Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини

Проаналізовано вікову та породну структуру лісових насаджень округ санітарної охорони гірських та передгірських курортів Львівщини (Трускавець, Моршин, Східниця, Сколе, Славське). Визначено напрями поліпшення стану насаджень, які виконують важливі захисні функції. Age and species forests structur...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Праці наукового товариства ім. Шевченка
Datum:	2003
1. Verfasser:	Дейнека, А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2003
Schlagworte:	Практичні екологічні проблеми
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73757
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини / А. Дейнека // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 335-342. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73757
record_format	dspace
spelling	Дейнека, А. 2015-01-15T17:25:20Z 2015-01-15T17:25:20Z 2003 Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини / А. Дейнека // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 335-342. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73757 630*18 Проаналізовано вікову та породну структуру лісових насаджень округ санітарної охорони гірських та передгірських курортів Львівщини (Трускавець, Моршин, Східниця, Сколе, Славське). Визначено напрями поліпшення стану насаджень, які виконують важливі захисні функції. Age and species forests structure of sanitary protection areas of mountainous and premountainous L’viv region resorts (Truskavets’, Morshyn, Shidnytsya, Skole, Slavs’ke) were analysed. The trends of state improvement of the forests, which fulfil an important functions in environmental protection were determined. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Практичні екологічні проблеми Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини Forests around the sanitary protecting areas of mountain resorts in L`viv region Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини
spellingShingle	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини Дейнека, А. Практичні екологічні проблеми
title_short	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини
title_full	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини
title_fullStr	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини
title_full_unstemmed	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини
title_sort	лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів львівщини
author	Дейнека, А.
author_facet	Дейнека, А.
topic	Практичні екологічні проблеми
topic_facet	Практичні екологічні проблеми
publishDate	2003
language	Ukrainian
container_title	Праці наукового товариства ім. Шевченка
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
format	Article
title_alt	Forests around the sanitary protecting areas of mountain resorts in L`viv region
description	Проаналізовано вікову та породну структуру лісових насаджень округ санітарної охорони гірських та передгірських курортів Львівщини (Трускавець, Моршин, Східниця, Сколе, Славське). Визначено напрями поліпшення стану насаджень, які виконують важливі захисні функції. Age and species forests structure of sanitary protection areas of mountainous and premountainous L’viv region resorts (Truskavets’, Morshyn, Shidnytsya, Skole, Slavs’ke) were analysed. The trends of state improvement of the forests, which fulfil an important functions in environmental protection were determined.
issn	1563-3569
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73757
citation_txt	Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини / А. Дейнека // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 335-342. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT deinekaa lísovínasadžennâokrugsanítarnoíohoronigírsʹkihkurortívlʹvívŝini AT deinekaa forestsaroundthesanitaryprotectingareasofmountainresortsinlvivregion
first_indexed	2025-11-26T21:03:23Z
last_indexed	2025-11-26T21:03:23Z
_version_	1850775158124445696
fulltext	УДК 630*18 Анатолій ДЕЙНЕКА ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ОКРУГ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ГІРСЬКИХ КУРОРТІВ ЛЬВІВЩИНИ Проаналізовано вікову та породну структуру лісових насаджень округ санітарної охорони гірських та передгірських курортів Львівщини (Трускавець, Моршин, Східниця, Сколе, Славське). Визначено напрями поліпшення стану насаджень, які виконують важливі захисні функції. Вплив урбанізованого та індустріялізованого середовища, в якому проживає дедалі більша кількість людей, супроводжується погіршенням стану їхнього здоров’я. Тому дедалі актуальнішим стає забезпечення потреб у відпочинку та лікуванні, зокрема в умовах курортів як бальнео- логічних, так і кліматичних. Природо-кліматичні особливості території Карпат та Прикарпаття, значні запаси мінеральних вод, які тут виявлені, сприяють повноцінному відпочинку людей. Це робить курорти та курор- тні місцевості цього реґіону привабливими для населення України та сусідніх держав. Навколо курортних центрів виділяють спеціяльну категорію лісових насаджень, які входять до складу округ санітарної охорони курортів, або, як їх ще називають — курортних лісів. Їх зараховують до першої групи лісів, тобто до лісових насаджень, що мають переважно захисні функції. Основною функцією курортних лісів є захист природних лікувальних засобів курортів (зокрема джерел мінеральних вод, ландшафтів і т. ін.) та створення сприятливих мікрокліматичних умов для лікування та відпо- чинку відвідувачів курортів. Важливою функцією курортних лісів є їхні кліматотерапевтичні влас- тивості. Рефлекторний вплив природних ландшафтів справляє позитив- ний вплив на нервово-психологічний стан рекреантів і, що особливо важ- ливо, відпочинок у лісі поєднує естетичну дію та фізичне навантаження, тобто таким чином тонізує діяльність біологічних ресурсів людського організму [1]. В гірській та передгірській частинах Львівської области лежать ку- рорти м. Моршин, м. Трускавець, смт. Східниця (знані своїми лікува- льними мінеральними водами) та м. Сколе, смт. Славське (курортні міс- цевості зимового та літнього відпочинку). Мінеральні джерела Моршина відомі з 1538 року, коли в пошуках можливих родовищ кухонної солі було викопано 5 шахтних колодязів. Одержана сіль була гірка і непридатна для вживання. Поступово шахти АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 336 заповнилися високомінералізованою водою. 1877 року в Моршині було відкрито „Заклад для лікування грудних хвороб“ на 30 ліжок. Відкриттю курорту сприяли близькість залізниці та природні особливості місце- вости. Через рік було запропоновано використати воду із трьох джерел, що утворилися на місці шахт, та організувати водолікарню. Перші два джерела „Боніфацій“ та „Маґдалина“ (тепер джерела № 1 і 2) очистили та впорядкували в 1879 році. Воду з них використовували для ванн та виробництва гіркої (глауберової) солі. Тоді ж виявили джерело слабо- мінералізованої води „Мати Божа“ (джерело № 4), а в околицях — Моршина торф’яне багно з лікувальними властивостями [3]. Моршин — гастро-ентерологічний курорт, де лікують хронічні гастрити, хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, печінки та жовчних шляхів, жовчно- кам’яну та сечокам’яну хвороби, хронічні коліти [3, 8]. До складу курортних лісів Моршина належать і насадження Моршин- ського лісництва Стрийського держлісгоспу (ДЛГ). Розподіл лісових земель, що входять до округи санітарної охорони ку- рорту Моршин, за категоріями подано в таблиці 1. Вкрита лісом площа становить 3138,2 га (93,3%). Не вкриті лісом землі займають 0,8% від площі лісових земель, представлені вони зрубами та галявинами (відпо- відно — 0,4 та 16,1 га). Нелісові землі займають 92,0 га (2,7%), в їхньому складі переважають траси та лінії електропередач. Розподіл вкритої лісом площі округи санітарної охорони Моршина за класами віку та породами наводиться у таблиці 2. Найбільші площі лісо- вих насаджень займають деревостани дуба звичайного (1582,7 га, тобто 50,4% вкритих лісом земель). Загалом твердолистяними породами на- вколо Моршина зайнято понад 77%, хвойними — 9,6%, м’яколистяними — 13,3% вкритих лісом земель. Переважна більшість деревостанів хвой- них порід створена штучно на місці зрубаних у довоєнні та повоєнні роки дубових та букових лісів. Вікова структура деревостанів в околицях Моршина сформувалася внаслідок тривалого господарського використання лісів — тут перева- жають середньовікові насадження та молодняки, які займають відповідно 68,7 та 22,0% вкритих лісом земель. Хвойні ліси представлені лише моло- дняками та середньовіковими насадженнями. У процентному розумінні найбільший відсоток стиглих та перестійних насаджень характерний для м’яколистяних порід, 26,5% від їх загальної кількости — деревостани, що досягли віку стиглости. Береза, вільха чорна та сіра — швидкорослі породи, які досягають віку стиглости до 60—80 років. Водночас у таких лісостанах скоріше йдуть процеси розпаду під впливом лісових патологій. Ліси з перевагою у складі деревостану вільхи чорної зростають на влас- тивих для них перезволожених ділянках та є важливим фактором регулювання гідрологічного режиму території курорту. Підтриманню їхньої стабільности треба приділяти максимальну увагу. В лісостанах берези бородавчатої після 60 років активізуються процеси відмирання — дерева заселяють березова губка (Piptoporus betulis (Bull. ex Fr) Karst.) та справжній трутовик (Fomelis fomentalis (L. ex Fr.) Fr.), які поступово призводять до руйнування деревостану. Березняки потребують прове- дення реконструкції для формування деревостанів довговічніших порід. Таблиця 1 Розподіл лісів на території санітарно-захисних округ курортів Львівської области за категоріями земель (га) Лісові землі Нелісові землі Невкриті лісовою рослинністю Сільськогосподарські угіддя Курорт П л ощ а, г а вк р и ті л іс ов ою р ос л и н н іс тю н ез ім кн у ті л іс ов і к у л ьт у р и л іс ов і р оз са д н и к и зр у би га л я ви н и , п у ст и р і р аз ом н ев к р и ти х л іс ов ою р ос л и н н іс тю з ем ел ь л іс ов і ш л я х и , п р ос ік и , р оз р и ви р аз ом л іс ов и х з ем ел ь р іл л я сі н ож ат і п ас ов и щ а ба га то р іч н і н ас ад ж ен н я р аз ом с /г у гі д ь во д и бо л от а са д и би , сп ор у д и тр ав и ін ш і н ел іс ов і зе м л і р аз ом н ел іс ов и х з ем ел ь Трускавець 2539 2252,0 61,0 — 27,0 52,0 79,0 23,0 2415,0 3,0 48,0 — 2,0 53,0 27,0 7,0 11,0 19,0 7,0 124,0 Моршин 3364 3138,2 54,8 8,9 10,4 16,1 26,5 43,6 3272,0 5,0 21,9 — 0,2 27,1 0,3 0,3 8,7 51,7 3,9 92,0 Східниця 1733 1497,2 34,9 — 11,3 21,3 32,6 29,5 1594,2 5,4 62,0 0,2 — 67,6 4,3 1,1 3,7 19,7 42,4 138,8 Сколе 4152 3705,0 202,5 — 16,5 20,7 37,2 35,7 3980,4 2,2 88,3 12,6 — 103,1 14,4 0,5 11,5 33,1 9,0 171,6 Славське 1422 1248,6 10,0 — 1,8 23,7 25,5 16,2 1300,3 27,9 13,5 4,0 — 45,4 14,6 1,3 17,0 38,5 4,9 121,7 Л ІС О В І Н А С А Д Ж Е Н Н Я О К Р У Г С А Н ІТ А Р Н О Ї О Х О Р О Н И Г ІР С Ь К И Х К У Р О Р Т ІВ Л Ь В ІВ Щ И Н И 337 АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА Таблиця 2 Розподіл вкритої лісом площі округи санітарного захисту курорту Моршин за породами та групами віку, га Групи віку Породи Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні Хвойні породи Сосна 15,8 0,3 15,5 — — Смерека 227,8 56,5 171,3 — — Ялиця 47,8 45,4 2,4 — — Модрина 8 6,5 1,5 — — Разом хвойних 299,4 108,7 190,7 — — Твердолистяні породи Дуб звичайний 1582,7 371,5 1152 59,2 — Дуб червоний 221,6 195,5 26,1 — — Бук 363,7 11,5 330,9 21,3 — Граб 252,4 — 202,7 38,4 11,3 Ясен 0,2 — 0,2 — — Разом твердолистяних 2420,6 578,5 1711,9 118,9 11,3 М'яколистяні породи Береза 244,2 — 137 37,9 69,3 Вільха сіра 12,2 — — — 12,2 Вільха чорна 155,6 5 96,4 25,9 28,3 Липа 6,2 — 3,8 1,5 0,9 Усіх м’яколистяних 418,2 5 237,2 65,3 110,7 Усього 3138,2 692,2 2139,8 184,2 122 % 100,0 22,0 68,2 5,9 3,9 Лікувальні властивості мінеральних вод Трускавця відомі з 1820 року, коли під час буріння нафтової свердловини виявили джерело сірчистої води, яку жителі навколишніх сіл використовували для лікування ревма- тизму суглобів, шкіряних захворювань, а пізніше — хвороб шлунку. В 1827 рроці була побудована перша водолікарня [2]. На курорті лікують хвороби шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчних шляхів, обміну речовин та урологічні захворювання. До складу курортних лісів навколо м. Трускавця входять насадження Трускавецького лісництва Дрогобицького ДЛГ. Вкрита лісом площа займає 2252,0 га, тобто 88,7% від площі лісів округи санітарного захисту курорту. Загальна площа нелісових земель становить 12,4 га (4,9%). Зруби, що утворилися унаслідок проведення суцільних санітарних рубок, займають 27 га (1,1% площі лісових земель). Незімкнутими лісовими культурами зайнято 2,4% площі курортних лісів. Основними лісотвірними породами в околицях Трускавця є ялиця біла (займає 871 га) та дуб звичайний (зростає на площі 937 га), що становить відповідно 40,3 та 41,6% вкритих лісом земель (таблиця 3). Стиглі та перестійні деревостани займають 10,4% вкритих лісом земель. Навколо курорту збереглися стиглі та перестійні насадження з перевагою у складі деревостану ялиці білої — вони займають 44,7% від усієї площі стиглих та перестійних лісів. Зростають тут також стиглі та перестійні дерево- стани дуба, бука, граба та вільхи. АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 336 Таблиця 3 Розподіл вкритої лісом площі округи санітарного захисту курорту Трускавець за породами та групами віку, га Групи віку Породи Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні Хвойні породи Сосна 13 8 4 1 — Смерека 21 10 9 2 — Ялиця 871 98 451 217 105 Модрина 3 — 1 — 2 Разом хвойних 908 116 465 220 107 Твердолистяні породи Дуб 937 201 652 35 47 Бук 151 29 99 3 20 Граб 93 — 60 15 18 Ясен 4 — 1 1 2 Клен 41 2 39 — — Разом твердолистяних 1224 232 851 54 87 М'яколистяні породи Береза 18 — 18 — — Осика 1 — — — 1 Вільха 101 9 31 21 40 Усіх м’яколистяних 120 9 49 21 41 Усього 2252 357 1365 295 235 % 100,0 15,9 60,6 13,1 10,4 Східниця як курортне селище почала формуватися досить недавно. Тут виявлені запаси мінеральних вод типу „Нафтуся“ що за властивос- тями не поступаються, а часто й перевищують за якістю відомі мінера- льні води Трускавця. До складу курортних лісів навколо Східниці раніше належали наса- дження Східницького лісництва Дрогобицького ДЛГ. Частина цих земель у 1999 році Указом Президента України була передана до складу НПП „Сколівські Бескиди“ та приєднана до Підгородцівського лісництва. Нара- зі фахівці розробляють проєкт організації території цього Національного природного парку, але, за попередніми пропозиціями, ці лісові масиви зараховані до зони регульованої рекреації. Для аналізу особливостей курортних лісів навколо смт. Східниця ми проаналізували власне ку- рортні ліси (які залишилися у складі Східницького л-ва Дрогобицького ДЛГ) та лісові масиви, запроектовані для виділення у склад зон стаціонарної та регульованої рекреації Підгородцівського лісництва Національного природного парку „Сколівські Бескиди“. Вкриті лісом землі навколо цього курорту займають 1497,2 га, що становить 86,4% (табл. 1). Невкриті лісом землі представлені галявинами, прогалинами та зрубами і займають відповідно 21,3 та 11,3 га (1,3 та 0,7% від площі лісових земель). Нелісові землі території округи санітарної охорони курорту становить 138,8 га (8,0%). У складі лісових насаджень навколо Східниці переважає ялиця біла ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ОКРУГ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ГІРСЬКИХ КУРОРТІВ ЛЬВІВЩИНИ 337 (табл. 4), яка займає 959,2 га (64,1% вкритих лісом земель), значні площі утворюють бук (16,7%) та смерека (14,9%). Найбільше в околицях куро- рту молодих насаджень — ними зайнято 48,9%, трохи менше середньо- вікових деревостанів — 43,2%. Стиглі та перестійні деревостани зроста- ють на площі 30,6 га, що становить 2,0% від вкритих лісом земель. Таблиця 4 Розподіл вкритої лісом площі округи санітарного захисту курорту Східниця за породами та групами віку, га Групи віку Породи Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні Хвойні породи Сосна 24,5 21,1 3,4 — — Смерека 223,8 213 10,8 — — Ялиця 959,2 411,6 435 87,6 25 Модрина 3 3 — — — Разом хвойних 1210,5 648,7 449,2 87,6 25 Твердолистяні породи Дуб 10,4 10,4 — — — Бук 249,5 59,7 184,2 — 5,6 Клен 13,3 10,3 3 — — Разом твердолистяних 273,2 80,4 187,2 — 5,6 М'яколистяні породи Береза 5 — 5 — — Вільха 8,5 3 5,5 — — Разом м’яколистяних 13,5 3 10,5 — — Усього 1497,2 732,1 646,9 87,6 30,6 % 100,0 48,9 43,2 5,9 2,0 Околиці м. Сколе почали використовуватися як місце літнього відпо- чинку в першій половині ХХ століття, але особливої популярности ця місцевість набула після Першої світової війни[7, 10] Нині функції курортних лісів навколо м. Сколе виконують лісові масиви Сколівського та Бутивлянського лісництв, які запроєктовані для зарахування до складу зон регульованої та стаціонарної рекреації Національного природного парку „Сколівські Бескиди“. Вкриті лісом землі тут, становлять 89,2% площі, нелісові землі — 4,1%. Зруби займають 0,5% від площі лісових земель, незімкнуті культури — 4,9% (табл. 1). Переважають насадження хвойних порід — смереки, що займає 1745,6 га (47,1% вкритих лісом земель) та ялиці 6ілоі — 908,6 га (24,5%). Смерекові ліси в околицях Сколе штучного походження. Вони створювалися протягом кінця ХІХ — середини XX ст. на місці вирубаних букових та смерекових лісів. При тому широко застосовувалося завізне насіння, заготовлене в Альпах, Судетах та ін. реґіонах Австро-Угорщини та Польщі. Нині тут трапляються також смеречники природного походження, які сформувалися з насіння немісцевих форм смереки. Такі деревостани в умовах Сколівських Бескид виявилися нестійкими до дії біотичних та абіотичних чинників [4] — їх масово вражає коренева губка АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 338 (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.), опеньок осінній (Armillariella mellea (Vahl. ex Fr.) Karst. s.l.) та пошкоджує вітер. У лісах навколо м. Сколе зростають переважно середньовікові деревостани, що займають понад 60% площі земель, вкритих лісом (табл. 5). Таблиця 5 Розподіл вкритої лісом площі округи санітарного захисту курорту Сколе за породами та групами віку, га Групи віку Породи Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні Хвойні породи Сосна 1,7 — 1,4 0,3 — Смерека 1745,6 330,1 1254 95,8 65,7 Ялиця 908,6 352,9 181,1 138,2 236,4 Модрина 6,7 6,7 — — — Разом хвойних 2662,6 689,7 1436,5 234,3 302,1 Твердолистяні породи Дуб 4,5 — 4,5 — — Бук 962,4 52 782,2 93,2 35 Дуб червоний 6,9 — 6,9 — — Граб 3,6 — 0,5 2,2 0,9 Явір 24,6 — 24,6 — — Разом твердолистяних 1002 52 818,7 95,4 35,9 М'яколистяні породи Береза 15,1 — 15,1 — — Вільха чорна 2,3 — — — 2,3 Вільха сіра 23 3,1 4,6 — 15,3 Разом м’яколистяних 40,4 3,1 19,7 — 17,6 Усього 3705 744,8 2274,9 329,7 355,6 % 100,0 20,1 61,4 8,9 9,6 На території гірського селища Славське туризм розвивається ще з кінця XIX ст. З початку XX ст. це село відоме як центр зимових видів спорту — перші лижні змагання проведені тут у 1906 році [9], але масовий наплив туристів розпочався після створення системи підйомників та гірських лижних маршрутів у 60—70-х роках XX ст. [5]. У складі курортних лісів навколо смт. Славське лісових земель є 91,4% від загальної площі округи санітарної охорони, вкритих лісом зе- мель — 87,8% (табл. 1). Зруби займають 1,8 га, тобто — лише 0,1% від площі лісових земель, а галявини, які можна використовувати для рек- реації — 1,8% від цієї площі. У складі вкритих лісом земель переважають смерекові насадження — 89,5% (1117,5 га). Більшість лісів (80,5%) сформована середньовіковими насадженнями (табл. 6). Стиглі та перестійні деревостани представлені тільки насадженням вільхи сірої. На території округів санітарного захисту курортів заборонена діяль- ність, яка може неґативно вплинути на стан природних угруповань. У лісових насадженнях, які тут зростають, дозволено проведення рубок ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ОКРУГ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ГІРСЬКИХ КУРОРТІВ ЛЬВІВЩИНИ 339 догляду, в тому — санітарних та ландшафтних рубок. Дані про обсяги лісогосподарських заходів, що проводилися 2002 року у лісах навколо гірських курортів, подано в таблиці 7. У лісах навколо гірських курортів Львівщини обсяги рубок догляду визначаються потребою та намічаються при проведенні лісовпорядкувальних робіт. Таблиця 6 Розподіл вкритої лісом площі округи санітарного захисту курорту Славське за породами та групами віку, га Групи віку Порода Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні Хвойні породи Смерека 1117,5 208,2 909,3 — — Разом хвойних 1117,5 208,2 909,3 — — Твердолистяні породи Бук 92,1 — 90,9 1,2 — Клен-явір 5 — 5 — Разом твердолистяних 97,1 — 95,9 1,2 — М’яколистяні породи Вільха сіра 34 — — 3,8 30,2 Разом м’яколистяних 34 — — 3,8 30,2 Усього 1248,6 208,2 1005,2 5 30,2 % 100,0 16,7 80,5 0,4 2,4 Таблиця 7 Обсяги лісогосподарських заходів, що проводилися протягом 2002 року в лісах округ санітарного захисту гірських курортів, га Курорти Лісогосподарські заходи Моршин Трускавець Східниця Сколе Славське Рубки догляду Освітлення 7,4 5,3 44,0 16,5 Прочищення 3,5 5,3 0,2 70,0 11,0 Проріджування 24,6 6,2 9,8 — 22,0 Прохідна рубка 1,5 — — — — Санітарно-оздоровчі заходи Вибіркова санітарна рубка 26,9 138,1 12,8 8,0 1,0 Суцільна санітарна рубка — 2,1 — 9,0 — Очищення лісу від захаращення 12,0 — — — 92,5 Заходи, спрямовані на поліпшення породної структури насаджень Лісовідновна рубка — — — — 8,7 Реконструктивна рубка 2,0 0,4 0,3 — — Заходи для лісовідновлення Посадка лісових культур 4,1 15,0 2,2 16,0 7,8 Догляд за підростом 1,5 — — — — АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 340 Лісовідновні рубки призначають у стиглих та перестійних насаджен- нях першої групи лісів для поліпшення лісового середовища і для своє- часного та раціонального використання стиглої деревини. Середньорічний обсяг лісовідновних рубок навколо гірських курортів не перевищує 0,4— 2,0 га. У 2002 році такі рубки були проведені у смерековому насадженні в околицях смт. Славське на площі 8,7 га. Реконструктивні рубки проводяться у молодняках з перевагою у складі деревостану малоцінних порід для заміни їх цінними для народ- ного господарства породами через створення лісових культур. Реконст- руктивні рубки мають на меті поліпшення якісного складу насаджень, підвищення їх продуктивности та поліпшення виконання ними середо- вищезахисних функцій. В умовах курортних лісів реконструктивні рубки призначають у насадженнях м’яколистяних порід віком до 20 років та в розріджених насадженнях головних лісотвірних порід. Реконструктивні рубки в 2002 році проводилися на території курортних лісів навколо Моршина, Трускавця та Східниці. Санітарно-оздоровчі заходи в курортних лісах проводяться залежно від потреби та передбачають: вибіркові санітарні рубки, суцільні саніта- рні рубки та очищення лісу від захаращення. Обсяги цих заходів зале- жать від наявности пошкоджених абіотичними та біотичними факторами лісових насаджень. Основною причиною ослаблення насаджень у курорт- них лісах Львівщини є розвиток кореневих та стовбурових гнилей, вітро- вали та буреломи. Обсяги санітарно-захисних заходів, проведених в око- лицях гірських курортів у 2002 році подано таблиці 7. На місці суцільних санітарних рубок та при реконструкції насаджень через вирубування малоцінних молодняків висаджують лісові культури. Обсяг цього виду робіт у курортних лісах протягом 2002 року коливався у межах від 2,2 га у Східницькому лісництві до 16,0 га околицях м. Сколе. Поліпшення стану лісових насаджень, які входять в округи санітарної охорони курортів, потребує вирішення багатьох питань. Треба уточнити нормативи виділення лісів округів санітарної охорони курортів. Визначення площі цих лісів проводиться одночасно з розроб- ленням техніко-економічних обґрунтувань та проєктів районного плану- вання території курортів. При тому враховуються: профіль курорту, кількість місць, норма вкритих лісом земель на одне місце курорту. Нині наразі нема чітких нормативів для виділення площі курортних лісів. Вважається, що навколо грязєвих та бальнеологічних курортів слід виді- ляти 0,15 га лісових насаджень на одне місце курорту, при кліматогрязє- вих — 0,25 га, при кліматичних — 0,30 га, але для крупних курортів та курортних зон площа лісів округ санітарної охорони встановлюється за спеціально розробленими проектами [6]. Водночас ці норми не врахову- ють інтенсивного розвитку зеленого туризму в околицях курортів — дедалі більша кількість людей надає перевагу відпочинку в міні-готелях і приватних садибах та ігнорує санаторії та пансіонати, які часто не можуть забезпечити достатній рівень сервісу та харчування. На нашу думку, треба переглянути нормативи виділення курортних лісів — нині жоден із гірських курортів Львівщини не має обґрунтованих проектів ви- ділення округ санітарної охорони. Курортні ліси виконують захисні та рекреаційну функції. Тому варто трансформувати певну площу цих лісів у насадження лісопаркового ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ОКРУГ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ГІРСЬКИХ КУРОРТІВ ЛЬВІВЩИНИ 341 типу. Підприємства лісового господарства приділяють увагу благоустрою лісових територій, у т.ч. і навколо курортних центрів. Водночас будь-які роботи щодо рекреаційного благоустрою території та влаштування місць і зон відпочинку потребують значних капіталовкладень та участі спеціялі- стів (дизайнерів, ландшафтних архітекторів). Це не передбачено вироб- ничими завданнями лісництв та держлісгоспів. Вихід тут може бути в об’єднанні зусиль усіх зацікавлених сторін — лісових підприємств, адмі- ністрації курортів, власників санаторіїв та пансіонатів (у т.ч. й приват- них). Окрім того, варто розширити асортимент послуг, що їх можуть на- давати лісові підприємства в курортних лісах за плату. Досвід такої дія- льности є. Зокрема, на території Національного природного парку „Ско- лівські Бескиди“ в околицях м. Сколе влаштовані три зони відпочинку. Дві з них („Павлів потік“ та „Колодка“) загальнодоступні, хоч Національ- ний природний парк для їх обладнання мав певні видатки: вкладено ко- шти в облаштування цих зон малими архітектурними формами та орга- нізовано збір і вивезення сміття. Доступ у третю зону відпочинку, „Водо- спад на ріці Кам'янка“ здійснюється за плату. Кошти збирають згідно із затвердженими Сколівською районною радою тарифами (за користу- вання малими архітектурними формами, за встановлення наметів і т. ін). Комбінування загальнодоступних місць для рекреації із спеціяльно обла- днаними зонами відпочинку (в яких надають платні послуги) давало б можливість забезпечити необхідний рівень благоустрою курортних лісів. Такі роботи можна здійснювати через співпрацю з приватними особами та туристськими фірмами на умовах оренди. Варто було б розробити пе- вні нормативи на благоустрій курортних лісів, які враховували б специ- фіку зон округ санітарної охорони курортів. У курортних лісах Львівщини не проводяться ландшафтні рубки, які є важливим засобом формування середовища [1, 6]. Проведення цього виду робіт повинно здійснюватися на основі проєктів створення лісопар- кових господарств біля курортів. Варто також уточнити й регламенту- вати відповідними розпорядженнями та постановами порядок погодження та проведення ландшафтних рубок на території курортних лісів. Окрім традиційних давно відомих гірських курортів, на Львівщині фо- рмуються цілі курортні зони. На часі стає надання статусу курортів смт. Верхнє Синьовидне, селам Гребенів та Корчин у Сколівському районі, селам Майдан, Рибник у Дрогобицькому районі та іншим населеним пун- ктам. Це потребує оперативного виділення зон округ санітарної охорони курортів (ураховуючи лісові насадження) навколо цих населених пунктів. Загалом для поліпшення стану лісових насаджень округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини та забезпечення тривалого вико- нання ними середовищезахисних функцій потрібна координація зусиль лісівників та усіх зацікавлених у розвитку курортів. ЛІТЕРАТУРА 1. Бобров Р. В. Благоустройство лесов. М.: Лесн. пром-сть, 1977. 192 с. 2. Глухенький Т. Т., Марков И. И., Визир И. Д. Курорт Трускавец и его лечеб- ные факторы. К.: Госуд. медицинское изд-во УССР, 1956. 100с. АНАТОЛІЙ ДЕЙНЕКА 342 3. Горбунко Ф. П., Пількевич С. Ю. Курорт Моршин та його лікувальні факто- ри. К.: Держ. медичне вид-во УРСР, 1955. 32 с. 4. Крамарец В. А., Кулыкив О. А., Прындак В. П. Усыхание еловых насажде- ний в НПП „Сколевские Бескиды“, причины и пути улучшения состояния // Леса Беларуси и их рациональное использование. Материалы междунар. науч.- техн. конф. (Минск, 29—30 ноября 2000 г.). Минск, 2000. С. 263—265. 5. Кузів С. Е. Славське. Краєзнавчий нарис. Львів: Каменяр, 1975. 34 с. 6. Пряхин В. Д., Николаенко В. Т. Пригородные леса. М.: Лесн. пром-сть, 1981. 248 с. 7. Пеленський Є.Ю. Долиною Опору й Стрия. Туристичний провідник для літників і прогульківців / Бібліотека „Плаю“, ч. 1. Львів: Накладом Туристично- краєзнавчого т-ва „Плай“. 1933. 66с. 8. Пиріг Л. А., Величківський П.Й. Лікування на Моршинському курорті. К.: Здоров’я, 1969. 92 с. 9. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнав- чо-туристичний нарис. Львів: Каменяяр, 1967. 284 с. 10. Skole. Miejscowość letniskowa nad Oporem. Lwów: Druk. „Słowa polskiego“, 1934. 13 s. SUMMARY Anatoly DEJNEKA FORESTS AROUND THE SANITARY PROTECTING AREAS OF MOUNTAIN RESORTS IN L’VIV REGION Age and species forests structure of sanitary protection areas of mountainous and premountainous L’viv region resorts (Truskavets’, Morshyn, Shidnytsya, Skole, Slavs’ke) were analysed. The trends of state improvement of the forests, which fulfil an important functions in environmental protection were determined.

Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини

Institution

Ähnliche Einträge