Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.)
Стаття присвячена характеристиці особового складу педагогічного колективу Чернігівського інституту народної освіти, рівню його підготовки. На основі широкої джерельної бази проаналізовано соціокультурну діяльність викладачів. Статья посвящена характеристике личного состава педагогического коллекти...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73715 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) / О. Пригорницька // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 209-215. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859933312717422592 |
|---|---|
| author | Пригорницька, О. |
| author_facet | Пригорницька, О. |
| citation_txt | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) / О. Пригорницька // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 209-215. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | Стаття присвячена характеристиці особового складу педагогічного колективу
Чернігівського інституту народної освіти, рівню його підготовки. На основі широкої
джерельної бази проаналізовано соціокультурну діяльність викладачів.
Статья посвящена характеристике личного состава педагогического коллектива
Черниговского института народного образования, уровня его подготовки. На основе
широкой источниковой базы проанализирована социокультурная деятельность преподавателей.
The article is devoted to characterization of the pedagogical staff of the Chernigiv institute
of the folk education, their professional level. The author analyzes socio-cultural activities of
the teachers on the basis of archive materials.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:09:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 209
УДК: 378.091.12:005.962.131:37.091.217:37(09)(477.51-25)«1920-1930»
Олена Пригорницька.
СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО
СКЛАДУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ
НАРОДНОЇ ОСВІТИ (1920–1930 рр.)
Стаття присвячена характеристиці особового складу педагогічного колективу
Чернігівського інституту народної освіти, рівню його підготовки. На основі широкої
джерельної бази проаналізовано соціокультурну діяльність викладачів.
Ключові слова: професорсько-викладацький склад, педагогічна освіта, соціокуль-
турна діяльність, інститут народної освіти, УСРР, Чернігів, ХХ століття.
Професорсько-викладацький склад Чернігівського інституту народної освіти
(ЧІНО) відіграв помітну роль у становленні вищої педагогічної освіти в регіоні та
підготовці висококваліфікованих педагогів. Деякі згадки про підбір кадрів у ЧІНО,
їхню професійну та соціокультурну діяльність знаходимо у працях таких науковців,
як В. С. Кролевець, В. У. Чорноус, В. Ф. Шморгун [19], О. Ф. Явоненко [24], О. Б.
Коваленко [17] та Н. О. Ципляк [16], В. А. Казимір [15] та М. О. Носко [2]. Але
комплексного вивчення проблеми не було здійснено. Тому дане дослідження має
наукову цінність та наразі актуальне.
У вересні 1920 р. у зв’язку з модернізацією системи освіти в СРСР і відповідно
в УСРР у Чернігові було створено Інститут народної освіти для підготовки педаго-
гічних кадрів, а саме адміністраторів та інструкторів системи соціального виховання
(соцвиху), робітників дитячих будинків та шкільних робітників, відповідно до двох
основних форм дитячого колективу – дитячого будинку і школи [10, 60]. Так, 18
вересня 1920 р. на засіданні ради педагогічного інституту був доведений до відома
присутніх статут інституту народної освіти, прийнятий радою вищих педагогічних
шкіл [2, 339].
До новоствореного вищого навчального закладу підбір професорсько-викла-
дацького складу проводився за загальнодержавними нормативними документами та
постановами ради ЧІНО. Рада обирала спеціальну комісію з переобрання лекторів
(виборчу комісію), яка кандидатурами претендентів заміщувала вільні кафедри за
згодою відділу управління вищої школи при губнаросвіті. Сама ж вона для детального
розгляду заяв претендентів розбивалася на підкомісії за факультетами. Висновки
факультетських підкомісій виносилися на пленум, обговорювалися та проводилися
остаточні вибори. Повноваження комісії закінчувалися після винесення відповідних
постанов. Щодо освітнього цензу лекторів вимог не ставилося [3, 138].
Станом на 1 січня 1922 р., Чернігівський інститут народної освіти був розрахова-
ний на навчання 600 студентів. Пересічно вихованці були зайняті 6 годин у денний
час доби [13, 36]. Мовами викладання були російська та українська. Українською
викладали 5 викладачів 6 предметів, а російською – 41 викладач 47 предметів [13,
37]. Тому для впровадження державної політики українізації в ЧІНО запровадили
відповідні заходи з початком 1923–1924 навчального року. Викладачі, які вільно
© Пригорницька Олена Юріївна – аспірантка кафедри історії та археології України
Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігів-
ського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
210 Сіверянський літопис
володіли українською мовою, перейшли на викладання нею (курси поточного року,
які читалися українською мовою: астрономія, українська мова, українська література,
семінар з нової української літератури, мистецтвознавство). Усі викладачі, які були
знайомі з українською мовою, але не на рівні, необхідному для читання лекцій, під
час своїх занять подавали нею студентам лише термінологію. [10, 3]. Як зазначалося в
«Бюлетені Чернігівського інституту народної освіти», правлінням ЧІНО на початку
1924–1925 академічного року поставлено завдання навчати студентів української
мови не лише на теоретичному, а й на практичному рівні, бо вона – могутнє зна-
ряддя комуністичної освіти робітничо-селянських мас на Україні. Тому ЧІНО як
педагогічний осередок повинен був стати вогнищем української культури й науки
на Чернігівщині [9, 12]. Для вирішення поставленого завдання наукове висвітлення
проблем мови почали відображати в курсі мовознавства, було введено систематич-
ний курс української мови на І курсі та курс історії українського письменства на ІІ
і ІІІ курсах. Були вжиті заходи, щоб усі гасла, плакати, оголошення у стінах ЧІНО
писалися виключно українською мовою. У студентській читальні поряд з росій-
ськими часописами та журналами з’явились українські, а також українські книжки
та підручники.
До того ж викладачі вирішили, що найкращим засобом вивчення мови буде живе
слово. Тому його все частіше почали використовувати в репертуарі студентського
хору та на постановках п’єс драматичного гуртка ЧІНО. Живе слово проникло у
стінгазети, залунало на студентських вечірках, частково – в доповідях студентів [9, 13].
Щодо решти запланованих у програмі дисциплін, то протягом 1920–1930 рр.
професорсько-викладацький склад ЧІНО забезпечував їх проведення у повному об-
сязі. Незважаючи на соціальні, політичні, економічні та особисті обставини, кадрова
ситуація, яка складалася на базі місцевих наукових традицій, привела до наукових роз-
робок у галузі краєзнавства, літературо- та мистецтвознавства, загальної історії тощо
[18, 214]. Цими темами займалися відомі педагоги, які працювали в ЧІНО. Серед них
історик, кандидат класичної філології (читав предмет «Російська мова») та філософії,
завідувач Чернігівського робітничого факультету [10, 57], літературознавець,
дослідник з питань літературного краєзнавства, який співпрацював з М. С. Грушевсь-
ким, збираючи відомості про провідні осередки громадівського руху та їх діячів у
Чернігові [14, 243], Борис Михайлович Шевелєв (1893–1938). Займаючи активну
громадянську позицію, він був науковим співробітником Чернігівського історичного
музею (друга половина 1920-х–початок 1930-х рр.), членом Чернігівської архівної
комісії, Комісії Лівобережної України Історичної секції ВУАН, Чернігівського на-
укового товариства при ВУАН [14, 287]. Станом на 18 жовтня 1922 р., він мав готові
до друку праці: «Залежність Л. М. Толстого від Спінози в релігійно-філософських
творах», «Пошуки у творчості А. П. Чехова», «Л. Глібов як романтик», «Філософія
Г. Сковороди» [8, 99]. Але доля цього видатного діяча Чернігова була затьмарена
арештами (1921, 1930, 1938) і остаточно згасла у 1938 р., – його було розстріляно.
З 1918 по 1921 рр. в інституті викладав українську мову та літературу Дмитро
Олексійович Заушкевич (1881–?), щорічний керівник короткотермінових педаго-
гічних курсів, курсів соцвиху та українознавства. У 1911 р. він закінчив історико-
філологічний факультет Юр’ївського університету [13, 54], а у 1920 р. був обраний
проректором Чернігівського інституту народної освіти [8, 58], залишаючись лектором
з української мови і літератури [8, 57].
Талановитий педагог, науковець Іван Васильович Лисицин (1888–1958) закінчив
у 1910 р. Московське Сурочанівське училище і з 1916 р. був викладачем Чернігівсько-
го учительського інституту [8, 65]. Він викладав курс «Історія мистецтв» і керував
заняттями у студії образотворчих мистецтв з предмета «Педагогічний малюнок»
[13, 54]. Був автором статей про естетичне виховання, постановку занять у студіях
образотворчого мистецтва [8, 70]. І. В. Лисицин займався просвітницькою роботою
загальноміського значення. Так, він брав активну участь в організації та проведенні
у 1922–1923 навчальному році ряду популярних лекцій для робітників та молоді, що
навчається (наприклад, «Боротьба за правду й красу (нарис з історії скульптури)»,
Сіверянський літопис 211
«Архітектурні зразки Єгипту, Ассирії, Греції та Риму та їх зв’язок із загальним устроєм
життя народу») [10, 62].
Лекції для робітників та молоді, що навчається, також читав інший відомий у місті
викладач загальної біології в ЧІНО Олексій Олександрович Шушковський (1886–
?) – кандидат природничих наук, який у 1911 р. закінчив Харківський університет.
Його доповіді охоплювали актуальні питання біологічної науки та повсякденного
життя (наприклад, «Дарвін і його вчення», «Хімія життя і явища омолодження»,
«Закони спадковості та утворення нових форм») [8, 98]. Разом з тим він працював
керівником гурткової роботи слухачів другого курсу в ботанічному та біологічному
кабінетах. Заняття «Гуртка любителів природи» О. О. Шушковський проводив двічі
на тиждень, навіть у літній період. Формами організації роботи гуртка були доповіді,
досліди, спостереження за місцевою флорою і фауною, що, на думку керівника, було
найбільш продуктивним видом занять, який розвиває самостійність мислення та
активність як доповідачів, так і слухачів, котрі ставлять запитання [10, 57–58]. З
цим погоджуються і сучасні педагоги України та світу.
Відомим істориком і громадським діячем був випускник історичного відділу Пе-
тербурзького історико-філологічного інституту Степан Гаврилович Баран-Бутович
(1877–1944) [8, 34]. Він також втілював принцип зближення навчання з життям, щоб
зробити ЧІНО центром наукової та педагогічної думки в Чернігові шляхом влашту-
вання публічних лекцій (темою його доповіді були «Нариси з історії Чернігівщини»),
«педагогічних співбесід (субот)» [10, 62]. Так, перша з таких «педагогічних співбесід»
відбулася 9 лютого 1924 р. і пройшла під головуванням саме С. Г. Баран-Бутовича
[5, 15]. Це сприяло розвитку суспільних і педагогічних навичок у студентів ЧІНО,
оскільки тримало їх у центрі сучасної науково-педагогічної думки, об’єднувало їх з
робітниками тих шкіл і дитячих закладів, у яких проходила педагогічна практика
під час навчання [10, 62].
У 1923–1924 навчальному році використовували екскурсійний метод з різних
спеціальностей як засіб зближення науки з життям і педагогічної теорії з педагогічною
практикою. У навчальний план ЧІНО було введено спеціальний курс «Методика екс-
курсій», який викладав С. Г. Баран-Бутович. Проведені ним екскурсії поділялися на 2
види: наукового характеру та показово-педагогічного. Їх мета залежала від предметів
викладання, на яких проводилися, і полягала в тому, щоб показати студентам ЧІНО,
як потрібно вести екскурсії. Так, екскурсіями з фізики з науковою метою керував Ва-
лентин Васильович Адаменко (1891–?), екскурсіями з біології – О. О. Шушковський.
Для ознайомлення з технічним виробництвом екскурсіями керував Євген Тимофі-
йович Горський [10, 59]. Студенти-історики здійснювали екскурсії під керівництвом
С. Г. Баран-Бутовича [10, 60].
Активну громадянську позицію займав кандидат природничих наук, декан при-
родничо-географічного відділу, завідувач Чернігівського центрального педагогічного
музею Євген Тимофійович Горський (1881–?). Протягом творчого науково-дослідно-
го шляху він мав такі праці, надруковані у «Відомостях Варшавського навчального
округу»: «Ломоносов як натураліст», «До питання про викладання природничих
наук у середній школі», «Значення книги в природознавстві». Станом на 1922 р.
Є. Т. Горський підготував до друку «Короткий курс органічної хімії», посібники для
слухачів педагогічного інституту «Кристалографія», «Історична геологія» [8, 48].
У цей час плідно працював Павло Костянтинович Федоренко (1880–1962). У
1915 р. він закінчив історико-філологічний факультет Київського університету
Святого Володимира, був викладачем історії та предмета «Революційний рух» у
ЧІНО, деканом факультету соціального виховання (факсоцвиху), згодом став відо-
мим істориком, автором наукових праць «Воронковська сотня Переяславського
полку за Румянцевським описом», «Неоліт на Волині. Могильник с. Городка Рів-
ненського повіту Волинської губернії» [6, 37]. П. К. Федоренко очолював спільні
засідання педагогічної комісії ЧІНО з викладачами школи імені Т. Г. Шевченка та
імені М. П. Драгоманова з питання проведення в останній ряду комплексів, спря-
мованих на набуття студентами третього курсу практичних навичок роботи в школі
212 Сіверянський літопис
[5, 12]. Також педагогічна комісія проводила «педагогічні четверги (співбесіди)», де
доповідачами виступали кращі педагоги Чернігова [5, 13].
Видатний науковець-історик та громадський діяч Василь Васильович Дубров-
ський (1897–1966) закінчив у 1919 р. історичне відділення Ніжинського історико-
філологічного інституту [8, 50], у 1925 р. – аспірантуру при Харківській науково-до-
слідній кафедрі історії української культури під керівництвом академіка Д. І. Багалія
[1, 92]. Станом на 18 жовтня 1921 р., він працював викладачем історії України в ЧІНО
третій рік та підготував до друку монографію «Данило Павлович Апостол і його
гетьманство» та ряд праць: «До історії звичаїв Чернігівщини у ХVIII ст.», «Історія,
як наука і предмет виховання», «Лекції з історії України» [8, 51].
Восени 1922 р. у ЧІНО під керівництвом викладача В. В. Дубровського утворився
історико-архівний гурток. Його завданням було вивчення історії України на основі
багатого матеріалу архівів м. Чернігова. У позалекційний час гуртком проводилася
робота з технічної підготовки його учасників до самостійних науково-дослідних за-
нять з історії України (читання документів ХVІІІ ст., аналіз їх змісту й коментування,
зняття науково-технічних правильних копій з документів, описування справ тощо).
На одному із засідань була заслухана доповідь гуртківця Мироненка «О. І. Рігельман
і його «Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще».
Проводилася самостійна робота учасників гуртка на основі різних архівних мате-
ріалів ХVІІ–ХІХ ст., що зберігалися в Чернігівському історичному архіві [10, 58].
Того ж таки навчального року В. В. Дубровський читав курс «Російська історія» на
нульовому відділі ЧІНО. Останній мав своїм завданням підготувати для вступу на
підготовче відділення ЧІНО групи слухачів колишнього Чернігівського робітфаку
(20–25 чоловік), які бажали отримати педагогічну освіту та скласти вступний іспит.
Нульовий відділ – заклад тимчасового характеру. Він був відкритий 1 березня 1922 р.,
а закритий на початку 1922–1923 навчального року. Завідував нульовим відділом
Б. М. Шевелєв [10, 57].
Протягом 1924–1925 навчального року активно діяв історико-антирелігійний
гурток під керівництвом В. В. Дубровського. Так, на початку вересня 1924 р. для
керівництва екскурсіями на антирелігійній виставці Чернігівської губполітосвіти
відряджалося одинадцять гуртківців, які провели там понад 120 екскурсій. Для
самопідготовки упродовж тижня вони детально вивчили експонати виставки й
прочитали кілька десятків книжок і статей з антирелігійної пропаганди. Читання
проходило колективно, з обговоренням та індивідуально. Частина засідань пройшла
під головуванням керівника з його доповідями та поясненнями. На періодичних зі-
браннях гуртківці обговорювали методичні й методологічні питання, що виникали
у процесі роботи на виставці, ставили завдання для здійснення подальшої успішної
роботи. Тому результатом діяльності В. В. Дубровського зі студентами стали майже
виключно позитивні відгуки губполітосвіти про їх роботу на міській антирелігійній
виставці [11, 25].
Інша специфіка роботи за доби, що розглядається, – запровадження в інститутах
посади політкомісара. Починаючи з 1919 р. радянською владою вона була введена з
метою політико-ідеологічного контролю за студентами та педагогічним колективом.
З початку листопада 1924 р. за постановою губкому, підтвердженої Укрголовпрофос-
вітою, у ЧІНО її зайняв відомий історик Василь Карпович Щербаков (1898–1938).
Він наполіг перед губкомом на зміцненні ЧІНО партійними силами. З рядів кому-
ністичної партії було виділено 4 члени та декілька комсомольців для вступу в ЧІНО,
організовано комуністичний осередок та осередок КСМ (Комуністичного союзу
молоді), студентське виконбюро, куди відібрали кращих студентів та розбили на
соціально-економічну й академічну комісії. Соціально-економічна комісія виділила
стипендіатів зі студентської маси, академічна мала культурно-політико-освітній на-
прям роботи [10, 41]. Мета виконбюро полягала в тому, щоб створити організований
тісний цілісний пролетарський студентський колектив шляхом персонального так-
товного підходу до кожного студента задля виявлення його повної «фізіономії» та
Сіверянський літопис 213
працездатності; залучити студентство до суспільно-політичної роботи, чим сприяти
розвитку в студентів громадської активності; допомогти студентам у формуванні
марксистського світогляду; залучити лекторський персонал до суспільно-політичної
роботи студколективу [10, 44].
В. К. Щербаков організував на третьому курсі ЧІНО семінар з марксизму, роз-
робив теми доповідей, підшукав літературу, прочитав невеликий курс історичного
матеріалізму. На кожну тему було виділено 2–3 студенти для самостійної розробки
доповідей. Він також на першому курсі читав предмет «Пролетарська революція і
радянське будівництво» [10, 42]. Перед собою політкомісар ставив завдання збли-
ження студентства з викладацьким складом і залучення останніх до активної громад-
ської та культурно-освітньої роботи [10, 43]. Також під керівництвом політкомісара
В. К. Щербакова [10, 51], який пізніше став ректором ЧІНО [6, 36], працював гур-
ток політграмоти для підготовки викладачів з цього предмета для семирічних шкіл
[6, 23]. Він написав працю «Протирелігійне виховання дітей» [20, 26]. Протягом
1925–1926 навчального року читав лекції з предмета «Марксизм і ленінізм» [6, 23],
а також на засіданнях побутового гуртка виступав з доповідями на теми «Значення й
робота побутового гуртка», «Старий та новий побут», «Про мораль та етику» [9, 56].
В умовах повоєнної розрухи силами співробітників Чернігівського інституту на-
родної освіти започатковано річні курси підготовки вчителів, організовано лекційну
пропаганду в сільській місцевості [3, 60]. Студенти і викладачі ЧІНО з січня 1926 р.
проводили роботу з ліквідації неписьменності у підшефному селі Анисові, де у двох
групах навчалося до 80 селян. Також проводилася гурткова робота серед місцевих
жителів. Утворено сільськогосподарський, природничо-географічний, жіночий гурт-
ки. Студенти виступали перед селянами з доповідями та концертами (приїжджали
хор і струнний оркестр), організували випуск стінгазети та бібліотечку, до якої члени
шефського товариства у складі 110 осіб (102 студенти та 8 викладачів) зібрали 150
книг [20, 27].
При інституті працювали педагогічний музей та майстерня наочних посібників,
допоміжні факультетські заклади: геологічний та ботанічний кабінети, кожний з
яких розраховувався на 25 осіб, а зоологічний – на 15 осіб [13, 37], фізичний, мате-
матичний кабінети [3, 129], а також хімічна лабораторія, розрахована на заняття 30
осіб [13, 37]. Враховуючи потребу устаткування лабораторій необхідною апаратурою,
були встановлені міжнародні зв’язки. У 1924 р. у німецької фірми Макса Коля для
фізичної лабораторії були виписані клектраметр за Кольраушем, апарат для демон-
стрування коливального характеру розряду Лейденської банки, елемент за Кольба
з розподільною стінкою та однією парою запасних платівок, апарат за Фостером,
переривач Венельта для постійного струму, точний міліамперметр з двома ділянками
для обміру 5–50 мАм, лампа для демонстрування Едісонового ефекту, апарат для
демонстрування світлочутливості Селена, апарат для пояснення принципу дії теле-
фону, демонстраційний тепловий амперметр Гримзеля, кулонові крутильні терези,
ватметр демонстраційний для постійного та змінного струму, машина за Вейнгольдом
для змінного струму [21, 54].
У психологічному кабінеті в 1923–1924 навчальному році проводилися заняття з
експериментальної психології та педопсихології [10, 59]. Водночас робота в геогра-
фічному та історичному кабінетах перебувала на підготовчій стадії, носячи, голов-
ним чином, ілюстративно-педагогічний характер. Так, допоміжними матеріалами
цих кабінетів (картинами, картами, глобусами й ін.) студенти користувалися під час
організації практичних занять у дитячих будинках і школах, проходячи педагогічну
практику [10, 58].
Робота викладачів ЧІНО сприяла виконанню завдань факультету соціального
виховання: підготовці адміністраторів та інструкторів системи соцвиху, підготовці
робітників дитячого будинку та шкільних робітників, відповідно до двох основних
форм дитячого колективу – дитячого будинку і школи. Ці завдання ставив перед
собою і семінар із соціального виховання. Студенти всіх спеціальностей старших
214 Сіверянський літопис
курсів знайомилися з дитячими будинками дитмістечка, роботою в дитячому садочку,
з дитячими організаціями, були присутніми на засіданнях будкому. Вони дослідили
дитячий колектор, завданням якого було вивчення дітей, з психічними і розумовими
вадами, а також їх розподіл у відповідні дитячі заклади на підставі висновків лікар-
сько-педагогічної консультації [10, 60]. У тому ж таки складі відвідувався «будинок
відсталої дитини», завданням якого було забезпечення довготривалого виховного
впливу на дефективних дітей. Студентам демонструвалися апарат і прийоми, за допо-
могою яких у дітей пробуджували свідомість і викликали цікавість до навколишньої
дійсності. Ця практична робота пов’язана з курсами С. І. Воробйова та І. П. Львова,
які застосовували метод педагогічних екскурсій [10, 61].
Досвідчений педагог та психолог Іван Петрович Львов (1879–1971) викладав у
ЧІНО предмети «Сучасні педагогічні течії», «Психологія» [6, 36].
Він слідкував за новітніми науковими досягненнями й у 1929 р. був у відряджен-
ні в Ленінградському педологічному інституті імені Герцена для наукових занять з
педології та експериментальної психології [23, 387].
Важливу роль у соціокультурному житті Чернігова відігравав Сергій Іванович
Воробйов (1884–1942). Закінчивши Ніжинський інститут [13, 54], 18 вересня 1920 р.
він був обраний ректором ЧІНО [4, 52], де викладав мовознавство, педагогічний
практикум, семінар комуністичного дитячого руху [6, 52], а також читав лекції на
педкурсах [7, 121]. Він був доповідачем і на «педагогічних четвергах (співбесідах)»
(наприклад, «Про викладання граматики в семирічній школі») [10, 63], завідував
губсоцвихом і губпрофосвітою. С. І. Воробйов брав участь у з’їздах великого масштабу
як методолог у педагогічній галузі. Він написав «Нариси із загального мовознавства»
та «Нариси з теорії та психології художньої творчості» [6, 33]. Його багатогранна
робота високо оцінена колегами. Підтвердженням цьому слугує характеристика його
В. К. Щербаковим у 1926 р. як видатного у Чернігові методолога та єдиного цілком
гідного кандидата на посаду професора другої групи в царині дисциплін «Мовознав-
ство» і «Педагогіка» [22, 6].
Викладачі ЧІНО брали участь у громадській та освітній роботі Союзу робітників
освіти серед членів Союзу взагалі та технічних робітників зокрема шляхом допо-
відей, гурткової роботи, проведення екскурсій з викладачами. ЧІНО організував
ряд доповідей та співбесід з питань теорії та практики шкільної роботи для вчителів
м. Чернігова. Його викладачі брали участь у роботі Союзу в напрямі перепідготовки
вчительства, виїжджаючи за пропозиціями Союзу в райони для проведення конфе-
ренцій з перепідготовки вчительства. Але загалом цій галузі не вистачало системності
й плановості, робота мала значною мірою спорадичний характер [12, 3].
Отже, враховуючи потреби тогочасного суспільства, Чернігівський інститут на-
родної освіти силами місцевих науково-педагогічних кадрів готував адміністраторів та
інструкторів системи соцвиху, робітників дитячих будинків та шкільних робітників.
Їх соціокультурна та педагогічна діяльність спрямовувалася на зближення науки та
навчання з життям і виробництвом. Цей принцип намагався втілити у життя педаго-
гічний колектив ЧІНО шляхом організації публічних лекцій, «педагогічних четвергів
(співбесід)» та комуністичних курсів, перебуваючи в центрі науково-педагогічної
думки, яскраво підкреслюючи характерну особливість педагогічної школи як живої
лабораторії суспільно-педагогічної думки.
Професорсько-викладацький склад Чернігівського інституту народної освіти в
1920–1930 рр. характеризувався переважанням викладачів-чоловіків, які здобули
вищу освіту належного рівня на теренах України (Київ, Харків) та за її межами
(Москва, Петербург). Чернігівські педагоги стежили за новими тенденціями в того-
часній педагогічній науці, викладаючи з їх урахуванням заплановані на навчальний
рік дисципліни.
Сіверянський літопис 215
1. Биковський Л. Василь Дубровський (1897–1966) / Л. Биковський //
Український історик. – 1966. – № 1/2 (9–10). – С. 92–97.
2. Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи
розвитку: Чернігівська область / ред. рада вид.: В. Г. Кремень (гол.) [та ін.]; редкол.
тому: М. О. Носко (гол.) [та ін.]. – К.: Знання України, 2012. – 419 с.
3. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 77, 220 арк.
4. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 78, 88 арк.
5. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 81, 59 арк.
6. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 82, 52 арк.
7. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 90, 121 арк.
8. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 108, 136 арк.
9. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 167, 57 арк.
10. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 175, 62 арк.
11. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 177, 85 арк.
12. Держархів Чернігівської обл., ф. р–608, оп. 1, спр. 178, 41 арк.
13. Держархів Чернігівської обл., ф. р–942, оп. 1., спр. 4781, 58 арк.
14. «За сто літ»: Покажчик змісту / С. Панькова, Г. Шевчук // Український
археографічний щорічник. – К., 2006. – Вип. 10/11. – С. 240–287.
15. Казимір В. А. Василь Дубровський: становлення особистості (1897–1919) / В.
А. Казимір // Слов’янський вісник: [збірник наукових праць]. – 2012. – Вип. 13. –
С. 43–46.
16. Коваленко О., Ципляк Н. Доцент Іван Львов та його архів / О. Коваленко,
Н. Ципляк // Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від ко-
легіуму до університету: Збірник матеріалів Ювілейної наукової конференції, при-
свяченої 300-річчю Чернігівського колегіуму і 85-річчю Чернігівського державного
педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2001. – С. 91–92.
17. Куценко П. Хранителі духовних оберегів: [інтерв’ю з деканом історичного фа-
культету ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка О. Б. Коваленком] / П. Куценко // Деснянська
правда. – 2000. – 13 січня. – № 4 (26465). – С. 4.
18. Левченко В. В. Історичні дослідження професорсько-викладацького скла-
ду Одеського інституту народної освіти (1920–1930 рр.): напрями і традиції /
В. В. Левченко // Харківський історіографічний збірник. – Харків, 2010. – Вип.
10. – С. 211–223.
19. Півстоліття невтомної праці: Нарис історії Чернігівського державного педа-
гогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Рад. шк., 1966. – 100 с.
20. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 167, 77 арк.
21. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 4675, 55 арк.
22. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 4678, 131 арк.
23. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 4681, 497 арк.
24. Явоненко О. Ф. Наш інститут (1916–1996) / О. Ф. Явоненко // Початкова
школа. – 1996. – Вересень. – № 9 (327). – С. 4–6.
Статья посвящена характеристике личного состава педагогического коллектива
Черниговского института народного образования, уровня его подготовки. На основе
широкой источниковой базы проанализирована социокультурная деятельность пре-
подавателей.
Ключевые слова: профессорско-педагогический состав, педагогическое образование,
социокультурная деятельность, институт народного образования, УССР, Чернигов,
ХХ столетие.
The article is devoted to characterization of the pedagogical staff of the Chernigiv institute
of the folk education, their professional level. The author analyzes socio-cultural activities of
the teachers on the basis of archive materials.
Key words: pedagogical staff, pedagogical education, socio-cultural activities, institute
of the folk education, Ukr.S.S.R., Chernigiv, twentieth century.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73715 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:09:22Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пригорницька, О. 2015-01-14T17:10:34Z 2015-01-14T17:10:34Z 2014 Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) / О. Пригорницька // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 209-215. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73715 378.091.12:005.962.131:37.091.217:37(09)(477.51-25)«1920-1930» Стаття присвячена характеристиці особового складу педагогічного колективу Чернігівського інституту народної освіти, рівню його підготовки. На основі широкої джерельної бази проаналізовано соціокультурну діяльність викладачів. Статья посвящена характеристике личного состава педагогического коллектива Черниговского института народного образования, уровня его подготовки. На основе широкой источниковой базы проанализирована социокультурная деятельность преподавателей. The article is devoted to characterization of the pedagogical staff of the Chernigiv institute of the folk education, their professional level. The author analyzes socio-cultural activities of the teachers on the basis of archive materials. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) Пригорницька, О. Розвідки |
| title | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) |
| title_full | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) |
| title_fullStr | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) |
| title_full_unstemmed | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) |
| title_short | Соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) |
| title_sort | соціокультурна діяльність професорсько-викладацького складу чернігівського інституту народної освіти (1920–1930 рр.) |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73715 |
| work_keys_str_mv | AT prigornicʹkao socíokulʹturnadíâlʹnístʹprofesorsʹkovikladacʹkogoskladučernígívsʹkogoínstitutunarodnoíosvíti19201930rr |