Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат
Від початку ХХ ст. кількість виявлених в Українських Карпатах пероноспорових грибів родів Bremia, Peronospora, Plasmopara та Sclerospora зросла з 44 до 91. Зросла також чисельність сегетальних бур’янів із родини Asteraceae, Brassicaceae та інших рослин-господарів, що є доказом синантропізації та а...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73764 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат / І. Дудка // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 324-334. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859479126100934656 |
|---|---|
| author | Дудка, І. |
| author_facet | Дудка, І. |
| citation_txt | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат / І. Дудка // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 324-334. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Від початку ХХ ст. кількість виявлених в Українських Карпатах пероноспорових грибів родів Bremia, Peronospora, Plasmopara та Sclerospora
зросла з 44 до 91. Зросла також чисельність сегетальних бур’янів із родини Asteraceae, Brassicaceae та інших рослин-господарів, що є доказом
синантропізації та антропогенної трансформації флори. Виявлено чимало видів пероноспорових грибів паразитів винограду, соняшника, тютюну. Наведені засоби хемічного захисту цих рослин від хвороб, спричинених пероноспоровими грибами.
At the beginning of XX century the species diversity of downy mildew fungi (family
Peronosporaceae) of Ukrainian Carpathians was amounted 44 species from the genera Bremia,
Peronospora, Plasmopara and Sclerospora. At the modern stage of research annotated list of
those fungi includes 91 species from abovementioned genera. Comparison of host plants
composition during those periods of their study had shown the significant increase of segetal
weeds and plants of ruderal habitats from the families Asteraceae, Brassicaceae etc. at the end of
XX century. The changes in host plants composition are an additional evidence of
synantropization of plant vegetation and anthropogenic transformation of flora in Ukrainian
Carpathians. Among downy mildew fungi of the region there are species that are developed as
parasites of cultivated plants. Plasmopara viticola at vine, Plasmopara helianthi at sunflower and
Peronospora tabacina at tobacco reached the considerable development in the region. Chemical
methods for protection of those plants from diseases induced by downy mildew fungi are given.
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:53:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 57.042:57.063.7(582.288.4)(477.87)
Ірина ДУДКА
АНТРОПІЧНО ЗУМОВЛЕНІ ЗМІНИ
ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЕРОНОСПОРОВИХ ГРИБІВ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Від початку ХХ ст. кількість виявлених в Українських Карпатах перо-
носпорових грибів родів Bremia, Peronospora, Plasmopara та Sclerospora
зросла з 44 до 91. Зросла також чисельність сегетальних бур’янів із ро-
дини Asteraceae, Brassicaceae та інших рослин-господарів, що є доказом
синантропізації та антропогенної трансформації флори. Виявлено чи-
мало видів пероноспорових грибів паразитів винограду, соняшника, тю-
тюну. Наведені засоби хемічного захисту цих рослин від хвороб, спричи-
нених пероноспоровими грибами.
Пероноспорові гриби відділу Oomycota (порядок Peronosporales, ро-
дина Peronosporaceae) являють собою велику групу лише облігатних па-
разитів, що утворюють консорції із судинними рослинами, котрі є пред-
ставниками переважно класу дводольних. Гриби родини Peronosporaceae
широко розповсюджені як у природних, так і в штучних рослинних
угрупованнях, зокрема в агрофітоценозах. Вони вражають різні наземні
органи живильних рослин. Спороношення пероноспорових грибів найчас-
тіше утворюються на листках і мають вигляд пухнастого або павутинис-
того, білого, бруднувато-білого, сіруватого, сіро-фіолетового, коричнюва-
того кольору. Ріст і розвиток пероноспорових грибів, крім обов’язкової
наявности такого біотичного компонента, як рослина-господар, значною
мірою залежить і від абіотичних факторів, насамперед від вологости та
температури. Флористичні дослідження пероноспорових грибів у різних
реґіонах земної кулі беззаперечно свідчать, що найвище видове розма-
їття та інтенсивний розвиток цих організмів спостерігаються у реґіонах
із підвищеною вологістю протягом усього веґетаційного періоду [24, 27]. В
посушливих районах ці гриби розвиваються у ті сезони, коли є принайм-
ні краплинно-рідка волога, яка забезпечує проростання грибних спор
(конідій) і подальший розвиток гриба у тканинах рослини-господаря.
Ураховуючи приуроченість пероноспорових грибів до реґіонів з під-
вищеною вологістю, ще на початку нашого дослідження цієї групи грибів
в Україні особлива увага була приділена мікологічному обстеженню
Українських Карпат, для яких характерний помірно-континентальний
клімат з надмірним та достатнім зволоженням [16].
АНТРОПІЧНО ОБУМОВЛЕНІ ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЕРОНОСПОРОВИХ ГРИБІВ… 325
За фітоценотичними характеристиками Українські Карпати входять
до складу середньоєвропейської широколистяно-лісової провінції з домі-
нуванням букових, рідше дубових, а в горах хвойних лісів, субальпійсь-
кої та альпійської рослинности [6, 7]. Основні площі тут зайняті лісами,
утвореними переважно такими породами, як смерека, ялиця біла, дуб
лісовий і дуб звичайний. Трапляються також ліси, у складі яких значну
участь беруть дуб скельний, сосна звичайна, кедр європейський, вільхи
сіра та чорна, граб звичайний. На післялісових луках домінують угрупо-
вання біловуса, щучки дернистої та костриці червоної; на високогірних
луках формуються угруповання куничників, тонконога альпійського, кос-
триці карпатської, різних видів осок тощо. Угруповання боліт в Україн-
ських Карпатах є досить рідкісні, в їхньому складі домінують сфагнові
мохи. Зазвичай такі угруповання приурочені до терас і древньольодови-
кових комплексів [6]. Для рослинности Українських Карпат характерною
є висотна поясність. Тут виділено п’ять поясів: пояс передгірних дубових
лісів; пояс букових лісів (чисті букові, смереково-букові та смереково-
ялицево-букові ліси); пояс смерекових лісів, субальпійський та альпійсь-
кий пояси [7].
Виходячи із сучасного геоботанічного районування України, на тери-
торії Українських Карпат виділено 3 реґіони: прикарпатські ліси, що від-
повідають Самбірсько-Івано-Франківському геоботанічному округу, кар-
патські ліси Карпатському (Рахівсько-Турківсько-Берегометському), Гір-
сько-Карпатському (Вишківсько-Гринявському) і Свидовецько-Покут-
сько-Мармароському геоботанічним округам, і Закарпаття Надтисянсь-
кому та Закарпатському передгірному геоботанічним округам [5]. Саме ці
райони прикарпатські ліси, карпатські ліси та Закарпаття прийняті у
„Флорі грибів України“ для надання інформації про поширення в Україн-
ських Карпатах грибів різних таксономічних груп, зокрема родин Phy-
tophthoraceae та Albuginaceae порядку Peronosporales [9]. У даній праці
для аналізу поширення в Українських Карпатах грибів з родини Pero-
nosporaceae також використані ці реґіони „Флори грибів України“.
Обстеження вищенаведених районів Українських Карпат для встанов-
лення видового розмаїття та поширення пероноспорових грибів були
здійснені нами в 1968―1970, 1972, 1975, 1986, 1988, 1993―1995 роках. Зібрані
зразки зберігаються у мікологічному гербарії Національного гербарію
України при Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (KW).
На основі наших зборів і літературних відомостей [1, 14, 15, 25, 26;
28―33] разом до цього часу на території Українських Карпат зареєстро-
вано 91 вид грибів родини Peronosporaceae. Найбільше видове розмаїття
властиве роду Peronospora (71 вид), далі йдуть роди Plasmopara (14 ви-
дів), Bremia (5) та Sclerospora (1 вид). Аналіз розподілу пероноспорових
грибів відповідно до районування, прийнятого у „Флорі грибів України“,
свідчить про те, що найбагатшими за складом грибів цієї родини є кар-
патські ліси. Тут виявлено 77 видів із родів Peronospora (59), Plasmopara
(13) та Bremia (5). У прикарпатських лісах також зареєстровано досить
значне видове розмаїття пероноспорових грибів. Тут зібрано 32 види, що
розподіляються між родами так: рід Peronospora представлений 25,
Plasmopara 6 видами та Sclerospora 1 видом.
ІРИНА ДУДКА 326
Найбіднішим за видовим складом грибів родини Peronosporaceae
виявилось Закарпаття, де знайдено лише 14 представників родини, у тому
видів роду Peronospora 10, Plasmopara 3, та роду Bremia 1 вид. Згідно з
наявними спостереженнями щодо екологічних особливостей пероноспо-
рових грибів такий їх розподіл за районами Українських Карпат поясню-
ється тим, що найсприятливіші умови для інтенсивного розвитку цих
грибів протягом усього веґетаційного періоду створюються саме в лісах.
Цьому сприяє специфіка їхнього теплового режиму, яка полягає у тому,
що в лісах менша амплітуда коливань між максимальними та міні-
мальними температурами, ніж на відкритих місцях [17]. Приуроченість
пероноспорових грибів саме до лісових місцезростань підтверджує загальні
закономірності, характерні для частоти трапляння видів цієї групи в
різних висотних поясах. Ці закономірності полягають у тому, що в гірських
районах пероноспорові гриби приурочені переважно до низовини,
передгір’я та середньої гірської зони [4, 17]. З підвищенням місцевости
кількість видів пероноспорових грибів, як звичайно, зменшується. Зокрема,
спостереження за поширенням грибів родини Peronosporaceae в умовах
Кавказу свідчать про те, що переважна більшість їх видів (68,3% від
виявлених тут зосереджена на низовині і до середньої гірської зони (до
1000 м н. р. м.). Вище, особливо у верхній та субальпійській зонах, тра-
пляються лише поодинокі види [23]. Наші дані про поширення перонос-
порових грибів за висотними поясами в умовах Карпат підтверджують
уже зазначені закономірності. Високе видове багатство пероноспорових
грибів у прикарпатських і карпатських лісах спостерігалося у Передкар-
патті (73 види) та Східних Бескидах і низьких полонинах (27 видів), рівні
висотності яких не перевищують 1000 м. Температура і особливо вологість,
характерні для цієї частини лісової зони (середньорічна відносна вологість
60―70%, гідротермічний коефіцієнт 1,6―3,0), сприяють інтенсивному
розвитку грибів цієї групи. В міру просування углиб гірської системи
(Ґорґани, Свидовець, Чорногора) видове розмаїття пероноспорових грибів
зменшується, коливаючись від 4 до 11 видів. Причина полягає у зміні умов
існування: на висотах до 1600―1700 м н. р. м. відбувається зниження суми
активних температур, а гідротермічний коефіцієнт сягає значень більше 4,
що призводить до обмеження розвитку пероноспорових грибів.
Для Закарпаття, яке лежить у дуже теплій кліматичній зоні з гідро-
термічним коефіцієнтом 1,6, наводиться незначна кількість видів грибів
родини Peronosporaceae. Проте незначний рівень їх різноманіття у цьому
реґіоні, очевидно, пояснюється не тільки високими температурами і
низькою відносною вологістю повітря влітку, а й недостатнім його міко-
логічним обстеженням.
До розповсюджених видів пероноспорових грибів, які часто трапля-
ються у прикарпатських та карпатських лісах, належить Peronospora alta
Fuckel на Plantago major L., P. arborescens (Berk.) Casp. на Papaver som-
niferum L., P. chenopodii Schltdl. на Chenopodium album L., P. myosotidis
de Bary in Rabenh. на різних видах роду Myosotis, Plasmopara aegopodii
(Casp.) Trotter на Aegopodium podagraria L., P. anemones-nemorosae Săvul.
& O. Săvul. на Anemone nemorosa L., P. densa (Rabenh.) J. Schroet. на ви-
дах родів Euphrasia, Odontites та Rhinanthus. 19 видів виявлено у двох (із
АНТРОПІЧНО ОБУМОВЛЕНІ ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЕРОНОСПОРОВИХ ГРИБІВ… 327
трьох названих) районах Українських Карпат. Зокрема, у карпатських
лісах та Закарпатті виявлені Peronospora dentariae Rabenh. на Dentaria
glandulosa Waldst. & Kit., Bremia lactucae Regel на Lactuca serriola Torner
та ін.; у прикарпатських і карпатських лісах Peronospora calotheca de
Bary на Galium odoratum (L.) Scop., P. corydalis de Bary на видах роду
Corydalis, P. sordida Berk. et Broome на Scrophularia nodosa L., Plasmo-
para pygmaea (Unger) J. Schroet. на Isopyrum thalictroides L. тощо. Отже,
ці 26 видів пероноспорових грибів, виявлені у трьох або двох із трьох
реґіонів Українських Карпат, можуть розглядатися як широко розповсю-
джені в екотопах з оптимальними умовами для їх розвитку, тобто за
наявности рослини-господаря і відповідних екологічних факторів.
Інші 65 видів пероноспорових грибів зібрані лише в одному з трьох
реґіонів прикарпатських і карпатських лісах або Закарпатті. Проте серед
них існують види, які часто трапляються у конкретному реґіоні, і види,
представлені в кожному з них лише поодинокими оселищами. Так, у
прикарпатських лісах досить поширені Peronospora ficariae (Nees) Tul. на
Ficaria verna Huds., P. urticae (Lib.) Casp. на Urtica urens L. та деякі інші.
В карпатських лісах часто трапляються Bremia centaurea Syd. ex Oescu
& Radul. на видах роду Centaurea L., Peronospora grisea (Unger) Unger на
Veronica beccabunga L., P. coronillae Gaeum. на Coronilla varia L. тощо; у
Закарпатті видом із високою частотою трапляння є Peronospora sisym-
brii-officinalis Gaeum. на Sisymbrium officinale (L.) Scop. Щодо рідкісних
видів, представлених лише в одному з трьох реґіонів Українських Кар-
пат, то практично всі вони виявлені в карпатських лісах: Peronospora
galii Fuckel на видах роду Galium, P. lunariae Gaeum. на Lunaria redi-
viva L., P. radii de Bary на Lepidotheca suaveolens (Parsh) Nutt.,
P. rorippae-islandicae Gaeum. на Rorippa palustris (L.) Bess. та ін. Більша
частина цих видів знайдена в Українських Карпатах уперше.
На завершення огляду видового розмаїття грибів родини Peronospo-
raceae слід зазначити, що внаслідок проведеного нами вивчення цих гри-
бів їхній видовий склад в Українських Карпатах виявився удвічі біль-
шим. До наших досліджень у різних літературних джерелах, здебільшого
у статтях польських мікологів Я. Крупи, Б. Намисловського, А. Врублев-
ського, для Українських Карпат було наведено 44 види грибів із родів
Bremia, Peronospora, Plasmopara i Sclerospora [1, 14, 15, 25, 26, 28―33].
Нині анотований список пероноспорових грибів Українських Карпат
охоплює 91 вид [8].
Аналіз розподілу пероноспорових грибів Українських Карпат за ви-
дами і родинами рослин-господарів дав можливість виявити деякі важ-
ливі моменти, котрі на прикладі грибів цієї групи дають додаткові докази
того, що в цьому реґіоні, як і загалом по Україні, відбуваються процеси
синантропізації рослинного покриву і антропогенної трансформації
флори [2]. Детальні дослідження екологічної ситуації на північно-схід-
ному макросхилі Українських Карпат показали основні риси антропо-
генно зміненого біогеоценотичного покриву цього макросхилу: зменшення
лісистости у всіх гірських смугах, спрощення вертикальної і горизон-
тальної структур лісових біогеоценозів, зменшення загальної товщини
біогеопокриву, зниження частки листопадних лісів за рахунок заміни їх
ІРИНА ДУДКА 328
монокультурою смереки; витіснення морфологічно складних екосистем
спрощеними аграрними та урбанізованими [11]. Аналогічні зміни відбу-
ваються у лісових біогеоценозах південно-західного макросхилу. Такі
істотні перетворення біогеоценотичного покриву призводять до збіднення
генофонду аборигенних видів рослин, до заносу, а подекуди до потужної
експансії адвентивних видів, до виникнення флорокомплексів синантроп-
ної флори на території антропогенних екотопів, природна рослинність
яких суттєво порушена або знищена.
Пероноспорові гриби в Українських Карпатах зареєстровані на 125
видах судинних рослин з 82 родів і 29 родин. За кількістю видів рослин-
господарів пероноспорових грибів на перше місце тут виходить родина
Asteraceae (26 видів живлячих рослин). Слід відзначити, що пероноспо-
рові гриби більш як на половині видів родини айстрових були зібрані
саме в останнє десятиріччя, коли не тільки посилилася експансія нових
адвентивних видів, а й відбувається постійне збільшення територій, що
їх займають древні представники синантропної флори археофіти та
кенофіти. Родина Asteraceae в Карпатах має найбільшу адвентивну фрак-
цію серед 10 провідних родин судинних рослин. Подібний обсяг цієї
фракції тут властивий лише родині Brassicaceae [20]. Проте за кількістю
рослин-господарів пероноспорових грибів капустяні більш, ніж вдвічі,
поступаються айстровим (12 видів). Друге місце за кількістю рослин-гос-
подарів досліджуваних грибів в Українських Карпатах посідає родина
Fabaceae (15 видів). Її представники, що виступають як рослини-господарі
пероноспорових, переважно належать до аборигенних видів флори, котрі
здебільшого є облігатними компонентами лучних фітоценозів.
Інше співвідношення між цими трьома родинами спостерігається за
такою ознакою, як кількість зібраних на їх представниках видів перонос-
порових грибів. За цією ознакою домінує родина Fabaceae (15), друге міс-
це посідає Brassicaceae (10) і третє Asteraceae (9 видів). Зазначимо, що в
інших реґіонах, зокрема у Вірменії, Середній Азії та Південному Казах-
стані, Прибалтиці, степовій зоні України та інших [4, 17, 18, 22] перше
місце за кількістю видів пероноспорових грибів, що паразитують на їхніх
представниках, посідає родина Brassicaceae. Саме вона відсуває родину
Fabaceae на друге, а інколи, як, наприклад, у степовій зоні України, і на
третє місце. У складі родини Brassicaceae в Україні вп’ятеро більше
адвентивних рослин, ніж у родині Fabaceae [20]. Високі місця, що їх посі-
дає остання родина в Українських Карпатах за кількістю видів пероно-
спорових грибів і за кількістю рослин-господарів цих грибів, свідчать про
те, що абориґенна флора цього реґіону ще не втратила остаточно позиції
перед експансією адвентиків із родини Brassicaceae. Проте їхній вплив
стає дедалі відчутнішим. Про це свідчить значна кількість видів пероно-
спорових грибів, виявлених нами в Українських Карпатах в останні
десятиріччя на адвентивних рослинах не тільки з родин Asteraceae та
Brassicaceae, а також із родин Apiaceae, Boraginaceae, Caryophyllaceae,
Chenopodiaceae, Ranunculaceae, Scrophulariaceae та ін., які не вказані се-
ред живильних рослин цих грибів мікологами кінця ХІХ початку ХХ
століття. Як вже згадано раніше, пероноспорові гриби в Українських
Карпатах були виявлені на рослинах з 29 родин (табл.).
АНТРОПІЧНО ОБУМОВЛЕНІ ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЕРОНОСПОРОВИХ ГРИБІВ… 329
Аналіз розподілу пероноспорових грибів за біотопами рослин-господа-
рів показав, що у природних біотопах найбільше видове розмаїття грибів
пов’язане з лісовими рослинними формаціями: тут виявлено 45 видів.
Значно біднішим видовий склад пероноспорових грибів виявився у луч-
них (18 видів) і особливо болотяних (5 видів) фітоценозах. При тому були
виявлені спільні види пероноспорових грибів згаданих біотопів: на росли-
нах лісових і лучних фітоценозів таких видів виявлено 10, а лісових і
болотяних 2.
Таблиця
Розподіл видів пероноспорових грибів Українських Карпат
за родинами рослин-господарів
Роди пероноспорових грибів Родини рослин-
господарів Bremia Peronospora Plasmopara Sclerospora
Усього %
Fabaceae ― 15 ― ― 15 16,5
Brassicaceae ― 10 ― ― 10 10,9
Asteraceae 5 3 1 ― 9 9,9
Caryophyllaceae ― 8 ― ― 8 8,8
Scrophulariaceaе ― 6 1 ― 7 7,7
Ranunculaceae ― 3 3 ― 6 6,6
Apiaceae ― ― 5 ― 5 5,5
Chenopodiaceae ― 4 ― ― 4 4,4
Rubiaceae ― 3 ― ― 3 3,3
Boraginaceae ― 2 ― ― 2 2,2
Euphorbiaceae ― 2 ― ― 2 2,2
Geraniaceae ― 1 1 ― 2 2,2
Polygonaceae ― 2 ― ― 2 2,2
Alliaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Balsaminaceae ― ― 1 ― 1 1,1
Campanulaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Dipsacaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Fumariaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Gentianaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Lamiaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Onagraceae ― ― 1 ― 1 1,1
Papaveraceae ― 1 ― ― 1 1,1
Plantaginaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Poaceae ― ― ― 1 1 1,1
Rosaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Saxifragaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Solanaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Urticaceae ― 1 ― ― 1 1,1
Vitaceae ― ― 1 ― 1 1,1
Разом 5 71 14 1 91 —
% 5,4 78,1 15,4 1,1 100,0 —
ІРИНА ДУДКА 330
Досить високе видове розмаїття грибів родини Peronosporaceae відзна-
чено в антропогенних біотопах району досліджень, насамперед у сегета-
льних та рудеральних місцезростаннях. Тут знайдено 42 види пероноспо-
рових грибів. Найбільша кількість видів грибів (32) представлена на
бур’янах у посівах та посадках культурних рослин. Дві третини цих
бур’янів належать до адвентивних рослин.
Цікаво було простежити вплив синантропізації на розмаїття перонос-
порових грибів у Карпатському біосферному заповіднику, всі сім масивів
якого (Чорногірський, Мармароський, Кузійський, Угольський, Широко-
лужанський, Стужицький та лучний масив Долина нарцисів) лежать на
території Українських Карпат. Унаслідок мікологічного обстеження цих
масивів, яке здійснювалось щорічно в 1993―1996 роках, тут було зібрано
17 видів грибів родини Peronosporaceae. Найбільше різноманіття виявлено
в Чорногірському масиві (7 видів), Долині Нарцисів і Стужицькому (по 6
видів). Досить поширеними виявились Peronospora alta, зібрана в чоти-
рьох і P. calotheca у трьох масивах. Серед видів, зареєстрованих тільки в
одному масиві, значно розповсюдженими були Peronospora ranunculi
Gaeum. на Ranunculus lanuginosus L. та P. trifoliorum de Bary на Trifo-
lium montanum L. [10].
У відсотковому вигляді кількість видів пероноспорових грибів заповід-
ника становить 18,7% стосовно загальної їх кількости, виявленої в Україн-
ських Карпатах. Ураховуючи, що майже 90% території заповідника
вкрито лісами, а в лісових біотопах району досліджень виявлено 45 видів
пероноспорових грибів, рівень їх репрезентативности в заповіднику зрос-
тає до 37,8%. Водночас, у заповіднику, в його рівнинному лучному масиві
(Долина нарцисів), досить чітко простежується тенденція експансії
бур’янів та рудеральних рослин. Серед них Capsella bursa-pastoris (L.)
Medik, Chenopodium album L., Papaver somniferum L., Sisymbrium offici-
nale (L.) Scop. та ін. є рослинами-господарями пероноспорових грибів,
виявлених у заповіднику. Явище синантропізації флори природоохорон-
них територій, а отже, збільшення у складі їхньої флори судинних рос-
лин, що є звичайними бур’янами або типовими рудералами, спостеріга-
ється наскрізно в заповідниках та національних природних парках
Українських Карпат. Так, у національному природному парку „Синевир“
адвентивна фракція флори налічує 70 видів, у тому числі з родини
Asteraceae 13 видів, Brassicaceae 7, Boraginaceae 6, Chenopodiaceae 5 видів
[21], серед яких чимало рослин-господарів пероноспорових грибів.
Пероноспорові гриби в Українських Карпатах, поряд із дикорослими
видами рослин, уражують овочеві, технічні, кормові, декоративні та інші
культивовані рослини. Разом на таких рослинах виявлено 11 видів грибів
із родини Peronosporaceae. Вони часто викликають захворювання живи-
льних рослин, відоме під загальною назвою „несправжня борошниста
роса”. Таку назву хвороба отримала через те, що спороношення гриба
утворює на листках рослин бруднобілий або сірий наліт, який нагадує
борошнисту росу. Серед 11 зібраних в Українських Карпатах пероноспо-
рових грибів збудників хвороб культурних рослин найпоширенішими й
небезпечними є збудники несправжньої борошнистої роси винограду
Plasmopara viticola (Berk. & M.A. Curtis) A. Berl. & de Toni (друга назва
АНТРОПІЧНО ОБУМОВЛЕНІ ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЕРОНОСПОРОВИХ ГРИБІВ… 331
мільдью винограду), соняшника P. helianthi Novot. та тютюну Perono-
spora tabacina Adam.
Plasmopara viticola уражує усі наземні органи виноградної лози. На
листках утворюються маслянисті жовтувато-зелені плями, з нижнього
боку вкриті сіруватим нальотом спороношення гриба. Плями поступово
буріють, їхня кількість збільшується і в наслідку листки відмирають.
При сильному розвитку хвороби плями з’являються також на квітках,
пуп’янках, зав’язях, молодих пагонах. Зрілі ягоди також буріють і заси-
хають, набуваючи темнокоричневого кольору. Мільдью є найнебезпечні-
шою хворобою винограду.
Класичним засобом хемічного захисту винограду від мільдью є обпри-
скування його таким контактним фунгіцидом, як бордоська рідина, що
являє собою суміш мідного купоросу (CuSO4) з вапняним молоком
[Ca(OH)2] у співвідношенні 1:0,75. Мідний купорос доливають до вапня-
ного молока, постійно помішуючи. Окрім бордоської рідини, для захисту
винограду від мільдью рекомендоване інші контактні (поліхом, дитан-
купромікс, полікарбоцин, манкоцеб, фолпет та ін.) та cистемні (ридоміл,
алацид, сандофан, мікал, ефаль та ін.) фунгіциди. Є відомості, що най-
кращі результати дають суміші контактних і системних фунгіцидів [3].
Останні треба застосовувати проти мільдью не менше двох разів у най-
небезпечніші періоди, коли хвороба уражає генеративні органи вино-
граду, а саме до і після цвітіння. Обприскування контактними фунгіци-
дами слід проводити частіше, неодмінно повторюючи після дощу.
Plasmopara helianthi уражує соняшник, виявляючись на цій культурі
в кількох формах. При найсильнішому враженні рослини цілком прони-
зані міцелієм, усі наземні органи їх вкриті нальотом спороношень гриба.
Такі рослини скоро гинуть. При іншій формі уражені рослини розвива-
ються, проте значно відстають у рості й до самого кінця залишаються
карликовими. На сім’ядольних листках таких рослин ближче до основи
помітні ледь пожовклі ділянки, на справжніх листках плями світлозелені,
мозаїчні, розміщені вздовж жилок. З нижнього боку таких справжніх
листків у вологу погоду утворюється спочатку ніжний білий, згодом сіру-
ватий повстистий наліт. Обидві ці форми хвороби відповідають загаль-
ному (дифузному) ураженню рослин. Існує також форма місцевої (лока-
льної) інфекції соняшника. Рослини ззовні видаються здоровими, проте
на їхніх листках виникають окремі кутасті, світлі, обмежені жилками
плями, на яких за умов високої вологости повітря з’являється білий наліт
спороношення гриба.
Для захисту посівів соняшника від несправжньої борошнистої роси
при дифузній формі розвитку хвороби доцільно у фазі сім’ядолей та
першої-другої пари справжніх листків обробляти їх водною суспензією
80% цинебу в концентрації 0,5―0,7%. Насіння соняшника може бути
джерелом інфекції, яка в 75―100% насіння локалізується у вигляді оос-
пор та міцелію у лушпинні, а в 4―31% у вигляді міцелію у зародку. Тому
рекомендовано перед висівом протруювати насіння в епроні в дозі
3―4 кг/т [12, 13].
Peronospora tabacina уражує розсаду тютюну в парниках і дорослі
рослини в полі. Уражені в парниках сходи мають жовтувато-зелені листки
з частково загнутими донизу краями. З нижнього боку листки вкриті
ІРИНА ДУДКА 332
сірувато-фіолетовим нальотом. При сильному розвитку хвороби розсада
гине. В польових умовах пероноспороз тютюну виявляється на всіх назем-
них та підземних (коріння) органах рослин. На листках з’являються
хлоротичні маслянисті плями, які поширюються від черешка до верхівки
листка або розкидані по всій листовій пластинці. З нижнього боку листків
утворюється сірувато-фіолетовий наліт, який поступово стає брудно-сірим.
Уражені стебла та корені буріють. Для захисту тютюну від пероноспорозу
треба обприскувати рослини полікарбоцином або цинебом із розрахунку
2,4 кг на 1 га при нормі витрати робочої рідини 100 л на 1 га [19].
Профілактичними заходами, що вживаються для запобігання усім
трьом описаним хворобам, є видалення та спалювання усіх рослинних
решток, відповідна обробка ґрунту.
Отже, простежені зміни у видовому складі пероноспорових грибів
Українських Карпат, котрі відбулися за останні десятиріччя, свідчать
про зростання кількости видів, консортивно пов’язаних із сеґетальними
бур’янами та рудеральними рослинами. Наприкінці ХІХ ― початку ХХ
століть відсоток видів пероноспорових грибів, що є облігатними парази-
тами представників цих груп рослин, котрі здебільшого належать до
адвентивної фракції флори, був значно нижчим. Отже, одержані резуль-
тати відносно якісних змін видового складу пероноспорових грибів опосе-
редковано підтверджують розвиток тенденцій синантропізації рослинного
покриву та антропогенної трансформації флори, які простежуються на-
віть на природоохоронних територіях Українських Карпат.
ЛІТЕРАТУРА
1. Боговик І. В. Несправжня мучниста роса Plasmopara halstedii і плямистість
Septoria helianthi на соняшнику в Закарпатській області УРСР // Підвищення
продуктивності ланів і гірських пасовищ західних областей УРСР. К.: Вид-во АН
УРСР, 1953. С. 15―19.
2. Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры. К.: Наук. думка, 1991. 169 с.
3. Вредители, болезни и сорняки на виноградниках. К.: Аграрна наука,
1995. 303 с.
4. Гапоненко Н. И. Семейство Peronosporaceae Cредней Азии и южного Казах-
стана. Ташкент: Фан, 1972. 342 с.
5. Геоботанічне районування Української РСР / За ред. А. І. Барбарича. Київ:
Наук. думка, 1977. 304 с.
6. Голубец М. А., Милкина Л. И. Растительность // Украинские Карпаты. При-
рода. К.: Наук. думка, 1988. С. 51―63.
7. Голубець М. А., Малиновський К. А. Рослинність // Природа Українських
Карпат. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1968. С. 102―124.
8. Дудка И. А. Пероноспоровые грибы (семейство Peronosporaceae) Украинских
Карпат // Микол. и фитопатол. 1997. 31, Т 4. С. 1―9.
9. Дудка И. А., Бурдюкова Л. И. Флора грибов Украины. Оомицеты. Фитофто-
ровые и альбуговые грибы. К.: Наук. думка, 1996. 207 с.
АНТРОПІЧНО ОБУМОВЛЕНІ ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЕРОНОСПОРОВИХ ГРИБІВ… 333
10. Дудка І. О., Гелюта В. П., Гайова В. П., Мережко Т. О., Тихоненко Ю. Я.,
Андріанова Т. В., Вассер С. П. Гриби // Біорізноманіття Карпатського біосферного
заповідника. Київ: Інтерекоцентр, 1997. С. 163―182.
11. Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Кар-
пат. Львів: Поллі, 2001. 162 с.
12. Живило В. И. Биоэкология возбудителя ложной мучнистой росы подсолне-
чника и пути снижения его вредоносности в условиях Украинской ССР: Авто-
реф. дисс. … канд. биол. наук. Харьков, 1975. 27 с.
13. Колесник Ф. П. Источники инфекции и пути снижения вредоносности
Plasmopara helianthi Novot. в условиях Молдавии: Автореф. дисс. ... канд. биол.
наук. Москва, 1984. 17 с.
14. Лавітська З. Г. Мікологічна флора зелених насаджень Закарпатської облас-
ті // Наук. щорічник Київ. держ. ун-ту за 1956 р. К.: Вид-во КДУ, 1957. С. 796―797.
15. Лавітська З. Г. Паразитна грибна флора зелених насаджень Закарпатської
області // Наук. щорічн. Київ. держ. ун-ту за 1957 р. К.: Вид-во КДУ, 1958.
С. 427―429.
16. Милкина Л. И. Климат // Украинские Карпаты. Природа. К.: Наук. думка,
1988. С. 38―44.
17. Осипян Л. Л. Микофлора Армянской ССР. Т. I. Пероноспоровые грибы. Ере-
ван: Митк, 1967. 256 с.
18. Паразитные грибы степной зоны Украины. К.: Наук. думка, 1987. 279 с.
19. Пересыпкин В. Ф. Сельскохозяйственная фитопатология. М.: Колос, 1982. 512 с.
20. Протопопова В. В. Синантропная флора Украины и пути еë развития. К.:
Наук. думка, 1991. 202 с.
21. Протопопова В. В., Тюх Ю. Ю., Шевера М. В. Характеристика адвентивної
фракції флори національного парку „Синевир“ // Проблеми екологічної стабіль-
ності Східних Карпат. Синевир, 1999. С. 157―158.
22. Станявичене С. Пероноспоровые грибы Прибалтики. Вильнюс: Мокслас,
1984. 207 с.
23. Ульянищев В. И. Микофлора Азербайджана. Т. 4. Пероноспоровые грибы.
Баку: Изд-во АН АзССР, 1967. 352 с.
24. Kochman J., Majewski T. Grzyby (Mycota). T. IV. Glonowce (Phycomycetes),
Wroślikowe (Peronosporales). Warszawa: PWN, 1970. 309 s.
25. Krupa J. Zapiski mykologiczne z okolic Lwowa i Podtatrza // Spraw. kom.
fizyjogr. 1888. 22. S. 12―47.
26. Krupa J. Zapiski mykologiczne przeważnie z okolic Lwowa i z Karpat
Stryjskich // Spraw. kom. fizyogr. 1889. 23. S. 141―169.
27. Mazelaitis J., Stanevicienev S. Lietuvas grybai. I. Gleivunai (Myxomycota).
Peronosporieciai (Peronosporales). Vilnius: Mokslo ir Enciklopediju Leidykla,
1995. 292 h.
28. Namysłowski B. Zapiski grzyboznawcze z Krakowa, Gorlic i Czarnej Hory //
Spraw. kom. fizyjogr. 1909. 43, N 2. S. 3―30.
29. Namysłowski B. Śluzowce i grzyby Galicyi i Bukowiny // Pam. fizyjogr. 1914.
22. S. 1―151.
ІРИНА ДУДКА 334
30. Petrak F. Beiträge zur Pilzflora Südost-Galiziens und der Zentralkarpaten //
Hedwigia. 1925. 65, N 6. S. 197―330.
31. Wróblewski A. Przyczynek do znajomości grzybów Pokucia. I // Spraw.
kom. fizyjogr. 1913. 47, N 2. S. 147―178.
32. Wróblewski A. Drugi przyczynek do znajomości grzybów Pokucia i Karpat
Pokuckich // Spraw. kom. fizyjogr. 1916. 50. S. 82―154.
33. Wróblewski A. Wykaz grzybów zebranych w latach 1913―1918 z Tatr, Pienin,
Beskidów Wschodnich, Podkarpacia, Podola, Roztocza i innych miejscowości //
Spraw. kom. fizyjogr. 1922. 55/56. S. 1―50.
SUMMARY
Iryna DUDKA
ANTHROPOGENIC TRANSFORMATION OF SPECIES DIVERSITY
OF MILDEW FUNGI IN UKRAINIAN CARPATHIANS
At the beginning of XX century the species diversity of downy mildew fungi (family
Peronosporaceae) of Ukrainian Carpathians was amounted 44 species from the genera Bremia,
Peronospora, Plasmopara and Sclerospora. At the modern stage of research annotated list of
those fungi includes 91 species from abovementioned genera. Comparison of host plants
composition during those periods of their study had shown the significant increase of segetal
weeds and plants of ruderal habitats from the families Asteraceae, Brassicaceae etc. at the end of
XX century. The changes in host plants composition are an additional evidence of
synantropization of plant vegetation and anthropogenic transformation of flora in Ukrainian
Carpathians. Among downy mildew fungi of the region there are species that are developed as
parasites of cultivated plants. Plasmopara viticola at vine, Plasmopara helianthi at sunflower and
Peronospora tabacina at tobacco reached the considerable development in the region. Chemical
methods for protection of those plants from diseases induced by downy mildew fungi are given.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73764 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:53:33Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дудка, І. 2015-01-15T17:46:16Z 2015-01-15T17:46:16Z 2003 Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат / І. Дудка // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 324-334. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73764 57.042:57.063.7(582.288.4)(477.87) Від початку ХХ ст. кількість виявлених в Українських Карпатах пероноспорових грибів родів Bremia, Peronospora, Plasmopara та Sclerospora зросла з 44 до 91. Зросла також чисельність сегетальних бур’янів із родини Asteraceae, Brassicaceae та інших рослин-господарів, що є доказом синантропізації та антропогенної трансформації флори. Виявлено чимало видів пероноспорових грибів паразитів винограду, соняшника, тютюну. Наведені засоби хемічного захисту цих рослин від хвороб, спричинених пероноспоровими грибами. At the beginning of XX century the species diversity of downy mildew fungi (family Peronosporaceae) of Ukrainian Carpathians was amounted 44 species from the genera Bremia, Peronospora, Plasmopara and Sclerospora. At the modern stage of research annotated list of those fungi includes 91 species from abovementioned genera. Comparison of host plants composition during those periods of their study had shown the significant increase of segetal weeds and plants of ruderal habitats from the families Asteraceae, Brassicaceae etc. at the end of XX century. The changes in host plants composition are an additional evidence of synantropization of plant vegetation and anthropogenic transformation of flora in Ukrainian Carpathians. Among downy mildew fungi of the region there are species that are developed as parasites of cultivated plants. Plasmopara viticola at vine, Plasmopara helianthi at sunflower and Peronospora tabacina at tobacco reached the considerable development in the region. Chemical methods for protection of those plants from diseases induced by downy mildew fungi are given. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Практичні екологічні проблеми Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат Anthropogenic transformation of species diversity of mildew fungi in Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| spellingShingle | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат Дудка, І. Практичні екологічні проблеми |
| title | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат |
| title_alt | Anthropogenic transformation of species diversity of mildew fungi in Ukrainian Carpathians |
| title_full | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат |
| title_fullStr | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат |
| title_full_unstemmed | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат |
| title_short | Антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів Українських Карпат |
| title_sort | антропічно зумовлені зміни видового складу пероноспорових грибів українських карпат |
| topic | Практичні екологічні проблеми |
| topic_facet | Практичні екологічні проблеми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73764 |
| work_keys_str_mv | AT dudkaí antropíčnozumovlenízmínividovogoskladuperonosporovihgribívukraínsʹkihkarpat AT dudkaí anthropogenictransformationofspeciesdiversityofmildewfungiinukrainiancarpathians |