Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти”
Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця,
 педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “Народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібл...
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73540 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” / О. Полянський, Р. Полянська // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 453-460. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860233230989393920 |
|---|---|
| author | Полянський, О. Полянська, Р. |
| author_facet | Полянський, О. Полянська, Р. |
| citation_txt | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” / О. Полянський, Р. Полянська // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 453-460. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця,
педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “Народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково -популярних викладів під редакцією Омеляна Терлецького”.
The authors focus on one of the aspects of the life of historian, geographer, art
scholar, pedagogue and public activist Omelian Terlets’kyi – his editorial collaboration
with “Prosvita”. The work of the scholar as an editor of the periodical “Narodna Prosvita”
and of the series of scientific-popular books “Znannia” is explored.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:22:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
453Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Олег ПОлянський, Руслана ПОлянська
Публікації Омеляна ТерлецькОгО
у виданнях “ПрОсвіТи”
Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця,
педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством
“Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “народна Просвіта”
та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково-популярних викла-
дів під редакцією Омеляна Терлецького”.
Ключові слова: Омелян Терлецький, “Просвіта”, громадсько-політичне життя
Галичини, просвітянські часописи.
Постать Омеляна Терлецького довший час практично не привертала до себе
серйозної уваги дослідників. Невеликі енциклопедично-довідкові інформації1 не
розкривають багатогранної діяльності цієї неординарної особистості – вченого-
історика, географа, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча. Щоправда, упро-
довж останнього часу з’явилися наукові публікації, в яких зроблено перші спроби
визначити місце та роль О. Терлецького в науковому, громадсько-суспільному жит-
ті західноукраїнських земель кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., окреслити осно-
вні напрямки його педагогічної діяльності2.
У даній статті висвітлюється один із аспектів життєпису Омеляна Терлецько-
го – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Адже впродовж багатьох ро-
ків він брав активну участь у його роботі, був членом Головного Виділу Товариства,
редактором часопису “Народна Просвіта”, опублікував більше десятка статей на іс-
торичну тематику в щорічних календарях “Просвіти”, часописах “Народна Просві-
та”, “Життя і знання”; редагував науково-популярну серію книжечок, які називалися
“Знання. Бібліотека науково-популярних викладів під редакцією Омеляна Терлець-
кого”, що виходила у Львові в 20-х роках минулого століття під грифом “Просвіти”.
Окремо варто наголосити на тому, що тривалий період його життя та діяль-
ності пов’язаний з Тернополем. Так, зокрема, у 1898–1900 рр. Омелян Терлецький
працював увчителем історії та географії в Українській державній гімназії Тернопо-
ля, а у 1900–1912 рр. займав посаду професора історії, завідував кабінетом історії
та географії у Тернопільській вищій реальній школі3. Саме тут, у Тернополі, поба-
чило світ його дослідження про видатного українського культурного та політично-
го діяча Костянтина Острозького4. О. Терлецький був також одним із засновників і
диригентів товариства “Тернопільський Боян”5, у 1912–1913 рр. працював дирек-
тором гімназії товариства “Рідна школа” в Чорткові.
Очевидно, що вже тільки ця інформація свідчить про доволі широкий спектр
громадської, педагогічної діяльності та наукових зацікавлень Омеляна Терлецького,
454 Олег Полянський, Руслана Полянська
який народився у грудні 1873 р. у с. Крамарівка Ярославського повіту в родині свя-
щеника. У 1884–1886 рр. навчався в Ярославській, а у 1886–1892 рр. Стрийській
гімназіях. Далі – студент філософського факультету Львівського університету (1892–
1896). Належав до Львівської історичної школи Михайла Грушевського, який вважав
його одним із своїх найздібніших учнів. Варто згадати, що до цієї школи належали,
зокрема, Мирон Кордуба, Степан Томашівський, Зенон Кузеля, Іван Крип’якевич
та інші знакові постаті західноукраїнської наукової еліти.
Перші публікації О. Терлецького з’явилися за підтримки М. Грушевського
вже у 1895 р. у “Записках наукового товариства ім. Т. Шевченка”6, а вже наступ-
ного 1896 р. там же було видруковано серйозні наукові розвідки молодого вчено-
го7. Потім був п’ятнадцятирічний тернопільський період його життя (1898–1913).
У 1913 р. він повернувся до Львова, де працював професором Української держав-
ної академічної гімназії.
Перша світова війна позначилася на особистій долі та наукових зацікавленнях
Омеляна Терлецького. Мобілізований до австрійської армії, а згодом по лінії Со-
юзу Визволення України, переведений в табори для військовополонених українців
в Раштадті та Вецлярі, він там працював диригентом хору, оркестру, читав лекції
з історії, займався дослідженням становища українських військовополонених. На-
слідком усього пережитого стало опубліковане в 1918 р. оригінальне понад чоти-
рьохсотсторінкове видання “Історія української громади в Раштадті 1915–1918”8.
У міжвоєнний період О. Терлецький був довголітнім членом Головної Управи
товариства “Рідна школа”, певний час очолював його. Паралельно керував товари-
ством “Учительська громада”, а згодом опублікував цікаву аналітичну роботу про
нього9. Важливою сторінкою в науковій біографії вченого стала його багаторічна
праця в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, до якої його залучив М. Грушевський.
Саме в “Записках НТШ” О. Терлецький опублікував свої перші рецензії та наукові
статті. У 1921 р. він став дійсним членом Товариства (історико-філософської сек-
ції) та головою історико-джерелознавчої комісії. Частина його досліджень, зокре-
ма книжкових, вийшли під грифом НТШ10.
У період Другої світової війни контактував з Українським Центральним Комі-
тетом, публікувався в газеті “Краківські вісті”, видрукував кілька книг у львівсько-
му “Українському видавництві”11. По війні викладав у Львівському університеті,
працював у Львівському відділі Інституту історії України АН УРСР. Як представ-
ник історичної школи М. Грушевського, співробітник Союзу визволення України
та Українського Центрального Комітету переслідувався органами радянської влади,
звинувачувався у т.зв. “українському буржуазному націоналізмі”, був звільнений з
Львівського університету і деякий час працював у Львівському відділі Інституту ар-
хеології, згодом у відділі історії України Інституту суспільних наук АН УРСР. По-
мер у лютому 1958 р. у Львові й похований на Личаківському цвинтарі.
Тепер детальніше проаналізуємо проблему видавничої співпраці Омеляна Тер-
лецького з Товариством “Просвіта”, адже протягом тривалого часу він не просто
брав активну участь у його роботі, а входив до складу його керівництва (член Голов-
ного Виділу), був редактором часопису “Народна Просвіта” та науково-популярної
серії книжечок, що називалася “Знання. Бібліотека науково-популярних викладів
під редакцією Омеляна Терлецького”.
455Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти”
У щорічних календарях “Просвіти” О. Терлецький опублікував понад десять
статей на історичну тематику, серед яких варто виділити: “Географічні обставини
і три Українські держави”, “Суспільні верстви в історії України”, “Україна і Мос-
ковщина”, “Велика битва під Конотопом”12. У них з позицій історика-державника
автор розглядає концептуально важливі проблеми історії України, зокрема, роль
географічного фактора у вітчизняній історії, українсько-російські взаємини та ін.
Низку науково-популярних статей О. Терлецького опубліковано в інших видан-
нях “Просвіти”, зокрема, в часописах “Народна Просвіта” та “Життя і знання”. Так,
наприклад, кілька статей присвячено 55-річному ювілею Товариства: “Про пам’ятні
роковини”, “Як має виглядати життя в читальні”, “Просвітній рух на українських зем-
лях”13, культурно-освітній тематиці: “Мандрівні народи”, “Первісна культура в лю-
дей”, “Мистецтво в старинних і середньовічних часах”14. Дослідник уважно слідкує
за науковим життям, пише та публікує рецензії на унікальні фундаментальні видання:
“Українську Загальну Енциклопедію” у трьох томах, “Історію українського війська”,
друкує статтю до 280-річчя смерті Богдана Хмельницького – “Великий Гетьман”15.
Саме “Просвіта” в 20–30-х рр. ХХ ст. видала низку історичних праць О. Тер-
лецького, які стали вагомим надбанням історичної науки. Аналізуючи їх, слід на-
самперед зупинитися на його фундаментальній двотомній праці “Історія Української
держави”16, що вийшла накладом просвітянського фонду “Учітеся, брати мої!” і ста-
ла першою спробою в українській історіографії створити працю, присвячену історії
української державності. Будучи представником державницької школи в українській
історіографії й обґрунтовуючи актуальність розробки саме такого дослідження, він
зазначає: “Історія народної маси стояла у нас занадто високо понад історію Укра-
їнської держави, особливо в популярній літературі. Але події новіших часів пока-
зали нам практично, як тісно зв’язана історія народу з державою і яке першорядне
місце займає держава в життю народу. Це й спонукало автора до предложення на-
шому громадянству саме історії Української держави”17.
В історії Української держави ІХ–ХVІІІ ст. автор виділяє дев’ять періодів, які
називає “добами”: 1) від часу постання Київської держави до прийняття христи-
янства у 988 р.; 2) від введення християнства до Мстислава І 1132 р.; 3) від смерті
Мстислава І до татарського наїзду 1259 р.; 4) від татарського наїзду до скасування
автономії Галичини в 1387 р.; 5) від скасування автономії Галичини до постання За-
порозької Січі 1552 р.; 6) від заснування Запорозької Січі до виступу Богдана Хмель-
ницького у 1648 р.; 7) від виступу Богдана Хмельницького до Переяславського дого-
вору 1659 р.; 8) від Переяславського договору до битви під Полтавою 1709 р.; 9) від
битви під Полтавою до ліквідації автономії України у 1782 р.
Даючи свою, авторську періодизацію історії Української держави, яка й тоді,
у 20-х рр., не співпадала з концепціями тогочасних істориків (напр. Миколи Арка-
са, Михайла Грушевського), й сьогодні суттєво відрізняється від теорій сучасної
української історіографії, О. Терлецький робить таке застереження: “Це зроблено
головно для практичних цілей, для легшого перегляду подій, опираючися зрештою
на наукових підставах. Щодо самого поділу можуть бути деякі відмінні погляди”18.
Крім оригінально інтерпретованого фактажу з політичної історії України,
привертають до себе увагу аналітично-концептуальні висновки з історії Україн-
ської держави княжої і козацької доби. Вони прямо перегукуються з трактуваннями
456 Олег Полянський, Руслана Полянська
М. Грушевського у його відомій праці “Звичайна схема “русскої” історії й справа
раціонального укладу історії східнього слов’янства”.
Для порівняння – М. Грушевський: “Ми знаємо, що Київська держава, право,
культура були утвором одної народності, українсько-руської; Володимиро-Мос ковська
– другої, великоруської. … Київський період перейшов не у володимиро-московський,
а в галицько-волинський ХІІІ в., … не можна включати Київської держави в історію
великоруської народності. Етнографічна й історична близькість народності україн-
ської до великоруської не повинна служити причиною до їх перемішувань, – вони
жили своїм життям поза своїми історичними стичностями і стрічами”19. О. Терлець-
кий: “Київська держава була східно-слов’янською чи руською державою з перевагою
українського елементу й тому її можна назвати українсько-руською, а навіть україн-
ською державою. Галицько-волинська держава була чисто українською державою”20.
Концептуально принципові висновки О. Терлецького щодо Української дер-
жави козацької доби. Вона, на його думку, “була становою державою, де не було
рівноваги суспільних верств … і де політичну й суспільну перевагу мала одна сус-
пільна верства – козацтво. Політично-суспільний лад Української держави козаць-
кої доби був аналогічним до такого ж ладу західно- і середньоєвропейських держав,
тільки був спізнений у свойому розвитку понад сто років. … Козацько-українська
держава була суперечністю до московської держави під політично-суспільним по-
глядом. …Січ дала основу до здобування Української держави, але зоставшися при
примітивнім політично-суспільнім ладі, стала в другій половині ХVІІ і в ХVІІІ ст.
суперечним чинником до Української держави, збудованої на європейський лад”.
Аналізуючи причини занепаду козацької держави, історик зауважує, що “упадок
козацько-Української держави викликали: некорисне географічне положення Укра-
їни до тодішніх цивілізаційних осередків, існування степу, сусідство з Ордою, вну-
трішні контрасти в зв’язку з існуванням двох негативних типів в українськім грома-
дянстві й врешті: агресивна політика Польщі й Москви супроти України”21.
Варто зазначити, що ці висновки О. Терлецького, зроблені понад вісімдесят
років тому, не розходяться з сучасними оцінками місця та ролі українського ко-
зацтва, Запорозької Січі й козацької держави. Так, відомий дослідник, академік
В. Смолій наголошує на державотворчій функції козацтва, яке перехопило естафе-
ту державницьких традицій, що перервалися після сходження з політичної арени
Галицько-Волинського та Київського князівств, навіть більше – вперше державот-
ворча функція перейшла безпосередньо до рук представників народу. Запорозьку
Січ він розглядає як своєрідне втілення української державності, зауважуючи те,
що з утворенням Української гетьманської держави, мали місце випадки, коли Кіш
Війська Запорозького проводив політику, що суперечила державницьким устрем-
лінням українських гетьманів22.
Таким чином, синтетичний курс історії Української держави О. Терлецького
не мав аналогів у тогочасній українській історіографії і був, після узагальнюючих
праць М. Грушевського, М. Аркаса та О. Єфименко, найбільшим її досягненням. В
цьому плані О. Терлецький справді виявився одним з найздібніших учнів свого ви-
датного вчителя. Адже узагальнюючі роботи І. Крип’якевича, Д. Дорошенка та ін.
з’явилися лише в 30-х рр. ХХ ст., тоді, як “Історія української держави” О. Терлець-
кого – в першій половині 20-х рр. При цьому варто наголосити, що праці М. Гру-
457Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти”
шевського, О. Єфименко були написані з позицій народницької школи в історіогра-
фії, а двотомна робота О. Терлецького вперше, в такому форматі, розглядає історію
саме Української держави.
Товариство “Просвіта” у 30-х рр. опублікувало ще цілу низку праць О. Терлець-
кого, які відігравали важливу роль не лише в науковому трактуванні історії України,
а й в поширенні історичних знань і формуванні національної свідомості народу. До
них, в першу чергу, слід віднести чотири випуски: “Історія України: княжа доба”,
“Історія України: козацька доба”, “Історія України від 1728 до 1917 р.” та “Історія
України від 1917 до найновіших часів”, що побачили світ 1936 р.23
У 1938 р., до свого сімдесятиліття, “Просвіта” видала окремим томом, на більш
як 400 сторінках, нове доповнене видання, з багатьма ілюстраціями та картами. У
вступному слові від редакції зазначається: “Друге видання цієї такої гарної, цікавої
й корисної книжки… виходить у ювілейний рік нашого Товариства, в сімдесятиліт-
тя “Просвіти”. І це дуже добре складається. Це дає нагоду широким масам нашого
народу придбати собі цю книжечку – щось наче пам’ятку великих просвітянських
днів, що будуть у нас скрізь у 1938 р., в ювілейному році “Просвіти”. Нехай же в
парі із звеличуванням нашої найстаршої культурно-освітньої установи поглиблю-
ється знання нашого минулого, а з ним і любов до всього, що створив наш народ
найкращого за той довгий час свойого життя”24.
У книзі чітко простежується історична концепція О. Терлецького, який шану-
ючи історичну схему свого вчителя – М. Грушевського, все ж мав свою точку зору
і стояв на чітких державницьких позиціях в українській історіографії. Так, у вступі
історик робить свою періодизацію історії України, виділяє в ній три доби: княжу,
козацьку і нову. Він характеризує кожну з них, зазначаючи, що провідну роль у пер-
шій відігравали князі, другій – козацтво, а третій – селянство. Власне княжу добу
дослідник вважає “найсвітлішою”, яка виявила “славу, могутність і велич України”.
Центральне місце в козацькій добі посідає Гетьманська Україна. “Козацька доба, –
пише він, – це доба відродження України по першому політичному ударі, по пер-
шому нещасті, яким був упадок княжої держави. Вона є доказом великої живучості
українського народу. Нова доба в історії України постала тоді, коли впала Українська
держава козацької доби, коли перестала існувати Козаччина – та суспільна верства,
що була головним чинником при побудові цієї держави. Ця доба в історії України
найкоротша…, це щойно підготова до чогось дальшого, до чогось вирішального в
житті нації, яке раніше чи пізніше має наступити…”
Показавши, що ліквідація козаччини призвела до втрати української держав-
ності й характеризуючи нову добу в історії України як бездержавну, О. Терлець-
кий, все ж, визначає історичну перспективу українського народу. На його думку, це
– “визвольні змагання” як “великий поступ у розвитку нації”. Він наголошує, що
“ці змагання – це тільки перша спроба поставити наново Українську державу, від-
будувати те, що втрачено з кінцем княжої доби”. Важливим є твердження автора
про те, що “нову добу можна б назвати також “селянською добою”, бо в цій добі
селянство – найважливіша суспільна верства, що на неї спирається українство”25.
До-речі, проблемі українського національно-визвольного руху О. Терлець-
кий присвятив окремі праці. Так, ще 1921 р. опубліковано його невеличку брошу-
ру “Як будував і як руйнував український народ”, яка перевидана “Українським
458 Олег Полянський, Руслана Полянська
видавництвом” у 1941 р. В цьому ж видавництві вийшла ще одна книжка дослідни-
ка – “Визвольна боротьба українського народу”. В цих публікаціях він багато уваги
приділяв аналізові історії української державності, зокрема, причинам її занепаду.
Особливий інтерес О. Терлецького викликали події Другої української національної
революції 1917–1921 рр., коли українці отримали шанс відродити свою державність,
але не змогли його реалізувати. Ці проблеми не втратили своєї актуальності, тому
висновки історика звучать злободенно й сьогодні. Причини поразки національної
революції він вбачає у непідготованості українського громадянства і вищої україн-
ської політичної верхівки до побудови власної держави. Іншою причиною було те,
що “цю державу ми будували в огні революції”, причому “Української держави ми
не відбудували під одним гаслом: “незалежність і могутність”. Зрештою, зауважує
О. Терлецький, український народ не хотів визнавати авторитету своєї влади”. До
цих внутрішніх причин падіння Української держави додалися зовнішні чинники, се-
ред яких – “негативний вплив більшовизму і несприятливі міжнародні обставини”26.
Тому, на думку О. Терлецького: “При будуванні третьої Української держави
ми показали менше здатності, як наші предки з часів Хмельниччини, не кажучи про
ці суспільні класи, що збудували першу Українську державу (Київську Русь – О. П.,
Р. П.). У нас було замало політичного розуму і тому нам було дуже тяжко будувати
свою державу. У нас не було єдності, а замість цього взаємна недовірливість, а то
й безоглядна боротьба. І нічого дивного, коли внаслідок у нас вийшло руйнування
своєї власної державної будівлі”27.
“Просвіта” опублікувала й інші праці Омеляна Терлецького, зокрема – “Вплив
природи на історію України”28, “Україна заборолом культури й цивілізації перед сте-
повиками”29. В першій вчений аналізує роль географічного фактора в історії Укра-
їни: “не знаючи… впливів географічних обставин на нашу історію, – зауважує він,
– не можемо не раз зрозуміти, чому в першій половині княжої доби Україна станула
на одному з перших місць між народами Європи, а з кінцем ХVІІІ ст. знайшлася на
одному з останніх місць між ними. Не можемо теж справедливо оцінити наших по-
літичних катастроф, не знаючи, яку участь у цьому мали географічні обставини”30.
У книзі розглядаються питання впливу природи на історію різних народів, ви-
світлюється географічне розташування України, його позитиви і негативи, детально
аналізується територія, зокрема площа і чисельність населення, природні рубежі, клі-
мат, природні багатства та ін. Особливий інтерес становить розділ, в якому йдеться
про расову приналежність українців та етнографічні зони України. Наукова полеміка
автора з польськими та московськими географами спрямована на обґрунтування тези
про те, що Україна є самостійною природною одиницею. Загальні висновки О. Тер-
лецького назагал оптимістичні: природа мала великий вплив на історію України, а
цей вплив її був переважно корисним. … При такім кориснім впливі природи майбут-
нє українського народу заповідається дуже гарно”. Далі вчений накреслює своєрід-
ний дороговказ: “і тільки від нас самих, та й від цих поколінь, що прийдуть за нами,
буде залежати, щоби не попсувати цієї гарної нашої майбутності”31.
У роботі О. Терлецького – “Україна заборолом культури й цивілізації перед сте-
повиками” досліджуються проблеми місця і ролі України в боротьбі з печенігами,
половцями, монголо-татарами, Кримським ханством та ін., як пише автор, степови-
ками. Висвітлюється також боротьба з агресією османської Туреччини. Вже у вступі
459Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти”
дослідник наголошує, що “в польських, московських чи то москвофільських книжках
не раз говориться, що Польща, зглядно Росія мають великі заслуги перед Європою,
бо вони обороняли її перед турками й татарами, при чім заслуги України ставляться
зовсім на боці. Не відмовляючи їм деяких заслуг, під цим оглядом праця показує, що
не вони, а саме Україна була головним заборолом культури й цивілізації і то не тіль-
ки за татарсько-турецьких часів, але перед тим також”32. Навівши ряд конкретних ар-
гументів на підтвердження своєї концепції, О. Терлецький, робить висновок: “Двад-
цять сім поколінь українського народу мало перед собою боротьбу зі степовиками. Це
немаловажна праця в історії людства! І під цим оглядом ні один народ Східної Євро-
пи не може рівнятися з українським. …І це нам треба мати все на увазі, і з цього зда-
вати собі справу! А коли ми пам’ятаємо, що Україна таку почетну працю сповнила
для культури й цивілізації, бо довгі століття її обороняла, то не на те це пам’ятаємо,
щоби домагатись вдячності від цивілізованих народів, (без цього ми можемо обійти-
ся), а на те, щоби ми вміли цінити нашу минувшину, щоби ми мали почуття ціннос-
ті й вартости українського народу, бо тільки тоді потрапимо себе пошанувати та гід-
но виступати у зносинах з іншими народами, без огляду на те, чи будуть це особисті
наші зносини, чи навіть зносини на широкім політичнім полі, там, де рішається доля
народів”33. Актуальність останніх рядків вченого очевидна й сьогодні.
Тема “Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” дає можливість
не просто розкрити одну з важливих сторінок нашої історії, а й показати ту величез-
ну багатогранну культурно-освітню роботу, яку протягом сімдесяти років здійснюва-
ла “Просвіта” і такі її подвижники, як Омелян Терлецький. Конкретний аналіз й уза-
гальнення багатьох проблем даної теми дозволяє провести певні аналогії з діяльністю
нинішньої “Просвіти” та її лідерів і, що найважливіше, творчо використати той бага-
тющий досвід довоєнної “Просвіти”, який так потрібен нинішній “Просвіті” і у ви-
давничій та бібліотечній справі, і в організації та проведенні культурно-мистецьких
заходів, і, зрештою, в жертовній праці на ниві національного відродження всіх її чле-
нів, зокрема, – наукової та творчої інтеліґенції, до якої належав і Омелян Терлецький.
Oleh Polians’kyi, Ruslana Polians’ka. Publications of Omelian Terlets’kyi in
“Prosvita” editions
The authors focus on one of the aspects of the life of historian, geographer, art
scholar, pedagogue and public activist Omelian Terlets’kyi – his editorial collaboration
with “Prosvita”. The work of the scholar as an editor of the periodical “Narodna Prosvita”
and of the series of scientific-popular books “Znannia” is explored.
Key words: Omelian Terlets’kyi, “Prosvita”, socio-political life of Galicia,
enlightening periodicals.
1 стеблій Ф. Терлецький Омелян // Довідник з історії України. – К.: Генеза, 2001. – С. 849; сте-
блій Ф. Терлецький Омелян Антонович // Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича
Національної академії наук України. Наукова діяльність, структура, працівники. – Львів, 2001.
– С. 309–310; Енциклопедія українознавства. Т. 8., – Львів, 2000. – С. 3172; Encyclopedia of
Ukraine. Volume V. St. – Z. – Toronto; Buffalo; London, 1993. – S. 195.
460 Олег Полянський, Руслана Полянська
2 Гудь Богдан. Омелян Терлецький – автор першої “Історії української держави” // Україна: куль-
турна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 9: Ювілейний збірник на пошану
Феодосія Стеблія. НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2001.
– С. 580–592; Децик Р. Омелян Терлецький – історик школи М. Грушевського // Сторінки істо-
рії. Збірник наукових праць. – К.: “Політехніка”, 2005. – С. 50–62.
3 ДАТО. – Ф. 40. – Оп. 1. – Спр. 704. – Арк. 37–38; Ювілейна книга Української гімназії в Тер-
нополі. До сторіччя заснування. 1898–1998. – Тернопіль; Львів, 1998. – С. 399, 426.
4 Терлецький О. Василь Константин князь Острожский. Істория фондациї князя Острожского в
Тернополи. – Тернопіль, 1909. – С. 1–47.
5 Бойцун любомира. Тернопіль у плині літ. Історико-краєзнавчі замальовки. – Тернопіль: Джу-
ра, 2003. – С. 342–343.
6 Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка (далі – ЗНТШ). – Т. V. – Львів, 1895.
7 ЗНТШ. Т. XII. – Львів, 1896. – С. 1–26; ЗНТШ. Т. XIV. – Львів, 1896. – С. 1–30.
8 Терлецький Омелян. Історія української громади в Раштаті 1915–1918. – Київ; Ляйпціг: Укра-
їнська накладня, 1919. – С. 1–429.
9 Терлецький Омелян. Історія “Учительської громади” (1908–1933) // Двадцятьпятьліття товари-
ства “Учительська громада”. Ювілейний науковий збірник. – Львів, 1935. – С. 7–48.
10 Терлецький Омелян. Гетьманська Україна і Запорозька Січ. – Львів: НТШ, 1936; Терлецький
Омелян. Антропогеографія в середних школах. – Львів: НТШ, 1913.
11 Терлецький Омелян. Визвольна боротьба українського народу. – Львів: Українське видавництво,
1941; Терлецький Омелян. Як будував і як руйнував український народ. – Львів: Українське ви-
давництво, 1941.
12 Народний ілюстрований календар товариства “Просвіта” на звичайний рік 1923. – Львів, 1922;
Народний ілюстрований календар товариства “Просвіта” на звичайний рік 1929. – Львів, 1928;
Народний ілюстрований календар товариства “Просвіта” на звичайний рік 1930. – Львів, 1929;
Народний ілюстрований календар товариства “Просвіта” на звичайний рік 1931. – Львів, 1930;
Народний ілюстрований календар товариства “Просвіта” на звичайний рік 1939. – Львів, 1939.
13 Народна Просвіта. – 1923. – Ч. 1, 8.
14 Життя і знання. – 1928. – Ч. 7/8; 1929–1930, Ч. 7; 1930–1931, Ч. 7.
15 Місячник освіти – виховання – культури “Просвіта”. – 1937. – Ч. 1/2; 7/12.
16 Терлецький Омелян. Історія української держави. Т. 1: Княжа доба. – Львів, 1923.
17 Там само. – С. 6.
18 Там само. – С. 4.
19 Грушевський М. Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії схід-
ного слов’янства // Вивід прав України. – Львів, 1991. – С. 8.
20 Терлецький Омелян. Історія української держави. Т. 2: Козацька доба. – Львів, 1924. – С. 289.
21 Там само, с. 290-292.
22 Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Т. 1. – К., 2006. – С. 9–11.
23 Терлецький Омелян. Історія України: княжа доба. – Львів: Просвіта, 1936.; Терлецький Омелян.
Історія України: козацька доба. – Львів: Просвіта, 1936.; Терлецький Омелян. Історія України
від 1728 до 1917 р. – Львів: Просвіта, 1936.; Терлецький Омелян. Історія України від 1917 р. до
найновіших часів. – Львів: Просвіта, 1936.
24 Терлецький Омелян. Історія України з багатьма образками та мапами. Нове, переглянуте й до-
повнене видання. – Львів: Просвіта, 1938. – С. 4.
25 Там само. – С. 6.
26 Терлецький Омелян. Визвольна боротьба українського народу. – Львів: Українське видавництво,
1941. – С. 80–84.
27 Терлецький Омелян. Як будував і як руйнував український народ. – Львів: Українське видавни-
цтво, 1941. – С. 22.
28 Терлецький Омелян. Вплив природи на історію України. – Львів: Просвіта, 1930.
29 Терлецький Омелян. Україна заборолом культури й цивілізації перед степовиками. – Львів: Про-
світа, 1930.
30 Терлецький Омелян. Вплив природи на історію України. – Львів: Просвіта, 1930. – С. 3.
31 Там само. – С. 72–74.
32 Терлецький Омелян. Україна заборолом культури й цивілізації перед степовиками. – Львів: Про-
світа, 1930. – С. 3.
33 Там само. – С. 88, 91.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73540 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:22:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Полянський, О. Полянська, Р. 2015-01-12T18:47:49Z 2015-01-12T18:47:49Z 2010 Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” / О. Полянський, Р. Полянська // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 453-460. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73540 Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця,
 педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “Народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково -популярних викладів під редакцією Омеляна Терлецького”. The authors focus on one of the aspects of the life of historian, geographer, art
 scholar, pedagogue and public activist Omelian Terlets’kyi – his editorial collaboration
 with “Prosvita”. The work of the scholar as an editor of the periodical “Narodna Prosvita”
 and of the series of scientific-popular books “Znannia” is explored. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Діячі “Просвіти” Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” Publications of Omelian Terlets’kyi in “Prosvita” editions Article published earlier |
| spellingShingle | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” Полянський, О. Полянська, Р. Діячі “Просвіти” |
| title | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” |
| title_alt | Publications of Omelian Terlets’kyi in “Prosvita” editions |
| title_full | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” |
| title_fullStr | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” |
| title_full_unstemmed | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” |
| title_short | Публікації Омеляна Терлецького у виданнях “Просвіти” |
| title_sort | публікації омеляна терлецького у виданнях “просвіти” |
| topic | Діячі “Просвіти” |
| topic_facet | Діячі “Просвіти” |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73540 |
| work_keys_str_mv | AT polânsʹkiio publíkacííomelânaterlecʹkogouvidannâhprosvíti AT polânsʹkar publíkacííomelânaterlecʹkogouvidannâhprosvíti AT polânsʹkiio publicationsofomelianterletskyiinprosvitaeditions AT polânsʹkar publicationsofomelianterletskyiinprosvitaeditions |