Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Висвітлено участь Товариства у поширенні економічних знань в Галичині, окреслено основні напрямки та форми економічної діяльності. Перелічено економічні організації, засновані за сприянням Товариства, подано діяльність господарських шкіл “Просвіти” в Угерцях Винявських та Милованні, а також звернен...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73545 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І. Зуляк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 151-159. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859529146031407104 |
|---|---|
| author | Зуляк, І. |
| author_facet | Зуляк, І. |
| citation_txt | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І. Зуляк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 151-159. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Висвітлено участь Товариства у поширенні економічних знань в Галичині, окреслено основні напрямки та форми економічної діяльності. Перелічено економічні організації, засновані за сприянням Товариства, подано діяльність господарських шкіл
“Просвіти” в Угерцях Винявських та Милованні, а також звернено увагу на організовувані господарські віча.
The author highlights the role of the society in the spread of economic knowledge
in Galicia and describes the main directions and forms of its economic activity. He lists
economic organizations established with the support of the society, gives an account of
the activities of husbandry schools of “Prosvita” in Uhertsi Vyniavski and Mylovanie,
and points out economic public meetings organized by the society.
|
| first_indexed | 2025-11-25T22:42:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
151Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Іван Зуляк
РОЛЬ “ПРОСВІТИ” У ПОШИРЕННІ ЕКОНОМІЧНИХ
ЗНАНЬ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ
(кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Висвітлено участь Товариства у поширенні економічних знань в Галичині, окрес-
лено основні напрямки та форми економічної діяльності. Перелічено економічні ор-
ганізації, засновані за сприянням Товариства, подано діяльність господарських шкіл
“Просвіти” в угерцях Винявських та Милованні, а також звернено увагу на організо-
вувані господарські віча.
Ключові слова: “Просвіта”, економічна діяльність, господарські школи, госпо-
дарські віча.
Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині кінця
ХІХ – початку ХХ ст. є важливою в тому плані, що Товариство доволі успішно вті-
лювало у практичне щоденне життя українських селян тогочасні новітні методи
господарювання, утворювало економічні структури, відкривало фахові школи, про-
водило різноманітні курси, які забезпечували захист економічних інтересів україн-
ської громади, сприяли активізації господарсько-економічного руху1.
У даній статті спробуємо простежити основні напрямки діяльності “Просвіти”
щодо поширення економічних знань у Східній Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Розширити діяльність “Просвіти” в економічному плані змушувало злиденне
становище західноукраїнського селянства, яке, незважаючи на проведені австрій-
ським урядом реформи, переносило на своїх плечах пережитки панщини. Як австро-
угорська, так і пізніше польська адміністрації зовсім не піклувалися про економіч-
ний поступ українців, адже, як зазначав Т. Войнаровський, їхня мета полягала “в
руйнуваню передусім місцевих народних мас, щоб потім на їх місце впровадити
польські елементи”2.
“Просвіта” звернула увагу на поліпшення економічного становища селянства
з метою формування не лише національної самосвідомості, але й піднесення рів-
ня його матеріального добробуту. Однією з основних причин господарського зане-
паду українського селянства було те, що воно зазнавало гноблення й приниження,
безправності у вирішенні назрілих соціально-економічних проблем3.
Традиційно українське населення Східної Галичини займалося в основному
хліборобством, що, звичайно, в тогочасних умовах було свідченням економічної від-
сталості, чому сприяв і факт відсутності власного державного організму.
До 1891 р., тобто, до прийняття нового Статуту “Просвіти”, основна увага у
поширенні економічних знань акцентувалася на виданні книжок з господарсько-
152 Іван Зуляк
економічної тематики, маючи за мету популяризацію заснування шпихлірів, позич-
кових кас, догляду за садом, ґрунтами тощо4.
Головний виділ на засіданні від 21 січня 1891 р. ухвалив провести надзвичай-
ні загальні збори Товариства з метою зміни Статуту5, що, в основному, стосували-
ся економічних аспектів подальшого розвитку “Просвіти”6. Такі зміни затвердже-
но 25 березня 1891 року.7
Відповідно до вимог нового Статуту, “Просвіті” надавалося право здійснюва-
ти: “г) закладанє спілок рільничо-господарських і промислових, торговель, шпих-
лірів, кас ощадности і кас пожичкових, як також шкіл господарських і промисло-
вих; д) уділюванє помочи і поради при набуваню доброго насіння, машин і прирядів
рільничо-господарських, як також вказуванє жерел зарібку; н) розбуджуванє зами-
лованя до ощадности і праці, як також діланє всего того, що може причинитися до
піднесеня просьвіти і добробуту руського народу”8.
Окрім того, у § 50 Статуту наголошувалося на тому що, Виділ читаль-
ні “Просвіти” мав право і обов’язок: “ж) вводити в житє спілки рільничо-гос-
подарські і промислові, як також шпихлірі з збіжем, спільними силами членів
читальні; з) старатися о заложенє власної крамниці, де би члени громади мо-
гли побирати дешевший і добрий товар; і) старатися о заложенє власної каси
позичкової, щоби нею помагати членам, котрі з причини нещасних припадків
підупали, що для порятованя свого газдівства потребують підмоги на засів,
поставленє будинків, закупно товару, хотять освободити себе від лихварських
долгів або бажають піднести свою господарку на висший степінь; к) старати-
ся о заложенє власної каси ощадности в ціли розбудженя духа ощадности меж
громадянами”.
Загальні збори мали неабиякий резонанс у Наддніпрянській Україні, про що
свідчить вітальна адреса з Києва від О. Кониського, В. Тарнавського, В. Антонови-
ча, І. Нечуя-Левицького Головному виділу з побажаннями здобутків на ниві націо-
нального поступу і поліпшення економічного добробуту українців9.
Деякі делегати загальних зборів, що відбулися у Львові, навіть висували про-
позиції щодо створення окремого українського економічного товариства, що безпо-
середньо мало б займатися господарськими питаннями. Однак згадані пропозиції
не знайшли підтримки у більшості представників просвітніх осередків на той час,
оскільки, з одного боку, створення окремого економічного товариства призвело б
до значних необґрунтованих фінансових затрат, з іншого – до менш скорегованих
дій у просвітньо-економічній діяльності.
Виходячи зі сказаного, можемо констатувати, що “Просвіта” – перша просвітня
організація, яка намагалася своїми діями поліпшити економічний стан українсько-
го селянства, створити сприятливі умови для активної господарсько-кооперативної
діяльності. Варто відзначити у цьому плані заслуги члена Головного виділу К. Ле-
вицького, який написав книги, що були своєрідною програмою економічних дій
безпосередньо для потреб селянства. Це, зокрема, “Що повинна робити “Просвіта”
на основі нового статуту” (1892), “Про шпихлірі і крамниці” (1893), “Про сільські
каси позичкові і щадниці” (1894) та інші. У 1900 р. видано книгу М. Новаківського
“Спілки для ощадности і позичок системи Райфайзена”, у 1904 р. – К. Левицького
“Про нові спілки господарські”.
153Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині
Економічному розвитку української спільноти сприяло набуття “Просвітою” у
власність маєтку в Угерцях Винявських (повіт Рудки) на підставі заповіту громад-
ського діяча та мецената М. Малецького (354,5 морґів поля й лісу з двором і будин-
ками) та передача митрополитом А. Шептицьким на доволі вигідних для Товари-
ства умовах 68-моргового маєтку в Милованні10.
З метою розвитку просвітньо-економічної діяльності Головний виділ спри-
яв створенню “Товариства взаємних обезпечень “Дністер” у Львові”, яке в кінці
1907 р. нараховувало 213 943 поліси у 3733 громадах на загальну суму 218 043 491
корон з преміальним фондом 2 159 903 корон і з резервним фондом у 1 000 000 ко-
рон, утримуючи в краї тисячу агентств11.
Завдяки старанням “Просвіти”, у 1894 р. створено Товариство взаємного креди-
ту “Віра” у Перемишлі, засновано “Краєвий Союз кредитовий” у Львові (1898), до
якого вже в 1899 р. вступило 230 членів, статутний фонд якого становив 11 236 754
корон, сума наданих позик українським інституціям складала 21 700 корон12.
Створення “Краєвого Союзу кредитового” дало почин до заснування у 1904 р.
“Краєвого Союзу ревізійного” та “Краєвого Союзу Господарсько-молочарського”
(1907) з центром у Львові, “Народної Торгівлі” або “Союзу Торгівельного” (1908).
“Народна Торгівля” володіла філіями у 14 місцевостях, а до складу її адміністра-
ції входило 70 осіб. Вона щорічно проводила одномісячний курс навчання для 12
практикантів. У 1904 р. створено товариство “Сільський Господар”, у 1905 “Русь-
ку Щадницю” в Перемишлі. Це невеликий перелік тих господарських інституцій,
у створенні яких брала активну участь й “Просвіта”.
У кінці 1908 р. їх нараховувалося 227, у тому числі 168 кредитних, 21 торго-
вельна, десять промислових і десять рільничо-господарських, дев’ять молочарських
та дев’ять різних. Це були перші плоди українського економічно-господарського й
кооперативного руху за безпосередньою участю “Просвіти”, яка поступово пере-
творювалася у центр економічного відродження Східної Галичини, де на базі 521
читальні діяло 39 читальняних і 16 приватних крамниць, 33 ощадно-позичкових кас
(без громадських кас), 16 шпихлірів при читальнях13.
Згідно з вимогами Статуту 1891 р., також вводилася посада мандрівного учи-
теля господарства та перевірки читалень, в обов’язки якого входило також “устне
поучуванє народа о всякого рода справах просьвітніх, господарських, торговельних
і промислових...” Цю посаду започатковано у зв’язку з тим, що, пропагуючи нові
методи ведення господарства з метою отримання більших прибутків, поширюючи
економічні знання, потрібно було надавати певну практичну допомогу українським
селянам. З 1896 р. на цю посаду призначено В. Короля, у 1908 р. – О. Гарасевича, у
1909 р. – С. Кулика, у 1910 р. – М. Творидла, у 1912 р. – Г. Стефурака.
Селяни досить активно залучалися до сприйняття економічних знань, чим за-
свідчували те, що це справа вкрай необхідна14. Адже захистити селянина могла до-
бре налагоджена й розгалужена система поширення економічних знань. Низький
рівень ведення господарства негативно впливав на отримання прибутків від реа-
лізованої продукції. Проведення такого типу читань давало змогу реально впрова-
джувати нові методи господарювання в життя. Упродовж 1896–1897 рр. мандрівний
учитель господарства і перевірки читалень В. Король провів читання на господар-
ську тематику у 191 місцевості, 11 філіях, серед 180 громад при загальній участі
154 Іван Зуляк
14 299 слухачів, з них 13 756 слухачів – представники селянства й міщан. Про ефект
просвітньо-економічної діяльності свідчить те, що на кінець 1899 р. читальні вже
мали 258 крамниць, 138 позичкових кас, 112 шпихлірів15.
Основне завдання просвітніх осередків полягало у сприянні селянам в отри-
манні вигідних кредитів з метою зміцнення їхніх господарств. Зокрема, значних
успіхів в економічному плані досягла читальня “Просвіти” у с. Скала, Борщівсько-
го повіту. На кінець 1898 р. річний обіг коштів читальняної каси складав 30 тис. зо-
лотих ринських (далі – злр.), з яких за 8000 тис. злр. збудовано будинок читальні, у
володінні читальні також перебувало 2,5 моргів поля вартістю 400 злр.16.
“Просвіта” заохочувала читальні до використання безвідсоткової позики з фон-
ду, призначеного Галицьким сеймом на піднесення рільництва. До кінця 1901 р. її
отримали 21 читальня на загальну суму 13 400 корон (далі – кр.), а у 1902–1903 рр.
– тільки шість читалень, у тому числі: читальня “Просвіти” в Залужу (Рогатинський
повіт) – 400 кр., у Стрільбичах (Старосамбірський повіт) – 800 кр., у Мальчицях
(Городоцький повіт) – 800 кр., у Боднарові (Станиславівський повіт) – 400 кр., у
Вербицях (Равський повіт) – 800 кр., у Григорові (Рогатинський повіт) – 800 кр.17
Від 1891 р. з цього фонду позику отримали 27 читалень на загальну суму 17 400 кр.
Посаду мандрівного учителя господарства та перевірки читалень скасовано
в 1900 р. у зв’язку з тим, що “Просвіта” не мала фондів для фінансування поїздок
свого представника, а неодноразові звертання до органів крайової влади були без-
результатними18.
Тільки в 1904 р. “Просвіта” отримала з державних і крайових фондів фінансо-
ву допомогу розміром 4000 кр., у 1905 р. – 5000 кр. Її виплачено до кінця 1913 р., не
враховуючи допомоги на розвиток рільничої школи у Милованні та школи домаш-
нього господарства в Угерцях Винявських у сумі 17 900 кр. Для порівняння наве-
демо деякі статистичні дані з діяльності польського “Kułka rolniczego” (за 1882 р.),
якому щорічно виплачували фінансову допомогу на розвиток господарської діяль-
ності у сумі 8200 кр., на видання популярної літератури – 8000 кр., а також нада-
валася можливість отримати 50 тис. кр. з позичкового безвідсоткового фонду. За-
галом, польський рільничий гурток до кінця 1899 р. отримав 189 400 кр. Стосовно
цього “Письмо з Просьвіти” повідомляло про те, що польські економічні структу-
ри діставали набагато більшу матеріальну допомогу від місцевої влади, ніж україн-
ські, керуючись тим, щоб дешевими кредитами зацікавити українське селянство”19.
Проблема з матеріальними фондами була доволі значною перешкодою діяль-
ності “Просвіти” в економічній сфері. В 1912 р. Товариство не отримало фінансо-
вої допомоги у розмірі 28 тис. кр., хоча бюджет економічної комісії Галицького сей-
му, за мінімальними підрахунками, становив 80 тис. кр.20. Власне з цього приводу
“Діло” писало про те, що допомога не виплачується у зв’язку з певними політич-
ними тенденціями у виданнях Товариства21.
Поліпшенню впровадження у життя економічної політики “Просвіти” сприя-
ло створення в 1906 р. господарсько-промислової комісії, до складу якої входили:
П. Огоновський – голова комісії, В. Загайкевич – секретар комісії, члени комісії –
Р. Залозецький, О. Гарасевич, А. Глодзінський, А. Корнеля, М. Коцюба, К. Левиць-
кий, К. Паньківський, І. Петрушевич22. Основною метою комісії було втілення у
життя заходів щодо підвищення економічного добробуту українського населення23.
155Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині
До компетенції комісії належало охопити всі сфери економічного життя українців у
Східній Галичині з метою організації рільництва, домашнього промислу, торгівлі,
сприяти заснуванню господарських спілок, промислових і торговельних структур,
отриманню вигідних кредитів тощо24. Серед інших завдань було також, враховую-
чи кліматичні умови місцевості, сприяти садівництву, городництву, пасічництву,
виноробству25.
Згадана комісія поділялася на такі відділи: сільськогосподарський, промисло-
вий, торговельний, кредитний, жіночого господарства, господарсько-видавничий,
корисних справ. Особливо важливе місце в структурі господарсько-промислової ко-
місії займали торговельний і кредитний відділи. Через торгівлю та надання селянам
вигідного кредиту “Просвіта” намагалася подолати нужденний стан українського
населення. Сільськогосподарський відділ з 1910 р. всю практичну працю передав
“Сільському господареві”.
Заснування господарської школи у Милованні (Товмацький повіт) у 1908 р.
засвідчило, що “Просвіта” основною метою економічної політики вважала під-
готовку кадрів для практичного ведення господарства. Згідно зі Статутом, школа
зобов’язувалася надавати селянству практичні знання з рільництва, вкрай необхідні
для раціонального ведення селянських господарств26, через: проведення в зимовий
період рільничих занять для селян; організацію у літній період курсів для селян-
ської молоді; заснування спеціальних курсів з різних галузей сільського господар-
ства; ведення зразкового господарства; дослідження рільничих відносин; надан-
ня хліборобам практичних порад; допомогу в організації господарських спілок27.
Під час практичного навчання селяни знайомилися з найважливішими основа-
ми господарських знань, готувалися до раціонального ведення власного господар-
ства, доглядали рослини, годували тварин, проводили меліорацію полів, утримували
луки й пасовища в належному стані, вивчали природничі науки і вплив природно-
го середовища на врожайність. Крім спеціальних дисциплін, селян навчали чита-
ти, писати, рахувати. Наприклад, упродовж 20 листопада – 31 грудня 1909 р. тривав
курс навчання за участю 30 слухачів28. Навчання проводили Г. Думка, агроном та
Я. Литвиненко, урядник “Просвіти”. Учителі відзначали, що упродовж шести тиж-
нів слухачі не можуть добре освоїти навики ведення господарства й основи почат-
кового навчання29. Тому з 1 грудня 1910 р. курс здобуття знань тривав уже до 1 бе-
резня 1911 р., його програма включала 504 години. З них 180 годин відводилося на
вивчення загальноосвітніх предметів. У 1912–1913 навчальному році це співвідно-
шення становило: 600 і 270 годин (підраховано автором на основі аналізу звітів).
Господарська школа у Милованні – це перша просвітньо-економічна фахова
інституція, якої до того не було ні серед українських, ні польських товариств. Щоб
вона дійсно відповідала своєму завданню, потрібно було мати кошти на утриман-
ня спеціалістів, перебудову приміщень, впорядкування навчально-методичних ка-
бінетів і класів тощо. На загальних зборах Товариства “Просвіта” 8 квітня 1913 р.
у Львові наголошувалося, що “Головний виділ повинен позбутися Милованні і все-
го того, що стояло би на перешкоді його головній ідеї”30, враховуючи те, що на пе-
ребудову школи було витрачено 71 320 кр., а в 1912–1913 рр. господарство у Ми-
лованнюі дало незначний прибуток. Утримання школи хоча й було справді важким
тягарем для Товариства, але “Просвіта” все ж, попри скрутне фінансове становище,
156 Іван Зуляк
продовжувала виділяти на неї кошти, вважаючи її базою для поширення економіч-
них знань, центром підготовки спеціалістів.
Значною заслугою Товариства у справі підготовки економічно грамотних фа-
хівців було заснування школи домашнього господарства в Угерцях Винявських 5 бе-
резня 1910 р.31 Ця ідея виникла у філії “Просвіти” в м. Комарно Рудківського повіту.
Школа зобов’язувалася теоретично та практично готувати сільських жінок і дівчат
до самостійного ведення домашнього господарства. Для досягнення мети передба-
чалося вивчення як фахових, так і загальноосвітніх предметів. Із загальноосвітніх
вивчалися: релігія, українська література, письмові вправи, математика, географія
та історія рідного краю з детальним вивченням історії Галичини. До фахової підго-
товки входили здобуття знань щодо: якості, кількості і поживності їжі; основ гігіє-
ни, догляду за хворими; годівлі домашніх тварин та молочарства; садівництва і го-
родництва; значення спільної праці для ведення домашнього господарства.
Упродовж 1 листопада 1912 – 27 березня 1913 рр. проводився п’ятимісячний
курс навчання для 14 слухачок32. У 1913–1914 навчальному році запроваджено шес-
тимісячний курс навчання. Із 37 претендентів через обмежену кількість приміщень
прийнято на навчання лише 20 слухачок. Група поділялася на чотири підгрупи від-
повідно до набуття майбутньої фахової підготовки: приготування їжі; підтримання
домашнього порядку та шиття; прання одягу; ведення домашнього господарства.
Щирі слова подяки за надану змогу навчатися у школі домашнього господарства
знаходимо в одному з листів учениці: “Позаяк доступилам того щасьтья, що зіста-
лам принєта до школи жіночого господарства в Угерцях Вінявских, за що складайу
Хвальному товариству, єк також і Вп пані Директорші щиру подєку…”33.
Значним поступом у розвитку економічної політики “Просвіти” було прове-
дення у філіях Товариства торговельних курсів з метою пропагування практичних
навиків ведення читальняних крамниць. Спочатку на курси приймалися всі бажа-
ючі, згодом тільки українські крамарі або члени Товариства “Просвіта”. Зокрема,
упродовж 1908–1914 рр. відбулося 14 торговельних курсів за участю 586 слухачів.
“Просвіта” проводила торговельні курси також і з іншими українськими інституці-
ями. Разом із крайовим виділом товариства “Сокіл” відповідний курс проводився у
Товмачі й Тисьмениці34. Філія рільничого товариства “Сільський господар” у Бор-
щеві, місцева філія та Головний виділ “Просвіти” спільно проводили тритижневий
торговельний курс35. Восьмиденний торговельно-касовий курс було організовано
у Заліщиках для учнів семінарії третього та четвертого року навчання за участю 46
слухачів. У Львові відбувся аналогічний курс для учнів Греко-Католицької семіна-
рії36. Проведення торговельних курсів давало змогу збільшити кількість економіч-
но грамотних фахівців, здатних вести активну господарську діяльність.
Важливе місце у просвітньо-економічній діяльності “Просвіти” посідали гос-
подарські віча, які були своєрідною формою спілкування та передачі набутого прак-
тичного досвіду. Вперше аналогічне просвітньо-економічне віче, в роботі якого взя-
ло участь 200 осіб, у тому числі 20 священиків, відбулося у Перемишлі 12 листопада
1895 р. На ньому наголошувалося на тому, що крамниці необхідно засновувати при
читальнях “Просвіти” і вони принесуть більше користі місцевим мешканцям і про-
світньому осередку за умови, що їхню роботу скеровуватимуть священики й учите-
лі. Власне, про це говорив і К. Левицький у рефераті “Про каси позичкові”, зазнача-
157Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині
ючи, що кожна українська громада повинна заснувати хліборобську касу, складену
з коштів громади, яка повинна їй служити з метою матеріального піднесення до-
бробуту селян. У рефераті І. Негребецького “Про важливі господарські знаряддя і
їх вжиток” підкреслювалося, що просвітня робота не матиме позитивних резуль-
татів, якщо ґрунтуватиметься на вбогості селян. Просвітньо-економічне віче при-
вітав громадський та освітній діяч Т. Ревакович, наголосивши на тому, що без еко-
номічного зростання українського народу неможливо вести мову про перспективи
позитивного розвитку.
22 вересня 1912 р. відбулося просвітньо-економічне віче у Бібрці, влаштова-
не спільними зусиллями філії “Просвіти” і “Сільського господаря”. Віче дало по-
чин до створення крайової інституції “для плянової і як найширшої акциї витво-
рення рідного промислу”37.
Крамарсько-торговельно-касовий курс відбувся у Чорткові 10 жовтня 1912 р.38
за ініціативи Головного виділу “Просвіти” та при співпраці Товариства з іншими
українськими господарськими інституціями. До програми курсу входило вивчен-
ня історії України, діловодства, вексельних і торговельних законів, торговельного
листування тощо. Заходом філій “Просвіти”, “Сільського господаря” у Сокалі про-
водився торговельний курс упродовж 23 січня – 11 лютого 1912 р.39; він включав
вивчення торговельної справи (90 годин) і загальноосвітніх предметів (18 годин).
З метою поліпшення роботи читалень у Львові упродовж 12–19 квітня 1911 р.40
проводився просвітньо-економічний курс, програма якого складала 45 год., з них
3 год. відводилося на засвоєння теоретичної частини “Про провід у читальнях”
(І. Крип’якевич); 4 год. – на практичну частину “Про провід у читальнях” (С. Де-
мидчук); 3 год. – на “Устроюванє та веденє курсів для неграмотних” (О. Солтис);
7 год. – на “Зносини горожан з громадськими, повітовими, судовими і військови-
ми властями” (І. Фургало); 7 год. – на практичні вказівки з ветеринарії (Ю. Стру-
тинський); 7 год. – на практичні вказівки з сільського господарства (М. Творидло).
Важливим досягненням “Просвіти” в економічній сфері було заснування дво-
річної “Торговельної школи” у Львові 5 жовтня 1911 р.41 Першим її директором при-
значено професора Львівської політехніки і державної торговельної академії Р. За-
лозецького. На утримання школи Головний виділ виділив фінансову допомогу у
сумі 2500 кр. та 1300 кр. на придбання науково-методичної літератури. Упродовж
1912–1913 рр. свідоцтво про закінчення школи отримали 24 учні, в тому числі 12
учениць, а шестимісячні курси з 27 слухачів закінчили тільки 12.
Проблема фінансування навчально-виховного процесу постійно гальмувала
розвиток економічної праці Товариства. Без її вирішення неможливо було готувати
кваліфікованих фахівців, забезпечуючи національними кадрами розвиток економіки
Східної Галичини. У листі намісника краю А. Голуховського від 19 травня 1913 р.
на ім’я керівництва школи повідомлялося про те, що Галицький сейм не збільшив
субвенції на потреби навчального закладу42.
Своєрідним підведенням підсумків господарської праці “Просвіти”, починаючи
з 1891 р., стало проведення просвітньо-економічного конгресу у Львові в 1909 р.43
з нагоди сорокалітнього ювілею Товариства. Основним завданням цієї наради було
критичне осмислення й оцінка результатів діяльності, знаходження шляхів і мето-
дів поліпшення економічного стану українського селянства. Участь у конгресі усіх
158 Іван Зуляк
верств населення свідчила про зацікавленість змінити існуючі соціально-економічні
порядки на селі, що сприяло б значному піднесенню економіки Східної Галичини
та відповідно зростанню матеріального добробуту українців.
Таким чином, “Просвіта” вперше серед українських товариств не тільки прого-
лосила ідею економічного піднесення селянства, але й реально втілювала її у жит-
тя. Економічна політика Товариства дала поштовх до створення національних гос-
подарських інституцій і установ, які згодом продовжили й спеціалізували працю,
започатковану “Просвітою”.
На основі аналізу протоколів засідань Головного виділу Товариства, господар-
ських комісій, звітів про проведену економічну роботу, можемо констатувати, що
майже 75 % матеріальних засобів інституції скеровувалося на розвиток економіч-
ної сфери. Завдяки цілеспрямованій економічній політиці Товариства, українське
селянство Галичини мало змогу переконатись у важливості та необхідності набуття
господарських знань, їх практичного втілення у життя як засобу підвищення матері-
ального добробуту і поліпшення економічної ситуації української спільноти загалом.
Ivan Zuliak. Role of “Prosvita” in the spread of economic knowledge in Eastern
Galicia (end of the 19th – beginning of the 20th centuries)
The author highlights the role of the society in the spread of economic knowledge
in Galicia and describes the main directions and forms of its economic activity. He lists
economic organizations established with the support of the society, gives an account of
the activities of husbandry schools of “Prosvita” in Uhertsi Vyniavski and Mylovanie,
and points out economic public meetings organized by the society.
Key words: “Prosvita”, economic activity, husbandry schools, economic public
meetings.
1 качор А. Роля “Просвіти” в економічному розвитку Західної України. – Вінніпег, 1960; М. Алек-
сієвець, І. Зуляк “Діяльність “Просвіти” у національно-культурному відродженні Східної Гали-
чини (1868–1914). – Тернопіль, 1999. – 184 с.
2 Войнаровський Т. Вплив Польщі на економічний розвій України-Руси / Перший Український
просвітньо-економічний конгрес, уладжений Товариством “Просьвіта” в сорокалітє заснованя
у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909. – С. 403.
3 Скварок З. Просьвітна организація читалень і філій “Просьвіти” / Перший Український
просвітньо-економічний конгрес, уладжений Товариством “Просьвіта” в сорокалітє заснованя
у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909. – С. 174.
4 Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (далі – ЦДІАУЛ). – Ф. 348. – Оп. 1. –
Спр. 7628. – Арк. 130.
5 Там само. – Спр. 7629. – Арк. 346.
6 Там само. – Арк. 329.
7 Там само. – Арк. 346.
8 Статутъ товариства “Просвіта” з 18 серпня 1891 р. – Ч. 59616. – С. 13.
9 Справозданє з діяльности Головного Виділу товариства “Просвіта” за рокъ 1891. – Львів, 1892. –
С. 5.
10 Звіт Товариства “Просвіта” з діяльности за чась від 1 січня 1908 до 31 грудня 1909. – С. 6.
11 левицький к. Початки розвою наших економічних інституцій: 1890–1900 / Перший Україн-
ський просьвітноекономічний конгрес, уладжений товариством “Просьвіта” у Львові в днях 1
і 2 лютого 1909. – С. 560.
159Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині
12 Народні Рускі товариства у Львові // Ілюстрований народний календар Товариства “Просьві-
та” на рік 1900. – Ч. 23. – Кн. 1–2. – С. 198–202.
13 Справозданє зъ діятельности Товариства “Просвіта” за чась водъ 1 січня 1896 до 31 грудня
1897. – Львів, 1898. – С. 10.
14 Танячкевич Д. Яку раду радило віче господарське Товариства “Просвіта” на дни 12 падолиста
1895 року в Перемишли? – Львів, 1986. – С. 21, 25.
15 Справозданє зъ діятельности Товариства “Просвіта” за чась водь 1 січня 1898 до 31 грудня 1899.
– С. 27.
16 Читальня “Просвіти” у Скалі // Ілюстрований народний календар Товариства “Просвіта” на рік
1900. – Ч. 236–237. – Кн. 1–2. – С. 181.
17 Звіт з діяльности Товариства “Просьвіта” за час від 1 січня 1902 до 31 грудня 1903. – С. 11.
18 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 223. – Арк. 7.
19 Письмо з Просьвіти. – 1911. – С. 171.
20 Звіт з діяльности Головного Виділу Товариства “Просьвіта” за час від 1 січня до 31 грудня 1913
// Письмо з Просьвіти. – Ч. 4. – 1914. – С. 116.
21 Діло. – 1918. – Ч. 78. – 6 квітня. – С. 2.
22 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 7632. – Арк. 32.
23 Там само. – Спр. 7632. – Арк. 1.
24 Там само. – Арк. 3.
25 Там само. – Арк. 5.
26 Там само. – Спр. 7161. – Арк. 1.
27 Там само. – Арк. 2.
28 Звіт Товариства “Просьвіта” з діяльности за час від 1 січня 1908 до 31 грудня 1909. – С. 28.
29 Звіт Товариства “Просьвіта” з діяльности за час від 1 січня 1910 до 31 грудня 1912. – С. 109.
30 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 7633. – Арк. 162.
31 Там само. – Спр. 7266. – Арк. 2.
32 Звіт з діяльности Головного Виділу товариства “Просьвіта” за час від 1 січня до 31 грудня
1913 // Письмо з Просьвіти. – Ч. 4. – 1914. – С. 120.
33 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 7267. – Арк. 1.
34 Там само. – Спр. 6366. – Арк. 1–14.
35 Там само. – Спр. 445. – Арк. 2.
36 Звіт Товариства “Просьвіта” з діяльности за час від 1 січня 1910 до 31 грудня 1912. – С. 112–
113.
37 Діло. – 1912. – Ч. 223. – 4 жовтня. – С. 6.
38 Діло. – 1912. – Ч. 227. – 10 жовтня. – С. 7.
39 Письмо з Просьвіти. – 1911. – Ч. 1. – Січень. – С. 90.
40 Там само. –1911. – Ч. 3. – Березень. – С. 112.
41 Звіт Товариства “Просьвіта” з діяльности за час від 1 січня 1910 до 31 грудня 1912. – С. 136,
138.
42 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 231. – Арк. 1.
43 Звіт Товариства “Просьвіта” з діяльности за час від 1 січня 1910 до 31 грудня 1912. – С. 95.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73545 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T22:42:29Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зуляк, І. 2015-01-12T18:55:17Z 2015-01-12T18:55:17Z 2010 Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І. Зуляк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 151-159. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73545 Висвітлено участь Товариства у поширенні економічних знань в Галичині, окреслено основні напрямки та форми економічної діяльності. Перелічено економічні організації, засновані за сприянням Товариства, подано діяльність господарських шкіл “Просвіти” в Угерцях Винявських та Милованні, а також звернено увагу на організовувані господарські віча. The author highlights the role of the society in the spread of economic knowledge in Galicia and describes the main directions and forms of its economic activity. He lists economic organizations established with the support of the society, gives an account of the activities of husbandry schools of “Prosvita” in Uhertsi Vyniavski and Mylovanie, and points out economic public meetings organized by the society. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Основні ділянки національної праці “Просвіти” Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) Role of “Prosvita” in the spread of economic knowledge in Eastern Galicia (end of the 19th – beginning of the 20th centuries) Article published earlier |
| spellingShingle | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) Зуляк, І. Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| title | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_alt | Role of “Prosvita” in the spread of economic knowledge in Eastern Galicia (end of the 19th – beginning of the 20th centuries) |
| title_full | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_fullStr | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_short | Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_sort | роль “просвіти” у поширенні економічних знань у східній галичині (кінець хіх – початок хх ст.) |
| topic | Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| topic_facet | Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73545 |
| work_keys_str_mv | AT zulâkí rolʹprosvítiupoširenníekonomíčnihznanʹushídníigaličiníkínecʹhíhpočatokhhst AT zulâkí roleofprosvitainthespreadofeconomicknowledgeineasterngaliciaendofthe19thbeginningofthe20thcenturies |