Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах
Подана загальна характеристика флористичного розмаїття Українських Карпат, яке складають 1997 аборигенних видів і підвидів, що належать до 116 родин і 542 родів. Серед них є 125 ендeмічних таксонів — 76 видів і 49 підвидів, а також значна кількість реліктових, рідкісних і загрожених видів. Підкресле...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73584 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах / Л. Тасєнкевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 147-157. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645363896451072 |
|---|---|
| author | Тасєнкевич, Л. |
| author_facet | Тасєнкевич, Л. |
| citation_txt | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах / Л. Тасєнкевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 147-157. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Подана загальна характеристика флористичного розмаїття Українських Карпат, яке складають 1997 аборигенних видів і підвидів, що належать до 116 родин і 542 родів. Серед них є 125 ендeмічних таксонів — 76 видів і 49 підвидів, а також значна кількість реліктових, рідкісних і загрожених видів. Підкреслено необхідність критичного перегляду списку рослин, що перебувають під загрозою зникнення, та розроблення реґіональної Червоної книги загрожених видів судинних рослин.
General characteristics of the native vascular plants diversity of the Ukrainian Carpathians are presented. This flora is estimated to be composed of 1997 native species and subspecies, which belong to 116 families and 542 genera. Among them there are 125 endemic taxa — 76 species and 49 subspecies, a number of relic and rare ones. The urgency of Red list of threatened plant species of the Ukrainian Carpathians revision and regional Red Data book working out, based on throughout information on chorology and state of plant populations is emphasised.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:27:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.9(234.421.1)
Лідія ТАСЄНКЕВИЧ
РОЗМАЇТТЯ ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН
В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ
Подана загальна характеристика флористичного розмаїття Українсь-
ких Карпат, яке складають 1997 аборигенних видів і підвидів, що нале-
жать до 116 родин і 542 родів. Серед них є 125 ендeмічних таксонів — 76
видів і 49 підвидів, а також значна кількість реліктових, рідкісних і
загрожених видів. Підкреслено необхідність критичного перегляду списку
рослин, що перебувають під загрозою зникнення, та розроблення реґіона-
льної Червоної книги загрожених видів судинних рослин.
Початком вивчення флористичного розмаїття Українських Карпат
можна вважати дослідження професора Балтазара Гаке, розпочаті 1788
року [37]. З того часу понад два сторіччя флору судинних рослин вивчало
багато поколінь австрійських, польських, українських, словацьких, чеських,
угорських, румунських і російських ботаніків [15]. Результати їхніх
досліджень узагальнено в 3—12 томах Флори Української РСР (1950—1965)
[25] та у Визначнику рослин Українських Карпат [1], що базувався на
Флорі. Протягом трьох останніх десятиріч минулого століття опубліковано
лише кілька праць підсумкового характеру, що стосувались флори
Українських Карпат. Три з них — монографії К. Малиновського
[16], В. Чопика [30] і В. Ткачика [24] стосувались флори (а праця К. А. Мали-
новського — і рослинності) природно окресленої території — високогір’я
Карпат і Прикарпаття, роботи ж С. Фодора [26] та Конспект флори Пів-
нічної Буковини колективу авторів [23] присвячені флорі не лише гірської, а
й рівнинної частини адміністративної области.
У Визначнику — останньому опублікованому флористичному зведенні
для територїї Українських Карпат — зазначено, що в Українських Кар-
патах зростає 2012 видів і підвидів судинних рослин. Насправді ж у
Визначнику наведено 2091 таксонів природної флори і 318 — спонтанних
антропофітів і культиварів, тобто 2409 таксонів. Проте й остання цифра
не повністю відображає кількісний склад флори, оскільки територія, охо-
плена Визначником, виходить далеко за будь-які межі Карпат — текто-
нічні [5], геоморфологічні [27], геоботанічні [7] та й власне флористичні
[12, 31], що також спотворює кількісні та якісні характеристики флори.
Так, до складових флори Українських Карпат у Визначнику віднесенo
Betula humilis Schrank (Полісся, північна частина Лісостепу), Salix myr-
ЛІДІЯ ТАСЄНКЕВИЧ 148
sinifolia Salisb. (Розточчя), S. starkeana Willd. (південна межа поширення
проходить північніше Львова) та цілу низку інших видів, які слід вилу-
чити з її складу. З іншого боку, понад 70 видів і підвидів, що вказувались
для нашої території у публікаціях різних авторів і в більшості своїй під-
тверджені гербарними зборами, до Визначника не увійшли; та й за пе-
ріод, що минув після виходу Визначника в світ, з терену Українських
Карпат було описано нових, а також виявлено досі невідомих — близько
90 таксонів [20, 21, 41].
Оцінка і порівняння флористичного багатства Українських Карпат
щодо інших частин Карпат значною мірою ускладнюється також і тим,
що в переважній більшости опрацювань застосовувались відмінні стандар-
ти виду, часто навіть в одній праці одночасно.
Критичний перегляд видового складу на базі політипічного стандарту
виду й уніфікованої таксономії, прийнятої у Flora Europaea (1964—1982,
1993) [35, 36] та врахування останніх флористичних знахідок дає змогу
стверджувати, що природну (тобто сформовану автохтонними видами й
археофітами) флору Українських Карпат складають 1997 видів і підвидів
судинних рослин. * Для порівняння — флору Східних Карпат складають
2759 видів і підвидів, що належать до 127 родин і 633 родів [54], а флора
всіх Карпат, за останніми підрахунками, налічує 4004 таксони видового
та підвидового ранґу.
Розподіл видів флори судинних рослин Українських Карпат між
категоріями вищих ранґів представлено в таблиці.
Таблиця
Співвідношення основних систематичних груп за кількістю видів і підвидів
у флорі судинних рослин Українських Карпат
Ранґ
таксону Назва таксону Кількість видів
і підвидів
% від загальної кількости
видів і підвидів флори
Divisio
Classis
Lycopodiophyta
Lycopodiopsida
9 0,45
Divisio
Classis
Equisetophyta
Equisetopsida
9 0,45
Divisio
Classis
Polypodiophyta
Polypodiopsida
38 1,90
Divisio
Classis
Gymnospermae
Pinopsida (Coniferae)
10 0,5
Divisio
Magnoliophyta
(Angiospermae)
1931 96,7
Classis Magnoliopsida
(Dicotyledones) 1486 74, 4
Classis Liliopsidae
(Monocotyledones)
445 22,3
Разом 1997 100
* А. Малиновський [14] вказує для флори Українських Карпат 2205 видів судинних
рослин, без уточнення, чи ця цифра стосується лише природної флори, чи охоплює
також синантропний елемент.
РОЗМАЇТТЯ ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ 149
Низхідний ряд із 116 родин, до яких належать види флори, очолюють
десять родин — провідних за кількістю видів: Compositae — 306 видів і
підвидів, Gramineae — 158, Rosaceae — 131, Cyperaceae — 110, Scrophu-
lariaceae — 92, Ranunculaceae — 84, Leguminosae — 81, Cruciferae — 70,
Labiatae — 60 і Umbelliferae — 57, що охоплюють 1149 таксонів, тобто
57,6 % видового складу флори. Слід зауважити, що склад провідних за
кількістю видів родин флори Українських Карпат майже збігається зі
складом початку родинного спектра загальнокарпатської флори (в остан-
ньому замість родини Labiatae, до складу першої десятки входить родина
Сaryophyllaceae).
Родовий спектр флори Українських Карпат, що охоплює 542 роди,
розпочинають десять родів, найбагатших за кількістю видів: Hieracium —
105, Carex — 85, Veronica — 43, Alchemilla — 36, Ranunculus — 31,
Galium — 26, Festuca — 24, Viola — 23, Senecio — 23 i Rubus — 20.
Лише 125 видів, що належать до 45 родів — це дерев’янисті рослини —
фанерофіти, роль яких у формуванні рослинного вкриття важко пере-
оцінити: ще й досі 41,4 % території Українських Карпат вкрито лісами
[6], незважаючи на багатовікову історію їх не завжди раціонального
використання. Решта спектра життєвих форм — 93, 7% видового складу —
це, як і в інших гірських системах помірної зони [33], хамефіти, гемі-к-
риптофіти, криптофіти і дуже незначною мірою — терофіти.
З усього родинного та родового спектра 23 родини та 53 роди містять
ендемічні для флори Українських Карпат таксони. Цей найцінніший з
погляду генези та охорони біорозмаїття компонент флори в кількісному
розумінні оцінювався різними дослідниками по різному: М. Котов і В. Чо-
пик подають 64 ендеми [11], С. Стойко і Л. Тасєнкевич — 92 [52], В. Кріч-
фалушій і Г. Б. Будников — 89 [45], К. Малиновський наводить для їх
високогірної частини 94 види [16], а В. Чопик — 77 ендемічних видів [30].
Підсумовуючи всі попередні дані, разом з останніми таксономічними
обробками окремих груп [42, 46, 47], можна стверджувати, що до складу
флори Українських Карпат входить 125 ендемічних таксонів: 76 — видо-
вого і 49 — підвидового ранґів. Варто зауважити, що у флорі Українських
Карпат, як і Карпат загалом, ендемізм проявився лише на видовому і
підвидовому рівнях. (Рід Pietrosia Nyár., що був описаний з румунської
частини Східних Карпат як монотипічний — єдиний ендемічний для
флори Карпат, в останніх обробках [34, 35] віднесений до роду
Andryala L.).
Лише незначна частина ендеміків — 16 таксонів — це ендеми Україн-
ських Карпат. Серед них переважають дрібні, апоміктичні, поліплоїдні та
гібридогенні таксони — Acinos alpinus (L.) Moench subsp. baumgartenii
(Simonk.) Szafer et Pawł., Aconitum anthora L. subsp. jaquinii (Rchb. ex Beck)
Domin, Alchemilla bucovinensis Sytschak, A. szaferi Pawł., Astragalus australis
(L.) Lam. subsp. krajinae Domin, Carex sempervirens Vill. subsp. pseudotristis
(Domin) Pawł., Centaurea phrygia L. subsp. nigriceps (Dobrocz.) Dostál,,
Hieracium catenatum Sennik., H. grofae Woł., H. mukacevense Juxip., H.
ukierniae Woł. et Zahn, H. worochtae Woł., Ranunculus malinovskyi Jelen. et
Derv.-Sokol., Rosa heterostyla Chrshan., статус переважної більшости яких
ЛІДІЯ ТАСЄНКЕВИЧ 150
потребує подальшого уточнення. Лише Galium pawłowskii Kucowa, описаний
з вапняків Чивчин, та G. transcarpaticum Stojko et Tasenk. з юрських вапня-
ків Угольки (Карпатський біосферний заповідник) — диплоїди, що входять
до нечисленної у Карпатах групи палеоендеміків.
Ceред ендемічних таксонів в Українських Карпатах найбільшу групу
становлять, звичайно, східнокарпатські ендеми. Крім уже перелічених ра-
ніше, поширених лише в українській частині Східних Карпат, ще 22 види і
підвиди належать до цієї групи: Aconitum gayeri Starmühler, Alchemilla
czywczynensis Pawł., A. pungentiflora (Plocek) Plocek, Armeria pocutica Pawł.,
Centaurea phrygia L. subsp. carpatica (Porc.) Dostál, C. phrygia L. subsp.
nigriceps (Dobrocz.) Dostál, C. maramarosiensis (Jav.) Czerep., Cirsium
decussatum Janka, Euphorbia carpatica Woł., Hieracium plaicense Woł., H.
pocuticum Woł., H. rapunculoidiforme Woł. et Zahn, Melampyrum saxosum
Baumg., Minuartia verna (L.) Hiern subsp. oxypetala (Woł.) Halliday, Nigritella
carpatica (Zapał.) Teppner, Klein et Zagulsky, Poa rehmannii (Asch. et
Graebn.) Woł., Pulmonaria filarszkyana Jáv., Saussurea porcii Degen, Scabiosa
lucida Vill. subsp. barbata Nyár., Silene nutans L. subsp. dubia (Herbich) Zapał.,
Silene zawadzkii Herbich, Thymus alternans Klokov.
Другу за чисельністю групу — східно-південнокарпатських ендемів,
що відображають тісні флорогенетичні зв’язки поміж флорами Східних і
Південних Карпат, становлять 27 таксонів: Achillea oxyloba (DC.) Schultz
Bip. subsp. schurii (Schultz Bip.) Heimerl, Aconitum bucovinense
Zapał., A. nanum (Baumg.) Simonk., A. lasiocarpum (Rchb.) Gáyer subsp.
lasiocarpum, Alopecurus pratensis L. subsp. laguriformis (Schur) Tzvelev,
Aquilegia transsilvanica Schur, Carduus kerneri Simonk., Chrysosplenium
alpinum Schur, Delphinium elatum L. subsp. nacladense Zapał., Erysimum
witmannii Zaw. subsp. transsilvanicum (Schur) P. W. Ball, Festuca porcii
Hackel, F. rupicola Heuff. subsp. saxatilis (Schur) Rauschert, Genista
tinctoria L. subsp. oligosperma (Andrae) Prodan, Heracleum carpaticum
Porc., H. sphondylium L. subsp. transsilvanicum (Schur) Brummitt,
Hieracium caesiogenum Woł. et Zahn, H. krasanii Woł., H. lomnicense Woł.,
Primula elatior (L.) Hill subsp. poloninensis (Domin) Dostál, Phyteuma
vagneri A. Kern., Poa granitica Br. -Bl. subsp. disparilis (Nyár.) Nyár.,
Ranunculus carpaticus Herbich, Rumex arifolius All. subsp. carpaticus
(Zapał.) Pawł., Senecio ucranicus Hodalová, Thlaspi dacicum Heuff. subsp.
dacicum, Viola declinata Waldst. et Kit.
Групу західно-східно-південнокарпатських ендеміків, що традиційно
називають загальнокарпатськими, становлять 23 таксони: Campanula
carpatica Jacq., С. serrata (Kit.) Hendrych, Cardaminopsis neglecta
(Schultes) Hayek, Centaurea phrygia L. subsp. melanocalathia (Borbás)
Dostál, Euphrasia arctica Lange ex Rostrup subsp. slovaca Yeo, Festuca
carpatica F. Dietr., Hesperis nivea Baumg., Hieracium scitulum Woł.,
Knautia dipsacifolia Kreutzer subsp. turocensis (Borbás) Jáv. ex Kiss,
Lathyrus transsilvanicus (Sprengel) Fritsch, Leontodon montanus Lam.
subsp. pseudotaraxaci Schur, Luzula alpinopilosa (Chaix) Breistr. subsp.
obscura Fröhner, Oxytropis carpatica Uechtr., Poa pannonica A. Kern.
РОЗМАЇТТЯ ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ 151
subsp. scabra (Asch. et Graebn.) Soу, Pyrola carpatica Holub et Křisa, Salix
kitaibeliana Willd., Scabiosa lucida Vill. subsp. pseudobanatica (Schur)
Chrtek, Scilla bifolia L. subsp. subtriphylla (Schur) Domin, Sedum
telephium L. subsp. fabaria (Koch) Kirschl., Thymus pulcherrimus Schur,
Trifolium pratense L. subsp. kotulae (Pawł.) Soják, Trisetum flavescens (L.)
Beauv. subsp. tatricum Chrtek, T. fuscum (Kit. ex Schultes) Schultes.
Західно-східнокарпатська група ендемів, яку ще донедавна не виді-
ляли при аналізі карпатського ендемізму [16, 30, 38, 39, 48, 49] і котра, як
виявилось у наслідку докладного критичного вивчення, зокрема, роду
Alchemilla L. [2-4, 46, 47], є досить чисельною (18 таксонів): Alchemilla
babiogorensis Pawł., А. braun-blanquetii Pawł., А. gorcensis Pawł., А.
kornasiana Pawł., А. ladislai Pawł., А. pseudincisa Pawł., А. smytniensis
Pawł., А. suavis Plocek, А. subconnivens Pawł., А. turculensis Pawł., А.
walasii Paw., А. zapalowiczii Pawł., Dianthus carthusianorum L. subsp.
saxigenus (Shur) Jáv., Hieracium atrellum (Zahn) Juxip, H. virgicaule
Nëgely et Peter, Jovibarba globifera (L.) J. Parnell subsp. preissiana (Domin)
Holub, Poa nemoralis L. subsp. carpatica Jirašek, Primula elatior (L.) Hill
subsp. carpatica (Fuss) W. W. Sm. et Forrest.
Решта ендемічних таксонів належать до:
східно-південнокарпатсько-апушенської групи (10 таксонів) —
Aconitum degenii Gáyer, A. firmum Rchb. subsp. fissurae Nyár., A. firmum
Rchb. subsp. fussianum Stahrmüller, A. moldavicum Hacq. ex Rchb. subsp.
hosteanum (Schur) Asch. et Graebn., Dianthus spiculifolius Schur, Knautia
dipsacifolia Kreutzer subsp. pocutica (Szabo) Ehrend., Koeleria macrantha
(Ledeb.) Schultes subsp. transsilvanica (Schur) Beldie, Leontodon repens
Schur, Melampyrum herbichii Zapał., Phyteuma tetramerum Schur;
західно-східно-південнокарпатсько-апушенської групи (7 таксонів) —
Aconitum firmum Rchb. subsp. firmum, Bupleurum longifolium L. subsp.
vapincense (Vill.) Todor, Campanula rotundifolia L. subsp. polymorpha
(Witasek) Tacik, C. rotundifolia L. subsp. kladniana (Witasek) Tacik,
Leucanthemum waldsteinii (Schultz Bip.) Pouzar; Soldanella hungarica Simonk.
subsp. major (Neilr.) S. Pawł., Symphytum cordatum Waldst. et Kit.;
західно-східно-південнокарпатсько-трансільванської групи (2 так-
сони) — Ranunculus auricomus L. subsp. binatus (Kit.) Jasiewicz,
Sempervivum wettsteinii Letz subsp. wettsteinii (syn. S. montanum L. subsp.
carpaticum Wettst. ex Hayek).
В Українських Карпатах розподіл ендемів поміж різними районами є
нерівномірний [16, 30, 52]. Найбільша їх концентрація спостерігається у
південно-східній частині гір: на Свидовці, Чорногорі, Мармаросько-Чив-
чинському масивах із сформованим субальпійським і альпійським
поясами, до яких вони, переважно, й приурочені. Із просуванням у захід-
ному напрямку, до границі поміж Східними і Західними Карпатами, кіль-
кість ендемів у флорах окремих масивів зменшується.
Поряд з ендемами специфіку кожної флори визначають також групи
систематичних та історичних реліктів.
ЛІДІЯ ТАСЄНКЕВИЧ 152
Серед систематичних реліктів слід згадати такі рідкісні, або загрожені
неендемічні види, як Callianthemum coriandrifolium Rchb., Cimicifuga
europaea Schipcz., Cortusa matthioli L., Juniperus sabina L., Lycopodiella
inundata (L.) Holub, Marsilea quadrifolia L., Staphylea pinnata L., Rhodo-
dendron myrtifolium Schott et Kotschyr, Scheuchzeria palustris L., Taxus
baccata L., Trapa natans L. та багато інших, котрі у своїй більшості є єди-
ними представниками роду у флорі Українських Карпат і потребують
охорони, тоді як, наприклад, Huperzia selago (L.) Bernh., Equisetum telma-
teia Ehrh., E. hyemale L., Leucanthemum waldsteinii (Sch. Bip.) Pouzar,
Homogyne alpina (L.) Cass., Adenostyles alliaria (Gouan) A. Kern., види
роду Soldanella, Geum montanum L. тощо є цілком успішними видами,
загрози існуванню яких в Українських Карпатах у даний момент нема.
Історичні релікти, як залишки попередніх етапів флорогенезу, звично
класифікують відповідно до епохи, з якої вони збереглися у складі
флори. Найчисельнішою у флорі Українських Карпат є група гляціяль-
них реліктів — аркто-альпійських, аркто-бореально-альпійських і бореа-
льно-монтанних за своїм сучасним поширенням видів, що зростають
переважно у високогір’ї. Серед них є як досить розповсюджені види,
наприклад, Empetrum nigrum L. subsp. hermaphroditum (Hagerup) Böher,
Juncus trifidus L., Juniperus communis L. subsp. alpina (Suter) Čelak., Vac-
cinium uliginosum L., що утворюють характерні угруповання на досить
значних площах у субальпійському й альпійському поясах, так і рідкісні,
хоча й також ценозоутворювальні види — Dryas octopetala L., Loiseleuria
procumbens (L.) Desv. Інші види, які можна назвати звичайними у висо-
когір’ї (в екотопах, що відповідають їхнім вимогам), це — Anthoxanthum
alpinum A. et D. Löve, Arabis alpina L., Bartsia alpina L., Epilobium alsini-
folium Vill., Hieracium alpinum L., Luzula sudetica (Willd.) DC., Pedicularis
verticillata L., Salix phylicifolia L., Saxifraga paniculata Mill., хоча й не є
домінантами рослинних угруповань, проте зустрічаються досить часто на
полонинах, вологих скелях, уздовж гірських потоків, спускаючись навіть
у лісовий пояс. Проте більшість реліктів льодовикового періоду — це рід-
кісні види, відомі в Українських Карпатах з небагатьох місцезростань,
розміщених у найбільш піднятій частині гір: на скелях, осипищних еко-
топах, у перезволожених місцях, у польодовикових карах тощо.*
З найрідкісніших гляціяльних реліктів варто згадати Antennaria carpatica
(Wahlb.) Bluff et Fingerh, Carex capillaris L., C. rupestris All., Conioselinum
tataricum Hoffm., Draba fladnizensis Wulf., Juncus castaneus Sm., Linnaea
borealis L., Lloydia serotina (L.) Rchb., Oxyria digyna (L.) Hill., Pedicularis
oederi Vahl, Pinus cembra L., Poa alpina L., Polygonum viviparum L.,
Potentilla crantzii (Crantz) Beck, Rhodiola rosea L., Salix herbacea L., S re-
ticulata L., Saussurea alpina (L.) DC., Saxifraga oppositifolia L., Selaginella
selaginoides (L.) Beauv., Veronica alpina L., Viola biflora L. тощо.
Українські Карпати — це середньовисокі гори, і альпійський пояс роз-
винувся лише на окремих вершинах, що здіймаються понад 1800 м над р. м.
* Найдетальніший аналіз складу і поширення видів флори високогір’я в Українських
Карпатах здійснив К. Малиновський [16].
РОЗМАЇТТЯ ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ 153
Цим пояснюється порівняно невелика кількість — 78 альпійських видів
[16] у складі їхньої флори. Склад альпійського елемента найяскравіше
свідчить про спільність формування і тісні зв’язки флори Карпат з
флорами інших європейських гірських систем: за даними К. Малиновсь-
кого [16], 65 альпійських видів, тобто 90,1% складу цього елемента, стано-
влять види з європейським типом ареалу. Найрідкіснішими серед них є
Agrostis alpina Scop., A. rupestris All., Cerinthe glabra Mill., Draba
aizoides L., D. siliquosa Bieb., Erigeron alpinus L., Gagea fistulosa (Ram. ex
DC.) Ker-Gawl., Nigritella nigra (L.) Rchb., Oreochloa disticha (Wulfen)
Link, Primula halleri J. F. Gmelin, P. minima L., Saxifraga adscen-
dens L., S. androsacea L., S. bryoides L., Saussurea discolor (Willd.) DC.,
Taraхacum panalpinum Soest, T. nigricans (Kit.) Rchb., Veronica aphylla L.
Гірським характером флори Українських Карпат зумовлена досить
значна участь у її складі — 333 таксони [14] — монтанних видів (у широ-
кому розумінні). До цієї групи належить більшість домінантів та едифіка-
торів рослинного покриву наших гір, серед них — Abies alba Mill., Acer
pseudoplatanus L., Alnus incana (L.). Moench, Pinus mugo Turra, Fagus sylva-
tica L., Cardamine bulbifera (L.) Crantz, Nardus stricta L. тощо. Серед мон-
танних видів є значна кількість таких, що генетично пов’язані з гір-
ськими лісами та субальпійськими високотравними угрупованнями, що
вже були сформованими в пізньому терціялі — Aposeris foetida (L.) Less.,
Carex pendula Huds., Centaurea mollis Waldst. et Kit., Cicerbita alpina (L.)
Wallr., Cirsium waldsteinii Rouy, Festuca drymeja Mert. et Koch, Gentiana
lutea L., Ranunculus platanifolius L., Streptopus amplexifolius (L.) DC. та ін.
У складі флори Українських Карпат наявні не лише деривати льодо-
викового періоду, а й усіх польодовикових етапів міґрації рослинности. У
лісовому поясі, на південно-східних макросхилах, в екотопах, з яких їх
не могли витіснити експансивніші лісові види (переважно на вапнякових
скелях), можна зустріти залишки термофільної флори з тепліших періо-
дів голоцену: Carex humilis Leysser., Coronilla elegans Panč., Erythronium
dens-canis L., Euphorbia epithymoides L., Festuca valesiaca Schleicher ex
Gaudin, F. pseudodalmatica Krajina, Iris graminea L., Melica transsilvanica
Schur, Rhamnus catharticus L., Sedum hispanicum L. та ін. Цілий ком-
плекс термофільних видів ще зберігся на вулканічних останцях Вигор-
лат-Гутинського хребта, відкритих теплому повітрю з Угорської рівнини:
Asplenium adiantum nigrum L., Buglossoides purpureocaerulea (L.)
I. M. Johnston, Doronicum hungaricum Rchb. f., Dorycnium pentaphyllum
Scop. subsp. patenti-pilosum Ledeb., Fraxinus ornus L., Quercus cerris L.,
Stipa pulcherrima C. Koch, Tilia tomentosa Moench тощо.
Діяльність людини в Українських Карпатах, особливо протягом остан-
ніх шести декад минулого та першого десятиріччя теперішнього століття,
створила загрозу самому існуванню деяких екосистем і рівню біорозмаїт-
тя загалом. На небезпеці, що загрожує окремим видам рослин в Україн-
ських Карпатах, особливо деревним породам — тису, модрині, сосні кед-
ровій європейській, сосні муґо та ін., учені-ботаніки почали активно наго-
лошувати ще з початку ХХ ст. [40, 50—54]. До другої половини минулого
століття ситуація настільки погіршилася, що охорони почали потребувати
ЛІДІЯ ТАСЄНКЕВИЧ 154
десятки таксонів судинних рослин, про що свідчать списки рідкісних і
загрожених видів (щоразу довші), опубліковані багатьма ботаніками [10,
17, 19, 32], та два видання Червоної книги України [28, 29]. В останнє з
них внесено 157 видів із карпатського реґіону. Список карпатських видів
з цього видання потребує перегляду, оскільки до нього не увійшло
чимало загрожених видів флори Українських Карпат, натомість деякі
види (наприклад, Astrantia major L., Huperzia selago (L.) Bernh., Lunaria
rediviva L., Centaurea carpatica (Porc.) Porc.) внесені до нього, очевидно,
унаслідок механічного перенесення з „Красной книги СССР“ [12, 13] і без
потреби переписуються із списку в список.
Розвиток міжнародної співпраці, усвідомлення малоефективности
природоохоронних зусиль у межах політичних кордонів, спонукали до
необхідности оцінки стану флори Карпат. У підготований Всесвітнім
Фондом Природи Червоний список судинних рослин Карпат [56] увійшло
97 представників нашої флори — видів, небезпека зникнення яким за-
грожує у масштабах усієї Карпатської гірської системи (весь список
складають 307 видів і 37 підвидів, тобто 9,9 % флори Карпат!). Зо-
бов’язання, які взяла на себе Україна, ратифікувавши численні міжна-
родні угоди щодо охорони біорозмаїття, накладає додаткову відповідаль-
ність на науковців, що працюють у цій галузі. Верифікація списків загро-
жених видів, обґрунтування необхідности внесення до Червоної книги і
Червоних списків нових таксонів мусить ґрунтуватися на докладних
хорологічних і популяційних дослідженнях. Опублікована останнім часом
низка праць [8, 9, 18, 43, 44] може слугувати прикладом таких робіт —
початком нового етапу у вивченні й науковому обґрунтуванні охорони
розмаїття флори Українських Карпат, підготовці реґіональної Червоної
книги.
ЛІТЕРАТУРА
1. Визначник рослин Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1977. 433 с.
2. Волгин С. А., Сычак Н. Н. Манжетки (Alchemilla L., Rosaceae) Украинских
Карпат. 1. Секция Alchemilla, подсекция Calycinae (Buser) Camus // Бюл. Моск.
o-ва испытат. природы. Отд. биол., 1989 а. 94, № 2. С. 71—79
3. Волгин С. А., Сычак Н. Н. Манжетки (Alchemilla L., Rosaceae) Украинских
Карпат. ІІ. Секция Alchemilla, подсекция Euvulgares Camus (Ряды Glabra Pawł. и
Subglabra Pawł.) // Бюл. Моск. o-ва испытат. природы. Отд. биол., 1989 б. 94, № 6.
С. 86—94.
4. Волгин С. А., Сычак Н. Н. Манжетки (Alchemilla L., Rosaceae) Украинских
Карпат. ІІІ. Секция Alchemilla, подсекция Euvulgares Camus (Ряды Heteropodae
Pawł., Hirsuta (Lindb. fil.) Rothm. и Pubescentes (Buser) Rothm.) // Бюл. Моск. o-ва
испытат. природы. Отд. биол., 1992. 97, № 4. С. 78—91.
5. Вялов О. С., Гавура С. П., Даныш В. В., Лещух Р. И., Пономарева Л. Д.,
Романив А. М., Царненко П. Н., Циж И. Т. История геологического развития Кар-
пат. К.: Наук. думка., 1981. 176 с.
6. Герушинский З. Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практи-
ческие рекомендации). Львов: Облполиграфиздат, 1987. 164 с.
РОЗМАЇТТЯ ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ 155
7. Голубець М. А. Східнокарпатська гірська підпровінція // Геоботанічне райо-
нування Української РСР. К.: Наук. думка, 1977. С. 17—43.
8. Кияк В. Стратегія виживання малочисельних популяцій рідкісних та енде-
мічних видів рослин високогір’я Карпат // Праці НТШ. Екологічний збірник на
пошану А. С. Лазаренка. Львів, 1999. ІІІ. С. 172—179.
9. Kобів Ю. Й., Нестерук Ю. Й. Унікальна популяція Callianthemum corian-
drifolium Reichenb. (Ranunculaceae) у Чорногорі (Українські Карпати) // Укр.
ботан. ж., 1996. 53, №3. С. 218—223.
10. Комендар В. І. Проблеми охорони фітогенофонду Карпат // Укр. ботан.
журн., 1988. 45, 1. С. 1—6.
11. Котов М. И., Чопик В. И. Основные черты флоры и растительности Укра-
инских Карпат // Флора и фауна Карпат. М.: Изд-во АН СССР, 1960. С. 3—33.
12. Красная книга. Дикорастущие виды флоры СССР нуждающиеся в охране /
Ред. А. Л. Тахтаджян. Л.: Наука, 1975. 203 с.
13. Красная книга СССР: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения
виды животных и растений. М.: Лесная промышленность, 1978. 460 с.
14. Малиновский А. К. Монтанный элемент флоры Украинских Карпат. К.:
Наук. думка, 1991. 236 с.
15. Малиновський К. А. До історії вивчення флори і рослинності Українських
Карпат // Матеріяли ІІІ з’їзду Українського ботанічного товариства. К.: Наук.
думка, 1965. С. 258—260.
16. Малиновський К. А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. К.: Наук.
думка, 1980. 277 с.
17. Малиновський К. А. Охорона рідкісних видів високогірної флори Україн-
ських Карпат // Укр. ботан. журн., 1981. 38, 4. С. 63—67.
18. Малиновський К. А., Царик Й. В., Жиляєв Г. Г., Дмитрах Р. І., Кияк В. Г.,
Кобів Ю. Й., Манчур М. М. Структура популяцій рідкісних видів флори Карпат.
К.: Наук. думка, 1998. 173 с.
19. Стойко С. М. Карпатам зеленіти вічно. Ужгород: Карпати, 1977. 175 с.
20. Тасєнкевич Л. Природна флора Карпат. Список видів судинних рослин.
Львів: ДПМ НАНУ, 1998 а. 623 с.
21. Тасєнкевич Л. О. Природна флора української частини Східних Карпат:
такономічний склад // Наук. записки Державного природознавчого музею, 1998 б.
Т. 14. С. 109—141.
22. Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. Ленинград: Наука, 1978.
247 с.
23. Термена Б. К., Стефаник В. І., Серпокрилова Л. С., Якимчук М. К.,
Бажанова Н. В., Вайнагій В. І., Смолінська М. О., Чорней І. І. Конспект флори
Північної Буковини (судинні рослини). Чернівці, 1992. 226 с.
24. Ткачик В. П. Флора Прикарпаття. Львів: НТШ, 2000. 253 с.
25. Флора Української РСР. К.: В-во АН УРСР. 1950—1965. Т. 3—12.
26. Фодор С. С. Флора Закарпаття. Львів: Вища шк., 1974. 207 с.
27. Цись П. М. Геоморфологія УРСР. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962. 223 с.
28. Червона книга України. Рослинний світ / Відп. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко.
К.: Укр. Енциклопедія, 1996. 608 с.
ЛІДІЯ ТАСЄНКЕВИЧ 156
29. Червона книга Української РСР / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наук. думка,
1980. 504 с.
30. Чопик В. І. Високогірна флора Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1976.
267 с.
31. Чопик В. І. Пояснювальний текст до карти флористичних районів Україн-
ських Карпат // Визначник рослин Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1977.
С. 5—11.
32. Чопик В. И. Редкие и исчезающие растения Украины. К: Наук. думка,
1978. 216 с.
33. Шафер В. Основы общей географии растений. М.: Изд-во иностр. лит-ры,
1956. — 380 с.
34. Dihoru G., Parvu C. Plante endemice in flora României. Bucureşti: Editura
Ceres, 1987. 181 p.
35. Flora Europaea / Eds. T. G. Tutin, V. H. Heywood, N. A. Burges, D. H.
Valentine, S. M. Walters, D. A. Webb. Cambrige: Cambrige University Press, 1964
1980. Vols. 1—5.
36. Flora Europaea / Eds. T. G. Tutin, N. A. Burges, A. O. Chater, J. R.
Edmondson, V. H. Heywood, D. M. Moore, D. H. Valentine, S. M. Walters, D. A.
Webb, J. R. Akeroyd, M. N. Newton. Cambridge: Cambridge University Press. 1993.
Vol. 1 (2nd ed.).
37. Hacquet B. Neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788 und
1789; und 1790, 1791, 1792 und 1793, 1794 und 1795 durch die Dacischen und Sar-
matischen oder Nördlichen Karpaten. Nürnberg, Bd. 1—3, (Bd. 1, 1790, — S. 1—
XXIV+1—206+(2); Bd. 2, 1794, — S. 1—XVI+1—294+(4), Bd. 3. 1796. S. 1—
XXII+(3)+1—247).
38. Hendrych R. Bemerkungen zum Endemismus in der Flora der Tschecho-
slowakei // Praha: Preslia, 1981. 53, 2. S. 87 — 120.
39. Hendrych R. Material and notes about the geography of the highly steno-
choric to monotopic endemic species of the European flora // Acta Univers. Caroli-
nae, Biologica, 1982. 3—4, № 9. P. 335—372.
40. Hilitzer A. Limba na Podkarpatské Rusi // Vĕstnik Čs. Akad. zemĕd., 1932. 8.
S. 367—369.
41. Kagalo A. A., Pidgrebelna O. The history and perspectives of the inves-
tigations of the flora of the Ukrainian Beskydy Mts. // Roczniki Bieszczadzkie, 2002.
10. S. 227—231.
42. Kirschner J., Štĕpánek J. A monograph of Taraxacum sect. Palustria. Pardu-
bice: Instit. of Botany AS of the Czech Republic, 1998. 281 p.
43. Kobiv Yu. Cortusa matthioli (Primulaceae) in the Chornohora Mts. (Ukrainian
Carpathians): distribution, ecology, taxonomy and conservation // Fragm. Flor. Geo-
bot., 1999. 44(2). P. 355—374.
44. Kobiv Yu., Nesteruk Yu. Pedicularis oederi (Scrophulariaceae) in the Chorno-
hora Mts. (Ukrainian Carpathians): distribution, biology, ecology and threat //
Polish Botan. J., 2001. 46 (2). P. 241—250.
45. Kricsfalusy V. V., Budnikov G. B. Endemic vascular plants in the Ukrainian
Carpathians // Матер. міжнар. конф. „Гори і люди (у контексті сталого розвит-
ку)“. Рахів, 2002. T. ІІ. C. 356—360.
РОЗМАЇТТЯ ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ 157
46. Mitka J. Systematyka Aconitum subgen. Aconitum w Karpatach Wschodnich —
wstępne wyniki badań // Roczniki Bieszczadzkie, 2000. 9. S. 79—116.
47. Mitka J., Nowosad J. The Delphinium L. genus (Ranunculaceae) in Poland —
preliminary results // Roczniki Bieszczadzkie, 2002. 10. S. 233—252.
48. Pawłowska S. Les espéces l’endémiques en Pologne et leur protection / Ed.
Conseil national pour la protection de la nature, Pologne. Kraków, 1960. 13. 38 p.
49. Pawłowski B. Remarques sur l’endémisme dans la flore des Alpes et des
Carpates // Vegetatio, 1970. XXI, fasc. 4—6. P. 181—243.
50. Środoń A. Rozmieszczenie limby w polskich Karpatach i jej ochrona //
Ochrona przyrody, 1936. 16. S. 22—42.
51. Środoń A. Modrzew polski (Larix polonica Racib.) w Maniawie w Gorganach //
Ochrona przyrody, 1937. 17. S. 210—215.
52. Stojko S. M., Tasenkevich L. Some aspects of endemism in the Ukrainian
Carpathians // Fragm. Flor. Geobot. Suppl. 2(1). 1993. S. 343 — 353.
53. Szafer W. Cisy w Kniaźdworze pod Kołomyją jako ochrony godny zabytek
przyrody leśnej // Sylwan, 1913. 31. S. 447—452.
54. Szafer W. Niszczenie kosodrzewiny w Karpatach Wschodnich // Ochrona
przyrody, 1932. 12. S. 210—215.
55. Tasenkevich L. Flora Karpat Wschodnich — struktura systematyczna //
Roczniki Bieszczadzkie, 1998. 7. S. 335—342.
56. Tasenkevich L. Red list of vascular plants of the Carpathian Mountains.
L’viv, 2002. 28 p.
SUMMARY
Lydia TASENKEVICH
VASCULAR PLANTS FLORA DIVERSITY OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
General characteristics of the native vascular plants diversity of the Ukrainian Car-
pathians are presented. This flora is estimated to be composed of 1997 native species and
subspecies, which belong to 116 families and 542 genera. Among them there are 125 endemic
taxa — 76 species and 49 subspecies, a number of relic and rare ones. The urgency of Red list
of threatened plant species of the Ukrainian Carpathians revision and regional Red Data book
working out, based on throughout information on chorology and state of plant populations is
emphasised.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73584 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:27:06Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тасєнкевич, Л. 2015-01-13T16:55:47Z 2015-01-13T16:55:47Z 2003 Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах / Л. Тасєнкевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 147-157. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73584 581.9(234.421.1) Подана загальна характеристика флористичного розмаїття Українських Карпат, яке складають 1997 аборигенних видів і підвидів, що належать до 116 родин і 542 родів. Серед них є 125 ендeмічних таксонів — 76 видів і 49 підвидів, а також значна кількість реліктових, рідкісних і загрожених видів. Підкреслено необхідність критичного перегляду списку рослин, що перебувають під загрозою зникнення, та розроблення реґіональної Червоної книги загрожених видів судинних рослин. General characteristics of the native vascular plants diversity of the Ukrainian Carpathians are presented. This flora is estimated to be composed of 1997 native species and subspecies, which belong to 116 families and 542 genera. Among them there are 125 endemic taxa — 76 species and 49 subspecies, a number of relic and rare ones. The urgency of Red list of threatened plant species of the Ukrainian Carpathians revision and regional Red Data book working out, based on throughout information on chorology and state of plant populations is emphasised. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Біотичне розмаїття Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах Vascular plants flora diversity of the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| spellingShingle | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах Тасєнкевич, Л. Біотичне розмаїття |
| title | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах |
| title_alt | Vascular plants flora diversity of the Ukrainian Carpathians |
| title_full | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах |
| title_fullStr | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах |
| title_full_unstemmed | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах |
| title_short | Розмаїття флори судинних рослин в Українських Карпатах |
| title_sort | розмаїття флори судинних рослин в українських карпатах |
| topic | Біотичне розмаїття |
| topic_facet | Біотичне розмаїття |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73584 |
| work_keys_str_mv | AT tasênkevičl rozmaíttâflorisudinnihroslinvukraínsʹkihkarpatah AT tasênkevičl vascularplantsfloradiversityoftheukrainiancarpathians |