Післямова
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Дата: | 2003 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73771 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Післямова / П. Третяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 424-426. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859953224430125056 |
|---|---|
| author | Третяк, П. |
| author_facet | Третяк, П. |
| citation_txt | Післямова / П. Третяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 424-426. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| first_indexed | 2025-12-07T16:18:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПІСЛЯМОВА
Третє видання Екологічного збірника Праць Наукового товариства
ім. Шевченка є своєрідним підсумком досягнень вітчизняної біологічної
науки екологічного напряму в карпатському регіоні. Крім статей еколого-
ботанічного, еколого-лісівничого, еколого-зоологічного профілю у збірнику
опубліковано проблемні статі екологічного спрямування відомих в
Україні вчених, представників географічної та геологічної науки.
Звичайно, що представлені матеріяли стосуються лише частини
важливих екологічних проблем, однак вони мають вагоме наукове
значення. Все ж досягнене спонукає до міркувань щодо подальших кроків
громадської наукової роботи екологічного напряму нашого товариства.
Перш за все маємо стати патріотами рідного краю та популяризато-
рами наукових досягнень співвітчизників. Безперечно, що на формування
наукових шкіл в Україні і в Галичині неабиякий вплив мав і доробок
вчених сусідніх країн. Зокрема це стосується питань еволюції природних
систем та їх розвитку. Можна прийняти до уваги думку окремих наших
авторів, що досягнення вчених довоєнної Польщі спричинилися до акти-
візації дослідницького процесу у нашому краї. Адже відомо, що держава
в цей час значною мірою фінансувала розвиток польської освіти і науки.
Нажаль уроки періоду не були вельми радісними для української твор-
чої інтелігенції, як і для всього українства в Галичині. Це і відомі
“пацифікації”, і пропаганда ополячення, зрештою і утиски стосовно
використання української мови у книгодрукуванні, освіті тощо.
Проте слід пам’ятати, що Наукове товариство ім. Шевченка має в ца-
рині історичних та природничих наук вагомі здобутки, які беруть свої
початки, ще з часів Австро-Угорщини. Отже, варто згадати, що істо-
рично-археологічні та палеонтологічні дослідження розвивалися у нас
починаючи ще з кінця XIX ст. Це й цінні фонди музею Наукового това-
риства імені Шевченка, це й наукові праці археографічної комісії, очолю-
ваної М. Грушевським ще з 1885 року. Проте утиски польської влади у
1919, 1923 і пізніших роках значною мірою перешкоджали діяльности
українських вчених в Галичині.
Продовжуючи думку про актуальність пізнання особливостей роз-
витку природних систем, зокрема в історичному аспекті, під впливом
господарської діяльності людини, слід відзначити, що і на перспективу
очевидною є необхідність розширення наукових екологічних досліджень з
залученням палеобіологічних та палеогеографічних матеріалів. На жаль у
другій половині ХХ століття у карпатському регіоні такі наукові розвідки
не проводилися. Тому і маємо значну відсталість наших уявлень від
сучасних світових та європейських узагальнень. Слід відзначити, що
вузьким галузевим спеціялістам, які виконували конкретні оригінальні
дослідження у суміжних регіонах, не вдалося отримати у достатній мірі
ПІСЛЯМОВА 425
об’єктивні, усесторонні в палеоекологічному та палеогеографічному розу-
мінні висновки. Так наприклад, палеоботанічні знахідки у відкладах нео-
гену, що на Передкарпатті, аж ніяк не можуть свідчити про стан рослин-
ного покриву у горах, оскільки неогенових відкладів там практично не-
має.
Справжня наука змушена постійно аналізувати протиріччя наукових
результатів. Це особливо стосується міждисциплінарних досліджень, де
чи не найбільше суперечок. Тому не можна нам забувати видатних вче-
них палеозоологів. Трапляється так, що часом ми не цитуємо відомі праці
інших авторів, оскільки їх висновки нам не подобаються. У цьому я вба-
чаю деяку відсутність наукової етики. Наприклад, це стосується праць
видатного українського палеогеографа академіка Івана Підоплічка.
Зокрема, маю на увазі його книгу „О ледниковом периоде”. Усупереч
ортодоксальним гляціялістичним поглядам учених геоморфологів він,
власне, виходячи з палеоекологічних позицій, обґрунтовував
узагальнення про значно менші розміри покривних материкових
зледенінь четвертинного періоду. Це дуже важливо враховувати при
палеоекологічних реконструкціях.
Наші досягнення повинні бути доступними для широкого наукового
загалу. Тому, слід ширше публікувати наші роботи англійською мовою на
Web-сторінках у мережі Інтернет. На сьогодні нашою комісією вже
представлено такі матеріяли:
Головна сторінка нашої комісії розміщена за адресою
http://www/geocities.com/ntshekouk. Вона містить посилання на інфор-
мацію про наше Наукове товариство та каталог тематичних наукових
WEB-сторінок, із відповідними посиланнями:
Catalogue of thematic WEB pages
1. Human Impact on Vegetation Changes on the Upperdnister Plane
during Late Holocene by Nataliya Kalynovych.
2. Lawns of Lviv by Sofiya Marutyak.
3. Parks of Lviv region by Nataliya Imshenetska.
4. State and dynamic tendencies of Pinus cembra population in
Gorgany (Region of Ukrainian Carpathian Mts.) by Igor Patsura, Platon
Tretyak.
5. Structure of a diversity of phytocenotic communities of forest
reserve objects of Western Ukraine by Lilija Petrova and Platon Tretyak.
6. Transfer of wood plants pollen by wind in mountains of East Europe
and problems of foresting palaeoreconstruction by Eliso Kvavadze and
Platon Tretyak.
7. Plant Names of Ukraine Checklist. Avtors: Platon Tretyak, Tatyana
Lutsenko, Anatoly Kostenko, Igor Kulchytsky, Lilija Petrova, Igor Danylkiv.
8. Generalized phytocenons of forest associations on hills and on
mountain in river basin Dnister in the Ukrainian Carpathians by Igor
Patsura and Platon Tretyak.
9. П. Р. Третяк. Лісівнича історія. Навчальний посібник. Львів — 2002.
10. Snow avalanches in the Ukrainian Carpathians. Province Gorgany.
Author Platon Tretyak.
11. The Buprestidae (Coleoptera) of Ukraine. Author Taras Yanytsky.
Окремо представлено на головній сторінці нашої комісії у мережі
Інтернет і зміст нашого Екологічного збірника, що був виданий у 2001 р.
ПІСЛЯМОВА 426
Наші природодослідники володіють об’ємним фактичним матеріялом,
який немає можливості опублікувати в друкованих виданнях. Особливо
це стосується флористики, фауністики, геоботаніки, географії та інших
напрямів у зв’язку з екологічними проблемами. До певної міри, це є
перешкодою для переконливого аргументування наукових висновків.
Тому, доцільно на наших сторінках публікувати картографічні матеріяли
та таблиці флористичних чи зоологічних елементів із відповідним
аналізом та узагальненням, як це вже зроблено нашою комісією стосовно
рослинности газонів Львова, фітоценонів лісових рослинних угруповань,
палеоботанічних досліджень тощо. При наявності таких матеріялів
доцільно, наприклад, висновки стосовно виділення певних синтаксонів
рослинности, доповнювати посиланням на адрес відповідної сторінки в
мережі Інтернет. Адже згадки на особисті неопубліковані матеріали, на
яких будуються наукові узагальнення, як це роблять автори окремих
наших статей, бачаться у третьому тисячолітті дещо некоректними.
До актуальних завдань сьогодення варто віднести і необхідність
подальшої екологізації галузевих досліджень, зокрема, у напрямку
поєднання їх із вивченням впливу комплексу чинників середовища.
До недоліків нашого збірника слід віднести і недостатню представле-
ність зоолого-екологічних праць.
У підсумку слід зазначити і необхідність подальшого спрямування
наших досліджень на вирішення актуальних практичних завдань сього-
дення, зокрема у царині розбудови національної та Всеєвропейської еко-
логічної мережі, міжнародних зобов’язань України стосовно охорони біо-
розмаїття та й загалом навколишнього середовища в нашій державі.
Голова Екологічної комісії
Платон ТРЕТЯК
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73771 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:18:10Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Третяк, П. 2015-01-15T17:55:28Z 2015-01-15T17:55:28Z 2003 Післямова / П. Третяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 424-426. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73771 uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Післямова Article published earlier |
| spellingShingle | Післямова Третяк, П. |
| title | Післямова |
| title_full | Післямова |
| title_fullStr | Післямова |
| title_full_unstemmed | Післямова |
| title_short | Післямова |
| title_sort | післямова |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73771 |
| work_keys_str_mv | AT tretâkp píslâmova |