Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Праці наукового товариства ім. Шевченка
Дата:2007
Автор: Макітра, Р.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73968
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918) / Р. Макітра // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 185-195. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860017784758468608
author Макітра, Р.
author_facet Макітра, Р.
citation_txt Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918) / Р. Макітра // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 185-195. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці наукового товариства ім. Шевченка
first_indexed 2025-12-07T16:45:46Z
format Article
fulltext Роман МАКІТРА РОМАН ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ – ОГЛЯД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1861 — 1918) На тлі майже гуманітарної галицької інтелігенції австрійських часів видніється постать Романа Залозецького, професора Львівської політех- ніки, одного з перших дослідників хемії і переробки нафти. Детальніше його біографічні дані подає Г. Бойко в статті “Перші вчені галицького гір- ництва” (збірник “Аксіоми для нащадків”, Львів: Меморіал, 1992). Ми ли- ше згадаємо, що він був сином Володимира Сас-Залозецького (1833— 1915), священника та письменника. Студіював у Львові (1888) та Цуриху (1889—1890). Після повернення зі Швайцарії став доцентом, пізніш про- фесором хемічної технольогії Львівської політехніки, а також очолив (1891) краєву дослідну стацію нафтової промисловості. Хоча перші скромні дослідження нафти в Україні датуються ще кін- цем ХVIII ст., невдовзі після створення австрійською владою університе- ту у Львові (І. Мартинович, Б. Гаккет), а перші спроби використання її для освітлення належать до 1810—1812 рр. (Й. Геккер), то широке її вико- ристання розпочинається лише з половини ХІХ ст., після сконструюван- ня Й. Зехом та І. Лукасевичем прототипів сучасних нафтових ламп і практичного опрацювання технольогії дестиляції нафти. Грунтовне нау- кове її дослідження розпочалось після створення в 70-х роках хемічного факультету політехніки та катедри технічної хемії. Одначе її професори – А. Фройнд, Б. Павлєвскі – не були спеціалістами-нафтовиками (хоча Б. Павлєвскі написав у 1891 р. підручник “Технольогія нафти і земного воску”) і займались нафтою побічно. Водночас збільшення видобутку нафти в Галичині та її переробки (був період, коли Галичина займала перше місце в світовім видобутку) і, зрештою, виникнення нових напрям- ків її господарчого використання, в тім числі як палива для моторів, ви- магали грунтовнішого вивчення складу та властивостей краєвої нафти і фахових порад для промисловості. З цією метою було створено дослідну стацію. Дослідження її керівника, професора Залозецького, мали не лише прикладне, льокальне значення, але здобули широке визнання серед на- уковців-нафтовиків, про що свідчать численні цитування його праць у ві- домій енцикльопедії нафти Енглєра “Das Erdöl”. Ми спробуємо коротко охарактеризувати основні напрямки дослід- жень і наукових досягнень Р. Залозецького, а також бібліографії та його праць. Одразу зазначимо, що ця бібліографія – і то, мабуть, не повна – стосується лише його публікацій у галузі досліджень нафти. Проф. Зало- зецький брав активну участь у політичнім і господарськім житті краю. Адже він був тісно пов’язаний із нафтовою промисловостею, представляв 186 РОМАН МАКІТРА анґлійські та французькі фірми в Галичині; з 1913 р. був послом до Га- лицького сойму, а смерть його захопила на становищі цісарсько-коро- лівського радника (1914) міністерства публічних робіт у Відні. З іншого боку він був викладачем товарознавства і директором (1911) торговельної школи при товаристві “Просвіта”, а також довголітним головою товарис- тва “Сільський господар”. Без сумніву, що і ці аспекти його діяльності ві- дображено у відповідних публікаціях, у тім числі і в газетних статтях, але цієї сфери торкатись не будемо, оскільки це вже тема окремого дос- лідження. Отже, повернемося ad rem. Перші його друковані праці, відповідно до тодішніх вимог, належать ще до часу студій – це “Über die Leuchtkraft von Erdöl” (Stuttgart, 1886) та “Sprawozdanie z wykonanych badań nad przeróbką wosku ziemnego” (Львів, 1887). В них простежувався шлях, яким він крокуватиме в науці. Всі його публікації можна умовно поділити на декілька напрямів. 1. Дослідження властивостей і складу нафти. У 1886 р., ще в студентські часи, вийшла його робота, де на підставі даних бромометричного аналізу автор припустив, що в сирій нафті є оле- фіни. В 1894 р. він довів, що в нафті є ароматичні та терпенові вуглеводні; 1900 р. – шляхом селективного осадження виділив із важких нафтових дестилятів високомолекулярні ароматичні вуглеводні з кількома циклами; 1892 р. – декілька праць присвячено дослідженню азотовмісних сполук нафти, що було пов’язано з тодішніми дискусіями про походження і шляхи утворення нафти. З цим питанням пов’язані його роботи, в яких встановлено оптичну активність деяких нафт чи їхніх фракцій. Також він удосконалив методику визначення парафіну в нафтах і їхніх фракціях, висаджуючи їх спиртом (1888). Разом з Г. Клярфельдом Р. Залозецький у 1906 р. опрацював скалю температурних поправок для визначення питомих ваг нафт. Узагальнен- ням досліджень складу нафти Галичини є опублікований в 1913 р. огляд характеристик 13 галицьких нафт, де стверджується, що в них у значній кількості є (22 %) ароматика, особливо в низькокиплячих фракціях. 2. Взаємодія нафтових фракцій з хемічними реагентами Ці праці у значній кількості є пов’язані з проблемою очищення та обезбарвлення нафтових фракцій та озокериту. Передусім варто згадати дослідження дії на них сірчаної кислоти (1887), опрацювання оптималь- ного режиму очищення, а також з’ясування природи утворюваних при цьому смолистих і вуглистих відпадків. Теоретичне значення мала праця, в якій досліджувалась взаємодія низькокиплячих фракцій нафти з нітру- ючою сумішшю 65% азотної кислоти з сірчаною кислотою (1902). Було одержано кристалічні продукти, яким автор початково приписав струк- туру тринітроізогексану (заперечуючи думку Марковнікова про інерт- ність парафінів до нітруючої суміші, яка тепер вже загальноприйнята), а також полінітрозаміщених ароматичних вуглеводнів. Р. Залозецького також цікавили проблеми поглинання кисню нафтою в процесі її очищення сірчаною кислотою і пожежонебезпечності легких дестилятів нафти. РОМАН ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ – ОГЛЯД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1861 — 1918) 187 3. Дослідження та опрацювання промислових процесів Ці праці становлять вагому частину його творчої спадщини, оскільки до них належать згадані статті з сірчанокислотного очищення озокеритів. Ще студентські праці присвячені дослідженню керосинів, як джерела ос- вітлення. Праці 1894 — 1900 років – це різні аспекти сірчанокислотного очищення нафтових фракцій, опрацювання оптимальних її процесів і дослідження речовин, які переходять у кислотний шар і можливості їх- нього використання. На жаль, проблему утилізації кислих гудронів не вирішено, як знаємо, дотепер. Доцільно згадати заперечування Вішіном (1895) суґестії Залозецького, що чим нижча температура очищення, тим кращими будуть її результати, а також твердження, що залежно від по- ходження нафти вона вимагатиме інших умов очищення. Також спірним є питання про можливий вплив на результати очищення світла та пере- мішування повітрям. Проф. Залозецький запропонував деякі ефективні способи утилізації відпадків з процесу очищення, тобто зазначив, що так звану кислу смолу можна застосовувати як лаки для деревини, які, щоправда, внаслідок на- явності в смолі маслорозчинних сульфонатів мають погану водостійкість, а також для її протравлювання (“байцування”). Він зазначав ті труднощі, які виникають під час використання кислотного шару – і припустив, що наявну там сірчану кислоту з метою утилізації можна б переробляти на галуни (квасці). У кінці своєї наукової діяльності (1910) Р. Залозецький зацікавився пи- таннями одержання твердого кристалічного парафіну, а також опрацю- вав деякі методики аналізу нафтопродуктів. 4. Питання походження нафти. У багатьох працях проф. Залозецького розглянуто теоретичні питання щодо природи і можливих шляхів утворення кисневих складників нафти в передусім карбонових кислот, а також утворенню самої нафти. Ще в 1891 р. автор виявив в дестилятах нафтенові кислоти С10 — С11, а також висловив припущення про можливу наявність у них лактоноспиртів. Вод- ночас стверджував, що нейтральні дестиляти під час очищення при низьких температурах майже не взаємодіють з киснем, але кількість утворюваних кислот збільшується зі збільшенням температури. Очевид- но, ці опрацювання в світлі сучасної пероксидної теорії процесів оксида- ції неактуальні. Заявляв, що утворені кислоти не мають ароматичного характеру. Р.Залозецький опрацював аналітичні методики визначення нафтенових кислот водно-спиртовим лугом і дослідив їхню дисоціацію. У 1891 р. Залозецький опублікував низку праць, в яких розглядав пи- тання походження нафти й озокериту. Враховуючи, що ця проблема до- тепер ще не вирішена принципово, не має сенсу подавати його погляди, оскільки він дотримувався версії про органічне походження нафти, його погляди збігалися з думкою Енглєра про утворення її з тваринних реш- ток. Подібну гіпотезу висував ще Гаккет у кінці ХVIII ст. Він запропону- вав зовсім неправдоподібне припущення, що обов’язковою проміжною стадією перетворення тваринних товщів в нафту є утворення озокериту, а також про вагоме значення в нафтоутворенні його крекінгу до етилену й ацетилену з наступною полімеризацією в рідкі вуглеводні. В 1907 р. 188 РОМАН МАКІТРА проф. Залозецький досліджував прояви оптичної активності деяких нафт та їхніх фракцій і припускав можливу спорідненість цього явища з оп- тичною активністю смол з бурого вугілля. 5. Miscellanea Більшість праць Р. Залозецького пов’язані з хемією та технольогією нафти, проте в його творчому доробку трапляються статті з інших розді- лів хемії: дослідження залежностей дифузії товщевих кислот через пів- проникливі мембрани, опрацювання аналітичних методів чи лаборатор- них методик визначення фізико-хемічних характеристик речовин, дос- лідження воску, екстрагованого з торфу етером, а також навіть Калусь- кого каїніту (особливу увагу звертає на можливість одержання гляу- берської солі з наявної в родовищі домішки магній сульфату). Проф. Залозецький не тільки читав лекційний курс технольогії нафти, а й написав та видав у 1894 р. відповідний підручник. Як людина безпосе- редньо пов’язана з нафтовою промисловістю, опублікував низку праць про стан видобутку та переробки нафти в Галичині та інших країнах, на- приклад, “Galicyjska nafta” (1898), “Użytkowanie ropy dla karburowania gazu swietlnego” (1907), (займався теж питаннями організації, законів і фінансового положення в цій галузі). Не можна не згадати, що з його іні- ціативи і за його участю як члена редакційної колєгії з 1893 р. почав ви- ходити журнал Nafta, в якому розглядались питання гірництва, промис- ловості нафти та земного воску, який з 1896 р. став офіціяльним органом Крайового нафтового товариства, а з 1900 – заснував німецькомовний варіант журналу – “Naphta”. Варто зазначити, що відповідні журнали у західних країнах почали виходити значно пізніше – відомі Fuel в Англії з 1922, Brennstoffchemie у Німеччині 1920 р., Oil and Gas Journal в США 1902 р. Бібліографія хемічних робіт Р. Залозецького Трудність в опрацюванні цієї бібліоґрафії полягає в тому, що значну частину робіт Р. Залозецького було опубліковано в журналах широкого наукового профілю, які виходили 100 — 120 літ тому в Галичині, тепер мало- або і взагалі недоступних. Можливо, що в цьому бібліографічному огляді теж будуть пропущені деякі статті, за що ми несемо відповідаль- ність, хоча важко нас у чомусь звинувачувати. Бібліографічний огляд не охоплює господарських статтей, газетних публікацій, урядових звітів. Список хемічних праць зроблено на підставі основних хемічних журналів 1880 — 1910 років, реферативного журналу Chemisches Zentralblatt, огляду Z. Hagerowa – Bibliografia polskiego przemysłu naftowego – Przemysł naftowy 1939. T. 14. № 10, 11 (через по- чаток війни ця публікація не була закінчена), а також каталогу давніх видань у бібліотеці Львівської політехніки. Між 1888 та 1919 рр. рефера- ти праць з прикладної хемії публікували переважно у журналі Z. ang. Chemie, якого у Львові немає. Ймовірно, що частину праць проф. Зало- зецького надруковано саме там. Крім того, Chem. Zbl., як хемічний жур- нал міг не реферувати статті, присвячені технічним чи господарським питанням нафтової промисловості. Варто зазначити, що деякі статті ав- тор дублював у різних журналах. РОМАН ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ – ОГЛЯД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1861 — 1918) 189 Дуже багато публікацій Р. Залозецького цитовано у відомій п’ятитомній нафтовій енцикльопедії Енглєра та фон Гефера “Das Erdöl” – лише в першому томі, присвяченому хемії і фізиці нафти, прізвище Залозецько- го згадано 47 разів (!). На жаль, ці посилання здебільшого не охоплюють назви праці, а часто і тому журналу, а тим паче кількості сторінок. Нео- хоплені попередніми джерелами публікації ми наводимо, а замість нез’я- сованої назви у дужках подаємо тематику праці. У всіх випадках після назви статті та журналу подано джерело, звідки взято посилання: Zbl. – Chemisches Zentralblatt; Hag. – стаття згадана в праці Z. Hagerowa в Przemysl naftowy; Kat. – каталог бібліотеки ЛПІ; Ber. Ref. – реферат подано у відповідному томі Berichte; E. – книга Енглєра, її том і сторінка. Оскільки Р. Залозецький публікував переважно статті сам, ми в бібліо- графії не подаємо його прізвища, за винятком тих праць, де крім нього є ще співавтори. Хочемо зазначити, що в таких журналах, як Chemische Technik його статті поділено на декілька частин, тому під одним посилан- ням подано різні сторінки. 1886 рік 1. Über die Leuchtkraft von Erdöl // Chem. Ztg. — 1886. — S. 645. [E. IV, S. 570; Kat. I, S. 55, N 4339]. 2. Über die Leuchtkraft von Erdöl // Dinglers Polytechn. Journal. — 1886. — Bd. 260. — S. 127 – 137. [E. IV, S. 549; Zbl. 1886, S. 557]. 3. (Про швидкість спалювання гноту) // Dingl. Polyt. J. — 1886. — Bd. 261. — S. 84 [E. IV, S. 549]. 4. Kwestya olefinów w nafcie galicyjskiej // Kosmos. — 1886. — T. 11, N 3. — S. 403 – 406. 1887 рік 5. Über Entfärbungsmittel und ihre Einwendung zur Entfärbung des Ozokerites // Dingl. Polyt. J. — Bd. 265. — S. 20 – 33 (und Fortsetz). [ Zbl. 1887, S. 1276]. 6. Einwirkung von Schwefelsäure auf Ozokerit // Dingl. Polyt. J. — Bd. 265. — S. 478 – 484. [E. I, S. 670; Zbl. 1887, S. 1123]. 7. Sprawozdanie z wykonanych badań nad przeróbką wosku ziemnego z polecenia wydziału krajowego // Lwów, 1887. [Kat. I, N 4642]. 1888 рік 8. Quantitative Bestimmung des Paraffins // Dingl. Polyt. J. — 1888. — Bd. 267. — S. 274 – 279. [E. IV, S. 20; Zbl. 1888, S. 429]. 9. Vergleichende Untersuchungen für Erdölbrenner // Dingl. Polyt. J. — 1888. — Bd. 267. — S. 362 – 370. [Zbl. 1888, S. 862]. 10. Über Paraffin im Erdöl // Z. angew. Chemie — 1888. — Bd. 1. — S. 126 – 136. [E. I, S. 259; Zbl. 1888, S. 879; Ber., Ref. S. 798]. 11. Über Paraffin im Erdöl // Dingl. Polyt. J. — 1888. — Bd. 269. — S. 269, 468, 568. [E. I, S. 401]. 190 РОМАН МАКІТРА 12. Über Schmelzpunktbestimmung gefärbfetr Körper // Chem. Ztg. — 1888. — Bd. 12. — S. 788 – 789. [Zbl. 1888, S. 991; Ber., Ref. 1888, S. 549]. 1890 рік 13. Über eine neue Methode zur Bestimmung der Ferrocyansalze und des Gehaltes der Blutlaugenschmelze // Z. ang. Chem. — 1890. — Bd. 3. — S. 210 – 214. [Zbl. 1890, I, S. 878; Ber., Ref. S. 596]. 14. Bestimmung des Ferrocyans in gebrauchter Gasreinigungsmassen // Z. ang. Chem. — 1890. — Bd. 3. — S. 301 – 302. [Zbl. 1890, II, S. 27; Ber., Ref. S. 596]. 15. Neuer Indikator: Alfa-naphtolbenzein // Chem. Ztg. — 1890. — Bd. 14. — S. 605 – 606. [Zbl. 1890, II, S. 1011]. 1891 рік 16. Bildung von Erdöl und Erdwachs // Dingl. Polyt. J. — 1891. — Bd. 280. — S. 69 – 72; 85 – 89. [Zbl. 1891, I, S. 991–992]. 17. Bildung von Erdöl und Erdwachs II // Dingl. Polyt. J. — 1891. — Bd. 280. — S. 133 – 136. [ E. II, S. 113; Zbl. 1891, II, S. 82–83]. 18. Zur Entstehung des Erdöls // Chem. Ztg. — Bd. 16. — S. 1203 – 1205. [Zbl. 1891, II, S. 769–770]. 19. Über die Bildung saurer Verbindungen im Erdöl // Z. ang. Chem. — 1891. — Bd. 4. — S. 416 – 419. [E. I, S. 46; Zbl. 1891, II, S. 420–421; Ber., Ref. 1891, S. 796]. 20. Über die chemische Konstitution der Sauerstoffverbindungen (Säuren) im Erdöl // Ber. Bd. 24. — S. 1808 – 1815. [E. I, S. 434; Zbl. 1891, II, S. 153–154]. 1892 рік 21. Über Erdölsäuren // Chem. Ztg. — 1892. — Bd. 16. — S. 905 – 906. [E. I, S. 434; Zbl. 1892, II, S. 303–304; Ber. Ref. S. 682]. 22. Über pyridinartige Basen im Erdöl // Monatsh. Chem. — 1892. — Bd. 13. — S. 498 – 503. [Zbl. 1892, II, S. 495; Ber., Ref. S. 732]. 23. Über das Vorkommen und die Bildung von Glaubersalz in den Kalibergwerken von Kalusz // Monatsh. Chem. — 1892. — Bd. 13. — S. 504 – 509. [Zbl. 1892, II, S. 492; Ber., Ref. S. 70]. 24. Bildung von Erdwachs // Dingl. Polyt. J. — 1892. — Bd. 284. — S. 143, 252, 396. [E. III, S. 570]. 1893 рік 25. Untersuchung einer Erdölreinigungslauge (Abfalllauge) // Dingl. Polyt. J. — 1893. — Bd. 290. — S. 258 – 261. [E. I, S. 347; E. III, S. 838; Zbl. 1894, I, S. 247–248; Ber., Ref. 1894, S. 341]. 26. Über terpenartige Kohlenwasserstoffe im Erdöl // Dingl. Polyt. J. — 1893. — Bd. 293. — S. 114 – 119, 338. [E. I, S. 457, 678; Zbl. 1894, II, S. 530–531]. РОМАН ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ – ОГЛЯД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1861 — 1918) 191 1894 рік 27. Über terpenartige Kohlenwasserstoffe im Erdöl // Ber. — 1894. — Bd. 27. — S. 2081 – 2087. 28. Zur Frage nach der Säurebildung in Erdölen // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1894. — Bd. 1. — S. 1 – 3. [Zbl. 1894, II, S. 811]. 29. R. Załoziecki. Technologia nafty. Jasło, 1894. Nakl. L. Styrny [Kat.; підручник]. 30. O terpentynowych węglowodorach w nafcie. Kraków, 1894. – 13 s. [Kat. N 6337]. 31. Wynik chemiczno-technicznego rozbióru produktów smarowych. Sprawozdania krajowego towarzystwa naftowego. Rocznik I, Jasło, 1894. [Hag.]. 32. Wpływ temperatury na preces chemicznego czyszczenia nafty. Sprawozdania krajowego towarzystwa naftowego. Rocznik II, S. 5, Jasło, 1895. [Hag.]. 33. Streitige Fragen in der Petroleumindustrie // Chem. Ztg. — 1894. — Bd. 18. — S. 2038. [Chem. Zbl. 1895, I, S. 307]. 1895 рік 34. Über doe Notwendigueit der Feststellung einheitlicher Untersuchungsmethoden in der Petroleumindustrie // Chem. Rev. Fett – und Harzudustie. — 1895. — Bd. 2. — N 1 – 3. — S. 201. [Chem. Zbl. 1895, II]. 35. Gorzelnictwo // Lwów. — 1895. — S. VII+287. [Kat. N 6551]. 36. Der Einfluß der Temperatur auf den chemischen Naphtareinigungprocess // Chem. Ztg. — 1895. — Bd. 19. — S. 7 – 8. [Zbl. 1895, I, S. 404]. 37. Über Temperatur – und Lichteinfluß auf die chemische Reinigung des Petroleums // Chem. Ztg. — 1895. — Bd. 19. — S. 875 – 877; 986 – 998. [E. I, S. 457; Chem. Zbl. 1895, II, S. 1179]. 38. Zur Theorie und Praxis der chemischen Reinigung von Mineralölen // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1895. — Bd. 2. — N 30. — S. 1 – 4. [E. III, S. 1448; Chem. Zbl. 1896, I. S. 287]. 39. Rozbiór gazów z kopalni wosku ziemnego w Dzwiniaczu // Sprawozdania krajo- wego towarzystwa naftowego. — 1895. — Rocznik 2. — N 2. — S. 2. Jasło 1895. [Hag.]. 40. Czyszczenie olejów smarowych // Sprawozdania krajowego towarzystwa nafto- wego. — 1895. — Rocznik 2. — N 8. — S. 9. [Hag.]. 41. O wpływie temperatury i światła na proces chemiczny czyszczenia nafty // Spra- wozdania krajowego towarzystwa naftowego. — 1895. — R. 2. — N 13 – 15. — S. 5. [Hag.]. 1896 рік 42. Zur Vereinheitlichung der Untersuchungsmethoden in der Petroleumindustrie // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1896. — Bd. 3. — S. 142 – 147. [Chem. Zbl. 1896, II, S. 454]. 192 РОМАН МАКІТРА 43. Über die Veränderlichkeit des gasformigen ungesättigten Kohlenwasserstoffe // Z. ang. Chem. — 1896. — Bd. 9. — S. 524 – 529. [E. IV, S. 318; Chem. Zbl. 1896, II, S. 725; Ber., Ref. 1896, S. 1121]. 44. Über eine neue Methode zur Bestimmung des spezifischen Gewichtes der Flüssigkeiten // Z. ang. Chem. — 1896. — Bd. 9. — S. 552 – 551. [Chem. Zbl. 1896, II, S. 770; Ber., Ref. 1896, S. 1164]. 45. O zmienności gazowych nienasyconych węglowodorów. Lwów, 1896. [Kat.]. 46. Über die Feuergefährlichkeit des Petroleums // Milch. Ztg. — 1896. — Bd. 20. — S. 837 – 835. [Zbl. 1897, I, S. 212–213]. 47. Über die Feuergefährlichkeit des Petroleums // Chem. Ztg. — 1896. — Bd. 20. — S. 821, 837. [E. IV, S. 572]. 1897 рік 48. Z technologii nafty // Nafta. Lwów, 1897. — Rocznik 5. — N 15. — S. 131. 49. Über Dissociation erdölsaurer Salze und die Bestimmung freier Säuren in Mine- ralölen // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1897. — Bd. 4. — S. 25 – 27. [Zbl. 1897, I, S. 444]. 50. Über Dissociation erdölsaurer Salze und die Bestimmung freier Säuren in Mine- ralölen // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1897. — Bd. 4. — S. 36 – 38. [Zbl. 1897, I, S. 524]. 51. Über das Volum der in der Fetten enthaltenen Fettsäuren als analytisches Unter- suchuchgsmittel // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1897. — Bd. 4. — S. 119 – 121. [Zbl. 1897, I, S. 1263]. 52. Versuche über Diffusion von Fettsäuren // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1897. — Bd. 4. — S. 220 – 221. [Zbl. 1897, II, S. 691]. 53. Versuche über Diffusion von Fettsäuren II // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1897. — Bd. 4. — S. 229 – 232. [Zbl. 1897, II, S. 789]. 54. Beiträge zur Kenntniss des chemischen Verhaltens des Erdöls. I. Mitt. Einwir- kung der Schwefelsäure auf Erdöle // Z. ang. Chemie. — 1897. — Bd. 10. — S. 87 – 92. [E. I, S. 587, 678; Zbl. 1897, II, S. 1123]. 55. Beiträge zur Kenntniss des chemischen Verhaltens des Erdöls. II. Veränderungen der Erdöle durch Wärme und Druch. // Z. ang. Chemie. — 1897. — Bd. 10. — S. 619 – 629. [E. I, S. 569; Zbl. 1897, II, S. 1123]. 56. Z dziejów oświetlenia // Nafta. — 1897. — Rocznik 5. — Z. 17. — S. 211; Z. 18. — S. 222. [Hag.]. 57. O zużytkowaniu odpadów fabryk naftowych // Nafta. — 1897. — Rocznik 5. — Z. 5. — S. 54; Z. 6. — S. 7. 58. (Відложення парафіну в рурах) // Nafta. — 1897. — S. 82. [E. III, S. 89]. 59. (Застосування нафти для консервування деревини) // Nafta. — 1897. — S. 92. [E. IV, S. 706]. РОМАН ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ – ОГЛЯД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1861 — 1918) 193 1898 рік 60. (Einwirkung der Schwefelsäure auf Erdöle) // Österr. Chem. Techn. Ztg. — 1898. — N 3. — S. 4. [E. I, S. 578]. 61. Die Verwertung der Abfälle der Petroleum Fabrikation // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1898. — S. 27 – 29. [Zbl. 1898, I, S. 868]. 62. Związek austriackich rafinerii nafty // Nafta. — 1898. — Bd. 6. — S. 56. [Hag.]. 63. Galicyjska nafta eksportowa // Nafta. — 1898. — Bd. 6. — Z. 15. — S. 169. [Hag.]. 1899 рік 64. O dezynfekcyjnych właściwościach produktów naftowych // Nafta. — 1899. — Bd. 7. — Z. 23. — S. 317. [Hag.]. 65. (Виділення масел за допомогою оцтового ангідриду) // Jahresbericht über die Tätigkeit des technischen Versuchanstalten – in Mitteilungen der königl. techn Versuchanstalt. — 1899. [E. I, S. 494]. 66. (Застосування нафти для імпрегнування деревини) // Chem. Ztg. — 1899. — Bd. 23. — S. 587. [E. IV, S. 695]. 67. (Перегонка нафти з водяною парою ) // Nafta. — 1899. — S. 277. [E. III, S. 76]. 1900 рік 68. R. Zaloziecki, L. Gans. Die hochschmelzende feste Kohlenwasserstoffe aus den letzten Destillations produkte des Erdöls // Chem. Ztg. — 1900. — Bd. 24. — S. 535, 553. [E. I, S. 373; E. III, S. 817; Zbl. 1900, II, S. 358]. 69. Przyczynki historyczne // Nafta. — 1900. — N 14. [Hag.]. 70. Geschichtliches über die Verwendung der Schmieröle // Weltausstellungsbericht. — 1900. [E. IV, S. 604]. 1901 рік 71. (Розгонка масел. Розчинність у спиртах) // Naphta. — 1901. — Bd. 3. — S. 33. [E. I, S. 494]. 72. Stan ekonomiczny przemysłu naftowego // Nafta. — 1901. — Rocznik 9. N 9. [E. I, S. 494]. 73. Über die hochschmelzenden Kohlenwassertoffe der letzten Destillationsprodukt von Erdölen // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1901. — Bd. 5. — S. 564. [E. III, S. 817]. 74. (Самозапалення нафти) // Nafta. — 1901. — Rocznik 9. — S. 262. [Hag.]. 75. (Самозапалення нафти) // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1901. — Bd. 5. — S. 90. [E. III, S. 1007]. 1902 рік 76. W obronie galicyjskiej produkcji naftowej // Nafta. — 1902. — R. 10. — N 2. [Hag.]. 194 РОМАН МАКІТРА 77. Nowe przyczynki do hipotezy powstawania oleju skalnego // Nafta. — 1902. — R. 10. — N 11. [Hag.]. 78. (Вміст парафіну в галицькій нафті) // Naphta. — 1902. — Bd. 5. [E. I, S. 265]. 79. R. Załoziecki, G. Frasch Untersuchung des galizischen Erdöls. I. Nitrierung der Isohexanfraktionen // Ber. — 1902. — Bd. 35. — S. 386 – 391. [E. I, S. 236; Zbl. 1902, I, S. 564]. 1903 рік 80. O nitrowaniu niżej wrzących frakcji ropy galicyjskiej // Wiad. akademii nauk. Kraków, 1903. — S. 228 – 229. [E. I, S. 335; Zbl. 1903, I, S. 194; Kat.]. 81. Das Problem des Löslichkeits der Mineralöle // Naphta. — 1903. — S. 394. [E. I, S. 513; III, S. 66]. 82. (Оксидація масляних фракцій киснем) // Nafta. — 1903. — Bd. 11. — S. 181. [E. I, S. 520]. 83. R. Załoziecki, G. Frasch (Нітрування бензину) // Nafta. — 1903. — Bd. 11. — S. 414. [E. I, S. 546]. 84. Niemiecki kapitał w galicyjskim przemyśle naftowym // Nafta. — 1903. — Bd. 11. — N 10. [Hag.]. 85. Untersuchung des Boryslawrohöls auf Verunreinigungen // Nafta. — 1903. — Bd. 11. — S. 235, 251. [E. III, S. 128]. 86. (Одержання вазеліну з нафти) // Naphta. — 1903. — Bd. 6. — S. 127. [E. IV, S. 678]. 1904 рік 87. Der Charitschkoffsche Vorschlag der fraktionierten Trennung von Petroleumkoh- lenwasserstoffen auf kaltem Wege // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1904. — Bd. 11. — S. 26 – 27, 43 – 47. [Zbl. 1904, I, S. 1041]. 88. Rafinerie ropy galicyjskiej w Niemczech // Nafta. — 1904. — Rocznik 12. — N 13. — S. 193. [Hag.]. 89. Najpilniejsze potrzeby naszego przemysłu naftowego // Nafta. — 1904. — Rocznik 12. — N 17. [Hag.]. 90. (Критика пропозиції дестиляції кубових остатків) // Naphta. — 1904. — S. 373. 91. Qualität des österreichischen Export-Petroleum // Naphta. — 1904. — Bd. 7. — S. 21. [E. IV, S. 515]. 1905 рік 92. O zastosowaniu ropy do celów opałowych w kraju // Nafta. — 1905. — Bd. 13. — N 23. — S. 356. [Hag.]. 1906 рік 93. R. Załoziecki, H. Klarfeld. Bestimmung der Korrekturen für die srezifischen Ge- wichte und die Ausdehnungskoeffizienten der Boryslawer und Tustanowicer РОМАН ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ – ОГЛЯД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1861 — 1918) 195 Rohöles // Chem. Rev. Fett – und Harzindustrie. — 1906. — Bd. 13. — S. 213– 216. [Zbl. 1906, II, S. 1088]. 1907 рік 94. R. Załoziecki, H. Klarfeld. (Термічне розширення нафти) // Petroleum. — 1907. — Bd. 2. — S. 57. [E. I, S. 99]. 95. R. Załoziecki, H. Klarfeld. Über die optische Aktivität der Erdöl im Zusammenhan- ge mit der Frage nach ihrem Ursprunge. I. // Chem. Ztg. — 1907. — Bd. 31. — S. 1155 – 1156. [E. I, S. 177; Zbl. 1908, I, S. 63]. 96. R. Załoziecki, H. Klarfeld. Über die optische Aktivität der Erdöl im Zusammenhan- ge mit der Frage nach ihrem Ursprunge. II. // Chem. Ztg. — 1907. — Bd. 31. — S. 1770 – 1772. [E. I, S. 406; Zbl. 1908, I, S. 407]. 97. Użytkowanie ropy dla karburowania gazu świetlnego w miejsce oleju gazowego // Nafta. — 1907. — Rocznik 15. — N 16. — S. 245. [Hag.]. 98. R. Załoziecki, L. Singer. Międzynarodowa komisia dla ujednostajnienia metod ba- dania oleju naftowego // Nafta. — 1907. — Rocznik 15. — N 22. — S. 332. [Hag.]. 99. Nafta i wosk ziemny // Lwów, 1907. — 52 s. [підручник, Kat.]. 100. R. Załoziecki, J. Hausmann. Zur Kenntniss des Torfwachses // Z. ang. Chem. — 1907. — Bd. 20. — S. 1141 – 1143. [Zbl. 1907, II, S. 482]. 101. R. Załoziecki, J. Hausmann. Studien über die chemische Zusammensetzung gali- zischen Erdöle // Z. ang. Chem. — 1907. — Bd. 20. — S. 1761 – 1767. [E. II, S. 113; Zbl. 1907, II, S. 1989]. 102. Über die optische Aktivität der Erdöle im Zusammenhange mit der Frage nach ihrem Ursprunge // Berichterstattung über den III Internationalen Petroleunkon- gress zu Bukarest. — 1907. [Hag.]. 1910 рік 103. Neues Verfahren in der Paraffinfabrikation unter Verwendung von Preβschwitz- rohren // Chem. Zbl. — 1910. — Bd. 34. — S. 265. [Zbl. 1910, I, S. 1657]. 104. Ein neues Verfahren zur Fabrikation von Paraffin // Petroleum. — 1910. — Bd. 5. — S. 636 – 637. [Zbl. 1910, I, S. 2031]. 1911 рік 105. O chemicznych sposobach badania wody w kopalniach nafty // Ropa (Borysław). — 1911. — Rocznik 1. — N 2. — S. 1. [Hag.]. 1912 рік 106. Über die Ermittlung der Untersuchungsmerkmale zwischen den Steuerpflichtigen leichten Mineralöle der Tarif N 177 von der steuerfreien Schmierölen mit einer Dichte unter 880° und der Tarif N 178 des öster-ungar. autonomen Zolltarifs // Petroleum. — 1912. — Bd. 7. — S. 31 – 36. [Zbl. 1912, I, S. 1154].
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73968
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3569
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:45:46Z
publishDate 2007
publisher Західний науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Макітра, Р.
2015-01-17T17:09:55Z
2015-01-17T17:09:55Z
2007
Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918) / Р. Макітра // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 185-195. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.
1563-3569
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73968
uk
Західний науковий центр НАН України і МОН України
Праці наукового товариства ім. Шевченка
Матеріяли
Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
Article
published earlier
spellingShingle Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
Макітра, Р.
Матеріяли
title Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
title_full Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
title_fullStr Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
title_full_unstemmed Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
title_short Роман Залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
title_sort роман залозецький — огляд наукової діяльності (1861 – 1918)
topic Матеріяли
topic_facet Матеріяли
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73968
work_keys_str_mv AT makítrar romanzalozecʹkiioglâdnaukovoídíâlʹností18611918