Діяльність “Просвіти” в Космачі
Охарактеризовано заснування та діяльність читальні Товариства “Просвіта” в Космачі у 1887 та 1896–1940 рр. Названо членів читальні та їх чисельність, з’ясовано форми роботи та протистояння з місцевим парохом. The author characterizes the establishing and activities of the reading clubs of “Prosvi...
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73514 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Діяльність “Просвіти” в Космачі / П. Сіреджук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 313-316. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859880597515665408 |
|---|---|
| author | Сіреджук, П. |
| author_facet | Сіреджук, П. |
| citation_txt | Діяльність “Просвіти” в Космачі / П. Сіреджук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 313-316. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Охарактеризовано заснування та діяльність читальні Товариства “Просвіта” в
Космачі у 1887 та 1896–1940 рр. Названо членів читальні та їх чисельність, з’ясовано
форми роботи та протистояння з місцевим парохом.
The author characterizes the establishing and activities of the reading clubs of
“Prosvita” in Kosmach in 1887 and in 1896–1940. He lists members of the reading club
and gives their number, clarifies forms of work and opposition to the local priest.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:52:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
313Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Петро Сіреджук
Діяльність “Просвіти” в Космачі
Охарактеризовано заснування та діяльність читальні Товариства “Просвіта” в
космачі у 1887 та 1896–1940 рр. Названо членів читальні та їх чисельність, з’ясовано
форми роботи та протистояння з місцевим парохом.
Ключові слова: “Просвіта”, читальня Товариства у космачі.
На Галицькій Гуцульщині первинні осередки “Просвіти” почали виникати в
90-х рр. XIX ст. Одними з перших культурно-просвітницькі організації були за-
сновані в Стопчатові, Яблунові (1892), Надвірній (1894), Космачі (1896), Микитин-
цях, Микуличині, Спасі, Яблуниці (1897), Кутах (1898), Старому Косові, Старих
Кутах (1899)1. Отже, стародавнє гуцульське село Космач належало до тих гірських
поселень, які першими заснували читальні “Просвіти”.
Діяльність “Просвіти” в Космачі, якщо не враховувати невеликої (кілька ре-
чень) інформації В. Гатковича в розвідці “Початки освітньої праці на Гуцульщи-
ні”, ще не була об’єктом окремого дослідження2.
Спроба в 1887 р. заснувати в селі самостійну читальню була невдалою – че-
рез рік вона перестала існувати3.
23 лютого 1896 р. 10 грамотних космачан: дяк Андрій Грутяк, Петро Палій-
чук, Олекса Кушнірчук, Дмитро і Федір Лендюки, Палій Чорняк, Василь Прода-
нюк, Василь Кушнірчук, Юра Сіреджук, Іван Кушнірчук та сільський священик,
що недавно прибув в село з іншої парафії, Емануїл Лисинецький, зібралися на збо-
ри і прийняли рішення заснувати читальню “Просвіти”4.
Заяву про реєстрацію до Головного виділу “Просвіти”, а також до намісни-
цтва у Львові з села подано 27 лютого, а відкрито її 5 травня 1896 р. Першим її го-
ловою обрано о. Емануїла Лисинецького, його заступником – учителя Рому Фун-
дарного, секретарем – о. Михайла Семовича, бібліотекарем – Андрія Трутяка, а
касиром – Петра Палійчука5.
11 травня 1896 р. на ім’я голови читальні “Просвіти” надійшли перші книж-
ки з Товариства: “Ілюстрована Історія України-Руси” Олександра Барвінського
та Івана Нечуя-Левицького, “Перекоти поле”, “Як ярмаркував Тарас”, “Венеамін
Франклін”, “Життя Т. Шевченка”, “Іван Котляревський”, “Наймичка”, “Читанка”,
а також дві книжечки на господарську тематику – “Вексель і лихва – наша біда”
та “Лен і коноплі”6.
Справи в читальні не налагодилися через те, що її голова Емануїл Лиси-
нецький усунувся від діяльності, а сільський війт Дмитро Лендюк разом з писа-
рем Лукашем Ліхновським всіляко перешкоджали. Так, на 15 грудня 1896 р. було
призначено звітні вибори читальні, на які зійшлося багато людей. Війт і писар,
314 Петро Сіреджук
прибувши на них, заявили, що в Космачі з’явилась епідемічна хвороба, і присут-
ні розійшлися. Пізніше Петрові Палійчукові вдалося таємно провести збори, на
яких його було обрано головою. В своєму звіті 9 грудня 1901 р. він зазначав, що,
крім збільшення кількості членів читальні “Просвіти”, не вдалося нічого суттєві-
шого зробити, бо війт – “Дмитро Лендюк – єсть темний чоловік і завше переска-
джає ширенности “Просвіти”7.
На той час членами сільської читальні “Просвіти” зареєстровано Петра Па-
лійчука, Івана Клапцунюка, Василя Головчука, Миколу Баб’юка, Івана Кушнір-
чука, Якуба Ключівського, Олексу Лахманюка, Макія Палійчука, Дмитра Палій-
чука, Петра Чорняка, Йосифа Вінтонюка, Василя Вінтонюка, Петра Вінтонюка,
Дмитра Клапцунюка, Василя Клапцунюка, Миколу Пожоджука, Дмитра Ількови-
ча Боб’яка, Івана Чупірчука, Петра Івановича Рошканюка, Петра Реведжука, Петра
Рошканюка, Михайла Палійчука, Василя Палійчука, Петра Дзвінчука, Юрія Кіра-
щука, Дмитра Клапцунюка, Василя Поляка, Юру Сіреджука, Миколу Пожоджука,
Івана Петриджука, Івана Уторопчука, Дмитра Лендюка, Петра Сіреджука, Петра
Вінтоняка, Івана Никорака, Петра Юнкощука, Олексу Меніва, Василя Прокоп’юка,
Василя Кушнірчука, Николу Білувусяка, Василя Палійчука й Ілька Палійчука8.
Робота читальні “Просвіти” пожвавилася після того, коли її головою став мо-
лодий та енергійний сільський крамар І. Яблонський, який підтримував тісні кон-
такти з Олександром Колессою9.
Нове керівництво культурно-просвітницької організації обрано “самими ру-
синами” (гуцулами) і найповажнішими господарями Космача 9 лютого 1908 р. До
його складу, крім І. Яблонського, ввійшли: лісничий Ігнат Степкевич, Федір Ни-
корак, Дмитро Коб’юк, Петро Сіреджук, Микола Дзвінчук10.
До ради надзираючих обрано Емануїла Лисинецького, Олексія Карпінсько-
го, Івана Кушнірчука, Михайла Кушнірчука, Петра Борчука, війта Петра Петри-
джука, Петра Ісайчука11.
На звітно-виборних зборах був делегат зі Львова – пан Срабіян, який мав
з’ясувати доцільність створення каси Райфазена. Проти її заснування був Е. Лиси-
нецький, який упродовж трьох днів переконував пана Срабіяна, що для села вона
не потрібна. Останній так і повернувся до Львова, не виконавши до кінця дору-
чення Головного виділу12.
Дізнавшись про ганебність вчинку сільського пароха, голова читальні
І. Яблонський та секретар Никола Дзвінчук у листі своєму керівництву до Льво-
ва, датованому 24 березня 1908 р., писали: “Парох протягом трьох днів поїв деле-
гата, щоби той наполягав, що каси Райфазена не створювати, а вона потрібна, бо
лихварі жидівські (єврейські) страшно визискують. Бідний гуцульський нарід в
селі страшно огірчений. Отож і в сій хвили відзиваємоси ми, бідні гуцули, до на-
шего Сонця, нашої любої “Просвіти”, ни лишіт нас в такій тяжкій біді, най же кто
раз піде до Відділу і вияснит річ, шо про одного пароха, суть люде, то будут вес-
ти. Якнайтутуші (Тепер, в даний час – П. С.) порядку касу, лиш коби Відділ при-
йняв нас під свою опіку”. Очевидно, просьба космачан була задоволена, адже в
січні 1909 р. Микола Дзвінчук вже став секретарем каси Райфазена13.
Великою подією в діяльності читальні “Просвіти” в Космачі було прийняття
16 листопада 1908 р. ухвали про створення курсів ліквідації неписьменності серед
315Діяльність “Просвіти” в Космачі
односельчан з грудня того ж року. Для цього Михайло Уторопчук погодився від-
пустити свою хату, а Ілько Палійчук разом з вчителями Євгеном Сеністовичем й
Радиловичем – вчити неграмотних14.
12 січня 1909 р. – нова віха у долі космацької “Просвіти”: при ній засновано
“Гуцульську спілку господарів”. Вороги всіляко перешкоджали діяльності просві-
тян і неодноразово погрожували І. Яблонському. Він у звіті з гіркотою писав: “Во-
роги з усіх боків шкодять, з котрими борюсь до загину”15.
Просвітяни збиралися щонеділі і в релігійні свята. На своїх зібраннях вчили-
ся писати, читати. Читали газети “Громадський голос”, “Діло”, “Дзвінок”, “Свобо-
да”, а також журнали “Народне богатство” і “Народний голос”16. Протягом 1910 р.
неписьменність ліквідувало 62 людей, серед яких 7 дівчат, 10 молодиць, 20 чоло-
віків і 25 парубків17.
Крім того, в читальні письменні космачани мали змогу позичати книжки. У
читацьких формулярах значилося 126 позичених книжок. Відвідувачами читаль-
ні “Просвіти” було 2 дівчини, 25 парубків, 30 жінок і 60 мужчин18.
Протягом 10 років значно поповнився бібліотечний фонд просвітянської бі-
бліотеки. Якщо в 1901 р. він нараховував лише 40 книг, то в 1910 р. – вже 247. Ве-
ликою популярністю серед селян користувалися книги “Історія України-Руси”,
“Лис Микита”, “Воскресла Україна”, “Чого хочуть радикали?” та інші19.
За 1908–1910 рр. космацьких просвітян кількісно побільшало: з 47 до 258 чле-
нів. У 1910 р. було 100 письменних, 158 неписьменних, серед них 15 жінок, 68 ді-
вчат, 25 парубків та 150 чоловіків20.
Діяльність сільської “Просвіти”, яка з кожним днем ставала авторитетнішою,
припинилася через Першу світову війну. Космацька читальня поновила свою ді-
яльність в 1923 р. Пік її роботи припадає на 1928–1939 рр. Так, 11 філій засновано
на присілках Завоєли (1932) і Рушір (1928)21.
У 1932 р. до керівництва читальнею прийшла молодь, яка відразу ж завоюва-
ла авторитет у жителів села. Це голова Григорій Гаврищук, його заступник Кири-
ло Недобійчук, секретар Андрій Пожоджук, бібліотекар Василь Боб’як. Крім них,
до складу Виділу космацької “Просвіти” у 1932–1939 рр. входили: Василь Бойчук,
Петро Борчук, Тимофій Дудюк, Кирило Семчук22.
Читальня “Просвіти” працювала з 2-ої до 4-ої години у вихідні та святкові
дні, коли люди після богослужіння в двох церквах мали можливість поспілкува-
тися між собою. До читальні щоразу приходило погомоніти 30–60 космачан. Тут
проводилися тематичні вечори, вечорниці і свята. Так, в 1936 р. просвітяни орга-
нізували показові свята, шість вечорниць та 12 тематичних вечорів23.
При читальні діяли аматорський і хоровий гуртки, котрі об’єднували шану-
вальників української пісні, танцю і сцени. В репертуарі аматорів були п’єси кла-
сиків української літератури. Свою популярність гуртківці завоювали виставами
“Верховинці”, “Олекса Довбуш”, “Сватання на Гончарівці”, “Наталка Полтавка”,
які ставили не тільки перед космачанами, але й жителями Брустур, Прокурави
та інших сіл. Режисером і керівником аматорського гуртка був Василь Боб’як24.
Хор прославився виступами на концертах у Космачі та в багатьох сусід-
ніх селах. У 1940 р. хористи і танцюристи стали основою колективу Гуцуль-
ського ансамблю пісні і танцю Станиславівської (Івано-Франківської) державної
316 Петро Сіреджук
філармонії. Заснований тоді хореографічний гурток діє понині. Він неодноразово
був переможцем районних, обласних і республіканських олімпіад, має звання за-
служеного народного самодіяльного колективу, був учасником Всесвітнього фес-
тивалю молоді і студентів у Москві, знімався у кінофільмі “Долина синіх скель”25.
Аматорський гурток діяв також і при читальні на присілку Завоєли. Голова
Завоєлівської “Просвіти” Дмитро Вардзарук в звіті за 1934 р.писав, що аматори по-
ставили чотири вистави. Далі голова зазначав, що в просвітнянській бібліотеці по-
зичено для читання 139 книг, в тому числі 17-ма членами прочитано 51 книжку26.
Таким чином, заслуга космацької “Просвіти” перед своїми односельчанами –
велика. В залученні до кращих здобутків української культури по-справжньому роз-
крився талант багатьох космачан: Ганни Чупірчук – складача коломийок та співанок-
хронік, Гудим’яки Дмитра – відомого всій Україні і за її межами цимбаліста.
Традиції заснованої в 1896 р. “Просвіти” продовжує відновлена “Просвіта”,
яка вносить посильний вклад у розбудову соборної України.
Petro Siredzhuk. Activity of “Prosvita” in Kosmach
The author characterizes the establishing and activities of the reading clubs of
“Prosvita” in Kosmach in 1887 and in 1896–1940. He lists members of the reading club
and gives their number, clarifies forms of work and opposition to the local priest.
Key words: “Prosvita”, reading club of the society in Kosmach.
1 Центральний Державний історичний архів України, м. Львів. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 2747. –
С. 1; Спр. 3094. – С. 1–90; Спр. 3094. – С. 1; Спр. 3097. – С. 1; Спр. 3942. – С. 1–68; Спр. 6123. –
С. 1–35; Спр. 6123. – С. 1–36.
2 Гафткович В. Стан просвітньої організації на Гуцульщині // “Просвіта” Гуцульщини. – Львів,
1936. – С. 19–20.
3 ЦДІАУЛ. – Ф.348. – Оп. 1. – Спр. 3097. – С. 19.
4 Там само. – Спр. 3097. – С. 19.
5 Там само. – С. 23.
6 Там само. – С. 20.
7 Там само. – С. 28.
8 Там само.
9 Там само. – С. 38.
10 Там само. – С. 44.
11 Там само.
12 Там само.
13 Там само. – С. 49.
14 Там само. – С. 46–47.
15 Там само. – С. 48.
16 Там само. – С. 5.
17 Там само.
18 Там само.
19 Там само. – С. 5–6.
20 Там само. – С. 50.
21 Там само. – Спр. 3049. – С. 1–8; Спр. 3100. – С. 1–35.
22 Там само. – Спр. 3097. – С. 8.
23 Там само. – С. 13–14.
24 Там само. – С. 13.
25 Історія міст і сіл УРСР. Івано-Франківська область. – К., 1971. – С. 395.
26 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 3097. – С. 9.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73514 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:52:39Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сіреджук, П. 2015-01-12T17:20:37Z 2015-01-12T17:20:37Z 2010 Діяльність “Просвіти” в Космачі / П. Сіреджук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 313-316. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73514 Охарактеризовано заснування та діяльність читальні Товариства “Просвіта” в Космачі у 1887 та 1896–1940 рр. Названо членів читальні та їх чисельність, з’ясовано форми роботи та протистояння з місцевим парохом. The author characterizes the establishing and activities of the reading clubs of “Prosvita” in Kosmach in 1887 and in 1896–1940. He lists members of the reading club and gives their number, clarifies forms of work and opposition to the local priest. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Філії і читальні “Просвіти” Діяльність “Просвіти” в Космачі Activity of “Prosvita” in Kosmach Article published earlier |
| spellingShingle | Діяльність “Просвіти” в Космачі Сіреджук, П. Філії і читальні “Просвіти” |
| title | Діяльність “Просвіти” в Космачі |
| title_alt | Activity of “Prosvita” in Kosmach |
| title_full | Діяльність “Просвіти” в Космачі |
| title_fullStr | Діяльність “Просвіти” в Космачі |
| title_full_unstemmed | Діяльність “Просвіти” в Космачі |
| title_short | Діяльність “Просвіти” в Космачі |
| title_sort | діяльність “просвіти” в космачі |
| topic | Філії і читальні “Просвіти” |
| topic_facet | Філії і читальні “Просвіти” |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73514 |
| work_keys_str_mv | AT síredžukp díâlʹnístʹprosvítivkosmačí AT síredžukp activityofprosvitainkosmach |