Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період)
На основі Календарів “Просвіти” проаналізовано роль Товариства у популяризації правових знань у Галичині австрійського періоду. Показано, яка саме інформація вміщувалася у “Календарях” і яке вона мала значення для тодішніх українців – громадян Австро-Угорщини. Подано внесок окремих діячів у розвито...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73548 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) / Т. Андрусяк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 165-177. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859913992822063104 |
|---|---|
| author | Андрусяк, Т. |
| author_facet | Андрусяк, Т. |
| citation_txt | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) / Т. Андрусяк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 165-177. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | На основі Календарів “Просвіти” проаналізовано роль Товариства у популяризації правових знань у Галичині австрійського періоду. Показано, яка саме інформація
вміщувалася у “Календарях” і яке вона мала значення для тодішніх українців – громадян Австро-Угорщини. Подано внесок окремих діячів у розвиток правової думки в Галичині та форми популяризації правових знань.
On the basis of the calendars of “Prosvita” the author analyzes the role of the society
in the popularization of legal knowledge in Galicia in the Austrian times. He shows
what information was published in calendars and how important it was for those Ukrainians who were then citizens of Austro-Hungary. The contribution of some activists to the development of legal thought in Galicia and forms of popularization of legal knowledge are characterized.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:04:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
165Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Тарас Андрусяк
Правова Проблематика на сторінках календарів
“Просвіти” (австрійський період)
на основі календарів “Просвіти” проаналізовано роль Товариства у популяри-
зації правових знань у Галичині австрійського періоду. Показано, яка саме інформація
вміщувалася у “календарях” і яке вона мала значення для тодішніх українців – грома-
дян Австро-угорщини. Подано внесок окремих діячів у розвиток правової думки в Га-
личині та форми популяризації правових знань.
Ключові слова: “Просвіта”, “календарі Товариства “Просвіта”, правова дум-
ка, І. Борисикевич.
Вибір даної теми зумовлений наступними причинами. По-перше, видання То-
вариства “Просвіта” були найбільш численними та масовими серед усіх україно-
мовних видань другої половини XIX – початку XX ст. на західноукраїнських зем-
лях. А, отже, як такі спричинили найсуттєвіший вплив на освітній, культурний,
інтелектуальний рівень найширших верств народу. По-друге, найпопулярнішим
серед видань “Просвіти” були календарі Товариства, загальний сумарний наклад
яких складає сотні тисяч примірників. І хоча на кожен наступний рік видавався
новий календар, книжки старих календарів продовжували зберігатися, не скажу
в домашніх бібліотеках, бо основним їх адресатом були селяни, з яких мало хто
мав домашні біб ліотеки, але в домах, протягом десятиліть. По-третє, починаючи
від першого календаря 1870 р., вони містили певну правову інформацію, потрібну
в повсякденному житті, а, отже, сприяли поширенню правових знань, розвиткові
української правової думки. Варто також зазначити, що редакторами частин кален-
дарів “Просвіти” були фахові правники: Володимир Левицький (Василь Лукич),
Кость Левицький та ін., що також не могло не вплинути на їхній зміст.
На сьогодні, на скільки нам відомо, ця проблема залишається поза увагою
дослідників. З огляду на значну кількість видань (шістдесят) та суттєво відмінні
державно-правові умови Австро-Угорської монархії та Польщі, зупинимося тіль-
ки на календарях, які побачили світ до 1918 року. Таких календарів є сорок один.
Розглядаючи окреслену проблему, застосуємо хронологічний метод, тобто бу-
демо розглядати їх від першого (1869) до останнього (1917) по мірі їх виходу в світ.
Це дасть зомогу простежити розширення розглядуваної тематики, зростання її фа-
хового рівня тощо.
Отже, перший “Народний календар на рік звичайний 1870” був виданий ко-
штом і заходом товариства “Просвіта” в 1869 р. Як вказувалося в “Короткій літопи-
сі”, що нею розпочинався календар, “від основання товариства “Просвіта” – 1 рік”.
У зверненні “Від Виділу товариства “Просвіта”, датованого 20 вереснем 1869 р.,
166 Тарас Андрусяк
зазначалося, що не минуло ще й року від його заснування, а календар став уже сьо-
мим виданням “на пожиток і добро українського народу” (тут і далі, у всіх випад-
ках, замість термінів руський, русинський тощо вживаємо український, який почав
вживатися і в календарях “Просвіти” в першому десятилітті XX ст. Цезумовлено
тим, що протягом розглядуваного періоду в тих же календарях “Просвіти”, як і за-
галом в тогочасній пресі вживався для окреслення українського населення термін
“руський” десь до 1891 р., “українсько-руський” з 1892 р. по 1908 р., “український”
з 1909 р.). Тут же вказувалося, що календар планується як щорічне видання, з мі-
німальною ціною, з тим щоб зробити його доступним найширшим верствам на-
роду, підняти наклад від 3000 примірників, яким було видано цей календар, до
10 000 і 20 000 примірників. Окреслювалася планована структура видань: відділ
календарно-астрономічний, белетристично-науковий, офіційна інформація (почи-
наючи з першого річника, це були поштові, телеграфні та транспортні тарифи і роз-
клади) та звіти про діяльність товариства1. Власне такий звіт, оцінка сучасного ста-
ну та бачення перспективи під назвою “Від Виділу товариства “Просвіта”, але на
відміну від того, що ним розпочиналося видання вже за підписом голови Товари-
ства Н. Вахнянина та секретаря О. Партицького, було поміщено наприкінці кален-
даря. Це дуже цікавий документ, який містить ряд важливих оцінок. Тому хотілося
б зупинитися на ньому трохи детальніше. Характеризуючи сучасне становище, ав-
тори пишуть: “Українці галицькі, зачавши нове життя в 1848-ім році, через 20 літ,
котрі з накладом від того часу минули, немного поступили наперед в розвою своєї
народності, правда, побільшилася за той час українська інтеліґенція; окрім укра-
їнських священиків маємо тепер українських вчителів і урядників, маємо україн-
ські часописи, українські товариства, і, по части, українську мову в школах; але ці-
лий той поступ об’являється лиш в вищих верствах народу, в тих верствах, котрих
непостійність при народному прапорі історія давніших часів так сумно нам дока-
зала”2. Тому єдиним порятунком, єдиною гарантією успішного буття народу є сам
народ. “Задля того давно вже узнали ми потребу цілий народ, цілу масу простого
люду, котрий нещасливою долею більше, як у інших народів підупав, двигнути і
до пізнання привести, і на тім-то люді, котрий вже дав докази своєї твердості, бу-
дучність нашої народності оперти”3. Автори усвідомлювали, що “справа нашого
народу в містах і містечках далеко гірше, а по селах не ліпше стоїть, як до знесен-
ня панщини. Морально наш народ – при всій ревності нашого духовенства – не ба-
гато ще піднісся, інтелектуально майже зовсім не просвітився, політично не дій-
шов ще до пізнання себе – ба по містах в тих двох десятках літ більше відчужився
своєї народності, ніж перед тим в цілім століттю; матеріально, помимо даної сво-
боди, не двигнувся”4. Серед причин такого становища є зовнішні, які не залежали
від української інтеліґенції, зокрема, “абсолютизм не дозволяв нашій інтеліґенції
розвинути всі сили для добра простого народу; централізація в школах не давала з
них хіснувати (мати користь) селянам; великі тягарі різного роду, котрі народ пере-
носити мусить, утруднюють йому піднестися матеріально”5. Проте не менша вина
й інтеліґенції, яка не зробила того, що, незважаючи на несприятливі умови, мож-
на і треба було зробити. Як результат, не тільки немає розвитку народу, його само-
свідомості, але втрачається навіть той її рівень, яким вже був, і між народом та ін-
теліґенцією поглиблюється відчуження. Саме для того, “щоби люд наш в народнім
167Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти”
дусі просвіщати і через то матеріально підносити”, необхідно було “зав’язати нове
товариство”6, єдиною ціллю якого стала просвіта народу шляхом поширення попу-
лярних видань, книжок, часописів по найдоступніших для народу цінах. При цьо-
му, щоб народ міг із популярних видань мати користь, вони мусять, попри популяр-
ний і доступний виклад, бути написані зрозумілою для народу мовою, тобто такою,
якою він сам говорить. Закликаючи до якнайактивнішої матеріальної підтримки То-
вариства та участі в його діяльності всієї української інтеліґенції, і, в першу чер-
гу, духовенства, автори відозви ставили перед собою амбітний план і щиро споді-
валися: “Дасть Бог, в цілому нашому краю, – а за других 20 літ чей собі виховаємо
новий люд, освіченіший, заможніший від теперішнього, народності своєї свідомий,
не тільки кров’ю, но духом з ним злучений, в котрім народність наша узискає під-
пору, котра не тільки всі напади ворогів переможе, але й нову будучність, кращу
долю для цілого українського народу колись роздобуде”7. Такий детальний переказ
зазначеної відозви, з її максимальним цитуванням потрібний для того, щоб наочно
проілюструвати початки Товариства і його здобутки. Навіть визначений тут 20-ти
річний термін є дуже показовим. Саме наприкінці 80 – початку 90-х рр., тобто че-
рез двадцять років, розпочинається “адвокатська ера”, період, коли до політично-
го, економічного, громадського проводу в українському суспільстві приходять ви-
ховані “Просвітою” українські адвокати, які надають йому якісно нового рівня. Це
саме ті люди, як почали творити “нову будучність, кращу долю для цілого україн-
ського народу”. А на час виходу в світ першого календаря “Просвіти”, як писалося
в тому ж таки календарі, “нині числить товариство наше 130 членів, котрі місячне
по 25 кр. на видавництво популярних і дешевих книжок складають”8.
Наступний “Народний календар на рік переступний 1872” не містив розділу
з офіційною інформацією і був втричі менший за обсягом від попереднього (всьо-
го 64 с.). Він був виданий накладом 2000 примірників і, як і перший, дуже швид-
ко був реалізований. У 1872–1879 рр. календарі не видавалися, і черговим (третім)
став виданий у 1880 р. “Календар “Просвіти” на рік переступний 1880”. Власне,
починаючи з цього видання, змінюється назва з “народного календаря” на “кален-
дар “Просвіти”. Його новацією стала поява в календарній частині окремого розді-
лу – “Календар історичний”. В календарі також була подана офіційна частина, яка,
крім інформації, що подавалася в першому календарі, містила ще відомості про ва-
люту провідних європейських держав. Певну дотичність до правової проблематики
мають матеріали про державне правління країн Європи та інформація про україн-
ський народ, його чисельність та етнічну територію. Окрема увага при цьому звер-
нута на найближчі сусідні народи: поляків та росіян і на їх відмінність від українців.
В тому ж році було видано “Календар товариства “Просвіта” на рік звичайний
1881”, який започатковує цілу низку календарів, упорядником яких був Василь Лу-
кич (В. Левицький). В цьому виданні, як і в попередніх, міститься розділ з офіцій-
ною інформацією. Новим була поява нарисів про життя і діяльність українських
громадських та політичних діячів: Івана Борисикевича, Івана Бассараба, Семена
Ковцуняка та Захарія Бобяка9. Нарисів, які мали своїм завданням поширення знань
та популяризацію здобутків людей, які своєю працею спричинилися бодай до не-
значного народного поступу. (У виданні “Товариство “Просвіта” у Львові: покаж-
чик видань 1868–1939” (Львів 1996) помилково вказано, що це некрологи (с. 62).
168 Тарас Андрусяк
Насправді це нариси про вказаних діячів, бо І. Борисикевич помер в 1892 р.). У при-
мітці до них зазначається: “Поміщуючи тих кілька споминок про деяких заслуже-
них щирих українців, просимо земляків подавати до нашої відомості життя всіх, а,
особливо, селян, що чимось знатнійшим і важнійшим відзначилися – а ми радо хоч
би коротенькі вістки будемо поміщати в нашім календарі”10. Особливий інтерес, в
контексті розглядуваної нами проблеми, викликає акцент, який робиться на пра-
вові аспекти діяльності зазначених осіб, важливість використання можливостей,
передбачених чинним законодавством, необхідність боротьби за свої права. Геро-
ями цих нарисів є представники різних соціальних груп, люди які займають різне
становище в громаді, але кожен з них є прикладом позитивної діяльності в напря-
мі забезпечення захисту прав українського народу. Іван Борисикевич, з дитинства
спостерігаючи невідрадне становище народу, вирішив ціле життя працювати для
покращення його долі. Бачачи, що переважну більшість державних службовців на
українських землях, що входили до складу Австрійської монархії, складають німці
або поляки, які байдуже ставляться до проблем народу, він вступає на юридичний
факультет, маючи намір в подальшому присвятити себе державній службі. Про-
те, з огляду на стан здоров’я, він, після закінченн навчання, був змушений повер-
нутися в село і зайнятися господарством, яке залишив йому батько. В 1848 р. він
стає одним із засновників та провідних діячів Головної Руської Ради. Іван Бори-
сикевич написав Статут, пізніше прийнятий Радою та окреслив її головні завдан-
ня. Його було обрано заступником голови Ради. Протестуючи проти намагання
польських чинників обмежити права української мови у шкільництві та діяльнос-
ті місцевих органів державної влади, він очолив делегацію до імператора від Ради
з клопотанням про забезпечення рівноправності українського та польського наро-
дів та захист інтересів селянства. І, що найголовніше, ця делегація офіційно звер-
нулася з клопотанням про поділ коронного краю Галичини на дві частини: західну
– польську та східну – українську. В тому ж році Іван Борисикевич бере участь у
Слов’янському з’їзді в Празі, де наголошує на окремішності українського народу
від росіян та поляків та на єдності українського народу Австрійської та Російської
імперій. Він обирався депутатом парламенту та крайового сейму. Високо оціню-
ючи політичну діяльність Івана Борисикевича, його громадську активність, автор
нарису разом з тим підкреслює важливість його діяльності в рідному селі Увисла
Гусятинського повіту. Його стараннями тут була створена школа, поширювалася
просвіта і національна свідомість, що знаходить свій вияв у одностайній та чіткій
позиції громади на всіх виборах, та у використанні української мови в зверненні
до державних органів та інституцій. Іван Бассараб, про якого йде мова в другому
нарисі був народним учителем. Він, ставши ще в часи навчання у вчительській се-
мінарії, членом “Просвіти”, робив дуже багато для залучення свідомих селян до
участі в Товаристві, поширенні книжок, проведенні інших просвітницьких акцій.
І хоч життя його було дуже коротке, неповних двадцять п’ять років, він показав,
як багато може зробити народний вчитель, працюючи над піднесенням освітнього
і культурного рівня не тільки молоді, але й старшого покоління. Нарис про Семе-
на Ковцуняка, начальника громади села Ковалівка Коломийського повіту цікавий
тим, що в ньому подається приклад ефективної допомоги у вирішенні справи кон-
кретної громади з боку депутата о. Івана Озаркевича. Мова йде про камеральний
169Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти”
ліс, який знаходився майже посередині села, і селяни, худоба яких часто забрідала
до нього, мали постійні клопоти, бо мусили або сплачувати штрафи, або відбувати
арешти за лісові пошкодження. Спроби викупити цей ліс громада робила декіль-
ка раз, звертаючись навіть до крайового намісника, але підтримки не знаходила. І
тільки герой нарису зумів, не дивлячись на майже повну відсутність підтримки з
боку громади, яка вже не вірила в можливість позитивного для себе врегулювання
цієї проблеми, за підтримки українського депутата сейму, вирішити цю проблему і
купити, зібравши громадою відповідні кошти, цей ліс. Цей нарис цікавий тим, що
в ньому описаний приклад позитивного вирішення важливого для громади питан-
ня. При цьому, що важливо, показано, що таке вирішення ніколи не буває легким
і швидким, але при відповідних зусиллях воно можливе. Герой четвертого нари-
су – Захарій Бобяк, громадський писар, “ціле урядування, всі письма з властями
провадив тільки українською мовою, а громада мала вигоду, маючи писаря вдома,
та ще і свого, чоловіка чесного, просвіченого та цілим серцем відданого громаді.
Його дбалість о громадські справи була більша, чим о власні, він не щадив себе
там, де йшло о громаду”11. Ми так детально зупинилися на цих нарисах з огляду на
їх значення в роз’ясненні селянам, які були головними читачами календаря, ролі і
значення громади та її керівників, депутатів та їх можливостей допомагати у ви-
рішенні конкретних проблем окремих громад, необхідності відстоювати свої пра-
ва, боротися за свої інтереси всіма можливими законними шляхами, навіть якщо
ці шляхи будуть довгі, важкі і тернисті. Це не були солодкаві історії з неодмінно
щасливим закінченням, а реальні розповіді про реальних людей, з яких на той час
живим був тільки Іван Борисикевич, інші троє померли відповідно в 25, 51 та 35
річному віці. Ці нариси були даниною їх пам’яті. Але вони в той же час стали на-
очним прикладом успішної громадської діяльності.
Календар “Просвіти” на 1882 рік вперше містить в офіційній частині склад
правлячої цісарської родини розклад поїздів в Галичині та Буковині. Наступного
року календар вперше в офіційній частині, крім інформації, яка містилася в попе-
редніх випусках, помістив “виказ оплат штемпльових за важнійші справи правні,
документи, подання і др.”. Тут також було вміщено портрети та короткі життєпи-
си Стефана Качали та Володимира Барвінського, що започаткувало ширше озна-
йомлення читачів з життям і діяльністю лідерів українського політичного та гро-
мадського життя.
В річнику на 1884 рік було опубліковано відозву про передплату на “Руський
правотар домовий”, що його підготували Юліян Семигинівський та Василь Лукич.
Завданням цього видання було “уможливити кожному обходитись без адвоката,
радити собі самому в всіх справах правних, а особливо ж вносити подання і вся-
кі просьби чи освідчення до властей судових українською мовою і на тій підставі
придбати нашій мові приналежне їй становище”. У відозві також зазначалося, що
початок друку цього видання залежить від того, чи зголосяться 250 передплатни-
ків. В 1885 р. вийшов “Руський правотар домовий” – перший популярний юридич-
ний довідник для населення, що був написаний “чистою народною мовою”, поба-
чив світ з присвятою “Світлому товариству “Просвіта” в признанню превеликих
заслуг, положених для розвою українського народу в Галичині, української науки і
почуття національного”12.
170 Тарас Андрусяк
У календарі на 1885 р. в інформаційній частині з’явилася рубрика “Провідник
по Львову”, де було подано назви і адреси не тільки всіх українських інституцій
та видань, але й крайових державних органів, зокрема, намісництва, прокуратури,
суду, шкільної ради, тощо. Станом на 1885 р. в Австрійській імперії діяв цілий ряд
українських товариств і організацій. Повний їх перелік з характеристикою напря-
мів роботи і завдань зробив О. Барвінський. Його праця була опублікована в “Ділі”,
пізніше окремим виданням “Просвіти”, а також в календарі на 1886 рік. Цей мате-
ріал, на перший погляд, має суто інформаційне значення. Проте, як видається, це
не зовсім так. Це була наочна демонстрація для всіх читачів, а ширше для всього
українського населення, тих можливостей, які надавало чинне австрійське законо-
давство для забезпечення різних потреб українського суспільства: освітніх, науко-
вих, культурних, економічних. Наявність цих структур в одному місті демонструва-
ла можливість його появи і в інших містах, спонукала до громадянської активності
найширші верстви українського суспільства.
Календар “Просвіти” на 1887 рік мав ряд новацій щодо правової інформації
для населення. Так, в рубриці “Провідник по Львову” вперше було подано перелік
адвокатів-українців. На той час їх було чотири: Іван Добрянський, Діонізій Ямин-
ський, Іван Литинський та Василь Шведицький13. Календар також помістив ставки
оподаткування спадщини, види правових документів, за які не справляється дер-
жавне мито, та перелік випадків, коли необхідно таке мито сплачувати. Поруч з роз-
кладом руху поїздів було поміщено “Інструкцію для їдучих желізною дорогою”.
З року в рік офіційна частина календаря розширювалася. В календарі на 1888
рік, крім інформації, яка вже містилася у попередніх виданнях, було також опубліко-
вано акцизи міста Львова та тарифи фіакрів і трамваю. У “Провіднику по Львову”,
крім українських адвокатів, були також вказані як оборонці в кримінальних справах
Степан Федак та Михайло Король (щоправда, без адрес, по яких до них можна було
звернутися) та список помічників адвокатів, серед яких зустрічаємо таких відомих
пізніше адвокатів, як Кость Левицький, Євген Олесницький, Антін Горбачевський,
Василь Дідушок, Юліян Кмицикевич, Андрій Кос. Вказані також помічники нота-
ріусів Іван Раставецький та Клим Розлуцький. Оскільки нотаріуси-українці не вка-
зані, можемо зробити висновок, що на той час їх у Львові ще не було. Крім “Про-
відника по Львову”, цей випуск календаря подає також “Провідник по Галичині”.
При цьому редакція зазначає необхідність його поправки і доповнення. І хоча в на-
зві вказана Галичина, насправді тут маємо перелік всіх українських фахівців, відо-
мості про яких мала редакція в межах всієї держави. Це, по суті, перший довідник
українських адвокатів та нотаріусів, доступний для широкого загалу. Він містить
прізвища 12 українських адвокатів, 26 нотаріусів, 6 оборонців у кримінальних спра-
вах, 10 помічників адвокатів та 18 помічників нотаріусів. Очевидно, що цей список
не є вичерпним, проте він дає уявлення про скромні сили українців у адвокатурі та
нотаріаті на той час. З роками ця картина буде змінюватися, що й будуть фіксува-
ти календарі “Просвіти”.
Особливий інтерес викликає календар на 1889 р. Тут вперше зустрічаємо стат-
тю на правову тематику популярно-просвітницького характеру. Це стаття “Дещо
про вибори” за підписом “Антін з-над Сяна” (можливо, псевдонім Антона Горба-
чевського, тоді помічника адвоката у Львові, який брав активну участь в діяльнос-
171Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти”
ті “Просвіти”). В статті названо види виборів, проаналізовано порядок формування
виборчої листи (списку виборів) та проведення виборів, порядок формування вибор-
них органів та їх компетенцію. В кінці автор дає характеристику плачевного стану
української парламентської та сеймової репрезентації, зазначаючи: “В році 1861,
коли ще у нас менше просвіти було, вибрано до сойму львівського 48 українських
послів, чесних українців, священиків, урядників і господарів. Але зараз вже другої
каденції вибрано лише 33, потому щось лиш 20, пізніше 14, а тепер, на сором, аж
8. Треба тут згадати ще і Раду державну, що в ній ще менше, бо тільки п’ять укра-
їнських послів маємо. Вправді, в першій каденції вибрано 15 українських депута-
тів, і була надія, що буде ще краще. Та прийшла друга каденція, настали вибори і
вибрано до тої ради до Відня цілих трьох українських заступників. Не багато по-
правилось і при виборах третьої каденції”14. І, закінчуючи свою статтю, автор на-
голошує на відповідальності кожного виборця за такий стан справ, за усвідомлення
важливості свого вибору, за пряму залежність результатів виборів від кожного ви-
борця та закликає не забувати приповідку “як собі хто постелить, так ся і виспить”.
В календарі на 1890 рік офіційна частина була доповнена дуже важливою ін-
формацією “Уваги до права ловецького” (Основи законодавчого регулювання пра-
вил полювання). Тут в короткій і доступній формі було викладено нормативні ма-
теріали, а також роз’яснення адміністративного суду з питань, що стосувалися як
правил полювання, так і прав селян щодо захисту їхніх посівів від потрави дики-
ми тваринами тощо.
Вперше в офіційній частині авторський матеріал зустрічаємо в календарі на
1891 рік. Розміри та порядок і терміни сплати державного мита подані за підписом
Костя Левицького, який на той час вже був автором цілого ряду популярних прав-
ничих видань, виданих “Просвітою” (“Про закон, про товариства і право збору”
(Львів, 1884), “Наша свобода або які ми маємо права” (Львів, 1888), “Наш закон
громадський або які ми маємо права і повинності в громаді” (Львів, 1889), “Про
каси позичкові...” (Львів, 1889).
Сформувати уявлення про фахово-професійний склад Товариства дає змогу
список членів “Просвіти”, опублікований в календарі на 1892 рік. Отже станом на
1891 р. (коли готувався календар) членами “Просвіти” були 206 державних службов-
ців, 23 адвокати, 12 помічників адвокатів, 4 нотаріуси та 8 помічників нотаріусів15.
В календарі на 1893 р. особливий інтерес викликає стаття В. Левицького, опу-
блікована під псевдонімом Наум Срібнаренко “Дещо про податки”, в якій у попу-
лярній та доступній формі діалогу розглянуто всі види державних податків та інших
обов’язкових платежів, як от стемпель (судовий збір), цло (мито), а також місцеві
податки і збори. Автор також роз’яснює поняття і структуру державного бюджету
та фінансів16. Календар вміщує повідомлення про утворення Товариства убезпечень
від вогню “Дністер”. В наступному річнику було опубліковано офіційну інформацію
Товариства під назвою: “Дещо про асекурацію і Товариство взаємних обезпечень
“Дністер”, в якій подано характеристику діяльності Товариства, розміри страхових
внесків, іншу важливу інформацію для потенційних клієнтів, якими були читачі ка-
лендаря, інші члени “Просвіти”.
У виданні на 1895 рік вперше опубліковано інформацію “Що повинно бути в
кожній нашій громаді” та “Що повинен робити кождий чесний українець”. Надалі
172 Тарас Андрусяк
вона буде постійно повторюватися в наступних випусках календаря. Саме, почина-
ючи з середини 90-х років XIX ст., “Просвіта” робить акцент на розбудову грома-
ди. На рівні правління Товариства з’являється усвідомлення, що громада є “шко-
лою єдности, солідарности і самосвідомости громадянської”.
Звертаючи увагу на розбудову громади, “Просвіта” не менше уваги приділяє
становленню і розвитку українського громадянського суспільства. Якщо між 1885 р.,
коли була опублікована характеристика українських товариств і організацій О. Бар-
вінського, та 1895 р. в календарях про них майже не згадувалося, то, починаючи з
календаря на 1896 р., з року в рік подається матеріал про основні, а далі й про всі,
українські просвітні, наукові та економічні товариства. При цьому з року в рік їх
кількість зростає. Якщо в календарі за 1896 мова йде тільки про Товариство “Про-
світа”, Товариство взаємних обезпечень “Дністер”, “Народна Торгівля”, Товариство
ремісниче “Зоря”, то в 1897 р. це ще й Наукове товариство імені Шевченка, Педа-
гогічне товариство, Товариство “Львівський Боян”, Клуб українок, Товариство св.
Павла, Товариство св. Петра, Товариство “Руслан”, Товариство “Шкільна Поміч”,
Товариство “Академічна Громада”, гімнастичне товариство “Сокіл”. В календарі на
1898 р. названо політичне товариство “Народна рада”. Починаючи з календаря на
1897 р., регулярно публікується перелік всіх українських періодичних видань (пер-
ший список містив 12 позицій). Важливість і значення цих товариств, зрештою як і
української періодики, полягала в створенні та забезпеченні кращих можливостей
для реалі зації тих прав і свобод, що їх надавало чинне законодавство.
Якісно новий рівень публікацій на правову тематику починається з календаря
на 1899 р. Тут опублікована велика стаття без підпису “Про державний лад Австро-
Угорської монархії”17 та стаття В’ячеслава Будзиновського “Про звільнення від по-
датків”18. В першій з названих публікацій дано характеристику державного устрою,
апарату держави, компетенції центральних, крайових та місцевих органів влади,
повноваження органів місцевого самоврядування, а також перелік прав, свобод та
обов’язків, передбачених конституцією. Ця стаття написана фаховою мовою і свід-
чить про якісно вищий освітній рівень читачів календаря кінця 90-х, порівняно з
70–80-ми роками. Тут також дано характеристику системи соціального забезпечен-
ня і страхування. Стаття В. Будзиновського має суто прикладний характер і покли-
кана дати всім зацікавленим вичерпну інформацію про всі випадки звільнення від
оподаткування, підстави такого звільнення та його порядок.
Календар на 1900 р. публікує, серед іншої офіційної інформації, “Витяг з тари-
фи адвокатської” та “Витяг з нотаріальної тарифи”, що, як видається, свідчить про
поширення користування послугами адвокатів і нотаріусів, зростання ролі останніх
у вирішенні важливих господарських, економічних та інших справ українського на-
селення. В цьому ж календарі опубліковано “Нові приписи в справі оплат від пере-
несення недвижимих маєтків”. Цей матеріал цікавий як свідчення того, що упоряд-
ники календаря (редактором цього річника був О. Борковський) ретельно слідкували
за змінами до чинного законодавства і своєчасно інформували своїх читачів про ці
зміни. Як сказано в публікації: “Дня 22 серпня 1899 р., коли друк цього календаря
вже кінчився, оголошене цісарске розпорядження, котрим знесено дотеперішні при-
писи в справі оплат від перенесення недвижимих маєтків (відчуження нерухомого
майна), а видано нові, далеко легші для сільського і маломіщанського населення”19.
173Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти”
Новим у календарі на 1903 рік став розділ “Власти державні і краєві в Гали-
чині”, який містив опис структури органів державної влади та місцевого самовря-
дування, судових та скарбових (фінансово-податкових) органів, а також прізвища
конкретних державних службовців, та дні і години прийому керівниками всіх зазна-
чених органів. Цікавим є поміщення в календарі інформації про розмір заробітної
плати державних службовців усіх рангів та розміщення військових частин в межах
Галичини. В наступному річнику було вміщено також військові приписи, тобто нор-
ми, які регулювали призив на військову службу, порядок її проходження, звільнення
в запас та службу в резерві.
Суттєво відмінним від попередніх календарів став календар “Просвіти” на
1906 р. Якщо попередні календарі мали, як правило, достатньо значну літературну
частину, то в цьому виданні вона була мінімальною. Натомість тут максимально було
подано всю офіційну інформацію з попередніх календарів, як от “Власті державні
і краєві”, “Поштові постанови”, “Військові приписи” та ін. Також додано “Порад-
ник в важнійших справах податкових” зі зразками звернень про звільнення від по-
датку або його зменшення. У “Часті просвітно-господарській”, яка займає більшу
частину видання, піднято такі проблеми, як боротьба з неписьменністю, створен-
ня кредитних та молочарських спілок, парцеляція землі. Цей календар вже більше
нагадує практичний довідник з питань, що виникали в повсякденному житті будь-
якого читача, ніж літературно-мистецький альманах.
У календарі “Просвіти” на 1908 р. опублікована велика стаття Євгена Левиць-
кого “Охорона праці в законодавстві”. Ця публікація заслуговує на особливу увагу
в контексті розглядуваної проблеми з двох причин. Перше те, що її автор, фаховий
правник, на той час депутат австрійського парламенту, виступив з законодавчою іні-
ціативою про поширення дії соціального законодавства та законодавства з охорони
праці промислових робітників, яке діяло на той час в Австрійській монархії, також
на ремісників та сільськогосподарських робітників (селян), що для аграрної Гали-
чини мало дуже важливе значення, а також поширення на ремісників та селян дії
закону про соціальне забезпечення в старості та у випадку втрати працездатності
(каліцтва). Друга причина, з якої згадана стаття заслуговує на особливу увагу, є те,
що в ній вперше в українській юридичній науці дано характеристику становлення
і розвитку соціального законодавства20.
Календар на 1908 р. започаткував ще одну рубрику, яка надалі стає більш-менш
постійною, в якій обговорюється широкий спектр правових проблем. Це рубрика “З
року на рік” (огляд найважнійших подій за час від 1/Х 1906 р. до 1/Х 1907 р.). Тут,
зокрема, йде мова про те, що в Австрії найважливішою подією в 1907 році є вступ в
дію нового виборчого закону до Державної ради (парламенту) у Відні, який перед-
бачив загальні, рівні та безпосередні (прямі) вибори при тайнім виборчім праві (та-
ємному голосуванні). Автор публікації вказує, що “особливо в нашім краю, в Гали-
чині, а найбільше між нашим народом, повстав великий народний рух за виборчою
реформою. Вічам і зборам, мимо ріжних перешкод, не було кінця”21.
У 1908 р. “Просвіта” відзначала 40-річчя від часу заснування. Як сказано у
відозві, що нею розпочинався календар на 1909 р., “здається час короткий, а пре-
цінь в нашім національнім житті час преважний і багатий у наслідки. “Просвіта” за
40 літ свого існування зробила дуже багато для культурного економічного розвитку
174 Тарас Андрусяк
народу”22. Саме з огляду на економічні проблеми у виданні особлива увага приділя-
ється питанням убезпечення (страхування). В статті “Про потребу убезпечення на
житє” підкреслено: “Нема інституції, щоби була точнішою мірою для політично-
економічного розвою якого-небудь новочасного народу, від інституцій убезпечень;
жодна інституція не запевняє і не скріплює так успішно економічної свободи кож-
ного громадянина, його незалежності від посторонньої допомоги і милостині, а че-
рез те і його громадянської гідності; жодна інституція не звільняє його так певне
від журби про безпечність майна, як інституція убезпечення“23. Наступним мате-
ріалом, який був присвячений проблемам страхування, була опублікована в цьому ж
виданні стаття “Про убезпечення худоби” (Про страхування домашніх тварин). Тут,
зокрема, йшла мова про важливість для українського населення, більшість з яко-
го складали селяни, розвитку страхування великої рогатої худоби та інших домаш-
ніх тварин та необхідність створення відповідної української структури: “справою
тою займається тепер Товариство “Просвіта” і, дасть Бог, будемо в календарі за рік
1910 говорити о наших товариствах асекурації худоби і їх хосенній (корисній) для
народу діяльности”24. В інформаційній частині тогорічного календаря була подана
ґрунтовна інформація з податкових питань, всіх можливих аспектів, пов’язаних з
проходженням військової служби та інформація про право зборів, порядок їх про-
ведення, зразки необхідних заяв тощо. Важливість, доступний та зрозумілий ви-
клад, актуальність цієї інформації зумовили те, що вона була перевидана окремими
виданнями в “Просвітніх листках”: “4.20. Порадник податковий”, “4.21. Військові
приписи”, “4.22. О праві зборів”.
Своєчасна поінформованість про вимоги чинного законодавства була однією
з цілей авторів та упорядників календарів “Просвіти”, всіх її видань на правову те-
матику. Це зрозуміло, оскільки “через незнання законів, наші люди дуже часто по-
падають в конфлікт з дотичними властями, що доводить не раз навіть до великих
нещасть. В деяких справах видається нашому чоловікові, що по справедливости
повинно бути як раз так, як він думає. Тим часом іноді буває противно: те, що для
чоловіка видається природним, справедливим, закон узнає це за несправедливе. Те,
що здається вільно чоловікови по справедливости, закон забороняє і т.д. Однак не
знаючи дотичного закону, чоловік поступає згідно свого переконання справедливос-
ти, бо йому здається, що так повинно бути справедливо, і, звичайно, несвідомо пе-
реступає закон, за що стягає на себе клопоти, а іноді великі нещастя. Незнання за-
конів знову і з другої сторони відбивається некорисно на громадянинові, особливо,
коли не знає корисних для себе законів”25. Саме тому в календарі на 1910 рік надру-
ковано матеріал “Про права і обов’язки ц.к. жандармерії стосовно громадян” та ін-
формацію про новий закон щодо боротьби з епізоотіями, прийнятий 26.03.1909 р. з
вказівкою на позитивні новели цього закону та ті додаткові обмеження та обов’язки,
які він накладає на селян.
Найбільше статей та матеріалів на правову тематику, порівняно зі всіма попе-
редніми календарями, містить календар “Просвіти” на 1911 р. Тут опубліковано ве-
лику статтю Володимира Левицького (під криптонімом В. Л.) “Головні основи ав-
стрийської конституції”26, статтю підписану криптонімом І. к. “Про конскрипцию
або спис людности”27, дві статті адвоката Филипа Евина “Шануймо рідну мову”28 та
“Злобна ушкода чужої власности, крадіж, спроневіренє і обман після “Lex Offner”29,
175Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти”
а також матеріал “Взори найважнійших подань і спорових письм”30. Зазначені пу-
блікації свідчать про розширення правової тематики, популяризованої на сторін-
ках календарів “Просвіти”, вихід за суто прикладні питання, які могли б виникати
в повсякденному житті. Йдеться про знання і розуміння основ державного устрою,
усвідомлення обов’язків держави стосовно громадянина, розуміння базових основ
правової системи держави.
Подальше розширення тематики маємо в календарі на 1912 рік. У статті
Воло димира Левицького “Як відбуваються наради парламенту” подано деталь-
ний аналіз регламенту роботи австрійського парламенту, його структуру, порядок
законодавчої процедури тощо. Автор пише “Запровадження загального права го-
лосування до парламенту у Відні принесло з собою скріплення впливу широких
народних мас на діяльність парламентарних послів. Однак щоби народні маси
могли використати для себе цей вплив на вирішення різних політичних справ, му-
сять передовсім самі їх пізнати і зрозуміти. Вони мусять приглянутися і пізнавати
урядженє нашої держави, бо тільки тоді будуть вони розуміти, в чому причина їх
невідрадного положення та яких змін вони мають добиватися. Отся потреба гро-
мадянського освідомлення й вишколення відноситься до нашого народу”31. Тут
також розміщена стаття Василя Бережанського (В. Окунь-Бережанський) “В сто-
ліття цивільного закону в Австрії”. Вона цікава тим, що містить, крім детальної
характеристики австрійського цивільного кодексу 1812 p., огляд загального по-
няття права та історію розвитку цивільного законодавства на українських зем-
лях. Власне це був той рівень, який дає підставу стверджувати, що в суспільстві
сформувалося розуміння визначального значення права при вирішенні широко-
го спектру проблем, що стояли перед українським народом: економічних, освіт-
ніх, соціальних та ін.
Наступні календарі, що були підготовлені до початку Першої світової війни,
продовжували розгляд тематики, яка, тією чи іншою мірою, вже обговорювалася
на сторінках попередніх річників. Зміст календарів воєнного періоду відображав
специфіку ситуації. Так, в офіційній інформації в календарі на 1917 р. було подано
“Воєнний додаток до безпосередніх податків”, а замість опису діяльності україн-
ських товариств були поміщені статті Володимира Темницького про Загальну укра-
їнську раду та Кирила Трильовського про Бойову управу УСС-ів.
Підсумовуючи огляд правової проблематики на сторінках календарів “Просві-
ти” можна зробити наступні висновки:
– починаючи з перших річників, редактори (упорядники) календаря приділя-
ли увагу правовим проблемам, починаючи від офіційної інформації про розміри по-
датку чи мита, до ґрунтовного аналізу окремих правових актів;
– правова інформація, яка містилася на сторінках календарів, завжди мала при-
кладний характер і стосувалася питань, які безпосередньо цікавили читачів, пере-
важна більшість з яких була селянами;
– рівень подачі інформації та тематика правових статей змінювалися в міру
зростання освітнього і культурного рівня українського населення Галичини протя-
гом другої половини XIX – початку XX ст.;
– календарі “Просвіти” справили суттєвий вплив на розвиток української пра-
вової думки в Галичині, поширюючи знання про чинне законодавство, утверджуючи
176 Тарас Андрусяк
в суспільній свідомості переконання в можливості та необхідності боротьби за пра-
ва і свободи, передбачені чинним законодавством.
Taras Andrusiak. The legal problematics on the pages of the calendars of “Prosvi-
ta” (Austrian period)
On the basis of the calendars of “Prosvita” the author analyzes the role of the so-
ciety in the popularization of legal knowledge in Galicia in the Austrian times. He shows
what information was published in calendars and how important it was for those Ukrai-
nians who were then citizens of Austro-Hungary. The contribution of some activists to
the development of legal thought in Galicia and forms of popularization of legal knowl-
edge are characterized.
Key words: “Prosvita”, calendars of the society “Prosvita”, legal thought, I. Bo-
rysykevych.
1 Народний календар на рік звичайний 1870. Коштом і заходом товариства “Просвіта”. – Львів :
З друкарні М. Ф. Поремби, 1869. – C. 1.
2 Там само. – С. 181.
3 Там само. – С. 182.
4 Там само.
5 Там само.
6 Там само. – С. 184.
7 Там само. – С. 187.
8 Там само.
9 Календар товариства “Просвіта” на рік звичайний 1881 / Уложив Василь Лукич. – Львів: З дру-
карні Товариства імені Шевченка, під зарядом К. Беднарского, 1880. – С. 52–63.
10 Там само. – С. 52.
11 Там само. – С. 62–63.
12 Рускій правотар домовий або кожному приступне поясненє, в який спосіб кожний при грамотах
правних всякого рода сам заступатись і потрібні письма як поданя, просьби і т.і. і т.і. без помо-
чи адвоката з повною силою правною споряджати може. Том перший: Закон цивільний враз з
дотичними доповненями, поясненями – і більше як 200 ріжнородними взірцями та приклада-
ми / Уложили Василь Лукич і Юліан Семигинівський. Перше виданє. Коштом Василя Лукича.
– Львів: З друкарні Товариства імені Шевченка, під зарядом К. Беднарского, 1885. – 432 с.
13 Ілюстрований календар товариства “Просвіта” на рік звичайний 1887. Річник десятий. Коштом
і заходом товариства “Просвіта”. – Львів: З друкарні Товариства імені Шевченка, під зарядом
К. Беднарского, 1886. – С. XXXVII.
14 Ілюстрований календар товариства “Просвіта” на рік звичайний 1889. Річник дванадцятий. Ко-
штом і заходом товариства “Просвіта”. – Львів: З друкарні Товариства імені Шевченка, під за-
рядом К. Беднарского, 1888. – С. 27.
15 Див.: Ілюстрований календар товариства “Просвіта” на рік переступний 1892. Річник
п’ятнадцятий. Коштом і заходом товариства “Просвіта”. – Львів: З друкарні Товариства імені
Шевченка, під зарядом К. Беднарского, 1891.
16 Ілюстрований календар товариства “Просвіта” на рік звичайний 1893. Річник шістнадцятий.
Коштом і заходом товариства “Просвіта”. – Львів: З друкарні Товариства імені Шевченка, під
зарядом К. Беднарского, 1892 – С. 71–76.
17 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік звичайний 1899. Річник XXII.
Коштом і заходом товариства “Просьвіта” – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шев-
ченка, під зарядом К. Беднарского, 1899. – С. 129–154.
18 Там само. – С. 154–162.
177Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти”
19 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік після юліянського числен-
ня переступний, а після григоріяньского звичайний 1900. Річник XXIII. Коштом і заходом
товариства “Просьвіта”. – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка, під заря-
дом К. Беднарского, 1900. – С. 174.
20 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік переступний 1908. Річник
XXXI. Коштом і заходом Тов. “Просьвіта”. – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені
Шевченка, під зарядок К. Беднарского, Львів: 1908 [1907 ?]. – С. 17–27.
21 Там само. – С. 75.
22 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік звичайний 1909. Річник XXXII.
Коштом і заходом Тов. “Просьвіта”. – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевчен-
ка, під зарядом К. Беднарского, Львів: [1908 ? (У виданні “Товариство “Просвіта у Львові: по-
кажчик видань 1868–1939. (Львів, 1996) рік видання цього календаря вказано 1909 р. (ч. 451).
Проте “Просвітні листки”, які йдуть як “Відб. з “Календаря Просвіти” подаються 1908 р.
(напр. чч. 435–437). Видається, що календар був виданий все таки в 1908 р., оскільки в ньому
подана інформація про зміст “Просвітніх листків” з 1 по 22 випуск.)]. – С. 2.
23 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік переступний 1908. Річник
XXXI. Коштом і заходом Тов. “Просьвіта”. –Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шев-
ченка, під зарядок К. Беднарского, Львів: 1908 [1907 ?]. – С. 37.
24 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік звичайний 1909. Річник XXXII.
Коштом і заходом Тов. “Просьвіта”. – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевчен-
ка, під зарядом К. Беднарского, Львів: [1908 ? (У виданні “Товариство “Просвіта у Львові: по-
кажчик видань 1868–1939. (Львів, 1996) рік видання цього календаря вказано 1909 р. (ч. 451).
Проте “Просвітні листки”, які йдуть як “Відб. з “Календаря Просвіти” подаються 1908 р.
(напр. чч. 435–437). Видається, що календар був виданий все-таки в 1908 р. оскільки в ньому
подана інформація про зміст “Просвітніх листків” з 1 по 22 випуск.)]. – С. 67.
25 Ілюстрований календар товариства “Просьвіта” на рік звичайний 1910. Річник XXXIII. Коштом
Тов-а “Просьвіта” у Львові. – Львів, [1910 ?]. – С. 58.
26 Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на рік звичайний 1911. Річник XXXIV.
Коштом Тов-а “Просьвіта” у Львові. – Львів: З друкарні Наукового Тов. імені Шевченка, під за-
рядок К. Беднарского, 1911. – С. 80–96.
27 Там само. – С. 118–121.
28 Там само. – С. 121–124.
29 Там само. – С. 132–138.
30 Там само. – С. 26–35.
31 Календар товариства “Просьвіта” на переступний рік 1912. Річник XXXV. Коштом Тов-а “Про-
сьвіта” у Львові. – Львів, [1911 ?] – С. 67.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73548 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:04:09Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андрусяк, Т. 2015-01-12T19:02:52Z 2015-01-12T19:02:52Z 2010 Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) / Т. Андрусяк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 165-177. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73548 На основі Календарів “Просвіти” проаналізовано роль Товариства у популяризації правових знань у Галичині австрійського періоду. Показано, яка саме інформація вміщувалася у “Календарях” і яке вона мала значення для тодішніх українців – громадян Австро-Угорщини. Подано внесок окремих діячів у розвиток правової думки в Галичині та форми популяризації правових знань. On the basis of the calendars of “Prosvita” the author analyzes the role of the society in the popularization of legal knowledge in Galicia in the Austrian times. He shows what information was published in calendars and how important it was for those Ukrainians who were then citizens of Austro-Hungary. The contribution of some activists to the development of legal thought in Galicia and forms of popularization of legal knowledge are characterized. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Основні ділянки національної праці “Просвіти” Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) The legal problematics on the pages of the calendars of “Prosvita” (Austrian period) Article published earlier |
| spellingShingle | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) Андрусяк, Т. Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| title | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) |
| title_alt | The legal problematics on the pages of the calendars of “Prosvita” (Austrian period) |
| title_full | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) |
| title_fullStr | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) |
| title_full_unstemmed | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) |
| title_short | Правова проблематика на сторінках календарів “Просвіти” (австрійський період) |
| title_sort | правова проблематика на сторінках календарів “просвіти” (австрійський період) |
| topic | Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| topic_facet | Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73548 |
| work_keys_str_mv | AT andrusâkt pravovaproblematikanastorínkahkalendarívprosvítiavstríisʹkiiperíod AT andrusâkt thelegalproblematicsonthepagesofthecalendarsofprosvitaaustrianperiod |