Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp.
Following the First World War, a new administrative and territorial organization was introduced on the Ukrainian lands occupied by Romania. These structural units received new regional coats of arms. Despite the fact that the new symbols displayed no manifest political themes and mainly depicted the...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73623 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. / А. Гречило // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 250-255. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860034789213470720 |
|---|---|
| author | Гречило, А. |
| author_facet | Гречило, А. |
| citation_txt | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. / А. Гречило // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 250-255. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description | Following the First World War, a new administrative and territorial organization was introduced on the Ukrainian lands occupied by Romania. These structural units received new regional coats of arms. Despite the fact that the new symbols displayed no manifest political themes and mainly depicted the local fauna, flora or historic traditions of the fight against the Turkish invaders, these emblems, nevertheless, did not enjoy a high popularity in the regions.
Після Першої світової війни на українських землях, які окупувала Румунія, був
запроваджений новий адміністративно-територіальний поділ і для цих утворень створено нові реґіональні герби. Хоча ці символи й не мали виразних політичних мотивів, а переважно відображали місцеву фауну, флору чи історичні традиції боротьби проти турецьких завойовників, однак особливої популярності на місцях вони так і не завоювали.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 21/2012250
Андрій ГРЕЧИЛО (Львів)
Символи адмініСтративно-територіальних
утворень на українСьких землях під
румунСькою окупацією в 1918–1940-х роках
На землях Північної Буковини, Хотинщини та Північно-Західного Причорномор’я,
котрі в листопаді 1918 р. захопила Румунія, було запроваджено адміністративно-
територіальний поділ на повіти (judeţul)1. Із прийняттям 29 березня 1923 р. нової
Конституції Румунії вся територія країни поділялася на повіти, які складалися з
громад. Зазначалося, що кількість та розміри повітів і громад будуть встановлені
за нормами, передбаченими у законах з адміністративної організації2. Проведення
адміністративної реформи супроводжувалося прийняттям закону про адміністративну
уніфікацію від 14 червня 1925 р.3 Стаття 1 цього закону також передбачала поділ
території Румунії на такі адміністративні одиниці, як повіти та громади. По містах і
селах утворювалися примарії, при яких на правах дорадчого органу діяли комунальні
консиліуми, а їх виконавчими органами були постійні представництва.
При Міністерстві внутрішніх справ Румунії створено спеціальну Ге-
ральдичну консультативну комісію, яка розпочала розробляти герби для повітів і
населених пунктів, що мали статус муніципій (міських комун)4. Пізніше ці герби
затверджувалися королівськими декретами. Герби для всіх цинутів були опубліковані
в офіційному виданні – “Віснику державних законів” № 222 від 6 жовтня 1928 р.5
Слід віддати належне – напрацьовано просту й виразну систему для терито-
ріальних і муніципальних гербів. Усі вони подавалися у щитах єдиної трикутної
форми. При цьому в муніципальних гербах щити увінчували міські корони,
котрі мали також вказувати на адміністративний статус міста (для великих
міст – семивежові корони, для повітових центрів – п’ятивежові, для муніципій –
тривежові), а в гербах повітів щит був без корони. Строго витримано основні сучасні
геральдичні норми, зокрема – недопущено нанесення геральдичної барви на барву
1 Детальніше про це див: Якубова Л. Д. Організація управління в українських землях королівської
Румунії (1918–1940 рр.) // Нариси історії державної служби в Україні. – К., 2008. – C. 293–310;
Боршевский А. Развитие местного самоуправления в Молдове (с XIV века до наших дней) //
Муниципальное право. – 2003. – № 3. – С. 72–80.
2 Буковина 1918–1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток (Матеріали і документи) /
Упор. та ред. С. Д. Осачука. – Чернівці, 2005. – С. 83–84.
3 Lege pentru unificarea administrativă // Monitorul Oficial. – 1925. – Nr. 128 (14 iunie 1925)
4 Dogaru M. Din heraldica româniei. – Bucureşti, 1994. – P. 88–96; Andrieş-Tabac S. Heraldica
teritirială a Basarabiei şi Transnistriei. – Chişinău, 1998. – P. 105–106.
5 Monitorul Oficial. – 1928. – Nr. 222 (6 octombrie); Герби українських повітів // Час (Чернівці). –
1928. – 17 жовтня (№ 14). – С. 3; Богатов К. Молдавская территориальная геральдика //
Вѣстникъ геральдиста (Моніно). – 1992. – № 4 (9). – С. 2-3.
251Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях...
чи металу на метал. В окремих випадках збережено елементи давніших знаків,
які використовувалися раніше на печатках чи на затверджених австрійськими і
російськими монархами гербах.
Румунія в 1925–1938 рр. поділялася на 71 повіт. Території сучасних
Чернівецької та Одеської областей України опинилися на той час у складі семи
повітів: Чернівці, Хотин, Сторожинець, Дорогой, Редеуць (Радівці), Четатя-Албе
(Білгород) та Ізмаїл.
Для повіту Чернівці прийнято герб: у червоному полі срібна смерека з
вирваним корінням, обабіч неї – по золотій ялині, також із вирваним корінням, над
ними – два золоті мечі, покладені навхрест вістрями вгору6. Дерева уособлюють
місцеві багаті ліси, а мечі вказують на історичні битви, що відбувались на території
повіту.
Повіт хотин: в червоному полі срібна фортеця з трьома вежами на срібній
землі над такою ж водою, вгорі – два золоті мечі, покладені навхрест вістрями
додолу, над ними – золотий хрест над срібним півмісяцем ріжками вгору7.
Фактично, це відкорегований герб Хотинського цинуту, який отримав царське
затвердження 1826 р.8 Уособлює Хотинську фортецю та боротьбу проти турків.
Повіт Сторожинець: щит перетятий, у верхньому червоному полі йде золотий
олень, у нижньому срібному зі зеленої основи виростають три такі ж ялинки,
середня більша від двох інших9. Символи вказують на ліси реґіону з багатою
фауною.
Повіт дорогой: у червоному полі срібний рак10. Цей символ відомий ще з
печатки 1806 р. як символ цього повіту. Має вказувати на щедрі природні ресурси.
Повіт радівці: щит розтятий, у першому червоному полі стоїть повернена
вліво кобила з лошам, у другому синьому полі крокує золотий олень, у чорній
главі золота воєводська корона, обабіч якої по срібному хресту з перемичками
на кінцях11. Герб вказував на багаті кінські табуни, а також на поховання перших
молдавських воєвод.
Повіт Четатя-албе: щит розтятий, у першому червоному полі з золотої основи
росте така ж виноградна лоза, у другому червоному полі срібна вежа зі стіною стоїть
на срібній землі над таким же морем12. Виноградна лоза була основним елементом
на гербі Аккерманського цинуту, який затвердила російська влада 1826 р.13 Срібна
вежа зі стіною означає Білгородську фортецю.
Для повіту ізмаїл затверджено: в червоному полі спинається золотий лев з
таким же мечем у правиці, над ним справа – срібний півмісяць ріжками вліво, а
6 Dogaru M. Din heraldica... – P. 109; Tab. ХХХV. – Fig. 150.
7 Ibid. – P. 120; Tab. ХLVІІІ. – Fig. 201.
8 Полное собрание законов Российской империи (далі – ПСЗ). – Собр. 2. – Санкт-Петербург,
1830. – Т. І. – № 232; Винклер П. П. Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской
империи. – Санкт-Петербург, 1900 – С. 162.
9 Dogaru M. Din heraldica... – P. 146; Tab. LХХV. – Fig. 308.
10 Ibid. – P. 117; Tab. ХLІІІ. – Fig. 183.
11 Ibid. – P. 138; Tab. LХVІ. – Fig. 274.
12 Ibid. – P. 110; Tab. ХХХVІ. – Fig. 155.
13 ПСЗ. – Собр. 2. – Т. І. – № 232; Винклер П. П. Гербы... – С. 1.
252 Андрій Гречило
зліва – золотий хрест з перемичками на кінцях14. Символи відображають важливу
роль реґіону в боротьбі проти турецького панування.
Зі встановленням у Румунії авторитарної монархії 1938 р. було проведено
нову адміністративно-територіальну реформу. Дрібні повіти (judeţul) об’єднано у
більші області (ţinutul)15. Загалом сформовано 10 нових областей. Українські повіти
потрапили до складу трьох нових цинутів: Четатя-Албе – до цинуту Ністру, Ізмаїл –
до Дунерії, а інші 5 – до області Сучава. Для нових адміністративних одиниць
тоді ж Геральдична консультативна комісія розробила герби, які затверджено
королівським декретом від 7 лютого 1939 р.16
область ністру: щит розтятий, у першому червоному полі золота фортечна
стіна з вежею над відділеній зазублено срібній основі, друге поле тричі перетяте на
2 червоні та 2 срібні поля17. Фортеця над водою символізує укріплення, побудовані
вздовж річки Дністер, а 4 смуги вказують на 4 повіти, що увійшли до складу
області Ністру.
область дунерії (дунеря де Жос): щит перетятий поперемінно на 5 синіх
і 5 червоних полів, скошених справа срібним хвилястим перев’язом18. 10 смуг
означають 10 повітів, які сформували цю область, а срібний хвилястий перев’яз
символізує ріку Дунай.
область Сучава: щит розтятий поперемінно на 4 червоні та 3 сині поля, на
яких золота фортеця з трьома вежами, середня з них – більша19. До складу цієї
області увійшло 7 повітів, на що вказують сім смуг на щиті. Фортеці уособлює
укріплення Сучави.
Слід зазначити, що для румунського територіального герботворення
цього періоду, як і для муніципального, характерними сюжетами є передання
архітектурних мотивів, зображення представників місцевої флори та фауни,
елементів, що вказують на основне заняття мешканців, а також геральдичних фігур,
котрі свідчать про боротьбу проти турецьких і татарських загарбників.
Функціонування всіх цих гербів припинилося 3 липня 1940 р. після приєднання
Бессарабії та Північної Буковини до Української РСР.
Однак влітку 1941 р. Румунія як союзник гітлерівської Німеччини сподівалася
на істотне прирощення власної території за рахунок окупованих українських земель.
У результаті тривалих консультацій з Берліном 19 серпня 1941 р. кондукатор Румунії
маршал І. Антонеску підписав декрет про запровадження румунської адміністрації
у межиріччі Дністра й Бугу (по-румунському цей реґіон називається Трансністрія).
Згідно з угодою між румунським та німецьким командуванням від 30 серпня 1941 р.
про ґарантування безпеки адміністрації з економічної експлуатації між Дністром
і Бугом (Трансністрія) та Бугом і Дніпром (область Буг–Дніпро), губернаторство
“Трансністрія” не входило до складу Румунії (на відміну від Бессарабії та Північної
14 Dogaru M. Din heraldica... – P. 125; Tab. LIII. – Fig. 220.
15 Legea administrativa din 14 August 1938 // Monitorul Oficial. – 1938. – No. 187 (14 august).
16 Monitorul Oficial. – 1939. – Nr. 34 (10 februarie); Andrieş-Tabac S. Heraldica teritirială... – P. 13–114.
17 Dogaru M. Din heraldica... – P. 160; Tab. LХХХVІІ. – Fig. 359.
18 Ibid. – P. 160; Tab. LХХХVІІ. – Fig. 358.
19 Ibid. – P. 160; Tab. LХХХVІІІ. – Fig. 361.
253Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях...
Буковини), а лише передавалася румунській стороні у тимчасове управління й
господарське використання20.
Від вересня 1941 р. Антонеску підписав декрет, яким встановлювався новий
статус і державний устрій Бессарабії та Буковини – як губернаторства обидва райони
долучалися до складу Румунії21. На інтегрованих до складу Румунії територіях
поширювалась чинність румунських законів, а адміністративний устрій у Бессарабії
та Буковині відповідав румунським зразкам. 1942 р. румунська пошта випустила
марки до річниці “повернення” Буковини, на яких зокрема був краєвий герб та
герб повіту Хотин. Однак якихось геральдичних новацій на цих територіях та в
губернаторстві “Трансністрія” румунська окупаційна влада зробити вже не встигла.
20 Лисенко О. Є. Система управління окупованими територіями України (1941–1944 рр.) // Історія
державної служби в Україні / НАН України. Інститут історії України; Голов. упр. держ. служби
України. – К., 2009. – Т. 2. – С. 328.
21 Там само. – С. 329.
Повіт Чернівці Повіт Хотин
Повіт Сторожинець Повіт Дорогой
254 Андрій Гречило
Повіт ІзмаїлПовіт Четатя-Албе
Область Ністру
255Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях...
Область Дунеря де Жос Область Сучава
Марка з гербом повіту Хотин
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73623 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:50Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гречило, А. 2015-01-13T19:37:46Z 2015-01-13T19:37:46Z 2012 Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. / А. Гречило // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 250-255. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73623 Following the First World War, a new administrative and territorial organization was introduced on the Ukrainian lands occupied by Romania. These structural units received new regional coats of arms. Despite the fact that the new symbols displayed no manifest political themes and mainly depicted the local fauna, flora or historic traditions of the fight against the Turkish invaders, these emblems, nevertheless, did not enjoy a high popularity in the regions. Після Першої світової війни на українських землях, які окупувала Румунія, був
 запроваджений новий адміністративно-територіальний поділ і для цих утворень створено нові реґіональні герби. Хоча ці символи й не мали виразних політичних мотивів, а переважно відображали місцеву фауну, флору чи історичні традиції боротьби проти турецьких завойовників, однак особливої популярності на місцях вони так і не завоювали. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. The symbols of administrative and territorial establishments on the Ukrainian lands under the Romanian occupation in 1918–1940s Article published earlier |
| spellingShingle | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. Гречило, А. |
| title | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. |
| title_alt | The symbols of administrative and territorial establishments on the Ukrainian lands under the Romanian occupation in 1918–1940s |
| title_full | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. |
| title_fullStr | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. |
| title_full_unstemmed | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. |
| title_short | Символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. |
| title_sort | символи адміністративно-територіальних утворень на українських землях під румунською окупацією в 1918-1940-х pp. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73623 |
| work_keys_str_mv | AT grečiloa simvoliadmínístrativnoteritoríalʹnihutvorenʹnaukraínsʹkihzemlâhpídrumunsʹkoûokupacíêûv19181940hpp AT grečiloa thesymbolsofadministrativeandterritorialestablishmentsontheukrainianlandsundertheromanianoccupationin19181940s |