Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах
Охарактеризовано стан популяцій 25 видів аркто-альпійських рослин. З’ясовано еколого-географічні особливості їх поширення та обсяги екологічних ніш. Запропоновано оптимальні шляхи їх охорони. The condition of arctic-alpine plants of populations of 25 species has been characterized. Ecological-geog...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Datum: | 2003 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73663 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах / Б. Сенчина // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 266-275. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859644704349487104 |
|---|---|
| author | Сенчина, Б. |
| author_facet | Сенчина, Б. |
| citation_txt | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах / Б. Сенчина // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 266-275. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Охарактеризовано стан популяцій 25 видів аркто-альпійських рослин.
З’ясовано еколого-географічні особливості їх поширення та обсяги екологічних ніш. Запропоновано оптимальні шляхи їх охорони.
The condition of arctic-alpine plants of populations of 25 species has been characterized.
Ecological-geographical peculiarities of their distribution and the capacity of ecological niches have been defined. Optimal ways of their protection have been proposed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:25:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.9:581.526.2 (234.421.1)
Богдана СЕНЧИНА
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ
АРКТО-АЛЬПІЙСЬКИХ ВИДІВ РОСЛИН
В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ
Охарактеризовано стан популяцій 25 видів аркто-альпійських рослин.
З’ясовано еколого-географічні особливості їх поширення та обсяги еколо-
гічних ніш. Запропоновано оптимальні шляхи їх охорони.
Збереження біорозмаїття трансформованих природних ландшафтів
набуває дедалі більшої актуальности при виборі стратегії раціонального
природокористування. Проблема потребує спеціяльного опрацювання
теоретичної концепції охорони рідкісних популяцій на основі загального
біогеографічного та конкретного ландшафтно-екологічного підходів.
Особливої ваги ця проблема набуває у гірських ландшафтах. Специ-
фіка основних ландшафтоутворювальних процесів у горах зумовлює
постійно напружений стан взаємозв’язків фітоценозів з їхнім абіотичним
середовищем, а отже — підвищену вразливість рослинного покриву до
неґативних впливів природного й антропічного характеру.
Найвразливішими до цих впливів є популяції реліктових видів рослин,
що мали в четвертинному періоді значне територіяльне поширення. Час-
тині з них, зокрема тим, що зростають лише в умовах Заполяр’я та
високогір’я помірних широт, тобто популяціям аркто-альпійських видів
[23, 24], сьогодні загрожує подальше скорочення чисельности і навіть
остаточне зникнення.
Аркто-альпійські види рослин займають особливе місце у флорі Україн-
ських Карпат. Характер їхнього поширення спричинений у минулому флук-
туаціями материкового зледеніння, утворенням і таненням гірських льодо-
виків, а в польодовиковий час — змінами клімату та відповідним формуван-
ням ландшафту і рослинного покриву. Їхні сучасні ареали приурочені до
альпійсько-субальпійського високогір’я. За К. Малиновським [4], серед
аркто-альпійських рослин 31 вид слід вважати рідкісними, однак лише 14 з
них віднесено до „Червоної книги України“ [21]. На нашу думку, повної охо-
рони потребують 23 аркто-альпійські види [16, 13].
Локальна консервативна охорона біорозмаїття, на жаль, не може
забезпечити ефективне збереження популяцій рідкісних аркто-альпійсь-
ких рослин за межами основних ареалів. Досягти позитивного результату
в охороні можна, лише зберігаючи їхнє середовище існування [2, 9, 11,
12]. На думку екологів [6, 10, 20], неодмінною умовою забезпечення існу-
вання популяції є збереження її екологічної ніші. Цим середовищем, з
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ… 267
погляду біогеографії, ландшафтної екології, ландшафтознавства, є при-
родні територіяльні комплекси (геокомплекси за В. Сочавою), з усіма абі-
отичними та біотичними компонентами і зв’язками [3].
Загалом, поширення популяцій аркто-альпійських видів рослин у
багатомірному географічному просторі є мало вивченим. Однак воно вкрай
необхідне для розумiння їхнього сучасного стану та динамічних тенденцій, а
також обґрунтування радикальних заходiв охорони, залежно від дії
комплексу біогенних, абіогенних та антропогенних факторів. Такі досліджен-
ня потребують збору значного емпіричного матеріялу, а вироблення
радикальних шляхів підтримання чисельности і просторових меж цих попу-
ляцій — усебічного біогеографічного пізнання їхніх екологічних ніш [13, 16].
Нами протягом 1978—1999 рр. виконано дослідження, які мали на меті
виявлення еколого-географічних особливостей і закономірностей розмі-
щення популяцій 25 найпоширеніших аркто-альпійських видів рослин в
Українських Карпатах (табл. 4) та розроблення засад їхньої охорони. Для
порівняння вивчалися особливості цих популяцій у межах меридіяльного
профілю від Західного Кавказу до Заполяр’я .
Методологічні основи, методика та об’єкти досліджень. Ландшафтно-
екологічні аспекти фітоценогенезу є інтегральним процесом, що відбу-
вається в умовах відносної залежности між популяціями не тільки в ході
еволюції, а й у просторових мозаїках конкретних екологічних умов [1, 5,
22]. Тому біогеографічні дослідження ґрунтуються і на ландшафтознав-
чих, і на екологічних та геоботанічних підходах.
Фітоценогенез на рівні природних комплексів є мало дослідженим,
складним і дуже суперечливим процесом взаємодії біогенних та абіоген-
них компонентів, відбору організмів унаслідок конкурентної боротьби в
умовах конкретних місцезростань, еволюційного розвитку біотопу і
ландшафту загалом. Його пізнання потребує розроблення методик спеці-
ялізованих системних досліджень. Тому на основі методики польових
ландшафтних [8] та геоботанічних досліджень було розроблено спеція-
льну схему комплексних ландшафтно-геоботанічних досліджень [19], за
якою зібраний матеріял накопичували в електронній базі даних. Разом
виконано 629 ландшафтно-геоботанічних описів (табл. 1).
Таблиця 1
Географічний розподіл об’єктів дослідження
Реґіон дослідження Кількість описів
Хібінські гори 46
Біле море (о-ви Кандаласької та Чупинської заток) 24
Карелія (Західне Приладожжя) 27
Білоруське поозер’я 25
Українські Карпати 493
у тому: Ґорґани 145
Мармароський масив 28
Свидовець 17
Чорногора 303
Західний Кавказ (Абхазький та Ріцинський хребти) 14
Разом 629
БОГДАНА СЕНЧИНА 268
Аналітичні дії виконано за допомогою стандартних запитів, функцій і
процедур, застосовуючи алгоритми флористико-соціологічної школи Бра-
ун-Бланке. Напівстаціонарні дослідження проводилися на основі ланд-
шафтної карти фаціяльного рівня, що була створена напівінструменталь-
ними методами. Просторове розміщення популяцій аркто-альпійських
видів рослин у межах Українських Карпат встановлено на основі матері-
ялів власних експедиційних досліджень і даних літературних джерел.
Головним критерієм оцінювання відношення ценопопуляцій до дії фак-
тора, було прийнято ступінь її спеціялізації, тобто широту представництва в
межах певного значення факторного градієнта. Визначення ступенів прово-
дили на підставі узагальнення характеру дисперсії результатів прямого
факторного (градієнтного) аналізу [7]. При узагальненні особливостей спеція-
лізації ценопопуляцій множину факторів упорядковували за наростанням
їхнього значення [15]. Еколого-ценотична стратегія виду визначалася
відповідно до системи синтетичних типів стратегій Б. Міркіна [5].
Ландшафтно-екологічні особливості поширення
аркто-альпійських видів рослин
Вплив ландшафтно-екологічних факторів і ценотичних процесів на
формування рослинних комплексів у горах найяскравіше проявляється
на рівні висотних ландшафтних місцевостей (ВМ), що підтверджується
значною відмінністю рослинности таких великих екотопів. Аналіз висот-
ної диференціяції флори в ландшафтах Українських Карпат показав
істотний вплив середовища висотних місцевостей на поширення аркто-
альпійських видів рослин (табл. 2).
Таблиця 2
Розподіл флори у висотних місцевостях Українських Карпат
Кількість
Видів
Висотна місцевість
(м вище рівня моря) родин
разом рідкісних аркто-альпійських
Пенепленізоване альпійсько-cубальпійське
високогір’я (1550—2061 м)
49 179 20 24
Давньольодовикове
субальпійське високогір’я (1500—1990 м)
71 345 30 47
Давньольодовикове акумулятивне лісисте
середньогір’я (950—1600 м)
70 342 21 19
Крутосхиле ерозійно-денудаційне
середньогір’я (800—1400 м) 85 421 17 9
Рослинність місцевостей давньольодовикового генезису виявилась
флористично значно багатшою, ніж ВМ пенепленізованого альпійського
високогір’я, що зумовлено як теплішим мезокліматом, так і більшою роз-
маїтістю і мозаїчністю екотопічних умов.
У складі локальних рослинних угруповань пенепленізованого та дав-
ньольодовикового високогір’я переважають монтанні, альпійські, аркто-
альпійські та альпійсько-субальпійські види. В межах нижчих місцевос-
тей переважають неморально-монтанні, монтанні та бореально-монтанні
види, що свідчить про менш сприятливі еколого-ценотичні умови для
рослин високогір’я, серед яких чимало рідкісних, зокрема аркто-альпій-
ських видів.
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ… 269
Подальша диференціяція рослинности гірських ландшафтів на тлі її
загальної континуальности проявляється як певна локальна дискретність
кліматичного, едафотопічного, екзомеханічного та часового походження.
Визначальне значення для диференціяції рослинного покриву мають як
відомі локальні кліматичні й едафотопічні умови гір, так і тривалість
фітоценогенезу в умовах різновікового рельєфу. Потенціяльні можливості
сукцесій еквіфінально обмежені екзогенними факторами (гідрокліматич-
ними, механічними). Різновіковість рельєфу, особливо його молодість,
значною мірою визначають вираженість часової гетерогенности рослин-
ности, дискретне мозаїчне поєднання лісових, чагарникових, лучних та
піонерних угруповань [17, 18].
Аналіз матеріялів порівняльних досліджень показав, що в умовах
альпійсько-субальпійського високогір’я Західного Кавказу аркто-альпій-
ські види рослин (Anemone narcissiflora, Carex atrata, Myosotis alpestris та
інші), унаслідок конкуренції з потужними віолентними ценопопуляціями
чагарникової та трав’янистої рослинности, займають дуже обмежені еко-
логічні ніші. Мезокліматичні умови 44 пн. ш., насамперед солярні, очевид-
но, є критичними для їхнього існування серед агрегацій рослин
кам’янистих розсипів та на скелях. Тут вони знаходять фізіологічний
мінімум умов для існування і тому малочисельні.
В умовах середньої тайги популяції аркто-альпійських рослин трап-
ляються також зрідка, у місцях несприятливих для поширення типово
зональної рослинности (болота, скелі). Проте тут вони не зазнають подібного
потужного солярного впливу і є пристосовані до специфічних бідних
едафічних та контрастних мікрокліматичних умов. Окремі види (Empetrum
hermaphroditum, Juncus trifidus) формують тут своє фітоценотичне
середовище. У заполярній тайзі (о-ви Білого моря) ситуація аналогічна, однак
чисельність ценопопуляцій аркто-альпійських видів рослин вища і деякі з них
за межами зімкнутого шпилькового деревостану утворюють синузії.
У лісотундрі Хібін представництво ценопопуляцій аркто-альпійських
рослин (нами виявлено 12 видів) є ще вище, чому сприяють як відповідні
кліматичні умови, так і фітоценотичне середовище розріджених деревостанів.
Здебільшого аркто-альпійські види утворюють великі за площею синузії або є
чисельними асектаторами мохово-чагарничкової рослинности на вільних від
лісу ділянках серед кам’янистих осипищ та скельних відслонень.
Екологічний оптимум аркто-альпійських видів є у гірській тундрі Хібін,
де вони не зазнають сильного конкурентного впливу інших ценопопуляцій і
власне мають можливість бути едифікаторами, субедифікаторами або знач-
ними асектаторами рослинних угруповань (Dryas octopetala, Empetrum
hermaphroditum, Loiseleuria procumbens — разом 17 видів).
При переході до полярної гірської пустелі, кліматичні умови якої вже
не відповідають фізіологічним потребам рослинности, зокрема аркто-аль-
пійських видів, їхня чисельність різко зменшується, а в деяких найбільш
екологічно пластичних видів (Juniperus sibirica, Salix phylicifolia)
з’являються певні морфологічні пристосування. В умовах лісотундри
вони зростають кущами, висота яких сягає 0,6—0,8 м. Бруньки віднов-
лення у них ідуть по всій кроні. Поступово, з переходом до тундри, вони
набувають форму чагарничків, бруньки відновлення котрих розміщені у
приґрунтовій та середній частині крони, яка, очевидно, добре захищена
снігом від вимерзання. Такі пристосування до несприятливих умов свід-
БОГДАНА СЕНЧИНА 270
чать про високу біоморфологічну пластичність згаданих видів, що харак-
терно для рослин віолентів.
Інтегральний вплив середовища на поширення ценопопуляцій аркто-
альпійських рослин Карпат
Результати ординаційного і координаційного аналізу впливу абіотич-
ного та ценотичного середовищ на види аркто-альпійського елементу
флори показали, що в Українських Карпатах екологічні ніші більшости
популяцій аркто-альпійських видів перебувають у межах високополонин-
ських ландшафтів давньольодовикового генезису, меншою мірою — сере-
дньогірних. Одиничні знахідки зафіксовані в низькогірних ландшафтах.
Аналіз ландшафтно-екологічної приурочености популяцій аркто-аль-
пійських видів в Українських Карпатах свідчить про різну пристосува-
льну здатність цих рослин до умов середовища, що дало змогу поділити
їх на п’ять умовних груп пластичности (табл. 3).
Таблиця 3
Кількість аркто-альпійських видів рослин за групами пластичности
стосовно дії факторів
Групи пластичности*
Фактори
І ІІ ІІІ ІV V
Абіотичні та загальногеографічні 2 9 4 5 5
Ценотичні 3 9 5 7 1
* Групи пластичности: І — особливо пластичні; ІІ — пластичні;
ІІІ — обмежено пластичні; ІV — вузькоспеціалізовані; V — вибагливі.
Стосовно абіотичних факторів:
І — особливо пластичні — Juniperus sibirica, Viola biflora;
ІІ — пластичні — Empetrum hermaphroditum, Epilobium alsinifolium,
Hieracium alpinum, Juncus trifidus, Loiseleuria procumbens, Pedicularis
verticillata, Phleum alpinum, Poa alpina, Rhodiola rosea;
ІІІ — обмежено пластичні — Cerastium lanatum, Polygonum viviparum,
Saxifraga paniculata, Veronica alpina;
ІV — вузькоспеціялізовані — Anemone narcissiflora, Arabis alpina,
Dichodon cerastoides, Myosotis alpestris, Saxifraga stellaris;
V — вибагливі — Aster alpinus, Bartsia alpina, Carex atrata, Dryas
octopetala, Oxyria digyna.
Стосовно ценотичного середовища:
І — особливо пластичні — Juniperus sibirica, Juncus trifidus,
Empetrum hermaphroditum;
ІІ — пластичні — Anemona narcissiflora, Carex atrata, Epilobium
alsinifolium, Hieracium alpinum, Loiseleuria procumbens, Phleum alpinum,
Rhodiola rosea, Saxifraga paniculata, Viola biflora;
ІІІ — обмежено пластичні — Aster alpinus, Cerastium lanatum, Dryas
octopetala, Myosotis alpestris, Poa alpina.
ІV — вузькоспеціялізовані — Arabis alpina, Bartsia alpina, Dichodon
cerastoides, Oxyria digyna, Pedicularis verticillata, Polygonum viviparum,
Veronica alpina;
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ… 271
V — вибагливі — Saxifraga stellaris.
Екологічні ніші більшости аркто-альпійських видів приурочені, як зви-
чайно, до відносно молодих едафотопів, характерних для місць активного
обвально-осипного рельєфу в межах привершинних та середніх частин кру-
тосхилів, де основним лімітуючим фітоценогенез фактором є механічні про-
цеси. Такі фації мають обмежене поширення у горах, рідше можуть бути
субдомінантними в альпійському та субальпійському ландшафтних ярусах.
Тут їхні популяції перебувають у певному кліматичному оптимумі.
Оптимальним ценотичним середовищем існування аркто-альпійських
видів є поєднання дрібночагарничкових, трав’янистих та мохово-лишай-
никових синузій різної ценотичної сформованости. Лише чотири види —
Epilobium alsinifolium, Juniperus sibirica, Phleum alpinum, Viola biflora
поширені практично в усіх типах гірської рослинности і є пристосовані
до впливу потужних лісових едифікаторних ценопопуляцій.
Найбільший лімітуючий вплив на поширення ценопопуляцій аркто-
альпійських видів рослин серед загальногеографічних та абіотичних фак-
торів мають висота над рівнем моря, тип ґрунту, його змитість та нами-
тість, геохемічний тип едафотопу, тип висотної місцевости; а серед цено-
тичних факторів — тип рослинности.
Аналіз інтегрального впливу цих факторів (табл. 4) показав зміну
флористичного складу груп пластичности, яка найяскравіше проявля-
ється у ІІІ — V групах.
До складу І групи — особливо пластичних (2 види) та ІІ — пластичних
рослин (7 видів) увійшли види, пластичність котрих, як абіотична, так і це-
нотична, приблизно збігаються. Виняток становлять лише ценотично плас-
тичний вид — Viola biflora, віднесений до І групи — особливо пластичних
рослин, і два особливо ценотично пластичні види — Juncus trifidus і
Empetrum hermaphroditum, віднесені до ІІ групи — пластичних рослин.
До ІІІ групи — обмежено пластичних рослин (6 видів) віднесено три
ценотично вузькозпеціялізовані види — Polygonum viviparum, Veronica
alpina, Pedicularis verticillata, який, як і Saxifraga paniculata, є однак абі-
отично пластичним.
До IV групи — вузькоспеціялізованих рослин (7 видів) віднесено два
ценотично пластичні види — Anemona narcissiflora, Carex atrata, з яких
другий є й абіотично вибагливим; один — ценотично обмежено пластич-
ний вид — Myosotis alpestris, і два вибагливих види: ценотично —
Saxifraga stellaris, абіотично — Bartsia alpina.
До V групи — вибагливих рослин (3 види) віднесено ценотично вузь-
коспеціялізований вид — Oxyria digyna й обмежено пластичні види —
Aster alpinus, Dryas octopetala.
Еколого-ценотична стратегія аркто-альпійських видів рослин та
перспективи їхнього збереження у Карпатському реґіоні
Еколого-ценотична стратегія виду як інтегральний показник зумов-
лена особливостями стратегічної поведінки його окремих популяцій.
У первинних умовах поселення чотирьом видам-едифікаторам (Dryas
octopetala, Loiseleuria procumbens, Juncus trifidus, Juniperus sibirica), влас-
тива еколого-ценотична стратегія типу К-віоленти (вибір стабільних
місцезростань, пригнічення конкурентів, значна чисельність, морфологіч-
на реакція на зміну умов середовища). Решті видам — субедифікаторам і
БОГДАНА СЕНЧИНА 272
асектаторам, характерна стратегія типу S-патієнти (здатність пристосо-
вуватися як до несприятливих умов середовища, так і до конкурентного
впливу), яка в аркто-альпійських рослин чітко поділяється на два окремі
типи: SL-патієнти екотопічні і SK-патієнти фітоценотичні.
Таблиця 4
Інтегральний вплив факторів середовища на поширення* ценопопуляцій
аркто-альпійських видів рослин
Фактори**
Назва виду
a b c d e f g
P
Viola biflora L. 4 4 4 2 3 4 21
Juniperus sibirica Burgsd. 3 3 3 3 4 4 20
I
Epilobium alsinifolium Vill 3 3 2 4 3 4 19
Juncus trifidus L. 3 2 3 3 4 3 18
Empetrum hermaphroditum
Hagerup 3 3 3 3 3 3 18
Phleum alpinum L. 2 3 2 3 4 4 18
Hieracium alpinum L. 3 2 3 3 3 3 17
Loiseleuria procumbens (L.)
Desv. 2 2 3 3 3 3 16
Rhodiola rosea L. ▲ 2 2 3 3 3 2 15
II
Poa alpina L. 2 3 2 3 2 2 14
Cerastium lanatum Lam. 2 2 3 2 2 2 13
Pedicularis verticillata L. 2 2 2 3 2 2 13
Polygonum viviparum L. 2 3 1 3 2 2 13
Saxifraga paniculata Mill. 2 2 2 2 3 2 13
Veronica alpina L. 2 2 2 2 3 2 13
ІІІ
Dichodon cerastioides (L.) Rei-
chenb. 2 2 2 3 2 1 12
Myosotis alpestris F. W. Schmidt 2 2 2 2 2 2 12
Anemone narcissiflora L. 1 2 2 2 2 3 12
Arabis alpina L. 2 2 2 2 1 2 11
Carex atrata L. 2 1 2 1 2 3 11
Saxifraga stellaris L. 2 2 2 2 2 1 11
Bartsia alpina L. 1 2 2 2 2 2 11
IV
Aster alpinus L. ▲ 1 2 2 2 1 2 10
Dryas octopetala L. ▲ 1 2 2 2 1 2 10
Oxyria digyna (L.) Hill 1 1 2 1 2 1 8
V
Сума балів 52 56 58 61 61 61 349
* Поширення ценопопуляцій у балах. Ценопопуляції зустрічаються; 1 — винятково;
2 — іноді; 3 — часто; 4 — переважно.
** Фактори: a — висота над рівнем моря; b — тип грунту; c — геохемічний тип еда-
фотопу; d — змитість та намитість ґрунту; e — тип висотної місцевости; f — тип рос-
линности; g — сума балів; P — групи пластичности видів
▲ Вид занесено до „Червоної книги України”.
Вторинні типи стратегій виникають у небагатьох видів, які мають,
однак, велике значення в антропогенних сукцесіях. Лише два види-еди-
фікатори (Juncus trifidus, Juniperus sibirica) із вторинним типом стратегії
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ… 273
КR володіють великою насіннєвою продуктивністю, інтенсивно розмно-
жуються веґетативно і легко займають простори, які звільнилися. Біль-
шість аркто-альпійських рослин мають консервативну еколого-ценотичну
стратегію і слабко пристосовуються до зміни умов середовища, що зумо-
влює постійне скорочення площ популяцій цих видів. Можливе навіть
повне їх зникнення.
Висновки. Протягом голоцену ареали та екологічні ніші аркто-альпій-
ських видів критично скоротилися. Вони поширені переважно в північних
широтах. У горах помірних широт збереглися окремі їх локалітети, які
до останнього часу не були вивчені з біогеографічного, екологічного та
динамічного поглядів.
Для вибору оптимального природоохоронного режиму необхідний біо-
географічний моніторинґ за станом популяцій аркто-альпійських рослин.
Останній полягає у періодичних ландшафтно-геоботанічних дослідженнях,
картуванні унікальних місць зростання, популяційних обліках, фіксації
стану природних комплексів і змін еколого-ценотичної стратегії видів.
Проведені дослідження дали нам підставу сформулювати своє бачення
перспектив збереження аркто-альпійських видів рослин у Карпатському
реґіоні, яке враховує сучасний стан популяцій аркто-альпійських видів,
зумовлений насамперед диз’юнктивним характером їх ареалів.
У Карпатах стан деяких популяцій аркто-альпійських видів є уже
критичний. Вони нездатні конкурувати з едифікаторними синузіями в
помірних і тепліших кліматичних умовах, що яскраво проявляється на
Кавказі, але й Карпатах теж. У зв’язку з глобальним потеплінням клі-
мату в деяких видів продовжуватиметься подальше скорочення ареалів.
Ареали видів, які віддають перевагу порушеним екзогенними впливами
місцезростанням, звузяться до мінімуму, але збережуться.
Режим абсолютного заповідання на значних територіях може призвес-
ти до неґативних наслідків, оскільки під впливом едифікаторних синузій
(зокрема деревних, чагарникових і трав’янистих видів) різко скоротиться
площа відповідних для аркто-альпійських рослин екотопів. Для збере-
ження цих видів необхідний помірний випас, який можливий в окремих
функціональних зонах біосферних заповідників, національних і реґіона-
льних парків.
За межами абсолютно-заповідних територій доцільно проводити штуч-
не підтримання екотопів унікальних і зникаючих аркто-альпійських видів
та їхню репатріяцію у природні умови.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вальтер Г. Общая геоботаника: Пер. с нем. / Пер. и предисл. Еленевского А. Г.
М.: Мир, 1982. 264 с.
2. Воронов А. Г. Геоботаника: Учебн. пособ. для ун-тов и пед. ин-тов. Изд. 2-е,
испр. и доп. М.: Высш. школа, 1973. 384 с.
3. Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
4. Малиновский К. А. Флористичне різноманіття Українських Карпат і його
охорона // Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. „Карпатський регіон і проблеми ста-
лого розвитку“. Рахів, 1998. Т. 2. С. 96—99.
БОГДАНА СЕНЧИНА 274
5. Миркин Б. М. Теоретические основы современной фитоценологии. М.:
Наука, 1985. 136 с.
6. Миркин Б. М. Что такое растительные сообщества. М.: Наука, 1986. 161 с.
7. Миркин Б. М., Розенберг Г. С., Наумова Л. Г. Словарь понятий и терминов
современной фитоценологии. М.: Наука, 1989. 223 с.
8. Міллер Г. П. Польове ландшафтне знімання гірських територій. Вид. 2-ге.
К.: ІЗМН, 1996. 168 с.
9. Морозов Г. Ф. Избранные труды. М.: Лесн. промышл., 1970. Т. 1. 492 с.
10. Одум Ю. Экология: Пер. с англ.; В 2-х т. М.: Мир, 1986. Т. 1. 326 с. Т. 2. 376 с.
11. Погребняк П. С. Про форми взаємодії між лісом і його середовищем //
Лісова екологія і типологія лісів: Вибр. праці. К.: Наук. думка, 1993. С. 186—199.
12. Раменская М. Л. О соотношениях в системе растительность и среда //
Труды МОИП. 1966. Т. 27. С. 154—166.
13. Сенчина Б. В. Аркто-альпійський елемент флори Українських Карпат та
його охорона // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук.
праць: У 4-х т. К.: Вид-во географ. літератури „Обрії“, 2001. Т. 4. С. 109—112.
14. Сенчина Б. В. Вплив абіотичних чинників середовища на поширення
аркто-альпійських видів рослин // Вісн. Львів. у-ту. Сер. географ. Львів: Видав-
ничий центр ЛДУ. 2000 — Вип. 26. С. 90—95.
15. Сенчина Б. В. Вплив ценотичного середовища на поширення аркто-альпій-
ських видів рослин Українських Карпат // Національні природні парки: проб-
леми становлення і розвитку. Мат. міжн. наук.-практ. конф., присвяч. 20-річчю
Карпат. нац. прир. парку (Яремче, 2000). Яремче, 2000. С. 303—307.
16. Сенчина Б. В. Проблеми збереження та відтворення аркто-альпійської
флори високогір’я Українських Карпат // Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. „Кар-
патський реґіон і проблеми сталого розвитку“. Т. 2. Рахів, 1998. С. 127—130.
17. Сенчина Б. В., Третяк П. Р. Флористичні типи гірських ландшафтів //
Наук. вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. Львів: УкрДЛТУ, 1996. Вип. 5.
С. 166—170.
18. Третяк П. Р., Сапоженкова Т. В., Сенчина Б. В. Популяции редких видов
флоры Карпатского государственного природного парка: Вопросы их охраны и
расширения. Львов, 1991. Деп. в Укр. НИИНТИ. № 761—Ук91. 145 с.
19. Третяк П. Р., Сидорович Я. М., Сенчина Б. В. Методические рекомендации
по подготовке и вводу информации ЭВМ для ландшафтно-геоботанических исс-
ледований. Львов, 1986. 32 с.
20. Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. М., 1980. 327 с.
21. Червона книга України. Рослинний світ / Під заг. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосон-
ка. К.: Укр. Енциклопедія, 1996. 607 с.
22. Шмитхюзен И. Общая география растительности: Пер. с нем. М.: Прогресс,
1966. 310 с.
23. Meusel H., Jäger E., Weinert E. Vergleichende Chorologie der Zentraleuro-
päischen Flora. Bd. 1. Jena: Fischer, 1965. 583 s.
24. Pawłowski B. Ogólna charakterystyka geobotaniczna Gór Czywczynskich.
Kraków, 1929. S. 1—81.
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ… 275
SUMMARY
Bohdana SENCHYNA
MODERN CONDITION AND PROBLEM OF PRESERVATION OF THE ARCTIC-ALPINE
PLANT SPECIES IN THE UKRAINIAN CARPATHIANS
The condition of arctic-alpine plants of populations of 25 species has been characterized.
Ecological-geographical peculiarities of their distribution and the capacity of ecological niches
have been defined. Optimal ways of their protection have been proposed.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73663 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:25:41Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сенчина, Б. 2015-01-13T21:10:46Z 2015-01-13T21:10:46Z 2003 Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах / Б. Сенчина // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 266-275. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73663 581.9:581.526.2 (234.421.1) Охарактеризовано стан популяцій 25 видів аркто-альпійських рослин. З’ясовано еколого-географічні особливості їх поширення та обсяги екологічних ніш. Запропоновано оптимальні шляхи їх охорони. The condition of arctic-alpine plants of populations of 25 species has been characterized. Ecological-geographical peculiarities of their distribution and the capacity of ecological niches have been defined. Optimal ways of their protection have been proposed. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Охорона природи Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах Modern condition and problem of preservation of the arctic-alpine plant species in the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах Сенчина, Б. Охорона природи |
| title | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах |
| title_alt | Modern condition and problem of preservation of the arctic-alpine plant species in the Ukrainian Carpathians |
| title_full | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах |
| title_fullStr | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах |
| title_full_unstemmed | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах |
| title_short | Сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в Українських Карпатах |
| title_sort | сучасний стан та проблема збереження аркто-альпійських видів рослин в українських карпатах |
| topic | Охорона природи |
| topic_facet | Охорона природи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73663 |
| work_keys_str_mv | AT senčinab sučasniistantaproblemazberežennâarktoalʹpíisʹkihvidívroslinvukraínsʹkihkarpatah AT senčinab modernconditionandproblemofpreservationofthearcticalpineplantspeciesintheukrainiancarpathians |