Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат
Ріки північно-східного макросхилу Карпат є головними джерелами забезпечення водою населення, промисловости і сільського господарства в реґіоні. Водночас якість води не у всіх із них і не у всьому відповідає вимогам нормативних документів. Формування хемічного складу річкових вод визначається природн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Дата: | 2003 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73580 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат / В. Колодій // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 126-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73580 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Колодій, В. 2015-01-13T16:41:38Z 2015-01-13T16:41:38Z 2003 Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат / В. Колодій // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 126-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73580 577.4 (477.8) Ріки північно-східного макросхилу Карпат є головними джерелами забезпечення водою населення, промисловости і сільського господарства в реґіоні. Водночас якість води не у всіх із них і не у всьому відповідає вимогам нормативних документів. Формування хемічного складу річкових вод визначається природними факторами, але збагачення їх небажаними компонентами (нітрати, нітрити, амоній, важкі метали, нафтопродукти та їхні похідні) зумовлене антропогенними (техногенними) забрудненнями. Для поліпшення екологічного стану річок рекомендовано низка заходів. The rivers of the northeastern main slope of the Carpathians are the principal source of fresh water for the population, industry and agriculture. But the quality of the waters is not always good, where they correspond to requirements for the purposes. The forming of the chemical composition of the rivers waters is determined by the natural circumstance, but the enrichment of the waters by undesirable components (heavy metals, NO2, NO3, petroleum, phenols and derivate) is caused by the anthropogenic (technogenic) pollution. Some recommendations to improve the ecological condition of rivers are proposed. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Екологічні проблеми природокористування Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат Of north-eastern main slope of the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат |
| spellingShingle |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат Колодій, В. Екологічні проблеми природокористування |
| title_short |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат |
| title_full |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат |
| title_fullStr |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат |
| title_full_unstemmed |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат |
| title_sort |
еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу українських карпат |
| author |
Колодій, В. |
| author_facet |
Колодій, В. |
| topic |
Екологічні проблеми природокористування |
| topic_facet |
Екологічні проблеми природокористування |
| publishDate |
2003 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Of north-eastern main slope of the Ukrainian Carpathians |
| description |
Ріки північно-східного макросхилу Карпат є головними джерелами забезпечення водою населення, промисловости і сільського господарства в реґіоні. Водночас якість води не у всіх із них і не у всьому відповідає вимогам нормативних документів. Формування хемічного складу річкових вод визначається природними факторами, але збагачення їх небажаними компонентами (нітрати, нітрити, амоній, важкі метали, нафтопродукти та їхні похідні) зумовлене антропогенними (техногенними)
забрудненнями. Для поліпшення екологічного стану річок рекомендовано низка заходів.
The rivers of the northeastern main slope of the Carpathians are the principal source of
fresh water for the population, industry and agriculture. But the quality of the waters is not
always good, where they correspond to requirements for the purposes. The forming of the
chemical composition of the rivers waters is determined by the natural circumstance, but the enrichment of the waters by undesirable components (heavy metals, NO2, NO3, petroleum, phenols and derivate) is caused by the anthropogenic (technogenic) pollution. Some recommendations to improve the ecological condition of rivers are proposed.
|
| issn |
1563-3569 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73580 |
| citation_txt |
Еколого-гідрохемічна характеристика рік північно-східного макросхилу Українських Карпат / В. Колодій // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 126-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kolodíiv ekologogídrohemíčnaharakteristikaríkpívníčnoshídnogomakroshiluukraínsʹkihkarpat AT kolodíiv ofnortheasternmainslopeoftheukrainiancarpathians |
| first_indexed |
2025-11-25T14:03:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:03:34Z |
| _version_ |
1850513941934899200 |
| fulltext |
УДК 577.4 (477.8)
Володимир КОЛОДІЙ
ЕКОЛОГО-ГІДРОХЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РІК ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Ріки північно-східного макросхилу Карпат є головними джерелами забез-
печення водою населення, промисловости і сільського господарства в реґі-
оні. Водночас якість води не у всіх із них і не у всьому відповідає вимогам
нормативних документів. Формування хемічного складу річкових вод
визначається природними факторами, але збагачення їх небажаними
компонентами (нітрати, нітрити, амоній, важкі метали, нафто-
продукти та їхні похідні) зумовлене антропогенними (техногенними)
забрудненнями. Для поліпшення екологічного стану річок рекомендовано
низка заходів.
Північно-східний макросхил української частини Карпатської гірської
складчасто-насувної системи простягається на 280 км від першоджерел
Сяну на північному заході до Сучави на південному сході. Орографічно
він охоплює частину Карпатських гір і підвищену рівнину Передкар-
паття. У межах північно-східного макросхилу розкинулися системи
паралельних асиметричних гірських хребтів — Східних Бескидів (до до-
лини р. Мизунки), Ґорґанів (до долини р. Прут) та Покутсько-Буковинсь-
ких Карпат. Східні Бескиди розчленовані вузькими поздовжніми і широ-
кими поперечними долинами рік Дністер, Стрий, Опір. Ґорґани розчлено-
вані глибокими поперечними долинами Лімниці, Бистриці, Пруту і їхніх
допливів. Покутсько-Буковинські Карпати, що простягаються від долини
р. Лючки до Державного кордону з Румунією, також представлені системою
паралельних хребтів, розчленованих долинами рік Пістиньки, Рибниці, Чере-
мошу, Сірету (рис.).
Складчасто-насувна споруда північно-східного макросхилу складена
верхньокрейдово-палеогеновими утвореннями флішу, насуненими на міо-
ценові моласові відклади Передкарпатської области передгірних височин
та пластово-акумулятивних підвищених рівнин. Геологічній будові Кар-
патського орогену властиві, поряд з поздовжніми, активні до цього часу
поперечні тектонічні порушення, що маркували фізично послаблені зони
у флішовому чохлі. В міру підняття і денудації Карпат ці зони визначили
зародки сучасної гідрологічної сітки обох макросхилів гірської країни.
Північно-східний макросхил Карпат дренується великою кількістю пото-
ЕКОЛОГО-ГІДРОХЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІК ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ… 127
ків і річок, що належать до басейну Чорного моря (басейни Дністра і Ду-
наю) (табл. 1).
Рис. Ріки північно-східного макросхилу Українських Карпат:
А — гірські хребти; Б — алювіальні відклади; В — нафтові родовища
(1 — Стрільбицьке; 2 — Старосамбірське; 3 — Нагуєвицьке; 4 — Попельське;
5 — Східницьке і Ново-Східницьке; 6 — Урицьке; 7 — Бориславське; 8 — Івани-
ківське; 9 — Орівсько-Уличнянське; 10 — Стинавське; 11 — Танявське; 12 — Пів-
нічнодолинське; 13 — Долинське; 14 — Витвицьке; 15 — Верхньо-Струтинське;
17 — Спаське; 18 — Ріпнянське; 19 — Вільхівське; 24 — Старунсько-Дзвіняцьке;
26 — Битківське; 27 — Бабченське; 32 — Лопушнянське); Г — газові родовища
(4 — Залужанське; 5 — Рудківське; 6 — Майницьке; 7 — Грушівське; 11 — Більче-
Волицьке; 12 — Опарське; 13 — Кавське; 14 — Летнянське; 15 — Дашавське;
16 — Малогорожанське; 18 — Гринівське; 19 — Богородчанське; 20 — Яблунівське;
21 — Ковалівське; 22 — Чорногузьке; 23 —Косівське).
Рікою І порядку в реґіоні є Дністер (довжина 1362 км, площа басейну
72,1 тис. кв. км, витрата води в гирлі 300 куб. м/с), ріками ІІ порядку —
Прут (967 км; 27,5 тис. кв. км) і Сірет (513 км; 47,6 тис. кв. км). Близько
75 % карпатських річок, серед яких переважають ріки завдовжки від 50
до 100 км, є притоками Дністра, а найдовшими є Стрий, Лімниця, Свіча,
Бистриця Надвірнянська. Густота річкової мережі коливається від 0,94 в
басейні Пруту до 2,5 кв. км у басейні Білого Черемоша.
Ріки типово гірські — з неглибокими руслами, швидкістю течії від 1—
2 до 5—9 м/с [1]. Похили рік коливаються у межах 1,3—25,0 м/км, най-
частіше зустрічаються значення від 10 до 18. Модулі стоку змінюються
від 1,85 до 23,3 л/с/кв. км, в середньому 14,5; понад 60 % значень коли-
вається в межах 11,6—19,8 л/с/кв. км. За даними багаторічних спосте-
режень, середній стік річок басейну Дністра між Стривігором і Бистри-
цею становить близько 10 л/с/кв. км. Модулі середньомісячного мініма-
льного літнього стоку становлять 3—4 л/с/кв. км у середньогір’ї і змен-
шуються до 1,0—2,0 в передгір’ї. Коефіцієнти середнього стоку варіюють
від 0,40 до 0,66 і в середньому становлять 0,51. Середньорічний шар
поверхневого стоку з північно-східного макросхилу Карпат становить
380 мм [2], максимальний шар стоку від 400—500 до 1350 мм (Лімниця,
-А -Б -В -Г
ВОЛОДИМИР КОЛОДІЙ 128
Бистриця Солотвинська). Річний об’єм стоку з північно-східного макро-
схилу близько 5,94 кв. км. Найбільші середньорічні модулі стоку припа-
дають на Ґорґани й Чорногору: р. Свіча, Лімниця, Бистриця, верхів’я
басейнів Черемоша і Пруту — понад 30 л/с/кв. км. Найводоноснішими є
Стрий, Черемош, Лімниця із середньорічними витратами 25,5; 23,8 та
19,2 куб. м/с відповідно.
Таблиця 1
Деякі гідрологічні характеристики головних річок північно-східного макросхилу
Карпат [2, 12 ]
Назва річки
Дов-
жина,
км
Площа
басейну,
кв. км (до
пункту
спостере-
ження)
Похил,
м/км
Витрата
води, куб.
м/с
Модуль
стоку,
л/с/кв. км
Коефі-
цієнт
стоку
Пункт
спостереження
1 2 3 4 5 6 7 8
Дністер* 65 850 9,7 9,83 11,6 0,40 с. Стрілки
Стрв’яж 77** 926 4,4
Бистриця 73 1160 5,3 2,15 1,85 с. В. Озимини
Тисьмениця 49 650 9,0 2,94 4,5 м. Дрогобич
Колодниця 69 323 1,3
Стрий 232 1140 3,4 19,2 16,8 0,58 с. Матків
Рибник 159 3,70 23,3 0,56 с. Рибник
Орава 204 3,82 18,7 0,51 х. Святослав
Опір 58 843 0,51 м. Сколє
Березниця 59 169 5,0
Лужанка 29 149 25,0 2,30 0,41 с. Гошів
Сукіль 67 279 13,6 0,49 с. Тисів
Мізунка 51 344 11,1
Свіча 106 1490 8,4 0,60 с. Мислівка
Чечва 52 548 12,0 4,89 18,2 0,50 с. Спас
Ворона 81 699 3,9
Лімниця 122 1530 9,4 23,8 15,6 0,66 с. Перевозець
Луква 72 385 5,6 2,2 11,8 с. Боднарів
Луквиця 40 121 5,9
Бистриця
Надвірнянська 94 1580 4,0—10,0
Бистриця
Солотвинська 82 119 12,0 2,73 29,0*** 22,9 с. Гута
Лючка 42 397 16,0
Пістинька 56 661 18,0
Прут 272** 597 16,8 11,8 19,8 0,53 м. Яремча
Чорний Черемош 87 856 14,0 0,56 с. Верховина
Білий Черемош 51 632 9,5 0,45 с. Яблуниця
* у гірській частині;
** у межах України;
*** після злиття Бистриць нижче Івано-Франківська.
ЕКОЛОГО-ГІДРОХЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІК ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ… 129
Черемош 80 1488 3,3 25,5 17,1 с. Устеріки
Путила 42 391 18,0
Сірет 100** 2070 4,4 12,7 6,1 0,40 с. Лопушанка
Інтенсивність поверхневого (схилового й руслового) стоку, який фор-
мується під час злив і танення снігу, значно вища, ніж у рівнинних ріках.
Відповідно середньорічний стік зависин у горaх 2,5 — понад 5,0, в перед-
гір’ї 1—2,5 т/га. Прут виносить щорічно до 106, а Дністер 2.106 тонн
ґрунту.
Виходячи з цих даних з близько 13 тис. кв. км північно-східного мак-
росхилу, тільки через Дністер повинно стікати понад 90 куб. м/с води або
2,8 куб. км за рік питної води найвищої якости. Сюди треба додати ще
принаймні 90 куб. м/с або близько 2 куб. км/рік води річок басейну Ду-
наю. Така кількість води могла б забезпечити всі потреби населення реґі-
ону і народного господарства, проте водність карпатських річок зменши-
лася суттєво не тільки порівняно з давно минулими часами, а й буква-
льно за пам’яти одного покоління. Вважають, що вода більшости карпат-
ських річок забруднена або брудна [1]. Загальна концентрація хемічних
речовин у гірській частині річкового стоку становить 190 мг/л [3], у тому
числі нітратного азоту 0,2—0,4; амонійного 0,1—0,2; фосфору 0,013—
0,031 мг/л. Перевищення вмістів над фоновим нітратного азоту становить
2—3, амонійного — 4—6, фосфору 3—5 разів. У рівнинній частині рік, де
антропогенне навантаження дуже істотно зростає, винос хемічних речо-
вин збільшується до 1800 мг/л [3]. За нашими спостереженнями в районі
Східниці-Борислава-Стебника [8] вміст нітратів найчастіше (понад 50 %
проб) становив п мг/л, амонію — від 0,п до п мг/л. Вміст NH4 перевищив
гранично припустиму концентрацію у трьох пробах з 17-ти (до 5,2 раза),
NO2 — в одній пробі (у 1,5 раза).
Хемічний (йонний) стік пов’язаний з водним прямою залежністю, тому
в теплі періоди він становить 3110, а в холодні — 997 кг/га, у тому числі
(у перерахуванні на азот): амонію — 8,3; нітритів — 0,15; нітратів 10,5;
фосфору 0,6; нафтопродуктів 1,8; металів 7,7 кг/га.
Встановлено, що найбільший неґативний вплив на стік води і його роз-
поділ мають нераціональне лісокористування, забір алювію з річок та де-
які інші методи ,,господарювання” [4]. Режим карпатських рік є дуже
нестабільний. Змішане снігове-дощове живлення і різкі зміни погоди
спричиняють часті повені з неґативними наслідками.
Водні ресурси річок використовуються для питного і технічного водо-
постачання сіл і міст реґіону, рибного господарства, меншою мірою гідро-
енерґетики. Забір води з річок — понад 20 млн. куб. м або близько 60 %.
Таке їх використання потребує певних кондицій щодо хемічного складу
води, водности річок. На карпатських річках зведено великі промислові
міста: Івано-Франківськ на Бистрицях Солотвинській і Надвірнянській
(машинобудування, металообробка, легка, харчова, деревообробна проми-
словість), Самбір на Дністрі (легка і харчова промисловість, нафтовидо-
бування), Борислав і Дрогобич на Тисьмениці (нафтовидобування, нафто-
переробка, деревообробна, хемічна промисловість), Стрий на Стрию (хар-
чова, легка, деревообробна, газовидобувна промисловість), смт. Славське і
м. Сколє на Опорі (лісообробна промисловість), м. Долина і смт. Вигода на
Свічі (деревообробна, хемічна промисловість, нафтовидобування, транс-
ВОЛОДИМИР КОЛОДІЙ 130
портування газу), м. Калуш на Сивці (хемічна промисловість, солевидо-
буток), м. Надвірна, смт. Битків, с. Пасічна на Бистриці Надвірнянській
(нафтогазовидобування), смт. Ворохта, Делятин, м. Коломия, на Пруті і
Косів на Рибниці (деревообробна і газова промисловість) підприємства
лісової промисловости на Черемоші і Сереті та ін.
Через межиріччя і долини карпатських річок прокладені численні
нафто- та газо- і продуктогони: Калуш—Південно-західний кордон, До-
лина-Болехів, Надвірна-Пасічна-Дзвиняч-Рожнятів, Косів-Чернівці, а та-
кож транскарпатські маґістральні газогони, якими транспортують газ з
Оренбурґа й Уренгоя до країн Західної Європи. Правилами експлуатації
передбачене влаштування на заліснених територіях широких просік над
газогонами, що викликають додаткову ерозію і змив ґрунтів.
Таким чином практично кожна річка в Карпатах перебуває під біль-
шим чи меншим техногенним пресинґом, що неґативно позначається на
їх водності, режимах поверхневого, руслового і підземного стоку, органо-
лептичних властивостях і хемічному складі води, зокрема через забруд-
нення токсичними компонентами. Немалої шкоди завдає рікам тварин-
ництво і рільництво.
Стічні води, що скидаються у поверхневі водопливи, складають 12,8
млн. куб. м, з яких тільки 5,6 млн. куб. м відповідають нормативам, решта
є недоочищеними, а 100 тис. куб. м скидаються без будь-якого очищення.
Діючі очисні споруди не забезпечують належного очищення стічних вод,
видалення з них важких металів, розповсюджених не тільки в місцях
розміщення промислових підприємств відповідного профілю, а й за їх
межами.
Відомо, що водність річок визначається умовинами їх живлення атмо-
сферними опадами і талими та підземними водами, що дренуються рус-
лами. Карпатські ріки належать до типу рік з паводковим режимом, на
яких паводки відбуваються протягом цілого року. Для рік такого типу
дуже важливим є підземний стік у міжпаводкові періоди, який залежить
від величини інфільтрації поверхневих вод. Остання є значною у лісових
зонах, роль яких у переведенні поверхневого стоку в підземний є особ-
ливо важлива в гірській місцевості зі значними похилами рельєфу басей-
нів водозбору річок, а відтак великими швидкостями поверхневого і рус-
лового стоку. Звідси зрозуміла важливість розширення площ лісів та
поліпшення їх видової структури.
На режим річкових систем Карпат суттєво впливають субальпійський і
альпійський гірські пояси, де інтенсифікувалися процеси площинного змиву,
зменшилася здатність ґрунтів до інфільтрації води внаслідок випасання
домашніх тварин [4].
Гідрохемічні особливості річок північно-східного макросхилу Карпат
формуються під впливом хемічного складу атмосферних опадів та переваж-
но процесів вилуговування продуктів вивітрювання флішових і моласових
порід.
Дощові опади мають такий основний хемічний склад:
351236136543
)24(50336738
4
43
03,001,0.
NHNaCa
SOClHCOM
ЕКОЛОГО-ГІДРОХЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІК ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ… 131
тобто належать до хлоридно-гідрокарбонатного натрієво-кальцієвого або
кальцієвого типу, а в деяких випадках — сульфатно-хлоридно-гідро-
карбонатного кальцієвого з високим вмістом амонію.
Для високогірних ландшафтів Карпат характерні льодовикові озера з
водами, мінералізація яких практично не відрізняються від дощової, а в
аніонному складі сульфати часто переважають над бікарбонатами
(оз. Несамовите, Нижнє Озерне, Верхнє Озерне та ін.) [5]. Із зменшенням
висоти мінералізація вод гірських озер зростає до 0,08—0,19 г/л при
тому ж гідрохемічному типі.
Ріки північно-східного макросхилу Карпат у верхів’ях мають приблиз-
но таку саму загальну мінералізацію і сульфатно-гідрокарбонатний
натрієво-кальцієвий склад. У липні 1986 р. нами відібрана проба води з
р. Зубриця cульфатно-гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого складу:
162856
72370 43
2,0 NaMgCa
ClSOHCOM
Біля урізу води обстежене висхідне сірководневе джерело, у воді
якого серед катіонів переважає магній:
1188
963
3,5 CaMg
HCOM
З віддаленням від витоків мінералізація і абсолютний вміст окремих
макро- і мікрокомпонентів у річкових водах зростають. При тому віднос-
ний вміст бікарбонатів зменшується, а сульфатів і, особливо, хлоридів
зростає. При тому гідрохемічний тип із гідрокарбонатного кальцієвого
трансформується у хлоридно-гідрокарбонатний. У катіонному складі зро-
стає вміст кальцію при незначному зменшенні вмісту магнію. Зростають
від 1,4 до 6,8 разів абсолютні вмісти всіх мікроелементів, що визнача-
лися, натомість відносні їх концентрації (коефіцієнт n,1000/М) зростає
тільки для хрому, свинцю і титану, зменшується — для міді й ванадію та
залишається приблизно постійним для барію, манґану, молібдену, нікелю
і стронцію (табл. 2).
Таблиця 2
Зміна макро- і мікроелементного хемічного складу вод р. Прут
на відтинку Яремча—Коломия—Снятин [6].
Місце відбору
проби Формула хемічного складу води, мікроелементи в мкг/л
м. Яремча
192259
91774 43
187,05,165,626804,18,10,13028,31,10,5 MgNaCa
ClSOHCOMVTiSrPbNiMoMnCuCrBa
м. Коломия
123454
143651 43
371,06,928758,18,118,28171,10,28,11 MgNaCa
SOClHCOMVSrPbNiMoMnCuCrBa
м. Снятин
152065
222751 43
528,08,316,4692408,799,521,311354,54,513 MgNaCa
SOClHCO
MVTiSrPbNiMoMnCuCrBa
Концентрації хрому, молібдену, нікелю й свинцю за В.В.Доброволь-
ським (1983) приблизно відповідають їхнім середнім вмістам у річкових
водах Землі, але вмісти манґану більші у 30, ванадію у 20, стронцію у 3,
ВОЛОДИМИР КОЛОДІЙ 132
титану в 2 рази. Вмісти барію і міді трохи понижені. Усі концентрації
мікроелементів у водах р. Прут набагато нижчі за норми (гранично
припустимі концентрації) для питних вод в Україні.
Спостереження за вмістами мікроелементів у водах, що проводилося у
Карпатському природному національному парку зі слабким та помірко-
ваним рівнем антропогенового навантаження свідчать, що попри відповід-
ність вмісту мікроелементів водам побутового призначення вона не від-
повідає нормам для ведення рибного господарства, бо вміщує у 2—4 рази
понад норму міді, у 2—3 рази більше манґану, у 4—9 разів більше
нікелю [7]. Відсутність джерел промислового забруднення свідчить про
природне походження концентрацій деяких мікроелементів через вилуго-
вування їх із корінних і перевідкладених порід. Наприклад, стронцієм
збагачені породи верхньоменілітової підсвіти і воротищенської світи.
Міддю, нікелем і манґаном збагачені алевроліти манявської світи еоцену,
аргіліти середньоменілітової підсвіти олігоцену та поляницької світи міо-
цену [6]. Деяка частина мікроелементів потрапляє у води з атмосфер-
ними опадами, наприклад, кобальт [7].
Карпатські річки у верхів’ях, віддалених від джерел інтенсивного
забруднення, загалом доволі чисті, насичені киснем, про що свідчить
наяність пстругів. Але в районах розміщення підприємств лісохемічної,
нафтогазової та нафтопереробної промисловості їхній екологічний стан
має бути кращий. До найголовніших з таких районів належать Східни-
цько-Бориславсько-Дрогобицький (притоки р. Стрий, Тисьмениця, Колод-
ниця), Долинсько-Вигодський (р. Свіча), Надвірнянський (р. Бистриця
Надвірнянська, Ворона) [8—11].
У районах нафтовидобутку річкові води забруднені нафтопродуктами,
фенолами, вуглеводнями. Дослідженнями на р. Стрий і притоках вста-
новлено, що найбільшими вмістами фенолів відзначаються поверхневі
водопливи, що дренують площі нафтових промислів. Суттєвий внесок у
забруднення ґрунтових і поверхневих вод роблять газокомпресорні стан-
ції на маґістральних газогонах (наприклад, Долинська, яка інтенсивно
забруднює ґрунтові води першої і другої надзаплавних терас р. Свічі). За
нашими спостереженнями, фенольне забруднення поверхневих вод в
окремих місцях на її території і навколо неї перевищувало ГПК в 40—90
разів. Середнє забруднення ґрунтових вод у 1985 р. становило 24—34, а у
1989 р. — 2—7 ГПК. Даними за час після 1989 р. ми не диспонуємо, але
якщо тенденція поліпшення ситуації на Долинській ГКС збереглася до
цього часу, то вмісти фенолів у ґрунтових водах повинні відповідати
нормі.
Слід зауважити, що фенольне забруднення, крім ,,нафтогазового”,
може мати інше техногенне (у районі м. Долини це Вигодський хемічний
завод) або й природне походження. Наприклад, у басейні р. Стрий при-
родний фенольний фон у водах є досить високий, від 0,005 до 0,020 мг/л,
тобто в 5—20 разів вищий за ГПК для питної води за умови, що вона
буде піддана хлоруванню, тому що тільки в такому разі в ній можуть
утворитися токсичні хлорфеноли. У Трускавецькому курортно-рекреа-
ційному районі феноли понад ГПК встановлені в 65 % проб води при
обстеженні в 1993 р.
Забруднення струмків і річок у Бориславсько-Східницькому та інших
районах видобутку нафти нафтопродуктами і фенолами можна визна-
ЕКОЛОГО-ГІДРОХЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІК ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ… 133
чити візуально за райдужними плівками на поверхні води. Аналітичне
визначення вмісту нафтопродуктів і фенолів у воді з річки Кшелянка
біля с. Блажів (Самбірський район) дало результат 14,6 та 0,002 мг/л від-
повідно. Окрім того — амонію до 0,08, NO2 — до 19,8; NO3 — до 0,18;
Br — до 1,2 мг/л.
,,Посильну лепту” у забруднення карпатських річок вносять нафтопе-
регінні заводи Дрогобича (ріки Тисьмениця і Бистриця Тисьменицька) і
Надвірної (р. Ворона). Завдяки їхнім ,,старанням” у р. Вороні сформува-
лися невластиві природному фонові хлоридно-сульфатні кальцієво-
натрієві води з мінералізацією 650 мг/л, а поверхня води під час обсте-
ження улітку 1993 р. була вкрита білою піною (ймовірно, завдяки
поверхнево-активній речовині типу сульфанолу). Ця „річкова” вода дуже
схожа на воду з відстійника Дрогобицького НПЗ (табл. 3).
Таблиця 3
Хемічний склад поверхневих вод, забруднених відходами нафтопереробки
Місце відбору проби Хемічний склад води, мікроелементи в мг/л
р. Ворона
)628(66
282943 34
65,04,006,016,05 MgCaNa
HCOClSOMSrRbLiK
Ставок-відстійник Дрогобицького НПЗ
)18(91
)711(82 34
93,203,106,05,05 MgCaNa
HCOClSO
MSrRbLiK
Висліди
1. Річки північно-східного макросхилу Карпат є головним джерелом
забезпечення питною водою населення і технічною — промисловости ре-
ґіону;
2. Екологічний стан річок неоднаковий в різних районах і на різних
ділянках однієї і тієї ж ріки: вода у верхів’ях головних рік відносно слаб-
ко забруднена, порівняно з середньою і, особливо, нижньою течією.
3. Головними причинами забруднення річкових вод є незадовільне
очищення стічних вод, зменшення незайманих природних територій, над-
мірне вирубування лісів, невідповідні методи ведення сільського госпо-
дарства.
4. Суттєвий ,,вклад” у забруднення поверхневих і ґрунтових вод вно-
сять інтенсивне тваринництво і рільництво (різні форми азоту, фосфор,
калій, хлориди та ін.), нафтова, газова, нафтохемічна і лісохемічна галузі
(нафтопродукти, вуглеводні, феноли і їхні похідні, сульфати, кислоти).
5. Окрім техно- і антропогенного забруднень, певну роль у погіршення
якости річкових вод відіграє природне їх збагачення мікроелементами,
солями при дренуванні соленосних порід воротишенської, стебницької і
балицької світ міоцену.
6. В деяких районах за останні роки екологічний стан річок поліпшив-
ся, чому сприяло не тільки посилення природоохоронних заходів, а й
стагнація у промисловості й раціональніше з огляду на внесення добрив
ведення рільництва.
7. Для досягнення у карпатських річках потрібного рівня води щодо
вмістів небажаних компонентів слід рекомендувати посилення пропускної
ВОЛОДИМИР КОЛОДІЙ 134
можливости і здатности до очищення води від різних забруднень очисних
споруд, припинити скидання неочищених стічних вод, ширше застосову-
вати скидання у глибокі надра супутніх вод нафтових і газових проми-
слів, збільшувати заліснені площі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Крок Б. О., Гнатів П. С., Гринчак М. М. Ресурси природних вод північно-
східного макросхилу Українських Карпат і їх екологічний стан // Ресурси при-
родних вод Карпатського регіону. Львів: ЛВ ЦНТЕІ. 2002. С. 43—46.
2. Ковальчук І., Михнович А. Водоносність річок Карпат // Ресурси природних
вод Карпатського регіону. Львів: ЛВ ЦНТЕІ. 2002. С. 21—26.
3. Пастернак П. С., Приходько М. М. Ліс і охорона вод від забруднення.
Ужгород: Карпати, 1988. 96 с.
4. Голояд Б. Я. Техногенний вплив на режим річкових систем в Українських
Карпатах // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Львів: ЛВ ЦНТЕІ.
2002. С. 16—20.
5. Колодій В. В., Демедюк М. С. Гідрохімія озер Українських Карпат // Допо-
віді АН УРСР. Сер. Б. Геол., хім. і біол. науки, 1990, № 10. С. 11—17.
6. Геохимия микроэлементов в грунтовых водах Прикарпатья / Ю. М. Лабий,
В. В. Колодий, Л. Л. Карпинец, С. М. Реус // Геология и геохимия горючих иско-
паемых, 1990. Вып. 75. С. 53—58.
7. Клапчук В. М., Корчемлюк М. В. Вміст важких металів у ріках басейну
верхнього Пруту // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Львів: ЛВ
ЦНТЕІ. 2002. С. 52—55.
8. Екологічний стан поверхневих та прісних підземних вод Трускавецького
курортно-рекреаційного району / В. В. Колодій, І. В. Колодій, У. І. Петрицька,
В. Г. Гаєвський // Геологія і геохімія горючих копалин, 1996. № 3—4 (96—
97). С. 150—160.
9. Екологічний стан Карпатських допливів р. Дністер у зв’язку з діяльністю
гірничо-видобувної промисловості / В. В. Колодій, М. В. Лебединець, М. І. Сприн-
ський, О. І. Зикова // Геологія і геохімія горючих копалин, 1999. № 3. С. 98—110.
10. Оцінка рівня забруднення вод Дністровського водосховища і його приток
нафтопродуктами і фенолами / В. В. Колодій, М. І. Спринський, М. В. Балучинська,
В.Г. Гаєвський // Геологія і геохімія горючих копалин, 1998. № 2 (103). С. 69—74.
11. Вплив нафтопромислових об’єктів на забруднення фенолами поверхневих
вод басейну р. Стрий / М. І. Спринський, В. В. Колодій, М. В. Лебединець та ін. //
Ресурси природних вод Карпатського регіону. Львів: ЛВ ЦНТЕІ. 2002. С. 75—79.
12. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б. И. Стрельца. К.: Урожай,
1987. 304 с.
SUMMARY
Volodymyr KOLODIY
THE ECOLOGICAL-HYDROCHEMICAL CHARACTERISTIC OF THE RIVER
ЕКОЛОГО-ГІДРОХЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІК ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ… 135
OF NORTH-EASTERN MAIN SLOPE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
The rivers of the northeastern main slope of the Carpathians are the principal source of
fresh water for the population, industry and agriculture. But the quality of the waters is not
always good, where they correspond to requirements for the purposes. The forming of the
chemical composition of the rivers waters is determined by the natural circumstance, but the
enrichment of the waters by undesirable components (heavy metals, NO2, NO3, petroleum,
phenols and derivate) is caused by the anthropogenic (technogenic) pollution. Some
recommendations to improve the ecological condition of rivers are proposed.
|