До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові

В статье рассматриваются структурные и семантические особенности слов типа спец, зав, рок; аргументируется необходимость четкого разграничения в рамках морфологического способа словообразования таких его разновидностей, как сложение (осново- и словосложение; сложносокращенные слова) и аббревиация (у...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура народов Причерноморья
Datum:2004
Hauptverfasser: Рудницька, Л.І., Щербачук, Л.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74088
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові / Л.І. Рудницька, Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 244-246. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74088
record_format dspace
spelling Рудницька, Л.І.
Щербачук, Л.Ф.
2015-01-18T13:35:35Z
2015-01-18T13:35:35Z
2004
До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові / Л.І. Рудницька, Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 244-246. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74088
В статье рассматриваются структурные и семантические особенности слов типа спец, зав, рок; аргументируется необходимость четкого разграничения в рамках морфологического способа словообразования таких его разновидностей, как сложение (осново- и словосложение; сложносокращенные слова) и аббревиация (усечение производящей основы).
У статті розглянуто структурні й семантичні особливості слів типу спец, зав, рок; аргументовано необхідність чіткого розрізнення в межах морфологічного способу словотворення таких його різновидів, як складання (осново- і словоскладання; складноскорочені слова) й абревіація (усічення твірної основи).
The article covers the structural and semantic pekuliarities of such words as спец, зав, рок; gives the arguments for the nectssity of drawing the firm borderline within the morphological way of wordformation bttween the foiowing types of it: composition (composition of stemts, composition of words; complekx abbreviated words) and clipping stem.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє
До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
spellingShingle До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
Рудницька, Л.І.
Щербачук, Л.Ф.
Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє
title_short До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
title_full До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
title_fullStr До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
title_full_unstemmed До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
title_sort до питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові
author Рудницька, Л.І.
Щербачук, Л.Ф.
author_facet Рудницька, Л.І.
Щербачук, Л.Ф.
topic Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє
topic_facet Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє
publishDate 2004
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
description В статье рассматриваются структурные и семантические особенности слов типа спец, зав, рок; аргументируется необходимость четкого разграничения в рамках морфологического способа словообразования таких его разновидностей, как сложение (осново- и словосложение; сложносокращенные слова) и аббревиация (усечение производящей основы). У статті розглянуто структурні й семантичні особливості слів типу спец, зав, рок; аргументовано необхідність чіткого розрізнення в межах морфологічного способу словотворення таких його різновидів, як складання (осново- і словоскладання; складноскорочені слова) й абревіація (усічення твірної основи). The article covers the structural and semantic pekuliarities of such words as спец, зав, рок; gives the arguments for the nectssity of drawing the firm borderline within the morphological way of wordformation bttween the foiowing types of it: composition (composition of stemts, composition of words; complekx abbreviated words) and clipping stem.
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74088
citation_txt До питання про спосіб творення слів типу спец, зав, рок в українській мові / Л.І. Рудницька, Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 244-246. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT rudnicʹkalí dopitannâprosposíbtvorennâslívtipuspeczavrokvukraínsʹkíimoví
AT ŝerbačuklf dopitannâprosposíbtvorennâslívtipuspeczavrokvukraínsʹkíimoví
first_indexed 2025-11-24T18:04:25Z
last_indexed 2025-11-24T18:04:25Z
_version_ 1850491197541318656
fulltext ДО ПИТАННЯ ПРО СПОСІБ ТВОРЕННЯ СЛІВ ТИПУ СПЕЦ, ЗАВ, РОК В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Л. І. Рудницька, Л. Ф. Щербачук В статье рассматриваются структурные и семантические особенности слов типа спец, зав, рок; аргументируется необходимость четкого разграничения в рамках морфологического способа словообразования таких его разновидностей, как сложение (осново- и словосложение; сложносокращенные слова) и аббревиация (усечение производящей основы). Ключевые слова: аббревиатура, аббревиация, основосложение, словосложение, сложносокращенные слова У статті розглянуто структурні й семантичні особливості слів типу спец, зав, рок; аргументовано необхідність чіткого розрізнення в межах морфологічного способу словотворення таких його різновидів, як складання (осново- і словоскладання; складноскорочені слова) й абревіація (усічення твірної основи) Ключові слова: абревіатура, абревіація, основоскладання, словоскладання, складноскорочені слова The article covers the structural and semantic pekuliarities of such words as спец, зав, рок; gives the arguments for the nectssity of drawing the firm borderline within the morphological way of wordformation bttween the foiowing types of it: composition (composition of stemts, composition of words; complekx abbreviated words) and clipping stem. Key words: abbrewiation, composition of stemts, composition of words, clipping stem Основним засобом збагачення лексики української мови є деривація. Нові лексеми творяться по- різному, але в основному на базі вже існуючих у мові слів, що належать до широковживаного лексичного фонду. У сучасній українській літературній мові існує дві основні класифікації способів словотворення: а) за лексико-граматичним характером словотвірної бази та словотвірних засобів (її називають традиційною); б) за видом словотвірних формантів. Програма з сучасної української літературної мови у вищих навчальних закладах ґрунтується на принципах традиційної класифікації способів словотворення, розроблених ще в працях В.М.Троїцького. Учений вирізнив морфологічний, синтаксичний і семантичний способи утворення нових слів. Пізніше ця класифікація була вдосконалена В.В. Виноградовим, який доповнив її безсуфіксним (нульова суфіксація: синій – синь, записувати – запис) та морфолого-синтаксичним способами. Згодом М.М. Шанський обґрунтував наявність ще й способу абревіації [8, с. 287-91]. У сучасній українській літературній мові в обох класифікаціях абревіація розглядається як різновид складання (осново- і словоскладання; абревіація) [1; 2; 3; 4; 5 та ін.]. В.О. Горпинич з цього приводу зазначає, що „ до слово- і основоскладання належить і такий спосіб творення похідних, як абревіація... Однак абревіація відрізняється від складання характером з’єднуваних компонентів: при складанні з’єднувані компоненти є повноцінними семантичними одиницями – словами або їхніми лексичними основами: інженер-механік, зерносховище. А при абревіації з’єднувані компоненти є найчастіше асемантичними частинами слова або окремими звуками: райрада, метробуд...”[1, с. 129]. Далі вчений подає класифікацію абревіатур (складноскорочених слів): „1) ініціальні – поєднання в абревіатуру початкових звуків або літер: загс, ПТУ; 2) уламкові – поєднання в абревіатуру асемантичних частин слова: медфак, педфак; 3) змішані – поєднання частин слова з ініціальними звуками: райвно, міськвно; 4) усічено-словесні – поєднання частин слова з повноцінними словами: заготконтора, запчастини; 5) словоформні – поєднання частин слова з відмінковою словоформою: завкафедрою, завскладом; 6) комбіновані – поєднання початкової частини першого слова з кінцем другого: мерон (малоеластичний капрон); 7) ініціально-цифрові: ГАЗ-24, ТУ - 134...”[1, с. 130]. Варто наголосити, що в цій класифікації відсутні абревіатури типу спец (спеціаліст), зав (завідувач, завідуючий), псих(психопат) тощо. Такі скорочені іменники-абревіатури І.І. Ковалик, О.А. Земська, Ю.О. Карпенко виділяють окремо в абревіаційному способі [4, с. 33; 3, с. 275]. Правда, О.А. Земська додає, що вони утворилися усіченням твірної основи за абревіаційним способом (скорочені слова). В.О. Горпинич вважає, що „ в похідних цього типу формант має всі ознаки нульової суфіксації: 1) морфологічне явище усічення твірної основи; 2) нульовий суфікс із зазначенням особи (зам, зав) та конкретних предметів (лаб, маг, рок); 3) нульове закінчення із граматичним значенням іменника чоловічого роду (2 відміна). Тому логічніше кваліфікувати їх як нульову суфіксацію” [1, с. 118]. Виникає питання, яким все ж таки способом утворилися ці слова? Мовний матеріал свідчить, що суть способу абревіації полягає в складанні по-різному усічених основ – відповідно до чого утворюються складноскорочені слова, тобто абревіатури. Але абревіація і складання скорочених основ – це принципово різні способи словотворення. На цьому наголошував і М.М. Шанський: „ Если с помощью аббревиации сокращённые слова образуются путём простого сокращения слова или фразеологического оборота до определённого звукового комплекса на согласную, который сразу вводится в систему склоняемых существительных мужского или (очень редко) женского рода…, то аббревиатуры, то есть сложносокращенные слова, образуются посредством сложения и выступают как композиты, правда особого рода, поскольку при их образовании слагаются не полные основы, а сокращенные…” [8, с. 290]. Проаналізуємо значення термінів абревіація, абревіатура: абревіація – від лат.abbrevio – скорочую, утворення абревіатур (лат. abbreviatura – скорочене, коротке). Складання – це спосіб творення слів шляхом об’єднання в одне ціле кількох слів або основ (цілих чи скорочених): салон-перукарня, інженер-економіст, генерал-лейтенант, лісостеп (ліс і степ), чорнозем (чорна земля). Абревіація ж – це спосіб творення слів шляхом чистого усічення твірних основ. Наприклад: спеціаліст – спец, завідувач – зав, активні члени групи – актив тощо. Таким способом утворюються тільки іменники. У ролі твірної основи виступають окремі іменники або словосполучення субстантивного типу. Пор.: університет – універ, начальник – нач, перманентна зачіска – перманент тощо. Утворені іменники-абревіатури мають таке ж лексичне значення, що й твірні слова або словосполучення, але відрізняються від них розмовно-стилістичним забарвленням (іноді воно набуває просторічного характеру); у деяких випадках – граматичними, морфологічними ознаками (пор.: зав і завідувач, завідуючий; супер і суперобгортка і под.). Усічені основи, як правило, закінчуються на приголосний, мають форму чоловічого роду. У залежності від того, яка частина слова (або словосполучення) залишається, а яка скорочується, деякі дослідники виділяють три різновиди абревіації: 1) залишається початкова частина слова, яка обов’язково в кінці має приголосний звук чи перший компонент словосполучення, а інший компонент словосполучення скорочується: завідувач – зав, психопат – псих, перманентна зачіска – перманент; 2) залишається остання частина слова або другий компонент словосполучення, а початкова частина чи перший компонент словосполучення відкидається: Маргарита – Рита, самоцвітне каміння – самоцвіти; 3) залишаються початкова й остання частини слова, разом утворюють нове слово, а середина твірного слова відкидається: радіостанція – рація, велосипедик – велик [7, с. 137]. Іменники-абревіатури, утворені таким способом, можуть називати: а) осіб за професією, посадою, званням та іншими ознаками: зав (завідувач), зам (замісник), спец (спеціаліст),член-кор (член-кореспондент); б) конкретні предмети (неістоти) або абстрактні поняття: баскет (баскетбол), маг (магнітофон), бад (бадмінтон); в) скорочені імена: Рита (Маргарита), Ната (Наталія), Ліна (Поліна). Від іменників, що утворилися в українській мові усіченням твірної основи, слід відрізняти запозичені іменники з інших мовних систем в усіченому вигляді. Наприклад, метрополітен – метро (фр. metro); бригантина – бриг (англ. brig); автомобіль – авто (фр. auto) тощо. Процес абревіації в даному випадку вже відбувся в мові, з якої прийшли ці слова. Вважається, що спосіб абревіації (або усічення твірної основи) – це непродуктивний спосіб словотворення в сучасній українській мові. Проте останнім часом спостерігається його активізація. Деякі вчені пояснюють таке явище впливом західноєвропейських мов, особливо англійської. На нашу думку, крім цього чинника, є ще більш впливовий – сфера вживання аналізованих лексем, а саме: розмовний стиль, у якому широко використовуються скорочені форми слів, неповні синтаксичні конструкції тощо. Таким чином, враховуючи значення термінів абревіація та складання, у сучасній українській мові абревіатури можуть утворюватися як способом абревіації – за допомогою чистого усічення твірної основи без усякого складання – спец (спеціаліст), зав (завідувач,завідуючий), рок (рок-н-рол), лаб (лабораторія), псих (психопат) тощо, так і способом складання: а) початкових звуків або літер – рагс і РАГС (реєстрація актів громадянського стану), СНІД (синдром набутого імунодефіциту), НАН (Національна академія наук), ЗАТ (закрите акціонерне товариство), УАПЦ (Українська автокефальна православна церква), СБУ (Служба безпеки України), СНД (Співдружність незалежних держав), СДПУ (Соціал-демократична партія України), внз (вищий навчальний заклад) і под.; б) частини й повного слова – культпросвітній (культурний і просвітній), райдержадміністрація (районна державна адміністрація),.....в) комбіновано – Кабмін (кабінет міністрів), КУІн (Комітет української інтелігенції), ДемПУ (Демократична партія України) і под. На наш погляд, з метою уникнення термінологічної омонімії у межах морфологічного способу словотворення, необхідно чітко розмежувати поняття складання й усічення твірної основи. Отже, термін абревіація варто закріпити лише за способом скорочення твірної основи без усякого складання. Література: 1. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К., 1999. – 207 с. 2. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. – Дніпропетровськ, 1998. – 189 с. 3. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. – М., 1973. – 304 с. 4. Ковалик І.І. Вступ. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце у системі науки про мову // Словотвір сучасної української літературної мови. – К., 1979. – С. 5 – 56. 5. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. –2-ге вид., перероб. І допов. – К.: Вища шк., 1997. – 493 с. 6. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2001. 7. Цыганенко Г.П. Состав слова и словообразование в русском языке. К., 1978. – 152 с. 8. Шанский Н.М. Очерки по русскому словообразованию. – М., 1968. – 311 с. 9. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – 640 с.