Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем
На прикладі структури Альпійського складчастого поясу взагалі й окремих ланок зокрема показана залежність структурного рисунку і будови складчастих областей від форми і особливостей конфіґурації краю прилеглого континентального масиву. Констатовано, що горизонтальні рухи, які генерувалися у внутрі...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73813 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем / О. Ступка // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 71-78. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859592109573537792 |
|---|---|
| author | Ступка, О. |
| author_facet | Ступка, О. |
| citation_txt | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем / О. Ступка // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 71-78. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | На прикладі структури Альпійського складчастого поясу взагалі й окремих ланок зокрема показана залежність структурного рисунку і будови складчастих областей
від форми і особливостей конфіґурації краю прилеглого континентального масиву.
Констатовано, що горизонтальні рухи, які генерувалися у внутрішній зоні рухомого
Середземноморського поясу, визначили тектонічний стиль Альпійської складчастої
системи, а форма й обриси краю форланду — диференціяцію і специфіку складчастих деформацій в її межах. Стверджено, що у процесі історико-геологічної еволюції існує взаємний, а не односторонній зв’язок форланду і складчастої области.
Based on the examples of the Alpine folded belt and some parts of it is shown the dependence of the
structural peculiarities and structure of the folded regions from shape and configuration of the marginal part of
craton massif. It is distinguished that horizontal movements generated within inner zone of the Mediterranean
folded belt determined tectonic style of the Alpine folded system and shape of the marginal part of the foreland
determined the specifics of the fold deformations. It is outlined that during historical-geological evolution there
is interconnection but not one-way connection between foreland and folded region.
|
| first_indexed | 2025-11-27T16:37:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 551.24 (47)
Орест СТУПКА
ВПЛИВ КРАЙОВИХ СТРУКТУР ФОРЛАНДУ НА ОСОБЛИ-
ВОСТІ БУДОВИ І РОЗВИТОК АЛЬПІЙСЬКО-КАРПАТСЬКОЇ
ТА КРИМСЬКО-КАВКАЗЬКОЇ
СКЛАДЧАСТИХ СИСТЕМ
На прикладі структури Альпійського складчастого поясу взагалі й окремих ланок зо-
крема показана залежність структурного рисунку і будови складчастих областей
від форми і особливостей конфіґурації краю прилеглого континентального масиву.
Констатовано, що горизонтальні рухи, які генерувалися у внутрішній зоні рухомого
Середземноморського поясу, визначили тектонічний стиль Альпійської складчастої
системи, а форма й обриси краю форланду — диференціяцію і специфіку складча-
стих деформацій в її межах. Стверджено, що у процесі історико-геологічної еволю-
ції існує взаємний, а не односторонній зв’язок форланду і складчастої области.
Класична схема еволюції складчастих споруд Альп, Карпат, Добруджі, Криму і
Кавказу передбачала, що вони як окремі системи єдиного геосинклінального поясу
у процесі свого розвитку відділялися від форланду зонами розломів (крайовими
швами), а на завершальних етапах обумовлювали формування крайових (передо-
вих) прогинів. Платформи при тому традиційно трактувалися як жорсткі, „пасив-
ні“ геоструктурні елементи, котрі лише обмежували і визначали просторове поло-
ження цих систем, слугували рамою геосинклінального поясу. В сучасній реґіона-
льній та загальній тектоніці не звертають належної уваги на форму кратону, особ-
ливості будови і контури його країв, тобто на ті елементи, які займають важливе
місце в питанні про структурні зв’язки платформи зі складчастими системами. Не
приділяють уваги тому, як крайові структури форланду у процесі геологічного
розвитку впливають на формування структури складчастих систем. Свого часу
Е. Ог висловив думку, що вичерпна теорія гороутворення повинна дати задовільне
пояснення не тільки причинам виникнення тектонічних деформацій, а й локаліза-
ції явищ складкоутворення у межах складчастих поясів.
Сьогодні можна стверджувати, що традиційні уявлення про складчасті спору-
ди Добруджі, Гірського Криму та Великого Кавказу як про окремі ланки єдиної
геосинклінальної системи, розділеної поперечними прогинами (північно-західна
частина Чорного моря і Керченсько-Таманський прогин), які ґрунтуються на кла-
сичній геосинклінальній концепції, не пояснюють усієї складности їхньої текто-
нічної історії, а насамперед причин локалізації складкоутворювальних процесів у
межах саме цих структурних зон. Останнє особливо показове, якщо взяти до ува-
ги ще й ту обставину, що згадані складчасті споруди за низкою основних ознак
ОРЕСТ СТУПКА 72
відрізняються одні від одних. Кожна з них, розвиваючись загалом відповідно до
загальної для цієї частини Альпійської складчастої области закономірности її тек-
тонічної історії, має свій, властивий тільки їй склад порід, будову і розвиток, які
визначили особливості їх геофізичних характеристик, глибинний розріз земної ко-
ри і специфіку структурного рисунку її верхньої частини.
Ці самостійність і своєрідність підкреслюються ще й відсутністю структурних
зв’язків між Добруджею, Гірським Кримом і Великим Кавказом, на що неоднора-
зово звертали увагу дослідники. Так, складчаста споруда Добруджі займає внутрі-
шньократонне положення і, за даними сейсморозвідки [1], її східне продовження
під водами північно-західної частини Чорного моря відсутнє. Хребет Мойсєєва,
що його тривалий час розглядали як південно-східне занурення виступу Добруджі,
виявився лише потужною (до 600 м) лінзою осадків верхньої частини пліоцен-чет-
вертинного комплексу, що є конусом виносу Палеодунаю [2]. Не має прямого
структурного зв’язку з Кримом і Балканська ланка, що, за даними МВХ [3], уже
перед меридіяном мису Каліакра повертає на південний схід, у бік Західно-Понтій-
ської складчастої зони.
Повністю ізольованою вирисовується ранньомезозойська структура Гірського
Криму, що добре виражено у гравітаційному полі — їй на фоні загального зростан-
ня поля відповідає великий реґіональний максимум, який в плані збігається з кон-
фігурацією гірсько-складчастої споруди. З півночі і півдня вона обмежена розрив-
ними порушеннями, а на сході виклинюється перед меридіяном мису Чауда. На
сейсмопрофілях, відпрацьованих південніше Керченського, півострова простежу-
ється лише моноклінальне залягання осадових відкладів із похилим нахилом шарів
на південь, у бік глибоководної улоговини Чорного моря [4]. На захід від Крим-
ського півострова западина Чорного моря вдається далеко на північ, зрізуючи на
відстані перших десятків кілометрів від берега продовження структури Гірського
Криму. Його західне периклінальне замикання по поверхні крейдових відкладів
виражене структурним носом, який далі, ніж на 25 км від мису Херсонес, не про-
стежується [2]. Якщо до того додати, що тектонічні зони Північно-Західного Кав-
казу при переході в море змінюють простягання на південно-західне і на відстані
30 — 40 км від берега, у межах Анапського виступу, зникають [5] і далі, як свід-
чать меридіональні профілі ГСЗ, не фіксуються, то стає очевидним, що з’єднувати
Гірський Крим, з одного боку, з Добруджею і Балканами, а з другого — з Кавказом
немає підстав. Додамо, що Дібрарський гравітаційний максимум, який відповідає
південно-східному зануренню Великого Кавказу, під водами Каспійського моря за
80 — 90 км на схід від Апшеронського півострова повністю зникає та змінюється
зоною від’ємного гравітаційного поля Південного Каспію [4].
Водночас згадані раніше складчасті споруди виявляють у своїй структурі по-
ряд із відмінностями і певну подібність. В їх просторовому розміщенні вбачається
загальний, далеко не випадковий елемент: як ізольовані структури вони розміщені
у смузі, витягнутій вздовж південної окраїни Східноевропейського кратону, а в ме-
жах цієї смуги локалізуються у зонах, будова яких безпосередньо пов’язана з особ-
ливостями внутрішньої структури дорифейського фундаменту кратону. Так,
покровна структура Добруджі прилягає до тієї частини кратону, розвиток якої ви-
значається наявністю архейського Побузького масиву, а гірсько-складчаста спору-
да Криму лежить в одній субмеридіональній зоні з Придніпровським архейським
масивом [6, 7, 8].
ВПЛИВ КРАЙОВИХ СТРУКТУР ФОРЛАНДУ НА ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ... 73
Що стосується складчастої системи Великого Кавказу, то звертає на себе увагу
різка асиметрія будови його склепінної частини в поздовжньому напрямі: опущені
північно-західна і східна частини, які складені переважно товщами юри та крейди,
і високо піднята центральна зона, де широко розвинуті допалеозойські метаморфі-
чні комплекси і спостерігається максимальне стискування складчастої системи.
Величина поперечного скорочення площі зменшується у напрямі обох занурень
складчастої споруди. Цьому відповідає зменшення напруження складчастости, пе-
рехід від лінійної складчастости до брахіформної, а також зникнення кліважу на
флангах [9]. Зі сходу і заходу центральна зона обмежена поперечними реґіональ-
ними розривними порушеннями, які простежуються на значну відстань через Пе-
редкавказзя у межах Східноевропейського кратону, відповідно Лисогурською
флексурно-розломною зоною, на північному продовженні якої лежать основні роз-
ломи Північно-Єргенінської системи і Пшехської флексурно-розломної зони.
Остання з півдня нарощує Курджипський розлом, який, своєю чергою, знаходить
продовження у системі поперечних розломів і флексур, котрі відділяють Центра-
льний Кавказ від Північно-Західного.
Структурна одиниця між названими дислокаціями відома в літературі як Транс-
кавказьке поперечне підняття, яке протягом усього часу свого існування було зо-
ною стійкого геоантиклінального розвитку. Складовим елементом підняття, крім
зони Центрального Кавказу, є Північно-Кавказька монокліналь, частина Західного
Передкавказзя з високим положенням допалеозойського метаморфічного фундаме-
нту, Ставропольське склепіння і Ростовський виступ.
Отже, особливості будови окраїнної південної частини Східноевропейського
кратону відбиваються на структурі прилеглого складчастого ареалу, а саме: най-
більші ускладнення у межах останнього є там, де структурні елементи краю крато-
ну або дуже підняті, або виступом-масивом вдаються у складчасту зону. Ці зовні-
шні кути ніби обтікаються складчастою зоною і на їхньому простяганні всередині
самої зони формуються специфічні порушення.
Вплив будови краю кратону на структуру і розвиток прилеглого складчастого
ареалу дуже різко виступає і в межах Альпійсько-Карпатського поясу, суміжних
Передальпійському і Передкарпатському моласових басейнах, що проявляється в
особливостях будови, які не можна пояснити лише автономним розвитком самої
складчастої системи [10]. Ці особливості констатуються часто, проте вони не бе-
руться до уваги як один з можливих і важливих арґументів для розшифрування бу-
дови і розвитку складчастих систем. Такими особливостями є локалізація складча-
стої системи лише в певних сеґментах рухомого поясу, зміна її ширини і зміна ін-
тенсивности деформацій по простяганню.
Так, Західні Альпи характеризуються найбільшими висотами (максимально
4807 м) і незначною шириною (50—60 км). Це гігантський пакет морфологічно
різноманітних покровів. Їхнє тектонічне суміщення відбувалося унаслідок реґіона-
льно вираженого горизонтального стискування, орієнтованого нормально до зага-
льного простягання Західних Альп, який зумовив тектонічне розшарування земної
кори на різних глибинних рівнях. Це добре ілюструє будова зони Івреа-Вербано.
Вона охоплює декілька лусок, які круто падають на південь і складені лерцоліта-
ми, метабазитами і гранулітами. Метабазити і грануліти відповідають нижнім ча-
стинам континентальної кори, а лерцоліти — фраґментам мантії. Безпосередньо в
зоні Івреа на поверхню виходить пласт високощільних ультраосновних порід із
швидкостями розповсюдження сейсмічних хвиль 7,2 —7,38 км/с, який занурюється
ОРЕСТ СТУПКА 74
на південний схід і під долиною ріки По сполучається з геофізичною поверхнею
Мохо (швидкість сейсмічних хвиль 8,3 км/с). Цей пласт розглядається як витисну-
та мантійна пластина. Встановлено, що саме в Західних Альпах унаслідок насувів
і складчастости було найінтенсивніше скорочення земної кори. Цей сеґмент Альп
від західноевропейських варисцид відділяється нешироким Передальпійським про-
гином і Юрськими горами.
Тектонічна зональність Західних Альп і їхня внутрішня структура значно відрі-
зняється від Східних Альп, ширина яких 240 —260 км, а середні висоти 2500—
3500 м. Передальпійський моласовий басейн має тут максимальну ширину 80 км і
різко звужується у бік південного виступу Чеського масиву. В Західних і Східних
Карпатах окреслюються три сектори. Перший, до меридіяну м. Кракова, з шири-
ною складчастої зони 60—100 км і вузьким моласовим басейном. Другий — від
меридіяну м. Кракова до широти м. Чернівці. Тут фіксується найбільша (350 км)
ширина флішових Карпат та моласового басейну і їх дугоподібний вигин у північ-
но-східному напрямі. Специфічною рисою глибинної будови цього сектора є від-
сутність „гранітного“ шару і асиметричний карпатський „корінь“ земної кори,
який зміщений на північний схід від серединної частини Карпат і лежить під Ски-
бовою зоною та внутрішньою зоною Передкарпатського моласового басейну. Ді-
лянка, де відсутній „гранітний“ шар, у плані має вигляд смуги завширшки
60 — 80 км, паралельної краю Східноевропейського кратону. Розділ Мохо залягає
тут на максимальних глибинах 60 — 65 км. Вище простежується шар із швидкостя-
ми 7,6 —7,7 км/с („коро-мантійна суміш“), перекритий потужною, до 30 км, тов-
щею порід із швидкостями 6,8 — 7,0 км/с. Саме з цією ділянкою збігається реґіона-
льний мінімум сили тяжіння. Крім того, до другого сектора приурочені нафтогазо-
ві поклади Сілезької зони, численні нафтогазопрояви у Кросненській і всі поклади
нафти й газу в українській частині Передкарпатського прогину. Нарешті третій се-
ктор — між містами Коломия і Бакеу, де спостерігається різке звуження прогину і
складчастих Карпат (30 — 50 км), максимальні висоти (2061 м) і дуже складна тек-
тоніка (Свидовецька, Красношорська, Буркутська, Сухівська і Рахівська зони).
Зазначені вище особливості добре узгоджуються з будовою крайової частини
форланду. Західні Альпи з їхнім вузьким моласовим басейном і Юрськими горами
впираються у Центральнофранцузький масив. Східні Альпи та їхній широкий мо-
ласовий басейн відкриваються у недеформовану Південнонімецьку плиту, де лока-
лізуються поклади нафти і газу Передальпійського нафтогазоносного басейну.
Найширша зона Карпат і прогину у плані збігаються з Волино-Оршанським палео-
рифтом, а найвужча визначається впливом Побузького виступу ранньодокембрій-
ського фундаменту. На продовженні останнього відоме Буковинське поперечне
підняття, яке протягом усіх геологічних епох, починаючи з рифейської, характери-
зувалося переважно висхідними рухами. Саме навпроти нього лежить Мармарось-
кий масив, там є найбільше зближення Побузького масиву з Карпатами і спостері-
гається пережим самих складчастих Карпат, які, до того ж, як уже зазначено, най-
вище підняті.
До такої ж категорії структур можна віднести Ратнівський виступ ранньодо-
кембрійського фундаменту Східноевропейського кратону, на продовженні якого
локалізуються Свєнтокшиські гори, а також східний виступ Волго-Уральської ан-
теклізи, з якою М. Шатський, а ще раніше О. Карпінський пов’язували вигин Ура-
лу в районі Уфимського плато. До найбільш висунутої на схід крайової частини
антеклізи приурочена група великих субширотних магнітних максимумів, які з та-
ВПЛИВ КРАЙОВИХ СТРУКТУР ФОРЛАНДУ НА ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ... 75
ким же простяганням простежуються на схід, поперек західного схилу Уралу аж
до головного Уральського розлому і визначають Красноуфимський масив архею.
Останній, згідно з даними Р. Гафарова, утворює найбільш різко підняту й висунуту
на схід частину дорифейського фундаменту кратону, яка у вигляді кута сильно
вдається в Уральську складчасту систему і визначає кілька особливостей її текто-
ніки. Зокрема, у зоні виступу лежить найбільш піднята частина Передуральського
крайового прогину, далі — поперечний антиклінальний перегин Уралу і його голо-
вне поперечне підняття, яке приблизно між широтами м. Челябінська і м. Єкате-
ринбурґа ділить Уральську складчасту споруду на північну і південну частини, які
відрізняються своєю будовою і тектонічною історією. У плані складні стиснуті
структури Уралу утворюють тут величезну дугу, яка повернута випуклістю на
схід. Важливо зазначити, що породи Красноуфимського масиву, хоча й були тек-
тонічно перекриті молодшими комплексами, усе ж не були перероблені. Подібна
картина розпізнається і біля південно-східного краю Північно-Американської
платформи, де тектонічний стиль гірських систем Апалачів і Уачіта значною мі-
рою був визначений впливом виступаючих кутів платформи, в основі яких лежать,
відповідно, склепіння Цінціннаті і підняття Озарк, розділених Місіссіпським про-
гином і його продовженням у межах платформи синеклізою Іллінойс. У самому
прогині складчастість не простежується.
Не менш показовим у цьому розумінні є приклад Середземноморського поясу.
Його будова ускладнюється декількома „вузлами“, які визначили і поздовжню, і
поперечну асиметрію його внутрішньої структури (рис. 1). Один із „вузлів“ ство-
рений впливом Аравійської плити, яка між розломами Леванта і Загроса входить
як жорсткий клин у пластичніше середовище Євразійської плити. Його горизонта-
льне переміщення визначило складну структурну ситуацію в анатолійсько-іран-
ському сеґменті Середземноморського поясу. Далі на північ, а також на схід у бік
Прикаспійської западини, субмеридіональне стискування щораз більше змінюєть-
ся субширотним розтягненням, наслідком чого є формування ареалу колізійного
розтягнення подібно до озера Байкал або Рейнського грабену [11]. Результатом ди-
намічного впливу Аравійської плити є сучасна тектонічна активність у цьому реґі-
оні. Зокрема, впровадження на територію Кавказу Аравійського клину зумовлює
більшість сильних і глибокофокусних землетрусів. Крім того, цікаво зазначити,
що саме до теренів, які лежать на північ від Паміру та Індії і на північний схід від
Аравії, належить основне скорочення площі земної кори за останні 10 млн. років,
величина якого оцінюється 150 — 250 км [12].
Не менш виразною є картина в Західній Европі, де дуже яскраво простежується
вплив Адріятичного виступу, який підстелюється континентальною корою, а його
межі характеризуються колізійною структурою і в плані оконтурюються епіцент-
рами сильних землетрусів. Як елемент Африканської плити (поєднані через Калаб-
рійсько-Сицилійський міст з континентальною корою в основі і Сицилійську про-
току з потоншеною континентальною корою) виступ зміщувався разом з нею, по-
чинаючи з раннього мезозою. Карбонатні породи мезозою періадріятичного райо-
ну різко відрізняються за вмістом теригенного матеріялу від одновікових карбо-
натних відкладів Европи і представляють фації південного краю океану Тетіс. Пів-
нічно-західна частина Панонського реґіону виділяється як мікроплита африкансь-
кого походження і відділена від інших мікроплит Альпід типовими офіолітовими
зонами. Взаємодія Адріятичного виступу з Европейським континентом в еоцені
визначила формування Альпійського складчастого поясу від Бетського хребта до
ОРЕСТ СТУПКА 76
Еллінід через Альпи, Карпати і Дінаріди. Входження виступу в Европу визначило
утворення і розвиток усієї сукупности розломних структур у Західній Европі, а
також пізньокрейдових і кайнозойських внутрішньо-плитових деформацій сти-
скування, найбільш віддалені з яких проявилися у центральній частині Північного
моря — 1300 км на північний захід від сучасного фронту Альпійського поясу
[13, 14].
Рис. 1. Деякі елементи структурного плану Середземноморського поясу.
Склав О. Ступка.
1 — кратони; 2 — архейська кора, не зачеплена ранньо-протерозойською гранітизацією;
3 — головні пограничні насуви; 4 — зсуви та інші розривні порушення;
5 — Середземноморський пояс; 6 — напрям зміщення літосферних плит (для кайнозойської ери
за даними В. Хаїна і О. Михайлова); 7 — осі спредінґу; 8 — зона субдукції.
І — Адріятичний виступ; ІІ — Аравійський клин; ІІІ — Джеламський (Пенджабський) клин.
Масиви: 1 — Чеський, 2 — Таримський.
Таких прикладів можна навести ще більше, але й так очевидно, наскільки вели-
кою є залежність структурного рисунку і будови складчастого ареалу від форми і
особливостей конфіґурації краю континентального масиву. Це не поодиноке яви-
ще у структурі земної кори, а закономірність, яка має загальний характер. Вона по-
в’язана з головними особливостями розвитку твердої планетної оболонки, вира-
женими в домінуванні тектонічних напружень і рухів горизонтального напряму і
насувних дислокацій у формуванні структури орогенів. Альпійський складчастий
ареал розкинувся уздовж північної межі широкого поясу зіткнення континенталь-
них частин Африкансько-Аравійської і Евразійської плит [15]. Пояс розвивався пе-
реважно в умовах загального меридіонально орієнтованого стиску. Водночас суб-
ВПЛИВ КРАЙОВИХ СТРУКТУР ФОРЛАНДУ НА ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ... 77
меридіональне зближення двох вказаних літосферних плит ускладнювався ще й
широтним дрейфом Африки, наявністю між цими плитами Адріятичної плити, ве-
ликої кількости мікроплит і корових блоків, які утворилися у ранньому мезозої
унаслідок великомасштабного розшарування і деструкції земної кори північного
краю Гондвани. Вздовж усієї зигзагоподібної північної межі, яка західніше Добру-
джі пролягає через Карпати, Альпи і Апенніни, а східніше — через Гірський Крим,
Кавказ, Ельбурс — Копетдаг, пояс виражений серією насувів, шар’яжів і зсувних
зміщень. Горизонтальні рухи, які генерувалися у внутрішніх зонах рухомого Се-
редземноморського поясу, визначили тектонічний стиль складчастих систем, а фо-
рма й обриси краю форланда — диференціяцію і специфіку складчастих деформа-
цій в їхніх межах. Найбільші деформації були зосереджені у фронтальних части-
нах зовнішних (виступаючих) кутів. Внутрішні могли взагалі не брати участи в зі-
ткненні, або ж якщо й брали, то породи зазнавали значно слабших деформацій, як
це спостерігається, наприклад, між Добруджею і Гірським Кримом, Гірським Кри-
мом і Кавказом. Як висновок, можна стверджувати, що у процесі історично-геоло-
гічної еволюції існує взаємний, а не односторонній зв’язок форланду і складчастих
ареалів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Краснощек А. Я., Безверхов Б. Д., Богаевский Х. Т. Тектоническое строение северо-за-
падной части Черного моря // Геофиз. сборник. — 1966. — Вып. 18. — С. 58—63.
2. Николаева Е. Я., Пустыльников М. Р., Шлезингер А. Е. Структура осадочного чехла
северо-западной части Черноморского глубоководного бассейна // Бюл. МОИП. Отд. геол.
— 1980. — № 3. — С. 3—17.
3. Некоторые черты геологического строения восточной части Мизийской плиты и чер-
номорского шельфа Народной Республики Болгарии / Головинский В. И., Глумов И. Ф., Га-
гельганц А. А. и др. Морская геология и геофизика. — Рига: Зинантис. 1972. — Вып. 3. —
С. 58—66.
4. Вольвовский И. С., Шлезингер А. Е. Положение Черноморской и Южно-Каспийской
впадин в структуре земной коры // Земная кора окраин материков и внутренних морей. —
М.: Наука, 1975. — С. 47—64.
5. Мейснер Л. Б., Туголесов Д. А. Верхнекайнозойские прогибы дна северо-восточной ча-
сти Черного моря // Геотектоника. — 1981. № 6. — С. 109—119.
6. Ступка О. С. Основные этапы становления континентальной земной коры и структу-
ра южного края Восточно — Европейской платформы в дорифейское время // Геотектоника.
— 1980. — № 4. — С. 3—17.
7. Ступка О. С. Геодинамическая эволюция и структура земной коры юга европейской
части СССР в докембрии. — К.: Наук. думка, 1986. — 224 с.
8. Ступка О. С. Тектоника и особенности развития континентальной коры юга европей-
ской части СССР в позднем докембрии. Автореферат ……. доктора геол.-мин. наук. —
М., 1988. — 38 с.
9. Хаин В. Е. Региональная тектоника. Альпийский Средиземноморский пояс. — М.: Не-
дра, 1984. — 344 с.
ОРЕСТ СТУПКА 78
10. Stupka O. S. Peculiarities of the Alpine-Carpathian region and its dependence on marginal
foreland structure. Carpathians paleogeography and geodynamics: a multidisciplinary approach.
Abstract. — Warszawa, 2001. — P. 149—150.
11. Копп М. Л. Новейшие деформации Скифской и юга Восточно-Европейской платфор-
мы как результат давления Аравийской плиты // Геотектоника. — 2000. — № 2. —
С. 26—42.
12. Сборщиков И. М., Савостин Л. А., Зоненшайн Я. П. Структурная эволюция восточ-
ной части Альпийского пояса Евразии (современная кинематика) // Геотектоника. — 1981.
— № 6. — С. 92—108.
13. Зиглер П. А. Коллизия континентов и внутриплитовые деформации сжатия в Запад-
ной и Центральной Европе / Геодинамика внутриконтинентальных горных областей. — Но-
восибирск: Наука, СО, 1990. — С. 9—23.
14. Леонов Ю. Г. Напряжения в литосфере и внутриплитная тектоника // Геотектоника.
— 1995. — № 6. — С. 3—21.
15. Die Tethys: vor hundert jahren und hente. 89. Band (1996). — Wien. 1998. — 272 p.
SUMMARY
Orest STUPKA
INFLUENCE OF THE MARGINAL STRUCTURES OF THE FORLAND ON THE STRUCTURE
AND DEVELOPMENT OF THE ALPINE-CARPATHIAN AND CRIMEA-CAUCASUS FOLDED
SYSTEMS
Based on the examples of the Alpine folded belt and some parts of it is shown the dependence of the
structural peculiarities and structure of the folded regions from shape and configuration of the marginal part of
craton massif. It is distinguished that horizontal movements generated within inner zone of the Mediterranean
folded belt determined tectonic style of the Alpine folded system and shape of the marginal part of the foreland
determined the specifics of the fold deformations. It is outlined that during historical-geological evolution there
is interconnection but not one-way connection between foreland and folded region.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /All
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Warning
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveHalftoneInfo true
/PreserveOPIComments false
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Remove
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName (http://www.color.org)
/PDFXTrapped /Unknown
/Description <<
/FRA <FEFF004f007000740069006f006e00730020007000650072006d0065007400740061006e007400200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200064006f007400e900730020006400270075006e00650020007200e90073006f006c007500740069006f006e002000e9006c0065007600e9006500200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200061006d00e9006c0069006f007200e90065002e00200049006c002000650073007400200070006f0073007300690062006c0065002000640027006f00750076007200690072002000630065007300200064006f00630075006d0065006e007400730020005000440046002000640061006e00730020004100630072006f0062006100740020006500740020005200650061006400650072002c002000760065007200730069006f006e002000200035002e00300020006f007500200075006c007400e9007200690065007500720065002e>
/JPN <FEFF3053306e8a2d5b9a306f30019ad889e350cf5ea6753b50cf3092542b308000200050004400460020658766f830924f5c62103059308b3068304d306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103057305f00200050004400460020658766f8306f0020004100630072006f0062006100740020304a30883073002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d30678868793a3067304d307e30593002>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006d00690074002000650069006e006500720020006800f60068006500720065006e002000420069006c0064006100750066006c00f600730075006e0067002c00200075006d002000650069006e0065002000760065007200620065007300730065007200740065002000420069006c0064007100750061006c0069007400e400740020007a0075002000650072007a00690065006c0065006e002e00200044006900650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f0062006100740020006f0064006500720020006d00690074002000640065006d002000520065006100640065007200200035002e003000200075006e00640020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f5006500730020007000610072006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006d00200075006d00610020007200650073006f006c007500e700e3006f00200064006500200069006d006100670065006d0020007300750070006500720069006f0072002000700061007200610020006f006200740065007200200075006d00610020007100750061006c0069006400610064006500200064006500200069006d0070007200650073007300e3006f0020006d0065006c0068006f0072002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002c002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007300750070006500720069006f0072002e>
/DAN <FEFF004200720075006700200064006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072002000740069006c0020006100740020006f0070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f8006a006500720065002000620069006c006c00650064006f0070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006100740020006600e50020006200650064007200650020007500640073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/NLD <FEFF004700650062007200750069006b002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670065006e0020006f006d0020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020007400650020006d0061006b0065006e0020006d00650074002000650065006e00200068006f0067006500720065002000610066006200650065006c00640069006e00670073007200650073006f006c007500740069006500200076006f006f0072002000650065006e0020006200650074006500720065002000610066006400720075006b006b00770061006c00690074006500690074002e0020004400650020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020006b0075006e006e0065006e00200077006f007200640065006e002000670065006f00700065006e00640020006d006500740020004100630072006f00620061007400200065006e002000520065006100640065007200200035002e003000200065006e00200068006f006700650072002e>
/ESP <FEFF0055007300650020006500730074006100730020006f007000630069006f006e006500730020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006e0020006d00610079006f00720020007200650073006f006c00750063006900f3006e00200064006500200069006d006100670065006e00200070006100720061002000610075006d0065006e0074006100720020006c0061002000630061006c006900640061006400200061006c00200069006d007000720069006d00690072002e0020004c006f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000730065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200079002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004e00e4006900640065006e002000610073006500740075007300740065006e0020006100760075006c006c006100200076006f0069006400610061006e0020006c0075006f006400610020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a006f006a0061002c0020006a006f006900640065006e002000740075006c006f0073007400750073006c00610061007400750020006f006e0020006b006f0072006b006500610020006a00610020006b007500760061006e0020007400610072006b006b007500750073002000730075007500720069002e0020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a0061007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f006200610074002d0020006a00610020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020002d006f0068006a0065006c006d0061006c006c0061002000740061006900200075007500640065006d006d0061006c006c0061002000760065007200730069006f006c006c0061002e>
/ITA <FEFF00550073006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200063006f006e00200075006e00610020007200690073006f006c0075007a0069006f006e00650020006d0061006700670069006f00720065002000700065007200200075006e00610020007100750061006c0069007400e00020006400690020007300740061006d007000610020006d00690067006c0069006f00720065002e0020004900200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f00700070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f80079006500720065002000620069006c00640065006f00700070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006200650064007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0067002000730065006e006500720065002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006e00e40072002000640075002000760069006c006c00200073006b0061007000610020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006d006500640020006800f6006700720065002000620069006c0064007500700070006c00f60073006e0069006e00670020006f006300680020006400e40072006d006500640020006600e50020006200e400740074007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006b0061006e002000f600700070006e006100730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006100720065002e>
/ENU <FEFF005500730065002000740068006500730065002000730065007400740069006e0067007300200074006f0020006300720065006100740065002000500044004600200064006f00630075006d0065006e0074007300200077006900740068002000680069006700680065007200200069006d0061006700650020007200650073006f006c007500740069006f006e00200066006f007200200069006d00700072006f0076006500640020007000720069006e00740069006e00670020007100750061006c006900740079002e0020005400680065002000500044004600200064006f00630075006d0065006e00740073002000630061006e0020006200650020006f00700065006e00650064002000770069007400680020004100630072006f00620061007400200061006e0064002000520065006100640065007200200035002e003000200061006e00640020006c0061007400650072002e>
>>
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [515.906 728.504]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73813 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T16:37:38Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ступка, О. 2015-01-15T21:20:06Z 2015-01-15T21:20:06Z 2007 Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем / О. Ступка // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 71-78. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73813 551.24 (47) На прикладі структури Альпійського складчастого поясу взагалі й окремих ланок зокрема показана залежність структурного рисунку і будови складчастих областей від форми і особливостей конфіґурації краю прилеглого континентального масиву. Констатовано, що горизонтальні рухи, які генерувалися у внутрішній зоні рухомого Середземноморського поясу, визначили тектонічний стиль Альпійської складчастої системи, а форма й обриси краю форланду — диференціяцію і специфіку складчастих деформацій в її межах. Стверджено, що у процесі історико-геологічної еволюції існує взаємний, а не односторонній зв’язок форланду і складчастої области. Based on the examples of the Alpine folded belt and some parts of it is shown the dependence of the structural peculiarities and structure of the folded regions from shape and configuration of the marginal part of craton massif. It is distinguished that horizontal movements generated within inner zone of the Mediterranean folded belt determined tectonic style of the Alpine folded system and shape of the marginal part of the foreland determined the specifics of the fold deformations. It is outlined that during historical-geological evolution there is interconnection but not one-way connection between foreland and folded region. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем Influence of the marginal structures of the forland on the structure and development of the Alpine-Carpathian and Crimea-Caucasus folded systems Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем Ступка, О. |
| title | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем |
| title_alt | Influence of the marginal structures of the forland on the structure and development of the Alpine-Carpathian and Crimea-Caucasus folded systems |
| title_full | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем |
| title_fullStr | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем |
| title_full_unstemmed | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем |
| title_short | Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем |
| title_sort | вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток альпійсько-карпатської та кримсько-кавказької складчастих систем |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73813 |
| work_keys_str_mv | AT stupkao vplivkraiovihstrukturforlandunaosoblivostíbudoviírozvitokalʹpíisʹkokarpatsʹkoítakrimsʹkokavkazʹkoískladčastihsistem AT stupkao influenceofthemarginalstructuresoftheforlandonthestructureanddevelopmentofthealpinecarpathianandcrimeacaucasusfoldedsystems |