Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами

Для аліфатичних кислот величину констант розподілу між двома фазами визначають дві характеристики – основність екстрагенту і його полярність. У літературі зазначають лінійність lgKp від кількості атомів вуглецю в ряді нерозгалужених кислот, але ця залежність порушується при розгалуженні радикала аб...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Праці наукового товариства ім. Шевченка
Date:2007
Main Authors: Мідяна, Г., Пальчикова, О., Антонишин, І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73965
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами / Г. Мідяна, О. Пальчикова, І. Антонишин // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 110–117. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859655206594150400
author Мідяна, Г.
Пальчикова, О.
Антонишин, І.
author_facet Мідяна, Г.
Пальчикова, О.
Антонишин, І.
citation_txt Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами / Г. Мідяна, О. Пальчикова, І. Антонишин // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 110–117. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці наукового товариства ім. Шевченка
description Для аліфатичних кислот величину констант розподілу між двома фазами визначають дві характеристики – основність екстрагенту і його полярність. У літературі зазначають лінійність lgKp від кількості атомів вуглецю в ряді нерозгалужених кислот, але ця залежність порушується при розгалуженні радикала або введенні замісників. Також у випадку ароматичних кислот для більшості заміщених бензойних кислот, за винятком мета- і пара-амінобензойних кислот, залежність констант розподілу від властивостей екстрагентів може бути адекватно описана двопараметричним рівнянням, що враховує тільки їхню основність і полярність. Two characteristics, namely the basicity of an extracting agent and its polarity determine the distribution constants value between two phases for aliphatic acids. Linear dependence of lgKp upon the carbon atoms number in homologous series of unbranched acids is known from the literature. But this dependence is dislocated at branching the radical or at substituents introduction. Also in a case of aromatic acids for many substituted benzoic acids with the exception of meta- and para-aminobenzoic acids, the dependence of distribution constants can be adequately described by two-parametric equation taking into account only the basicity and polarity of the extracting agent.
first_indexed 2025-12-07T13:38:39Z
format Article
fulltext УДК 547.29+541.123.4 Галина МІДЯНА1, Олена ПАЛЬЧИКОВА2, Ірина АНТОНИШИН3 ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗПОДІЛУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ МІЖ ВОДНОЮ ТА ОРГАНІЧНОЮ ФАЗАМИ 1Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України 2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 3Львівський національний університет ім. І.Франка Для аліфатичних кислот величину констант розподілу між двома фазами визначають дві характеристики – основність екстрагенту і його поляр- ність. У літературі зазначають лінійність lgKp від кількості атомів вугле- цю в ряді нерозгалужених кислот, але ця залежність порушується при роз- галуженні радикала або введенні замісників. Також у випадку ароматичних кислот для більшості заміщених бензойних кислот, за винятком мета- і пара-амінобензойних кислот, залежність констант розподілу від власти- востей екстрагентів може бути адекватно описана двопараметричним рів- нянням, що враховує тільки їхню основність і полярність. Дослідженню залежностей розподілу карбонових кислот (RCOOH) між двома фазами присвячено багато публікацій. Це зумовлено практичним значенням цього питання – з огляду на процеси одержання карбонових кислот окисленням вуглеводнів, наприклад, кислот С1 — С4 із бензинів [1], що пов’язане з потребою очищення стічних вод і поширенням цих кислот і їхніх похідних у природі, зокрема широкою участю карбонових кислот у процесах життєдіяльності організмів. Велике значення для досліджен- ня має простота проведення аналітичних визначень і їхня висока точ- ність. У системах органічна фаза – вода виникають певні труднощі, по- в’язані з процесами димеризації кислот в органічній і їхній дисоціації у водній фазі, проте вони повністю розв’язуються при використанні відпо- відних експериментальних технік, зокрема дисоціацію можна приглуши- ти шляхом підкислення водних розчинів. Наявність численних експериментальних даних за константами розпо- ділу Кр RCOOH може бути основою для їхнього кількісного узагальнення та одержання таким шляхом загальних залежностей. Цікаві два питання: 1) Залежність Кр від властивостей органічної фази; 2) Залежність Кр від будови і властивостей самих кислот. ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗПОДІЛУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ МІЖ ВОДНОЮ... 111 Перше питання пов’язане з загальною проблемою впливу властивос- тей екстрагенту на процес розподілу речовин між двома фазами. Поши- рені в 50-их роках XX ст. залежності, які враховували тільки фізичні ефекти в розчинах (Ван-Лаар, Маргулес), що грунтувалися на теорії ре- гулярних розчинів рівняння Гільдебранда—Скетчарда, характеризуються низькою точністю, особливо у випадку полярних розчинників або речо- вин, здатних до специфічної взаємодії, зокрема кислот. Не набагато кра- щі результати дає і розроблена Праузнітцем теорія NRTL (non random two liquids) [2]. Тому для ефективного визначення величин Кр органічних речовин між двома фазами опрацьовано низку емпіричних розрахунків, огляд найважливіших з них розглянуто в [3]. Оскільки це пов’язано з карбоновими кислотами, то можна зазначити працю [4], в якій показано, що значення Кр валер’янової кислоти між во- дою та спиртами лінійно зменшуються в ряді С5 – С9; в [5] виявлено лі- нійне зменшення Кр мурашиної кислоти в гомолітичних рядах екстраген- тів із збільшенням їхньої молекулярної ваги, але ця лінійність зберіга- ється тільки за умови відсутності розгалуження вуглеводневого ланцюга. В [6] визначено неузгодженість експериментально з’ясованих значень Кр кислот С2 – С6 зі значеннями Кр, розрахованими на підставі теорії регу- лярних розчинів; допустима збіжність, завдяки відсутності специфічних взаємодій, існує лише для вуглеводнів. Це передбачення збігається з виз- наченою в [7] лінійністю Кр оцтової і масляної кислот між водою та рядом гомологічних карбонільних сполук – кетонів і складних ефірів – з їх- ньою основністю за Камлєтом-Тафтом β. Водночас сумнівно, чи загально- придатною буде запропонована у [8, 9] залежність Кр пропіонової кисло- ти від поверхневого натягу на границі розділу фаз екстрагент — розчин- ник. Багато даних з розподілу аліфатичних кислот С1 – С6 в гомолітич- них рядах розчинників і певні якісні залежності подано в працях І. М. Ко- ренмана і співр. [10, 11]. Огляд найновіших праць у цій галузі наведено в [12]. Ефективнішим було узагальнення значень Кр для ряду екстрагентів за допомогою багатопараметричних рівнянь типу відомого рівняння Коп- пеля-Пальма, яке враховує різні види специфічних і неспецифічних взаємодій кислоти з молекулами екстрагенту. Пізніше з’ясували доціль- ність додаткового врахування затрати енергії на утворення в екстрагую- чій фазі порожнини (cavity) для розташування молекули кислоти, яка переходить в органічний розчинник, а також його мольного об’єму lgКр = a0 + a1 2 1 2 2 + − n n + a2 12 1 + − ε ε + a3Ет + a4B + a5δ2 + а6VМ. (1) У рівнянні (1) n – показник заломлення світла; ε – діелектрична постійна екстрагенту, які визначають його поляризованість і полярність, що відповідають за неспецифічні взаємодії; В – основність за Коппелем- Пальмом; Ет – електрофільність за Райхардтом, які визначають специ- фічну (кислотно-основну) взаємодію, квадрат параметра розчинності Гільдебрандта δ2 пропорційний енергії когезії органічної фази; а VМ – її мольний об’єм. Це рівняння виявилось досить ефективним при узагаль- ненні даних за Кр аліфатичних кислот, у тім числі розгалужених, нена- сичених, заміщених і для ароматичних кислот [13]. Аналіз одержаних 112 ГАЛИНА МІДЯНА, ОЛЕНА ПАЛЬЧИКОВА, ІРИНА АНТОНИШИН рівнянь засвідчив, що у випадку аліфатичних кислот, які реально визна- чають величину Кр, будуть лише дві характеристики – передусім основ- ність екстрагенту, а також його полярність. З достатньо високим степе- нем надійності залежність величини lgКр від властивостей розчинника можна описувати спрощеним двопараметричним рівнянням lgКр = a0 + a2 12 1 + − ε ε + a4В. (2) Зведення, на підставі літературних даних [14], коефіцієнтів а0, а2 і а4 відповідних рівнянь для ряду аліфатичних карбонових кислот, а також значення їхніх множинних коефіцієнтів кореляції R і парних коефіцієнтів кореляції lgКр з основністю rOB подано в табл.1. Таблиця 1 Коефіцієнти спрощених рівнянь розподілу карбонових кислот між органічною та водною фазами і їхні коефіцієнти множинної кореляції R, середньоквадратичні помилки s та коефіцієнти парної кореляції rOB між lgKp і основністю екстрагентів В на підставі [14] № з/п Кислота pKa Кількість екстра- гентів N а0 а2 а4·103 R s rOB 1 НСООН 3.75 37 -5.01 8.0 5.4 0.965 0.324 0.756 2 СН3СООН 4.75 47 -3.70 5.5 4.3 0.936 0.335 0.820 3 СН2ClCOOH 2.85 12 -2.99 3.0 9.92 0.975 0.265 0.950 4 СНCl2COOH 1.48 9 -3.28 4.9 8.8 0.949 0.300 0.804 5 СCl3COOH 0.70 13 -1.99 0.6 9.22 0.963 0.258 0.962 6 СН2BrCOOH 2.69 7 -2.73 3.9 6.5 0.994 0.114 0.957 7 НОСН2COOH 3.83 5 -7.83 11.5 8.3 0.962 0.138 0.280 8 СNСН2COOH 2.45 4 -2.95 2.5 6.7 0.971 0.238 0.950 9 С6Н5СООН 4.19 36 -1.25 2.8 7.7 0.960 0.276 0.923 10 PhСН2СООН 4.28 10 -1.76 6.4 1.7 0.965 0.205 0.684 11 СН3СН2COOH 4.86 45 -2.73 4.1 4.5 0.900 0.399 0.831 12 СН3СНBrCOOH 2.98 7 -1.98 3.65 5.75 0.985 0.158 0.946 13 СН2BrСН2COOH 4.03 4 1.84 3.3 3.2 0.990 0.068 0.902 14 СН3СН(ОН)COOH 3.08 20 -2.84 6.9 -3.3 0.897 0.243 0.354 15 СН3СН2СН2COOH 4.83 47 -2.3 4.0 5.9 0.947 0.303 0.885 16 СН3СН2СНBrCOOH - 6 -1.20 3.3 4.73 0.995 0.080 0.950 17 (СН3)2СНCOOH 4.88 10 -2.05 5.6 4.3 0.972 0.234 0.935 18 СН3(СН2)3COOH 4.84 31 -2.05 5.6 4.3 0.972 0.234 0.888 19 (СН3)2СНСН2COOH 4.77 11 -1.22 1.8 5.69 0.857 0.440 0.858 20 СН3(СН2)4COOH 4.85 18 -1.06 5.2 5.2 0.958 0.300 0.805 21 СН3(СН2)5COOH 4.86 30 -1.09 5.2 5.2 0.958 0.300 0.899 22 СН2=СНCOOH 4.25 23 -2.36 5.2 2.3 0.958 0.235 0.854 23 СН3СН=СНCOOH 4.55 25 -1.09 1.8 3.7 0.948 0.178 0.812 24 СН2=С(СН3)COOH - 26 -1.24 1.8 6.34 0.967 0.216 0.958 ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗПОДІЛУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ МІЖ ВОДНОЮ... 113 Високі значення множинних коефіцієнтів R рівнянь типу (2) для прак- тично всіх кислот, подано в табл. 1, за незначними винятками, більші 0.95, дають змогу припустити загальну придатність такого підходу. Варто зазначити таке: хоча коефіцієнти парної кореляції для аліфатичних кис- лот між lgКр та основністю екстрагентів високі (в межах 0.8 – 0.9), але у випадку оксикислот відповідне rОВ близьке до 0.3, тобто жодної кореляції не простежується. Такі самі залежності простежуються у випадку арома- тичних кислот, проте трапляються і відхилення, наприклад, для мета— амінобензойної кислоти (табл. 2), отже, значущими можуть виявитися і інші характеристики, крім f(ε) і В. Це, очевидно, спричинено складнішим ефектом взаємодій, які зумовлені наявністю π—електронної системи бен- зольного кільця [15]. Таблиця 2 Коефіцієнти спрощених рівнянь для розподілу заміщених карбонових кислот між органічною та водною фазами і коефіцієнти парної кореляції rOB між lgKp і основністю В № з/п Кислота N а0 а2 а4·103 R s rOB 1 орто-Амінобензойна 36 -0.54 0.65 6.93 0.940 0.281 0.910 2 пара-Амінобензойна 22 -4.46 11.30 2.70 0.878 0.519 0.612 3 мета-Амінобензойна 17 -2.67 4.82 3.85 0.774 0.591 0.680 4 мета-Оксибензойна 15 0.76 2.93 13.99 0.966 0.36 0.946 5 мета-Хлорбензойна 7 -0.85 3.20 5.90 0.983 0.276 0.960 6 мета-Нітробензойна 7 -1.71 5.29 6.43 0.964 0.297 0.916 7 Бензойна 36 -1.15 2.56 7.54 0.957 0.277 0.936 8 орто-Оксибензойна (саліцилова) 28 -0.67 2.63 6.57 0.931 0.344 0.911 9 пара-Оксибензойна 5 -0.57 3.71 15.56 0.979 0.349 0.967 10 орто-Хлорбензойна 6 -1.67 6.60 4.28 0.984 0.180 0.885 11 пара-Хлорбензойна 4 -0.86 4.73 3.01 0.997 0.05 0.873 12 мета-Толуїлова 4 -0.53 0.72 6.49 0.999 0.02 0.997 Щодо іншого боку проблеми розподілу карбонових кислот, а саме зв’язку між величиною Кр і характеристиками самих кислот також при- свячено багато досліджень, за винятком прямоланцюгових алканових кислот – їхні результати не можна вважати задовільними. Враховуючи безсумнівну наявність специфічної взаємодії кислот з екстрагентами за воднем карбоксильної групи, можна було очікувати, що значення Кр бу- дуть визначатися константами дисоціації кислот. Для аліфатичних кис- лот у найбільш вивченій системі диетиловий ефір — вода такого зв’язку між Кр і рК кислот немає. Це простежується і для інших систем. Врахо- вуючи, що σх – характеристики замісників у рівнянні Гаммета-Тафта — визначають на підставі їхніх рК [16], відповідно немає зв’язку між Кр і σх. Варто зазначити, що для різних екстрагентів співвідношення між Кр для них не є строго лінійними, особливо при порівнянні гідроксильних і 114 ГАЛИНА МІДЯНА, ОЛЕНА ПАЛЬЧИКОВА, ІРИНА АНТОНИШИН негідроксильних екстрагентів, що узгоджується зі спостереженнями ав- торів [17, 18]. Безсумнівною є лінійність lgКр від кількості атомів вуглецю в ряді прямо- ланцюгових кислот [4, 8]. Це зумовлено лінійністю внеску вільної енергії груп СН2 ΔGСН2 в сумарну зміну вільної енергії кислот СН3(СН2)nСООН при розподілі зі збільшенням їхньої кількості. Постійні значення ΔGСН2 існу- ють тільки для кислот С3 – С6, і то з деякими відхиленнями, а вже при переході до енантової кислоти вони помітно збільшуються [19]; неоднако- ві ΔGСН2 також для різних розчинників [12, с. 122]. Це співвідношення вже порушується при розгалуженні вуглеводневого ланцюга або введенні за- місників, тому що вплив замісників на окремі складові лінійних рівнянь, тобто на окремі сольватаційні процеси, різний. Розглядаючи коефіцієнти при поодиноких членах спрощених рівнянь, із табл. 1 видно відносну їхню симбатність з окремими властивостями кислот. Коефіцієнти а4, які відображають вплив основності на Кр, змен- шуються з ростом рК кислот (тобто зменшенням їхньої сили рК = -рН); абсолютна величина вільного члена а0 рівнянь збільшується з величиною мольного об’єму кислот; проте ці залежності, зображені на рис. 1, 2, ві- дображають тільки загальні тенденції, але не є строго лінійними. Ще менш чітким треба вважати зменшення коефіцієнтів а2 (вплив полярності) з ростом функції Кірквуда кислот. Чіткіше ці залежності простежуються при окремому розгляді даних для галогензаміщених оцтової карбонової кислоти [20]. 0 1 2 3 4 5 6 -4 -2 0 2 4 6 8 10 a 4*1 03 pKa Рис. 1. Співвідношення між рК аліфатичних карбонових кислот і коефіцієнтами а4 рівняння (2). Оскільки ароматичні кислоти кристалічні і досить високоплавкі, то їх- ніх характеристик n, ε і VМ у літературі немає, що не дає змоги переві- рити згадані залежності. Можна тільки виявити відсутність зв’язку між ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗПОДІЛУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ МІЖ ВОДНОЮ... 115 їх lgКр і рК в системі октанол — вода і співвідношення між коефіцієнтами а4 спрощених рівнянь від рК кислот (табл. 2, рис. 3 і 4). 20 40 60 80 100 120 140 160 -8 -7 -6 -5 -4 -3 -2 -1 a 0 VM, мл/моль Рис. 2. Співвідношення між мольним об’ємом аліфатичних карбонових кислот (VМ, мл/моль) і коефіцієнтами а0 рівняння (2). -0,5 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 рК lg K p Рис. 3. Співвідношення lgKp ароматичних кислот між октанолом і водою і їхні рК на підставі [15]. Варто звернути увагу на наявність низки адитивних схем розрахунку Кр з розрахунком емпіричних параметрів, у тім числі для визначення так званих індексів гідрофобності Ганша π (Кр у системі октанол — вода), ог- ляд деяких із них подано в праці [3], проте точність розрахунку по них у випадку карбонових кислот помірна. 116 ГАЛИНА МІДЯНА, ОЛЕНА ПАЛЬЧИКОВА, ІРИНА АНТОНИШИН 0 2 4 6 8 10 12 14 16 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 pK a 4 10 3 а · Рис. 4. Співвідношення між коефіцієнтами а4 рівняння типу (2) для розподілу ароматичних кислот і їхніх рК. Л І Т Е Р А Т У Р А 1. Брунштейн Б.А., Клименко В.Л., Цыркин Е.Б. Производство синтетических кислот из нефтяного и газового сырья. – Л: Химия, 1970, 160 с. 2. Арро А.Я., Мэлдер Л.И. Расчет коэффициентов распределения полярных ве- ществ между смесью органических растворителей и водой. // Журн. физ. химии. – 1976. – Т. 50, № 10. – С. 2601 — 2604. 3. Макитра Р.Г. Применение принципа линейности свободных энергий для описания процессов распределения веществ между двумя жидкими фазами и растворимости газов. Деп. в ВИНИТИ №1260-85, 51 с. 4. Павловская Е.М., Чарыков А.К., Тихомиров В.И. Параметры экстракции жирных кислот и их связь со структурными факторами // Журн. общей хи- мии. – 1975. – Т. 47, № 3. – С. 536 — 540. 5. Whitehead K.E., Geankoplis K.E. Separation of formic and sulfuric acid by ex- traction // Ind. Eng. Chem. – 1955. – Vol. 47, № 10. – Р. 2114 — 2122. 6. Kojima I., Joshida M., Tanako M. Distribution of carboxylic acids between or- ganic solvents and aqueous perchloric acid solution.// J. Inorg. Nucl. Chem. – 1970. – Vol. 32, № 3. – Р. 987 — 995. 7. Hegazi M.F. Influence of Hydrogen Bond on Acceptor Basicities of Esters and Ke- tones in the Extraction of Acetic and Butyric Acids from Aqueous Solutions //J. Chem. Tech. Biotechnol. – 1984. – Vol. 34, № 2. – P. 251 — 256. 8. Rulio C.F., Rodriguez B.V., Alameda Y.E. Equilibric distribution of propionic acid between water and some organic solvents // Afinidad. – 1984. – Vol. 38, № 374. – P. 303 — 307. 9. Vignes J. Equilibrium distribution of a constituent between two liquid phases; relations with interfacial phenomena // J. Chim. Phys. – 1960. – Vol. 57 –. P. 966 — 979. 10. Коренман И.М., Гурьев И.А. Распределение алифатических кислот между органическим растворителем и водой. // Труды по химии и хим. технологии. Горьковский университет. – 1970. – № 1. – C. 64 — 69. ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗПОДІЛУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ МІЖ ВОДНОЮ... 117 11. Коренман И.М. Экстракция в анализе органических веществ. – М: Химия. 1977. – 200 с. 12. Чарыков А.К., Осипов Н.И. Карбоновые кислоты и карбоксилатные комплек- сы в химическом анализе. – Л: Химия. 1991.– 238 с. 13. Макитра Р.Г., Пириг Я.Н., Васютын Я.М., Мидяна Г.Г. Влияние свойств ор- ганической фазы на константы распределения и димеризации бензойной кислоты. // Журн. общей химии. – 1994. – Т. 64, Вып. 5. – С. 722 — 730. 14. Макитра Р.Г. Закономерности распределения замещенных, разветвленных и ненасыщенных карбоновых кислот между органической и водной фазами // Журн. общей химии. – 2003. – Т. 73, Вып. 8. – С. 1244 — 1252. 15. Макитра Р.Г., Мидяна Г.Г., Пальчикова Е.Я Закономерности распределения замещенных бензойных кислот между органическими экстрагентами и водой // Журн. прикл. химии. – 2006. – Т. 79, Вып. 1. – С. 44 — 50. 16. Джонсон К. Уравнения Гаммета. – М: Мир. 1977. – 240 c. 17. Dunn U.J., Wold S. Statistical analysis of the Partition Coefficients // Acta Chem. Scand. – 1978. – Vol. 32B, № 7. – P. 536 — 542. 18. Коренман И.М. Экстрагирующие способности разных растворителей // Труды по химии и химической технологии. Ивановский госуниверситет. – 1970. – № 1. – C. 54 — 58. 19. Макитра Р.Г., Пириг Я.Н., Васютын Я.М. Влияние свойств органических растворителей на распределение валериановой, капроновой и энантовой кис- лот между органической и водной фазами // Журн. общей химии. – 2000. – Т. 70, № 5. – С. 722 — 727. 20. Макітра Р.Г., Мідяна Г.Г., Гавенко В.О. Залежності розподілу галогензамі- щених оцтових кислот між двома фазами // Укр. хім. журнал. – 2004. – Т. 70, № 8. – С. 105 — 109. SUMMARY Halyna MIDYANA1, Olena PALTSHIKOVA2, Iryna ANTONYSHYN3 DEPENDENCIES OF CARBOLIC ACIDS DISTRIBUTION BETWEEN WATER AND ORGANIC PHASES 1Physical—Chemistry of Combustible Minerals Department, Institute of Physical—Organic Chemistry and Coal Chemistry of the NAS of Ukraine 2Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine 3Ivan Franko National University of Lviv Two characteristics, namely the basicity of an extracting agent and its polarity determine the distribution constants value between two phases for aliphatic acids. Linear dependence of lgKp upon the carbon atoms number in homologous series of unbranched acids is known from the literature. But this dependence is dislocated at branching the radical or at substituents in- troduction. Also in a case of aromatic acids for many substituted benzoic acids with the excep- tion of meta- and para-aminobenzoic acids, the dependence of distribution constants can be adequately described by two-parametric equation taking into account only the basicity and polarity of the extracting agent.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73965
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3569
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:38:39Z
publishDate 2007
publisher Західний науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Мідяна, Г.
Пальчикова, О.
Антонишин, І.
2015-01-17T16:48:44Z
2015-01-17T16:48:44Z
2007
Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами / Г. Мідяна, О. Пальчикова, І. Антонишин // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 110–117. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
1563-3569
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73965
547.29+541.123.4
Для аліфатичних кислот величину констант розподілу між двома фазами визначають дві характеристики – основність екстрагенту і його полярність. У літературі зазначають лінійність lgKp від кількості атомів вуглецю в ряді нерозгалужених кислот, але ця залежність порушується при розгалуженні радикала або введенні замісників. Також у випадку ароматичних кислот для більшості заміщених бензойних кислот, за винятком мета- і пара-амінобензойних кислот, залежність констант розподілу від властивостей екстрагентів може бути адекватно описана двопараметричним рівнянням, що враховує тільки їхню основність і полярність.
Two characteristics, namely the basicity of an extracting agent and its polarity determine the distribution constants value between two phases for aliphatic acids. Linear dependence of lgKp upon the carbon atoms number in homologous series of unbranched acids is known from the literature. But this dependence is dislocated at branching the radical or at substituents introduction. Also in a case of aromatic acids for many substituted benzoic acids with the exception of meta- and para-aminobenzoic acids, the dependence of distribution constants can be adequately described by two-parametric equation taking into account only the basicity and polarity of the extracting agent.
uk
Західний науковий центр НАН України і МОН України
Праці наукового товариства ім. Шевченка
Хемія
Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
Dependencies of carbolic acids distribution between water and organic phases
Article
published earlier
spellingShingle Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
Мідяна, Г.
Пальчикова, О.
Антонишин, І.
Хемія
title Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
title_alt Dependencies of carbolic acids distribution between water and organic phases
title_full Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
title_fullStr Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
title_full_unstemmed Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
title_short Залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
title_sort залежності розподілу карбонових кислот між водною та органічною фазами
topic Хемія
topic_facet Хемія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73965
work_keys_str_mv AT mídânag zaležnostírozpodílukarbonovihkislotmížvodnoûtaorganíčnoûfazami
AT palʹčikovao zaležnostírozpodílukarbonovihkislotmížvodnoûtaorganíčnoûfazami
AT antonišiní zaležnostírozpodílukarbonovihkislotmížvodnoûtaorganíčnoûfazami
AT mídânag dependenciesofcarbolicacidsdistributionbetweenwaterandorganicphases
AT palʹčikovao dependenciesofcarbolicacidsdistributionbetweenwaterandorganicphases
AT antonišiní dependenciesofcarbolicacidsdistributionbetweenwaterandorganicphases