Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників)
В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2004 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74085 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) / Т.Є. Масицька // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 236-238. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860186742296936448 |
|---|---|
| author | Масицька, Т.Є. |
| author_facet | Масицька, Т.Є. |
| citation_txt | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) / Т.Є. Масицька // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 236-238. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные группы.
У статті розглянуто семантичні особливості предикатів активної діяльності суб’єкта. Предикат визначається як організуючий компонент семантико-синтаксичної структури речення. Проаналізовано найуживаніші предикати у творчості волинських поетів, виділено функціональні групи.
The article deals with the semantic peculiarities of predicates in the activity of subject. The predicate is determined as the main component in semantic-syntactical sentence structure. The most widely used predicates in works of Volynian poets are analysed, functional groups are considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:04:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДИКАТІВ АКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА
(НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ВОЛИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ)
Т. Є. Масицька
В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной
деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-
синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые
предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные группы.
Ключевые слова: предикат, субъект, семантико-синтаксическая структура предложения,
валентность
У статті розглянуто семантичні особливості предикатів активної діяльності суб’єкта.
Предикат визначається як організуючий компонент семантико-синтаксичної структури речення.
Проаналізовано найуживаніші предикати у творчості волинських поетів, виділено функціональні
групи.
Ключові слова: предикат, суб’єкт, семантико-синтаксична структура речення, валентність
The article deals with the semantic peculiarities of predicates in the activity of subject. The
predicate is determined as the main component in semantic-syntactical sentence structure. The most
widely used predicates in works of Volynian poets are analysed, functional groups are considered.
Key words: predicate, subject, semantic-syntactical sentence structure, valency
Предикат як лексико-граматична категорія продовжує залишатися у центрі уваги мовознавчих студій.
Цьому сприяють нові погляди щодо вивчення семантико-синтаксичної структури речення, які
сконцентровані на аналізі синтаксичних і семантичних компонентів у реченнєвих конструкціях. На
сучасному етапі перспективними є дослідження, у яких з’ясовуються особливості семантики предикатного
компонента, які формують формальну і семантичну природу речення. Семантичний потенціал предиката і
його валентна сполучуваність утворюють семантичну модель речення.
У системі мови предикатні синтаксичні одиниці – це компоненти речення із семантикою ознаки. У
реченнєвих конструкціях предикатами виступають дієслова, прикметники, прислівники. На відміну від
предикатних, непредикатні одиниці є компонентами із предметним значенням. Семантичні ознаки не
предикатних імен ґрунтуються на речовності (реальній предметності) позначуваних ними об’єктів. На думку
І.Р.Вихованця, відмінність між предметом, з одного боку, і властивістю або відношенням, з другого боку,
становить базу для розрізнення не предикатних і предикатних імен [1, с.26].
За семантикою предикати динамічної природи охоплюють такі основні лексичні групи: 1) предикати,
які позначають активну діяльність суб’єкта; 2) предикати, які вказують на більший або менший ступінь
інтенсивності дії, спрямованої на об’єкт; 3) предикати, які позначають творення, вид діяльності; 4)
предикати, які позначають переміщення в просторі; 5) предикати зі значенням руху [2, с.6-7].
До предикатів дії, які позначають активну діяльність суб’єкта, відносимо такі дієслова:
антисептувати, асфальтувати, бальзамувати, барвити, боронити, боронувати, брити, вдряпнути,
відбатожити, відгострити, віддубасити, віддухопелити, віджарити, відклепати, відкорковувати,
відкреслити, відкреслювати, відкрутити, відкручувати, відкупорити, відмалювати, відмолотити,
відмолочувати, відорати, відорювати, відполіровувати, відтінювати, відтіняти, відточити, відточувати,
відтушувати, відхльостати, відчухрати, відшліфовувати, відшліфувати, відшмагати, відшмарувати,
відшпарити, вибивати, вибити, вибривати, вибрити, вив’язати, вив’язувати, вигаптовувати, виглушити,
виголити, виголювати, вигострити, вигострювати, викрасити, викрашувати, викраювати, викреслити,
виклепати, виклепувати, викопувати, виколоти, вилизати, вилизувати, вимайструвати, вималювати,
вимальовувати, вимережати, вимолоти, вимолотити, вимолочувати, вимостити, вимощати, вимощувати,
винизати, виорати, виорювати, вирисовувати, вирисувати, витирати, вихлебтати, вихльоскувати,
вихльостувати, вколоти, вколювати, вкривати, вкрити, вперізувати, вперіщити, врізати, врізувати,
врубати, встругати, встругнути, втерти, втирати, в’язати, дубасити, дряпонути, достругати,
достригати, досвердлювати, досвердлити, дорубувати, дорізати, дорізувати, дорисувати, допиляти,
допилювати, домолоти, домолочувати, жати, забинтувати, завантажити, завантажувати, завісити,
зав’язати, зав’язувати, загашувати, загачувати, загородити, закорковувати, закоркувати, зализати,
зализувати, змайструвати, замалювати, замальовувати, заретушувати, зарисовувати, зарисувати,
зарізати, засипати, заштрихувати, заштриховувати, зв’язати, зв’язувати, дряпнути, здряпувати,
зітерти, зістругувати, зішкребти, зшкрябувати, змайструвати, змалювати, змальовувати, зстругати,
зстругувати, зстригати, зстригти, зшкрібати, клепати, колоти, колупати, копати, копнути, креслити,
кропити, лініювати, майструвати, малювати, мережити, нав’язати, нав’язувати, надколоти, надклепати,
надклепувати, надстругати, настругувати, надсвердлювати, надряпати, надряпувати, накривати,
накрити, намережати, умережити, нарубати, нарубувати, зрізати, нарізувати, нарисувати, нарити,
настругати, настругувати, обв’язувати, огороджувати, обгорнути, зітерти, обкреслити, вкреслювати,
обмальовувати, обперезати, обрубувати, обрублювати, обстругати, обстругувати, пересвердлити,
перестелити, перестеляти, перестругати, перестругувати, пиляти, підбинтувати, підбинтовувати,
підв’язати, підв’язувати, повантажити, повив’язувати, позавішувати, позав’язувати, позв’язувати,
подорізувати, подоколювати, позрізувати, понав’язувати, понакреслювати, понадрізувати, понакривати,
понамальовувати, помережити, поперев’язувати, поперерізати, поперерізувати, поперепилювати,
поогороджувати, попідв’язувати, попідмальовувати, попідрублювати, прив’язувати, прокреслити,
прокреслювати, простелити, простеляти, простругати, достругувати, протесати, прочеркнути, різати,
різонути, різьбити, розкреслити, розкреслювати, розмалювати, розмальовувати, розліновувати,
розлінувати, розпилювати, розпиляти, розрисовувати, розрисувати, розрізати, розсвердлити, скреслити,
скріпити, скріплювати, терти, фарширувати, хльостати і под. [4].
Суб’єкт у сполученні з предикатами цієї семантики, як правило, позначає істот, виражених іменником,
які виконують конкретну дію, напр.: Годинникар був схожий на Ікара – Щось майстрував та воском
покривав (Н.Гуменюк, с.32); Немов художник мудро виткав Портрет, присвячений добру (П.Мах, с.43); …В
банках проценти кують лихварі (П.Мах, с.52); Дід пшеницю товче на останню кутю (В.Простопчук, с.40);
Що з усіх діаспор нині гості Шану вибудовують Дніпру (П.Мах, с.4); Мій прадід з сонця витесав Дніпро
(П.Мах, с.8);…нашу правду вороги сікли (П.Мах, с.26).
Для поезій є властивим метафоричне використання іменника у предметному значенні, напр.:...після
чорного дикого горя рубцювалася Холмська твердиня (Й.Струцюк, с.11); Шмагає мозок колючий щем
(Й.Струцюк, с.10);... золотінь долає хмарну лють (В.Гей, с.41); Ох і змолола їм доленька млива (В.Гей, с.56);
Танцюють живомертві хмаросови (В.Вербич, с.69).
Досить поширеним у функції суб’єкта вживання займенника, напр.: Лють на крові (ми) замісимо
(Н.Гуменюк, с.16); Будуєм (ми) замок на піску, Химерний, наче сон (Н.Гуменюк, с.127); Я в ніч таку родився
– й таку її красу Карбую, мов різьбяр, спрадавен в слові кожнім (П.Мах, с.224); …я не ганеба, А щось роблю,
щоб край спромінивсь днем (П.Мах, с.23); І хтось між нами жовту нить невидимий пряде (Н.Гуменюк,
с.142); Він неквапно зняв із петлі защіпку (Й.Струцюк, с.40).
Найчастіше волинські письменники в поезіях і прозових творах вживають такі предикати дії, що
позначають активну діяльність, напр..:
“малювати”, „писати” (у значенні малювати): А сьогодні малювали на хаті Півонії пихаті
(Н.Гуменюк, с.31); Малюю очі Україні, Не заважай тепер мені (П.Мах, с.64); Чи намалюй свій світ На
клаптику картону (.Н.Гуменюк, с.60); Малюємо веселі квіти ми (Н.Гуменюк, с.91); Жак написав із Вас
портрет (Н.Гуменюк, с.128); Розписуєш терпляче диво-писанки (Н.Гуменюк, с.39); Не соняшники – очі свої
малював він, точніше зіниці (В.Вербич, с.61);
“чумакувати”: Чумакуємо, доню, в закордоннях (Н.Гуменюк, с.27); Без батога, без пар волових Я
чумакую в далечінь (Н.Гуменюк, с.56);
“лікувати”: І в присмерку тривожнім Подорожниками душі лікував Стомленим в дорозі Подорожнім
(Н.Гуменюк, с.38); І лікуємо біль Україні соборній (В.Гей, с.53);
„співати”: Співали білолиці молодиці (Н.Гуменюк, с.77); Уміємо виспівувати думи (Н.Гуменюк, с.68); Бо ж
знов звідсюд затяті голоси Виспівують у бік наш безупину (П.Мах, с.34); А своє проспівати в глухих
безпросвітних мерзлотах (Н.Гуменюк, с.54); Співає скіфська баба колискову (Н.Гуменюк, с.51); Ми співаємо в
будень і свято, Серед лиха, у вирі негод (В.Гей, с.6); І проспіваєм: „Аве вам!”(Н.Гуменюк, с.16); Співає баба
Дарка нам війну (П.Мах, с.26); Хай співає комусь Пугачова, А мені Матвієнко миліш (П.Мах, с.36); До
самозабуття співають жабки у маленькому ставку (В.Вербич, с.61);...десь поруч Солов’ї виспівують ранкові
(Н.Горик, с.15); Вечерю виставлять святу – І наспівають журавлину (П.Мах, с.20); І після смерті кара від
Москви: Не можуть в храмі відспівати душу (П.Мах, с.86);...для Богдана Співали зваджено „Вірли” І то була
йому осанна (П.Мах, с.130); Сонцем поле все залито, Стиглий колос заспівав (П.Мах, с.133);
„ліпити”: Для мене ти – як Бог, а глина – тільки я, Бо ж ти ліпи, що хочеш, любий, з мене (П.Мах,
с.67); Мама ліпила цукерки й півники з маку й бурякового солоду (Й.Струцюк, с.34);
„грати”: Хтось на базарі награє, Аби окраєць хліба мати (П.Мах, с.64); Та як він грає! Боже, як він
грає! (Н.Гуменюк, с.29);Грали скрипалі-вітри весілля (В.Вербич, с.5);
“вишивати”: Вишивала мати квіти, Лебедів і Світязь…Вишивала ніжне віття І сердитий вітер.
Вишивала крила долі І очі світанку. Вишивала волинянку На житньому полі... Вишивала смутку сіті,
Високість орлину. Вишивала Україну В калиновім цвіті!...(П.Мах, с.19); Знак оклику дівчина вишиває На
рушнику святім: „Христос воскрес!”(П.Мах, с.14); Хрещато вишиваєш рушники (Н.Гуменюк, с.39);
Я вишию тобі на зорях новий і Не чумацький шлях (Й.Струцюк, с.15);... не до кінця вишила Чумацький шлях
упоперек річки (Й.Струцюк, с.24);
„орати”, „сіяти”, „садити”: Жорстокий плуг війни його орав (П.Мах, с.12); Я пізно саджу картоплю
(В.Простопчук, с.72); Встаю і сію синові пісні про вільний вітер і пречисті води (Н.Гуменюк, с.114); Орали
предки землю (В.Гей, с.11); Я вірю в снагу на козацькому полі І сію пшеницю, щоб слава росла (П.Мах, с.48);
Вчора капусту в городі садила (Н.Гуменюк, с.31); А він все садить і поливає (Н.Гуменюк, с.37); Садівниці
білий вітер Білі-білі сіє квіти (Н.Гуменюк, с.75).
Автори використовують при цих предикатах дії лише суб’єкт і об’єкт. Інструменталь контекстуально
відсутній, але його можна (при предикатах відповідної семантики) встановити із контексту, напр.: Знак
оклику дівчина вишиває (голкою); Мама ліпила цукерки й півники (руками); Малюю очі Україні (пензлем);
Орали предки землю (плугом) і под.
У поданих реченнях предикат функціонує як особлива семантична одиниця, яка не передбачає
однозначного лексичного заповнення в структурній схемі речення. Предикат формує зв'язок із суб'єктами чи
об'єктами, які заповнюють необхідні позиції в реченні або ж можуть їх словесно не представляти. М.В.Мірченко
підкреслює, що предикат не слід асоціювати (ототожнювати) з дієсловами, оскільки дієслово як лексико-граматична
категорія забезпечує лише семантичну (одну із семантичних, хоч і найпоширенішу) ознаку предиката. Будучи семантично
рівнозначною, така ознака може реалізуватися іншими лексико-граматичними розрядами, які мають здатність
перебирати ознакові предикатні функції, або синтаксичним комплексом одиниць у бездієслівній структурній схемі.
Безумовно, предикатність як категорійне явище ґрунтується на гегемонії дієслівної семантичної ознаки, яка пронизує
всі типи предикатів, виступає всеохопною у позиційній структурі речення [3, с.125-126].
Активна позиція предиката у реченні формує стосунки між компонентами реченнєвої конструкції, визначає їх
синтаксичну позицію, яка притаманна граматичному ладу української мови.
Література:
1. Вихованець І. Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.: Наук. думка,
1983. – 219 с.
2. Масицька Т.Є. Семантичні типи дієслівних предикатів: Методичні рекомендації. – Луцьк: Ред.-вид. від. ВДУ ім.Лесі
Українки, 1997. – 24 с.
3. Мірченко Т. Структура синтаксичних категорій. – Луцьк: Ред.-вид. від.”Вежа” ВДУ ім.Лесі Українки, 2001. – 340 с.
4. Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970-1980.
Використані джерела:
1. Вербич В.Подих вирію. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 92 с.
2. Гей В. Зоря з криничної води. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 232 с.
3. Горик Н. Територія слова.– Луцьк: Настир’я, 1993. – 96 с.
4. Гуменюк Н. Однокрил.– Луцьк: Настир’я, 2000. – 150 с.
5. Мах П.Христос воскрес – воскресне Україна. – К.: Дніпро, 1999. – 287 с.
6. Мах П. На білих крилах рушників. – Луцьк: Настир’я, 1998. – 60 с.
7. Простопчук В. Кленове листя. – Луцьк: Вид. відд. Інтерконтакт, 1994. – 79 с.
8. Струцюк Й. Потойбіч тиші. – Луцьк: Настир’я, 1996. – 245 с.
9. 9. Струцюк Й. Круцю, круцю, журавлі: Роман. – Луцьк: Настир’я, 1996.– 255 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74085 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:04:21Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Масицька, Т.Є. 2015-01-18T13:31:11Z 2015-01-18T13:31:11Z 2004 Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) / Т.Є. Масицька // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 236-238. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74085 В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные группы. У статті розглянуто семантичні особливості предикатів активної діяльності суб’єкта. Предикат визначається як організуючий компонент семантико-синтаксичної структури речення. Проаналізовано найуживаніші предикати у творчості волинських поетів, виділено функціональні групи. The article deals with the semantic peculiarities of predicates in the activity of subject. The predicate is determined as the main component in semantic-syntactical sentence structure. The most widely used predicates in works of Volynian poets are analysed, functional groups are considered. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) Article published earlier |
| spellingShingle | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) Масицька, Т.Є. Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє |
| title | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_full | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_fullStr | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_full_unstemmed | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_short | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_sort | семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| topic | Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє |
| topic_facet | Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74085 |
| work_keys_str_mv | AT masicʹkatê semantičníosoblivostípredikatívaktivnoídíâlʹnostísubêktanamateríalítvorívvolinsʹkihpisʹmennikív |