Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності
Простежено роль “Просвіти” у формуванні та поширенні бібліотечної справи у Галичині, наведено класифікацію бібліотек та характер їх діяльності. The author describes the role of “Prosvita” in the formation and spread of librarianship in Galicia, and classifies libraries and types of their activitie...
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73559 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності / Н. Кунанець // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 245-250. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859862027574444032 |
|---|---|
| author | Кунанець, Н. |
| author_facet | Кунанець, Н. |
| citation_txt | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності / Н. Кунанець // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 245-250. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Простежено роль “Просвіти” у формуванні та поширенні бібліотечної справи у
Галичині, наведено класифікацію бібліотек та характер їх діяльності.
The author describes the role of “Prosvita” in the formation and spread of librarianship
in Galicia, and classifies libraries and types of their activities.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:46:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
245Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Наталія КуНаНець
БІБЛІОТЕКИ ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА”:
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ
Простежено роль “Просвіти” у формуванні та поширенні бібліотечної справи у
Галичині, наведено класифікацію бібліотек та характер їх діяльності.
Ключові слова: “Просвіта”, бібліотеки, бібліотечна справа.
Історія Товариства “Просвіта” у Львові досі не має комплексного моногра-
фічного висвітлення. Для опрацювання цієї теми існує велика джерельна осно-
ва, зокрема, видання самої “Просвіти” (календарі, звіти, часописи “Бібліотечний
порадник”, “Життя і знання”), архівний фонд Товариства1. Проте наявні праці
описують культурно-просвітницький рух у Галичині кінця XIX – початку XX ст.
лише в загальних рисах2. Діяльність Головного виділу Товариства з організації
мережі бібліотек залишилася поза увагою сучасних дослідників. Не претенду-
ючи на вичерпність, зупинимося на особливостях розгортання бібліотечної ро-
боти інституції.
З перших днів заснування “Просвіти” (1868) її керівники спрямували ро-
боту на національне виховання українського населення Галичини, враховуючи
великий попит на друковане слово серед різних прошарків суспільства. Історію
бібліотек “Просвіти” можна умовно поділити на кілька етапів. На першому – То-
вариство намагалося залучити до себе вже існуючі, переважно у сільських гро-
мадах, бібліотеки-читальні, за вплив на які велася гостра боротьба з Обществом
ім. М. Качковського. Та вже після виданої Головним виділом постанови про без-
коштовне надсилання видань лише читальням-членам Товариства більшість на-
явних на той час читалень перейшла під його патронат. Далі читальні почали
виникати при філіях “Просвіти” та у сільських громадах. А в 1869 р. була закла-
дена Головна наукова бібліотека у Львові. З 1878 р. процес розбудови бібліотек
сповільнився.
Не виникало нових читалень, а існуючі працювали інертно або закривалися
владою. З 1880 р. читальні відновили свою роботу майже в усіх сільських грома-
дах та філіях Товариства. Відкриття нових читалень перетворювалося на справжні
свята, на які запрошувалися не лише члени Товариства, а й інші селяни. На святі
виголошувалися урочисті промови, відбувалися вистави та концерти.
Перед Першою світовою війною “Просвіта” розбудувала розгалужену мере-
жу бібліотек. Війна перервала розвиток читалень та бібліотек, завдавши їм непо-
правних втрат (див. табл.).
246 Наталія Кунанець
Відомості про читальні та бібліотеки Товариства “Просвіта”3
Рік Кількість
читалень Кількість бібліотек Кількість видань у фондах
1914 2944 2664 218861
1920 50 10 2684
1921 292 144 21871
1922 720 330 30408
1923 1 105 516 46365
1924 1337 644 57972
1925 2020 978 114357
У процесі розвитку мережі читальняних бібліотек, ускладнилася їх структу-
ра, змінилися функції. Спочатку це були освітні установи з різноманітними форма-
ми масової роботи, що лише частково виконували функції бібліотеки і не завжди
мали книжкові фонди (лише передплачували газети). Згодом при читальнях багат-
ших громад організувалися окремі структурні одиниці – бібліотеки, кількість фон-
дів яких залежала від фінансових можливостей громади.
Товариство “Просвіта” зуміло створити мережу бібліотек різних рівнів4. На
найвищому знаходилися Головна та спеціальні бібліотеки, що діяли у Львові. На-
ступний рівень – бібліотеки філій, до найнижчого належали бібліотеки сільських
читалень5. Незважаючи на невеликі фонди, бібліотекам читалень вдавалося роз-
горнути широку масову роботу серед читачів, організовуючи голосні читання, по-
пулярні лекції, театральні гуртки, водночас, керуючи читанням, пропагували селя-
нам найкращі зразки художніх творів. Все це сприяло підвищенню грамотності та
розвиткові національної свідомості. Через відсутність достатньої кількості кваліфі-
кованих кадрів один бібліотекар змушений був працювати у кількох сільських чи-
тальнях, розміщених неподалік одна від одної.
Прикладом добре організованої роботи мережі може служити діяльність біблі-
отек філії “Просвіти” в Копичинцях6. Бібліотеки функціонували майже при кожній
читальні цієї філії. Попит на книги зростав, і громади намагалися регулярно попо-
внювати фонди бібліотек. Подібним чином організовувалася робота бібліотек філій,
але їхніми читачами були не лише селяни, а й службовці та робітники.
Головну бібліотеку Товариства у Львові можна вважати єдиною українською
науковою бібліотекою в Галичині у 60-х рр. минулого століття (бібліотека НТШ
була створена лише у 1890 р.). Фонд бібліотеки спочатку комплектувався наукови-
ми, науково-популярними виданнями та художніми творами. Попри різноманітну
тематику видань акцент робився на українознавчі праці. У період її становлення
книгозбірня не обмежувалася лише бібліотечною роботою, а виконувала цілу низ-
ку функцій, не притаманних бібліотекам. Так, у ній нагромаджувалися, окрім книг,
рукописів, стародруків, карт, альбомів, ще й картини та антикварні речі. Люди при-
носили сюди старовинні образи, археологічні знахідки, вироби з глини, дерева, що
зберігалися у родинах як сімейні реліквії. Для зберігання антикваріату при біблі-
отеці було створено музейний відділ. Бібліотека здійснювала видачу книг додому
(тобто, працював абонемент) та організовувала різноманітні масові заходи з про-
247Бібліотеки товариства “Просвіта”: особливості діяльності
паганди книги. Читачами були робітники і службовці підприємств та установ, що
діяли у Львові, а також львівська інтеліґенція.
У 1909 р. Головна бібліотека Товариства у Львові була розділена на два відді-
ли: Головна бібліотека і підручна7. У 1920 р. фонд Головної бібліотеки нараховував
7635 примірників, фонд підручної – 1559 томів8. Було налагоджено чіткий статис-
тичний облік фондів, книговидачі та кількості читачів. Для обліку виданих читачеві
книг введено читацькі формуляри. Показники книговидачі облікувалися за такими
критеріями: книги “українські”, “чужі” та “журнали”. Внутрішній поділ книг здій-
снювався за групами – “красне письменство” і “наукові видання”. Облік відвіду-
вання вівся за різними віковими категоріями. У 1920 р. було видано 981 примірник
214 читачам9. А вже у 1927 р. бібліотека обслужила 1154 читачі, яким було видано
10 072 примірники10. Біднішим читачам книги видавалися безкоштовно. Фонд бі-
бліотеки обліковувався у розробленому Головним виділом інвентарі11. В середньому
щороку до бібліотеки надходило 350 видань. Періодично здійснювалася перевірка
фонду та його оцінка, з нього вилучали малозапитувану літературу. Було створе-
но довідковий апарат – алфавітний та систематичний каталоги. При бібліотеці діяв
гурток прихильників української книжки, члени якого допомагали обслуговувати
читачів на абонементі, сортувати газети12. З її фондів книги безкоштовно позичали
міським читальням (діяв міжбібліотечний абонемент).
Після заснування бібліотеки та музею НТШ13 функції Головної бібліотеки То-
вариства змінилися – вона сконцентрувала свою увагу на обслуговуванні малоосві-
ченого читача, і фонд її комплектувався лише науково-популярними виданнями та
художніми творами. Антикварні речі, архівні та рукописні матеріали, наукові й фа-
хові видання передано Науковому товариству ім. Шевченка у Львові (бібліотеку та
музей)14. У 1926 р. бібліотеці НТШ було подаровано ще частину матеріалів (всьо-
го 294 примірники)15, серед яких – видання чеської АН та колекція з приватної бі-
бліотеки Франтішека Ржегоржа16. Бібліотека “Просвіти” упорядкувала і розмістила
цю колекцію в окремій шафі. Як зазначає у своїй статті Р. М. Біганський, “Ржегорж,
від’їжджаючи у 1890 р. з Галичини, назавжди залишив русинам свою “чеську” бібліо-
теку, що налічувала декілька тисяч томів, і, по можливості, постійно її поповнює”17.
Вона нараховувала 409 творів у 560 томах18. У 1926 р. колекцію передано до біблі-
отеки НТШ, а вже у 1940 р. вона ввійшла до фондів Львівської наукової бібліотеки
ім. В. Стефаника, де зараз зберігається окремою колекцією у фонді відділу україніки19.
До мережі бібліотек Товариства входило дві спеціальні бібліотеки у Львові:
театральна та педагогічна. Театральна бібліотека сформувала фонд видань драма-
тичних творів, пропагуючи їх серед аматорських гуртків, та обслуговувала читачів,
причетних до постановки театральних вистав. Фонд педагогічної бібліотеки комп-
лектувався виданнями з методики, дидактики та історії педагогіки українською,
польською, німецькою, чеською й англійською мовами. Бібліотека обслуговувала
освітян Львова і краю. При деяких філіях організовувалися власні педагогічні та те-
атральні бібліотеки. У 1935 р. діяли 51 педагогічна та 16 театральних книгозбірень20.
Для забезпечення книгою тих читалень, що не мали власних книгозбірень, Го-
ловний виділ організував бібліотеки, що отримали назву мандрівних21. Вони скла-
далися з комплектів книг, підібраних для читачів з різним рівнем освіченості. Для
зручності користування на кожен комплект складався алфавітний каталог.
248 Наталія Кунанець
Для комплектування фондів своїх бібліотек Товариство використовувало різ-
ні джерела. Передовсім фонди поповнювалися за рахунок видань самого Товари-
ства, репертуар видань якого складався з кращих художніх творів українських та
зарубіжних письменників, науково-популярних творів з різних галузей науки, роз-
рахованих на малоосвіченого читача і написаних зрозумілою для простого народу
мовою22. Ці видання централізовано розподілялися між бібліотеками Головним ви-
ділом Товариства. Саме він виконував роль бібколектора, і через нього здійснюва-
лося комплектування фондів усіх бібліотек Товариства. Головний виділ закуповував
тиражі найкращих книг інших видавництв. При цьому застосовувався диференці-
йований підхід до встановлення розміру та терміну оплати бібліотеками за отри-
мані книги. Так, у період боротьби за вплив на читальні до всіх українських біблі-
отек книги надсилалися безкоштовно. Дещо пізніше бібліотекам бідніших філій і
читалень книги відпускалися за зниженими цінами чи в кредит.
Існували й інші джерела комплектування фондів. У Головній бібліотеці було
створено обмінний фонд, основу якого склала досить велика кількість маловико-
ристовуваних і непрофільних видань, відібраних з основного фонду. Здійснювався
книгообмін з багатьма установами і бібліотеками Галичини та Східної України. По-
повнювалися фонди бібліотек також за рахунок дарунків від приватних осіб і уста-
нов. Головній бібліотеці Товариства у Львові видання власних творів подарували
М. Драгоманов, Б. Грінченко, свої колекції передавали до фондів цієї ж бібліотеки
Е. Грушкевич, І. Франко, Ом. Огоновський, Ф. Ржегорж, К. Сушкевич, колишній її
бібліотекар К. Паньківський. І. Кивелюк та ін.
Більшість бібліотек передплачувала всі українські газети і журнали Галичини,
багато закордонних періодичних та серійних видань.
Та все ж стан комплектування фондів бібліотек не був задовільним. Так, у
1927 p. у більшості бібліотек Товариства нараховувалося лише від 50 до 200 книг.
Понад тисячу книг мали лише шість бібліотек, фонд однієї з яких становив 1806
видань. Від 500 до 1000 книг нараховували 44 бібліотеки23.
Головний виділ здійснював методичне керівництво бібліотеками та координу-
вав їх роботу, існувала чітка система звітності. Головний виділ та бібліотечна комі-
сія розробляли організаційно-інструктивні документи, що регламентували роботу
вже наявних бібліотек і допомагали зареєструватися новоствореним. Так, було роз-
роблено типовий статут бібліотек Товариства, програми їх діяльності, а також пакет
документів, необхідних для реєстрації. Складалися методичні рекомендації “Вказів-
ки для бібліотекаря”, які допомагали правильно організовувати роботу бібліотеки24.
Керівництво Товариства сприяло підготовці та підвищенню кваліфікації біблі-
отечних працівників25. Головний виділ організовував короткочасні курси для біблі-
отекарів у Львові, повітових містах (Косів, Ходорів, Бережани, Жидачів, Сокаль)26.
На курсах вивчалися форми та методи роботи з читачем та пропаганди книги, слу-
хачі опановували техніку обслуговування, опрацювання та обліку видань.
Для поліпшення роботи з читачем бібліотекарям рекомендувалося шляхом ан-
кетування виявляти коло інтересів та враження від прочитаних книг. На курсах на-
голошувалося на необхідності виховувати у читачів шанобливе ставлення до книги.
Головний виділ рекомендував бібліотекарям замовляти і використовувати як по-
радник у практичній роботі підручник Вальтера-Гофманна “Die Praxis der Bücherei”27,
249Бібліотеки товариства “Просвіта”: особливості діяльності
що містить основи бібліотечної справи. Пізніше було опубліковано переклад укра-
їнською мовою окремих найважливіших частин цього підручника28 та перевидано
книгу Ст. Сірополка29 “Короткий курс бібліотекознавства”30.
Товариство видавало та безкоштовно надсилало до бібліотек “Списки рекомен-
дованої літератури для читання”. Комплектуючи фонди на основі таких списків, бі-
бліотеки убезпечували себе від репресій польської влади, яка вела постійну цензуру
нових надходжень і стежила за наявністю у фондах заборонених книг.
З 1925 р. Головний виділ Товариства розпочав видання “Бібліотечного Порад-
ника”, що став помічником для бібліотекарів читалень.
Бібліотечна діяльність Товариства “Просвіта” послужила прикладом для бі-
бліотек інших товариств, зокрема, “Союзу українок”, “Рідної школи” та ін, а її осо-
бливостями, як випливає з поданого вище матеріалу, було:
– створення мережі бібліотек ієрархічного підпорядкування на чолі з Голов-
ною бібліотекою у м. Львові;
– здійснення Головним виділом організаційно-методичного керівництва систе-
мою бібліотек: аналіз звітів, складання інструктивно-методичних документів і пу-
блікація їх на сторінках часописів Товариства;
– налагодження централізованої системи комплектування фондів через Голо-
вний виділ товариства;
– формування фондів українськими виданнями науково-популярного змісту;
– диференціація оплати придбаних видань: відтермінування проплати, засто-
сування системи знижок у визначени вартості видань, їх безоплатна передача;
– організація мандрівних бібліотек (ідея створення належить Товариству), те-
матичний підбір комплектів, врахування рівня освіти читачів, забезпечення видан-
нями громад найвіддаленіших куточків Галичини;
– фахова підготовка бібліотечних працівників: організація курсів, конференцій.
Як показала історія, “Просвіта” “обрала єдино правильний засіб, щоб забез-
печити розвиток освіти, самоосвіти”31, побудований на розгортанні бібліотечної
діяльності. Однак координація діяльності різних видів бібліотек, функціонування
цілісної мережі, різноманітність форм і методів роботи читалень-бібліотек ще по-
требують детального вивчення, порівняльного аналізу.
Natalia Kunanets’. Library of the “Prosvita” society: peculiar features of activity
The author describes the role of “Prosvita” in the formation and spread of librari-
anship in Galicia, and classifies libraries and types of their activities.
Key words: “Prosvita”, libraries, librarianship.
1 Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ). – Ф. 348.
2 Див.: Пашук В. Економічна діяльність “Просвіти” крізь призму невідомої праці Миколи Тво-
ридла // Творидло М. П’ятдесятилітня діяльність “Просьвіти” на поли економічнім. – Львів,
2002. – С. 5.
3 Статті, реферати, огляди про діяльність товариства // ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 6790. –
Арк. 57.
4 Бібліотеки “Просвіти” // Народна просвіта. – 1925. – Ч. 8. – С. 125.
5 Дорошенко Н. Наші осяги і змагання в бібліотечній ділянці // Просвіта. –1936. – Ч. 4–5. – С. 89–
90; “Просвіта” в світлі правди // Нова зоря. – 1934. – Ч. 19. – С. 5–6; Ч. 20. – С. 3.
250 Наталія Кунанець
6 Там само. – С. 125.
7 Бібліотека і позичальня Товариства у Львові // Звіт з діяльності Товариства “Просвіта” у Льво-
ві за час від 8 квітня 1913 р. до 31 грудня 1920 р. – Львів: Накл. Товариства “Просвіта”, 1927.
– С. 91.
8 Статистичні дані про фонд бібліотеки (1909–1926) // ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 6404. –
Арк. 39.
9 Звідомлення з діяльності Товариства “Просвіта” за час від 1 липня 1931 р. до 30 червня 1933 р. –
Львів, 1933. – С. 17.
10 Звіт з діяльності Товариства “Просвіта” за час від 25.XII.1926 року до 25.XII.1927 року. – Львів:
Накл. Товариства “Просвіта”, 1927. – С. 91.
11 Інвентарна книга бібліотеки Товариства // ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 6407. –98 aрк.
12 Дорошенко Н. Гурток прихильників книжки при читальній бібліотеці // Життя і знання. – 1934. –
Ч. 12. – С. 353–354.
13 Див.: Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди: Матеріали круглого столу. –
Львів, 1996. – 138 с.
14 Звіт з діяльності Товариства “Просвіта” за час від 25.XII.1925 року до 25 X11.1926 року // На-
родна просвіта. – 1926. – Ч. 9–10. – С. 251.
15 Звіт з діяльності Товариства “Просвіта” за час від 25.XII.1925 року до 25.XII.1926 року // На-
родна просвіта. –1926. – Ч. 9–10. – С. 252.
16 Каталог книг, подарованих Ржегоржем // ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 6303а. – 39 арк.
17 Подається за: Біганський Р. Франтішек Ржегорж як колекціонер книжок та його особиста бі-
бліотека // Бібліотекознавство та бібліографія: 36. наук. пр. –Львів, 1982. – С. 41.
18 Там само. – С. 41.
19 Наконечний Є. П. Формування фондів філіалу бібліотеки на основі вивчення їх складу та ви-
користання // Бібліотека, книга, читач: 36. наук. пр. – Львів, 1987. – С. 132.
20 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 819. –Арк. 1–4.
21 Галущинський М. Мандрівні бібліотеки Товариства “Просвіта” // Народна просвіта. – 1924. –
Ч. 7.– С. 103; М. Г. Мандрівні бібліотеки товариства і їх значіння // Народна просвіта. – 1925.–
Ч. 1. – С. 5; Кунанець Н. Мандрівні бібліотеки товариства “Просвіта” Галичини (за матеріала-
ми періодичних видань першої половини XX ст.) // Збірник праць Науково-дослідного центру
періодики. – Львів, 2002. – Вип. 10. – С. 366–370.
22 Товариство “Просвіта” у Львові: покажчик видань: 1868–1939 / Укл. О. Г. Бербека, Л. В. Голо-
вата. – Львів, 1996. – 580 с.
23 Звіт з діяльності Товариства “Просвіта” за час від 25.XII.1926 року до 25.XII.1927 року. – Львів:
Накл. Товариства “Просвіта”, 1927. – С. 97.
24 Вісті з Товариства // Народна просвіта. – 1927. – Ч. 7–8. – С. 132.
25 Дорошенкова-Савченкова Н. Дванадцять бібліотекарських курсів: Вражіння провідниці, що
ці курси переводила // Просвіта. – 1937. – Ч. 3/6. – С. 85–90; Освітня конференція “Просвіти”
(Львів. 16 жовт. 1926 р.) про бібліотечну справу // Народна просвіта. – 1926. – Ч. 5–6. – С. 176–
180; Курси бібліотекарства і режисерів // Життя і знання. – 1931. – Ч. 3. – С. 96; Бібліотекар-
ські курси // Просвіта. – 1939. – Ч. 1/3. – С. 60–61.
26 Вв. Фаховий курс провідників читалень в Жидачеві // Життя і знання. – 1936. – Ч. 12. – С. 356.
27 Walter-Hofmann Die Praxis der Bücherei: Ein Ratgeber fur die Einrichtung und Verwaltung kleiner
volkstumlicher Bucherei. – Leipzig: Verlag von Quelle u. Meyer, 1926. – 91 s.
28 Порадник для бібліотекарів // Бюлетин філії товариства “Просвіта” в Дрогобичи для читалень
“Просвіти” міста й повіту Дрогобича. – 1939. – Ч. 5. – С. 1.
29 Ст. Сірополко. Короткий курс бібліотекознавства: Історія, теорія та практика бібліотечної спра-
ви. – Львів: Накл. фонду “Учітеся, брати мої”, 1924. – 127 с.
30 Звіт з діяльності Товариства “Просвіта” за час від 25.XII.1926 року до 25.XII.1927 року. – Львів:
Накл. Товариства “Просвіта”, 1927. – С. 94.
31 Ковба Ж. “Просвіта” – світло, знання, добро і воля українського народу (До 125-річчя з дня за-
снування ). – Дрогобич, 1993. – С. 115.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73559 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:46:23Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кунанець, Н. 2015-01-12T19:18:51Z 2015-01-12T19:18:51Z 2010 Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності / Н. Кунанець // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 245-250. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73559 Простежено роль “Просвіти” у формуванні та поширенні бібліотечної справи у Галичині, наведено класифікацію бібліотек та характер їх діяльності. The author describes the role of “Prosvita” in the formation and spread of librarianship in Galicia, and classifies libraries and types of their activities. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Основні ділянки національної праці “Просвіти” Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності Library of the “Prosvita” society: peculiar features of activity Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності Кунанець, Н. Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| title | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності |
| title_alt | Library of the “Prosvita” society: peculiar features of activity |
| title_full | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності |
| title_fullStr | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності |
| title_full_unstemmed | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності |
| title_short | Бібліотеки Товариства “Просвіта”: особливості діяльності |
| title_sort | бібліотеки товариства “просвіта”: особливості діяльності |
| topic | Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| topic_facet | Основні ділянки національної праці “Просвіти” |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73559 |
| work_keys_str_mv | AT kunanecʹn bíblíotekitovaristvaprosvítaosoblivostídíâlʹností AT kunanecʹn libraryoftheprosvitasocietypeculiarfeaturesofactivity |