Від редакційної колегії
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Дата: | 2003 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73586 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Від редакційної колегії / К. Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 5-7. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73586 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Малиновський, К. 2015-01-13T16:56:57Z 2015-01-13T16:56:57Z 2003 Від редакційної колегії / К. Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 5-7. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73586 uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Від редакційної колегії Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Від редакційної колегії |
| spellingShingle |
Від редакційної колегії Малиновський, К. |
| title_short |
Від редакційної колегії |
| title_full |
Від редакційної колегії |
| title_fullStr |
Від редакційної колегії |
| title_full_unstemmed |
Від редакційної колегії |
| title_sort |
від редакційної колегії |
| author |
Малиновський, К. |
| author_facet |
Малиновський, К. |
| publishDate |
2003 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1563-3569 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73586 |
| citation_txt |
Від редакційної колегії / К. Малиновський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 5-7. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malinovsʹkiik vídredakcíinoíkolegíí |
| first_indexed |
2025-11-26T12:44:54Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:44:54Z |
| _version_ |
1850621829015666688 |
| fulltext |
ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕҐІЇ
Цей збірник праць Екологічної комісії Наукового Товариства
ім. Шевченка присвячений екологічним проблемам Карпат. Незважаючи
на те, що Карпати займають лише 5 відсотків території України, важко
переоцінити їхнє економічне й екологічне значення для нашої держави.
Тут зосереджені великі площі лісів і лук, поклади корисних копалин,
починають свій стрімкий біг Дністер, Прут, Дунай. Через Карпати про-
лягають транспортні маґістралі, котрі з’єднують Україну з її південно-
західними сусідами. Найбільше значення тут мають ліси, що розляглися
широкими висотними поясами від передгір’їв до субальпійських лук.
Упродовж століть їх інтенсивно вирубували і не завжди розумно віднов-
лювали, що спричинило низку неґативних явищ: повеней, зсувів, вітро-
валів, ерозію ґрунтів тощо. Проте тут ще збереглися первинні фітоценози
з ориґінальною структурою. Особливу цінність має розмаїття флори і
фауни. У їх складі багато ендемічних, реліктових та рідкісних видів, кот-
рим загрожує знищення.
Серед причин, що зумовлюють порушення природного екологічного
балансу і призводять до збіднення екосистем та зменшення біотичного
розмаїття, переважають антропогенні фактори. Нераціональне природо-
користування призвело до зменшення лісистости Українських Карпат,
котра в сучасний період становить лише 48—50 відсотків. На 200—300 м
знижена верхня межа лісу, яка в минулому ефективніше виконувала
важливу водорегулюючу функцію. Повністю трансформований нижній
пояс дубових лісів. На звільнених від лісу площах виникли низькопро-
дуктивні вторинні трав’яні угіддя, що використовуються як пасовища та
для заготівлі сіна. Між лісовим і пасовищним господарством виникли
антагоністичні відношення, спрямовані на розширення лук скотарями з
одного боку і їх заліснення лісівниками з другого. У прикарпатських
районах зосереджено видобуток нафти, газу, сірки та мінеральних солей,
деревообробну промисловість й аграрне виробництво, котрі порушують
природні екосистеми й забруднюють довкілля.
Зважаючи на значення Карпатської гірської системи для народів
Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі й України, та опираючись
на низку міжнародних ухвал щодо сталого розвитку, раціонального вико-
ристання природних ресурсів, збереження біорозмаїття та потребу при-
кордонної співпраці у розв’язанні цих проблем, уряди згаданих країн
ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕҐІЇ
6
прийняли Рамкову конвенцію про захист довкілля та сталий (збалансо-
ваний) розвиток у Карпатському реґіоні (Київ, 2003). Нею передбачені
охорона та використання біотичного розмаїття, сталий розвиток сільсь-
ких територій, управління водоймами та басейнами рік, збалансоване
сільське та лісове господарство, спільна транспортна політика, розвиток
туризму, екологічна освіта, збереження культурних надбань і традицій
та організаційні заходи, спрямовані на виконання завдань Конвенції.
У збірнику розглядаються найголовніші екологічні проблеми, котрі
стосуються раціонального природокористування, біотичного розмаїття,
охорони природи та прикладних екологічних проблем Карпат. У напи-
санні праць брали участь відомі екологи Львова, Києва, Івано-Франків-
ська, Ужгорода. В першому розділі висвітлюється історія розвитку та
формування рослинного покриву Карпат, заселення території та вплив
діяльности людини на формування сучасних ландшафтів. Інтерес читача
приверне застосування наукових ідей В. І. Вернадського в розв’язанні
стратегічних проблем сталого розвитку, зокрема ролі живої речовини в
речовинно-енерґетичному обміні в екосистемах. Актуальним є аналіз
сучасного стану лісів Карпат, яким виявлено чимало господарських,
екологічних та економічних прорахунків, що стосуються використання
сировинних ресурсів, охорони лісів, утрати генофонду та інших
неґативних явищ. Констатується незадовільний стан верхньої межі лісу,
котра тепер знижена до висоти 1100—1200 м, а в Бескидах, Ґорґанах,
південних схилах Свидовця, Чорногори і Мармароських гір цілий пояс
смерекових лісів замінений низькопродуктивними луками. Трансформа-
ція рослинности нижнього лісового поясу зумовлена активною урбаніза-
цією (розростанням малих поселень) та трансформацією лісових площ у
сільськогосподарські, зокрема рільні угіддя. Зниження лісистости Карпат
стало головною причиною порушення гідрологічного режиму рік, погір-
шенням якости води (зумовленою також техногенними забрудненнями).
Головними ж у спектрі антропогенних чинників, котрі впливають на гід-
рологічний режим річок, є зменшення лісистости, зниження верхньої
межі лісу, зміни структури і низька повнота лісів. Надмірні обсяги
рубань, велика частка орних земель, інтенсивне транспортне наванта-
ження стають причиною катастрофічних повеней, паводків, з відповід-
ними неґативними наслідками для усієї господарської інфраструктури.
Окремий розділ збірника присвячений проблемі збереження біотич-
ного розмаїття — видового і популяційного багатства флори і фауни
Українських Карпат. Біорозмаїття є найціннішим природним ресурсом,
оскільки має генетичне, екологічне, соціяльне, економічне, наукове, куль-
турне, рекреаційне та естетичне значення, є основою системи життєзабе-
зпечення та еволюції біосфери, а також задоволення потреб населення
Землі (Конвенція про охорону біорізноманіття — Ріо-де-Жанейро, 1992).
Фраґментація рослинного покриву Карпат, зумовлена антропогенними
чинниками, призвела до зменшення його середовищетвірної ролі, зни-
ження генетичної пластичності популяцій багатьох видів рослин і тварин,
утрати ними адаптивних властивостей і вимирання окремих. У збірнику
наводяться відомості про біорозмаїття судинних рослин, мохів, макромі-
цетів, стану популяцій деяких судинних рослин високогір’я, розмаїття
лісового покриву басейну Дністра та стан збереження у Карпатах рідкіс-
ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕҐІЇ
7
них видів рослин і тварин. Акцентується на необхідности складання
Реґіональної Червоної книги Українських Карпат.
Сучасний стан природи Карпат потребує посилених заходів щодо її
охорони. У збірнику ставиться питання про необхідність поліфункціона-
льного підходу до охорони природного середовища, який передбачає збе-
реження як природної, так і етнографічної та історичної спадщини, на
чому наголошено в недавно прийнятій у Києві Карпатській Конвенції.
Мережа об’єктів природно-заповідного фонду загалом недосконала. Вона
охоплює лишень 13 відсотків території Карпат, що вказує на необхідність
її оптимізації, у т. ч. і за запропонованим вище підходом.
Такими ж гострими є екологічні проблеми, пов’язані з лісоексплуата-
цією, сільським господарством та видобувною промисловістю. Наведена
оновлена схема геоботанічного районування, яке може знайти засто-
сування при виборі стратегії раціонального природокористування. Автори
праць загострюють увагу на необхідності переорієнтації сучасного сиро-
винного напряму лісового господарства на екологостабілізуючий, розвит-
ку мисливського господарства, туризму, підвищення функцій курортних
лісів, використання лікувальних мінеральних вод. Пропонується ком-
плексний підхід до використання аграрних земель на засадах високої
культури рільництва, впровадження ефективних технологій вирощу-
вання нових сільськогосподарських культур, лікарських рослин, високо-
врожайних плодових дерев тощо.
У цьому збірнику ми друкуємо свої чергові звернення до органів
влади про необхідність посилення заходів щодо охорони природних
ресурсів ріки Дністер та про необхідність переорієнтації напрямів
лісового господарства.
Редакційна колеґія Екологічної комісії НТШ висловлює щиру подяку
п. Ярославові Тучапському за сумлінне і висококваліфіковане літера-
турне редагування збірника, що великою мірою сприяло його
поліпшенню.
Костянтин МАЛИНОВСЬКИЙ
|