Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра
Виявлені особливості природного формування молодих змішаних деревостанів із перевагою бука та значною домішкою смереки і ялиці. Вони залежать від трофності лісорослинних умов. Тому рекомендовано орієнтувати ведення господарства у напрямі підтримання процесів природного формування молодих деревост...
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Schriftenreihe: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73758 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра / О. Голубчак, П. Третяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 346-350. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73758 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-737582025-02-23T18:19:28Z Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра Structure formation of young forest stands in low mountains of a river basin Dnister Голубчак, О. Третяк, П. Практичні екологічні проблеми Виявлені особливості природного формування молодих змішаних деревостанів із перевагою бука та значною домішкою смереки і ялиці. Вони залежать від трофності лісорослинних умов. Тому рекомендовано орієнтувати ведення господарства у напрямі підтримання процесів природного формування молодих деревостанів. Features of natural formation of the young mixed forest stands with advantage of a beech and a significant impurity of spruce and a fir are revealed. They depend on soil fertility. Therefore it is recommended to focus housekeeping in a direction of maintenance of processes of natural formation of young forest stands. Therefore to focus housekeeping in a direction of maintenance of processes of natural formation of young forest stands it is recommended. 2003 Article Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра / О. Голубчак, П. Третяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 346-350. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73758 630* uk Праці наукового товариства ім. Шевченка application/pdf Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Практичні екологічні проблеми Практичні екологічні проблеми |
| spellingShingle |
Практичні екологічні проблеми Практичні екологічні проблеми Голубчак, О. Третяк, П. Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description |
Виявлені особливості природного формування молодих змішаних деревостанів із перевагою бука та значною домішкою смереки і ялиці. Вони
залежать від трофності лісорослинних умов. Тому рекомендовано
орієнтувати ведення господарства у напрямі підтримання процесів
природного формування молодих деревостанів. |
| format |
Article |
| author |
Голубчак, О. Третяк, П. |
| author_facet |
Голубчак, О. Третяк, П. |
| author_sort |
Голубчак, О. |
| title |
Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра |
| title_short |
Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра |
| title_full |
Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра |
| title_fullStr |
Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра |
| title_full_unstemmed |
Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра |
| title_sort |
формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну дністра |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Практичні екологічні проблеми |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73758 |
| citation_txt |
Формування складу молодих деревостанів у низькогір’ї басейну Дністра / О. Голубчак, П. Третяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 346-350. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| work_keys_str_mv |
AT golubčako formuvannâskladumolodihderevostanívunizʹkogíríbasejnudnístra AT tretâkp formuvannâskladumolodihderevostanívunizʹkogíríbasejnudnístra AT golubčako structureformationofyoungforeststandsinlowmountainsofariverbasindnister AT tretâkp structureformationofyoungforeststandsinlowmountainsofariverbasindnister |
| first_indexed |
2025-11-24T08:11:58Z |
| last_indexed |
2025-11-24T08:11:58Z |
| _version_ |
1849658618422493184 |
| fulltext |
УДК 630*
Олексій ГОЛУБЧАК, Платон ТРЕТЯК
ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ МОЛОДИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У
НИЗЬКОГІР’Ї БАСЕЙНУ ДНІСТРА
Виявлені особливості природного формування молодих змішаних дерево-
станів із перевагою бука та значною домішкою смереки і ялиці. Вони
залежать від трофності лісорослинних умов. Тому рекомендовано
орієнтувати ведення господарства у напрямі підтримання процесів
природного формування молодих деревостанів.
Динамічні аспекти формування лісових угруповань, зміни едифікато-
рів та поколінь є чи не найважливішими серед теоретичних засад класич-
ного лісознавства [6]. У сучасному українському гірському лісівництві
вони, нажаль, не знайшли належного місця [1—3, 5], хоча В. Гулісашвілі
такі процеси описував для лісів Кавказу та Криму [4]. Зокрема, це сто-
сується зміни соснових деревостанів дубовими, буковими та грабовими, а
також грабово-букових — смереково-ялицевими з участю бука.
Проте, як показали матеріяли лісовпоряджень різного часу, такі зміни
відбуваються і в Українських Карпатах, зокрема в Ґорґанах [7]. Вони
найбільш динамічно повинні проявлятися у молодняках, у складі яких
едифікаторами виступають різні за еколого-ценотичною стратегією та
біологією онтогенезу деревні види. Врахування їх має велике прикладне
значення, оскільки дозволить прогнозувати розвиток деревостанів та
оптимізувати заходи з догляду за ними. У даній роботі ми робимо першу
спробу узагальнити особливості зміни складу молодих змішаних дерево-
станів низькогір’я басейну Дністра, що відбулися протягом п’яти десяти-
літь у найбільш поширених лісорослинних умовах: у вологих сугрудах і
грудах.
Матеріяли і методика досліджень. Дослідження виконували на основі
бази даних кафедри лісівництва Українського державного лісотехнічного
університету, що містить таксаційні матеріали поділяночного обліку
лісового фонду регіону в межах територій державних підприємств
лісового господарства станом на 1.01.2001 р. Проведено аналіз представ-
ництва популяцій головних едифікаторних видів у молодих деревостанах,
віком до 51 року у низькогір’ї басейну р. Дністер. До цих матеріялів вне-
сено інформацію про належність лісових кварталів до різних типів ланд-
шафту, зокрема до низькогір’я. До аналізу залучено площі лісових куль-
тур та вкриті лісом ділянки, що сформувалися у ході природного зарос-
тання, у межах найбільш поширених типів едафотопів:
ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ МОЛОДИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У НИЗЬКОГІР’Ї БАСЕЙНУ… 347
у вологих сугрудах — 12707 ділянок, загальною площею 45428 га;
у вологих грудах — 6218 ділянок, загальною площею 24441 га.
Розподіл охоплених дослідженням площ молодих деревостанів різного
походження за десятирічними групами віку є нерівномірним, що пред-
ставлено у таблиці. Проте навіть мінімальна кількість ділянок (74) і
загальних площ (231 га) певних категорій деревостанів є достатньою для
вірогідних висновків.
Таблиця
Розподіл площ молодих деревостанів різного походження за десятирічними групами віку
та найбільш поширеними едафотопами у низькогір’ї басейну р. Дністер
Вологі сугруди Вологі груди
лісові
культури
природне
заростання
лісові
культури
природне
заростання
В
ік
,
д
ес
. р
ок
ів
к-ть
ділянок
площа,
га
к-ть
ділянок
площа,
га
к-ть
ділянок
площа,
га
к-ть
ділянок
площа,
га
1 1757 5220 212 360 1134 3670 74 231
2 1114 3776 443 1129 822 3807 138 431
3 1530 4982 824 2370 782 2954 182 572
4 2536 9682 1212 4505 1052 3667 402 2105
5 1295 6167 1784 7238 797 2811 835 4192
Разом 8232 29827 4475 15601 4587 16909 1631 7532
Аналіз складу молодих деревостанів виконано на основі даних розра-
хунку фактичного просторового поширення популяцій деревних видів за
їх відносним кількісним представництвом на кожній площі. Для цього,
для кожної деревної породи відсоток її участи в складі деревостану мно-
жили на на його повноту та площу. За сумами цих добутків визначали
відносну загальну участь кожної породи у складі усієї множини дерево-
станів, що відносяться до відповідних категорій походження, груп віку та
типів едафотопів. Висліди представлені у вигляді графіків на рис. 1 і 2.
Отримані результати. В цілому у межах низькогір’я характерним є
процес природного формування на зрубах змішаних молодих деревоста-
нів за участю смереки, ялиці та бука, з домішкою берези і сосни (рис. 1,
2). Проте він істотно залежить від родючости ґрунтів.
У вологих сугрудах шляхом природного заростання поступово фор-
муються ялицево-смереково-букові деревостани. Початково (рис. 1), про-
тягом 30 років у їхньому складі переважає смерека. Проте, починаючи з
40 літнього віку на ділянках природного заростання починає у дерево-
станах набувати переваги бук. У штучних деревостанах перевага смере-
ки утримується і навіть розширюється за рахунок господарських заходів,
однак відносне представництво бука також поступово зростає. Проте, з
кожним наступним десятиріччям у молодих деревостанах відчутно
зменшується представництво ялиці, берези і явора, розширяється пред-
ставництво популяції сосни, подекуди дуба. Очевидно, це наслідок догля-
ОЛЕКСІЙ ГОЛУБЧАК, ПЛАТОН ТРЕТЯК 348
дових рубань. Варто зазначити, що висновки, стосовно деревостанів віком
понад 30 років, є статистично вірогідними, оскільки вони охоплюють
більшу половину загальної площі, охоплених аналізом деревостанів
(таблиця).
Рис. 1. Зміни складу молодих деревостанів за десятиріччями
у вологих сугрудах низькогір’я
У вологих грудах спостерігається подібна тенденція, проте життєвий
потенціал бука є значно вищим (рис. 2). Природним шляхом тут форму-
ються смереково-ялицево-букові деревостани з домішкою берези, явора
та дуба. У лісових культурах ведеться господарство з орієнтацією на під-
тримання та розширення представництва популяцій смереки, дуба та
сосни. До негативних тенденцій слід віднести зниження участі явора у
культурах старшого віку.
Висновки та рекомендації. Виявлені тенденції формування складу
молодих змішаних деревостанів культурного походження та тих, що
виникли шляхом природного заростання зрубів, свідчать про активний
перебіг в них процесу зміни порід. Він зумовлений еколого-біологічними
особливостями деревних едифікаторів, зокрема їх еколого-ценотичною
ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ МОЛОДИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У НИЗЬКОГІР’Ї БАСЕЙНУ… 349
стратегією, тіневитривалістю та світлолюбністю, швидкістю росту у різ-
ному віці.
Рис. Зміни складу молодих деревостанів за десятиріччями
у вологих грудах низькогір’я
По суті в умовах низькогір’я у вологих сугрудах та грудах в цілому
спостерігається поступовий перехід від буково-ялицевих смеречників до
ялицево-смерекових бучняків. Об’єктивність перебігу такого процесу ста-
вить під сумнів необхідність виділення у цих едафотопах дуже дискрет-
них за структурою та вузьких за обсягом складових варіантів фітоцено-
зів типів лісу: різних варіантів бучин, смеречин, яличин.
Отримані аналітичні дані дозволяють запропонувати такі статистично
підтверджені уточнення найбільш поширених типів лісу для низькогір’я
регіону:
у вологих сугрудах природно формуються ялицево-смерекові
субучини;
у вологих грудах — смереково-ялицеві бучини з домішкою явора.
Штучне вирощування лісів у низькогір’ї з перевагою смереки в
цілому суперечить природній тенденції формування змішаних
деревостанів з перевагою бука. Разом з тим вважати смереку не типовим
ОЛЕКСІЙ ГОЛУБЧАК, ПЛАТОН ТРЕТЯК 350
деревним видом для низькогір’я не має підстав. Вона в цих умовах,
взаємодіючи з іншими агресивними едифікаторами, є цінним
субедифікатором деревостанів.
У старшому віці смерека, як і ялиця, набудуть більшої ніж бук енергії
росту і поступово формуватимуть верхній намет деревостану, залишаю-
чи ценопопуляцію бука у нижньому другому ярусі.
Змішані деревостани насіннєвого природного походження за участю
автохтонних едифікаторів та субедифікаторів, які були зрубані у 50—70
роках минулого століття були висопродуктивними та біологічно стійкими.
На відміну від них сучасні середньовікові деревостани штучного поход-
ження, у яких проводили інтенсивні господарські заходи з метою форму-
вання деревостанів з перевагою смереки виявили тенденцію до масових
захворювань, а локально до втрати біологічної стійкості та всихання.
Тому, враховуючи цей досвід, слід орієнтувати ведення господарства у
напрямі підтримання процесів природного формування молодих дерево-
станів. Звичайно, що популяції технічно цінних видів, таких як дуб зви-
чайний, дуб скельний, в’яз гірський, черешня та явір потребують збере-
ження та штучного розширення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Генсірук С. А. Ліси Українських Карпат та їх використання. К.: Урожай,
1964. 290 с.
2. Герушинський З. Ю. Динамічні тенденції зміни деревних порід на північ-
ному мегасхилі Карпат // Лісове господарство і лісоексплуатація в Карпатах.
Ужгород, 1971. C. 13—20.
3. Голубец М. А. Ельники Украинских Крапат. К., 1978. 254 с.
4. Гулисашвили В. З. Горное лесоводство. М.—Л.: Гослесбумиздат, 1956. 354 с.
5. Лесной покров // Украинские Карпаты. Природа. К.: Наук. думка, 1988.
С. 64—93
6. Погребняк П. С. Основы лесной типологии. К.: Изд-во АН УССР, 1955. 456 с.
7. Tretyak P. Zmiany w składzie gatunkowym lasów w Gorganach // Roczniki
bieszczadzkie. Tom. 7. Ustryki dolne: Impuls, 1998. C. 327—334
SUMMARY
Oleksij Holubtchak, Platon Tretyak
STRUCTURE FORMATION OF YOUNG FOREST STANDS
IN LOW MOUNTAINS OF A RIVER BASIN DNISTER
Features of natural formation of the young mixed forest stands with advantage of a
beech and a significant impurity of spruce and a fir are revealed. They depend on soil
fertility. Therefore it is recommended to focus housekeeping in a direction of maintenance
of processes of natural formation of young forest stands. Therefore to focus housekeeping in
a direction of maintenance of processes of natural formation of young forest stands it is
recommended.
|