Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту
С целью изучения эффективности и безопасности эмпирического назначения комплексных противовоспалительных препаратов, тромболитиков и эубиотиков в терапии острых сальпингоофоритов до и после лечения обследовано 50 пациенток. С учетом использованных нами критериев эффективности (динамики болевого с...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73985 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту / А.Я. Сенчук, І.О. Доскоч, І.М. Маркуш, Д.А. Мартинова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 101-104. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73985 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сенчук, А.Я. Доскоч, І.О. Маркуш, І.М. Мартинова, Д.А. 2015-01-17T19:52:43Z 2015-01-17T19:52:43Z 2013 Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту / А.Я. Сенчук, І.О. Доскоч, І.М. Маркуш, Д.А. Мартинова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 101-104. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73985 618.11-002-02-085+618.12-002-02-085 С целью изучения эффективности и безопасности эмпирического назначения комплексных противовоспалительных препаратов, тромболитиков и эубиотиков в терапии острых сальпингоофоритов до и после лечения обследовано 50 пациенток. С учетом использованных нами критериев эффективности (динамики болевого синдрома, данных общего и гинекологического осмотров, гемограммы, бактериоскопии мазков из цервикального канала и влагалища, ультразвукового исследования органов малого таза, осложнений, длительности курсового лечения, побочных эффектов терапии) эффективность лечения пациенток составила 96,0%. Результаты обследования показали, что эмпирическое использование энтерально – офора (антибактериальная и антипротозойная направленность) в комплексе с местной противовоспалительной (вагинально – неотризол), антитромботической (ректально – суппозитории со стрептокиназой и стрептодорназой – дистрептаза) терапией, использование эубиотика еllen в комплексной эмпирической терапии острого сальпингоофорита высокоэффективно, не сопровождается побочными эффектами и хорошо переносится пациентками. We have studied the efficiency and safeness of empirical use of complex anti-inflammatory drugs and thrombolytic therapy in acute eubiotics salpingoophoritis before and after treatment of 50 patients. Within the frameword of the efficiency criteria that we have developed and applied (the pain syndrome dynamics, general and gynecological data examination, hemograms, bacterioscopy of smears from the cervix and vagina, pelvic ultrasound examination, complications, treatment duration, therapy side effects), the treatment effectiveness is 96,0%. The results have shown that the empirical use of enteral – ofori (of antibacterial and antiprotozoal profile) in combination with local anti-inflammatory therapy (neotrizol vaginally), antithrombotic therapy (rectal – suppositories with streptokinase and streptodornazoy – distreptaza), the use of the eubiotic ellen in complex empirical treatment of acute salpingoophoritis are highly efficient, not accompanied by side effects, and well-tolerated by patients. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту Патогенетическое обоснование и эффективность комплексной эмпирической противовоспалительной терапии острого сальпингоофорита Pathogenetic grounds and effectiveness of combined, empirical anti-inflammatory therapy of acute salpingoophoritis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту |
| spellingShingle |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту Сенчук, А.Я. Доскоч, І.О. Маркуш, І.М. Мартинова, Д.А. Оригинальные статьи |
| title_short |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту |
| title_full |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту |
| title_fullStr |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту |
| title_full_unstemmed |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту |
| title_sort |
патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту |
| author |
Сенчук, А.Я. Доскоч, І.О. Маркуш, І.М. Мартинова, Д.А. |
| author_facet |
Сенчук, А.Я. Доскоч, І.О. Маркуш, І.М. Мартинова, Д.А. |
| topic |
Оригинальные статьи |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Таврический медико-биологический вестник |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Патогенетическое обоснование и эффективность комплексной эмпирической противовоспалительной терапии острого сальпингоофорита Pathogenetic grounds and effectiveness of combined, empirical anti-inflammatory therapy of acute salpingoophoritis |
| description |
С целью изучения эффективности и безопасности эмпирического назначения комплексных
противовоспалительных препаратов, тромболитиков и эубиотиков в терапии острых сальпингоофоритов
до и после лечения обследовано 50 пациенток.
С учетом использованных нами критериев эффективности (динамики болевого синдрома, данных
общего и гинекологического осмотров, гемограммы, бактериоскопии мазков из цервикального канала и
влагалища, ультразвукового исследования органов малого таза, осложнений, длительности курсового
лечения, побочных эффектов терапии) эффективность лечения пациенток составила 96,0%.
Результаты обследования показали, что эмпирическое использование энтерально – офора
(антибактериальная и антипротозойная направленность) в комплексе с местной противовоспалительной
(вагинально – неотризол), антитромботической (ректально – суппозитории со стрептокиназой и
стрептодорназой – дистрептаза) терапией, использование эубиотика еllen в комплексной эмпирической
терапии острого сальпингоофорита высокоэффективно, не сопровождается побочными эффектами и
хорошо переносится пациентками.
We have studied the efficiency and safeness of empirical use of complex anti-inflammatory drugs and
thrombolytic therapy in acute eubiotics salpingoophoritis before and after treatment of 50 patients.
Within the frameword of the efficiency criteria that we have developed and applied (the pain syndrome
dynamics, general and gynecological data examination, hemograms, bacterioscopy of smears from the cervix
and vagina, pelvic ultrasound examination, complications, treatment duration, therapy side effects), the treatment
effectiveness is 96,0%.
The results have shown that the empirical use of enteral – ofori (of antibacterial and antiprotozoal profile) in
combination with local anti-inflammatory therapy (neotrizol vaginally), antithrombotic therapy (rectal – suppositories
with streptokinase and streptodornazoy – distreptaza), the use of the eubiotic ellen in complex empirical treatment
of acute salpingoophoritis are highly efficient, not accompanied by side effects, and well-tolerated by patients.
|
| issn |
2070-8092 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73985 |
| citation_txt |
Патогенетичне обґрунтування та ефективність комплексної емпіричної протизапальної терапії гострого сальпінгоофориту / А.Я. Сенчук, І.О. Доскоч, І.М. Маркуш, Д.А. Мартинова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 101-104. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT senčukaâ patogenetičneobgruntuvannâtaefektivnístʹkompleksnoíempíričnoíprotizapalʹnoíterapíígostrogosalʹpíngooforitu AT doskočío patogenetičneobgruntuvannâtaefektivnístʹkompleksnoíempíričnoíprotizapalʹnoíterapíígostrogosalʹpíngooforitu AT markuším patogenetičneobgruntuvannâtaefektivnístʹkompleksnoíempíričnoíprotizapalʹnoíterapíígostrogosalʹpíngooforitu AT martinovada patogenetičneobgruntuvannâtaefektivnístʹkompleksnoíempíričnoíprotizapalʹnoíterapíígostrogosalʹpíngooforitu AT senčukaâ patogenetičeskoeobosnovanieiéffektivnostʹkompleksnoiémpiričeskoiprotivovospalitelʹnoiterapiiostrogosalʹpingooforita AT doskočío patogenetičeskoeobosnovanieiéffektivnostʹkompleksnoiémpiričeskoiprotivovospalitelʹnoiterapiiostrogosalʹpingooforita AT markuším patogenetičeskoeobosnovanieiéffektivnostʹkompleksnoiémpiričeskoiprotivovospalitelʹnoiterapiiostrogosalʹpingooforita AT martinovada patogenetičeskoeobosnovanieiéffektivnostʹkompleksnoiémpiričeskoiprotivovospalitelʹnoiterapiiostrogosalʹpingooforita AT senčukaâ pathogeneticgroundsandeffectivenessofcombinedempiricalantiinflammatorytherapyofacutesalpingoophoritis AT doskočío pathogeneticgroundsandeffectivenessofcombinedempiricalantiinflammatorytherapyofacutesalpingoophoritis AT markuším pathogeneticgroundsandeffectivenessofcombinedempiricalantiinflammatorytherapyofacutesalpingoophoritis AT martinovada pathogeneticgroundsandeffectivenessofcombinedempiricalantiinflammatorytherapyofacutesalpingoophoritis |
| first_indexed |
2025-11-26T06:01:34Z |
| last_indexed |
2025-11-26T06:01:34Z |
| _version_ |
1850614672721444864 |
| fulltext |
101
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
У структурі гінекологічної захворюваності про-
відне місце належить запальним захворюванням ор-
ганів малого тазу (ЗЗОМТ). Серед ЗЗОМТ провідне
місце посідають захворювання придатків матки, а їх
частота становить від 75,0 до 92,7%. Неефективне
лікування гострого сальпінгіту призводить до його
трансформації у хронічний запальний процес, який
характеризується затяжним, часто рецидивним,
перебігом з подальшим розвитком хронічного та-
зового болю, порушенням менструальної функції,
сексуальною дисфункцією, спайковим процесом,
ризиком позаматкової вагітності, непрохідністю
маткових труб та безпліддям, а також формуванням
УДК 618.11-002-02-085+618.12-002-02-085
© Колектив авторів, 2013.
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ
КОМПЛЕКСНОї ЕМПІРИЧНОї ПРОТИЗАПАЛЬНОї ТЕРАПІї
ГОСТРОГО САЛЬПІНГООФОРИТУ
А. Я. Сенчук, І. О. Доскоч, І. М. Маркуш, Д. А. Мартинова
Кафедра акушерства та гінекології (зав. – професор А. Я. Сенчук), Київський медичний університет; 02091, Україна,
м. Київ, вул. Харківське шосе, 121/3; Е-mail: 0509453723@ukr.net
PATHOGENETIC GROUNDS AND EFFECTIVENESS OF COMBINED, EMPIRICAL ANTI-INFLAMMATORY
THERAPY OF ACUTE SALPINGOOPHORITIS
A. Senchuk, I. Doskoch, I. Markush, D. Martynova
SUMMARY
We have studied the efficiency and safeness of empirical use of complex anti-inflammatory drugs and
thrombolytic therapy in acute eubiotics salpingoophoritis before and after treatment of 50 patients.
Within the frameword of the efficiency criteria that we have developed and applied (the pain syndrome
dynamics, general and gynecological data examination, hemograms, bacterioscopy of smears from the cervix
and vagina, pelvic ultrasound examination, complications, treatment duration, therapy side effects), the treatment
effectiveness is 96,0%.
The results have shown that the empirical use of enteral – ofori (of antibacterial and antiprotozoal profile) in
combination with local anti-inflammatory therapy (neotrizol vaginally), antithrombotic therapy (rectal – suppositories
with streptokinase and streptodornazoy – distreptaza), the use of the eubiotic ellen in complex empirical treatment
of acute salpingoophoritis are highly efficient, not accompanied by side effects, and well-tolerated by patients.
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМПЛЕКСНОЙ ЭМПИРИЧЕСКОЙ
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ОСТРОГО САЛЬПИНГООФОРИТА
А. Я. Сенчук, И. О. Доскоч, И. М. Маркуш, Д. А. Мартынова
РЕЗЮМЕ
С целью изучения эффективности и безопасности эмпирического назначения комплексных
противовоспалительных препаратов, тромболитиков и эубиотиков в терапии острых сальпингоофоритов
до и после лечения обследовано 50 пациенток.
С учетом использованных нами критериев эффективности (динамики болевого синдрома, данных
общего и гинекологического осмотров, гемограммы, бактериоскопии мазков из цервикального канала и
влагалища, ультразвукового исследования органов малого таза, осложнений, длительности курсового
лечения, побочных эффектов терапии) эффективность лечения пациенток составила 96,0%.
Результаты обследования показали, что эмпирическое использование энтерально – офора
(антибактериальная и антипротозойная направленность) в комплексе с местной противовоспалительной
(вагинально – неотризол), антитромботической (ректально – суппозитории со стрептокиназой и
стрептодорназой – дистрептаза) терапией, использование эубиотика еllen в комплексной эмпирической
терапии острого сальпингоофорита высокоэффективно, не сопровождается побочными эффектами и
хорошо переносится пациентками.
Ключові слова: гострий сальпінгоофорит, емпірична терапія.
гнійних утворень за типом піосальпінгса, піовара,
тубооваріальних абсцесів та ін. [2, 4, 5].
Лікування ЗЗОМТ потребує значних зусиль та
матеріальних витрат, а підходи, що часто використо-
вують у клінічній практиці, мають низку суттєвих не-
доліків; передусім це низька ефективність, високий
відсоток рецидивів і ускладнень. Більшість авторів
[1, 3, 6, 8] пов’язують це з переважанням в етіології
хвороби умовно-патогенної флори, мікробних асоці-
ацій, антропозоонозів, а також із формуванням форм
збудників, стійких до метронідазолу та кліндаміци-
ну. Усе це зумовлює необхідність використовувати
в комплексній терапії гострих сальпінгоофоритів
102
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62)
високі концентрації антибактеріальних засобів, які
вводяться ентерально і парентерально, що призво-
дить до їхнього негативного впливу на органи та
системи жіночого організму.
Гострий початок та клініка гострого сальпінго-
офориту (біль, підвищення температури, симптоми
інтоксикації та ін.), потребують невідкладного при-
значення стартової (емпіричної) терапії. Несвоєчасна
або недостатня терапія значно погіршує прогноз
захворювання. Саме тому в цих випадках препара-
тами вибору є комплексні антибактеріальні засоби
з антибактеріальною і антипротозойною спрямова-
ністю. Крім цього, сальпінгоофорит майже в 100,0%
випадків трапляється у сполученні з вагінозом або
вагінітом, що обумовлює необхідність призначення,
також емпіричного, комплексних протизапальних
препаратів інтравагінально [3, 4].
Згідно сучасних поглядів на патогенез запален-
ня додатків матки [7, 9], провідною причиною не-
ефективного лікування гострих сальпінгоофоритів
і можливої їхньої трансформації у хронічну стадію
є виникнення біля вогнища запалення захисно-при-
стосовної реакції у вигляді масивного мікротромбозу
у судинах та капілярах басейну судин, які відпо-
відають за кровопостачання в органі, ураженому
запальним процесом. Це дає змогу знизити вірогід-
ність поширення інфекції на інші органи організму.
З іншого боку, мікротромбоз судин навколо вогнища
запалення не дає змоги проникати у вогнище влас-
ним клітинам (лімфоцитам, макрофагам, фагоцитам
та ін.) та антибактеріальним засобам для боротьби з
інфекцією. Це призводить до подовження термінів
лікування запального процесу, формується нечутли-
вість мікроорганізмів до антибактеріальної і протиза-
пальної терапії, створюються умови для виникнення
спайкового процесу в органах малого тазу.
Постає завдання ліквідації мікротромбозу навко-
ло вогнища запалення та полегшення доступу хімі-
отерапевтичних засобів для створення їх достатньої
концентрації у вогнищі запалення, що значно знизить
ризик виникнення ускладнень (спайкових процесів),
підвищить ефективність лікування, що проводиться.
Саме тому вважаємо за актуальне пошук опти-
мальних підходів до терапії ЗЗОМТ і профілактики
негативних наслідків запалення. На нашу думку,
можливими шляхами розв’язання проблеми може
бути своєчасне призначення емпіричної терапії, яка
складається з перорального застосування комплек-
сного препарату із антибактеріальною і антипрото-
зойної дією, а також місцевого (інтравагінального)
використання комплексних протизапальних засобів
на фоні антитромботичної терапії (ректальне вве-
дення антитромботичних препаратів), що покращує
потрапляння антибактеріальних препаратів безпосе-
редньо у запальне вогнище. Такий підхід дасть змогу
зменшити дози медикаментозних засобів, знизити
частоту розвитку системних побічних реакцій та
алергізацію організму і значно підвищити ефектив-
ність терапії та прогноз захворювання [3, 4, 5, 7].
Метою нашого дослідження було вивчення
ефективності та безпечності емпіричного викорис-
тання комплексних протизапальних препаратів,
тромболітиків та еубіотиків у лікуванні гострих
сальпінгоофоритів.
МАТЕРіАЛ і МЕТОДИ
Матеріалами дослідження були 50 пацієнток
із гострим сальпінгоофоритом, результати обсте-
ження яких порівнювали із даними обстеження 30
здорових жінок. Групи були репрезентативні за ві-
ком, паритетом, основними даними акушерського,
гінекологічного і соматичного анамнезу.
Критеріями залучення хворих до дослідження
були: вік від 18 до 35 років і діагноз «гострий саль-
пінгоофорит» (больовий синдром, температурна
реакція, посилення секреторної функції).
Усім пацієнткам було проведено повне клініко-
лабораторне обстеження відповідно до плану клі-
нічного дослідження на початку лікування, на 14-18
добу та через 3 місяці після закінчення лікування і
застосування вагінальних тампонів з еубіотиками.
Для лікування пацієнток із гострим сальпінгоо-
форитом застосовували комплексну протизапальну
терапію, основним компонентом якої були антибак-
теріальний препарат широкого спектру дії (з анти-
бактеріальною і антипротозойною спрямованістю),
який призначали емпірично. Цим препаратом був
офор (виробник – Сінмедік Лабораторіз, Індія), у ви-
гляді таблеток, вкритих оболонкою для внутрішнього
застосування, що містять 200 мг офлоксацину та 500
мг орнідазолу. У перші два дні препарат призначали
по 1 таблетці вранці і по 2 таблетки на вечір, потім по
1 таблетці вранці й увечері, протягом 5-ти діб.
Офлоксацин належить до фторхінолонових
антибіотиків, є високоефективним стосовно біль-
шості аеробних грамнегативних та грампозитивних
мікроорганізмів. Офлоксацин швидко та практично
повністю абсорбується зі шлунково-кишкового трак-
ту (біодоступність 96,0%) та створює терапевтичні
концентрації в крові через 1-2 години після прийому
всередину; період напіввиведення препарату стано-
вить 5-8 годин.
Фармакологічна дія орнідазолу – антибакте-
ріальна та антипротозойна. Активний стосовно
Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica і Giardia
lamblia (Giardia intestinalis), а також деяких анае-
робних бактерій (Clostridium spp., Bacteroides spp.,
Fusobacterium) та анаеробних коків. Орнідазол також
добре всмоктується після перорального прийому,
максимальна концентрація його у крові досягається
через 3 години, а період напіввиведення становить
12-14 годин (порівняно з метронідазолом має більш
тривалу дію).
Вагінально протягом 8-16 діб призначали комп-
лексний препарат неотрізол (вагінальна таблетка, яка
103
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
містить орнідазолу 500 мг, міконазолу нітрату 100
мг, неоміцину сульфату 100 мг, преднізолону 3 мг),
який показаний для лікування бактеріального вагі-
нозу та вагінітів, спричинених Candida albicans, та
змішаних інфекцій (трихомонади, анаеробна інфек-
ція, зокрема гарднерели та дріжджоподібні гриби).
Комплексна протизапальна терапія включала
антитромботичний компонент у вигляді ректальних
свічок (дистрептаза). До складу ректальних супози-
торіїв входять два компоненти: стрептокіназа (15000
МЕ) і стрептодорназа (1250 МЕ) в оптимальних
дозах для максимального протеолітичного і фібри-
нолітичного ефекту. Режим застосування препарату
залежав від ступеня тяжкості запального процесу: за
легкого ступеня – по 1 супозиторію 2 рази на день 1
тиждень; за середньої тяжкості – по 1 супозиторію
3 рази на день 3 дня, потім по 1 супозиторію 2 рази
на день 9 днів.
З метою нормалізації мікробіоценозу піхви після
курсу протизапальної терапії рекомендували прийом
еубіотиків. У якості засобу, який містить еубіотики,
ми вперше застосували вагінальні менструальні
тампони ellen, які містять лактобактерії 3-ох штамів
(L. gasseri LN40, L. fermentum LN99, L. rhamnosus
LN113). Тампони використовували як гігієнічний
засіб у менструальні дні протягом 3-ох місяців.
Знаходження тампона у піхві (тепле середовище)
і просмоктування його менструальною кров’ю
обумовлює вихід лактобацил у піхву, їхнє прикрі-
плення до епітеліоцитів і наступне розмноження.
Результатом життєдіяльності лактобацил є синтез
молочної кислоти і перекису водня, зниження pH,
пригнічення урогенітальних патогенів (Escherichia
coli, Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis,
Staphylococcus aureus) та Candida albicans.
Статистична обробка результатів досліджень
проводилася за допомогою комп’ютерних програм
«Statistica 6.0» і «Еxcel 5.0». Відмінності вважалися
за достовірні у разі р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБгОВОРЕННя
Середній вік пацієнток в групах становив
27,6±7,4 і 28,7±4,7 років відповідно в основній і
контрольній групах.
Аналіз клінічних даних свідчить про те, що в
стані легкої і середньої тяжкості до лікування пере-
бували відповідно 20 (40,0%) і 30 (60,0%) хворих із
гострим сальпінгоофоритом. У більшості пацієн-
ток стан на момент початку лікування оцінено як
відносно задовільний (60,0%). Основною скаргою
пацієнток із гострим сальпінгоофоритом був біль,
наявний у всіх обстежених пацієнток. У всіх паці-
єнток біль локалізувався первинно внизу живота; з
них 34 (68,0%) хворих вказували на наявність ірра-
діації болю в нижні кінцівки і пах, рідше в поперек
і пряму кишку.
Симптоми інтоксикації були наявні у всіх об-
стежених хворих. Найбільш частими були: підви-
щення температури тіла – у 100,0%; тахікардія – у 47
(94,0%) хворих. До симптомів інтоксикації ми також
зараховували загальну слабкість, озноб, сухість
в роті, диспептичні розлади. Дана симптоматика
траплялась досить часто і свідчила про наявність
гострого ЗЗОМТ.
Більш ніж у половини пацієнток обох груп від-
значали дизуричні явища, що свідчить про мікробну
колонізацію і запальний процес і в сечовидільній
системі. Симптоми подразнення очеревини малого
тазу були виявлені у кожної третьої пацієнтки.
Скарги на наявність болючих менструацій були
у 76,0% хворих, що може бути непрямим свідченням
наявності спайкового процесу в малому тазі та/або
наявності вогнищ ендометріозу.
Про наявність гострого аднекситу свідчили по-
казники швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) і
лейкоцитарної формули в обстежених нами хворих.
На це вказував зсув лейкоцитарної формули вліво,
певне пригнічення імунної системи і високі показ-
ники ШОЕ.
Результати бактеріоскопії мазків вагінальних
виділень показали достатньо високу ефективність
запропонованого нами методу лікування. У пере-
важній більшості випадків у пацієнток (96,0%) ми
виявили I-ий і II-ий ступені чистоти піхвової флори:
невелику кількість лейкоцитів (до 10-12 у полі зору),
помірну кількість епітелію, кокову мікрофлору і
палички Додерлейна у великій кількості.
Результати бактеріологічного дослідження по-
сівів матеріалу, отриманого з цервікального каналу,
і діагностики основних урогенітальних інфекцій
методом полімеразної ланцюгової реакції хворих
із гострим сальпінгоофоритом до та через 2 тижні
після закінчення антибіотикотерапії вказували на
поліетіологічність сальпінгоофориту і пояснювали
втрату нозологічної специфічності клініки. До-
сить великий відсоток запальних захворювань був
пов’язаний з Gardnerella vaginalis, St. aureus, E. coli,
Trichamonas vag. У 20 (40,0%) хворих запальний
процес був спричинений мікробними асоціаціями.
Про підвищення доступу антибактеріальних пре-
паратів у вогнище запалення свідчила майже повна
елімінація збудників гострого сальпінгоофориту
через 14 днів після завершення лікування.
Розглядаючи клінічні прояви ЗЗОМТ після кур-
су протизапальної терапії, слід зазначити її високу
ефективність. На це вказує той факт, що, за оцінкою
лікаря і пацієнток, загальний стан всіх жінок був за-
довільним. При цьому скарги на незначні ниючі болі
без іррадіації висували 3 (6,0%) жінки.
Про переваги запропонованої терапії із залу-
ченням офору, неотрізолу і тромболітика дистреп-
тази свідчили також нормалізація температури тіла,
зникнення дизуричних явищ і залишкових проявів
тубооваріальних утворень, покращення якості ви-
ділень зі статевих шляхів, зникнення свербіння в
104
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62)
ділянці вульви й у віддаленому періоді болючих
менструацій.
Об’єктивними ознаками ефективності терапії
гострого сальпінгоофориту є показники кровообігу
в яєчникових артеріях.
Аналіз отриманих нами результатів вказує на те,
що, порівняно з показниками доплерометрії до ліку-
вання, на 14-18 добу від початку терапії ми бачили
покращення показників кровообігу (максимальної
систолічної швидкостї кровотоку, систоло-діастоліч-
ного відношення, середньої швидкості кровотоку).
Такі показники кровообігу в яєчниковій артерії слід
розцінювати як результат ефективної протизапальної
терапії із залученням комплексного препарату офор.
Тривалість стаціонарного лікування становила
6,4±2,1 діб.
ВИСНОВКИ
1. Оцінюючи найближчі і віддалені результати
лікування (через 14 днів і через 6-9 місяців після по-
чатку терапії), слід вказати на високу ефективність
запропонованого нами комплексу протизапальної те-
рапії із залученням комплексного антибактеріального
препарату – офор, вагінально – неотрізолу і ректально
– тромболітиків (дистрептаза). Так, з урахуванням
використаних нами критеріїв ефективності (динаміки
больового синдрому, даних загального і гінекологіч-
ного оглядів, даних гемограми, бактеріоскопії мазків
з цервікального каналу і піхви, ультразвукового
дослідження органів малого тазу, ускладнень, трива-
лості курсового лікування, побічних ефектів терапії)
ефективність лікування пацієнток становила 96,0%.
2. Отже, емпіричне застосування ентерально офо-
ру (антибактеріальна і антипротозойна спрямованість)
у комплексі з місцевою протизапальною (вагінально
– неотрізол) й антитромботичною (ректальні супози-
торії зі стрептокіназою і стрептодорназою) терапією в
комплексному лікуванні гострого сальпінгоофориту
високоефективне, не супроводжується побічними
ефектами і добре переноситься пацієнтками.
ЛіТЕРАТУРА
1. Амбулаторно-поликлиническая помощь в
гинекологии / Под ред. В. А. Бенюка. – К. : Издат.
дом «Здоровье Украины», 2007. – 512 с.
2. Довідник з питань репродуктивного здоров’я
/ Н. Г. Гойда, Р. В. Мойсеєнко, Н. Я. Жилка [та ін.].
– К. : Вид-во Раєвського, 2004. – 128 с.
3. Клинико-иммунологические особенности
системной воспалительной реакции у больных с аку-
шерской и хирургической патологией / В. Н. Серов,
А. Н. Хонина, Н. А. Дробинская [и др.] // Акушерство
и гинекология. – 2006. – № 2. – С. 36–42.
4. Краснопольский В. И. Реабилитация больных
с гнойными воспалительными заболеваниями вну-
тренних половых органов (диагностика и коррекция
аутоиммунных нарушений) / В. И. Краснопольский
// Российский вестник акушера-гинеколога. – 2005.
– № 2. – С. 77–82.
5. Радзинский В. Е. Репродуктивное здоровье
женщин после хирургического лечения гинекологи-
ческих заболеваний / В. Е. Радзинский, А. О. Духин,
И. Н. Костин // Акушерство и гинекология. – 2006.
– № 4. – С. 51–54.
6. Рос Д. Воспалительные заболевания органов
малого таза / Д. Рос // Здоровье женщины. – 2007. –
№3 (31). – С. 101–102.
7. Сенчук А. Я. Стан системи гемостазу в хворих
із хронічним сальпінгоофоритом у стадії загострення
до та після протизапальної терапії / А. Я. Сенчук,
А. М. Ропяк, І. О. Доскоч // Актуальні питання педіатрії,
акушерства та гінекології. – 2009. – № 1. – С. 76–78.
8. The antimicrobial treatment of subacute endome-
tritis: a proof of concept study / L. O. Eckert, S. S. Thwin,
S. L. Hillier [et al.] // Am. J. Obstetr. Gynecol. – 2004.
– Vol. 190. – P. 305–313.
9. Use of fibrinolytic agents in the prevention of
postoperative adhesion formation / B. W. Hellebrekers,
T. C. Trimbos-Kemper, J. B. Trimbos [et al.] // Fertil.
Steril. – 2000. – Vol. 74. – Р. 203–212.
|