різних груп органічних і мінеральних сполук, окремих їх складових, а також їхнього співвідношення теж достовірно відображатимуть адаптацію рослин в умовах їхньої життєдіяльности. Безазотисті екстрактивні речовини (цукри, крохмаль, органічні кислоти та ін.) Протеїди Клітковина Ліпіди Зола Фотосинтез, дихання С ин те з, пр от ео лі з С ин те з, гі др ол із С ин те з, лі по лі з С ин те з, пр от ео лі з О нт ог ен ез Мінеральне живлення, пасивна абсорбція Рис. 1. Внутрішні перетворення основних груп метаболітів у листку внаслідок екзо- та ендогенних впливів Наведений на рис. 1 структурно-метаболічний баланс складу абсолют- но сухої речовини листкової фітомаси, виражений у відсотках, можна розглядати як тестовий код, котрий відображає кількісно-якісний підсу- мок фізіологічної адаптації досліджуваної групи деревних рослин певного виду в конкретних екологічних умовах. Еталонним кодом має бути таке кількісне співвідношення макрометаболітів, котре природно формується у листках тих рослин даного виду, які зростають у відповідних для себе екологічних умовах. Представники виду, що зростають на межі ареалу, за його межами, а також у „нерідних“ для себе екосистемах, матимуть дещо відмінні від еталонного коду показники. ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН... 95 Наше дослідження має на меті перевірку репрезентативности деяких окремих ознак метаболізму листків як показників адаптації деревних по- рід в екологічних умовах Карпат і рівнин заходу України. Методика й об’єкти досліджень. У Гермаківському дендропарку Чортківського ДЛГ (Тернопільська обл. — об’єкт „Гермаківка“), „Форель- ному господарстві“ Осмолодського ДЛГ (Івано-Франківська обл. — об’єкт „Осмолода“) і вздовж вулиць, що пролягають у густонаселеному промис- лово-транспортному районі м. Львова (об’єкт „Львів“) було виділено гру- пи дерев (5—10 особин кожного виду) 20—30-річного віку з максимально близькими морфолого-таксаційними характеристиками. На модельних об’єктах відбір проб листків для аналізу виконано в пік літньої активнос- ти асиміляційно-дисиміляційних процесів (упродовж 11—23.07.2001 р.) за загальноприйнятою методикою [11]. Лідируючі пагони поточного року зрі- зали з південно-східного боку крони на висоті 5—6 м по 4—5 з кожного модельного дерева і формували середні проби з листків для кожного ва- ріянту. Аналізували метаболічний склад листків у дворазовій повторности за такими показниками: білок (за Барштейном), зола („мокрим“ озолінням за Лебедянцевим), клітковина (за Ганнеберґом-Штоманом), ліпіди (за Рушковським) у відсотках на абсолютно суху масу [10, 12]. Для того ета- лонні зразки фітомаси було проаналізовано так званим „мокрим“ хеміч- ним методом у лабораторії Рівенської ППСХСГ і використано для каліб- рування інфрачервоного аналізатора „Інфрапід-61“ [9], який вперше в дослідницькій практиці застосовано нами для аналізу метаболічного складу фітомаси деревних порід. Статистичне опрацювання даних виконано методом дисперсійного ана- лізу з використанням Mikrosoft Eхcel. За отримання розрахункового кри- терію Фішера, більшого за критичний (Fф>Fкр), обчислювали найменшу істотну різницю між варіянтами досліду з п’ятивідсотковим рівнем зна- чущости (НІР05) у фактичних одиницях; якщо Fф<Fкр — різницю між варіянтами вважали недостовірною. Результати досліджень і обговорення. Білкові речовини в рослинах відіграють життєво важливу роль, оскільки становлять основу прото- плазми. В живих тканинах постійно триває омолодження білкового ком- плексу клітин, тому процес синтезу й протеолізу в організмі рослин від- бувається постійно. Всі ферменти рослин є білками, тому їхня достатня кількість і функціональність у різноманітних умовах життєдіяльности організму забезпечує спрацьовування механізму адаптації у стресових ситуаціях [6]. Дуб звичайний (Quercus robur L.) і ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) у малозмінених умовах свого природного поши- рення (Гермаківський дендропарк) містять у листках найменше білків порівняно з гірським (Осмолода) та міським (Львів) середовищем (рис. 2). Натомість горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) і береза повисла (Betula pendula Roth.) таким чином реагують на умови Карпат. В інших місцях зростання ці породи синтезували істотно більшу кількість білків (табл.), а особливо в умовах міського середовища вулиць (Львів), де до них приєднуються ще ясен звичайний та гіркокаштан (Aesculus hippocastanum L.). Остання порода як інтродуцент з Півдня характеризу- валася найнижчим рівнем вмісту білків у листках на Поділлі. ПЕТРО ГНАТІВ 96 Отже, достовірне зростання рівня нагромадження білків у фітомасі деревних порід зумовлене пристосувальною реакцією рослин до відхи- лення властивостей природного середовища від оптимальних для виду. Слід акцентувати, що урбогенно трансформовані місця зростання дерев (Львів) найістотніше активізували синтез білків у всіх досліджуваних по- рід за винятком дуба звичайного (табл.). Техногенний прес на рослини в місті достовірно підтверджується най- вищою акумуляцією золи в листках у всіх видів (рис. 2). Адекватні для деревних порід умови зростання передбачають невисокий рівень вмісту золи у фітомасі. Найяскравіше це видно на прикладі дуба і ясена на По- діллі та горобини в Карпатах. Отже рівні синтезу білків і нагромадження золи в листках свідчать про функціональну залежність метаболізму в них від природних і техногенних умов місцезростання деревної породи, котра підтверджується статистичним опрацюванням дослідних даних (табл.). 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 Бі лк и, % Гермаківка Осмолода Львів 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Дуб звичайний Ясен звичайний Горобина звичайна Береза повисла Гіркокаштан звичайний Зо ла , % Рис. 2. Вміст білків і золи в абсолютно сухій масі листків деревних порід залежно від їх місцезростання Зрозуміло, що корекція білкового обміну та мінерального живлення зольними елементами в різних умовах певним чином впливає на інші ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН... 97 фізіолого-біохемічні процеси в організмі [4]. Зокрема, у дуба звичайного, ясена звичайного, гіркокаштана звичайного простежується істотне змен- шення целюлозомісткости сухої речовини листків за зростання вмісту в ній білків. Достовірно найвищий вміст клітковини у тканинах листків зафіксовано у природних місцях зростання видів (рис. 3). Антропогенно трансформоване середовище міста Львова зумовлює депресію синтезу целюлози в листках у всіх досліджуваних порід. Знижує вміст клітко- вини також гірське середовище Карпат у дуба й гіркокаштана, котре для цих порід є неприродним місцем зростання. Умови Поділля для дуба зви- чайного і ясена звичайного, а також інтродуцента гіркокаштана звичай- ного є найсприятливіші з огляду на рівень синтезу целюлози. Таблиця Достовірність різниці між показниками структури абсолютно сухої маси листків у різних екологічних умовах зростання деревних порід, % Дуб звичайний Ясен звичайний Горобина звичайна Береза повисла Гіркокаштан звичайний Об’єкт дослід- ження Г О Г О Г О Г О Г О Білки НІР05 Fф<Fкр 1,0 0,8 0,8 0,8 О н. — 2,3 — 5,3 — 1,7 — н. — Л н. н. 4,0 1,7 н. 5,6 н. 2,1 3,5 3,3 Зола НІР05 0,7 1,2 0,7 1,0 0,4 О 2,0 — н. — 2,4 — н. — н. — Л 2,4 н. 3,3 3,3 0,8 3,2 2,1 2,0 2,5 2,6 Клітковина НІР05 2,0 1,3 1,3 Fф<Fкр 0,7 О 3,2 — н. — н. — н. — 1,3 — Л н. 2,2 3,0 2,3 н. 2,0 н. н. 1,2 н. Ліпіди НІР05 0,6 0,8 0,5 Fф<Fкр 0,4 О 0,8 — н. — 0,7 — н. — н. — Л 3,1 2,3 1,2 н. н. н. н. н. 0,5 0,5 Примітка: Г — Гермаківка; О — Осмолода; Л — Львів; н. — неістотна різниця між показниками Ліпіди в листках деревних порід містяться головно у вигляді струк- турних компонент різних оболонок, здебільшого у зовнішніх покривних тканинах і в незначній кількости в мембранах [14, 7]. Тому стан екологіч- ного середовища, а особливо такі його параметри, як зволоженість і газо- вий склад, мають вирішальний вплив на потребу синтезу жироподібних речовин у фотосинтезуючих листках дерев. Чистота повітря і висока вологість у природному середовищі Карпат не зумовлюють нагромад- ження ліпідів у листках досліджуваних порід (рис. 3). Сухіші умови Поділля стимулюють додатковий синтез жирів, що використовуються головно на ксерофітизацію листків через потовщення кутикули. Техногенне середовище вулиць Львова характеризується значно біль- шою сухістю повітря порівняно з околицями міста та загазованістю при- ПЕТРО ГНАТІВ 98 земної товщі атмосфери [2]. Тому ксерофітна будова листків у таких умовах є нормою [8, 5]. Найвищий серед модельних об’єктів вміст ліпідів простежується у Львові в берези, ясена, гіркокаштана, високий — у го- робини. Лише дуб у насадженнях вулиці синтезує менше жирів, що по- яснюється чутливістю породи і, ймовірно, глибокою депресією цього про- цесу, як і утворення білків, у вкрай несприятливих умовах. У стійкіших видів свідченням стимулювання техногенним пресом нагромадження ви- сокої кількости ліпідів є одночасна посилена акумуляція зольних речовин у сухій масі листків, наприклад, ясена, горобини, берези й гіркокаштана. 0 5 10 15 20 25 30 35 К лі тк ов ин а, % Гермаківка Осмолода Львів 0 1 2 3 4 5 Дуб звичайний Ясен звичайний Горобина звичайна Береза повисла Гіркокаштан звичайний Л іп ід и, % Рис. 3. Вміст клітковини й ліпідів в абсолютно сухій масі листків деревних порід залежно від їх місцезростання Не виявлено статистично достовірних зрушень у синтезі клітковини й ліпідів у берези повислої (табл.), хоча загальна тенденція залишається подібною до інших порід (рис. 3). За загальним підсумком дисперсійного аналізу, цей вид лише в чотирьох випадках із дванадцяти згідно зі схе- мою досліду достовірно змінює у процесі адаптації два показники мета- болізму — вміст білків і золи. Отже, береза повисла, як поширений у досліджуваних реґіонах пластичний вид виявляє ознаки найстійкішої се- ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН... 99 ред наведених деревної породи за аналізованими параметрами сухої речовини листків. Найчутливішими виявилися ясен звичайний і гірко- каштан звичайний. Дуб звичайний і горобина звичайна згідно зі статис- тичним опрацюванням їхньої реакції є середньостійкими породами. Висновки і пропозиції. Апробація біохемічних властивостей сухої маси листків як показників адаптації деревних порід у конкретних міс- цях зростання підтвердила перспективність і універсальність деяких з них. Зокрема, вміст білків, клітковини, ліпідів і золи в листках істотно змінюється залежно від властивостей природного середовища та особли- востей видової фізіолого-біохемічної реакції на нього рослин. Особливо нагромадження золи в сухій масі листків тісно пов’язане з умовами міне- рального живлення дерев і дуже добре відображає забрудненість транс- формованого середовища вулиць міста Львова та, зокрема, підвищену насиченість його повітря проникаючими в рослини техногенними емітен- тами. За апробованими показниками можна судити, чи даний вид зростає у своєму екологічному середовищі, чи в новому для нього, а також наскіль- ки нове зовнішнє середовище змінює хід метаболічних процесів у рос- линах і чи „дозволяє“ організму існувати тут на певному рівні адаптації. Білково-вуглеводна кількісна характеристика сухої маси листка на тлі певного рівня мінерального живлення може відображати результат вза- ємодії рослин, їхніх видових груп, екотипів чи популяцій з теперішнім екологічним середовищем їх існування. За порівняння з відповідними об’єктами в еталонних умовах, вона може слугувати сигналом до вжиття практичних заходів щодо їх збереження та охорони в разі загрозливих відхилень. ЛІТЕРАТУРА 1. Гетко Н. В., Шабанова Н. А. Физиолого-биохимические методы контроля за состоянием лесов в системе екологического мониторинга Беларуси // Тез. докл. межд. науч. конф. „Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития“. Донецк, 1993. С. 81—82. 2. Гнатів П. С. Екологічні проблеми інтродукції деревних рослин у техноген- ному середовищі Львова // Екологічний збірник НТШ. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка. № 7. 2001. С. 237—248. 3. Гнатів П. С., Артемовська Д. В. Вуглеводний метаболізм листків у зв’язку з мінеральним живленням дерев у деградованому довкіллі // Науковий вісник. Вип. 10.3. Львів: УкрДЛТУ, 2000. С. 192—200. 4. Гнатів П. С. Біохемічні ознаки метаболізму листків в зв’язку з умовами мінерального живлення дерев // Науковий вісник. Вип. 9.9. Львів: УкрДЛТУ, 1999. С. 73—80. 5. Горышина Т. К. Фотосинтетический апарат растений и условия среды. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 204 с. 6. Гродзинский Д. М. Надёжность растительных систем. К.: Наук. думка, 1983. 368 с. 7. Кретович В. Л. Биохимия растений. М.: Высшая школа, 1986. С. 162—278. ПЕТРО ГНАТІВ 100 8. Майснер А. Д. Жизнь растений в неблагоприятних условиях. Минск: Выcш. шк., 1981. 96 с. 9. Методические указания по работе на инфракрасном анализаторе „Инфрапид 61“. М.: ЦИНАУ, 1986. 32 с. 10. Починок Х. М. Методы биохимического анализа растений. К.: Наук. думка, 1976. С. 5—77. 11. Программа-методика организации и проведения работ по региональному мониторингу лесов Европейской части СССР (полевые и камеральные работы в соответствии с Мануалем) / Под ред. М. В. Вайчиса Каунас-Гирионис: Литовский НИИ лесного хозяйства, 1989. 58 с. 12. Разумов В. А. Справочник лаборанта-химика по анализу кормов. М.: Рос- сельхозиздат, 1986. С. 94—244. 13. Ситник К. М. Ботаніка. Порядок денний на ХХІ століття. Фізіологія // Укр. ботан. журн. 2000. № 2. Том 57. С. 113—118. 14. Ситник К. М., Мусаченко Р. И., Богданова Т. П. Физиология листа. К.: Наук. думка, 1978. 392 с. 15. Судьїна О. Г. Сучасні напрямки розвитку біохімії рослин // Укр. ботан. журн. 1988. Т. 45. № 3. С. 8—15. 16. Телитченко М. М., Остроумов С. А. Введение в проблемы биохимической экологии. К.: Наук. думка, 1999. С. 174—255. 17. Харборн Дж. Введение в экологическую биохимию. М.: Мир, 1985. 311 с. 18. Харитонович Ф. Н. Биология и экология древесных пород. М.: Лесн. пром., 1968. 304 с. 19. Bachmann K. Molecular markers in plant ecology // New Phytol. 1994. № 63 (126). Р. 403—418. 20. Denffer D. von, Schumacher W., Magdefrau K., Ehrendorfer F. Strasburger’s Textbook of Botany. London-New York: Longman, 1971. 877 p. 21. Schultz E. D., Mooney H. A., eds. Biodiversity and Ecosystem Function. Berlin: Springer-Verlag, 1993. P. 228—245. SUMMARY Petro HNATIV COMPARISON OF INDICES OF METABOLIC ADAPTATION OF WOOD PLANTS IN CARPATHIANS AND ON PLAINS OF THE WESTERN UKRAINE The concept of macrоmetabolite structure of leaves as system of biochemical adaptation parameters of wood plants is offered. All dry weight is considered as the sum of the contents of cellulose, water-soluble carbohydrates, lipides, protein and ashes, and their percentage parity — as the ecologically caused structurally-metabolic test code of plants of the species in concrete conditions of whereabouts. On the basis of regional researches the dependence of synthesis of protein, cellulose and lipides in leaves, as well as accumulation of ashes on adequacy to an environment and growing in it species groups of wood plants is illustrated.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73497
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1563-3569
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T04:01:20Z
publishDate	2003
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Гнатів, П. 2015-01-12T16:31:35Z 2015-01-12T16:31:35Z 2003 Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України / П. Гнатів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 93-100. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73497 581.52+581.192(630.161.3) Запропонована концепція макрометаболічної структури листків як системи біохемічних показників адаптації деревних рослин. Уся суха маса розглядається як сума вмісту клітковини, водорозчинних цукрів, ліпідів, протеїдів і золи, а їхнє відсоткове співвідношення — як екологічно зумовлений структурно-метаболічний тест-код для рослин певного виду в конкретних умовах місцезростання. На підставі реґіональних досліджень проілюстрована залежність синтезу в листках білків, клітковини та ліпідів, а також нагромадження золи від адекватности середовища і зростаючих у ньому видових груп деревних рослин. The concept of macrоmetabolite structure of leaves as system of biochemical adaptation parameters of wood plants is offered. All dry weight is considered as the sum of the contents of cellulose, water-soluble carbohydrates, lipides, protein and ashes, and their percentage parity — as the ecologically caused structurally-metabolic test code of plants of the species in concrete conditions of whereabouts. On the basis of regional researches the dependence of synthesis of protein, cellulose and lipides in leaves, as well as accumulation of ashes on adequacy to an environment and growing in it species groups of wood plants is illustrated. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Екологічні проблеми природокористування Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України Comparison of indices of metabolic adaptation of wood plants in Carpathians and on plains of the western Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України Гнатів, П. Екологічні проблеми природокористування
title	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України
title_alt	Comparison of indices of metabolic adaptation of wood plants in Carpathians and on plains of the western Ukraine
title_full	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України
title_fullStr	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України
title_full_unstemmed	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України
title_short	Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України
title_sort	порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у карпатах і на рівнинах заходу україни
topic	Екологічні проблеми природокористування
topic_facet	Екологічні проблеми природокористування
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73497
work_keys_str_mv	AT gnatívp porívnânnâpokaznikívmetabolíčnoíadaptacííderevnihroslinukarpatahínarívninahzahoduukraíni AT gnatívp comparisonofindicesofmetabolicadaptationofwoodplantsincarpathiansandonplainsofthewesternukraine

Порівняння показників метаболічної адаптації деревних рослин у Карпатах і на рівнинах заходу України

Репозитарії

Схожі ресурси