До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат
Мінералого-петрографічне та літологічне вивчення кременистих та теригенно-кременистих порід нижньоменілітової підсвіти Скибової зони Українських Карпат
 (район Борислав — Східниця) показали, що в генетичному аспекті ці утворення
 належать до криптобіогенних силіцитів. Вихідним породо...
Saved in:
| Published in: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73825 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат / Ю. Сеньковський, І. Попп, М. Семенюк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 127-135. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249735822049280 |
|---|---|
| author | Сеньковський, Ю. Попп, І. Семенюк, М. |
| author_facet | Сеньковський, Ю. Попп, І. Семенюк, М. |
| citation_txt | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат / Ю. Сеньковський, І. Попп, М. Семенюк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 127-135. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | Мінералого-петрографічне та літологічне вивчення кременистих та теригенно-кременистих порід нижньоменілітової підсвіти Скибової зони Українських Карпат
(район Борислав — Східниця) показали, що в генетичному аспекті ці утворення
належать до криптобіогенних силіцитів. Вихідним породоутворювальним матеріялом у процесі їхнього утворення були скупчення скелетних решток планктонних, рідше бентонних кремнеорганізмів (діатомеї, радіолярії, силікофлягелляти, губки та
ін.) в осадах седиментаційного басейну. Спорадичне знаходження окременілої пірокластики в породах розглядається як додаткове джерело аутигенного кремнезему в
процесі кремненагромадження та породоутворення. До своєрідного літогенетичного феномену нижньоолігоценових силіцитів належать фтаніти, які широко розповсюджені в Карпатському реґіоні і складають характерний стратиграфічно-маркуючий горизонт. Ця відміна силіцитів характеризується високим вмістом Сорг.
, виявляє певний мінералого-петрографічний склад та структурно-текстурні ознаки. В
концептуальному розумінні автори розглядають фтаніти як породи індикатори однієї із глобальних фаз „безкисневих подій“ (фаза ОАЕ-4) у Світовому океані, що
проявилася у Карпатському седиментаційному басейні в ранньому олігоцені. Карпатські фтаніти пропонується виділяти під лаконічним терміном „карпатити“,
який синтезує певний геолого-океанологічний та літогенетичний зміст.
Mineralogical-petrographic and lithological investigations of siliceous and terrigenous-siliceous rocks of
the Lower Menilite subformation of the Skiba Unit of the Ukrainian Carpathians (Boryslav – Skhidnytsia
region) showed, that in genetic aspect these sediments represent the cryptobiogenic silicites. The rock-forming
material in the process of their formation was represented by the accumulation of the skeleton debris of
planctonic, more seldom benthonic siliceous organisms (diatoms, radiolaria, silicoflagellata, sponges etc.) in
the sediments of the sedimentary basin. Local findings of the silified pyroclastics in rocks is considered as an
additional source of authigenic silica in the process of silica accumulation and rocks formation.
Ftanites, which are widespread in the Carpathian region and form the characteristic stratigraphic marker
horizon, belong to a special lithogenetic phenomenon of Lower Menilite silicites. This kind of silicites is
characterized by high Corg. content, shows the special mineralogical-petrographic composition and structuralfabric
features. In conceptual relation the authors consider ftanites as rocks-indicators of one of the global
phases of “anoxic events” (phase OAE-4) in the World Ocean, which has been reflected in Carpatian
sedimentary basin in Early Oligocene. Carpatian ftanites are suggested to be called by a laconic term
“carpatites”, which synthesizes a specific geological-oceanological and lithogenetic content.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:41:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 552.55 (477.8)
Юрій СЕНЬКОВСЬКИЙ, Ігор ПОПП, Марґарита СЕМЕНЮК
ДО ЛІТОЛОГІЇ НИЖНЬООЛІГОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ
СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Мінералого-петрографічне та літологічне вивчення кременистих та теригенно-кре-
менистих порід нижньоменілітової підсвіти Скибової зони Українських Карпат
(район Борислав — Східниця) показали, що в генетичному аспекті ці утворення
належать до криптобіогенних силіцитів. Вихідним породоутворювальним матерія-
лом у процесі їхнього утворення були скупчення скелетних решток планктонних, рі-
дше бентонних кремнеорганізмів (діатомеї, радіолярії, силікофлягелляти, губки та
ін.) в осадах седиментаційного басейну. Спорадичне знаходження окременілої піро-
кластики в породах розглядається як додаткове джерело аутигенного кремнезему в
процесі кремненагромадження та породоутворення. До своєрідного літогенетично-
го феномену нижньоолігоценових силіцитів належать фтаніти, які широко розпо-
всюджені в Карпатському реґіоні і складають характерний стратиграфічно-мар-
куючий горизонт. Ця відміна силіцитів характеризується високим вмістом Сорг., ви-
являє певний мінералого-петрографічний склад та структурно-текстурні ознаки. В
концептуальному розумінні автори розглядають фтаніти як породи індикатори од-
нієї із глобальних фаз „безкисневих подій“ (фаза ОАЕ-4) у Світовому океані, що
проявилася у Карпатському седиментаційному басейні в ранньому олігоцені. Кар-
патські фтаніти пропонується виділяти під лаконічним терміном „карпатити“,
який синтезує певний геолого-океанологічний та літогенетичний зміст.
У Скибовій зоні Українських Карпат бітумінозні відклади нижньоменілітової
підсвіти представлені потужною товщею піскувато-глинистих порід (до 350—
410 м), у підошві яких простежується кременистий горизонт (до 18—20 м), скла-
дений темно-сірими та чорними кварц-халцедоновими силіцитами (фтанітами).
Вміст біогенного кремнезему (SiO2) в останніх досить великий і часто сягає 90—
95%. Разом із силіцитами в нижній частині відкладів менілітової світи зустріча-
ються породи змішаного складу, що представлені окременілими піскувато-глинис-
тими аргілітоподібними породами та алевро-піскуватими силіцитами і належать
до ряду силіцит—аргіліт з перехідними відмінами, а саме силіцит-глинистий (але-
вропіскуватий) силіцит-кремнеземовий аргіліт (алевритовий пісковик) — кремне-
земистий аргіліт (алевритовий пісковик) — аргіліт (алевритистий пісковик).
Об`єктом досліджень авторів були кременисті та теригенно-кременисті породи
з розрізів нижньоменілітової підсвіти, що відслонюються в околицях м. Борислава
і с. Східниці (рис. 1). Петрографічне вивчення цих осадових утворень дало змогу
з`ясувати мінералогічні особливості породоутворювального кремнезему силіцитів
ЮРІЙ СЕНЬКОВСЬКИЙ, ІГОР ПОПП, МАРҐАРИТА СЕМЕНЮК
128
та окременілих теригенних утворень і на цій основі зробити висновки про роль рі-
зних джерел SiO2 у формуванні кременистих і теригенно- кременистих порід.
Рис.1 Карта фактичного матеріялу.
1 — Европейська платформа. Передкарпатський прогин: 2 — Зовнішня зона,
3 — Внутрішня зона, 4 — Скибова зона Українських Карпат; 5 — Місця відбору проб.
В районі с. Східниці прослідковується ціла смуга виходів на денну поверхню
бітумінозних піскувато-глинистих відкладів нижньоменілітової підсвіти. Зразки
порід для досліджень були відібрані у відслоненнях на правому березі р. Східнича-
нка (ліва притока р. Стрий). Породи нижньоменілітової підсвіти тут складають де-
кілька великих добре виражених антиклінальних складок і представлені потуж-
ною товщею чорних окременілих аргілітів з численними прошарками пісковиків і
силіцидів (рис. 2).
ДО ЛІТОЛОГІЇ НИЖНЬООЛІГОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СКИБОВОЇ ЗОНИ…
129
Рис. 2. Відслонення бітумінозних піскувато-глинистих порід нижньоменілітової підсвіти.
Правий берег р. Східничанка, с. Східниця.
Чорні окременілі аргіліти характеризуються псамито-алевролітовою структу-
рою з добре вираженою сланцюватою текстурою. Вони складені тонколускуватою
глинистою речовиною гідрослюдисто-монтморилонітового складу. В шліфах під
поляризаційним мікроскопом в аргілітах спостерігається основна глиниста пеліто-
морфна маса, яка нерівномірно забарвлена тонкодисперсною вуглецьвмісною роз-
сіяною органічною речовиною у бурі і темно-бурі кольори. Унаслідок того в поро-
ді фіксується чергування хвилястих і ниткоподібних мікросмуг, орієнтованих за
нашаруванням. Домішка кластичного матеріялу представлена кутастими, напівку-
тастими і слабообкатаними зернами кварцу дрібнопіскуватої і алевритової розмір-
ности. Уламковий матеріял у шліфах розподілений дуже нерівномірно. Його вміст
коливається від 0—5% до 15—20%. Обкатаність зерен кварцу зростає з їх розмі-
ром. Зустрічаються поодинокі лусочки мусковіту.
В аргілітах простежуються різні мінеральні форми автигенного кремнезему.
Найпоширенішими серед них є: 1) кварц-халцедонові параморфози по спікулах
кременистих губок (близько 2—3%), 2) дрібні нечіткооконтурені включення опти-
чно ізотропного опалоподібного SiO2 або крипто-, мікрокристалічного халцедону,
3) зерна автигенного кварцу зі звивистими контурами і плямистим погасанням,
4) тонкодисперсний анізотропний кремнезем, що нерівномірно розсіяний в основ-
ній масі породи.
В товщі чорних бітумінозних аргілітів трапляються прошарки ясно-сірих дріб-
нозернистих алевритистих кварцових пісковиків. Кластичний матеріял цих типо-
вих уламкових порід представлений кутастими, напівкутастими, слабообкатаними,
дуже рідко слабокородованими зернами кварцу (60 — 80%) дрібнопіскуватої і але-
вритової розмірности (до 30% зерен кварцу) та поодинокими дрібними лусочками
ЮРІЙ СЕНЬКОВСЬКИЙ, ІГОР ПОПП, МАРҐАРИТА СЕМЕНЮК
130
мусковіту. Внаслідок нерівномірного розподілу теригенного матеріялу характер
цементації на окремих ділянках породи змінюється від базального до порово-база-
льного і базально-порового типів.
У мінеральному складі цементу переважає крипто-мікрокристалічний халце-
дон, в якому виділяються доволі великі ділянки подовгастої або неправильної фор-
ми, що складені кремнеземом, який розкристалізований до тонкозернистого квар-
цу. В масі цементу пісковиків часто наявні округлі мінеральні утворення розміром
близько 0,1—0,2 мм, які складені оптично ізотропним (опал-кристобаліт?) SiO2
або мікрокристалічним і волокнистим халцедоном. Іноді такі включення мають
примхливу будову і складають агрегати волокнистого халцедону неправильної фо-
рми та облямовані глинистою речовиною. Останні, ймовірно, представляють со-
бою параморфози виповнення кремнеземовою, спорадично глинистою речовиною
порожнин після розчинення скелетних решткок кремнеорганізмів (радіолярії). Ча-
сто в пісковиках трапляються кварц-халцедонові параморфози по спікулах губок
(близько 2 — 3%), а також мікропрожилки, заповнені волокнистим халцедоном.
Подекуди зустрічаються поодинокі середньо-, великопсамітові уламки вторинноз-
міненого вулканічного скла повністю окременілого і пелітизованого.
Шари пісковиків часто містять прошарки (0,5—1 см) чорних окременілих алев-
ритових аргілітів. Алевритові і дрібнопіскуваті кварцові зерна, вміст яких у глини-
стих прошарках досягає 30—40%, звичайно утворюють піскувато-алевритові гніз-
да та мікролінзи з поровим глауконіто-глинистим цементом. Вміст цементуючої
маси в окремих відмінах досліджених пісковиків досягає близько 50%, і вони по-
ступово переходять в алевропіскуваті халцедонові силіцити, в яких зустрічаються
малопотужні прошарки чорних фтанітів (від 0,5 см до 3—4 мм).
У розрізах часто спостерігається тонке перешарування (0,5—5 мм) алеврито-
вих аргілітів і алевритових дрібнозернистих пісковиків з порово-базальним глини-
сто-кременистим цементом. Пісковики містять поодинокі лусочки мусковіту і
здвійниковані зерна плагіоклазів. Останні часто повністю пелітизовані, іноді по
краях заміщуються радіяльно - променевими агрегатами волокнистого халцедону.
Більша частина порового простору пісковиків виповнена кремнеземом різних ге-
нерацій. Глиниста речовина, як звичайно, утворює плівки навколо зерен кварцу,
іноді виповнює пори або заміщує зерна польових шпатів. Контакти між тонкими
прошарками алевритових пісковиків і алевритових аргілітів поступові і не мають
чітких обмежень. Алевроглинисті прошарки містять порівняно з алевропіскувати-
ми відмінами більшу кількість халцедонових спікул губок (до 5—10%). В них та-
кож зустрічаються дрібні зерна алотигенного глауконіту.
В місті Бориславі, йдучи вниз по течії ріки Тисмениці (від моста дороги Бори-
слав — Східниця) прослідковується повний розріз палеогенового флішу, який за-
кінчується відкладами нижньоменілітової підсвіти. Останні перекриваються ком-
плексом нижньоміоценових молас (воротищенська світа). В нижній частині шарів
підсвіти простежуються чорні сланцюваті аргіліти з прошарками окременілих мер-
гелів і дрібнозернистих пісковиків. Угору за розрізом менілітові відклади предста-
влені породами нижнього кременистого горизонту (близько 5 м), який чітко виді-
ляється у рельєфі, утворюючи в руслі ріки невеликий водопад. Вище в розрізі по-
рід залягають чорні аргіліти з прошарками пісковиків і алевролітів.
Фтаніти (кварц-халцедонові силіцити з підвищеним вмістом розсіяної органіч-
ної речовини), що складають кременистий горизонт в околицях Борислава, як і в
ДО ЛІТОЛОГІЇ НИЖНЬООЛІГОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СКИБОВОЇ ЗОНИ…
131
інших розрізах розвитку карпатського флішу, за своїми мінералого-петрографіч-
ними і літолого-генетичними особливостями є характерним типом кременистих
порід нижньоменілітової підсвіти. В літолого-кореляційному та стратиграфічному
розуміннях фтаніти представляють собою характерний маркуючий горизонт, який
використовується при стратифікації розрізів німого флішу Карпат. Тому автори
статті пропонують силіцити цього літолого-генетичного типу карпатського флішу
як своєрідну відміну фтанітів виділяти під назвою „карпатити“.
Цього типу осадові кремнеземвмісні утворення, що збагачені Сорг., характери-
зуються масивною або нерівномірно-шаруватою прихованою текстурами
(рис. 3). У відмінах темно-сірого до чорного кольору простежуються своєрідні
осадові нашарування, які виступають у вигляді проверстків потужністю від 0,3—
1 см до 4—5 см. На вивітрілій поверхні вони набувають світлішого забарвлення. В
розрізі відкладів ці проверстки виділяються досить нерівномірно. Часто вони
становлять до 50% від об`єму фтанітової породи. Іноді у фтанітах масивної тексту-
ри простягаються у вигляді окремих малопотужних (до 1 см) прошарків. Петро-
графічні дослідження показали, що їхні світліші відміни характеризуються наявні-
стю численних мікропрошарків і мікролінзочок, які складені переважно тонкороз-
пиленою органічною речовиною (рис. 4). Текстура покрівлі верстви цього генети-
чного типу фтанітів зумовлена процесами гальміролізу, що супроводжувалися
окисленням органічної речовини.
Рис. 3. Фтаніт тонкошаруватої текстури.
Нижньоменілітова підсвіта, олігоцен. Львівська обл., р. Тисмениця, м. Борислав. 2/3 нат.вел.
ЮРІЙ СЕНЬКОВСЬКИЙ, ІГОР ПОПП, МАРҐАРИТА СЕМЕНЮК
132
Рис. 4. Мікролінзочки і мікропрошарки розсіяної органічної речовини та заповнені
епігенетичною органікою тріщини в основній масі породи, складеній крипто-,
мікрокристалічним халцедоном.
Фтаніт. Нижньоменілітова підсвіта, олігоцен. Львівська обл., р. Тисмениця, м. Борислав.
На рентґендифрактограмах тонкозернистої маси фтанітів чітко виділяються ре-
флекси кварцу (1,533; 1,659; 1,665; 1,812; 1,967; 2,26; 2,44; 3,32; 4,2Å). Інфрачер-
воні спектри породоутворювальної речовини фтанітів характеризуються смугами
поглинання, властивими для кварцу (1170, 1090, дублетом 800 — 780, 695, 520 і
475 см–1). Методами дифрактометрії та ІЧ-спектрофотометрії інших стабільних і
метастабільних фаз кремнезему не було встановлено. За результатами електронної
растрової мікроскопії досліджені породи виявляють глобулярну ультрамікрострук-
туру. В ультрамікротріщинах спорадично фіксуються агрегати автигенного кварцу
(кристаломорфна ультрамікроструктура за І. В. Хворовою [1]).
Досвід вивчення нами генезису різних літологічних типів силіцитів [2, 3] дає
підстави стверджувати, що первинний кремнеземовий матеріял пройшов в осадку
розчинення його твердих фаз (SiO2) з формуванням на стадії діягенезу мінераль-
них утворень типу опал-А → опал-СТ → опал-С, обумовивши глобулярну струк-
туру силіцитів.
В незначній кількості у фтанітах присутні пірит, пелітоморфний кальцит і гли-
нисті мінерали. За даними [4] вміст біогенного SiO2 становить 70—95%, Al2O3 —
до 4 %, CaO — до 10 %, вуглецьвмісної розсіяної органічної речовини — 0,1—
6%; сульфідної сірки — до 2 %.
Розсіяна органічна речовина у фтанітах міститься у вигляді тонкодисперсних
частинок розміром менше 0,005 мм, що надає породі у шліфі яскраво-бурого заба-
рвлення. Часом простежуються більші мікровкраплення неправильної або лінзопо-
дібної форми темно-бурого і чорного кольорів, які складені згустками органічної
речовини. Катагенетичні мікротріщини найчастіше заповнені ниткоподібними
вкрапленнями чорної епігенетичної вуглецьвмісної органічної речовини, що за
ДО ЛІТОЛОГІЇ НИЖНЬООЛІГОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СКИБОВОЇ ЗОНИ…
133
простяганням блокується віялоподібним халцедоном і дрібно- та середньокриста-
лічним кварцом [5].
На ступінь розкристалізації породоутворювального автигенного кремнезему
карпатських фтанітів, на думку авторів, неабияк впливає вміст у породах органіч-
ної речовини. Окремі її складові на стадіях седиментогенезу і діягенезу адсорбува-
лися біогенним кремнеземом і цим самим слугували інгібітором трансформації
окремих фаз SiO2.
За даними Е. Лазаренка, М. Габінета, О. Сливко [6] у кременистих горизонтах
менілітової світи виділяється кілька відмін силіцитів — від чорних бітумінозних
фтанітів зі значним вмістом ізотропного SiO2, що розпилений в основній масі кре-
менистої речовини, до коричневих халцедонолітів, які містять незначну кількість
органічної речовини. Проведені авторами цієї статті петрографічні дослідження
показали, що у прошарках фтанітів, збагачених тонкодисперсними частинками ор-
ганічної речовини, зафіксовано підвищений вміст оптично ізотропного SiO2.
Кременисті породи типу фтанітів ми вважаємо продуктом глибоких діягенети-
чних та постдіягенетичних перетворень біогенних кременистих осадів переважно
діатомового і силікофлягеллятового складу та зараховуємо їх до групи криптобіо-
генних силіцитів. У них спорадично наявні збережені релікти організмів з кремніє-
вою функцією. Проте в окременілих породах нижньоменілітової світи реліктова
біоморфна структура набагато чіткіше проявляється в явнобіогенних відмінах
(спонголіти, гези). За даними [4] у спонголітах буває близько 40—50% халцедоні-
зованих спікул губок, які переважно зцементовані крипто- і мікрокристалічним ха-
лцедоном. До їх складу входить незначна домішка глинистого матеріялу та улам-
кового кварцу. Автигенні мінерали представлені поодинокими зернами піриту і
глауконіту. Домішка розсіяної органічної речовини концентрується у вигляді мік-
ролінзочок і мікропрошарків. Прошарки гезів залягають біля підошви окремих
пластів пісковиків. Гези складені халцедонізованими спікулами губок (до 35%),
уламковим кварцом (30—35%), які зцементовані криптокристалічним халцедоном
із домішкою глинистого матеріялу і вкрапленнями органічної речовини бурого ко-
льору.
Отже, фтаніти складені досить однорідною у межах окремих прошарків креме-
нистою речовиною, що розкристалізована до крипто-, мікрокристалічного халце-
дону (кварцу). В породах лише спорадично зустрічаються мінеральні агрегати во-
локнистого халцедону або скелетні рештки кремнеорганізмів. Водночас кременис-
тий цемент теригенних порід має досить складну будову. Це чітко простежується
при вивченні порід у шліфах під мікроскопом. Так, у полі шліфів можна спостері-
гати різні генерації кремнезему — від оптично ізотропного (опал?) до крипто-, мі-
крокристалічного і волокнистого халцедону і, нарешті, до скупчень тонкозернис-
того автигенного кварцу. На нашу думку, формування цих кристалічних фаз SiO2
пов`язано з неодноразовим розчиненням і перевідкладанням SiO2 різного генезису
(біогенний, теригенний, вулканогенний) внаслідок різких коливань рН під час
перебування осадових утворень на певних стадіях їх формування та існування.
Процеси окременіння бітумінозних відкладів менілітової світи відбувалися пе-
реважно за рахунок біогенного кремнезему. Бурхливий розвиток організмів з кре-
мнієвою функцією у менілітовому морському басейні пов`язуємо з дією реґіональ-
ного приберегового апвелінгу, що діяв у Карпатсько-Чорноморському сеґменті
давньої континентальної окраїни океану Тетіс [7, 8, 9]. Інтенсивна біопродукція та
ЮРІЙ СЕНЬКОВСЬКИЙ, ІГОР ПОПП, МАРҐАРИТА СЕМЕНЮК
134
розвиток апвелінгового ефекту сприяли умовам нагромадження величезних мас
органічної речовини в осадках седиментаційного басейну. Діягенез сучасних апве-
лінгових утворень, збагачених органічною речовиною (Перу-Чілійський, Каліфор-
нійський та інші апвелінґові системи), що можна вважати літогенетичними анало-
гами кременистих відкладів менілітової світи Карпат, відбувається переважно у
відновно-лужному середовищі (Еh = –0,2 ÷ –0,5, рН = 8—9 і навіть 10), судячи з
відомих публікацій [10]. Такі фізико-хемічні умови сприяють інтенсивному руйну-
ванню первинної біоморфної структури біогенних кременистих осадів уже на ста-
дії раннього діягенезу і ведуть до формування різних літологічних типів криптобі-
огенних силіцитів.
Отже, коротко наведені океанологічні дані дають нам підстави допускати існу-
вання у Карпатському олігоценовому басейні зони кисневого мінімуму, а виходя-
чи з номенклатури відомих глобальних фаз „безкисневих подій“ у Світовому океа-
ні [11] виділяти в карпато-чорноморській тетідній області фазу ОАЕ-4 („океанічна
анексична подія“ в олігоцені), яка зафіксувалася у седиментологічному літописі
стратисфери після відомих фаз ОАЕ-1 — пізній барем-альб, ОАЕ-2 — границя се-
номану-турону і ОАЕ-3 — коньяк-сантон.
Розглядаючи джерела кремнезему, що надходив у Карпатський олігоценовий
седиментаційний басейн, не можна відкидати участь у седиментації пірокластич-
ного матеріялу. Останній на окремих короткочасових проміжках геологоседимен-
тологічного літопису реґіону надходив тропосферним шляхом, осідаючи в піску-
вато-глинистих мулах водойми. Внаслідок гальміролізу та гідрослюдизації алюмо-
силікатної складової пірокластики поповнювався баланс аутигенного кремнезему
в теригенних морських осадах. Зазначимо, що певна частина пірокластичного ма-
теріялу в процесі глибоких діягенетичних перетворень зазнала часткового або пов-
ного окременіння і тому наявність у нижньоменілітових відкладах типових відмін
осадово-вулканогенних порід є літологоічно замаскована.
ЛІТЕРАТУРА
1. Хворова И. В., Дмитрик А. Л. Микроструктуры кремнистых пород. — М.: Наука,
1972. — 48 с.
2. Сеньковский Ю. Н. Литогенез кремнистых толщ юго-запада СССР. — К.: Наук. дум-
ка, 1977. — 128 с.
3. Попп І. Т. Силіцити Українських Карпат. Автореферат дис. канд. геол.-мін. наук. —
Львів, 1995. — 20 с.
4. Габинет М. П. Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат.
— К.: Наук. думка, 1985. — 148 с.
5. Попп І. Т. Нафтоматеринські властивості бітумінозних відкладів Українських Карпат
// Геологія і геохімія горючих копалин. — 1995. — № 3 — 4. — С. 35 — 41.
6. Лазаренко Є. К., Габінет М. П., Сливко О. П. Мінералогія осадочних утворень Прика-
рпаття. — Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962. — 482 с.
7. Досин Г. Д. Некоторые особенности седиментации олигоценовой эпохи в пределах
внешнекарпатской геосинклинали. Секция ІІ Седиментология — материалы Х конгресса
КБГА, 1973. — Bratislava, 1974. — С. 19 — 59.
ДО ЛІТОЛОГІЇ НИЖНЬООЛІГОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СКИБОВОЇ ЗОНИ…
135
8. Пастернак С. І., Сеньковський Ю. М., Гаврилишин В. І. Волино-Поділля в крейдовому
періоді. — К.: Наук. думка, 1977. — 258 с.
9. Сеньковский Ю. Н., Колтун Ю. В., Пивовар И. Г. Некоторые аспекты седиментацион-
ной летописи Карпато-Подольского прибережного апвеллинга в мелу и палеогене // Геоло-
гия Советских Карпат. — Киев: Наук. думка, 1989. — С. 167 — 175.
10. Конюхов А. И. Осадочные формации в зонах перехода от континента к океану. —
М.: Недра, 1987. — 222 с.
11. Найдин Д. П., Похпалайнен В. П., Кац Ю. И., Красилов В. А. Меловой период. Палео-
география и палеоокеанология. — М.: Наука, 1986. — 262 с.
SUMMARY
Yuriy SENKOVSKY, Ihor POPP, Margaryta SEMENIUK
TO THE LITHOLOGY OF LOWER OLIGOCENE DEPOSITS OF THE SKIBA UNIT OF THE
UKRAINIAN CARPATIANS
Mineralogical-petrographic and lithological investigations of siliceous and terrigenous-siliceous rocks of
the Lower Menilite subformation of the Skiba Unit of the Ukrainian Carpathians (Boryslav – Skhidnytsia
region) showed, that in genetic aspect these sediments represent the cryptobiogenic silicites. The rock-forming
material in the process of their formation was represented by the accumulation of the skeleton debris of
planctonic, more seldom benthonic siliceous organisms (diatoms, radiolaria, silicoflagellata, sponges etc.) in
the sediments of the sedimentary basin. Local findings of the silified pyroclastics in rocks is considered as an
additional source of authigenic silica in the process of silica accumulation and rocks formation.
Ftanites, which are widespread in the Carpathian region and form the characteristic stratigraphic marker
horizon, belong to a special lithogenetic phenomenon of Lower Menilite silicites. This kind of silicites is
characterized by high Corg. content, shows the special mineralogical-petrographic composition and structural-
fabric features. In conceptual relation the authors consider ftanites as rocks-indicators of one of the global
phases of “anoxic events” (phase OAE-4) in the World Ocean, which has been reflected in Carpatian
sedimentary basin in Early Oligocene. Carpatian ftanites are suggested to be called by a laconic term
“carpatites”, which synthesizes a specific geological-oceanological and lithogenetic content.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /All
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Warning
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveHalftoneInfo true
/PreserveOPIComments false
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Remove
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName (http://www.color.org)
/PDFXTrapped /Unknown
/Description <<
/FRA <FEFF004f007000740069006f006e00730020007000650072006d0065007400740061006e007400200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200064006f007400e900730020006400270075006e00650020007200e90073006f006c007500740069006f006e002000e9006c0065007600e9006500200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200061006d00e9006c0069006f007200e90065002e00200049006c002000650073007400200070006f0073007300690062006c0065002000640027006f00750076007200690072002000630065007300200064006f00630075006d0065006e007400730020005000440046002000640061006e00730020004100630072006f0062006100740020006500740020005200650061006400650072002c002000760065007200730069006f006e002000200035002e00300020006f007500200075006c007400e9007200690065007500720065002e>
/JPN <FEFF3053306e8a2d5b9a306f30019ad889e350cf5ea6753b50cf3092542b308000200050004400460020658766f830924f5c62103059308b3068304d306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103057305f00200050004400460020658766f8306f0020004100630072006f0062006100740020304a30883073002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d30678868793a3067304d307e30593002>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006d00690074002000650069006e006500720020006800f60068006500720065006e002000420069006c0064006100750066006c00f600730075006e0067002c00200075006d002000650069006e0065002000760065007200620065007300730065007200740065002000420069006c0064007100750061006c0069007400e400740020007a0075002000650072007a00690065006c0065006e002e00200044006900650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f0062006100740020006f0064006500720020006d00690074002000640065006d002000520065006100640065007200200035002e003000200075006e00640020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f5006500730020007000610072006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006d00200075006d00610020007200650073006f006c007500e700e3006f00200064006500200069006d006100670065006d0020007300750070006500720069006f0072002000700061007200610020006f006200740065007200200075006d00610020007100750061006c0069006400610064006500200064006500200069006d0070007200650073007300e3006f0020006d0065006c0068006f0072002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002c002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007300750070006500720069006f0072002e>
/DAN <FEFF004200720075006700200064006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072002000740069006c0020006100740020006f0070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f8006a006500720065002000620069006c006c00650064006f0070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006100740020006600e50020006200650064007200650020007500640073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/NLD <FEFF004700650062007200750069006b002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670065006e0020006f006d0020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020007400650020006d0061006b0065006e0020006d00650074002000650065006e00200068006f0067006500720065002000610066006200650065006c00640069006e00670073007200650073006f006c007500740069006500200076006f006f0072002000650065006e0020006200650074006500720065002000610066006400720075006b006b00770061006c00690074006500690074002e0020004400650020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020006b0075006e006e0065006e00200077006f007200640065006e002000670065006f00700065006e00640020006d006500740020004100630072006f00620061007400200065006e002000520065006100640065007200200035002e003000200065006e00200068006f006700650072002e>
/ESP <FEFF0055007300650020006500730074006100730020006f007000630069006f006e006500730020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006e0020006d00610079006f00720020007200650073006f006c00750063006900f3006e00200064006500200069006d006100670065006e00200070006100720061002000610075006d0065006e0074006100720020006c0061002000630061006c006900640061006400200061006c00200069006d007000720069006d00690072002e0020004c006f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000730065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200079002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004e00e4006900640065006e002000610073006500740075007300740065006e0020006100760075006c006c006100200076006f0069006400610061006e0020006c0075006f006400610020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a006f006a0061002c0020006a006f006900640065006e002000740075006c006f0073007400750073006c00610061007400750020006f006e0020006b006f0072006b006500610020006a00610020006b007500760061006e0020007400610072006b006b007500750073002000730075007500720069002e0020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a0061007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f006200610074002d0020006a00610020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020002d006f0068006a0065006c006d0061006c006c0061002000740061006900200075007500640065006d006d0061006c006c0061002000760065007200730069006f006c006c0061002e>
/ITA <FEFF00550073006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200063006f006e00200075006e00610020007200690073006f006c0075007a0069006f006e00650020006d0061006700670069006f00720065002000700065007200200075006e00610020007100750061006c0069007400e00020006400690020007300740061006d007000610020006d00690067006c0069006f00720065002e0020004900200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f00700070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f80079006500720065002000620069006c00640065006f00700070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006200650064007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0067002000730065006e006500720065002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006e00e40072002000640075002000760069006c006c00200073006b0061007000610020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006d006500640020006800f6006700720065002000620069006c0064007500700070006c00f60073006e0069006e00670020006f006300680020006400e40072006d006500640020006600e50020006200e400740074007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006b0061006e002000f600700070006e006100730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006100720065002e>
/ENU <FEFF005500730065002000740068006500730065002000730065007400740069006e0067007300200074006f0020006300720065006100740065002000500044004600200064006f00630075006d0065006e0074007300200077006900740068002000680069006700680065007200200069006d0061006700650020007200650073006f006c007500740069006f006e00200066006f007200200069006d00700072006f0076006500640020007000720069006e00740069006e00670020007100750061006c006900740079002e0020005400680065002000500044004600200064006f00630075006d0065006e00740073002000630061006e0020006200650020006f00700065006e00650064002000770069007400680020004100630072006f00620061007400200061006e0064002000520065006100640065007200200035002e003000200061006e00640020006c0061007400650072002e>
>>
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [515.906 728.504]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73825 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:41:42Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сеньковський, Ю. Попп, І. Семенюк, М. 2015-01-15T21:42:18Z 2015-01-15T21:42:18Z 2007 До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат / Ю. Сеньковський, І. Попп, М. Семенюк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 127-135. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73825 552.55 (477.8) Мінералого-петрографічне та літологічне вивчення кременистих та теригенно-кременистих порід нижньоменілітової підсвіти Скибової зони Українських Карпат
 (район Борислав — Східниця) показали, що в генетичному аспекті ці утворення
 належать до криптобіогенних силіцитів. Вихідним породоутворювальним матеріялом у процесі їхнього утворення були скупчення скелетних решток планктонних, рідше бентонних кремнеорганізмів (діатомеї, радіолярії, силікофлягелляти, губки та
 ін.) в осадах седиментаційного басейну. Спорадичне знаходження окременілої пірокластики в породах розглядається як додаткове джерело аутигенного кремнезему в
 процесі кремненагромадження та породоутворення. До своєрідного літогенетичного феномену нижньоолігоценових силіцитів належать фтаніти, які широко розповсюджені в Карпатському реґіоні і складають характерний стратиграфічно-маркуючий горизонт. Ця відміна силіцитів характеризується високим вмістом Сорг.
 , виявляє певний мінералого-петрографічний склад та структурно-текстурні ознаки. В
 концептуальному розумінні автори розглядають фтаніти як породи індикатори однієї із глобальних фаз „безкисневих подій“ (фаза ОАЕ-4) у Світовому океані, що
 проявилася у Карпатському седиментаційному басейні в ранньому олігоцені. Карпатські фтаніти пропонується виділяти під лаконічним терміном „карпатити“,
 який синтезує певний геолого-океанологічний та літогенетичний зміст. Mineralogical-petrographic and lithological investigations of siliceous and terrigenous-siliceous rocks of
 the Lower Menilite subformation of the Skiba Unit of the Ukrainian Carpathians (Boryslav – Skhidnytsia
 region) showed, that in genetic aspect these sediments represent the cryptobiogenic silicites. The rock-forming
 material in the process of their formation was represented by the accumulation of the skeleton debris of
 planctonic, more seldom benthonic siliceous organisms (diatoms, radiolaria, silicoflagellata, sponges etc.) in
 the sediments of the sedimentary basin. Local findings of the silified pyroclastics in rocks is considered as an
 additional source of authigenic silica in the process of silica accumulation and rocks formation.
 Ftanites, which are widespread in the Carpathian region and form the characteristic stratigraphic marker
 horizon, belong to a special lithogenetic phenomenon of Lower Menilite silicites. This kind of silicites is
 characterized by high Corg. content, shows the special mineralogical-petrographic composition and structuralfabric
 features. In conceptual relation the authors consider ftanites as rocks-indicators of one of the global
 phases of “anoxic events” (phase OAE-4) in the World Ocean, which has been reflected in Carpatian
 sedimentary basin in Early Oligocene. Carpatian ftanites are suggested to be called by a laconic term
 “carpatites”, which synthesizes a specific geological-oceanological and lithogenetic content. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат To the lithology of lower oligocene deposits of the Skiba unit of the Ukrainian Carpatians Article published earlier |
| spellingShingle | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат Сеньковський, Ю. Попп, І. Семенюк, М. |
| title | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат |
| title_alt | To the lithology of lower oligocene deposits of the Skiba unit of the Ukrainian Carpatians |
| title_full | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат |
| title_fullStr | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат |
| title_full_unstemmed | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат |
| title_short | До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат |
| title_sort | до літології нижньоолігоценових відкладів скибової зони українських карпат |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73825 |
| work_keys_str_mv | AT senʹkovsʹkiiû dolítologíínižnʹoolígocenovihvídkladívskibovoízoniukraínsʹkihkarpat AT poppí dolítologíínižnʹoolígocenovihvídkladívskibovoízoniukraínsʹkihkarpat AT semenûkm dolítologíínižnʹoolígocenovihvídkladívskibovoízoniukraínsʹkihkarpat AT senʹkovsʹkiiû tothelithologyofloweroligocenedepositsoftheskibaunitoftheukrainiancarpatians AT poppí tothelithologyofloweroligocenedepositsoftheskibaunitoftheukrainiancarpatians AT semenûkm tothelithologyofloweroligocenedepositsoftheskibaunitoftheukrainiancarpatians |