Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Праці наукового товариства ім. Шевченка
Date:2001
Main Author: Малиновський, К.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2001
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73508
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.) / К.Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 309-311. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73508
record_format dspace
spelling Малиновський, К.
2015-01-12T16:50:20Z
2015-01-12T16:50:20Z
2001
Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.) / К.Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 309-311. — укр.
1563-3569
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73508
uk
Західний науковий центр НАН України і МОН України
Праці наукового товариства ім. Шевченка
Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
spellingShingle Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
Малиновський, К.
title_short Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
title_full Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
title_fullStr Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
title_full_unstemmed Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.)
title_sort христина пашук (28. iv. 1928 р. — 8. x. 1984 р.)
author Малиновський, К.
author_facet Малиновський, К.
publishDate 2001
language Ukrainian
container_title Праці наукового товариства ім. Шевченка
publisher Західний науковий центр НАН України і МОН України
format Article
issn 1563-3569
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73508
citation_txt Христина Пашук (28. IV. 1928 р. — 8. X. 1984 р.) / К.Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 309-311. — укр.
work_keys_str_mv AT malinovsʹkiik hristinapašuk28iv1928r8x1984r
first_indexed 2025-11-27T06:42:52Z
last_indexed 2025-11-27T06:42:52Z
_version_ 1850802036092698624
fulltext ВИДАТНІ ПОСТАТІ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ ГАЛИЧИНИ 309 ХРИСТИНА ПАШУК (28. IV. 1928— 8. X. 1984) Почуття обов'язку перед пам'яттю цієї привітної, обдарованої, спов- неної ідей і творчих задумів наукової працівниці, великого патріота України, з якою мені довелося працювати майже чверть століття, сипи кало мене написати ці рядки. Своїми фундаментальними працями и m лузі цитології, морфології і анатомії рослин та популяційної біології вона здобула визнання та пошану широкого кола ботаніків України. Її дорога не була встелена квітами. Після обшуку каральними органами квартири, в якій мешкала з одинокою матір'ю, і вилучення приватної ної кореспонденції та української патріотичної літератури, у тому числі „Історії України-Руси" М. Грушевського, вона була арештована, виключена з навчального закладу й засуджена на 10 років ув'язнення. У концентраційному таборі біля м. Інти, близько Полярного кола, протягом довгого часу з 1947 до 1954 року вона виконувала непосильну працю на лісорозробках, і лише солідарність українських та естонських в'язнів, з якими відбувала покарання, врятувала їй життя. X. Пашук влаштували до табірного шпиталю, де вона доглядала за хворими. Повернулися до Львова майже після 8-річного ув'язнення, після смерти Сталіни й завдяки так званій „хрущовській відлизі". Христина Пашук народилася у Львові в родині службовця і вже вось- мирічною залишилася без батька. Ще дитиною виявила великі здібности до навчання, успішно навчалася у середній школі, яку закінчили з відзнакою у 1945 р. Вищу освіту, яка була перервана арештом, отримала на лісогосподарському факультеті Львівського лісотехнічного інституту у 1957 р. й одержала кваліфікацію інженера лісового господарства. Після повернення із заслання щасливий випадок звів її :і відомим ученим, українським патріотом, учасником змагань за незалежність України, професором А. Лазаренком, який взяв її до своєї наукової установи й допоміг обійняти згодом посаду наукового працівника у Львівському відділенні Інституту ботаніки Академії наук. Працюючи З A. Лазаренком, X. Пашук виявила високу працездатність, здібности ДО фундаментальних досліджень. Незважаючи на слабке здоров'я, ця тендітна жінка виконувала важку роботу в час тривалих наукових експедиції і різні райони заходу України, в тому числі й Карпатське високогір’я. Протягом своєї наукової діяльности вона здобула науковий ступінь кандидата біологічних наук, надрукувала числені праці, присвячені цитології рослин, зокрема поліплоїдії листяних мохів і квіткових рослин, пepeбудовам хромосом у рослин, що зростають у різних екологічних умовах, вивченню мікроспорогенезу, розвитку репродуктивних органін і мінливо сти спор, а також біологічній продуктивносте лісових та лучних біогеоценозів Карпат. Її праці, присвячені цитологічним дослідженням, високо оцінені фахівцями і друкувались у всесоюзних журналах „Цитология", „Цитология и генетика", „Лесоведение", „Экология", числених республіканських виданнях і монографіях. Із цих праць особливу наукову цінність становлять виявлені в Карпатах диплоїдна і тетраплоїдна раси пахучої трави (Anthoxantum odoratum L.), перша з яких мас розірваний ареал, ВИДАТНІ ПОСТАТІ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ ГАЛИЧИНИ 310 поширена у високих горах Європи і на рівнинах Арктики, друга— лише на рівнинах Європи, а також виявлені різниці в будові соматичних хромосом, проходженні мейозу та інші морфологічні й анатомічні ознаки цих рас. Такий самий інтерес становлять її праці, присвячені хромосомним абераціям деяких листяних мохів, з якими пов'язана жит- тєвість хромосомних структур і морфологічна мінливість видів, дослі- дження спіральних структур протонеми деяких представників бріофлори, диплоїдних і тетраплоїдних рас грястиці -звичайної (Dactylis glomerata L.) та інші. На особливу увагу заслуговують її праці, присвячені розвитку чолові- чого і жіночого гаметофітів квіткових рослин, фертильности пилку, потенційній плодовитости і насіннєвій продуктивності та мінливости в рі- зних екологічних умовах анатомо-морфологічних ознак рослин, зокрема розмірів епідермальних клітин листків, чисельности і розмірам продихів, габітусу рослин, опушення та інших ознак. Ці дослідження стали основою для написання кандидатської дисертації „Еколого-цитологічні дослі- дження популяцій деяких представників флори Українських Карпат", яку вона успішно захистила в 1972 р. У цій праці подано результати ци- тологічних досліджень, особливостей розвитку репродуктивних органів та мінливости морфологічних ознак рослин у двадцяти рослинних угрупо- ваннях лісового, субальпійського та альпійського поясів Карпат. Одер- жані результати становлять велику наукову цінність. Автор уперше опи- сала будову соматичних хромосом сольданели угорської, підбілика альпійського, пахучої трави, грястиці та інших рослин, їхні розміри, поділ клітин, формування материнських клітин мікроспор, аномалії у процесі мейозу, зокрема злиття веретен, елімінацію окремих хромосом, утворення хромосомних мостів та ін. У досліджуваних видів виявлена мінливість розмірів пилкових зерен, фертильности пилку, кількости плодів і насіння на репродуктивних пагонах, а також мінливість окремих морфологічних ознак і наявність числених географічних рас у різних екологічних умовах. Головним результатом цих досліджень є підтвердження значення екологічного видоутворення у загальному еволюційному процесі. Слід також підкреслити внесок X. Пашук у вивчення біологічної про- дуктивности рослинних угруповань. Уже в 1964 р. в Україні розпочалися дослідження біологічної продуктивности рослинних угруповань за Між- народною Біологічною Програмою, які мали на меті вивчення у плане- тарному масштабі закономірностей формування органічної речовини як особливого виду ресурсів та їхнє раціональне використання. В Україні ці дослідження набули розмаху в Карпатах завдяки наявности діючого тут стаціонару Інституту ботаніки Академії наук. Дослідженнями були охоплені найпоширеніші в Карпатах угруповання: смерекові ліси, криволісся, луки субальпійського та альпійського поясів. X. Пашук у цих пошуках удалося вивчити хромосомний поліморфізм домінантних видів і найчастіших компонентів, з якими пов'язана продуктивність рослин та сукцесії рослинносте, зокрема заселення поліплоїдами, яким властива висока мінлиністі., вторинних оселищ, що виникли на місці знищення первинної рослинности. Крім еколого-цитологічних особливостей компонентів, нею дослідження продукція хлорофілу у рослин, під якої залежить синтез органічної речовини, вміст у повітрі вугликислого газу, ВИДАТНІ ПОСТАТІ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ ГАЛИЧИНИ 311 продуктивність фітомаси трав'яного і мохового ярусів угруповань. Результати цих досліджень зафіксовані в монографіях „Біологічна продуктивність гірськососнового криволісся" (1973), „Біологічна продуктивність лучних угруповань субальпійського та альпійського поясів" (1974), „Біологічна продуктивність смерекових лісів" (1975), „Дигрессия биогеоценотичеекого покропи на контакте лесного и субальпийского поясов" (1984), багатьох журнальних статтях та наукових збірниках. На жаль, не всі одержані нею результати досліджень стали доступними для читачів. Матеріали, що стосуються чисельности хромосом рідкісних видів рослин Карпат та мінливости морфологічних ознак у різних екологічних умовах, залишилися не-опублікованими. Незважаючи на завантаження службовими обов'язками, X. Пашук. брала активну участь у суспільному житті, була членом і постійним уча- сником засідань Українського ботанічного товариства та інших громадсь- ких організацій і залишила світлу пам'ять у своїх колег як великий пат- ріот України та авторитетний науковець. Костянтин МАЛИНОВСЬКИЙ