“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.)
Охарактеризовано економічну діяльність Товариства “Просвіта” та його внесок у розвиток кооперативного руху в Галичині. Простежено пропагандистські та організаційні зусилля Товариства в цьому напрямку, зокрема, заснування та діяльність кооперативних структур у краї. The authors characterize economic...
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73543 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | “Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / С. Гелей, Р. Пастушенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 145-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73543 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гелей, С. Пастушенко, Р. 2015-01-12T18:53:12Z 2015-01-12T18:53:12Z 2010 “Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / С. Гелей, Р. Пастушенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 145-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73543 Охарактеризовано економічну діяльність Товариства “Просвіта” та його внесок у розвиток кооперативного руху в Галичині. Простежено пропагандистські та організаційні зусилля Товариства в цьому напрямку, зокрема, заснування та діяльність кооперативних структур у краї. The authors characterize economic activity of “Prosvita” and its contribution to the development of cooperative movement in Galicia. Propagandist and organizational attempts of the society, in particular establishing and activity of cooperative structures in the province, are traced down. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Основні ділянки національної праці “Просвіти” “Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) “Prosvita” and cooperative movement in Galicia in the second half of the nineteenth – at the beginning of the twentieth century Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| spellingShingle |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) Гелей, С. Пастушенко, Р. Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| title_short |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_full |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_fullStr |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_sort |
“просвіта” і кооперативний рух у галичині (друга половина xix – початок хх ст.) |
| author |
Гелей, С. Пастушенко, Р. |
| author_facet |
Гелей, С. Пастушенко, Р. |
| topic |
Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| topic_facet |
Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
“Prosvita” and cooperative movement in Galicia in the second half of the nineteenth – at the beginning of the twentieth century |
| description |
Охарактеризовано економічну діяльність Товариства “Просвіта” та його внесок
у розвиток кооперативного руху в Галичині. Простежено пропагандистські та організаційні зусилля Товариства в цьому напрямку, зокрема, заснування та діяльність кооперативних структур у краї.
The authors characterize economic activity of “Prosvita” and its contribution to
the development of cooperative movement in Galicia. Propagandist and organizational
attempts of the society, in particular establishing and activity of cooperative structures
in the province, are traced down.
|
| issn |
2223-1196 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73543 |
| citation_txt |
“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / С. Гелей, Р. Пастушенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 145-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT geleis prosvítaíkooperativniiruhugaličinídrugapolovinaxixpočatokhhst AT pastušenkor prosvítaíkooperativniiruhugaličinídrugapolovinaxixpočatokhhst AT geleis prosvitaandcooperativemovementingaliciainthesecondhalfofthenineteenthatthebeginningofthetwentiethcentury AT pastušenkor prosvitaandcooperativemovementingaliciainthesecondhalfofthenineteenthatthebeginningofthetwentiethcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T11:42:01Z |
| last_indexed |
2025-11-25T11:42:01Z |
| _version_ |
1850511599037579264 |
| fulltext |
145Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Степан Гелей, Роман ПаСтушенко
“просвіта” і кооперативний рух у ГаЛиЧині
(друга половина хіх – початок хх ст.)
охарактеризовано економічну діяльність товариства “Просвіта” та його внесок
у розвиток кооперативного руху в Галичині. Простежено пропагандистські та орга-
нізаційні зусилля товариства в цьому напрямку, зокрема, заснування та діяльність ко-
оперативних структур у краї.
Ключові слова: “Просвіта”, кооперативний рух, економічна просвіта, “народна
торговля”, “Сільський Господар”, “Молочарський Союз”, “Центросоюз”, “крайовий
Союз кредитовий”, “Дністер”.
Організації “Просвіти” в Галичині були важливими осередками економічного
та культурного відродження українського народу. Вони підготували ґрунт для ви-
звольних змагань в Україні у XX ст.
У багатьох працях, які розглядають історію Товариства “Просвіта”, широко ви-
світлюється культурнопросвітня діяльність цієї організації. Разом з тим, ми дуже
мало знаємо про роботу “Просвіти” на ниві економічного піднесення Галичини, зо-
крема, про її внесок в організацію кооперативного руху. Аналіз діяльності “Просві-
ти” показує, що з самих початків своєї історії Товариство значну увагу приділяло
економічним проблемам західноукраїнських земель. Вже в книжці галицького свя-
щеника, політичного і громадського діяча, члена-засновника НТШ та “Просвіти”
Степана Качали “Що нас губить, а що помогти зможе” (1869), яка власне й зробила
Товариство в очах суспільності організацією для народу, йшлося, насамперед, про
необхідність створення громадських шпихлірів (комор) та кас взаємодопомоги як
засобу громадської самооборони в умовах нещадного економічного визиску. Автор
книги підводив читача до висновку, що темнота і неуцтво губить народ, а освіта й
самоорганізація допомагають вижити.
З появою в Австрії першого кооперативного закону (1873), просвітяни почали
цікавитися ідеями кооперації. У 1874 р. “Просвіта” видала статут для позичково-
кредитних кас і “Поучения” про те, як закладати громадські шпихлірі”1. Правда,
невдачі з Банком рустикальним та “Общим рольничо-кредитовим Заведением для
Галіції і Буковини”, які збанкрутували в 1883 р., викликали в галицької інтеліґен-
ції зневіру у власних силах і на деякий час знизили темпи організації самостійної
економічної діяльності. Тільки під тиском молодшого покоління просвітян Това-
риство проголосило себе просвітньо-економічною організацією і, згідно з новим
статутом 1891 р., який був укладений тоді ще молодим адвокатом, а в майбутньому
президентом Краєвого Союзу Ревізійного Костем Левицьким, взялося не лише за
організацію лекцій, концертів і театральних вистав, а й за створення при читальнях
146 Степан Гелей, Роман Пастушенко
шпихлірів для збіжжя, рільничо-господарських і промислових спілок, крамниць на
спільний рахунок, де члени громади могли придбати дешевий і добрий товар. Фі-
лії повинні були також допомагати селянам при закупівлі насіння, машин і госпо-
дарських знарядь та відшукувати для них джерела заробітку (§ 50 Статуту)2. Вже в
1897 р. на базі 522 читалень “Просвіти” діяло 146 крамниць, 124 позикові каси, 60
комор3. У 1903 р. кількість крамниць зросла до 450, а в 1908 р. – до 4664.
З часом популяризація й організація кооперативного руху займали все більше
місце в економічній роботі Товариства, а успіхи кооперативних спілок остаточно
переконали провід галицького суспільства в перспективності ідей кооперації. “Ні-
яка з соціальних ідей, що прийшли до нас з Західної Європи, не придається так для
наших відносин і не обіцює основного підвищення нашого національного життя,
як кооперація, – писав один із організаторів економічної роботи “Просвіти” Сидір
Кузик. – В політичнім взгляді наша будучність лежить в повній демократизації... В
економічному життю відродження наше можливе лише через кооперацію, що в сво-
їй основі є також широко демократичним рухом. Проте в економічних програмах
всіх наших партій кооперація повинна займати найважніше місце. Вся наша еко-
номічна діяльність повинна бути сконцентрована передовсім на розвій кооперації.
Вона влиє економічній роботі ідейного змісту, що притягав би до себе мислячі уми
і чутливі серця, змісту, направленого на заміну теперішньої нужденности суспіль-
ної організації на організацію кооперативну”5.
Цілу програму розбудови української економіки на кооперативних засадах
виробив Перший просвітньо-економічний конгрес, організований “Просвітою” в
1909 р. У прийнятій ним резолюції було заявлено, що “ідею демократичної коопе-
рації” необхідно покласти в основу народної самодіяльності в економічній сфері,
що саме “кооперативна організація праці, утворюючи центри національного еко-
номічного життя, буде становити матеріальну основу для національно-політичного
визволения українського народу і для культурного й економічного його розвитку”6.
“Просвіта” сприяла кооперативному рухові в Галичині перш за все своєю ви-
давничою діяльністю. Основні видання, в яких йдеться про кооперативні спілки,
виходять у кінці 80–90-х pp. Це праці Василя Нагірного “Порадник для крамниць”
(1887) і “Поради для торговельних підприємств” (1897). Їх автор, за професією ар-
хітектор – один з піонерів кооперативного руху в Галичині, ініціатор утворення та
довголітній директор спілки “Народна Торговля”. Заслуговує на увагу з точки зору
пропаганди кооператизму і перший український підручник з товарознавства “Нау-
ка о товарах” (1895) К. Кахникевича.
Справжньою програмою дій у сфері економічного піднесення, зокрема, й шля-
хом кооперативного будівництва як для організаторів “Просвіти”, так і безпосеред-
ньо для селян, були праці К. Левицького “Про каси позичкові”. Разом із статутом
Товариства каси позичкової “Власна Поміч” (1889), “Що має робити “Просвіта” на
основі нового статуту” (1892), “Про шпихлірі і крамниці” (1893), “Про сільські каси
позичкові і щадниці” (1894)7.
Значну увагу приділяли економічним проблемам і, зокрема, проблемам коопе-
рації, щорічні календарі, які випускала “Просвіта”, часопис “Читальня”, “Письмо
з “Просвіти”, редактором якого був один із найактивніших діячів галицької коопе-
рації, директор “Крайового Союзу Кредитового” (від його заснування в 1898 р.),
147“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині
видавець і редактор часопису “Економіст” (1905–1908) і “Економічної бібліотеки”,
член Ради Крайового Союзу Ревізійного, ініціатор заснування Товариства Взаємно-
го Кредиту при Львівській “Просвіті” (1904) Кость Паньківський.
У 1900-х рр., незважаючи на появу самостійних кооперативних союзів із своїми
виданнями, “Просвіта” продовжувала випускати літературу, присвячену спеціально
питанням організації кооперативних спілок. Серед видань Товариства довоєнного
часу, що заслуговують на увагу, книжки М. Новаковського “Спілки для ощадності
й позичок (система Райфазена)” (1900), К. Гукевича “Про лучбу грунтів або кома-
сацію” (1902), К. Левицького “Про нові спілки господарські” (1904), К. Левицько-
го, І. Петрушевича “Порадник торговельний” (1905) та ін.8
Таким чином, “Просвіта” стала центром економічної освіти для населення
міст і сіл Галичини. Через свої читальні вона сприяла поширенню прогресивних
ідей різних форм кооперації як одного з головних засобів економічного відроджен-
ня краю. Лекції та виступи провідних діячів Товариства, особиста агітація мандрів-
них вчителів часто спричинялися до заснування кооперативних спілок та до залу-
чення нових членів у вже існуючі.
Поряд з науково-теоретичною та пропагандистською роботою “Просвіта” бере
безпосередньо практичну участь у кооперативному русі. Вона відновлює традиції
української торгівлі, зокрема, через Товариство “Народна Торговля”, яке за заду-
мом його керівників мало розростися в “дерево величаве, обнімаюче цілу Галиць-
ку Русь”9. Це Товариство закуповувало товари у виробників і забезпечувало ними
українські крамниці, в першу чергу крамниці при читальнях “Просвіти”. Для під-
тримування зв’язків між “Народною Торговлею” та крамницями “Просвіти” вико-
ристовувалися мандрівні вчителі Товариства, в обов’язки яких входило також ін-
структувати крамниці та визначати ефективність їхньої роботи. Одним із перших,
хто виконував ці функції, був агроном Василь Король. У 1896 р. він провів ана-
ліз економічної діяльності філій та читалень, поєднавши цю роботу з лекціями на
господарські теми у 104 місцевостях (6340 слухачів). У 1899 р. ця корисна робота
була проведена ним вже у 18 повітах (249 громад, 15 614 слухачів)10. Наступниками
В. Короля в цій галузі діяльності були О. Тарасевич (1904–1909) та С. Кузик (1909–
1914). Саме мандрівні вчителі в основному й переводили господарські організації
“Просвіти” на рейки кооперації та організовували нові спілки. Так, коли у 1899 р. в
Олеську з ініціативи священиків Томи та Юліяна Дудикевичів було започатковане
Товариство “Сільський Господар”, саме Василь Король взявся за його організацію.
Він об’їхав із своїми лекціями весь округ. Про його виступ на вічі в Олеську газета
“Діло” писала: “Реферат п. Короля приковував змістом увагу слухачів ... признати
треба, що акція “Просвіти” є неоціненна”11.
У цьому ж 1899 р. під впливом філії “Просвіти” в Перемишлі було заснова-
но “Спілку для господарства і торгівлі”, яка через десять років була переведена до
Львова вже як торговельний синдикат товариства “Сільський Господар”. У період
польської окупації вона стала краєвим центром сільськогосподарської кооперації
“Центросоюз”. У Підпечарах на початку XX ст. при читальні була заснована пер-
ша спілка для викормлювання худоби, в Хирові – масарська спілка, у Вишатичах –
молочарська, в Дібщу, Надвірній і Путятинцях – спілки для спільного вжитку гос-
подарських машин.
148 Степан Гелей, Роман Пастушенко
Особливо хотілося б наголосити на важливій ролі “Просвіти” в справі поши-
рення українських молочарень і виникненні Молочарського Союзу (1907). Для його
організації Товариство виділило 4600 крон і найняло Я. Тарасовича, який попере-
дньо знайомився з досвідом молочарень Данії12.
Таким чином, саме завдяки “Просвіті” в Галичині на початку XX ст. виника-
ла розгалужена мережа українських економічних закладів кооперативного типу.
Далі Товариство бачить своє завдання в тому, щоб виступати ініціатором створен-
ня самостійних крамниць, кас і виробничих організацій; готувати, організовувати
та ставити на ноги економічні товариства, які мали найбільше шансів на розвиток,
а, значить, можливість у майбутньому перетворитися в самостійні спілки з підпо-
рядкуванням спеціально створеному Краєвому Союзу Ревізійному (1903), згідно з
вимогами австрійського законодавства як об’єднання українських спілок.
Товариство зосереджує свою увагу також на навчально-господарській діяльнос-
ті: організовує курси, виступи лекторів, керує школами, виділяє стипендії для навчан-
ня спеціалістів-господарників. На кошти “Просвіти” було засновано господарсько-
садівниче товариство у Милованні та жіноча школа для домашнього господарства
в Угерцях Винявських. У 1911 р. відкрито торговельну школу у Львові з дворічним
терміном навчання. Програма, складена професором Львівської Торговельної Акаде-
мії Р. Залозецьким, визначала метою навчального процесу підготовку фахівців “для
ведення спілок або приватних торговельних та інших економічних підприємств”13.
Вийшовши з-під опіки “Просвіти”, кооперативні спілки та союзи перебра-
ли на себе майже всю організаційно-господарську діяльність у краї. Зокрема, “На-
родна Торговля” на початок Першої світової війни налічувала 1244 членів, мала 19
власних складів та 102 споживчих кооперативів у містах та містечках Галичини.
Її річний обіг становив 2 553 000 крон14. Крайовий Молочарський Союз на 1911 р.
мав 81 молочарню, а його обіг доходив до 1 162 000 крон15. Крайовий Союз Кре-
дитовий у 1914 р. об’єднував 439 кредитних кооперативів, а обіг його перевищив
100 млн крон16. Функціонували також товариства Взаємних Обезпечень “Дністер”
і кооперативний банк “Дністер” у Львові, товариство “Віра” в Перемишлі, “Задат-
кова каса” в Стрию та ін. Об’єднував національну кооперацію Краєвий Союз Реві-
зійний, в який входило 552 кооперативи і біля 216 тис. членів17. 402 кредитні коопе-
ративи системи Райфайзена та кілька українських молочарських спілок перебували
під опікою так званого Патронату18.
Діяльність кооперативних організацій сприяла значному розвитку культурно-
освітньої справи в Галичині і, зокрема, зростанню впливу й авторитету “Просвіти”
серед широких верств народу. “Ніяким другим способом не можна так прив’язати на-
роду до організації просвітньої і так оживити філії і читальні, як роботою економіч-
ною, в котрій народ бачить наглядно свій інтерес”, – говорив визначний громадсько-
політичний діяч, адвокат, економіст, посол до Галицького Сейму і Віденського
парламенту, засновник Крайового Союзу Господарсько-Торговельних Спілок Єв-
ген Олесницький у своїй доповіді на Першому просвітньо-економічному конгресі
(1909)19. Про це свідчив, зокрема, досвід філій та читалень “Просвіти”. “Давніше, –
писав ще в 1898 р. до газети “Діло” активіст “Просвіти” з Рогатинщини, – лише з тру-
дом можна було стягнути членів до читальні, і то лише у неділю і свято. Тепер, коли
при читальні постала крамниця, цілими вечорами люди пересиджують у читальні
149“Просвіта” і кооперативний рух у Галичині
на розговорах, а при тім полагоджують своє купно”20. Дописувач переконаний, що
“обов’язком читальні є заводити в себе шпихлірі, крамницю, касу позичкову, спіл-
ки торговельні і т.д.”, бо тільки тоді вона, читальня, зможе корисно розвиватись21.
Участь в економічному піднесенні краю приносила “Просвіті” фінансову до-
помогу влади, причому тим більшу, чим значнішою була її господарсько-освітня
діяльність. Так, якщо в 1904–1905 рр. Товариство отримувало лише по 5 тис. крон
субсидій Крайового Виділу, то з 1911 р. по 28 тис. крон22. Крім того, в 1907–1908 рр.
“Просвіта” отримала 30 тис. крон допомоги від Міністерства сільського господар-
ства Австрії23. Значну фінансову підтримку подавали Товариству й самі кооперативи
та їх союзи. Лише Краєвий Союз Кредитовий у 1900–1909 рр. виділив Товариству
“Просвіта” 3500 крон, а Краєвий Союз Ревізійний у 1911 р. затратив на потреби на-
родної просвіти 58 486 крон24. Усі ці кошти звичайно йшли на просвітню та еконо-
мічну роботу Товариства, давали змогу розширювати його діяльність.
Таким чином, маючи економічною основою своєї праці мережу українських
кооперативів, “Просвіта” добилася значних успіхів у культурно-організаційній та
просвітній діяльності. У 1914 р. вона мала 77 філій, 2944 читальні, 504 читальні-
доми, 197 035 членів читалень, 2364 бібліотеки із загальним фондом у 218 861 книгу,
кілька сотень драматичних і хорових гуртків, декілька десятків оркестрів25. Перша
світова війна серйозно підірвала становище Товариства і кооперативних організацій
краю, але не змогла применшити їх ролі в справі відродження Української держави.
Stepan Helei, Roman Pastushenko. “Prosvita” and cooperative movement in Galicia
in the second half of the nineteenth – at the beginning of the twentieth century
The authors characterize economic activity of “Prosvita” and its contribution to
the development of cooperative movement in Galicia. Propagandist and organizational
attempts of the society, in particular establishing and activity of cooperative structures
in the province, are traced down.
Key words: “Prosvita”, cooperative movement, economic enlightenment, “Narod-
na Torhovlia”, “Silskyi Hospodar”, “Molocharskyi Soiuz”, “Tsentrosoiuz”, “Kraiovyi
Soiuz Kredytovyi”, “Dnister”.
1 качор а. Роля “Просвіти” в економічному розвитку Західної України. – Венніпег, 1960. – С. 13.
2 Статут Товариства “Просвіта”. – Львів, 1899. – С. 18.
3 Нарис історії “Просвіти”. – Львів; Краків; Париж, 1993. – С. 37.
4 Там само. – С. 33.
5 кузик С. Про кооперацію, її теорію і значінє для нас. – Львів, 1909. – С. 4–5.
6 Перший український просвітньо-економічний конгрес у Львові. 1 і 2 лютого 1909 року.
Пропам’ятна книга. – Львів, 1910. – С. 553.
7 Спис видань Товариства “Просвіта” у Львові. 1868–1929. – Львів, 1929. – С. 5–18.
8 Там само. – С. 23–38.
9 Павликовський Ю. Слідами розвою ідей кооперації і союзного устрою в “Народной торговле”.
– Львів, 1923. – С. 17.
10 творидло М. Економічна діяльність “Просвіти” // Шістдесят літ, 1860–1928. Ювілейний альма-
нах. – Львів, 1927. – С. 116–117.
11 творидло М. Економічна діяльність “Просвіти”. – С. 118.
12 Там само.
150 Степан Гелей, Роман Пастушенко
13 коренець Д. 20-ліття нашої торговельно-кооперативної школи // Кооперативна республіка. –
1931. – С. 434.
14 Павликовський Ю. Слідами розвою ідеї кооперації і союзного устрою в “Народной торговле”.
– С. 49.
15 Прокопів І. Сільськогосподарська кооперація в Галичині // Українська сільськогосподарська ко-
операція. Збірник перший. – Подєбради, 1926. – С. 61.
16 качор а. Роля “Просвіти” в економічному розвитку Західної України. – С. 23.
17 Бородаєвський С. Історія кооперації. – Прага, 1925. – С. 337.
18 олесневич о. Кооперативні міфи і капіталістична дійсність. Західноукраїнська буржуазна ко-
операція. 1883–1939. – К., 1974. – С. 21.
19 Перший Український просвітньо-економічний конгрес. – С. 43.
20 кравченюк о. Просвітянський рух на Рогатинщині // Рогатинська земля. Збірник історико-
мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. Ч. І. – Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто,
1989. – С. 183.
21 Там само.
22 творидло М. Економічна діяльність “Просвіти”. – С. 119.
23 Там само.
24 кущинський а. Культурно-просвітня діяльність українських кооперативних центрів // Коопе-
ративний альманах. Книжка III. – Подєбради, 1925. – С. 136.
25 Петрик П. З діяльності Товариства “Просвіта” // Шістьдесят літ. 1868–1928. Ювілейний аль-
манах. – С. 38.
|